МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ РЕЦЕПТИВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА БАЗІ АНГЛІЙСЬКОЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАЖАН ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК=371.134:811.112.2

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ РЕЦЕПТИВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА БАЗІ АНГЛІЙСЬКОЇ

Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання: германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Бориско Наталія Федорівна
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2012

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………..4
ВСТУП……………………………………………………………………………...5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ЯК ДРУГІЙ ІНОЗЕМНІЙ НА БАЗІ АНГЛІЙСЬКОЇ В ЧИТАННІ ТА АУДІЮВАННІ…….13
1.1 Аналіз підходів до вирішення проблеми формування рецептивної
лексичної компетенції……………………………………………………………..13
1.2 Мета та завдання формування рецептивної лексичної компетенції………..23
1.3 Психофізіологічні механізми і психолінгвістичні особливості формування рецептивної лексичної компетенції……………………………………………….32
1.4 Роль навчальної автономії студентів та навчальних стратегій
в процесі формування рецептивної лексичної компетенції……………………..46
1.5 Порівняльний аналіз лексичних одиниць англійської
та німецької мови…………………………………………………………………..60
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...74
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ РЕЦЕПТИВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА БАЗІ АНГЛІЙСЬКОЇ…………………………………..77
2.1 Критерії відбору навчального матеріалу для формування німецькомовної рецептивної лексичної компетенції на базі англомовної………………………..79
2.2 Принципи навчання і підсистема вправ для формування німецькомовної рецептивної лексичної компетенції ………………………………………………93
2.3 Модель формування рецептивної лексичної компетенції майбутніх учителів у процесі навчання німецької мови на базі англійської………………………...126
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….134
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБЛЕНОЇ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ РЕЦЕПТИВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА БАЗІ АНГЛІЙСЬКОЇ…………………………………137
3.1 Організація експериментального навчання………………………………...137
3.2 Хід та інтерпретація результатів першої серії експерименту……………..146
3.3 Хід та інтерпретація результатів другої серії експерименту………………158
3.4 Методичні рекомендації щодо формування лексичної компетенції в німецькій мові як другій іноземній після англійської в рецептивних видах мовленнєвої діяльності…………………………………………………………..168
Висновки до розділу 3…………………………………………………………...177
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..188
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...211

ВСТУП

На всіх факультетах іноземних мов (ІМ) вищих навчальних закладів (ВНЗ) України студенти вивчають дві або три ІМ як спеціальність. Вивчаючи другу ІМ, студенти мають можливість познайомитися з іншими видами державного устрою, життям однолітків, усвідомити те спільне, що мають народи, які належать до різних культур, краще зрозуміти ідею створення єдиної Європи, механізми європейської інтеграції, прагнення європейських народів до спільної діяльності у вирішенні актуальних проблем. Це особливо актуально в руслі останніх тенденцій, коли Україна визначила свої політичні пріоритети, зорієнтовані на входження в спільний європейський освітній простір, а метою навчання кількох ІМ є формування плюрилінгвальної та плюрикультурної компетенцій студентів.
Методологічний підхід до формування зазначеної компетенції являє собою глобальну системну організацію й самоорганізацію освітнього простору, включає в себе певну стратегію навчання та визначає методи, форми і прийоми навчання [111, с. 224]. Цей підхід виходить з того, що у процесі розширення індивідуального мовного досвіду особистість не сприймає мови у вигляді чітко розмежованих розумових блоків, а у нєї формується іншомовна комунікативна компетенція (ІКК), в якій мови взаємодіють, а усі мовні і мовленнєві знання, навички, вміння та відповідний досвід виступають складниками [40, с. 41], тобто у студентів формується плюрилінгвальна ІКК, яка, в свою чергу, є складником плюрикультурної компетенції. Ці компетенції визначають здатність людини користуватися мовами в комунікативних цілях у міжкультурному спілкуванні, за умови володіння кількома мовами на різних рівнях і досвідом декількох культур [40, с. 168]. Концепція плюрилінгвальної та плюрикультурної компетенції визначається тим, що всі мови, якими володіє людина, існують як єдине ціле, а окремі комунікативні компетенції, якими володіє людина в різних мовах, виступають складниками цілісного комунікативного репертуару єдиної плюрилінгвальної і плюрикультурної компетенції.
