МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Краткое описание

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

СІМОНЕНКО Віктор Володимирович

УДК 353.2:314

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
за спеціальністю 25.00.02 механізми державного управління

Науковий керівник:
ХАДЖИРАДЄВА Світлана Костянтинівна,
доктор наук з державного управління, доцент

Одеса 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

3

ВСТУП

4

РОЗДІЛІ. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

11

1.1.

Генезис формування державної демографічної політики в Україні

11

1.2.

Сутність і зміст механізмів державного управління демографічними процесами.

30

1.3.

Світовий досвід щодо розв’язання демографічних проблем на державному рівні

59

Висновки до розділу І

72

РОЗДІЛІІ. ЗМІНИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ у період з 1996 по 2006 рр.

76

2.1.

Характеристика демографічної ситуації в АРК

76

2.2.

Чинники, що впливають на поглиблення демографічної кризи в АРК

91

2.3.

Специфіка змін демографічної ситуації в АРК

105

Висновки до розділу ІІ

123

РОЗДІЛІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ демографічними процесами В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

126

3.1.

Підвищення ефективності функціонування сім’ї як соціального інституту

129

3.2.

Розвиток людського потенціалу та освітньо-комунікативного простору в контексті вирішення демографічних проблем

149

3.3.

Формування життєвої стратегії молоді в умовах девальвації морально-етичних норм суспільної поведінки

161

Висновки до розділу ІІІ

169

ВИСНОВКИ

173

ДОДАТКИ

179

Список використаних джерел

198

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМН України Академія медичних наук України
АН УРСР Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки
АРК Автономна Республіка Крим
ЗСЖ здоровий спосіб життя
ІРЛП індекс розвитку людського потенціалу
МОЗ України Міністерство охорони здоров’я України
ООН організація об’єднаних націй
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
ЦСУ УРСР Центральне статистичне управління Української Радянської Соціалістичної Республіки

