МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Рябко Ігор Володимирович

УДК 351:37.046.16

МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
д.держ.упр., професор
Мерзляк Анжела Віталіївна

Запоріжжя 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ

11

1.1. Історичні аспекти формування відносин між державою і церквою

11

1.2. Роль релігійних організацій у формуванні державно-церковних відносин

32

1.3. Законодавче регулювання відносин держави і церкви у суверенній Україні

60

Висновки до розділу 1

85

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

87

2.1. Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні

87

2.2. Аналіз тенденцій розвитку механізмів взаємодії держави та церкви

119

Висновки до розділу 2

142

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

146

3.1. Перспективи взаємодії держави та церкви в Україні

146

3.2. Механізми взаємодії органів державної влади і релігійних організацій в Україні при реалізації державної політики в сфері свободи совісті і віросповідання

173

Висновки до розділу 3

197

ВИСНОВКИ

203

ДОДАТКИ

205

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

211

ВСТУП

Актуальність теми. Релігія як одна з масових форм суспільної свідомості і церква як інститут громадянського суспільства відіграють значну роль у духовному, соціальному та політичному житті суспільства. При цьому роль церкви в державі не можна назвати однозначною. За різних умов різні релігійні організації можуть як сприяти процесу трансформації суспільства, так і істотно його гальмувати. У цих обставинах певний рівень відповідальності за діяльність релігійних організацій однаковою мірою лягає як на їх духовні центри, так і на органи державної влади. Разом з тим демократична держава має виключити своє неправове втручання в життя релігійних організацій, як це відбувалось в умовах тоталітарного режиму. Однак релігійна діяльність, спрямована на задоволення релігійних потреб громадян, повинна здійснюватися у межах чинного законодавства. Державна влада не повинна впливати на релігійну свідомість і релігійні відносини в країні.
Водночас держава має приділяти значну увагу відносинам між релігійними організаціями й іншими інститутами громадянського суспільства. Тим паче, що в Україні сформувалася складна і внутрішньо суперечлива релігійна ситуація.
На сьогодні у відносинах між державою і церквою залишається невирішеним цілий ряд проблем. Процес реформ почався у 1991 р. із заміни законодавчої бази, що існувала в Радянському Союзі. Однак зміна законодавства, не завершилась і до сьогодні. Існуючий Закон України Про свободу совісті та релігійні організації” був прийнятий ще в 1991 р., і надалі у нього було внесений лише ряд поправок. Необхідність реформування законодавчої бази зумовлюється також і процесами розвитку в країні та світі. З внутрішньополітичних процесів слід назвати формування та розвиток демократичної системи. Міжнародними передумовами реформування законодавчої бази є процеси модернізації, що супроводжуються посиленням релігійного екстремізму.
Сучасні вчені та громадські діячі світу абсолютно неоднозначно трактують участь різних релігійних організацій у житті держави. Згідно з Конституцією України, церква відокремлена від держави. Проте фактично релігійні організації залишаються важливими учасниками державотворчого процесу. Дуже важливою і невирішеною до кінця залишається проблема залученості релігійних організацій у політику, освіту та інші сфери суспільного життя.
Проблеми розколу українського православ'я, ряд спірних питань між католиками, греко-католиками і православними, між новими і традиційними релігійними організаціями вимагають постійної уваги з боку держави.
Актуальним залишається питання про використання в державотворчому процесі релігійного чинника. Різні політичні сили як в Україні, так і за кордоном, використовують релігійні організації для реалізації своїх інтересів. Використання церкви в політичній боротьбі або з метою власної легітимації характерне і для сучасної України і потребує серйозного вивчення.
Таким чином, одним із важливих напрямів державної політики у сфері релігійно-церковного життя має стати розробка ефективних механізмів взаємодії держави та церкви, які сприяли б включенню релігійних організацій у процес формування демократичного суспільства.
Відносини між державою і церквою вже традиційно перебувають у центрі уваги філософів і вчених. Серед них можна назвати таких зарубіжних вчених як Т.Гоббса, Д. Локка, Ш.-Л. Монтеськье, М. Вебера, Е. Дюркгейма, Т. Парсонса та ін. В Україні даному питанню присвячені праці В. Андрущенко, Ю. Бабінова Н. Берегди, , В. Бондаренка, І Варзара, Н.Діденко, Г. Зеленько, В. Єленського, Ю. Кальниша, Е. Кардоша, А. Карася, І. Кресіна М. Кірюшко, A. Колодного, О Майбороди, М. Михальченка, С. Наумкіна, А Пахарєва, В Піча А. Мерзляк, Н. Новіченко, Ф. Рудича, Ю. Тодика, О. Рублюк, О. Сагана, В. Середи, П.Фещенко, А.Юраша, П. Яроцького, В. Ященко.
У сфері загальнотеоретичної юриспруденції, філософії права, теології та церковного права це питання розглядається у працях М. Азаркіна, І. Бердникова, В. Войналович, А.Венгерова, М. Варьяса, Н. Долматової, А. Дорської, Н. Синициної, Н.Золотухіної, І. Ісаєва, A. Киридон, А. Козловського, С. Косовського, В.Лафітського, В. Липинського, Л. Морозової, А.Николіна, Д. Оболенського, Ю.Оборотова, О. Павлова, В. Пащенка, Р. Папаяна, А. Потаніної, О. Тимошиної, В.Ципіна.
Незважаючи на велике різноманіття порушених питань та глибину їх дослідження, у сучасній науці окремі аспекти, зокрема вивчення механізмів взаємодії держави та церкви, залишились не вирішеними. Так, потребує подальших досліджень сутність державно-церковних відносин, доцільність законодавчого забезпечення реалізації прав релігійних організацій на створення релігійних навчальних закладів, удосконалення механізмів взаємодії держави та церкви через запровадження інституту договору між органами державної влади та релігійними організаціями, інституціонального забезпечення системи державного управління діяльності релігійних організацій.
Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукових тем Класичного приватного університету: «Планування, прогнозування та державне регулювання мікро та макроекономічних процесів» (номер державної реєстрації 0102U003195), «Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002113).
У рамках цих тем автором розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів взаємодії держави та церкви через запровадження інституту договорів між органами державної влади та релігійними організаціями.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів взаємодії держави та церкви в Україні.
Для її досягнення було поставлено такі завдання:
- - надати визначення поняття „державно-церковні відносини” як основи механізмів взаємодії держави та церкви;
- - удосконалити теоретичний підхід до законодавчого забезпечення діяльності релігійних організацій як правового механізму взаємодії держави та церкви;
- - запропонувати зміни до чинного законодавства щодо визначення контрольних повноважень Державного комітету Україні у справах національностей та релігій стосовно діяльності релігійних організацій як організаційного механізму взаємодії держави та церкви;
- - обґрунтувати подальше формування та розвиток механізмів взаємодії держави та церкви в Україні;
- - розробити теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування інституціонального забезпечення системи державного управління діяльністю релігійних організацій як організаційного механізму взаємодії держави та церкви.
Об’єктом дослідження є процес взаємодії держави та церкви.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування механізмів взаємодії держави та церкви в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми взаємодії держави й церкви та їх запровадження у практику діяльності органів державної влади і релігійних організацій дадуть змогу посилити участь церкви у формуванні механізмів державного управління соціально-економічним розвитком України, покращать якість прийняття управлінських рішень.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові методи: системний підхід для систематизації сукупності об’єктів релігійно-церковного, що життя взаємодіють; структурно-функціональний аналіз для структуризації державно-церковних відносин; конкретно-історичний аналіз для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку державно-церковних відносин; порівняльно-історичний метод для визначення історичних особливостей стану розвитку церкви та державно-церковних відносин в Україні; порівняльно-правовий метод для визначення правових механізмів взаємодії держави та церкви; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення і формулювання висновків.
Теоретичною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження є закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України та Державного комітету Україні у справах національностей та релігій
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- подано дефініцію поняття державно-церковних відносин як основи механізмів взаємодії держави та церкви і сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних та морально-етичних норм і зв’язків між інститутами держави та церквирелігійними центрами, управліннями, об’єднаннями, рухами, братствами тощо, діяльність яких регламентують та регулюють конституційні та інші нормативні акти, а також загальнолюдські моральні принципи, традиційно усталені для даної країни чи народу звичаї;
удосконалено:
- теоретичний підхід до законодавчого врегулювання прав релігійних організацій на створення вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів в Україні шляхом внесення змін до чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в частині наділення релігійних організацій правом створення вищеназваних навчальних закладів в Україні;
- науково-теоретичний підхід до формування та розвитку механізмів взаємодії держави та церкви через запровадження інституту договорів між органами державної влади та релігійними організаціями, які визначатимуть принципи практичної реалізації релігійних прав і свободи совісті та віросповідання, обмін інформацією, взаємодію в навчально-методичних питаннях, аналіз та узагальнення накопиченого досвіду спільної роботи у сфері духовно-етичного виховання, розробку обґрунтованих пропозицій щодо зміни чинного законодавства про свободу совісті, релігійні організації та вільне віросповідання;
набуло подальшого розвитку:
- визначення контрольних повноважень Державного комітету України у справах національностей та релігій в частині проведення ним державного контролю за діяльністю релігійних організацій в Україні;
- теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування інституціонального забезпечення системи державного управління діяльністю релігійних організацій шляхом створення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої комісії з питань релігійних організацій, мета діяльності якої полягатиме в підготовці пропозицій щодо врегулювання проблемних питань діяльності релігійних організацій, інформаційно-аналітичному забезпеченні діяльності Кабінету Міністрів України у сфері відносин між державою та релігійними організаціями, сприянні налагодження його зв’язків з різноманітними конфесіями та розробці рекомендацій для Уряду у сфері державно-конфесійних відносин; при Президентові України Національної ради з питань взаємодії з релігійними організаціями як консультативно-дорадчого органу, мета діяльності якого полягатиме у здійсненні розгляду питань і підготовці для Президента України пропозицій стосовно політики держави щодо його взаємодії з релігійними організаціями та підвищення ефективності державної політики у сфері духовної культури.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення й висновки роботи доведені до рівня конкретних пропозицій, мають придатну для застосування форму щодо вдосконалення механізмів взаємодії держави та церкви в Україні, що забезпечить створення передумов для ефективної участі релігійних організацій у формуванні державної політики у сфері релігійно-церковного життя.
