МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КІЛЬКІСНИХ ДАНИХ ПРЕДМЕТА ПОСЯГАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

Краткое описание

ВСУП 4 РОЗДІЛ 1. КІЛЬКІСНІ ДАНІ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДМЕТА
ПОСЯГАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ ТА
НАУКОВІ ЗАСАДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Система злочинів в економіці та кримінально правові ознаки
предмета посягання в кількісних показниках 12
1.2. Кількісні дані як фізичні і вартісні ознаки предмета посягання
та їх значення в криміналістичній характеристиці злочинів
у сфері економіки 31
1.3. Об’єкти кількісного вимірювання як предмети посягання
злочинів у сфері економіки 44
1.4. Використання методів науки бухгалтерського обліку в
криміналістичній методиці дослідження кількісних даних
предмета посягання 57
Висновки до 1 розділу 67
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КІЛЬКІСНИХ ДАНИХ
ПРЕДМЕТА ПОСЯГАННЯ В РОЗСЛІДУВАННІ
ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ
2.1. Загальнонаукові методи в криміналістичній методиці
дослідження кількісних даних предмета посягання 71
2.2. Окремонаукові методи виявлення злочину у сфері економіки
і дослідження кількісних даних предмета посягання 90
2.3. Спеціальні засоби встановлення і дослідження кількісних даних
злочинної економічної діяльності 128
Висновки до 2 розділу 156
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 163
ВСТУП

Актуальність теми. Криміногенна ситуація в Україні залишається напруженою і характеризується тенденціями до посилення організованості вчинюваних злочинів. Основні фактори, що впливають на розвиток криміногенних процесів, мають своє коріння в сфері економіки, податковій, фінансовій та інших складових економічної частини політики нашої держави. З точки зору окремих науковців ідеологія сучасних реформ в Україні виправдовує все заради багатства [1; 2], а новоявлені бізнесмени прагнуть якомога грунтовніше використати “перший час молодого кохання” [3].
На грунті економічних перетворень відбується привласнення державного майна і коштів, вивіз за кордон стратегічної сировини і виробів, неповернення виручки в іноземній валюті, оширені ухилення від сплати податків. Вчиняються зловживання в кредитно-фінансовій і банківській сферах та інші злочни у підприємництві [4;5]. Причиною тінізації економічної діяльності, зазначають економісти, є неефективність регулювання економічних відносин і вказують, що породила тіньову економіку сама держава [6-8].
Невипадково в Концепції національної безпеки України і в наукових джерелах відзначається, що злочинність в економіці, діяльність тіньових структур, поряд з іншими чинниками, є однією з можливих загроз національній безпеці України в економічній сфері [9; 10], а економіка – це виробництво, товарообмін, тобто, рух матеріальних цінностей і коштів в певній кількості та вартості, в цифрах, які є засобом управління господарством. На важливість кількісних показників в суспільстві свого часу звернув увагу поет Гете і зауважив, що люди за допомогою цифр можуть світом управляти [11].
Кількісні дані (цифрові показники) відтворюють фізичні і вартісні ознаки предметів посягання злочинів у сфері економіки в просторово-часових межах, на них грунтується доказування злочину і його кваліфікуючих розмірів, проте в літературі наводяться лише формалізованими визначеннями на зразок “суммарное выражение ущерба”, або ще більш узагальнено “данные бухгалтерского учёта” і т.д. [12; 13]. Крім того, в останні роки в кримінально-правову практику увійшли нові економічні категорії – конкуренція, інфляція, інвестиції, податки, банкрутство, вільні ціни та ін. і пов’язані з ними злочинні діяння [14].
Статистична зітність про роботу оперативних підрозділів системи МВС відображає загальне кількісне зростання виявлених злочинів у сфері економіки за останні роки. Тижневик “Іменем закону” від 26.01.2001 року № 4 в звіті МВС “Про оперативно-службову діяльність ОВС України в 2000 році” наводить дані про викриті 51,7 тис. злочинів економічної спрямованості, серед яких 13,3 тисячі – привласнення державного майна, ресурсів та завдані ними збитки державі на 347 млн. грн. Із загальної кількості, вказуються в тижневику, в паливно-енергетичному комплексі викрито 5,6 тис. злочинів; в аграрному секторі – понад 7 тис. корисливих посягань; в банківській і фінансово-кредитній системах – майже 9 тисяч та в ін. [15].
З метою з`ясування стану розслідування злочинів у сфері економіки, протягом і 1998-2000 рр. в слідчих підрозділах і судах вивчено 215 кримінальних справ, які дають підсави для висновку, що незважаючи на значні успіхи в боротьбі із злочинністю в цьому напрямку діяльність слідчого апарату та оперативних підрозділів не позбавлена недоліків. Зокрема, значна частина кримінальних справ даної категорії порушується за неякісними матеріалами перевірок, а
в процесі їх розслідування дослідження руху матеріальних цінностей і коштів, як предметів посягання в кількісних і вартісних показниках, провадиться безсистемно і не послідовно.
Розслідування злочинів, вчинюваних у сфері економіки,процес, як відомо, трудоміський, пов’язаний з проведенням ревізій, судово-економічних експертиз і обмежений процесуальними строками, проходить в умовах протидії

