МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ГРЕЧКО Тетяна Костянтинівна

УДК 35.08

МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

25.00.03 державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
кандидат економічних наук, доцент Омельянчук Анатолій Іванович

ДОНЕЦЬК 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ .

13

1.1. Проблеми ефективності діяльності державних службовців та державної служби України в наукових дослідженнях ..

13

1.2. Соціальні системи. Суспільство як система соціальних комунікацій ...

32

1.3. Холістична парадигма в сучасній науці. Її застосування в типах соціальних взаємодій

50

1.4. Система конденсованого досвіду С.Грофа як пояснення сутності конструктивного, нейтрального або деструктивного потенціалу особистості

59

Висновки до розділу 1

64

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

67

2.1. Індивідуальне цілепокладання і саморефлексія державних службовців

67

2.2 «Квантова модель» державного службовця

80

2.3. Модель К-D-N як основа механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців .

93

Висновки до розділу 2 ..

118

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ..

122

3.1. Трансформація цілей, цінностей і демографічної структури державної служби на сучасному етапі розвитку суспільства

122

3.2. Професіограма і психограма державних службовців на різних рівнях ієрархії ...

128

3.3. Моніторинг динаміки потреб державних службовців ...

145

Висновки до розділу 3

151

ВИСНОВКИ ..

154

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ ...

158

ДОДАТКИ ..

