МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА ДО ПРАВА ЄС: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КРАВЧУК Ірина Вікторівна

УДК 35 : 341.17 : 061.1 ЄС

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА ДО ПРАВА ЄС:
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

25.00.02 - механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
НЕМИРЯ Григорій Михайлович,
кандидат історичних наук, доцент

КИЇВ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...........................................................

4

ВСТУП .......

6

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА ДО ПРАВА ЄС.

14

1.1. Теоретичні засади європеїзації національних правових систем та державного управління .

14

1.2. Природа та джерела права ЄС ..

31

1.3. Механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС у зарубіжній та вітчизняній науковій думці

41

Висновки до першого розділу ..

51

РОЗДІЛ 2

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ У ДЕРЖАВАХ-КАНДИДАТАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ...

53

2.1. Загальні передумови адаптації національних правових систем держав-кандидатів у процесі підготовки до вступу в ЄС

53

2.2. Планування правотворчого процесу у державах-кандидатах у напрямі адаптації національного права до acquis communautaire.

62

2.3. Інституційний механізм державного управління процесом адаптації у державах-кандидатах.

93

2.4. Організація перекладів законодавства ЄС, навчання кадрів у сфері європейської інтеграції та підготовка суспільства до приєднання у державах-кандидатах

116

2.5. Фінансування процесу адаптації..
2.5.1. Допомога ЄС у підготовці до приєднання..

133
133

2.5.2.Фінансування державами-кандидатами процесу адаптації та розпорядження допомогою ЄС

139

Висновки до другого розділу

149

РОЗДІЛ 3

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ АДАПТАЦІЇ ПРАВА УКРАЇНИ ДО ПРАВА ЄС ......

154

3.1. Правові засади адаптації в Україні...

154

3.2. Становлення та основні напрями вдосконалення інституційного механізму державного управління процесом адаптації .

164

3.3. Передумови належного кадрового та інформаційного забезпечення процесу адаптації

173

3.4. 3.4. Шляхи поліпшення фінансування адаптації.

179

Висновки до третього розділу ..

184

ВИСНОВКИ ..

189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

194

ДОДАТКИ .