слідству з боку зацікавлених осіб. Та найбільшою проблемою виявляється обробка документів, що містять в собі значний обсяг кількісних(цифрових) показників про рух матеріальних і грошових ресурсів. Саме тому перед слідчими підрозділами постають завдання, вирішення яких потребує нових підходів, зорієнтованих на вдосконалення методик розслідування злочинів в різних ланках економіки. Одним з визначальних напрямів в методиці розсліду-
вання злочинів даної категорії, з погляду автора, є дослідження руху матеріальних цінностей і коштів (документального і нелегального), як предметів посягання в їх кількісних, якісних та вартісних показниках з позицій системного підходу. Виходимо з того, що кожен злочин в економіці грунтується на обігу матеріальних цінностей і коштів в кількісних показниках, та за своїми структурними властивостями є певна система, яка включає відповідні взаємодіючі і тісно пов’язані між собою елементи тієї системи (суб’єкт, предмет посягання та ін.) [16-18]. Отже, дисертаційне дослідження зумовлене потребою підвищення результативності досудового слідства, забезпечення своєчасного виявлення і всебічного розслідування злочинів у сфері економіки, шляхом поєднання методів криміналістики та інших наук, а також з використанням спеціальних засобів обробки кількісних даних.
Тема дисертації затверджена кафедрою криміналістики Університету внутрішніх справ МВС України 12.06.1997 року і завершена на кафедрі криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обгрунтування кримінально-правової та криміналістичної сутності кількісних даних, що харктеризують предмет посягання (матеріальних цінностей, коштів), можливостей використання в слідчій практиці окремо- наукових методів виявлення злочинів у сфері економіки та розробка спеціальних засобів дослідження масиву кількісних показників в процесі їх розслідування.
Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
– визначити систему злочинів, вчинюваних у сфері економіки, з метою вдосконалення методик їх розслідування та обгрунтувати значення кількісних даних ознак предмета посягання, які є основою встановлення кваліфікуючих розмірів;
– проаналізувати функції і значення кількісних даних фізичних і вартісних ознак предмета посягання в криміналістичній характеристиці злочинів у сфері економіки;
– визначити види об’єктів кількісного вимірювання, ступені їх якості та вимірники;
– викласти методи і прийоми науки бухгалтерського обліку, на яких грунтується дослідження кількісних даних в розслідуванні злочинів;
– розкрити місце і значення загальнонаукових методів в криміналістичній методиці дослідження кількісних даних предмета посягання та зміст і можливості окремонаукових методів виявлення злочинів у сфері економіки;
– з метою системного дослідження кількісних показників злочинної діяльності в економіці розробити і обгрунтувати методику побудови і використання спеціальних засобів – схем, як графічних моделей структурних елементів злочину та цифрових інформаційних таблиць;
– сформулювати тактичні правила і вимоги щодо послідовного дослідження фізичних ознак матеріальних об’єктів методами криміналістики та технічних і природничих наук;
– проаналізувати форми процесуального документування результатів застосування наукових методів виявлення злочинів в економічній діяльності і дослідження кількісних даних предмета їх посягання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням фізичних і вартісних ознак предмета посягання злочинів у сфері економіки в кількісних показниках, з позицій системно-структурного аналізу, з використанням методів криміналістики, бухгалтерського обліку, математики та інших наук.
В криміналістиці вперше визначаються поняття “кількісні дані (показники)” фізичних і вартісних ознак предмета посягання, обгрунтовується їх значення в кримінально-правовій і криміналістичній характеристиці злочинів цієї категорії та “цифрові таблиці”, розроблена методика їх побудови і використання, як спеціальних засобів дослідження злочинної діяльності у сфері економіки в кількісних показниках.
Об'єктом дослідження є процес доказування руху матеріальних цінностей в їх кількісних показниках, та коштів при вчиненні злочинів у сфері економіки, а предметом – самі кількісні дані(показники), як фізичні і вартісні ознаки предмета посягання та складові елементи кримінально-правової і криміналістичної характеристики злочинів даної категорії.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблені в дисертації положення, сприятимуть підвищенню ефективності та оперативності розслідування злочинів цієї категорії і має такі аспекти:
 правовий – є основою вироблення рекомендацій, щодо вдосконалення норм КК і КПК України та навчального процесу з методики дослідження ознак предмета посягання в кількісних показниках;
 методологічний – полягає в удосконаленні наукових методів виявлення злочинів в економіці, дослідження фізичних і вартісних ознак предмета їх посягання та в формулюванні правил побудови і використання спеціальних, допоміжних засобів;
 криміналістичний – обгрунтовує необхідність і можливості застосування при розслідуванні злочинів у сфері економіки спеціальних засобів – схем, як графічних моделей та цифрових інформаційних таблиць;
 організаційний – визначає оптимальні умови для розслідування злочинів в економіці, обробки масиву документів, що мають в собі значний обсяг кількісних показників з метою належної кваліфікації злочинних посягань та визначення розмірів спричиненої матеріальної шкоди.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є система загальнонаукових методів – спостереження, порівняння, вимірювання, експеремент і моделювання, опис; а також такі окремонаукові методи виявлення злочинів в економіці та дослідження їх кількісних показників, як економічного, технологічного, економіко-криміналістичного аналізів, бухгалтерського обліку та інших наук, серед яких з математики графічні та апарат метрології, що в сукупності складають методологічну основу досліджень ознак предметів посягання злочинів у сфері економіки. Використання означених методів базувалось на діалектично-матеріалістичних принципах, згідно з якими фізичні і вартісні ознаки предмета посягання досліджувались в їх єдності, взаємозв’язку і взаємозалежності з позицій системно-структурного аналізу та у відповідності з вимогами КПК України.
Теоретичну основу дисертації складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі економіки, науки бухгалтерського обліку: М.І. Баканова, М.Ф. Ван Бреда, Р. Дорнбуша, М.І. Кутера, П.В. Мельника, Вильяма Д. Нордгауза, В.М. Поповича, М.С. Пушкара, Пола А. Самюельсона, В.В. Собко, Н.М. Ткаченко, С. Фішера, Є. Хендриксона, А.Д. Шеремета, Р. Шмалензі, М.І. Ясінова та ін.
В галузі кібернетики, інформатики, системно-структурного аналізу і моделювання використані праці І.В. Блауберга, П. фон Берталанфі, Б.А. Глинського, Н. Вінера, І.Б. Михайлової, М.Б. Новика, В.М. Садовського, В.С. Тюхтіна, В.А. Штоффа, А.І. Уйомова, А.Д. Урсула, Є.Г. Юдіна.
3 криміналістичної методики розслідування злочинів і кримінального процесу використані праці – В.П. Бахіна, Р.С. Белкіна, І.О. Возгріна, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошового, В.О. Коновалової, О.Н. Колісніченка, В.Я. Колдіна, Ю.Г. Корухова, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, Г.А. Матусовського, М.Я. Сегая, М.В. Салтевського, М.О. Селиванова, В.Г. Танасевича, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблокова, Н.А. Якубович та інших авторів.
Нормативною базою дисертації є закони України та інші нормативні акти, які складають правову основу обгрунтування важливих для практики положень і методів дослідження кількісних даних предмета посягання злочинів у сфері економіки з використанням спеціальних засобів – схем та цифрових таблиць.
Емпіричною базою дослідження є матеріали 215 кримінальних справ про привласнення державного чи колективного майна, про злочини в сфері підприємництва, матеріали Контрольно-ревізійного управління у Волинській області, відділу економічних експертиз Львівського НДІСЕ, архівні справи Волинського обласного і Луцького міського судів, а також власний 30-ти річний досвід автора розслідування злочинів в якості слідчого СВ УВС Закарпатської і Волинської областей.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації з методики дослідження кількісних даних предмета посягання, побудови і використання цифрових таблиць в розслідуванні викрадення майна вперше були опубліковані автором в журналі “Радянське право” в 1974-1976 р.р., а в подальшому впроваджувалися в слідчу практику і відображені в шести публікаціях.
Окремі аспекти результатів дослідження доповідались на наукових конференціях викладачів і студентів юридичного факультету Волинського держуніверситету в 1999-2000 р.р., а також на засіданнях кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства та кафедри криміналістики юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Швченка.