ВСТУП
Актуальність дослідження. Становлення та розвиток суверенної української держави відкриває нову сторінку в її демографічній історії, але водночас вимагає підвищеної відповідальності за демографічне сучасне і майбутнє народу України, відтворення здорових поколінь, що вимагає посиленої уваги на державному рівні до проблем демографічного розвитку та формування ефективної національної демографічної політики.
Труднощі в соціально-економічному розвитку нашої країни сприяють сьогодні пріоритетності та зростанню активізації дій державної демографічної політики, тобто цілеспрямованої діяльності у сфері регулювання демографічних процесів. Українське суспільство опинилося перед загрозою перейти критичний поріг, за яким його чекає демографічна катастрофа. Така ситуація вимагає формування концептуально нової національної демографічної політики, яка б передбачала впровадження цілісної системи заходів спрямованих на підвищення демографічного потенціалу держави.
Несприятливу динаміку якісних і кількісних демографічних показників в Україні спричиняє руйнація глибинних, фундаментальних механізмів відтворення населення, при якому нормальне буття-відтворення, розвиток населення зведені до його елементарного виживання. Демографічна ситуація в Україні характеризується появою та посиленням дії процесів, які викликають глибоке занепокоєння не тільки демографів та спеціалістів суміжних із демографією наук, але і фахівців галузі державного управління. Демографічна криза в тому стані, в якому перебуває наша країна, не може бути регульована виключно суспільними або об’єктивними природними методами з відновлення чисельності населення, потрібне активне втручання держави, розробка і впровадження ефективних механізмів державного управління подоланням наслідків критичних демографічних тенденцій.
Надбанням сучасної науки є дослідження різних аспектів демографічних проблем: демографічна криза (Е.Ліанова, О.Лойко, Л.Рибаковський В.Переведєнцева, О.Хомра) [116; 117; 232; 233 та ін.]; форми і напрямки розвитку кризових явищ (В.Стешенко, А.Судоплатов, О.Хорєва) [211; 212; та ін.]; перспективи демографічного розвитку (І.Курас, С.Пирожков, С.Цапок, Л.Ноджак) [96; 234 таін.]; проблеми демографічного відтворення (І.Прибиткова, М.Романюк, В.Стешенко, Л.Чуйко) [173; 212 та ін.]; демографічні процеси (С.Біляцький, С.Омельянець, А.Хахлюк) [25; 145 та ін.]; особливості депопуляції (О.Кваша, О.Лойко, О.Перхач, Г.Старостенко) [117; 157; 208 та ін.].
У галузі державного управління досліджувалися проблеми урахування етнічної складової у процесі вироблення демографічної політики (Е.Лібанова, В.Піскунов та ін.) [116; 160 та ін.]; питання демографічного районування України як необхідної складової регіонального демографічного прогнозу (Н.Левчук, П.Шевчук) [240 та ін.]; демографічний прогноз чисельності (Т.Кравченко, О.Осауленко) [100; 101; 102; 103; 148 та ін.]; збереження потенціалу розвитку українського населення як конкретно-історичної сутності (І.Рябов, Н.Фойгт, Д.Шелєстов) [191; 230; 242; 243 та ін.]; чинники, що зумовлюють демографічні процеси (С.Вовканич, І.Курило, С.Цапок, В.Юзефович) [110; 111; 234; 248 та ін.]; медико-демографічні аспекти (Г.Баторшина, С.Мокієнко, О.Рудницький, Л.Чепелевська) [134; 135; 235 та ін.] тощо.
Актуальність дослідження посилюється не лише важливістю для України геополітичних процесів, що відбуваються в Автономній республіці Крим (АРК), але і економічних, етносоціокультурних та інших аспектів розвитку півострова. Незважаючи на достатньо широкий спектр досліджень в цій галузі, демографічна ситуація в АРК більшістю науковців досліджується в контексті порівняльного аналізу з іншими регіонами України. Науково-теоретичні засади управління демографічними процесами в АРК в сучасних умовах розроблені недостатньо, їх використання органами державної влади потребує удосконалення. Це суттєво поглиблює існуючі негативні тенденції у сфері відтворення народонаселення нашої держави, ускладнює вирішення інших соціальних проблем суспільства. З огляду на це, обрана тема дисертації є актуальною, а результати досліджень вчасними і практично значимими для їх комплексного застосування в практиці державного управління.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах тематики науково-дослідної роботи Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема, за темою „Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення політичної та адміністративної реформ” (державний реєстраційний номер 01070004695), а також у рамках міжнародної програми Розробка механізмів децентралізації управління на регіональному та місцевому рівнях” (NISPAcee NASPAA, 2004р.). Участь у вищеназваних програмах дозволили дисертанту поетапно та комплексно досліджувати проблему удосконалення механізмів державного управління демографічними процесами в АРК.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове та практичне обґрунтування механізмів державного управління демографічними процесами в АРК. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- проаналізувати сучасні вітчизняні та зарубіжні наукові джерела на предмет виявлення доцільних напрямів досліджень щодо механізмів державного управління демографічними процесами в АРК;
- визначити пріоритети та напрями розвитку державної соціальної політики України в умовах демографічної кризи, а також розкрити сутність і зміст механізмів державного управління демогра­фічними процесами;
- виявитичинники та тенденції їх змін, що впливають на демографічну ситуацію в АРК, а також шляхи її поліпшення, зокрема з урахуванням світового досвіду щодо державного управління демографіч­ними процесами;
- визначити напрями та розробити пропозиції і рекомендації щодо удосконалення механізмів державного управління демографічними процесами в АРК;
- розробити перспективну модель державного управління демографічними процесами в АРК та обґрунтувати умови її ефективного функціонування.
Об’єкт дослідження державна демографічна політика України.
Предмет дослідження механізми державного управління демографічними процесами в АРК.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що механізми державного управління демографічними процесами в АРК будуть ефективнішими, якщо запровадити особистісно-орієнтовану модель державного управління демографічними процесами, в основу якої покладено принцип розвитку людини в усі періоди її життя, а також в якій передбачено цілеспрямований вплив на формування особистісних цілей, мотивів і стратегій людини, готовності до прийняття стандартів суспільної поведінки.