219

ВСТУП
Актуальність теми. Інтеграція України до ЄС є одним із пріо­ритетів внутрішньої і зовнішньої політики України. У довгостроковій перспективі Україна прагне стати повноправним членом ЄС, а в коротко- і середньостроковій суттєво поглибити співробітництво в економічній, політичній та правовій сферах відповідно до Плану дій Україна-ЄС від 21 лютого 2005 р. [56].
Третій копенгагенський критерій членства в ЄС вимагає від країни-кандидата адаптувати свою правову систему до вимог acquis communautaire (правової системи ЄС). Мадридський критерій членства в ЄС передбачає створення адміністративного механізму застосування acquis communautaire.[1] Для цього необхідно вдосконалити механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС.
Тому вивчення досвіду нових держав-членів ЄС ЦСЄ, які досягли відповідності критеріям членства в ЄС, є особливо актуальним для визначення шляхів удосконалення механізмів державного управління процесом адаптації права України до вимог ЄС.
Актуальність дослідження зумовлюється також тим, що адаптація права України до права ЄС сприяє створенню зони вільної торгівлі з ЄС, інтеграції у його внутрішній ринок, забезпеченню сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, виконанню зобов’язань за УПС [80] й Плану дій Україна-ЄС [56]. Метою адаптації є не лише зближення з ЄС, а й удосконалення українського законодавства з урахуванням досвіду ЄС; сприяння розвитку економіки за допомогою ефективних правових інструментів; зміцнення стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, захист прав людини і національних меншин.
Особливу цінність для дисертаційного дослідження становлять роботи Г.В.Ата­ман­чука [2], В.Д.Бакуменка [3-5], В.Є.Воротіна [10-11], В.М.Князєва [4, 30], Ю.В.Ковбасюка [31], В.І.Луго­вого [40], О.А.Малиновської [42], Н.Р.Нижник [53, 54], В.А.Ребкала [72], В.В.Тертички [78], В.В.То­ко­­венко [79], В.В.Юрчишина [88, 89], які містять теоретико-методологічний інструментарій нау­ки державного управління для вивчення обраної проблеми.
Окремі теоретичні і практичні аспекти питання державного управління адаптацією національного права до права ЄС висвітлено в дослідженнях віт­чиз­няних авторів Н.А.Гнидюк [43], І.А.Грицяка [13, 14], Г.В.Друзенка [21], В.К.Забігайла [23, 24], О.В.Зер­каль [27], Ю.М.Капіци [29], В.І.Муравйова [45, 46], Р.А.Петрова [55], С.В.Шевчука [87] та зарубіжних науковців Т.Верхайєна [244], Г.-Г.Гернфельда [12], Я.Гонцяжа [43], М.Гурки [15], А.Іссона [127], Г.-Д.Кушеля [39], Р.Лукаса [41], К.Маніокаса [125], Л.Меткафа [179], П.Моргоса [44], А.Новак-Фара [43], Ж.Фурньє [140].
Важливе значення для дисертації мають роботи вітчизняних і зарубіжних учених Х.Граббе [157], А.Дімітрової [124], Г.М.Немирі [52], К.Ніццо [201], О.О.Чалого [71], Ф.Шіммельфе­ніга [230], П.Шміттера [231], в яких аналізуються принципи розширення ЄС та критерії членства в ЄС.
Значний науковий інтерес для досліджуваної теми становлять праці зарубіжних учених С.Андерсена [92], Й.Баха [93], Т.Боржель [95], К.Деммке [121], Б.Колер-Кох [168, 169], Д.Лемкуля [167], А.Маршала [93], Д.Мейєра [180], А.Моравчика [181], К.Нілла [166, 167], Д.Ользена [202, 203], К.Радаеллі [210-212], Т.Ріссе [95], А.Толлер [239], Г.Фалкнера [138], в яких розглядається теорія європеїзації як вплив європейської інтеграції на національні правові системи та системи державного управління, що є важливим компонентом теоретичних засад державного управління адаптацією національного права до права ЄС.
Незважаючи на значущість вищезгаданих наукових розробок, їх автори розкривають лише окремі аспекти досліджуваної проблеми. Поза увагою науковців залишилося питання комплексного аналізу механізмів державного управління адаптацією національного права до права ЄС у державах-кандидатах та Україні, яке досліджено в даній дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­сер­таційна робота виконана в рамках комплексного наукового проекту НАДУ Державне управління та місцеве самоврядування” за темою Системи управління і координації політики європейської інтеграції і порівняльний аналіз” (номер державної реєстрації РК 0103U006824), у якому автор був членом наукової групи на громадських засадах.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-практичне обґрунтування основних напрямів удосконалення механізмів державного управління процесом адаптації права України до права ЄС на основі аналізу досвіду нових країн-членів ЄС.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
узагальнити основні теоретичні підходи з досліджуваної проблематики в науковій літературі;
уточнити поняття державне управління процесом адаптації національ­ного права до права ЄС”;
визначити механізми державного управління процесом адаптації національ­ного права до права ЄС;
виявити спільні риси планування правотворчого процесу в державах-кандидатах у напрямі адаптації національного права до acquis communautaire;
дослідити повноваження органів державної влади як елементів інсти­туційного механізму державного управління адаптацією у державах-кандидатах;
розкрити особливості кадрового, інформаційного та фінансового забез­печення адаптації у державах-кандидатах;
розробити пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного управління процесом адаптації права України до права ЄС на основі комплексного аналізу правових засад державного управління адаптацією права України до права ЄС, його інституційного механізму, кадрового, інформаційного та фінансового забезпечення.
Об’єкт дослідження процес адаптації національного права до права ЄС.
Предмет дослідження механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС.
Методи дослідження. У дисертації використано як загальнонаукові методи (аналіз і синтез, індукція і дедукція), так і окремі методологічні принципи системного, структурно-функціонального і порівняльного підходів. Методологія системного підходу дала змогу, зокрема, виділити складові системи державного управління адаптацією, структурно-функціонального визначити окремі механізми державного управління процесом адаптації та їх взаємозв’язки.
За допомогою методу порівняльного аналізу досліджено окремі механізми державного управління процесом адаптації у країнах ЦСЄ, виявлено спільні риси їх структури та функціонування, виділено моделі та рівні державного управління процесом адаптації. Цей метод дав можливість проаналізувати механізми державного управління процесом адаптації в Україні у контексті досвіду країн ЦСЄ та запропонувати практичні рекомендації щодо їх удосконалення.
Розвиток та основні етапи відносин між ЄС та державами-кандидатами розглянуто з використанням історичного підходу. Застосування формально-логіч­ного методу пізнання дало змогу охарактеризувати правові основи державного управління адаптацією в державах-кандидатах та в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що існуючі механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС у нових країнах-членах можуть стати основою для визначення напрямів удосконалення механізмів державного управління процесом адаптації в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні механізмів державного управління адаптацією національного права до права ЄС у державах-кандидатах та Україні. У дисертації