Результати дослідження використані у діяльності Запорізької обласної державної адміністрації (довідка від 25.06.2008р. №091/923), Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка від 09.07.2008 р. № 12/123).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Основи християнської традиції”, Релігійна етика”, Релігійні культи в Україні”, Релігієзнавство” (довідка від 07.04.2008р. №251).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить отримані автором нові результати у галузі державного управління, що розв’язують важливу наукову проблему щодо удосконалення механізмів взаємодії держави та церкви. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно та розкрито в наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях та конгресах: Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя, 2008р.), Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2008р.), Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя, 2009р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано дев’ять наукових праць загальним обсягом 3,45д. а., з них шість у фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 226сторінок, з яких: 2рисунки, 3таблиці, 2 додатки, список використаних джерел (166 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення механізмів взаємодії держави та церкви в Україні шляхом визначення напрямів і механізмів його здійснення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення:
1. Дано дефініцію поняття державно-церковних відносин як основи механізмів взаємодії держави й церкви та сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних та морально-етичних норм і зв’язків між інститутами держави та церковнорелігійними центрами, управліннями, об’єднаннями, рухами, братствами тощо, діяльність яких регламентують та регулюють конституційні та інші нормативні акти, а також загальнолюдські моральні принципи, традиційно усталені для даної країни чи народу звичаї.
2. За результатами дослідження встановлено, що в Україні у сфері церковно-релігійного життя відсутня концепція розвитку державно-церковних відносин, яка враховувала б специфіку різних релігійних організацій і їх можливий вплив на суспільство; наявна слабкість і недосконалість законодавчої бази державно-церковних відносин; відсутній системний державний контроль за діяльністю релігійних організацій. В Україні існує безліч різноманітних нових релігійних рухів, культів і організацій. При цьому відсутня точна статистика цих організацій, оскільки, згідно з чинним законодавством, вони можуть функціонувати без державної реєстрації.
3. З метою удосконалення теоретичного підходу до законодавчого забезпечення діяльності релігійних організацій як правового механізму взаємодії держави та церкви запропоновано законопроект щодо внесення змін до чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в частині наділення релігійних організацій ширшими правами щодо створення ними вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів в Україні. Прийняття запропонованих змін створить правові механізми для реалізації права на свободу світогляду та віросповідання, яке, зокрема, передбачає право віруючих батьків надавати своїм дітям якісну освіту в навчальних закладах, заснованих релігійними організаціями, з релігійно-визначеною системою виховання. Законопроект своїми наслідками матиме зростання кількості дітей та молоді з високими моральними якостями і духовними цінностями, що загалом сприятиме оздоровленню і духовному відродженню українського суспільства.
4. З метою розвитку контрольних повноважень Державного комітету України у справах національностей та релігій запропоновано внести зміни до чинного законодавства щодо розширення повноважень цього центрального органу виконавчої влади в частині проведення державного контролю за діяльністю релігійних організацій на предмет дотримання ними чинного законодавства України та здійсненням незаконної діяльності; за реєстрацією релігійних організацій; за систематичними порушеннями релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів; спонуканням громадян до невиконання своїх конституційних обов’язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на їх права; за примушуванням, при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі, або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
Наділення такими контрольними повноваженнями Державного комітету України у справах національностей та релігій дасть можливість ефективно здійснювати контроль: за діяльністю релігійних організацій в Україні, за обмеженням прав людини і громадянина у сфері вільного віросповідання; гарантувати права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; застосовувати санкції до релігійних організацій у разі невиконання ними обов’язків перед державою і суспільством; гарантувати сприятливі умови для розвитку суспільної моралі та гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання.
5. Удосконалено науково-теоретичний підхід до формування й розвитку механізмів взаємодії держави та церкви через запровадження інституту договорів між органами державної влади та релігійними організаціями. Запровадження такого інституту в практичну діяльність дасть можливість покращити взаємодію органів державної влади, церкви, релігійних організацій у сфері державно-церковного життя, вирішувати назрілі проблеми діяльності релігійних організацій відповідно до чинного законодавства України, брати участь релігійним організаціям у формуванні державної конфесійної політики і налагодити ефективний діалог між державою та церквою.
6. Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування інституціонального забезпечення системи державного управління діяльністю релігійних організацій шляхом створення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої комісії з питань релігійних організацій, та при Президентові УкраїниНаціональної ради з питань взаємодії з релігійними організаціями як його дорадчого органу. Створення таких державних інституцій уможливить подальшу координацію діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, Президента України і релігійних організацій у розробці та реалізації ефективної державної конфесійної політики, формуванню подальшому дієвих механізмів взаємодії держави та церкви.

7. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів взаємодії держави та церкви в Україні належать: проведення парламентських слухань з питань розвитку державно-церковних відносин та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань відповідної концепції, доцільність прийняття законодавчих актів щодо реституції церковної власності, внесення змін до чинних Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо застосування санкцій до релігійних організацій та їх керівників за порушення ними чинного законодавства у сфері свободи совісті, вільного віросповідання та релігійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллагі А. Анна’їм. Ісламське підґрунтя релігійних прав людини / Абдуллагі А. Анна’їм // Релігійна свобода і права людини: Богословські аспекти: у 2т. Львів, 2000. Т.1. С.398-420.
2. Агапов А.Б. Церковь и исполнительная власть / А.Б.Агапов // Государство и право. 1998. №4. С.19-25.
3. Академічне релігієзнавство: підручник / за наук. ред. проф. А.Колодного. К.: Світ знань, 2000. 862с.
4. Андреева Л.А. Христианство и власть в России и на Западе: компаративный анализ / Л.А.Андреева // Общественные науки и современность. 2001. №4. С.85-102.
5. Архим. Платон (Игумнов). Миссия Церкви в прошлом, настоящем и ее место в гражданском обществе / Архим. Платон (Игумнов) // Журнал Московской патриархии. 1997. №9. С.73-76.
6. Асмус Валентин. Учения Св. Царя Юстиниана о священстве и царстве / Асмус Валентин. М.: ПСТБИ, 1996. 40с.
7. Бабій М. Державна політика щодо свободи совісті й релігій: сутність і практика / М.Бабій // Людина і світ. 2004. №3. С.16-19.
8. Бальжик І.А. «Симфонія влади» як форма відносин держави і церкви / І.А.Бальжик // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2000. №2. С.55-58.
9. Бальжик І.А. Світська та церковна влада в концепції «симфонія влад» / І.А.Бальжик // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2003. Вип.21. С.51-54.
10. Бальжик І.А. Стосунки держави і церкви: зміна акцентів / І.А.Бальжик // Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2002. Вип.16. С.79-81.
11. Бальжик І.А. Церковне право у вітчизняній юриспруденції / І.А.Бальжик // Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2004. Вип.22. С.73-79.
12. БондаренкоВ. Актуальні проблеми законодавчого забезпечення свободи совісті / В.Бондаренко // Релігійна свобода: свобода релігії і національна ідентичність світовий досвід та українські проблеми: науковий щорічник. К., 2002. С.126.
13. Бондаренко В.Д. Інституалізована православна релігійність в контексті сучасної суспільно-політичної ситуації в Україні / В.Д.Бондаренко. К., 1993.
14. Бондаренко В. Пріоритетні напрямки державно-церковної політики України / В.Бондаренко // Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні: наук. збірник. К., 2001. С.8.
15. Бондаренко В.Д. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні: наук. зб. / Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім.Г.Сковороди НАН України; голов. ред. А.М.Колодний. К.: УІР, 2001. 206с.
16. Бондаренко В.Д. Релігійна ситуація в Україна і перспективи її розвитку / В.Д.Бондаренко // Релігія і суспільство в Україні: фактори змін: матеріали Міжнародної конференції. К., 1998. С.1430.
17. Бондаренко В.Д. Современное православие: тенденции эволюции / В.Д.Бондаренко // Матеріали Міжнародної конференції / під ред. Т.Ф.Малец. Симферополь: Таврия, 1989. 174с.
18. Бондаренко В.Д. Становление гражданского общества и церковь в Украине / В.Д.Бондаренко // Христианство: контекст мировой истории и культуры: сб. науч. раб. К.: Ин-т философии им.Г.Сковороды НАН Украины, 2000. 105с.