173

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток України як незалежної, демократичної держави багато в чому забезпечується ефективним функціонуванням державної служби країни. Водночас індикатором наявності громадянського суспільства і демократичної держави є такі основні принципи державної служби як служіння народу, гуманізм і соціальна справедливість, пріоритет прав людини і громадянина, професіоналізм, ініціативність, чесність, відданість справі та інше.
Сучасний період розвитку України характеризується зміною політичних еліт і прагненням до радикального реформування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Дані процеси повинні бути засновані на застосуванні наукового підходу, що включає сучасні теоретичні і практичні інструменти управління соціальними системами в умовах певного ступеня свободи їх основних елементів. Пошук якісної моделі державного управління в умовах демократії не може бути ні скопійований, ні успадкований від інших країн, а повинен формуватися волею його учасників. Тому вдосконалення процесів державного управління, додавання їм нової якості повинно враховувати «людський чинник», принципи кадрового менеджменту, оскільки ефективність діяльності будь-якої організації знаходиться в прямій залежності від цілей і цінностей персоналу.
Основною проблемою, що потребує розв’язання в Україні у сучасних умовах, є коректний добір, розміщення та мотивація кадрів, зокрема збереження стійкої системи цінностей державних службовців у процесі виконання ними службових обов’язків та забезпечення узгодження їх індивідуальних цілей з цілями державної служби як системи. Цю проблему можливо вирішити за допомогою міждисциплінарних теоретичних підходів, що включають теоретичний та методичний інструментарій загальної теорії систем, теорії державного управління, менеджменту, психології, соціології.
Українські науковці активно досліджують проблеми механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій (В.І.Луговий, О.Ф.Мельников, Т.В.Мотренко, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, А.В.Решетніченко, С.М.Серьогін, Ю.П.Шаров та ін.). У цих роботах особлива увага приділяється визначенню та діагностиці професійно важливих якостей особистості, аналізу навчальних потреб державних службовців і моніторингу якості освіти.
Роботи зарубіжних авторів: А.Аугустінавічуте, С.Грофа, Р.Дилтса, В.Лефевра, А.Маслоу, М.Рокіча та інших стосуються широкого спектру питань щодо структури особистості, системи цінностей та актуальних цілей особистості. Ці розробки є базовими під час вивчення проблеми відповідності особистісних характеристик державних службовців вимогам державної служби.
Теоретичні засади соціології, менеджменту (Р.Акофф, Н.Луман, Т.Парсонс, Ю.Плотинський), а також засади теорії систем (Б.Берталанфі, О.Богданов, Е.Квейд, В.Садовський, І.Цехмістро) дозволяють виявити закономірності ефективного функціонування організацій як соціальних систем, визначити рівень впливу особистості на діяльність організації. Застосування результатів цих наукових досліджень до процесу формування ефективної державної служби в Україні може підвищити рівень її емерджентності як системи і, таким чином, сприяти збільшенню соціального ефекту державної служби, що стає особливо актуальним у період демократизації суспільних відносин.
Проте, незважаючи на широке вивчення механізмів підвищення ефективності діяльності державних службовців як в Україні, так і за її межами, відкритим залишається питання формалізації впливу державного службовця на державну службу та причин його якісної динаміки. Крім того, актуальним є прогнозування індивідуальних цілей і цінностей державного службовця та їх узгодженість з основними засадами державної служби, особливо в період після призначення на посаду. Проблема негативної динаміки цілей та цінностей державних службовців, які з часом суттєво відрізняються від цілей державної служби як інституту і негативно впливають на його ефективність, обумовила вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі інноваційного менеджменту та управління проектами Донецького державного університету управління як складова частина науково-дослідної теми «Розробка наукових основ інноваційної моделі економічного росту Донецького регіону» (державний реєстраційний номер 0100U006101), етапом якої є тема «Механізми державного управління інформаційно-методичного забезпечення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування» (державний реєстраційний номер 0100U006101.04.09). У межах цієї теми на основі комплексного підходу автор досліджував вирішення завдань формування державної служби.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, який дозволяє досягти високого рівня емерджентності державної служби як системи.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такий комплекс завдань:
сформувати концептуальний апарат для аналізу ефективності діяльності державних службовців на основі системної парадигми;
визначити аспекти ефективності державної служби;
проаналізувати характеристики впливу індивіда на властивість цілісності системи в ситуації значущого вибору на основі системи конденсованого досвіду С. Грофа;