вперше:
- уточнено поняття державнe управління процесом адаптації національ­ного права до права ЄС”;
- визначено механізми державного управління процесом адаптації правовий, інституційний та ресурсний, що включає кадрове, інформаційне та фінансове забезпечення;
- сформульовано спільні риси планування правотворчого процесу в напрямі адаптації національного права до acquis communautaire у країнах-кандидатах, які відображені в структурі Національних програм сприйняття acquis communautaire, способах їх розробки та моніторингу;
- виявлено й охарактеризовано основні рівні державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС у державах-кандидатах, зокрема: прийняття стратегічних та політичних рішень, вирішення тактичних та оперативних завдань, виконання поточної роботи;
- встановлено дві моделі державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС: централізовану та децентралізовану;
- окреслено основні підходи до організації перекладів законодавства ЄС, навчання кадрів у сфері європейської інтеграції та підготовки суспільства до приєднання у державах-кандидатах, фінансування адаптації Європейським Союзом та країнами-кандидатами;
удосконалено теоретичні засади державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС, зокрема шляхом уточнення понять гармонізація”, адаптація”, наближення”, аналізу принципів взаємодії національного права з правом ЄС, вимог членства в ЄС;
дістали подальшого розвитку:
- теорія європеїзації, визначення її передумов та механізмів, зокрема шляхом виявлення відмінностей в інструментах європеїзації держав-членів ЄС та держав-кандидатів;
- обґрунтування основних напрямів удосконалення правового, інститу­ційного та ресурсного механізмів державного управління процесом адаптації в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути застосовані в процесі державного управління адаптацією права України до права ЄС. Висновки та пропозиції дисертанта можуть вико­ристовуватися Урядовим комітетом з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Державним департаментом з питань адаптації законодавства, міні­стерствами та іншими ЦОВВ для подальшого вдосконалення інституційного механізму державного управління процесом адаптації, планування, координації та моніторингу адаптації, кадро­вого, інформаційного та фінансового забезпечення адаптації з метою швидшого сприйняття Україною acquis communautaire.
Основні результати дисертаційного дослідження використовувалися дисертантом під час проведення лекційних та практичних занять в НАДУ з навчальних дисциплін Світова та європейська інтеграція”, Правова та інституційна система ЄС”. Результати дисертації також можуть стати в пригоді під час підготовки навчально-методичних посібників, розробки навчальних планів і програм з права ЄС, європейської інтеграції в НАДУ та в інших вищих навчальних закладах України.
Матеріали дисертаційного дослідження були використані автором для під­го­тов­ки відповідних розділів аналітичного звіту за проектом Розширений ЄС та Украї­на: нові відносини” (за підтримки міжнародного фонду Відродження” та Поль­ського фонду імені Стефана Баторія) (довідка від 17 листопада 2005 р. № 196); дистанційного курсу навчальної дисципліни в НАДУ Розвиток держави: реалі­зація європейського вибору України” за спеціальністю Управління суспільним роз­витком” (довідка від 7 листопада 2005 р. № 841); доповіді начальника управ­лін­ня міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації на Другій міжнародній науково-практичній конференції Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробіт­ництва” (довідка від 16 листопада 2005 р. № 815/1-07); інформаційно-аналітичних матеріалів до Парла­мент­ських слухань Стан і перспективи євроінтеграції України та її участі у формуванні Єдиного економічного простору”, які відбулися 22 червня 2005 р., рекомендацій міжнародної науково-практичної конференції Пріоритетні питання Плану дій Україна-ЄС” (довідка від 30 листопада 2005 р. № 06-16/14-546(229395)).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані автором особисто. У публікаціях, підготовлених у співавторстві, дисертантом досліджено державне управління процесом адаптації національного права до права ЄС у країнах ЦСЄ і Україні, здійснено аналіз співвідношення права ЄС із конституціями та судовою практикою держав-членів, охарактеризовано джерела права ЄС [37]; проаналізовано вимоги членства в ЄС, етапи та процедури вступу до нього, інституційні механізми європейської інтеграції у країнах-кандидатах, узагальнено нововведення у правовому устрої ЄС, запроваджені Ніццьким договором [87]; зроблено внесок у виявлення недоліків державного управління процесом адаптації права України до права ЄС, висунуто низку пропозицій щодо вдосконалення інституційного, правового, кадрового, інформаційного та фінансового забезпечення процесу адаптації [1]; розроблено відповідні підпункти, які містять аналіз та рекомендації стосовно адаптації права України до права ЄС, зміцнення верховенства права та судової реформи в Україні аналітичного звіту More than Neighbours. The Enlarged European Union and Ukraine”.
Ідеї і розробки співавторів, з якими було підготовлено публікації, у дисер­тації не застосовувалися. Дисертантом використано окремі спільні пропозиції щодо фінансування адаптації, зазначені в Тематичній доповіді Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу” Послання Президента України до Верховної Ради України Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2002 році”.
Апробація результатів дисертації. Основні результати й висновки дисертації оприлюднені на наукових конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” (Київ, 2002); Проблеми та методологія апроксимації” (Київ, 2003); Перша Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в контексті розширення ЄС” (Київ, 2003); Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003); Більше ніж сусіди: Розширений Європейський Союз і Україна” (презентація остаточного звіту) (Варшава, Жешов, Люблін, Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, 2004); Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004); Болгарський досвід гармонізації законодавства у сфері внутрішнього ринку” (Київ, 2004); Україна в міжнародній політиці: підсумки 2004 року, перспективи на 2005 рік” (Київ, 2005); Чи стали Україна та ЄС ближчими через рік після Помаранчевої революції?” (Київ, 2005); Пріоритетні питання Плану дій Україна-ЄС” (Київ, 2005).
Публікації. Результати дослідження відображено в 10 публікаціях, серед яких 4 статті у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації становить 244 сторінки, вона містить 10 додатків, розміщених на 26 сторінках, 18 таблиць. Список використаних джерел на 25 сторінках включає 246 найменувань.