19. Бондаренко В.Д. Становлення громадського суспільства і Церква в Україні / В.Д.Бондаренко // Християнство: контекст світової історії і культури: зб. наук. пр. К.: Інститут філософії ім.Г.С.Сковороди НАНУ, 2000. С.56-63.
20. Бондаренко В.Д. Релігійне життя в Україні: стан, проблеми, шляхи оптимізації / В.Д.Бондаренко, В.Є.Єленський, В.С.Журавський. К.: Логос, 1996. 50с.
21. Бондаренко В.Д. Релігійне життя в Україні: стан, проблеми, шляхи оптимізації / В.Д.Бондаренко, В.С.Єленський, В.С.Журавський. К.: Логос, 1996. 37с.
22. Будзилович І. Особливості розвитку державності, права і функцій церкви у Київській Русі (аналітичний нарис) / І.Будзилович // Право України. 1999. №1. С.126-133.
23. Булгаков С.Н. Православие: Очерки учения православной церкви / С.Н.Булгаков. М.: Терра, 1991. 413с.
24. Буслі Лі. Американська модель церковно-державних відносин: здобутки і проблеми / Лі Буслі // Релігійна свобода: науковий щорічник. 2000. №4. С.36.
25. Вальчук А. Державно-церковні відносини в сучасній Україні / А.Вальчук // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів: Логос, 2004. Кн.1. С.3-6.
26. Гараджа В.И. Религия и политическая система / В.И.Гараджа // Россия и современный мир. 1995. №2. С.49.
27. Гейт Ж. Русское православие и социальные институты России / Ж.Гейт // Право и политика. 2001. №8. С.143150.
28. Геллер М.Я. История Российской Империи: в 3т. / М.Я.Геллер. М.: МИК, 1997. Т.1. 447с.
29. Гладкий С. Православна церква і правова культура українського суспільства на початку XX століття / С.Гладкий // Влада і церква в Україні (перша половина XXстоліття): зб. наук. пр. Полтава, 2000. С.5574.
30. Григорий (Афонский), архиепископ. Введение в каноническое право Православной церкви: По учению отечественной канонической школы ХІХ-ХХ веков / Григорий (Афонский), архиепископ. К., 2001. 58с. Б-ка журн. «Синопсис».
31. Гудима Д. Релігійна свобода у державах Східної Європи: традиції та новації (з міжнародного симпозіуму) / Д.Гудима // Право України. 2004. №11. С.146149.
32. ГуреевС.А. Процесе строительства правового государства в России и международное право / С.А.Гуреев // Право и политика. 2002. С.5154.
33. Данилко В. Релігійність в Україні: проблеми статистики / В.Данилко, С.Данилко // Статистика України. 2000. №1. С.3639.
34. Долматова Н.І. Роль українського козацтва у відновленні прав православної церкви / Н.І.Долматова // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2002. Вип.16. С.154157.
35. Дорская А.А. Церковное право в системе юридического образования России конца XVIII начала XX вв. / А.А.Дорская // Правоведение. 2005. №3. С.213228.
36. Еленский В. Модели церковно-государственных отношений США и Западной Европы и проблемы пост коммунистических обществ / В.Еленский // Модели церковно-государственных отношений стран Западной Европы и США. К.: Ин-т филосояии НАНУ, 1996. С.4.
37. Євдокимова Т.В. Розвиток відносин політики і релігії в Україні: сучасні тенденції і орієнтири / Т.В.Євдокимова // Матеріали науково-практичної конференції КДТУБіА. К.: Вища школа, 1998. 98с.
38. Євсєєва Т. Українська та православна ідентичність як історичний чинник формування і збереження української нації / Т.Євсєєва // Історія релігії в Україні: наук. щорічник. Львів: Логос, 2005. Кн.ІI. 877с.
39. Євсєєва Т.М. Зародження християнської демократії у структурі Російської православної церкви в 1917-1921рр. (загальний та український аспекти) / Т.М.Євсєєва // Український історичний журнал. 2001. №1. С.107122.
40. Єленський В. Моделі релігійно-суспільного розвитку і державно-церковних відносин в процесі трансформацій посткомуністичних європейських країн / В.Єленський // Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні: наук. збірник. К., 2001. С.3552.