розробити принципи забезпечення цілісності державної служби у об’єктивному і суб’єктивному аспектах на основі узгодження цілей і цінностей державних службовців і державної служби, а також методи забезпечення цього узгодження;
застосувати деякі принципи квантової механіки і квантової психології Р.А. Уілсона з метою урахування дуального статусу державного службовця;
розробити модель K-D-N, яка буде методологічною основою механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців;
розробити професіограму державного службовця з урахуванням його психограми.
Об’єктом дослідження є процеси управління діяльністю державних службовців.
Предметом дослідження є механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність діяльності державних службовців знаходиться в залежності від узгодженості цілей державних службовців з цілями державної служби, як системи, що дозволить підвищити її емерджентність.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проведене на основі комплексного міждисциплінарного підходу з широким використанням теоретико-методологічних напрацювань з теорії державного управління, теорії систем, соціології, психології.
У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання, які дозволяють розробити механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців.
У роботі використано методи: структурно-функціонального моделювання для побудови моделі К-D-N, яка дозволяє оцінити вплив абсолютного і відносного конструктивного, деструктивного, нейтрального потенціалів особистості державного службовця на рівень емерджентності організації; системно-аналітичний для розробки концептуальних положень і заходів щодо механізму ефективності діяльності державних службовців; аналогії для використання деяких властивостей хвильової функції з метою представлення державного службовця як біологічного об’єкта та соціального суб’єкта, методи квантової психології для визначення параметру «альтруїзм-егоїзм» державного службовця відносно суспільства; структурно-функціональний для розкриття необхідних характеристик соціальних систем; аналізу і синтезу для розробки принципів узгодження цілей і цінностей державних службовців і державної служби, що враховує об’єктивний і суб’єктивний аспекти, а також управлінські і психологічні методи забезпечення цього узгодження, індукції і дедукції для розробки механізму ефективності діяльності державних службовців на всіх етапах дослідження.
При виконанні роботи застосовано методи наукового пізнання та інструментальні можливості різних галузей науки.
Зокрема, для аналізу діяльності державних службовців були застосовані загальнонаукові методи теорії державного управління, соціології, психології в частині вивчення структури особистості, загальної теорії систем як інструменту аналізу і опису соціальних систем і холістичної парадигми, що передбачає використання методології м’яких систем для забезпечення успішного функціонування державної служби в демократичному суспільстві.
Практична частина дослідження базується на застосуванні методів квантової психології Р.А.Уілсона, соціоніки, нейро-лінгвістичного програмування, методів аналізу і оцінки цінностей за М. Рокічем з метою формування психограми державних службовців на трьох рівнях управлінської ієрархії.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані державної статистики; результати досліджень, проведених провідними науковими інститутами України, а також безпосередньо автором.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні і формуванні механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців на основі аналізу рівня емерджентності державної служби як системи.
У дисертаційній роботі уперше:
запропоновано принципи забезпечення цілісності державної служби у об’єктивному і суб’єктивному аспектах, що враховують управлінські та психологічні методи узгодження цілей та цінностей державних службовців та державної служби;
розроблено модель K-D-N методологічну основу механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, що включає комплекс методів набору, добору і розстановки кадрів, моніторингу їх психологічного стану, ротації та навчання персоналу;
запропоновано методику оцінки характеристик впливу державного службовця на рівень емерджентності державної служби, що заснована на аналізі відносних величин конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалів особистості в термінах цілей і цінностей системи, на яку здійснюється вплив (державна служба, суспільство).
Удосконалено:
визначення ефективності державної служби в трьох аспектах, а саме: 1)забезпечення реалізації цілей суспільства соціальну ефективність; 2)ефективну реалізацію цілей і задач лінійного підпорядкування класичну ефективність діяльності в рамках організації; 3) координацію процесу узгодження цілей суспільства і держави забезпечення ефективної взаємодії;
професіограму державного службовця для трьох рівнів ієрархії, яка включає: знання, уміння, навички державного службовця, необхідні для виконання заданих функцій; метапрограмний профіль; соціонічний профіль; систему актуальних цінностей і способів досягнення цілей;
методи набору, добору і розстановки кадрів в державній службі.