Методи дослідження. Реалізація мети і завдань дослідження здійснювалася шляхом комплексного поєднання загальнонаукових і спеціальних методів, насамперед: ретроспективного аналізу для визначення етапів становлення та розвитку державної демографічної політики в Україні; методів ідентифікації, екстраполяції при вивченні можливостей і доцільності імплементації зарубіжного досвіду в систему державного управління України; методів порівняльного аналізу та математичної статистики з метою характеристики рівня демографічної кризи в АРК; системно-аналітичного методу при визначенні сутнісних характеристик ключових понять дослідження, а також при обґрунтуванні шляхів удосконалення механізмів державного управління демографічними процесами в АРК.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що в дисертаційній роботі
уперше:
­ запропоновано особистісно-орієнтовану модель державного управління демографічними процесами в АРК, в основу якої покладено принцип розвитку людини в усі періоди її життя, а також передбачено цілеспрямований вплив на формування її особистісних цілей, мотивів і стратегій, готовності до прийняття стандартів суспільної поведінки;
­ виявлено інтенсивність депопуляції населення АРК та встановлено чинники, що впливають на поглиблення демографічної кризи в АРК, зокрема, незабезпеченість повної зайнятості, низький рівень здоров’я та високий рівень старіння населення, відсутність ефективних соціальних програм розвитку людського потенціалу, а також тенденції їх змін за останнє десятиріччя;
удосконалено:
­ інструментарій і методи аналізу та оцінки демографічних проце­сів шляхом застосування математичного апарату численних методів для виявлення рівня демографічної кризи в АРК;
­ змістовне наповнення державних програм соціально-економіч­ного розвитку регіону завдяки введенню розділу щодо розвитку людського потенціалу на засадах формування наскрізних соціальних компетенцій;
дістали подальшого розвитку:
- понятійний апарат теорії державного управління, зокрема, уточнено сутність понять „державна демографічна політика”, „демографічні процеси”;
- процес впровадження та реалізації на регіональному та місцевому рівнях програм соціально-демографічного спрямування з урахуванням соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці.
Практичне значення одержаних результатів визначається науково-практичним характером дослідження і полягає в обґрунтуванні дієвих механізмів державного управління демографічними процесами в АРК, зокрема, запропоновано методику діагностики демографічної кризи, яка дозволяє прогнозувати подальший розвиток демографічної ситуації.
Впровадження результатів дисертаційного дослідження в практику діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування підтверджено відповідними довідками: Одеської обласної ради (№ 57-з від 12.06.07р.); управління охороною здоров’я Феодосійської міської ради АРК (№143 від 24.04.07р.); Центру підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України (№37 від 12.10.07р.); Феодосійської фінансово-економічної академії Київського університету ринкових відносин (№ 121 від 14.09.07р.).
Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані: в діяльності органів державної влади при підготовці й прийнятті законодавчих та нормативно-правових актів щодо демографічної політики держави; у процесі діагностики рівня демографічної кризи в інших регіонах України; як дидактичний матеріал у навчальному процесі підчас підготовки фахівців у галузі державного управління.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї й положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на VI Міжнародному науковому конгресі Державне управління та місцеве само­вря­дування” (Харків,2006), міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати” (Донецьк,2007); науково-практичних конференціях „Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (Одеса,2006) і „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2007).
Результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри філософських та соціально-політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (протокол № 3 від 25 жовтня 2007р.), а також на міжкафедральному семінарі кафедр державного управління та місцевого самоврядування і менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (протокол № 1 від 14 листопада 2007р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено автором у 8(загальним обсягом 2,8 ум. др. арк.) публікаціях, серед яких 5 у наукових фахових виданнях за спеціальністю „Державне управління”, 3 у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 220 сторінок, з них 178 сторінок основного тексту. Дисертація містить 14 рисунків, 12 таблиць, 4 додатки, 1 СD- диск. Список використаних літературних джерел складається з 257 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретичному та практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо обґрунтування механізмів державного управління демографічними процесами в АРК. Результати, отримані у процесі дослідження, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки й запропонувати рекомендації.
1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел з проблем формування державної демографічної політики, державного управління демографічними процесами, соціально-економічного розвитку держави в умовах демографічної кризи, демографічного районування як необхідної складової регіонального демографічного прогнозу свідчить, що спеціальних досліджень щодо визначення найбільш ефективних механізмів державного управління демографічними процесами в АРК не проводилося. Дослідження цього питання потребує застосування комплексного підходу, валідного добору статистичних і математичних методів, а також уточнення понятійного апарату з питань вироблення державної демографічної політики.