Примітки:
[1] Критерій здатності взяти на себе зобов’язання членства в ЄС вимагає від держави-кандидата сприйняття усього acquis communautaire Європейського Союзу, що являє собою досягнутий рівень інтеграції, який є невідворотним процесом, виражається у системі спільних прав і зобов’язань, що мають обов’язкову силу стосовно всіх держав-членів в рамках Європейського Союзу. Ця система постійно розвивається і включає: зміст, принципи, політичні цілі установчих договорів; законодавство, схвалене на виконання установчих договорів (регламенти, директиви, рішення); практику Суду ЄС, включаючи загальні принципи права ЄС; декларації і резолюції, прийняті Союзом; заходи, прийняті в рамках спільної зовнішньї та без пекової політики; заходи, прийняті в рамках спільної політики в сфері юстиції і внутрішніх справ; міжнародні угоди, укладені Співтовариством, і угоди, укладені державами-членами між собою у сферах діяльності Союзу.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні підтвердилась покладена в його основу гіпотеза, а реалізована мета й завдання в сукупності дали можливість визначити основні напрями вдосконалення механізмів державного управління процесом адаптації права України до права ЄС на основі аналізу досвіду нових країн-членів ЄС. Узагальнення результатів дослідження дає змогу сформулювати висновки і рекомендації, що мають теоретичну і практичну цінність.
1. У науковій літературі з державного управління практично відсутні комплексні дослі­дження механізмів державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС у країнах-кандидатах та Україні. У більшості робіт роз­криваються лише окремі аспекти державного управління процесом адаптації у правовому чи економічному розрізі, або лише побіжно як складова євро­інтеграційного механізму в цілому.
Теорія європеїзації як вплив європейської інтеграції на національні політики, ідеї, норми, процеси, відносини, інституції; принципи взаємодії права ЄС з національним правом; узагальнення науково-теоретичних надбань суміжних дисциплін створюють необхідний науковий інструментарій для дослідження механізмів державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС в ЦСЄ та Україні.
2. Установлено, що державне управління процесом адаптації національного права до права ЄС це цілеспрямована діяльність держави щодо приведення національної правової системи у відповідність з правом ЄС, яка включає:
- планування та програмування робіт з адаптації;
- організацію та координацію роботи ЦОВВ у сфері адаптації;
- контроль правотворчого процесу з метою адаптації національного права до права ЄС;
- моніторинг адаптації;
- кадрове, інформаційне та фінансове забезпечення.
3. Державне управління процесом адаптації здійснюється за допомогою правового, інституційного та ресурсного механізмів. Останній включає кадрове, інформаційне та фінансове забезпечення процесу адаптації. Вищезазначені механізми державного управління є інструментами виконання копенгагенського та мадридського критеріїв вступу до ЄС.
4. Ключовим компонентом правового механізму державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС усіх країн-кандидатів були Національні програми сприйняття acquis communautaire, що створювали правове поле для планування правотворчого процесу, формування інституційних та ре­сурсних механізмів державного управління процесом адаптації. За координацію підготовки та моніторинг виконання Національних програм відповідав спе­ціально уповноважений орган у сфері адаптації. На галузеві міністерства покладалася імплементація окремих розділів програми.
5. Державне управління процесом адаптації мало такі рівні, які були представлені:
- вищим” міжвідомчим органом на чолі з прем’єр-міністром або віце-прем’єр-міністром, на який було покладено прийняття політичних і стратегічних рішень у сфері європейської інтеграції і адаптації, узгодження позицій різних міністерств. До його складу входили ключові міністри, від яких залежить практична реалізація співробітництва з ЄС;
- нижчим” міжвідомчим органом, який відповідав за вирішення тактичних та оперативних завдань з адаптації, членами якого були керівники відділів європейської інтеграції міністерств;
- професійним органом”, що діяв на постійній основі у складі уряду, відповідав за поточну роботу у сфері адаптації, підпорядковувався безпосередньо прем’єр-міністру або віце-прем’єр-міністру і рішення якого були обов’язковими для інших міністерств.
Міністерства здійснювали адаптацію у своїй галузі. Для виконання цього завдання у складі кожного міністерства були створені спеціальні відділи, які координували його роботу у сфері адаптації.
На основі проведеного аналізу встановлено дві моделі державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС: централізовану, коли основні функції в цій сфері покладено на структури, підпорядковані прем’єр-міністрові, та децентралізовану, коли більшість зазначених повноважень передано міністерству юстиції. Україна на сьогодні тяжіє до децентралізованої моделі, оскільки процес адаптації координується Міністерством юстиції.