41. Єленський В.Є. Християнство і цивілізаційні парадигми кінця XXI століття / В.Є.Єленський // Християнство: контекст світової історії і культури: зб. наук. пр. К.: Гнозис, 2000. С.3340.
42. Єленський В.Є. Релігія. Церква. Молодь / В.Є.Єленський, В.П.Перебенесюк. К.: АЛД, 1996. С.3158.
43. Забуга М. Православні цінності в сучасному українському суспільстві / М.Забуга // Православний вісник. 2003. №2. С.1517.
44. Збірник нормативно-правових актів щодо свободи совісті та діяльності релігійних організацій: довідковий посібник / упорядн.: В.М.Петрик, В.В.Остроухов. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. 145с.
45. Здіорук С.І. Етноконфесійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти / С.І.Здіорук // НІДС: наукові доповіді. К., 1993. Вип.9. С.12.
46. Здіорук С.І. Релігійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти / С.І.Здіорук // Національна безпека України, 19941996 рр. К.: НІСД, 1997. 197с.
47. Зубов А. Русская православная церковь и российское государство. Перспективы отношений / А.Зубов // Посев. 2002. №2. С.4043.
48. Зуев П. Украинское православие: старые проблемы в новом веке / П.Зуев // Зеркало недели. 2007. 10 февр. С.18.
49. Зятьев С. Держава і церква як рівноправні партнери / С.Зятьев // Надзвичайна ситуація. 1999. №12. С.4243.
50. Игумен Вениамин Новик. Анализ 1-5 глав «Основ социальной концепции Русской Православной Церкви» / Игумен Вениамин Новик // СОЦИС. 2002. №4(216). С.6776.
51. Історія православної церкви в Україні: зб. наук, праць / відп. ред. П.Яроцький. К.: Четверта хвиля, 1997. 292с.
52. Історія релігії в Україні: навч. посібник / за ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. К.: Знання, 1999. 735с.
53. КажданА.П. Византийская культура (ХХПвв.) / А.П.Каждан. 2-е изд. СПб.: Алетейя, 2000. 280с.
54. Калашник П. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, її місце і роль у розвитку державно-церковних відносин / П.Калашник // Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні. К., 2001. С.187194.
55. Калинин С.А. О генезисе концепции правового государства / С.А.Калинин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матер. XIрегіон, наук.- практ. конференції, 34 лютого 2005р., Львів. Львів: [Б.в.], 2005. С.2728.
56. Кальниш Ю. Державно-церковні відносини: світова практика і досвід України / Ю.Кальниш // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 1999. №1. С.171179.
57. Кальниш Ю. Державно-церковні відносини: світова практика і досвід України / Ю.Кальниш // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 1999. №1. С.171180.
58. Кальниш Ю. Конституційні гарантії свободи світогляду і віросповідання в Україні / Ю.Кальниш // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип.1. С.229234.
59. Кальниш Ю. Наукове забезпечення державної політики України в галузі релігійно-церковного життя / Ю.Кальниш // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип.2. Ч.1. С.243247.
60. Кальниш Ю. Перспективи розвитку системи державно-церковних відносин в Україні: регіональний рівень / Ю.Кальниш // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип.2. Ч.1. С.97101.
61. КальнишЮ. Пріоритетні напрямки розвитку системно-посередницької моделі державно-церковних відносин в Україні / Ю.Кальниш // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 1998. Вип.1. С.200204.
62. Карташев А.В. Взаимоотношения церкви и государства / А.В.Карташев // Церковь о государстве. Старица, 1993. С.1839.
63. Кипшидзе В. Церковь и права человека / В.Кипшидзе // Фома. 2006. №7(39). С.1526.