2. Виявлено, що обрані пріоритети та напрями розвитку державної соціальної політики визначають певну її модель. На сьогодні в Україні реалізується модель соціальної політики, яка характери­зується: за типом базової дії як соціальне допоміжництво і соціальне опікування з елементами соціального страху­вання; за типом суб’єкта соціальної відповідальності як патерналістська модель з елементами суспільної моделі; за типом участі держави як адміністративна модель. Показано, що така модель сприяє поглибленню кризових явищ у суспільстві, особливо стосовно демографічної ситуації. Запропоновано перейти на таку модель соціальної політики, яка характеризується: за типом базової дії як соціальний розвиток з елементами соціального страхування; за типом суб’єкта соціальної відповідальності як ліберальна модель з елементами суспільної та корпоративної моделей; за типом участі держави як стимулююча модель з елементами добродійної моделі. При цьому слід виходити з того, що демографічні процеси в АРК мають специфічні особливості, врахування яких є обов’язковим при визначенні пріоритетів державної демографічної політики. Нехтування цим фактом впливатиме не лише на рівень національної безпеки України, але й може спричинити катастрофу національного масштабу.
3. Визначено сутність і зміст політичних, правових, економічних, соціальних та організаційних механізмів державного управління демографіч­ними процесами в АРК, виходячи із розуміння під механізмами державного управління практичних заходів, засобів, важелів, стимулів, за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво, будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей. Основними функціями політичних механізмів державного управління демографічними процесами в АРК є визначення цілей та планування заходів щодо подолання демографічної кризи й сприяння соціально-демографічному розвитку держави в контексті реалізації державної демографічної політики України. Правові механізми передбачають нормативно-правове врегулювання відно­син суб’єктів і об’єктів державного управління, соціальних, сімейних відносин; економічні механізми спрямовані на фінансову підтримку державних, міжгалузевих, регіональних і місцевих програм соціально-демо­графіч­ного спрямування, а також соціальні виплати та трудову зайнятість дорос­лого населення; соціальні механізми забезпечують етнокультурні та психоло­гічні впливи на формування різних видів соціальних політик та моде­лей соціаль­ної поведінки; організаційні механізми спрямовані на реалізацію державних, міжгалузевих, регіональних та місцевих соціально-демогра­фічного програм, створення інформаційно-консультаційних центрів тощо.
4. Виявленочинники (показники народжуваності, смертності, міграції та ін.) й тенденції їх змін, що визначають рівень інтенсивності депопуляції населення АРК та впливають на демографічну ситуацію в АРК. За результатами діагностики інтенсивності депопуляції населення АРК за статис­тикою 1996-2006рр. встановлено, що чисельність населення АРК за останні чотири роки зменшилася на 49,9 тис. осіб або на 2,5%. Це зменшення обумовлене як глобальними тенденціями скорочення народжуваності та переходу до моделі однодітної сім’ї, так і погіршенням економічної ситуації та падінням рівня життя населення, що є характерним для всіх регіонів України. Продовжується процес старіння населення. Статистичні дані свід­чать, що демографічна ситуація в АРК має ознаки кризової та дедалі погіршується.
Науково підтверджено необхідність більш ефективної реалізації в АРК стратегій, спрямованих на поліпшення демографічної ситуації, а саме: підви­щення рівня народжуваності та розвиток сім’ї; поліпшення стану здоров’я, зниження смертності та продовження тривалості життя; регулю­вання міграційних процесів; подолання негативних наслідків старіння населення; врахування специфіки регіональних пріоритетів демографічного розвитку.
Вбачається науково та практично виправданим імплементація найкращого світового досвіду щодо державного управління демографіч­ними процесами як в Україні, так і в АРК. Зокрема, це стосується доцільності впровадження в АРК моделі пронаталісткої демогра­фічної політики, поширеної у Франції й спрямованої на значну державну підтримку матеріального стану сім’ї з дитиною, яка поділяється на три основні групи: сімейні допомоги та надбавки, допомоги при пологах, житлові пільги.
5. Доведено важливість удосконалення механізмів державного управління демографічними процесами в АРК за такими основними напрямами: підвищення ефектив­ності функціонування сім’ї як соціального інституту; розвиток людського потенціалу та освітньо-комунікативного простору; формування перспективно-орієнтованої життєвої стратегії молоді в умовах девальвації морально-етичних норм суспільної поведінки.
Обґрунтовано необхідність концентрації зусиль на економічному забезпеченні відтворення населення АРК, стимулюванні попиту на робочу силу, насамперед за рахунок розширення малого підприємства, розвитку самозайнятості населення, поліпшення екологічної ситуації, зниженні виробничого та побутового травматизму, популяризації здорового способу життя.
Сформовано відповідні наступні пропозиції та рекомендації щодо удоско­налення механізмів державного управління демографічними проце­сами в АРК. У частині політичних механізмів йдеться пробільш чітке визначення цілей та завдань соціальної підтримки сім’ї, планування заходів щодо розвитку людського потенціалу та освітньо-комунікативного простору в АРК, розробку плану заходів щодо підвищення ефективності реалізації державної молодіжної політики в АРК. Стосовно організаційних механізмів слід: забезпечити ефективність реалізації державних програм щодо соціаль­ного захисту дітей, інвалідів, жінок, а також створення консультаційних центрів планування та розвитку сім’ї; розробити та впровадити в АРК програми розвитку людського потенціалу та освітньо-комунікативного простору, а також програми формування життєвої стратегії молоді в умовах девальвації морально-етичних норм суспільної поведінки. У частині правових механізмів необхідно ввести зміни до законодавства щодо: посилення відповідальності батьків за виховання дітей, а дітей за достойну старість своїх батьків; врегулювання правового поля освітніх реформ відповідно до потреби розвитку людського потенціалу держави та регіону. Удосконалення економічних механізмів потребує забезпечити усі види соціальних виплат і фінансування державних програм, спрямованих на формування життєвої стратегії молоді, розвитку людського потенціалу та освітньо-комунікативного простору. При удосконаленні соціальних механізмів слід виходити з: цілеспрямованого впливу на розвиток сім’ї як соціального інституту, враховуючи етносоціокультурні та соціально-психологічні закономірності, умови та фактори її функціонування; розробки моделі соціальних компетенцій людини відповідно до вимог сучасності та рівня суспільного розвитку АРК; поширення психологічного супроводу процесу формування життєвої стратегії молоді.