6. Кадрове забезпечення процесу адаптації у державах-кандидатах перед­бачало: розробку загальнодержавних програм навчання у сфері європейської інтеграції; відкриття факультетів, курсів підвищення кваліфікації, запровадження системи післядипломної освіти з європейської інтеграції та європейського права; стажування державних службовців урядових структур, що відповідали за адаптацію, в органах ЄС; вивчення мов держав-членів ЄС; точні розрахунки кадрових потреб, що дало змогу планувати фінансові витрати на навчання, підвищення кваліфікації у сфері європейської інтеграції.
Інформаційне забезпечення у державах-кандидатах включало здійснення перекладів правових актів ЄС, розробку інформаційних стратегій державами-кандидатами для забезпечення підтримки населенням членства в ЄС на референдумі та зовнішніх інформаційних стратегій з метою формування позитивного іміджу держави-кандидата в ЄС та у державах-членах.
Особливостями фінансового забезпечення процесу адаптації у державах-кандидатах є: фінансування за рахунок як державного бюджету, так і допомоги ЄС на основі принципу реальних ресурсів”; точний розрахунок фінансових потреб у розділах Національних програм сприйняття acquis communautaire; включення витрат на ці програми до щорічного державного бюджету; скорочення окремих статей державних видатків на користь пріоритетів інтеграції до ЄС; розробка методики планування витрат на адаптацію.
7. З урахуванням досвіду країн-кандидатів у члени ЄС та результатів комп­лексного аналізу правового та інституційного механізмів державного управління процесом адаптації, кадрового, інформаційного та фінансового забезпечення адаптації в Україні доцільно запропонувати деякі практичні рекомендації.
В Україні в найближчій перспективі адаптація має бути спрямована на сприйняття законодавства ЄС у сфері внутрішнього ринку з метою створення зони вільної торгівлі з ЄС. На даному етапі адаптації мають бути пріоритетними ті її напрями, які сприятимуть створенню зони вільної торгівлі і виконанню Плану дій Україна-ЄС.
З метою вдосконалення:
- правового механізму державного управління процесом адаптації України до права ЄС пропонується: провести процедуру ретельного аналізу законодавства ЄС та України і деталізувати вимоги з адаптації законодавства, зазначені в Плані дій Україна-ЄС, у результаті чого мають бути сформовані списки обов’язкового та рекомендаційного законодавства ЄС, які Україна повинна буде імплементувати для інтеграції у внутрішній ринок ЄС; виділити в окрему категорію нормативно-правові акти, розроблені відповідно до планів заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації, щоб унеможливити внесення до них змін, які суперечать праву ЄС, на всіх етапах розгляду у Верховній Раді України;
- інституційного механізму державного управління рекомендується створити: міжвідомчий орган для вирішення тактичних та оперативних завдань інтеграції включаючи адаптацію на рівні керівників управлінь європейської інтеграції міністерств; окремі відділи в структурі управлінь з європейської інтеграції у кожному ЦОВВ, які здійснюватимуть галузеву політику адаптації; консультативний орган при Міністерстві юстиції, який забезпечуватиме зв’язок громадянського суспільства з органами державної влади у процесі адаптації. Крім того, для запобігання дублюванню функцій необхідно чітко визначати компетенцію органів, відповідальних за адаптацію;
- кадрового забезпечення слід: розробити шкільні програми у сфері євроінтеграції; розрахувати чисельність персоналу, необхідного для імплементації acquis communautaire на всіх стадіях інтеграції і створення нових підрозділів у міністерствах та ЦОВВ;
- інформаційного забезпечення необхідно: розробити електронну базу даних виконання програми адаптації, консолідувати всі наявні офіційні та неофіційні переклади актів права ЄС, провести їх термінологічну експертизу та перевірити їх чинність; призначити у кожному міністерстві осіб, які б відповідали за координацію та консолідацію перекладів;
- фінансового забезпечення адаптації потрібно: здійснити комплекс заходів з метою недопущення внутрішнього перерозподілу та спрямування коштів міністерствами на адаптацію законодавства за залишковим принципом; урахувати окремим рядком у Державному бюджеті видатки на адаптацію для кожного ЦОВВ; розробити загальну методику планування витрат на адаптацію, яка б передбачала витрати на розробку нормативно-правового акту та його впровадження на мікрорівні та проведення фінансово-економічної експертизи на макрорівні аналізу впливу законопроекту на економічно-соціальну, бюджетну сферу чи певну галузь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Тематична доповідь / Павліковська Л.А, Водянніков О.Ю., Довгерт А.С, Кравчук І.В та ін. // Послання Президента України до Верховної Ради України Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2002 - K.: Інформ.- видавн. Центр Держкомстату України, 2003. - С. 168-180.