Стосовно вивченння німецької мови (НМ) слід зазначити, що вона на даний час є типовою другою ІМ, яка вивчається на базі англійської мови (АМ), не лише в Україні, але й в усій Європі. Завдяки світовому політичному процесу, економічній глобалізації, розвитку засобів масової інформації АМ стала міжнародною мовою спілкування і отримала статус мови-посередника, якою володіє більша частина населення світу. Але багатомовна європейська реальність забезпечує як учнів шкіл, так і студентів широкими можливостями щодо вивчення другої (третьої) ІМ, і НМ впевнено займає серед мов, що пропонуються до вивчення, друге місце. В Україні в середніх навчальних закладах не завжди вивчається друга ІМ, хоча відповідна концепція навчання була розроблена [74]. Викладання двох ІМ на спеціальних факультетах у ВНЗ є вітчизняною традицією і НМ дуже часто вивчається на базі АМ.
Проблеми навчання НМ на базі АМ широко представлені в методичній літературі. У роботах вчених досліджено й описано методику навчання другої ІМ без урахування тієї чи іншої комбінації мов (Б. А. Лапідус [81]), французької мови на базі АМ (О. В. Алікіна [3], М. В. Баришніков [7], В. О. Горіна [33], А. В. Зикова [46], А. В. Щепілова [139; 140]), АМ на базі НМ (І. М. Мельник [90], М. Л. Писанко [103]), розглянуто загальні питання викладання НМ на базі АМ (І. Л Бім [10], Н. Д. Гальскова [26]) та більш конкретні, наприклад, навчання мовного матеріалу в аспекті говоріння (М. І. Реутов [108]), порядку слів (А. Л. Бердичевський [8]), формування ЛК (Г. П. Гізей [30], Б. С. Лебединська [82], Н. С. Форкун [129]); граматичної компетенції (О. А. Палій [99], А. В. Большакова [13], А. О. Анісімова [4]).
Незважаючи на увагу вчених-методистів до питань навчання другої ІМ, ми можемо констатувати, що на теперішній час недослідженими залишаються проблеми розробки методики формування ІКК в читанні та аудіюванні НМ на початковому і подальших ступенях навчання, особливо, в руслі сучасних теорій автономії тих, хто навчається, та розвитку навчально-стратегічної компетенції (НСК) як однієї з важливих складових ІКК. Звичайно, формування і розвиток ІКК в другій ІМ вже з самого початку здійснюється у всіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності (МД), але за численними даними німецьких методистів у випадку навчання НМ на базі АМ рецептивними видами студенти оволодівають швидше та легше, тому вони займають значне місце в навчальному процесі на початковому ступені і є основою для розвитку продуктивних видів МД [161, с. 43].
Тобто формування рецептивної лексичної компетенції (РЛК) починається з перших занять НМ як другої ІМ, і у вивченні другої ІМ домінує не навчання говоріння як при вивченні першої ІМ, а формування компетенції в рецептивних видах МД. Розумінню текстів для читання та аудіювання сприяє, з одного боку, наявність лексичних та граматичних відповідностей в АМ та НМ і, з іншого боку, оволодіння студентами відповідними навчальними прийомами роботи з лексичними одиницями (ЛО) друкованих та аудіотекстів. Отже формування РЛК на початковому ступені вивчення НМ як другої ІМ має відбуватися інтегровано з формуванням НСК студентів.
Існують різні визначення часових меж початкового ступеню відповідно до того, з якого семестру починається вивчення другої ІМ. Так, наприклад, в Київському національному лінгвістичному університеті, Криворізькому державному педагогічному університеті, Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка НМ як другу ІМ починають вивчати з ІІ курсу, в Маріупольському державному університеті, Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Донецькому національному університеті, Львівському національному університеті імені І. Франка з І курсу. З огляду на це під початковим ступенем ми розуміємо перший рік вивчення другої ІМ, тобто І або ІІ курс ВНЗ.