Основні положення і пропозиції, розроблені в дисертації, опубліковані:

1. Обвинувальний висновок і наочні засоби // Радянське право. – 1974.
– № 9. – С. 37-40.
2. Наочно-інформаційні таблиці в слідчій практиці // Радянське право. –1976. – № 1. – С. 32-34.
3. Наука обліку як основа криміналістичної методики дослідження кількісних даних в економічних злочинах // Право України. – 1999. – № 1. – С. 73-75.
4. Об’єкти кількісного виміру у справах про економічні злочини //Науковий вісник Волинського держуніверситету (юридичні науки). – 1999. – № 2. – С.43-49.
5. Загальнонаукові методи в дослідженні кількісних даних // Право України. –1999. – № 9. – С. 90-93.
6. Засоби дослідження кількісних даних злочинної економічної діяльності // Право України. – 2001. – № 5. – С. 114-117.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проблема виявлення і розкриття злочинів у сфері економіки набуває все більшого значення та вимагає підвищення професійного рівня слідчих і оперативності в розслідуванні кримінальних справ.
В вивченням кримінальних справ про злочини в економічній діяльності з`ясовано, що в цій ланці правозастосовчої діяльності слідчих підрозділів ОВС наявні суттєві недоліки, а саме:
– значна частина кримінальних справ даної категорії порушується за неякісними матеріалами перевірок, яким не дається принципової оцінки;
– в процесі розслідування справ дослідження фізичних і вартісних ознак предмета посягання проводиться безсистемно і непослідовно. Слідчі стикаються з проблемами в обробці документів, що мають в собі значний обсяг кількісних показників про рух і перетворення матеріальних і грошових ресурсів і не озброєні засобами їх дослідження.
На матеріалах дисертації є можливим визначити шляхи вдосконалення методики розслідування справ даної категорії та дійти висновків.
По-перше, встановлено, що якість і результативність розслідування справ про злочини в економіці безпосередньо пов’язані з рівнем професійної підготовки слідчих і співробітників оперативних підрозділів ОВС та зумовлені ступенем розробленності методів і засобів його провадження.
По-друге, робимо висновок, що одним з вирішальних напрямків забезпечення повного і всебічного розслідування злочинів в економіці є системне дослідження фізичних і вартісних ознак предмета посягання в кількісних показниках методами і засобами криміналістики, суміжних наук та з застосуванням спеціальних засобів – схем і цифрових інформаційних таблиць.
По-третє, методику дослідження предмета посягання в кількісних показниках розглядаємо як складову методики розслідування злочинів в економіці.
З метою вирішення проблем і завдань слідства у справах даної категорії та покращення роботи в боротьбі з економічною злочинністю в дисертації:
1) Розроблена система злочинів, вчинюваних в економічній діяльності за їх видами на основі ознак, що мають криміналістичне значення та за сферою посягання на безпосередній об’єкт, яка сприятиме вдосконаленню методики їх розслідування. Доведено, що кількісні дані фізичних і вартісних ознак предмета посягання є підставою формування кваліфікуючих розмірів злочину, визначених в нормах КК України.
2) Встановлено, що кількісні дані фізичних ознак і властивості предмета посягання є складовими КХЗ в економіці і вказують на наявність інформаційних зв`язків між його ознаками з іншими елементами злочину, та мають науково-практичне значення в плані поступового виявлення і систематизації доказів у справі в кількісних показниках.
3) На підставі законодавчих актів визначено і систематизовано види об’єктів кількісного вимірювання, ступені їх якості та вимірники. Доведенно, що складові матеріальних об’єктів, їх пропорційне співвідношення в кількісних показниках, є їх якісними властивостями, а кількість і якість предметів посягання у справах даної категорії – підставами визначення їх вартості.
4) В системі науки бухгалтерського обліку визначено методи і прийоми, застосування яких в процесуальних формах має значення в процесі доказування обставин злочину в економіці.
5) Загальнонаукові методи розглядаються в якості методологічних засад, на застосуванні яких грунтується пошукова діяльність слідчого в дослідженні кількісних даних фізичних і вартісних ознак предмета посягання.
6) З`ясовано, що з метою виявлення злочинів в економіці та дослідження кількісних даних предмета посягання доцільно застосовувати розглянуті методи економічного, технологічного, економіко-криміналістичного аналізів, форм неідентифікаційних зв`язків, “традиційних” методів та методів науки обліку у відповідних процесуальних формах.
7) Для забезпечення системного дослідження фізичних і вартісних ознак матеріальних цінностей і коштів, як предметів посягання в кількісних показниках, розроблено методику побудови і пропонуються спеціальні засоби – схеми, як графічні моделі та цифрові інформаційні таблиці.
8) Сформульовано тактичні правила і вимоги, щодо послідовного дослідження фізичних і вартісних ознак матеріальних об’єктів поєднанням методів криміналістики і суміжних наук, дотриманням яких може бути забезпечено всебічне та об`єктивне розслідування злочину. Розглянуто форми документування їх застосування в процесі виявлення злочину в економіці та дослідження доказів у справі в кількісних показниках.
В цілях посилення і вдосконалення боротьби із злочинністю в економічній сфері, раціоналізації діяльності слідчого у справах даної категорії, пропонуються такі заходи:
1) Організаційні – покращити підготовку слідчих і співробітників оперативних підрозділів ОВС з таких предметів як економіка, бухгалтерський облік, інших суміжних наук та з методики розслідування злочинів в економіці, яка включатиме і методику дослідження ознак предмета посягання в кількісних показниках.
2) У правозастосовчій сфері вноситься пропозиція, щодо розробки на матеріалах дисертації методичних рекомендацій, спрямованих на ефективніше застосування наукових методів виявлення злочинів в економіці та спеціальних засобів дослідження кількісних даних предмета злочинного посягання в економіці – схем, як графічних моделей та цифрових таблиць.
3) В законодавчій сфері пропонується в КК України злочини, вчинювані у сфері економіки викласти в одному розділі за їх видами; в ст. 64 КПК до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, включити фізичні і вартісні ознаки предмета посягання злочинів в економіці в кількісних показниках; схеми та цифрові таблиці в ст. 85 КПК визначити як додатки до процесуальних форм фіксації обставин злочину у сфері економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Матеріали науково-практичної конференції на тему “Трансформування відносин власності” // Право України. – 1997. – № 2. – С. 5.
2. Павловський М. Витоки корупції та організованої злочинності у хибній ідеології реформ // Віче. – 1997. – № 9 (66). – С. 3-5.
3. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Вид 2. – Т. 23. – С. 387.
4. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела, 1998. – 448 с.
5. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики – Н.-Новгород. МВД РФ, 1995. – С. 206.