2.

Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид.лит., 1997. - 400 с.

3.

Бакуменко В. Загальні та проблемно-орієнтовані підходи до прогнозування і планування у нормотворчій діяльності // Вісник державної служби України. - 1999. - № 3. - С. 82-92.

4.

Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - С. 11-27.

5.

Бакуменко В., Кравченко С. Підходи до прогонозування нормотворчої діяльності // Збірник наукових праць УАДУ. - К.: Вид.- во УАДУ, 2002. - Випуск 2. - С. 3 -9.

6.

Біла Книга про підготовку асоційованих держав Центральної та Східної Європи до інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союз // COM(95) 163, May 1995. - Офіційний сайт ЄС.- http://europa.eu.int/en/agenda/peco-w/en/index.html

7.

Висновки ЄК про заяви про приєднання. - http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/intro/ag2000_opinions.htm#Opinions

8.

Висновки самміту ЄС в Салоніках від 21 червня 2003 р. - http://europa.eu.int/comm/enlargement/see/gacthess.htm

9.

Волес В., Волес Г. Творення політики в ЄС / Пер. з англ. Р. Ткачук. - К.: Основи, 2004. - 871 c.

10.

Воротін В. Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій / Дис д-ра наук. з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія державного управління при Президентові України. - К., 2003. - 459 с.

11.

Воротін В.Є. Державне регулювання інтеграційних процесів в Україні та його вплив на економічне зростання // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 4. - С.174 -186.