Дістав подальшого розвитку підхід до аналізу властивості емерджентності соціальних систем з погляду принципів квантової механіки і квантової психології Р.А.Уілсона.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення дисертації доведені до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути використані в процесі вдосконалення системи державної служби в Україні. Основні наукові результати можуть бути використані в практичній діяльності органами державної влади, під час навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Практичне значення, зокрема, має професіограма державного службовця, що розроблена для трьох рівнів ієрархії та включає психограму. Розроблена також методика розрахунку конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалів впливу державного службовця на державну службу.
Теоретичні та практичні положення, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, впроваджені у діяльності Асоціації „Обласний Консалтінг-Центр” (довідка про впровадження № 14/03-1242 від 9.04.2003 р.), відділу кадрів Донецької облдержадміністрації (довідка про впровадження № 09/17я-2712 від 24.11.2005 р.), у навчальному процесі Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (довідка про впровадження № 01-06-63/1 від 21.12.2005 р.) та в навчальному процесі Донецького державного університету управління (довідка про впровадження № 01-12/816 від 29.11.2005).
У результаті впровадження було прийнято до відома наступні положення і рекомендації: враховані принципи узгодження цілей і цінностей суспільства, державної служби і окремих державних службовців у процесі набору, добору кадрів та їх переатестації; залучена до активного робочого інструментарію професіограма державного службовця, яка дозволяє оцінити рівень його конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалу; прийнята до розгляду методика аналізу державної служби, яка дозволяє оцінити сукупний рівень потенціалу державних службовців.
Окрім вказаних принципів і методик, враховані теоретичні положення щодо оцінки соціальної ефективності державної служби.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, зроблені автором особисто. Усі ідеї та гіпотеза, дослідження та рекомендації висунуто і здійснено особисто дисертантом. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були підготовлені окремі наукові публікації. У дисертаційній роботі автору належать теоретичні положення щодо аналізу ефективності державної служби, результати моделювання діяльності державного службовця і рекомендації щодо набору, добору персоналу в сфері державної служби, а також моніторингу його подальшого стану в процесі професійної діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені як доповіді на наукових конференціях і семінарах.
Теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на наукових семінарах кафедри інноваційного менеджменту та управління проектами, а також кафедри загального та адміністративного менеджменту Донецького державного університету управління, на конференціях професорсько-викладацького складу ДонДУУ за результатами науково-дослідної роботи в 2003, 2004, 2005рр., на п’ятому міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, лютий, 2005), на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2005» (Дніпропетровськ, червень, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія і практика» (Прага, Дніпропетровськ, липень, 2005), на VI Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Харків, листопад, 2005).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано в десяти роботах, з яких шість статей у фахових наукових виданнях, три публікації в матеріалах конференцій, одна публікація в іншому науковому виданні. Загальний обсяг публікацій 3,5 друкованих аркуша, з яких авторові належить 3,1 друкованих аркуша.
Структура дисертації. Дисертація складається з трьох розділів, вступу та висновків. Повний обсяг дисертації 184 сторінки, з них основного тексту 157 сторінок і 12 сторінок додатків. Дисертація містить 6 таблиць, 32 рисунка, 13 формул. Список використаних джерел включає 160 найменувань на 15 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено розв’язання актуального наукового завдання, що полягає в розробці механізму забезпечення ефективної діяльності держаних службовців, який дозволяє досягти високого рівня емерджентності державної служби як системи. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, підтверджують гіпотезу та дають змогу зробити узагальнюючі висновки.
1 Як концептуальний апарат, сформований для аналізу діяльності державного службовця, визначено набір ідей і понять загальної теорії систем, державного управління, менеджменту, соціології, психології, з урахуванням холістичної парадигми наукового бачення світу.
2. На основі розгляду державної служби, яка через державних службовців реалізує функцію узгодження цілей правлячої політичної еліти і суспільства, визначено ефективність державної служби визначається трьома аспектами: 1) соціальною ефективністю діяльності, що передбачає забезпечення реалізації цілей суспільства; 2) класичною ефективністю діяльності в рамках організації, що визначається ефективною реалізацією цілей і задач в рамках лінійного підпорядкування та може бути представленою як кількість та якість надання послуг (чи прийняття управлінських рішень) за певний період часу; 3) ефективністю взаємодії суспільства і політичної еліти, яка визначається. необхідністю узгодження цілей суспільства і політичної еліти в процесі виконання державним службовцем своїх обов’язків.