6. Бородюк В. Оцінка масштабів тіньової економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників // Економіка України. –1996. – № 11. – С. 4-16.
7. Огороднік В. До питання економічної кримінології // Економіка України.
–1996. – № 6. – С.77-79.
8. Соціально-політична ситуація в Україні: поступи п’ять років // Стратегія політики і політичний аналіз. – Вісник НІЕД. – 1996. – Вип. 2. – С. 11.
9. Концепція національної безпеки України. Постанова Верховної Ради України від 16.01.1997 р. // Відомості Верх. Ради України. – 1997. – №10. – Ст. 85.
10. Чередниченко В. Тіньова економіка: проблеми розробки та реалізації проектів боротьби з економічною злочинністю // Вісник Академії державного управління при Президенті України. – 1999. – № 2. – С. 296.
11. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. – К.: Либідь, 1995. – С. 17.
12. Арзуманян Т.М., Танасевич В.Г. Бухгалтерская экспертиза при расследовании преступлений и судебном разбирательстве уголовных дел. – М.: Ю. Л., 1972. – С. 18.
13. Возгрин И.А. Криминалистика. Методы расследования преступлений. – Минск, 1983. – С. 82.
14. Самюельсон Пол А., Нордгауз Вильям Д.. Макроэкономика. Пер. с англ. – К.: Основи, 1995. – 576 с.
15. Іменем закону. – № 49 від 10.12.99 р. та №4 від 26.01.2001 року.
16. Блауберг И.В., Юдин Е.Г., Садовский В.Н. Системные исследования и общая теория систем // Системные исследования. Ежегодник. – М., 1969. – С. 18.
17. Садовский В.Н. Некоторые принципиальные проблемы общей теории систем // Системные исследования. Ежегодник. –М., 1977. – С. 46-48.
18. Тюхтин В.С. Отражение, системы, кибернетика. – М.: Наука, 1972. – 253 с.
19. Сазерленд Э. Являются ли преступления людей в белых воротничках преступлениями // Социология преступности. – М., 1996. – С.55.
20. Шепітько В.Ю. Злочини у сфері економіки: сучасні проблеми криміналістичної науки // Вісник АПрН України. –1997. – № 4. – С. 160.
21. Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. – Харьков: Рип. “Оригинал”, 1995. – С. 93.
22. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. – Харьков: Консул, 1999. – 480 с.
23. Мельник П.В., Новиков С.М., Самилык Г.М. Расследование преступлений в сфере экономики. – К.: “Дия” ЛТД, 1998. – 184 с.
24. Андрушко П.П. Щодо відповідальності за порушення правил про валютні операції // Все о бухгалтерском учете. – 1997. – № 9. – С. 15-16; – № 10. – С. 13.
25. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” // Відомості Верх. Ради України. –1994. – № 40. – Ст. 364.
26. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 // Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 6. – Ст. 192.
27. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1995. – № 1. – С. 77, 84.
28. Архівні справи Луцького міського суду.
29. Ларичев В.Д. Преступление в кредитно-финансовой сфере и противодействие им. – М.: Инфра–М, 1996. – 234 с.
30. Вехов В.Б. Компьютерные преступления: способы совершения, методы расследования. – М.: «Право и закон», 1996. – 182 с.
31. Крылов В.В. Информационные компьютерные преступления. – М.: Норма, 1997. – С. 15-23.
32. Крылов В.В. Информационные преступления – новый криминалистический объект. // Российская юстиция. – 1997. – № 4. – С. 9-12.
33. Закон України “Про захист прав споживачів” // Відомості Верх. Ради України. – 1994. – № 1. – Ст. 1.
34. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” // Відомості Верх. Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 247.
35. Закон України “Про підприємництво” // Закони України. – К., 1996. – Т.1. – С. 191.
36. Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 р. № 276) // Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 6. – Ст. 196.
37. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верх. Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
38. Указ Президента України від 31.07.1996 р. “Про заходи щодо реформування податкової політики” // Урядовий кур’єр. Серпень 1996 р.
39. Базилюк А., Волик В. Принципи формування податкової системи. // Розбудова держави. – 1997. – № 12. – С. 39-47.
40. Закон України “Про підприємства в Україні” // Закони України. – К., 1996. – Т.1. – С. 327.
41. Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” // Відомості Верх. Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
42. Закон України “Про банкрутство” // Закон України.– К., 1996. – Т.3. – С. 236.
43. Коновалова В.Е., Колесниченко О.Н. Теоретические проблемы криминалистической характеристики преступления // Криминалистическая характеристика преступлений. Сб. научных трудов. – М., 1984. – 106 с.
44. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика злочину. – К.: “Правник”, 1997. – 41 с.
45. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. – К.: 1996. – С. 130-133.
46. Белкин Р.С. Курс криминалистики. – Т. 3. – С. 432.
47. Матусовський Г.А. Вказана праця. – С. 58.
48. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Изд. 2. – Т. 23. – С. 45.
49. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юрид. лит., 1972. – С. 88.
50. Белкин Р.С. Вказана праця. – С. 433.
51. Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. Криміналістика. Посібник. – К.: Право, 1997. – 256 с.
52. Маркс К, Энгельс Ф. Соч. Изд. 2. – Т. 23. – С. 43-45.
53. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. (Пер. с англ.) – М.: Дело, 1993. – 830 с.
54. Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998. – 413 с.
55. Закон України “Про власність” // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
56. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верх. Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 361.
57. Закон України “Про енергозбереження” // Відомості Верх. Ради України. – 1994. – № 30. – Ст. 283.
58. Закон України “Про електроенергетику” // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
59. Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними” // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 9. – Ст. 34.
60. Закон України “Про систему оподаткування” // Відомості Верх. Ради України. – 1997. – № 16. – Ст. 255.
61. Указ Президента України від 31.07.1996 р. “Про заходи щодо реформування податкової політики” // Урядовий кур’єр. – Серпень, 1996.
62. Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”. // Відомості Верх. Ради України. –1993. – № 27. – Ст. 289.
63. Мельниченко М.П. Проблема якісних перетворень явищ дійсності. – Харків: Вид. ХДУ, 1973. – 180 с.
64. Тюхтин В.С. Отражение, системы, кибернетика. – М.: Наука, 1972. – 253 с.
65. Кононенко І. Метод експрес-аналізу рівня конкурентноспроможності продукції // Економіка України. – 1998. – № 2. – С. 80-83.
66. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів” // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
67. Михайлова И. Б. Чувственное отражение в современном научном познании. – М.: Мысль, 1972. – 277 с.
68. Щедрина Т. Оптимальний механізм стандартизації і сертифікації продукції // Розбудова держави. –1997. – № 10. – С. 35-41.
69. Філософія. – К.: Вища школа, 1995. – 455 с.
70. Бурдун Г.Д., Марков Б.Н. Основы метрологии. – М.: Изд. Стандартов, 1972. – 312 с.
71. Баракуца В.А. Международная система единиц измерения. – Харьков: Изд. ХГУ, 1973. – 235 с.