12.

Гернфельд Г.-Г. Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: дороговказ для України? // Український правовий часопис. 2003. - № 2(7).

13.

Грицяк І.А. Європеїзація державного управління // Вісник НАДУ. 2004. - № 4. С. 38-45.

14.

Грицяк І.А. Правові акти Європейського Союзу в управлінні інтеграційними процесами // Вісник УАДУ. 2002.- № 3. - С. 359-365.

15.

Гурка М. Розвиток законодавства з метою вступу до ЄС: приклад Польщі // Український правовий часопис. 1998. Спеціальний випуск 2. С.26 30.

16.

Дані офіційного сайту Представництва ЄК в Україні щодо допомоги ЄС Україні. - http://www.delukr.cec.eu.int/site/page23731.html

17.

Державне управління: Словник-довідник. / Уклад.: В.Д. Бакуменко (кер. творчого колективу), Д.О. Безносенко, І.М. Варзар, В.М. Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штика; За заг.ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. - К.: Вид.-во УАДУ, 2002 - 228 с.

18.

Дмитренко Г.В. Адаптація податкової системи України до вимог Європейського Союзу: Дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Українська академія державного управління при Президентові України. - К., 2004. - 186 с.

19.

Договір про вступ до ЄС від 16 квітня 2003 р. . - http://europa.eu.int/comm/enlargement/negotiations/treaty_of_accession_2003/index.htm

20.

Договір про вступ до ЄС від 25 квітня 2005 р. . - http://europa.eu.int/comm/enlargement/negotiations/treaty_of_accession_2005/index.htm

21.

Друзенко Г. Реформування законодавства України до законодавства Європейського Союзу в контексті підготовки проекту Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. - http://www.clc.org.ua/article_gd_reform_of_approx_mech.htm

22.

Європейські угоди Європейського Союзу iз країнами ЦСЄ. - http://europa.eu.int/comm/enlargement/pas/europe_agr.htm

23.

Забігайло В. Пропозиції щодо вдосконалення інституціональної структури співробітництва України та Європейського Союзу (на основі досвіду Французької республіки). Київ, квітень 2001 р. - http://www.ueplac.kiev.ua/ukr/papers/files/Ostash_institution.pdf

24.

Забігайло В. Шлях України до європейського союзу: виконання зобов’язань за угодою про партнерство та співробітництво в сфері політико-правової реформи та гармонізації права - http://www.ueplac.kiev.ua/ukr/papers/files/pca_ukr.pdf

25.

Закон України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзувід 18 березня 2004 р. N 1629-IV // Офіційний вісник України вiд 30 квітня 2004 2004. - № 15, Ст. 30 - Ст. 1028.

26.

Звіт Комісії по державі Україні від 12 квітня 2004 р. - (COM(2004) 373 final). - http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/pdf/country/Ukraine_11_May_EN.pdf

27.

Зеркаль О.В. Інституційний механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС // http://www.minjust.gov.ua/?do=dr&did=4748&sid=comments

28.

Ільченко-Сюйва Л.В. Державний механізм монетарної політики України в контексті європейської інтеграції. Дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія державного управління при Президентові України. - К., 2005. - 214 с.

29.

Капіца Ю. Наближення законодавства України до законодавства ЄС відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною: цілі та методи // Український правовий часопис. - 1998. - Спеціальний випуск 2. - С. 18-25.

30.

Князєв В. Бакуменко В. Філософсько-методолоічні засади державно-управлінських рішень // Вісн. УАДУ. - 2000. - № 2. - С. 341-358

31.

Ковбасюк Ю.В. Економічна політика співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями: Дис докт. наук. з держ. упр.: 25.00.02/ Українська академія державного управління при Президентові України. - К., 2005. - 463 с.

32.

Конституційні акти Європейського Союзу. / Упорядник Друзенко Г., за загальною редакцією Качки Т. - К: Видавництво Юстиніан”, 2005. Частина І. 512 c.

33.

Кравчук І. В. Управління процесом гармонізації польського права з правом ЄС: досвід для України // Вісн. НАДУ. - 2004. - № 2. - С. 417-424.

34.

Кравчук І.В. Інституційний механізм державного управління гармонізацією національного права з правом ЄС у Прибалтійських державах // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 2 - С. 325-332.

35.