6. Розроблено перспективну особистісно-орієн­то­вану модель державного управління демографічними процесами в АРК, в основу якої покладено природний вплив держави, пов’язаний з процесом розвитку людини в усі періоди її життя, формуванням її особистісних цілей, мотивів та стратегій, готовністю до прийняття нових стандартів суспільної поведінки, наприклад, престижу здорового способу життя, перебування в шлюбі, народження дітей таін.
Основною умовою ефективного функціонування такої моделі є її верифікація до демографічної ситуації, яку вона відслідковує. В сучасних умовах це означає необхідність її приведення у відповідність: розвитку ринкових відношень в Україні; міжнародним стандартам у галузі захисту праці, соціальної безпеки та охорони здоров’я; потребам формування сучасної людської інфраструктури (антропологічного каркаса) інноваційних проектів і стратегій регіонального розвитку. Виходячи з останньої позиції, всі соціальні програми мають бути програмами відкритого типу, спрямованими на підвищення стартових можливостей і життєвих шансів людей, що проживають як в АРК, так і на інших територіях України, на формування їх готовності до сучасних продуктивних форм мобільності, і, перш за все, освітньої (визначення майбутнього соціального і професійного статусу), соціокультурної (визначення майбутнього способу життя) та терито­ріальної (визначення подальшого місця мешкання).
Для формування так званих наскрізних” соціальних компетенцій автором запропоновано, по-перше, розробити компетентністну структуру (матрицю) населення АРК, яка визначатиме соціальну політику розвитку людського потенціалу, по-друге, розробити пакет соціальних програм розвитку людського потенціалу і методичні рекомендації для запуску програм із консолідованим бюджетом, по-третє, засвоїти досвід і удосконалити форми соціального партнерства в рамках нових програм у соціальній політиці.
Перспективними напрямами подальших досліджень за даною тематикою вважаємо розробку: концептуальної моделі формування людського капіталу, яка відповідатиме потребам трансформованої економіки України, методик формування соціально-демографічних програм національного, регіонального та місцевого рівнів, а також узагальнення досвіду і удосконалення форм соціального партнерства в рамках нових програм у соціальній політиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-СлавскаяК.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования // Психологический журнал. 1994. №4. С.49-54.
2. Абульханова-СлавскаяК.А. Стратегия жизни. М.: Изд-во „Мысль”, 1991. 299 с.
3. АйбабинА.І., ГерценА.Г., ХрапуновІ.Н. Основні проблем етнічної історії Криму // Матеріали по археології, історії й етнографії Таврії. Сімферополь: Таврія, 1993. Вип.3. С.210-218.
4. АлексееваГ., ШастанВ., БрагинА. Демография и нравственность // Власть. 2003. №7. С.68-70.
5. АльмодоварЖ.-П. Индивидуальная траектория жизни // Вопросы социологии. 1992. №2. С.11-19.
6. Аналітичні записки з розробки напрямків державної політики / Укл.: В.Є.Романов, О.І.Кілієвич. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 430 с.
7. АникееваА.,БычковС. Рейтинговая оценка социально-демографичес-кой ситуации в регионах Украины // Персонал. 2005. №2. С. 72-75.
8. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. М.: Мысль, 1983. Т.4. 830с.
9. АрутюнянЮ.В., ДробижеваЛ.М., СусоколовА.А. Этносоциология. М.: Аспект-Пресс, 1999. 271с.
10. АрьесФ. Человек перед лицом смерти. М.: Прогресс, 1992. 287 с.
11. АтаманчукГ.В. Государственное управление (организационно-функционалные вопросы). М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000. 302с.
12. БакуменкоВ.Д. Вибір цілей як основа формування та різновид державно-управлінських рішень // Акту­альні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України. Д.: Дніпропетр. філ., 2000. Вип. 1(1). С.55-61.
13. БакуменкоВ.Д. Державно-управлінські рішення в системі державного управління // Акту­альні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України. Л.: Львів. філ., 2000. Вип 1 (2). С. 26-37.
14. БалашовА.М., БезверхнюкТ.М., ЗінкевічусВ.О., НадолішнійП.І., ПойченкоА.М., ПриходченкоЛ.Л. Державні організації як складова механізму держави / За заг. ред. П.І.Надолішнього. Одеса: ОРІДУ НАДУ, Optimum, 2005. 228 с.
15. Беличева С.А. Основы превентивной психологии. М., 1994. 288 с.
16. БеловаВ.Л. Введение в макроэкономику. Распределение доходов: неравенство и бедность // Социально-политический журнал. 1998. №2. С.94-107.
17. БелоусО.Г., ЛукьяненкоД.Г. и др. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография. К.: Орияне, 2000. 424 с.
18. БессмертныйЮ.Л. Жизнь и смерть в средние века. М.: Мысль, 1991. 194 с.
19. БєлєнькийП., ЛюткевичВ. Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингових концепцій // Регіональна економіка. 2003. № 2. С.195-203.
20. Бзовецька А.О. Роль жінки в охороні здоров’я населення // Жінка в Україні. Пре­зиденту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам централь­ної та місцевої виконавчої влади. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І.Комарової, І.Є.Голубєвої, В.П.Пустовойтенка, С.Р.Станік, Н.І.Карпачової, В.І.Цибуха, Т.В.Мотрен­ка, В.І.Лугового, С.В.Ківалова, У.А.Устенка, В.В.Костицького. К., 2001. Том 23. С. 444-446.
21. БиктимироваЗ.З. Безопасность в концепции развития человека // Общественные науки и современность. 2002. №6. С.135-142.
22. БілинськаМ.М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти вУкраїні: Автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр.:25.00.02 / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2004. 36 с.
23. БілорусО., Маслова-ЛисичкінаН. Глобалізація розвитку і соціальна безпека // Віче. 2001. №5. С.22-44.