72. Сена Л.А. Единицы физических величин. –М.: “Наука”, 1977. – 335 с.
73. Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність” // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 30-31. – Ст. 194.
74. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. – К.: ВТОВ “А.С.К.”, 1996. – 512 с.
75. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Изд. 2. – Т. 25. – Ч. ІІ – С. 130.
76. Положення про методику формування та використання індикативних цін. // Збірник поточного законодавства, арбітражної та судової практики. – 1996. – № 3. – С. 36.
77. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верх. Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
78. Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998. – 413 с.
79. Скаленко О.К. Системно-інформаційна методологія побудови сучасного економічного процесу // Економіка України. – 1995. – № 5. – С. 57-63.
80. Майнбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. – М.: Дело Вита-Прес, 1996. – 544 с.
81. Самуэльсон Пол А., Нордгауз Вильям Д. Макроэкономика. (Пер. с англ.) – К.: Основи, 1995. – 576 с.
82. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. – К.: ВТОВ “А.С.К.”, 1996. – 512 с.
83. Закон України “Про внесення змін до Декретів Кабінету Міністрів України про валютне регулювання” // Відомості Верх. Ради України. – 1993.
– № 49. – Ст. 462.
84. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
85. Закон України “Про ціні папери і фондову біржу” // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
86. Указ Президента України “Про електронний обіг цінних паперів і Національний депозитарій” // Урядовий кур’єр. – 1996, 14 березня.

87. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Відомості Верх. Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
88. Закон України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
89. Правила здійснення торгівцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності з цінними паперами. (Затв. наказом Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, від 23.12.1996 р. № 331) // Збірник поточного законодавства, арбітражної і судової практики. – 1997. – № 6.
90. Закон України “Про банки та банківську діяльність” // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 281.
91. Кутер М.И. Бухгалтерский учет: основы теории. – М.: Экспертное бюро–М, 1997. – 496 с.
92. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. – К.: ВТОВ “А.С.К.”, 1998. – 784 с.
93. Пушкар М.С. та ін. Теоретичні основи бухгалтерського обліку. – Тернопіль: ТАНГ, 1998. – 269 с.
94. Брунон Холыст. Криминология. Основные проблемы. – Варшава, 1997.
– 282 с.
95. Маркс К, Энгельс Ф. Соч. Изд. 2. – Т. 24. – С. 140.
96. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”
// Відомості Верх. Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
97. Закон України “Про бюджетну систему України” // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 1. – Ст. 1.
98. Хрестоматия по истории государства и прав зарубежных стран (ред. Черниловский З.М.) – М., 1984. – С. 65.
99. Макаров В.Г. Теория бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 270 с.

