Медвецька Ольга Олексіївна Пра­вове регулювання охорони праці творчих працівників

Краткое описание

Медвецька Ольга Олексіївна, аспірант кафедри трудо­вого права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Пра­вове регулювання охорони праці творчих працівників» (12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечен­ня). Спецрада Д 26.001.46 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
МЕДВЕЦЬКА ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА
Прим. № ____
УДК 349.2
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТВОРЧИХ
ПРАЦІВНИКІВ
12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
____________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник
доктор юридичних наук, доцент
Волинець Владислав Володимирович
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТВОРЧИХ
ПРАЦІВНИКІВ…………………………………………………....................15
1.1 Загальнотеоретична характеристика праці творчих працівників...15
1.2 Сутнiсть і oзнaки oхoрoни прaцi твoрчих прaцiвникiв…...............29
1.3 Прaвoвe рeгулювaння oхoрoни прaцi твoрчих прaцiвникiв...........50
Висновки до розділу 1………………………………………………….73
РОЗДІЛ 2 МЕТА, ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ ТА
ГАРАНТІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
ТВОРЧИХ ПРАЦІВНИКІВ……………………………………..………...76
2.1 Завдання та функції правового регулювання oхoрoни прaцi
твoрчих прaцiвникiв.........................................................................................76
2.2 Система гарантій та принципів правового регулювання oхoрoни
прaцi твoрчих прaцiвникiв...............................................................................97
Висновки до розділу 2………………………………………………..131
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ОХОРОНИ ПРАЦІ ТВОРЧИХ ПРАЦІВНИКІВ………………………136
3.1 Напрями удосконалення правового регулювання охорони праці
творчих працівників………………………………………………………..136
3.2 Зарубіжний досвід правового регулювання охорони праці
творчих працівників: пропозиції щодо запозичення в Україну…………156
Висновки до розділу 3……………………………………………...173
ВИСНОВКИ…………………………………………………………175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….......180
ДОДАТКИ……………………………………………………….......200