Треба вказати на великі потенційні можливості позитивного переносу з АМ у НМ в галузі лексики, що пояснюється генетичною близькістю обох мов. Крім того, розвиток НМ у останні десятиріччя характеризується значним впливом АМ та поповненням словникового запасу НМ за рахунок англіцизмів. Ці чинники свідчать про те, що формування лексичної компетенції (ЛК) можна значно інтенсифікувати, якщо розвинути у студентів специфічні навчальні вміння та допомогти їм оволодіти спеціальними стратегіями і прийомами щодо розпізнання ЛО та використання можливостей переносу, а також самостійної семантизації німецької лексики на базі знань англійської та її ефективного запам’ятовування і адекватного використання в рецептивних видах МД.
Таким чином, згадані фактори, а також важливість формування РЛК в НМ на базі АМ на початковому ступені навчання та недостатня розробленість цього питання в методиці викладання ІМ обумовили актуальність теми нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов’язаний із науково-дослідною темою кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету „Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог” (протокол № 2 від 27.09.2004 р.). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 5 від 24.05.2005 р.) і перезатверджено Вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 4 від 27.11.2006 р.).
Об'єктом дослідження є формування у майбутніх учителів лексичної компетенції у процесі навчання німецької мови як другої іноземної після англійської.
Предметом дослідження є методика формування у майбутніх учителів рецептивної лексичної компетенції і навчально-стратегічної компетенції у процесі навчання німецької мови на базі англійської на початковому ступені.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, практично розробити та експериментально перевірити методику формування німецькомовної лексичної компетенції майбутніх учителів на базі відповідної компетенції в АМ на початковому ступені в рецептивних видах мовленнєвої діяльності.
Мета дослідження зумовлює необхідність вирішення таких конкретних завдань:
- вивчити та проаналізувати сучасний стан розвитку методики викладання НМ як другої іноземної;
- проаналізувати психофізіологічні механізми та психолінгвістичні особливості формування РЛК, її зміст і структуру;
- визначити навчальні стратегії, які оптимізують формування РЛК, і виявити ті з них, якими студенти володіють, а яких необхідно спеціально навчати;
- провести порівняльний аналіз лексичних одиниць НМ та АМ з метою їх відбору на основі визначених критеріїв;
- обґрунтувати і розробити підсистему вправ для формування німецькомовної РЛК майбутніх учителів, реалізувати її у відповідних комплексах вправ та створити модель навчання у межах дисципліни „Німецька мова як друга іноземна“;
- провести експериментальну перевірку ефективності запропонованої методики та укласти методичні рекомендації щодо формування у майбутніх учителів німецькомовної РЛК.
Для розв’язання зазначених вище завдань були використані такі загальнонаукові методи дослідження: критичний аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури для обґрунтування теоретичних засад і положень з проблеми дослідження; групування, порівняння та класифікація в процесі порівняльного аналізу лексики для відбору ЛО з метою створення вправ; лінгводидактичне тестування студентів з метою виявлення рівня сформованості РЛК та їх опитування для з’ясування їхнього ставлення до навчальної автономії, виявлення начальних стратегій, якими володіють студенти і пошуку шляхів удосконалення процесу навчання лексики; методичний експеримент і математично-статистична обробка отриманих результатів для перевірки їх достовірності й доцільності впровадження.
На захист виносяться такі положення:
1. Оволодіння німецькою мовою на базі англійської майбутніми учителями протікає швидше й ефективніше, якщо в процесі формування рецептивної лексичної компетенції враховувати не тільки зумовлені взаємодією обох мов перенос і інтерференцію мовних і мовленнєвих знань і навичок студента, а насамперед перенос його мовленнєвого і навчального досвіду, набутого у процесі вивчення англійської мови.
2. Формування і вдосконалення рецептивної лексичної компетенції неможливе без інтегрованого формування у студентів-філологів навчально-стратегічної компетенції, яка уможливлює їх свідомий когнітивний і рефлексивний підхід до процесів власного учіння, самоаналізу і самоконтролю.