64. Классификация тоталитарных сект и деструктивных культов. Белгород, 1996. 80с. АнисимовВ. Белое Братство накануне "страшного суда" / В.Анисимов // Мегаполис-Экспресс. 1993. 24ноября. №46. С.7. Бойл Дж.Дж. Секты-убийцы / Дж.Дж. Бойл // Иностранная литература. 1996. №8.
65. КлимовВ. Сучасна модель державно-церковних відносин як результат суспільних трансформацій / В.Климов // Українське релігієзнавство. 1999. № 12. С.5360.
66. Коваленко Л. Засади державно-церковних стосунків в контексті становлення українського віросповідного законодавства / Л.Коваленко // Українське релігієзнавство. 1999. №12. С.139.
67. Коваль І.В. Релігія і політика: шляхи взаємодії / І.В.Коваль // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2007. Вип.56. С.4449.
68. КовальІ.В. Церква у системі інститутів громадянського суспільства / І.В.Коваль // Держава і право. 2006. Вип.30. С.703710.
69. Коваль І.В. Громадянське суспільство соціальна основа сучасної демократичної держави / І.В.Коваль // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. 2005. №3. С.143149.
70. Коваль І.В. Демократизація релігійно-церковної сфери важлива риса громадянського суспільства / І.В.Коваль // Гелея (Науковий вісник): збірник наукових праць. 2007. Вип.7. С.159163.
71. Коваль І.В. Державно-церковні відносини: аналіз тенденцій / І.В.Коваль // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. 2007. №1. С.134137.
72. Колодний А. Становлення національних церков як складової національного відродження / А.Колодний, С.Здіорук // Релігійна свобода: історичне підгрунття, правові основи і реалії сьогодення: наук. збірник. К., 1998. С.46.
73. Колодный А. Плюрализм религиозной жизни в Украине: опит и проблемы / А.Колодный // Релігійна свобода: природа, правові державні гарантії: науковий щорічник. К., 1999. С.77.
74. Кондратик Л.И. Релігієзнавча концепція В'ячеслава Липинського: монографія / Л.И.Кондратик. Луцьк: Надстир'я, 2002. 260с.
75. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст.141.
76. Костюк К.Н. Возникновение социальной доктрины Русской православной церкви / К.Н.Костюк // Общественные науки и современность. 2001. №6. С.114131.
77. Костюк К.Н. Русская православная церковь и общество: нравственное сотрудничество или этический конфликт / К.Н.Костюк // ПОЛИС. 2002. №1. С.105117.
78. Кулакевич О.В. Історико-правовий аспект християнської церкви та держави і його значення для України / О.В.Кулакевич // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Вип.37. 2001. С.4243.
79. Куницын И.А. Правовой статус религиозных объединений в России / И.А.Куницын. М.: Отчий дом, 2000. 464с.
80. Куроедов В.А. Религия и церковь в советском государстве / В.А.Куроедов. М.: Политиздат, 1982. 263с.
81. Кучер О.Н. Христианство. История и современность / О.Н.Кучер. Ростов-н/Д: Феникс; Харьков: Торсинг, 2004. 320с.
82. Липинський В. Релігія і церква в історії України / В.Липинський // Політологічні читання. 1994. №12. С.216266.
83. Лукияник В. Государство и церковь / В.Лукияник // Православний вісник. 1997. №3. С.6873.
84. Лукьянов С. Государство и церковь: взгляд историка права / С.Лукьянов // Новая Россия. Воскресенье. 1996. №1. С.3.
85. Лупарев Г.П. Социальное назначение религиозных организаций как основа их правового статуса / Г.П.Лупарев // Государство и право. 1995. №11. С.2231.
86. МасненкоВ.В. Роль православної церкви в українській історії з погляду В'ячеслава Липинського / В.В.Масненко // Православ'я наука суспільство: питання взаємодії: матеріали IV Міжнародної наукової конференції (1819 травня 2006 р.). К.: Фенікс, 2007. С.5155.
87. Міма І.В. До проблеми співвідношення церкви і держави / І.В.Міма // Юридичні читання молодих вчених: зб. мат. Всеукр. наук. конф. 23-24 квітня 2004р. К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2004. С.1925.