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукового завдання, що отримало вияв у запропонованих пропозиціях
щодо оптимізації правового регулювання охорони праці творчих
працівників.
1. Творчий працівник – це фізична особа, яка вступила у трудові
правовідносини з роботодавцем на підставі трудового договору
(контракту), авторського договору, договору підряду, договору про
надання послуг з метою здійснення професійної творчої діяльності, яка
спрямована на часткове або повне створення та/або відтворення творів
національної літератури, музики, культури і мистецтва, котрі вона може
представляти публічно та приватно шляхом публікації, виставки,
сценічного виконання, кіно-, теле-, відеопоказу та в будь-якій іншій не
забороненій законом формі.
2. Під сутністю охорони праці творчих працівників варто розглядати
процес налагодження та гарантування роботодавцем передбачених
трудовим законодавством заходів, метою яких є забезпечення комфортних
та безпечних умов праці й охорони життя і здоров’я працівників, які на
професійній основі зайняті у сфері літератури, музики, культури та
мистецтва, а саме: театральної справи, кінематографу, телебачення,
естрадної та сценічної діяльності тощо.
3. Ознаками охорони праці творчих працівників є наступні:
1) творчий характер – особливість, зумовлена та тісно пов’язана із
сферою діяльності індивіда у контексті створення мистецького та/або
культурного надбання;
2) системний характер – обов’язковість у повторюваності
професійної творчої діяльності у процесі виконання трудової функції, а не
лише у створенні кінцевого інтелектуального продукту;
176
3) державно-правовий характер – законодавчі норми з охорони праці
творчих працівників, котрі базуються на принципах, за якими проводиться
державна політика у сфері охорони праці загалом; при цьому творчість
може мати будь-який вид і форму, яка не суперечить законодавству;
4) особливий суб’єктний склад – роботодавець та професійний
творчий працівник;
5) цілеспрямованість – спрямованість на забезпечення належних та
безпечних умов праці.
4. Негативними моментами сучасного стану правового регулювання
охорони праці творчих працівників є наступні:
1) несистематизованість нормативно-правових актів – лише кілька
законів України охоплюють регулювання особливостей професійної
творчої праці;
2) невизначена сфера регулювання – відсутність вичерпного переліку
видів творчої праці та видів працівників, яких можна визнавати творчими;
3) застарілість норм – невідповідність норм у сфері професійної
творчої праці стрімким глобалізаційним та євроінтеграційним процесам.
5. Процесуальна група завдань охорони праці творчих працівників
пов’язана із власне трудовим процесом творчих працівників і включає:
1) формування для творчих працівників здорових умов праці, які
полягають у сприянні високій продуктивності праці в сфері створення або
відтворення творів національної літератури чи мистецтва, котрі вони
можуть представляти публічно шляхом публікації, сценічного виконання,
кіно-, теле-, відеопоказу (наприклад, через забезпечення безпечного
використання території, виробничих і допоміжних будівель та приміщень,
безпечної експлуатації технологічного і механічного обладнання,
безпечної експлуатації сценічного комплексу, безпечної експлуатації
електроустановок та інженерних мереж, безпечної експлуатації
допоміжних приміщень, безпеки при проведенні допоміжних видів робіт);
177
2) захист здоров’я творчих працівників від впливу негативних
факторів і небезпеки (забезпечення безпеки у конкретних робочих
ситуаціях);
3) забезпечення ефективності, якості та полегшення праці
(забезпечення творчих працівників інструктажами та репетиціями).
Функції охорони праці творчих працівників: функція прогнозування і
планування організаційно-технічних заходів з охорони праці творчих
працівників; функція організації та координації робіт щодо охорони праці
творчих працівників; функція контролю за станом охорони праці та
функціонуванням служби управління охороною праці творчих
працівників; функція стимулювання роботи по вдосконаленню охорони
праці творчих працівників.
6. Спеціальні гарантії охорони праці творчих працівників:
1) забезпечення особливих мір безпеки при виконанні творчим
працівником своїх трудових обов’язків згідно з особливостями трудової
функції;
2) створення безпечного робочого середовища творчого працівника
шляхом встановлення конкретних визначених законом вимог щодо його
стану;
3) контроль за дотриманням керівниками закладів культури вимог
стосовно створення здорових і безпечних умов праці;
4) профілактична роботи сторін соціального діалогу, спрямована на
попередження травматизму та професійних захворювань;
5) профілактично-відновлювальне лікування та оздоровлення
творчих працівників, зокрема в санаторіях-профілакторіях, санаторнокурортних закладах, шляхом залучення усіх можливих джерел
фінансування.
Спеціальними принципами охорони праці творчих працівників є такі:
1) принцип пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей;
178
2) принцип свободи творчості; 3) принцип соціального партнерства
та конструктивного соціального діалогу.
7. Проблемами правового регулювання охорони праці творчих
працівників є наступні: проблема комплексного та вичерпного визначення
усіх видів професійної творчої діяльності та видів творчих працівників;
проблема забезпечення належних умов праці згідно з потребами окремих
видів професійної творчої діяльності; проблема складного графіка
зайнятості, низького рівня заробітної плати та неврахування повної суми
гонорарів за виконану роботу; невизначеність щодо особистих немайнових
та майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності, створений творчим
працівником; відсутність єдиної стійкої практики взаємовідносин між
творчим працівником та роботодавцем; проблема фрілансування
індивідуальної трудової діяльності; проблема визначення статусу творчих
працівників та питань, що пов’язані з укладенням договорів.
8. Аналіз позитивного зарубіжного досвіду у сфері правового
регулювання охорони праці творчих працівників дозволив виокремити такі
шляхи його запозичення в Україну: систематизація та упорядкування
законодавства у сфері охорони праці творчих працівників; прийняття
окремого спеціального закону, який би встановив перелік осіб, які
підпадають під категорію творчих працівників та врегулював порядок
такої діяльності, права, обов’язки, соціальне, пенсійне забезпечення,
робочий час і час відпочинку, гарантії з боку держави та інші особливості
охорони праці творчих працівників; використання позитивного досвіду
щодо запровадження сертифікатів для творчих працівників; закріплення
правового статусу творчого працівника у кодифікованому нормативноправовому акті із посиланням на спеціальний закон, що конкретно
стосується діяльності творчих працівників; об’єднання особливостей
трудової діяльності та охорони праці творчих працівників у єдиному
нормативно-правовому акті у сфері культури; встановлення гарантій
179
охорони та безпеки праці творчих працівників в українському трудовому
законодавстві; регламентування проведення періодичних перевірок на
знання вимог з охорони праці серед творчих працівників; зобов’язання
проходити обов’язкові медичні огляди для такої особливої категорії
працівників як творчі; встановлення та закріплення у законодавстві
факторів та умов, від яких залежить соціально-правове забезпечення та
охорона праці творчих працівників.