3. Для створення ефективної методики формування рецептивної лексичної компетенції необхідно спиратися на спеціальні методичні принципи: 1) когнітивного підходу до навчання та вивчення мови, 2) контрастивності навчання, 3) домінування рецептивних видів мовленнєвої діяльності й опори на тексти, 4) проблемності навчання, 5) розвитку навчальної автономії студентів з опорою на досвід вивчення першої іноземної мови, 6) ефективної і економної організації навчального процесу.
4. Підсистема вправ для формування рецептивної лексичної компетенції в німецькій мові на базі англійської має складатися з двох груп : 1) для формування рецептивної лексичної компетенції у читанні та 2) для формування рецептивної лексичної компетенції в аудіюванні і, відповідно, з чотирьох підгруп згідно з етапами її формування. Вправи повинні включати такі обов’язкові компоненти: 1) завдання з інформацією, яка орієнтує студентів у міжмовних зв’язках; 2) виконання завдання; 3) контроль/самоконтроль виконаного завдання, 4) завдання на рефлексію.
5. З метою ефективного формування рецептивної лексичної компетенції доцільно використовувати два режими виконання вправ в залежності від вихідного рівня навчальної автономії студентів: І – з максимальним ступенем керування, ІІ – з мінімальним ступенем керування.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
1) вперше обґрунтовано і розроблено методику формування у майбутніх
учителів німецькомовної рецептивної лексичної компетенції на базі англомовної із урахуванням ролі їхнього навчального досвіду у вивченні першої іноземної мови та на основі когнітивного і рефлексивного підходів до навчання;
2) удосконалено принципи навчання німецької мови як другої іноземної на
базі англійської та вимоги до вправ;
3) набуло подальшого розвитку визначення змісту і структури рецептивної
лексичної компетенції та навчально-стратегічної компетенції студентів, а також
критеріїв відбору навчального матеріалу.
Практичне значення полягає у відборі та організації навчального матеріалу для формування РЛК майбутніх учителів, удосконаленні структури вправ, яка надає студентам змогу набувати стратегій оволодіння РЛК, в укладанні чотирьох комплексів вправ за темами експериментального навчання і розробці моделі навчання, а також у створенні методичних рекомендацій щодо формування зазначеної компетенції.
Запропонована методика впроваджена у навчальний процес Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт упровадження № 197 від 08.02.2012 р.), Донецького національного університету (акт упровадження № 111 (01-27) 670 від 17.02.2011 р.) і Криворізького державного педагогічного університету (акт упровадження № 19/4–239 від 05.04.2011 р.). Всього експериментальним дослідженням було охоплено 235 студентів.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних : “Німецько-українські міжмовні стосунки (Міжкультурна комунікація і лінгводидактика)“ (Київський національний лінгвістичний університет, 2007 р.), “Сучасні проблеми германістики в Україні“ (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2008 р.), “Якість вищої мовної освіти: шляхи вдосконалення організації і проведення педагогічної практики студентів-філологів“ (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 2009 р.), “Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції“ (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2009 р.), “Актуальні проблеми філології: мовознавство, літературознавство, методика викладання філологічних дисциплін“ (Маріупольський державний гуманітарний університет, 2010 р.), “Викладання та вивчення німецької мови в міжкультурному просторі“ (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010 р.), „Наука та освіта в сучасному університеті в контексті міжнародного співробітництва“ (Маріупольський державний університет, 2011 р.), “Роль німецької мови у трансфері освіти, науки та культури в Україні” (Ужгородський національний університет, 2011 р.), “Німецька мова в українському контексті: формування мовної компетенції, контрактивні дослідження та міжкультурна комунікація“ (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012 р.), всеукраїнських : “Лінгвістична наука та освіта у європейському вимірі“ (Київський національний лінгвістичний університет, 2005 р.), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції“ (Київський національний лінгвістичний університет, 2006 р.), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київський національний лінгвістичний університет, 2007 р.), “Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій“ (Київський національний лінгвістичний університет, 2008 р.), “Актуальні проблеми філології: мовознавство, методика викладання філологічних дисциплін“ (Маріупольський державний гуманітарний університет, 2009 р.), „Філологічні студії молодих учених“ (Маріупольський державний університет, 2010 р.) та підсумкових науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного університету (2004–2006, 2009–2012 роки).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у семи статях, шість з яких надруковані у фахових виданнях. Додатково результати дослідження відображено у п’ятнадцяти тезах.