88. Модели церковно-государственных отношений стран Западной Европы и США: сб. науч. трудов. К., 1996.
89. Морозова Л.А. Государство и церковь: особенности взаимоотношений / Л.А.Морозова // Государство и право. 1995. №3. С.8695.
90. Морозова Л.А. Государство и церковь: особенности взаимоотношений / Л.А.Морозова // Государство и право. 1995. №3. С.615.
91. Мчедлов М. Особенности конфессиональной социальной доктрины / М.Мчедлов // Религия и право. 2001. №2. С.1821.
92. Мчедлов М. Религия и политика: традиции и современность / М.Мчедлов // Наука и религия. 1985. №1. С.411.
93. Назаров М. Православное отношение к власти / М.Назаров // Православная беседа. 1995. №56. С.3639.
94. Николин А. Церковь и государство (история правовых отношений) / А.Николин. М., 1997.
95. Новик В. Социальное учение Православной церкви / В.Новик // Религия и право. 2000. №5. С.48.
96. Новиченко М.Р. Про деякі проблеми державно-церковної політики України на сучасному етапі / М.Р.Новиченко // Примирення дар Божий, джерело нового життя: матеріали Першого всеукраїнського християнського конгресу. К., 1999. С.8586.
97. Новиченко М.Р. Проблеми духовної освіти молоді в контексті державно-церковних відносин / М.Р.Новиченко // Плід правди сіється творцями миру: матеріали Всеукраїнського християнського форуму. К., 1998. С.6164.
98. Одинцов М.И. Государство и Церковь: История взаимоотношений. 19171938гг. / М.И.Одинцов. М.: Знание, 1991. 64с.
99. Oмельченко А. Соціальне служіння церкви як реалізація її соціальної доктрини (на прикладі сучасного православ'я) / А.Oмельченко // Вісник Української Академії державного управління. 2003. №2. С.341348.
100.Опорні конспекти з курсу «Канонічне право». Тернопіль: Юрид. ін-т ТАНГ, 2004. 35с.
101.Осиповский С.Н. Классификация моделей государственно-церковных отношений / С.Н.Осиповский // Актуальные проблемы политики: сб. науч. трудов. Одеса: Юрид. л-ра, 2001. Вып.1011. С.398403.
102.Осиповский С.Н. Некоторые аспекты развития государственно-церковных отношений в Украине / С.Н.Осиповский // Актуальные проблемы политики: сб. науч. трудов. Одеса: Юрид. л-ра, 1999. Вып.67. С.405410.
103.Осиповский С.Н. Прогнозирование развития государственно-церковных отношений в Украине / С.Н.Осиповский // Актуальные проблемы политики: сб. науч. трудов. Одеса: Юрид. л-ра, 2002. Вып.1314. С.818823.
104.Основы социальной концепции Украинской Православной Церкви. К.: Інформ.-издат. центр УПЦ, 2002. 80с.
105.Павлов А.С. Курс церковного права / А.С.Павлов. СПб.: Лань, 2002. 384с.
106.Панарин А.С. Православная цивилизация в глобальном мире / А.С.Панарин. М.: Алгоритм, 2002. 496с.
107.Папаян Р.А. Христианские корни современного права / Р.А.Папаян. М.: Норма, 2002. 416с.
108.Пащенко В. Православна церква в тоталітарній державі. Україна 1940 початок 90-х / В. Пащенко. Полтава: АСМІ, 2005. 630с.
109.Петрик В.М. Використання досвіду країн Європи для захисту українського суспільства та прав і свобод громадян від антиконституційних дій з боку неокультів / В.М.Петрик // Українська національна ідея: реалії і перспективи розвитку: зб.наук. пр. Львів, 1999. Вип.2. С.101107.
110.Піддубна В. Щодо спеціальної правоздатності релігійних організацій / В.Піддубна // Право України. 2004. №11. С.112115.
111.ПобочійЛ. Православний фундаменталізм: сутність, вияви й основні тенденції / Л.Побочій // Історія релігій в Україні: Наук, щорічник. Львів: Логос, 2005. Кн.1. 647с.
112.Поснов М.Э. История Христианской Церкви (до разделения церквей 1054г.) / М.Э.Поснов. К.: Путь к истине, 1991. 614с.
113.Потанина С. Вспомним о церковном