100. Кутер М.И. Бухгалтерский учет. Основы теории. – М.: Экспертное бюро–М., 1997. – 496 с.
101. Пушкар М.С. Теоретичні основи бухгалтерського обліку. – Тернопіль: ТАНГ, 1998. – 269 с.
102. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік. – К.: ВТОВ “А.С.К.”, 1996. – 512 с.
103. Хендриксон Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета. – М.: Финансы и кредит, 1997. – 576 с.
104. Мочкош Я.В. Наука обліку – основа методики дослідження кількісних даних в економічних злочинах // Право України. – 1999. – № 1. – С. 73-75.
105. Власов А.Д. Единицы физических величин в науке и технике. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 176 с.
106. Постанова Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.1996 р. // Закон і бізнес від 9.10.1996 р. – № 116.
107. Наказ Мінфіну України від 18.08.1995 р. № 139 // Закон і бізнес. – 1998 р. – № 13 (192).
108. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1995. – № 1. – С. 19, 23, 74.
109. Автоматизовані системи обробки економічної інформації. – К.: Вища школа, 1995. – С. 142.
110. Коваль І.М. Національна платіжна система – невід’ємна частика електроніки // Вісник Національного банку України. –1996. – № 5. – С. 39.
111. Собко В. Предметна сутність бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. – № 7. – С. 2-5.
112. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики.– М.: Наука.–1987.
– 552 с.
113. Михайлов Ю. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. – № 1. – С. 28.

114. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля и анализа. – К.: “АСК”, 1998. – 760 с.
115. Бухгалтер и компьютер. – 2000. – № 5. – С. 35-39.
116. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (пер. з англ. за ред. С.Голова). – К.: ФПБАУ, 1998.
117. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1995.– №1.– С. 221.
118. Урсул А. Д. Общенаучный статус и функции системного подхода. //Системные исследования. – М.: Наука, 1987. – С. 40.
119. Якубович Н.А. Теоретические основы предварительного следствия. – М.: Ю. Л., 1971. – С.19.
120. Возгрин М.А. Криминалистическая методика расследования преступлений. – Минск: Высшая школа, 1983. – С. 81.
121. Криміналістика: Криміналістична практика і методика розслідування злочинів. – Харків: Право, 1988. – 375 с.
122. Михайлова И.Б. Методы и формы научного познания. – М.: Мысль, 1968. – 111 с.
123. Криминалистика. – М.: БЕК, 1995. – 690 с.
124. Белкин Р. С. Курс криминалистики в 3-х томах. – М.: Юрист, 1997. – Т.1. – С. 346.
125. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верх. Ради України. – 1992. – № 22. – С. 303.
126. Собко В.В., Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в підприємницькій діяльності. – К.: Техніка, 1993. – 222 с.
127. Кутер М.И. Бухгалтерский учет: основы теории. – М.: Экспертное бюро-М, 1997. – 496 с.
128. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.96 р. № 473. // Закон і бізнес. – № 116 від 9.10.96 р.

129. Салтевский М.В. Криминалистика. – Харьков: Рубикон, 1997. – 432 с.
130. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.,1995. – №1. – С. 84.
131. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Вид.2. – Т. 23. – С. 45.
132. Бурдун Г.Д., Баракуца В.А. Единицы физических величин. – Харьков: Изд. ХГУ, 1984. – 208 с.
133. Белкин Р.С. Собрание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы. – М.: Наука, 1966. – 293 с.
134. Криминалистика. – М.: БЕК, 1995. – 690 с.
135. Кавалеров Г.И., Мендельштам С.М. Введение в информационную теорию измерений. – М.: Энергия, 1974. – 376 с.
136. Закон України “Про метрологію і метрологічну діяльність” // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 30-31. – Ст. 194.
137. Блувштейн Ю.Д. Криминология и математика. – М.: Ю. Л., 1974. – 174 с.
138. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1995. – №1. – С. 77.
139. Салтевский М.В. Криминалистические аспекты установления времени как элемента объективной стороны // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1990. – № 40. – С. 30.
140. Серов Н.К. Процессы и мера времени. – Ленинград: Наука, 1974. – 187 с.
141. Селиванов Н.А. Математические методы в собирании и исследовании доказательств. – М.: Ю. Л., 1974. – 120 с.
142. Смирнов Г.А. Основы функциональной теории целостности // Системные исследования. Методологические проблемы. – М.: Наука, 1981. – С. 255.
143. Штофф В.А. Введение в методологию научного познания. – Л., 1972. – С. 43.
144. Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 6. – Ст. 192.

145. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верх. Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
146. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1995. – №1. – С.77,81.
147. Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі розкраданням, знищенням (псуванням) дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” // Відомості Верх. Ради України. – 1995. – № 22. – Ст. 173.
148. Михненко М. Цінова політика як фактор реформ // Віче. – 1998.
– № 6. – С.79-95.
149. Новик И.Б. О моделировании сложных систем. – М.: Мысль, 1965. – С. 24.
150. Лузгин И.М. Моделирование при исследовании преступлений. – М.: Юрид. Литература, 1981. – 152 с.
151. Філософський словник (Ред. Шинкарук В.І.). – К., 1986. – С. 391.
152. Мочкош Я.В. Обвинувальний висновок і наочні засоби // Радянське право. – 1974. – № 9. – С. 37-40.
153. Бюлетень законодавства і юридичної практики. – К., 1995. – № 1. – С. 227.
154. Якубович Н.А. Теоретические основы предварительного следствия. – М.: Ю. Л., 1971. – С. 19.
155. Бахин В.П., Цимбал П.В. Удосконалення форм використання науково-технічних досягнень у слідстві // Проблеми удосконалення криміналістики та кримінально-процесуального законодавства. – К.: Українська академія МВС, 1993. – С. 172.
156. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М.: Юрид. литература, 1973. – С. 100.
157. Селиванов Н.А. Советская криминалистика. Теоретические проблемы. – М.: Ю. Л., 1978. – С. 14.

158. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа, 1980. – 157 с.
159. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. – К.: Вища школа, 1979. – 88 с.
160. Лузгин И.М. Развитие методики расследования преступлений // Вестник Моск. ун-та. – 1993. – № 5. – С. 21-27.
161. Яблоков Н.П. Проблемы методики расследования преступлений // Вестник Моск. ун-та. – 1993. – № 5. – С. 21-27.
162. Салтевский М. В. Криминалистика. Учебное и практическое пособие. – Харьков: Рубикон, 1997 – 432 с.
163. Колдин В.Я. Криминалистика: методологическая функция // Юридический вестник. – 2001. – № 1. – С. 61-67
164. Возгрин И.А. Криминалистика. Методы расследования преступлений. – Минск: Высшая школа, 1983. – С. 82.
165. Основы борьбы с организованной преступностью.– М.:Инфра-М, 1996. – 366 с.
166. Баканов М.И., Шеремент А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 416 с.
167. Атанесян Г.А., Голубятников С.П. Судовая бухгалтерия. – М.: Ю. Л., 1989. – 352 с.
168. Ясинов М.І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 1993. – 216 с.
169. Атанесян Г.Л., Голубятников С.П. Судова бухгалтерия. – М., 1986. – № 52 с.
170. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. – М.: Ю. Л., 1981. – 115 с.
171. Криминалистика. – М.: Юрист, 1995. – 592 с.

172. Матусовский Г.А. Экономические преступления: Криминалистический анализ. – Х.: Консум, 1999. – 480 с.
173. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. – М.: Ю. Л., 1981. – 120 с.
174. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. – М.: Норма-Инфра-М, 1998. – 283 с.
175. Закон України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” // Відомості Верх. Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110.
176. Бюлетень законодавства і юрид. практики України. – К.: 1995. – № 1. – С. 234.
177. Соколов Я.В. История развития бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика, 1985. – С. 32.
178. Пархоменко В. Інвентаризація в бухгалтерському обліку // Економіка України. – 1995. – № 3. – С. 43-48.
179. Закон України “Про аудиторську діяльність” // Відомості Верх. Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
180. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. – Х.: Консул, 1999. – 480 с.
181. Петрик Е. Аудиторський ризик // Бухгалтерский учет и аудит. – 1994. – № 12.
182. Сухарева Л., Дмитренко И. Аудит в терминах и терминологии // Бухгалтерский учет и аудит. – 1994. – № 16.
183. Бородин А. Вопросы теории и практики аудита // Все о бухгалтерском учете. – 1996. – № 17.
184. Филип Л. Дефлиз. Аудит Монтгомери. (Пер. с англ.). – М.: Аудит, 1997. – 542 с.
185. Современный экономический словарь (ред. Розенберг Б.А.). – М.: Инфра-М, 1997. – 496 с.

186. Архівні справи Луцького міського суду.
187. Аренс Э.А., Джон К. Лоббек. Аудит. – М.:Финансы и статистика, 1995. – 560 с.
188. Адамс Р. Основы аудита. – М.: “Аудит” ЮНИТИ, 1995. – С. 110.
189. Зубілевич С. Я., Головін С.Ф. Основи аудиту.– К.: Ділова Україна, 1996. – 372 с.
190. Хендриксон Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета. – М.: Финансы и кредит, 1997. – 576 с.
191. Густов Г.А. Обнаружение способа должностного хищения в сложной ситуации. Факторный анализ. – Ленинград, 1985.
192. Матусовський Г., Плісс І., Багинський В. Про можливості використання математичного апарату виявлення та розкриття латентних розкрадань // Вісник АПрН України. – 1997. – № 4. – С. 143-146.
193. Матусовський Г., Бодянський Є., Іващенко П. Використання наукового потенціалу в розробці криміналістичних методик виявлення економічних злочинів // Вісник АПрН України. – 1997. – № 4. – С. 111-116.
194. Про державну програму боротьби із злочинністю (Постанова Верх. Ради України від 25.06.93 р.) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1994. – № 4. – С. 105.
195. Егоров А.А. Диалектическое отношение пространства-времени к материальному движению. – Ленинград: Изд. ЛГУ, 1976. – 128 с.
196. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. – С.-Петербург, 1992. – 100 с.
197. Закон України “Про міліцію” від 20.12.1990 р. // Відомості Верх. Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 20.
198. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”
// Відомості Верх. Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

199. Якубович Н.Я. Процесс доказывания. // Теория доказательств в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. Литература, 1973. – С. 288.
200. Закон України “Про організаційно-правові ознаки боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верх. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
201. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
202. Грошовий Ю.М. Поняття і класифікація засобів доказування у кримінальному процесі // Вісник АПрН України. – 1997. – № 3. – С. 69-76.
203. Криминалистика. – М.: Изд. БЕК, 1995. – 592 с.
204. Михеєнко М. Конституційні принципи кримінального процесу // Вісник АПрН України. – 1997. – № 2.
205. Рассолов М.М. Управление, информация и право.– М.: Мысль, 1983.– С.99.
206. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К., 1995. – №1. – С. 222.
207. Хазер Н. Этапы формирования моделей // Эксперимент. Модель. Теория. – Москва-Берлин: Наука, 1982. – 331 с.
208. Глинский Б.А. Моделирование как метод научного познания. – М.: МГУ, 1965. – С. 11-12.
209. Коршунов А.М. Отражение, деятельность, познание. – М.: Политиздат, 1979. – С. 31.
210. Закон України “Про судову експертизу” // Відомості Верх Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
211. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (Постанова Пленуму Верх. Суду України № 8 від 30.05.1997 р.) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – № 1. – С. 245.
212. Сушко Ю. Поліпшувати роботу лабораторій судово-економічних експертиз // Право України. –1997. – № 2. – С. 61-62.