Структура дисертації зумовлюється її цілями і завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, переліку використаних джерел загальною кількістю 209 найменувань (з них 64 – німецькою та англійською мовами), дев’яти додатків. Загальний обсяг дисертації –187 сторінок. Кількість таблиць – 46, рисунків – 12. Додатки викладено на 149 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації розглянуто проблеми, пов’язані з формуванням РЛК студентів у процесі навчання НМ на базі АМ, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування РЛК студентів спеціальності „Мова та література (англійська)“ на початковому ступені вивчення НМ.
Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволив визначити теоретичні передумови формування РЛК у другій ІМ, до яких відносяться психолінгвістичні, лінгвістичні та методичні засади. У ході дослідження було визначено мету формування РЛК: це формування навичок розпізнавання та розуміння ЛО активного, пасивного та потенціального словників у процесі читання та аудіювання з опорою на ЛК в АМ, а саме: 1) навичок співвідносити аудитивний чи графічний образ слова зі значенням; 2) диференціювати схожі за звучанням чи формою слова за їх інформативними ознаками; 3) користуватися словотворчою та контекстуальною здогадкою; 4) визначати графічний образ слова на основі слухомоторного; 5) визначати слухомоторний образ слова на основі графічного; 6) широко користуватися прогнозуванням та орієнтирами сприймання для створення установки на виконання певної діяльності з лексичним матеріалом.
РЛК базується на знаннях пасивної лексики – тієї частини лексичної підсистеми мови, яку студент має розуміти при сприйманні чужих думок в усній (в аудіюванні) та письмовій (в читанні) формі. Продуктивна лексика є частиною рецептивної і її знання також входить до складу РЛК, тому обсяг пасивного словника завжди більший, ніж активного. Крім того, до складу РЛК відносяться і знання так званого потенціального словника, який складають ті незнайомі слова, про значення яких студент може здогадатися, зустрінувшись з ними в процесі читання чи аудіювання. До нього відносяться: 1) інтернаціональні слова; 2) похідні слова, що складаються з відомих компонентів; 3) конвертовані слова; 4) нові значення відомих багатозначних слів; 5) слова, про значення яких можна здогадатися за контекстом.
Досліджуючи психолінгвістичні передумови формування у майбутніх учителів німецькомовної РЛК, ми сконцентрували нашу увагу на особливостях функціонування основних психологічних механізмів (сприйняття, осмислення, ймовірного прогнозування, оперативної та довготривалої пам’яті), які при вивченні другої ІМ мають деякі особливості функціонування в тому плані, що, сприймаючи інформацію, реципієнт пов’язує нову з вже наявною, усвідомлює, порівнює з чимось, що вже існує в пам’яті.
У студентів, які володіють АМ і починають вивчати НМ, наявний ментальний лексикон, який складається не з окремих сегментів для різних мов, а представляє собою своєрідну мережу, в якій ЛО рідної, АМ та НМ переплітаються і взаємодіють. Враховуючи думку провідних учених про те, що ментальний лексикон спирається на вербальні мережі, що пов’язані між собою функціонально, формально та змістовно, нові ЛО необхідно вводити тільки в контексті/ситуації.
Вивчення психолінгвістичних засад формування РЛК у другій ІМ дозволило дійти важливих висновків. За умови вивчення НМ як другої ІМ студенти мають вже певні знання з РМ та першої ІМ, на які вони можуть спиратися, вивчаючи нову ІМ, тобто виникає міжмовна взаємодія та взаємовплив, які можуть бути позитивними (перенос) або негативними (інтерференція). При формуванні РЛК існують великі можливості для переносу в галузі лексики з огляду на той факт, що в НМ є багато слів-когнатів, інтернаціоналізмів (латинсько-грецького походження) та англіцизмів.