3. У межах дослідження було запропоновано використання системи конденсованого досвіду С. Грофа з метою пошуку характеристик особистості такого державного службовця, який функціонує ефективно. Доведено, що характеристики впливу індивіда на властивість цілісності системи в ситуації значущого вибору визначаються, в першу чергу, підсвідомою складовою його психіки, що треба враховувати в процесі добору державних службовців.
4. У процесі формування моделі К-D-N, що забезпечує ефективність діяльності державних службовців було визначено наступне.
Уявлення про суспільство як про систему комунікацій між індивідами дає можливість визначення відносності характеристик взаємодії індивіда (державного службовця) із середовищем. Поняття відносності припускає наявність ймовірності в процесі встановлення взаємодій, що підтримують або знижують рівень цілісності соціальної системи (державної служби, суспільства в цілому). Індивід знаходиться одночасно в множинних комунікаціях з різними соціальними спільнотами, тому характер його соціальних комунікацій є величиною відносною, порівняно з різними цілями і цінностями певних соціальних спільнот. Доведено, що рівень емерджентності в соціальній системі величина не постійна і залежить як від тісноти зв’язків між елементами, так і від характеру цих зв’язків. Для соціальних систем позитивна емерджентність (або високий рівень емерджентності) досягається при виконанні таких умов: наявність єдиних цілей суб’єктів, єдиних цінностей, норм і правил поведінки, а також спільної дії.
На підставі аналізу індивідуального цілепокладання державних службовців, яке забезпечує цілісність державної служби, визначено об’єктивний та суб’єктивний аспекти. Об’єктивний аспект полягає в такому устрої державної служби, який повинен забезпечувати державним службовцям можливість задоволення власних потреб (згідно з моделлю А.Маслоу). При виконанні цієї необхідної умови виникає достатня умова, що полягає в особистій, суб’єктивній мотивації державного службовця. Забезпечення цілісності державної служби як системи в процесі її функціонування можливе: за рахунок дослідження системи мотивації державних службовців і приведення державної служби у відповідність до нових умов; за рахунок саморефлексії державних службовців, тобто регулярної перевірки відповідності своїх особистих цілей цілям державної служби і цілям суспільства.
5. З метою урахування дуального статусу соціального суб’єкта, державний службовець в межах цього дослідження умовно представлений хвильовою функцією, що одночасно містить його якості як біологічного об’єкта і як соціального суб’єкта. Основною функцією державного службовця є ретрансляція управлінського впливу від правлячої політичної еліти до членів суспільства, а також трансляція зворотного зв’язку. Управлінський вплив представлений у вигляді інформації і алгоритмів дії.
Застосування квантової психології до діяльності державного службовця дозволяє виявити його прихильність до організації на основі розподілу коефіцієнтів хвильової функції між доступними державному службовцю соціальними спільнотами й системами. Аналіз зміни цієї прихильності в динаміці дозволяє коригувати рівень відповідності цілей державного службовця і державної служби.
6. На основі викладених вище результатів для забезпечення цілісності державної служби як системи запропоновано модель К-D-N, яка являє собою аналіз абсолютного і відносного конструктивного, деструктивного, нейтрального потенціалів особистості державного службовця і дозволяє оцінити його вплив на рівень емерджентності організації. Модель К-D-N надана в статичному і динамічному аспектах. Статичний аспект забезпечує набір, відбір і розстановку кадрів, які реалізуються на базі параметрів особистості і визначенні сутнісних характеристик державної служби, її ситуативних цілей і задач. Динамічний аспект моделі визначає параметри мотивації, навчання і ротації кадрів. Він реалізується в організації системи моніторингу потреб індивіда і рівня його рефлексії.
7. Розроблена професіограма державних службовців, яка відображує не тільки професійні знання і уміння кандидата, але й психограму, метою якої є виявлення цілей і цінностей особистості, а також їх відповідності цілям державної служби як системи. Психограма державного службовця в межах пропонованої моделі містить декілька основних критеріїв: метапрограмний профіль державного службовця, параметр «альтруїзм-егоїзм» відносно суспільства, тип інформаційного метаболізму індивіда. У сукупності ці характеристики після їх оцінки дають можливість визначити типи впливу державного службовця на державну службу: деструктивний, конструктивний, нейтральний. Після обіймання посади, згідно з положеннями квантової психології Р.А.Уілсона, доцільно робити моніторинг сили вияву потенціалу особистості, яка оцінюється на основі відповідності цілей організації та індивідуальних цілей і цінностей особистості. Цей показник дає можливість розрахувати характеристики впливу державного службовця на рівень емерджентності державної служби (показник K-D-N моделі) і вжити необхідних заходів щодо його ефективності. Використання психограми в доборі кадрів і подальшому моніторингу їх стану забезпечить емерджентність державної служби як системи.