213. Лисиченко В.К., Стринжа В.К., Сегай М.Я. Проблемы криминалистики и судебной экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1987. – № 34. – С. 3-12.
214. Матусовский Г.А. Судебные экспертизы в методике расследования преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза.– К.: 1984. – № 29. – С.48.
215. Арзуманян Т.М., Танасевич В.Г. Бухгалтерская экспертиза при расследовании и судебном разбирательстве уголовных дел. – М.: Ю. Л., 1975. – 118 с.
216. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза. – К.: Вища школа, 1995. – 279 с.
217. Бюлетень законодавства юридичної практики України. – К., 1998. – № 1.
– С. 245.
218. Блауберг И.В., Юдин Є.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – С. 133-139.
219. Порядок відбору у господарюючих суб’єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості (Затв. Постановою Кабміну України від 2.04.1994. р. № 215) // Зб. постанов Уряду України. – 1994. – № 7. – Ст. 186.
220. Гальперин П.Я. Введение в психологию. – М.: Мысль, 1976. – 147 с.
221. Михайлова И.Б. Чувственное отражение в современном научном познании. – М.: Мысль, 1972. – 277 с.
222. Блауберг И.В., Юдин Є.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
223. Глушков В.М. Введение в кибернетику. – М.: Изд. Академии наук УССР, 1964. – 318 с.

224. Сарычев В.М. Время и пространство в современной методологии
// Системные исследования. Ежегодник. – М.: Наука, 1981. – С. 284.
225. Дудченко В.С. Ситуационные структуры в организации систем
// Системные исследования. Ежегодник. – М.: Наука, 1983. – С. 263.
226. Лившиц Е.М., Белкин Р.С. Тактика следственных действий. – М.: Новый юрист, 1997. – 176 с.
227. Белкин Р.С. Курс криминалистики в 3-х томах. – М.: Юрист. – Т. 1. – С. 121.
228. Смирнов В.М. Планирование расследования. – М.: НИИ МВД СССР, 1983. – 85 с.
229. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. – Н.-Новгород: МВД РФ, 1995. – 400 с.
230. Кутер М.И. Бухгалтерский учет: основы теории. – М.: Экспертное бюро-М, 1997. – 496 с.
231. Мочкош Я.В. Обвинувальний висновок і наочні засоби // Радянське право. –1974. – № 9. – С. 37-40.
232. Мочкош Я.В. Наочно-інформаційні таблиці в слідчій практиці // Радянське право. – 1976. – № 1. – С. 32-34. Засоби дослідження кількісних даних злочиннї економічної діяльності // Право України. – 2001. – № 5. С. 114-117.
233. Юдин. Б.Г. Некоторые особенности развития системных исследований
// Системные исследования. Ежегодник. – М.: Наука, 1981. – С. 17.
234. Прусова Л.Г. Экономика в схемах. Экономика в таблицах. – К.: Эксергия, 1995. – 230 с.
235. Кулинич О.І. Теорія статистики. – Кіровоград, 1995. – 175 с.
236. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Вид. 2. – Т. 23. – С. 411.
237. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Вид. 2. – Т. 33. – С. 68.
238. Тюхтин В.С. Отражение, системы, кибернетика. – М.: Наука, 1972. – 253 с.

239. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. – М.: Наука, 1975. – С. 192.
240. Общество, системность, познание и управление. – М.: Наука, 1981. – С. 195.
241. Уйомов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Мысль, 1978. – 272 с.
242. Берталанфи Л. фон. История и статус общей теории систем // Системные исследования. Ежегодник. – М.: Наука, 1973. – С. 20-26.
243. Блувштейн Ю.Д. Криминология и математика. – М.: Ю. Л., 1974. – 176 с.
244. Грошовий Ю. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі // Вісник АПрН України. – 1997. – № 3 (10). – С. 69.
245. Довлетов А.А. Основы уголовно-процесуального познания. – Свердловск, 1991. – С. 36.
246. Винер Н. Кибернетика и общество. – М., 1958. – С. 112-113.
Нав. за: Рассолов М.М. Управление, информация и общество. – М.: Мысль, 1983. – С. 104.
247. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. – Н.-Новгород: МВД РФ, 1995. – 400 с.
248. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х томах. – М., 1975. – Т.1. – С.148.
249. Мочкош Я.В. Обвинувальний висновок і наочні засоби // Радянське право. – 1974. – № 9. – С. 37-40.
250. Ковалев А.Г. Курс лекций по социальной психологии. – М.: Высшая школа, 1972. – С. 65, 112.
251. Глинский И.Б. Моделирование как метод научного познания. – М.: Изд. МГУ, 1965. – С. 95.
252. Славин А.В. Нагдяный образ в структуре познания. – М.: Политлитература, 1971. – С. 36.

253. Попович В.М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань. – К.: Правові джерела, 1995. – 325 с.
254. Закон України “Про інформацію” // Відомості Верх. Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 650.
255. Урсул А.Д. Проблемы информации в современной науке. – М.: Мысль, 1995. – С. 24.
256. Салтевський М.В. Криминалистика в современном изложении юристов. – Харьков: Рубикон, 1997. – 432 с.
257. Шаталов А.С. Понятие криминалистической алгоритмизации и программирование расследования преступлений // Государство и право. – 2000. – № 8. – С. 28-39.
258. Эшби Уильям Рос. Введение в кибернетику. (Пер. с англ.). – М., 1959. – 432 с.
259. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теория и тенденции. – Х.: Гриф, 1997. – 256 с.
260. Жуков Н.И. Философские основы кибернетики. – Минск, 1976. – С. 61-62.