24. БіляцкійС.Д., МихєєвЮ.В., ХахлюкА.М. Демографічна панорама сучасного світу. Нові демографічні контури // Стратегія демографічного розвитку України: Наук. зб. / Гол. ред. О.П.Степанов. К., 2002. Вип.3 (10). С. 43-54.
25. БіляцькийС., ХахлюкА. Демографія найголовніший чинник майбуття / Україна: аспекти праці. 2001. № 5. С. 33-35 с.
26. БондаренкоВ.В. Досвід впровадження сімейної медицини в Кіровоградській області // Гл. врач. 2004. №6. С.62-63.
27. БорисовВ.А. Демография. М.: Мысль, 1999. 272с.
28. БреевБ. Труд в условиях рыночной трансформации // Общество и экономика. 2003. № 1. С. 93-101.
29. БреевБ.Д. Безработица в современной России // Народонаселение. 2002. № 4. С. 21-24.
30. БрошеванВ.М., ТыглиянцП.К. Вигнання і повернення. Сімферополь, 1994. С. 44-45.
31. БугуцькийО.А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі. К.: ІАЕ. 1999. 280с.
32. БутовВ.И. Демография. / Под ред. В.Г.Игнатова. М., Ростов н/Д.: Издательский центр „МарТ”, 2003. 592 с.
33. Бушкова В. Основні культурні відмінності в професійній діяльності українців та американців // Людина і політика. 2001. №4. С. 58-62.
34. ВалентейД.И., ЗвереваН.В. Изучение народонаселения: вопросы методологии. М.: Высш. шк., 1987. 194 с.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. 1440 с.
36. Вироблення державної політики. Аналітичні записки / Укл. О.І.Кілієвич, В.Є.Романов. К.: Вид-во „К.І.С.”, 2003. С. 338-340.
37. ВишневскийА.Г. Воспроизводство населения и общество. М.: Прогресс, 1982. 257 с.
38. ВірменкоА. Перспективи оптимізації соціально-демографічної ситуації в Україні: погляд з позиції екоцентризма // Нова політика. 2006. №6. С.29-34.
39. ВовканичС.Й., ЦапокС.О Демографічний чинник у системі розбудови інноваційного суспільства: загальноукраїнський і регіональний виміри // Регіональна економіка. 2004. №1. С. 21-35.
40. ВовканичС.Й.,КопистянськіХ.Р.,ЦапокС.О. Розбудова інноваційного суспільства в контексті демографічного розвитку України // Актуальні проблеми економіки. 2004. №8. С. 115-130.
41. ВолосБ. Проблеми формування та реалізації політики щодо забезпечення здорового способу життя // Регіональна політика в галузі охорони здоров’я: шляхи формування та реалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5-6 червня 2003р.). Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2003. С. 194-199.
42. ВолосБ.О., ВашевО.Е. Державна політика і стратегія в галузі охорони здоров’я. Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ „Магістр”, 2002. 67 с.
43. ВороновВ., ФоминЭ. Типологические критерии бедности // Социологический журнал. 1995. №2. С.62-66.
44. Вступ до аналізу державної політики / В.Романов, О.Рудік, Т.Брус. К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. 314 с.
45. ГабриелянО.А. та ін. Кримські репатріанти: депортація, повернення й облаштованість. Сімферополь, 1998. 340 с.
46. ГилинскийЯ. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубийств и других «отколонений». СПб: Изд-во „Бридический центр Пресс”, 2004. 366 с.
47. ГоловахаE.M. Иллюзия «всеобщего обнищания» и социальные конфликты: к анализу посттоталитарного развития украинского общества // Социологический журнал. 1996. № 1/2. С.11-16.
48. ГоловахаЕ.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. Киев: Наукова думка, 1988. 164 с.
49. ГоловахаЕ.И., МагунB.C. Теоретические и методические проблемы исследования // Профессиональное самоопределение и трудовой путь молодежи / Под ред. В.Л.Оссовского. Киев: Наукова думка, 1987. С.76-282.
50. ГошовськаВ.А. Соціальна домінанта національної безпеки // Стратегічна панорама. 2003. №2. С. 94-99.
51. ГрузєваТ., ДудінаО., КульчицькаН. Комплексний підхід до збереження і зміцнення здоров’я дітей та матерів // Регіональна політика в галузі охорони здоров’я: шляхи формування та реалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5-6 червня 2003р.). Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2003. С. 200-211.
52. ГундаровИ.А. Духовное неблагополучие и демографическая катастрофа // ОНС. 2001. №5. С. 56-65.
53. ДанилинаН.И., ДубровскаяН.С. и др. Численные методы. М.: Высш. шк., 1976. 367 с.
54. Девиантное поведение подростков: многообразие, опыт, трудности, поиск альтернатив: Материалы Всероссийской научной конференции (5-6июня 2000 г.) / Под ред. Ю.А. Клейберга. Тверь, 2000. 384 с.
55. Демографический энциклопедический словарь / Редкол.: Д.И.Валентей (гл.ред.) и др. М.: Сов. энциклопедия, 1985. 608 с.
56. Демография / Под. общ. ред. Н.А.Волгина. М.: Изд-во РАГС, 2003. 384 с.
57. Демография: современное состояние и перспективы развития / Н.В.Зверева, А.Я.Кваша, В.И.Козлов и др.; Под ред. Д.И. Валентея. М.: Высш. шк., 1997. 271 с.
58. Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки / За ред. академіка НАН України С.І.Пиріжкова. Київ: ІВЦ. Державний комітет статистики України, 2003. 231 с.
59. Демографічна ситуація в Автономній Республіці Крим. Економічна доповідь. Сімферополь, 2005. 24с.
60. Демографічна ситуація в Україні у 2005 році // Демографічний щорічник. К.: 2004. 364 с.
61. Депортовані в АРК за даними Всеукраїнського перепису населення 2001р. / Голов. управління статистики в АР Крим. Сімферополь, 2005. 60 с.
62. Державна політика: аналітичні документи, підготовлені в межах проекту „Створення груп аналізу політики та Центру інформаційних ресурсів в уряді України”. К., 2002. 196 с.
63. Державне управління / Уклад.: А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343 с.
64. Державне управління: словник-довідник / Уклад.: В.Д.Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варзар, В.М.Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штика. За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
65. ДубинБ.В. Социальный статус, культурный капитал, ценностный выбор: межпоколенческая репродукция и разрыв поколений // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. 1995. №1. С.14-18.
66. Етика ділового спілкування / Кол.авт. Т.К.Чмут, М.П.Лукашевич, Г.Л.Чайка, І.Б.Осетинська. 2-ге вид., стереотип. К.: МАУП, 2003. 208 с.
67. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні / За заг. ред. В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 172с.
68. ЖигульскийК. Проблемы глобализации интеллектуальный вызов ХХІ века // Персонал. 2001. №3. С. 20-21.