Кравчук І.В. Управління процесом гармонізації права Словацької республіки з правом ЄС//Зб. наук. пр. НАДУ- К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Вип. 2 - С. 456 - 466.

36.

Кравчук І.В. Управління процесом гармонізації права Угорщини з правом ЄС // Вісн. НАДУ. - 2005.- № 1 - С. 352-359.

37.

Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. - К.: Вид. Дім Слово”, 2004.- 319 с.

38.

Критерії вступу до ЄС - http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/intro/criteria.htm#cooperation

39.

Кушель Г.-Д. Гармонізація законодавства: досвід держав-членів ЄС і країн східної та центральної Європи // Український правовий часопис. - 2003. - № 2 (7). - С. 32-34.

40.

Луговий В., Князєв В. Державне Управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 3/4. - С. 9-12.

41.

Лукас Р. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС та економічна реформа // Український правовий часопис. - 2003. - № 2(7).- С. 28-31.

42.

Малиновська О.А. Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України: Дис докт. наук. з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія державного управління при Президентові України. - К., 2005. - 426 с.

43.

Механізми координації європейської політики: практика країн-членів та країн-кандидатів / Н. Гнидюк (ред.), А. Новак-Фар, Я. Гонцяж, І. Родюк - К.: Міленіум, 2003. - 384 с.

44.

Моргос М.. Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною та ЄС та інтеграція України до Європи все ще викликають запитання. - http://www.ueplac.kiev.ua/ukr/papers/files/pca_questions_ukr.pdf

45.

Муравйов В.І. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції // Український правовий часопис. - 2003. - № 2 (7). - С. 3-23.

46.

Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). - К.: Академ-Прес, 2002. - 425 с.

47.

Навчальний візит до Польщі (16-21.12.02). - Польський Фонд Know-How”.

48.

Навчальний візит до Словацької республіки (8-11.04.03): Проект «Розширений ЄС і Україна: нові відносини». - Міжнародний фонд «Відродження», Польський фонд ім. Стефана Баторія.

49.

Навчальний візит до Угорщини (6-8.04.03): Проект «Розширений ЄС і Україна: нові відносини» Міжнародний фонд «Відродження», Польський фонд ім. Стефана Баторія.

50.

Наказ Міністерства освіти і науки Критерії та порядок відбору вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції” від 24 березня 2005 р. N 182 // Офіційний вісник України вiд 29.04.2005 - 2005. - № 15, стор. 345, стаття 805

51.

Наказ Міністерства юстиції Про затвердження Порядку перекладу актів acquis communautaire на українську мову” від 8 червня 2005 р. N 56/5. // Офіційний вісник України вiд 24.06.2005 - 2005. - № 23, стор. 300, стаття 1329

52.

Немиря Г. Європейський Союз і Україна: старі партнери нові сусіди ? // Аналітичний щоквартальник Делегації ЄК. 2003. - № 1.- С. 1-19.

53.

Нижник Н.Р., Леліков Г., Мосов С. Про співвідношення категорій «процес» і «механізм» та їх використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади // Вісник державної служби України. 2001. № 3. с. 81-87.

54.

Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управлінян: Навч. посібник / За заг.ред. Н.Р. Нижник. К.: Вид.-во УАДУ, 1998. 160 с.

55.

Петров Р., Кисельова Т. Зближення і гармонізація законодавства в праві європейського союзу та міжнародному праві // Правничий часопис Донецького університету. - 2002. - № 2. - С. 29-35.

56.

План дій Україна-ЄС від 21 лютого 2005 р. . - http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=12853472&cat_id=12852714

57.

Повідомлення Європейської Комісії для Ради ЄС та Європейського Парламенту Західні Балкани і європейська інтеграція”. - http://www.see-educoop.net/education_in/pdf/comm-from-com-1--oth-enl-t02.pdf

58.

Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського парламенту Розширена Європа - сусідство: нові рамки відносин з нашими східними та південними сусідами” від 11 березня 2003. - http://www.delukr.cec.eu.int/data/doc/pr_030311c_ukr.pdf

59.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998 р. № 1773 Про затвердження положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // Офіційний вісник України від 26.11.98. - 1998. - N 45. (втратила чинність).

60.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. N 1496 Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.” // Офіційний вісник України від 03.09.99. - 1999. - N 33, ст. - 1735.