Запропонований у роботі механізм дає можливість забезпечити: ефективність діяльності державних службовців на основі управління параметром емерджентності державної служби як системи; добір державних службовців, що відповідають умові узгодженості їх цілей і цінностей з цілями і цінностями державної служби; моніторинг K-D-N потенціалів державних службовців в процесі виконання ними службових обов’язків. Запропонувати ці результати можна для впровадження у роботу відділів кадрів державної служби України, а також для використання в процесі управління ефективністю діяльності державних службовців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбдеевР.Ф. Философия информационной цивилизации М.: ВЛАДОС, 1994. 288 с.
2. АйвазянС.А. и др. Прикладная статистика: Основы моделирования и первичная обработка данных. Справ. изд. / С.А.Айвазян, И.С.Енюков, Л.Д.Мешалкин. М.: Финансы и статистика, 1983. 471 с.
3. АкоффР. Планирование будущего корпорации. М.: Мир, 1985. 185 с.
4. АндрющенкоВ.А. Теория систем автоматического управления: Учеб. пособие. Л.: ЛГУ, 1990. 256 с.
5. АнохинП.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975. 231 с.
6. АртимІ. Оцінка ефективності державного управління // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф. (22 січня 2002 р.,Львів). Л: ЛРІДУ УАДУ, 2002. С. 2427.
7. АтаманчукВ.Г. Теория государственного управления. М.: Омега Л., 2004. 584с.
8. АугустинавичютеА. Соционика: Введение / Сост. Л.Филиппов. М.: ООО «Фирма»Издательство АСТ». СПб.: TERRA FANTACTIKA, 1998. 448 с.
9. АфанасьевВ.Н., Колмановский В.Б., Носов В.Р.Математическая теория конструирования систем управления. - М.: Высшая школа, 1989. 447 с.
10. БакуменкоВ. Методологічний аналіз проблем діяльності через системний взаємозв’язок теорії і практики // Вісник УАДУ. 1999. №2. С.256268.
11. БакуменкоВ. Напрями і підходи до розвитку теоретико-методологічних засад формування державно-управлінських рішень // Вісник УАДУ. 2002. №1. С.514.
12. БеллманР., Заде Р. Принятие решений в расплывчатых условиях / Вопросы анализа и процедуры принятия решений. М.: Мир, 1976. С. 172215.
13. БерталанфиЛ. Общая теория систем критический обзор. // Системные исследования: Ежегодник. М.: Наука, 1969. С. 2395.
14. БешелевС.Д., ГурвичФ.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. М.: Статистика, 1980. 263 с.
15. БлаубергИ.В. Целостность и системность // Системные исследования: Ежегодник. М.: Наука, 1977. С. 58128.
16. БогдановА. Тектология. Всеобщая организационная наука. Берлин, 1922. 120 с.
17. БорН. Атомная физика и человеческое познание: Пер.с англ. М.: Мир, 1961. 151 с.
18. БоулдингК. Общая теория систем скелет науки // Системные исследования: Ежегодник. М.: Наука, 1969. С. 106124.
19. БраверманнЭ.М., МучникИ.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. М.: Наука, 1983. 464 с.
20. БранскийВ.П. Философские основания проблемы синтеза релятивистских и квантовых принципов. Л.: ЛГУ, 1973. 175 с.
21. БурковВ.Н., НовиковД.А. Модели и механизмы теории активных систем в управлении качеством подготовки специалистов. М.: ИЦПКПС, 1998. 157 с.
22. БусленкоН.П. Моделирование сложных систем. М.: Наука, 1978. 400 с.
23. БутковскийА.Г., СамойленкоЮ.И. Управление квантово-механическими процессами,. М.: Наука, 1984. 250 с.
24. ВагинВ.Н. Дедукция и обобщение в системах принятия решений. М.: Наука, 1988. 384 с.
25. ВагнерГ. Основы исследования операций. М.: Мир, 1972. 210 с.
26. ВалуевС.А. Системный анализ в экономике и организации производства / Под ред. С.А.Валуева и В.Н.Волковой. Л.: Политехника, 1991. 398 с.
27. ВаросянС.О., ПоспеловД.А. Неметрическая пространственная логика // Известия АН СССР. Техническая кибернетика. 1982, №5. С. 8689.
28. ВасилевськаТ.Е. Соціально-психологічні й морально-етичні джерела невдоволення державних службовців // Розвиток людського ресурсу адміністративної реформи в Україні: стан і перспективи: Монографія. К.: Нора-прінт, 2002. С. 5362.
29. Ведунг Еверет. Оцінювання державної політики та програм: Пер. з англ. В.Шульги. К.: Все увито, 2003. 350 с.
30. ВентцельЕ.С. Исследование операций: задачи, принципы, методология. М.: Наука, 1988. 250 с.
31. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине? Пер. с англ. М.: Наука, 1983. 344 с.
32. ВолковаВ.Н., ВоронковВ.А., ДенисовА.А. Теория систем и методы анализа в управлении и связи. М.: Радио и связь, 1983. 248 с.
33. ВолковаВ.Н., ДенисовА.А. Основы теории систем и системного анализа. СПб.: Образование и культура, 1997. 510 с.
34. ВоловикМ,А., ПодлесныйС.А. Управление качеством образования в вузе. Качество образования: концепции, проблемы // Education Quality EQ-2000: Материалы 3 междунар. науч.-метод. конф. Новосибирск: НГУ, 2000. С. 213 216.
35. Восьмицветный тест Люшера [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.psyfactor.org/lib/colorpsy7.htm
36. ВороновА.А. Устойчивость, управляемость, наблюдаемость. М.: Наука, 1979. 315 с.
37. ВуншГ. Теория систем. М.: Советское радио, 1978. 174 с.
38. Гаазе-РапопортМ.Г., Поспелов Д.А. От амебы до робота: модели поведения. М.: Наука, 1987. 285 с.
39. ГетмановаА.Д. Учебник по логике. М.: Владос, 1995. 303 с.