69. Задачи по достижению здоровья для всех. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1985. №1. 238 с.
70. Закон України „Про державну службу” від 16.12.1993р. №3723-ХІІ // Уряд. Кур’єр. 1994. 4 січ.
71. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24, ст.170.
72. Закон України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 26березня 1992р. №2234-ХІІ // Відомості Верховної ради України. 1992. № 28, ст. 387.
73. Закон України „Про основи національної безпеки України” // Стратегічна панорама. 2003. №3-4. С.18-25.
74. ЗарубинА.Г., ЗарубинВ.Г. Без переможців. З історії громадянської війни в Криму. Сімферополь: Таврія, 1997. 442 с.
75. ЗвереваН.В., КвашаА.Я., КозловВ.И. и др. Демография: современное состояние и перспективы развития. / Под ред. Д.И.Валентея. М.: Высш. шк., 1997. 271 с.
76. Иллюстрированный энциклопедический словарь / Сост. А.П.Горкин. М.: Большая Российская энц., РИПОЛКЛАССИК”, 2001. 1439с.
77. ИльясовР.И. Кримські татари: короткий огляд минулого й аналіз соціально-економічного становища сьогодення. Сімферополь, 1999. 88с.
78. ИонинЛ.Г. Идентификация и инсценировка // Социс. 1995. №4. С.6-9.
79. Историческая демография: проблемы, суждения, задачи / Под ред. Ю.А.Полякова. М.: Наука, 1989. 326 с.
80. ІваницькаО.М. Державне регулювання розвитку фінансової інфраструктури в Україні: Автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2006. 36 с.