40. ГлинскийБ.А., ГрязновБ.С., ДынинБ.С., НикитинЕ.П. Моделирование как метод научного исследования: гносеологический анализ М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. 248 с.
41. ГолубковЕ.П. Использование системного анализа в принятии плановых решений. М.: Экономика, 1982. 160 с.
42. ГончарукН.Т. Підготовка керівного персоналу у сфері державної служби // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: Зб.наук.пр. НАДУ. К.: НАДУ, 2005. С. 96102.
43. ГорскийД.П. Обобщение и познание. М.: Мысль, 1985. 208 с.
44. Государственная служба: теория и организация. Курс лекций. - Ростов н/Д.: Феникс, 1998. 640 с.
45. Гречко Т.К. Применение квантовой социологии к деятельности государственного служащего // Thе science: theory and practice: Materials of final international scientifical-practical conference. Vol 2: Economic sciences. Prague: Pub. House Education and Science” Dnepropetrovsk Belgorod, 2005. C. 911.
46. ГречкоТ.К. Методики тестування для визначення величин в оцінці впливу діяльності державного службовця на держслужбу // Державна політика в сфері управління: Зб. наук. праць ДонДУУ, Донецьк: Норд-Прес, ДонДУУ, 2005. Т.VI, вип. 55. С. 3241. (Серія «Державне управління»).
47. ГречкоТ.К. Проблеми ефективності діяльності державного службовця // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць ДонДУУ, Донецьк, 2004. Т.V, вип. 32. С. 277287. (серія «Державне управління»).
48. ГречкоТ.К. Согласование целей индивида и организации на примере государственной службы // Менеджер: Вісник Донец. держ. ун-ту управління. 2005. № 1 (31). С. 6976.
49. ГречкоТ.К. Сутність і характеристика конструктивного, нейтрального та деструктивного потенціалів особистості державного службовця // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 1 (21). С. 216226.
50. ГречкоТ.К. Індивідуальне цілепокладання і саморефлексія державних службовців // Менеджер: Вісник Донец. держ. ун-ту управління. 2006. № 1 (35). С. 4653.
51. ГригорянА.К., Корноушенко Е.К., Максимов В.И. Принципы и технология проведения рефлексивного анализа проблемных ситуаций в когнитивной системе моделирования // Рефлексивное управление: Тез. междунар. симп. / РАН. Ин-т психологии, М., 2000. С.8385.
52. ГриньА.В. Системные принципы организации объективной реальности [Электронный ресурс] Режим доступа: // http://piramyd.express.ru/disput/grin/system.htm
53. ГрофС. Области человеческого бессознательного. Данные исследований ЛСД. К.: Псилаб, 2003. 140 с.
54. Губанов В.А., Захаров В.В., Коваленко А.Н. Введение в системный анализ: Учеб. пособие / Под ред. Л.А.Петросяна. Л.: ЛГУ, 1988. 232 с.
55. Гуленко В.В. Менеджмент слаженной команды: соционика для руководителя. М.: АСТ, 2003. 282 с.
56. Державна служба в Україні: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 168 с.
57. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / Н.Р.Нижник, В.В.Цвєтков, Г.І.Леліков та ін. К.: Ін Юре, 1998. 272 с.
58. Державне управління в Україні: реалії та перспективи: Зб.наук.пр. / За заг.ред. В.І.Лугового, В.М.Князева. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 432с.
59. Державне управління: Словник-довідник / Уклад.: В.Д.Бакуменко та інш.; Заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменко. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228с.
60. ДилтсР. Моделирование с помощью НЛП. СПб.: Питер, 2000. 288 с.
61. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. К.: Соцінформ, 1999. 86 с.
62. ДружининВ.В., КонторовД.С. Проблемы системологии (проблемы теории сложных систем) / В.В.Дружинин, Д.С.Конторов. М.: Советское радио, 1976. 296 с.
63. ДрукерП.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Учеб. Пособие: Пер. с англ. М.: Вильямс, 2000.
64. ДюбуаД., ПрадА Теория возможностей. Приложения к представлению знаний в информатике. М: Радио и связь, 1990. 288 с.
65. ДюкВ.А. Компьютерная психодиагностика. СПб: Братство, 1994. 365 с.
66. ДюранБ., ОделП. Кластерный анализ: Пер. с англ. М.: Статистика, 1977. 125 с.
67. ЖариковО.Н., Королевская В.И., Хохлов С.Н. Системный подход к управлению / Под ред В.А.Персианова. М: ЮНИТИ, 2001. 62 с.
68. ЗамковО.О., Тостопятенко А.В., Черемных Ю.Н. Математические методы в экономике: Учебник / Под общ. ред. А.В.Сидоровича; МГУ им. М.В.Ломоносова. 3-е изд., перераб. М.: Дело и Сервис, 2001. 368 с.
69. ЗанковскийА.Н. Организационная психология. М.: МПСИ, 2000. 648 с.
70. ИваненкоВ.И., Лабковский В.А. К вопросу о накоплении информации в адаптивных системах управления // Адаптивные системы управления. К.: ИК АН УССР, 1977. С. 312.
71. КазиевВ.М. Введение в системный анализ: Учебное пособие. Нальчик: КБГУ, 2001. 279 с.
72. КандрашинаЕ.Ю., ЛитвинцеваЛ.В., ПоспеловД.А.. Представление знаний о времени и пространстве в интеллектуальных системах. / Под ред. Д.А.Поспелова. М.: Наука, 1989. 328 с.
73. КаплинскийА.И., РуссманИ.Б., УмывакинВ.М. Моделирование и алгоритмизация слабоформализованных задач выбора наилучших вариантов систем. Воронеж: ВГУ, 1990. 168 с.
74. КарданскаяН.Л. Принятие управленческого решения: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 1999. 407 с.
75. КвейдЭ. Анализ сложных систем. М.: Советское радио, 1969. 520 с.
76. Кіфлюк Р. Професіоналізм кадрів запорука ефективності державної служби // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф.(22 січня 2002 р., Львів). Л.: ЛРІДУ УАДУ, 2002, С. 4850.
77. КлайнП. Справочное руководство по конструированию тестов: Введение в психометрическое проектирование. К.: ПАН ЛТД, 1994. 283 с.
78. КлиландД., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. М.: Советское радио, 1974. 300 с.
79. КовалевскіТ.Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. О.: Астропринт, 2001. 341 с.
80. Концепция системной интеграции информационных технологий в высшей школе. М.: РосНИИСИ, 1993. 72 с.
81. Коржова О. Професійна підготовка державних службовців як чинник підвищення ефективності державної служби // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.М.Князева. К.: Вид-во УАДУ, 2000. С. 270275.
82. КошоваТ.В. Робоче місце як чинник забезпечення ефективної професіоналізації кадрів органів державної влади // Вісник УАДУ. - 2003. №1. С. 101107.
83. КошоваТ.В. Професійний розвиток персоналу в органах державної влади: стан та проблеми // Вісник НАДУ. - 2003. № 4. С. 95102.
84. КрасовскийЮ.Д. Архитектоника организационного поведения. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 334 с.
85. КриппнерС. Холистическая парадигма // Урания. 1992. № 1. С. 1519.
86. КузьминВ.Б. Построение групповых решений в пространствах четких и нечетких бинарных отношений. М: Наука, 1982. 168 с.
87. КунТ. Структура научных революций. М.: Прогресс, 1977. 300 с.
88. КунцГ., О’ДоннелС. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981. 495 с.
89. ЛаверычеваИ.Г. Генетический механизм альтруизма биологический источник гуманности // Диалог в образовании. Сб. материалов конф., СПб.: Философское общество, 2002. 230 с. (Серия «Симпозиум»).
90. ЛефеврВ.А. Закон само-рефлексии // Рефлексивные процессы и управление: Междунар. науч.-практ. междисц. журн. 2003. Т.3, № 1. С. 6473.
91. ЛефеврВ.А. Конфликтующие структуры. 3-е изд. М.: Ин-т психол. РАН, 2000. 136 с.
92. ЛийвЭ. Х. Инфодинамика. Обобщённая энтропия и негэнтропия. Таллинн, 1998. 200 с.
93. ЛуговийВ., Бакуменко В., Князєв В. Закономірності, принципи та фактори вибору в науковому пізнанні процесів державотворення // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: Зб.наук.праць НАДУ. К.: Вид-во НАДУ, 2005. - С. 721.
94. ЛуговийВ.І. Реформування системи підготовки управлінських кадрів // Вісник УАДУ. 1998. №4. С. 100105.
95. ЛуговийВ.І., КнязєвВ.М. Державне управління як галузь професійної діяльності академічної підготовки, наукових досліджень. // Вісник УАДУ. 1997. № 3/4. С. 912.
96. ЛуговийВ. Шляхи і засади вдосконалення підготовки керівного персоналу державної служби (аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду) // Підвищення кваліфікації державних службовців: Зб. наук. праць. К.: Вид-во УАДУ, 1999. С. 108.
97. ЛуценкоЕ.В. Автоматизированный системно-когнитивный анализ в управлении активными объектами (системная теория информации и ее применение в исследовании экономических, социально-психологических, технологических и организационно-технических систем): Монография. Краснодар: КубГАУ, 2002. 605 с.
98. МаркоГ. Удосконалення управління персоналом в державних установах // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щоріч. наук.-практ конф. (22 січня 2002 р., Львів) Л: ЛРІДУ УАДУ, 2002, 422с.
99. МарковаА.К. Психология профессионализма. М.: Наука, 1996. 109с.
100. Мартиненко В.М. Демократизація механізмів державного управління процесами суспільних трансформацій: Автореф.дисд-ра наук з держ. упр. 25.00.02 / Донец. держ. ун-т упр. Донецьк, 2005. 36с.
101. МаслоуА. Мотивация и личность. СПб.: Евразия, 1999. 420 с.
102. МельниковО.Ф. Системність професійного навчання державних службовців // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць.Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2002. Вип.2., ч.1. С. 222227.
103. МолчановаЮ. Ефективність управлінської діяльності в системі державної служби: соціально-психологічний аспект // Вісник НАДУ при Президентові України, 2005. № 1. С. 427434.
104. НадолішнийП.І. Стиль державного управління: сутнісні характеристики і резерви реалізації // Актуальн. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. О.: ОРІДУ УАДУ, 2002. Вип.10. С. 208219.
105. НадолішнийП.І. Ефективність державного управління та її оцінювання: концептуальний підхід // Актуальн. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. О.: ОРІДУ УАДУ, 2003. Вип. 4 (16). С. 6276.
106. НижникН.Р., Ільясов Р.А. Державне управління: проблеми фахової підготовки // Микола Павлюк: Україна життя моє. К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2002. Т.3. С. 402410.
107. НижникН., МосовС. Підхід до формування змісту якостей керівника в системі державного управління // Вісник державної служби України. 1999. № 1. С. 6975.
108. НогиноваН. Попытка квантовой социологии [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.port-folio.org/part162.htm.
109. ОболенськийО.Ю. Державна служба: Навч.посібник. К.: КНЕУ, 2003. 344с.
110. Ожегов С.И. Словарь русского языка: ок. 57000 слов / Под ред. Н.Ю.Шведовой, 18-е изд, стереотип. М.: Русс.яз., 1986. 797с.
111. ОмельянчукА.І., ГречкоТ.К. Формування метапрограмного профілю державного службовця, адекватного його професійн