81. ІгнатовС. Тенденції демографічних процесів у сільській місцевості Вінничини та їх вплив на трудові ресурси села. // Економіст. 2005. №7. С. 63-65.
82. КалиткиН.Н. Численные методы. М.: Наука, 1978. 475 с.
83. КальнишЮ. Провідні критерії системного підходу в науковому забезпеченні державної політики // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. Стан і перспективи розвитку політичних наук: Матеріали круглого столу”, Київ, 13 квіт. 2001 р. / Заг. ред. В.І.Луговий, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2001. С. 227-231.
84. КапитоновВ.Ф. Медико-демографическая характеристика некоторых типов семей // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2003. №1. С. 12-14.
85. КарташоваС.С., РязанцеваВ.В. Вплив демографічних процесів на соціально-економічний розвиток м.Києва // Статистика України. 2005. №1. С. 45-52.
86. КириловИ.К. Цветущее состояние Всероссийского государства. М.: Прогресс, 1977. 270 с.
87. Клейберг Ю.А., Кокорева Л.А. Социальная и психологиче­ская адаптация личности маргинала: системно-аксиологический подход. Тверь, 1998. 188 с.
88. Клейберг Ю.А., Пискарев Д.П., СиротокА.Л. Современные социально-психологические проблемы девиантного подростка: Монография. СтрасбургМосква, 2003. 352 с.
89. КлуптМ. Демографическая политика как предмет контент-анализа // Социс. 2003. №12. С. 108-117.
90. Ковалева А.И. Социализация личности: норма и отклоне­ния. М., 1996. 224 с.
91. КозловВ.И. Этническая демография. М.: Статистика, 1977. 239 с.
92. Конончук С.Г. Розвиток демократії в Україні: 2000 рік. К.: Агентство „Україна”, 2001. 316 с.
93. Константиновский Д.Л. Новое поколение выбирает... // Огонек. 1995. №22. С. 48-49.
94. Конституційні акти України 1917-1920. Невідомі Конституції України. К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. 168с.
95. Конституція України. К.: Феміна, 1996. 62 с.
96. Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015 рр. / Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / За наук. ред. акад. І.Ф.Кураса, С.І.Пирожкова; Держкомстату Укр.; Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН Укр. К.: УВЦ Держкомстату Укр., 2004. С. 476-501.
97. КоростелинаК.В. Система социальных идентичностей: опыт анализа этнической ситуации в Крыму. Симферополь: ЧДоля, 2002. 255 с.
98. КорчагинВ.П. Индикаторы экономико-демографического развития населения // Социс. 1996. №9. С. 12-53.
99. Кошель Ф.Г. Луцьк: шляхи поліпшення стану міської системи охорони здоров’я // Альтернативні шляхи фінансування медичних послуг населенню. Досвід міст. 2004. С. 48-52.
100. КравченкоВ.В. Конституційне право України. К.: Атіка, 2000. 320с.
101. КравченкоС. Концептуальні підходи до аналізу планування наукової діяльності // Актуальні проблеми державного управління: Науковий збірник. Віп.5. Одеса: ОФ УАДУ, 2001. С. 105-114.
102. КравченкоС. Розроблення методологічних засобів державного планування наукових досліджень на основі моделювання структури та розвитку систем наукових знань // Наук. журн. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. №4. С.34-42.
103. КравченкоТ. Прогнозування демографічного розвитку України / Економіст. 2004. №10. 73 с.
104. КременьВ.Г., ТабачникД.В., ТкаченкоВ.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). К.: ARC-UKRAINE, 1996. 793с.
105. Крим багатонаціональний. Сімферополь: Таврія, 1988. Вип. 1. 288с.
106. Крим в етноплітичному вимірі. К.: Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАН України, 2005. 533с.
107. Кримська АРСР (1921-1945). Сімферополь: Таврія, 1990. С. 22-24.
108. КрючковГ. Демографічна криза в Україні: причини і наслідки: Співдоповідь на парламентських слуханнях 21 травня 2003р. Голос України. 2003. 24 червня.
109. Кузьмин С.А. Занятость: стратегия России. М.: УРСС, 2001. 302 с.
110. Курило