З огляду на цей, важливий для навчання другої ІМ, факт ми визначили лексичні відповідності між ЛО в обох мовах як основний матеріал для формування РЛК. ЛО на рівні слова ми класифікували у чотири групи: 1) слова, які пишуться однаково, але мають різну вимову; 2) слова, які пишуться по-різному, але вимовляються (приблизно) однаково; 3) слова, які пишуться та вимовляються по-різному; 4) слова, які пишуться та вимовляються (приблизно) однаково. Використовуючи створену нами методичну типологію лексики, ми відібрали речення (тобто ЛО фразового рівня) з метою їх використання для укладання вправ. Ми відібрали також стійкі номінативні сполучення та мовленнєві кліше, які відносяться до групи повних лексичних відповідностей. Використання цих ЛО у вправах за умови відповідної організації навчального процесу спонукає студентів до зіставлення структур та контекстів, тобто до пошуку паралелей у сфері лексико-граматики.
До лінгвістичних передумов формування РЛК відносяться також співпадання в галузі словотворення, які створюють можливості для позитивного переносу. Вивчення відповідних лінгвістичних джерел показало, що для НМ і АМ характерними є три основних способи словотворення: словоскладання, афіксальне та безафіксальне словотворення. Аналіз словотворчих елементів НМ та АМ дозволяє виділити такі сходні риси: 1) збіг словотворчих моделей (основа іменника + основа іменника; основа прикметника + основа іменника; основа дієслова + основа іменника; основа прикметника + основа прикметника); 2) збіг афіксів (збіг основ і суфіксів; збіг основ і префіксів; неспівпадання основ, збіг суфіксів; неспівпадання основ, збіг префіксів).
Спостереження за навчальним процесом та проведене нами в семи ВНЗ України опитування, в якому взяли участь 192 студенти, дозволили зробити висновок про недостатній рівень сформованості навчальної автономії студентів і необхідність розширення структури вправ з формування РЛК за рахунок спеціальних компонентів (пам’ятки та завдання на рефлексію), які б сприяли формуванню навчальних навичок та вмінь, враховуючи той факт, що здатність до навчання чи НСК, яка входить до складу ІКК, є однією з домінуючих на початковому ступені і означає також здатність студента використовувати необхідні стратегії як засоби досягнення того чи іншого рівня автономії.
Нами було вивчено різні підходи до класифікації навчальних стратегій, обрано одну із класифікацій, яка має практичний характер (П. Біммель та У. Рампійон), і відібрано прямі стратегії оперування мовою, які набувають першорядного значення для формування німецькомовної РЛК на базі англомовної, а саме: 1) самостійна семантизація слів за допомогою словотворчих елементів НМ; 2) виведення значення складного слова зі значень його складових; 3) семантизація слова за допомогою РМ; 4) семантизація за допомогою першої ІМ (АМ); 5) стратегії запам’ятовування ЛО (мнемотехніки); 6) прийоми правильного та швидкого використання довідкової літератури; 7) аналіз та використання кліше; 8) аналіз стійких словосполучень, керування дієслів; 9) здогадка про значення невідомих ЛО за допомогою використання широкого контексту; 10) здогадка про значення інтернаціоналізмів; 11) аналіз та вилучення національно-культурної інформації із ЛО з соціокультурною специфікою та стратегії використання мови: 12) використання заголовків, зображального матеріалу до тексту та його поліграфічного оформлення для прогнозування змісту тексту; 13) прогнозування змісту тексту з опорою на знання про той чи інший тип тексту; 14) використання контексту для виведення значення ЛО.
На основі вивчення психолінгвістичних і лінгвістичних засад формування РЛК в НМ як другій ІМ після АМ були визначені методичні передумови формування цієї компетенції, а саме: проаналізовано і виділено принципи навчання, критерії відбору навчального матеріалу, визначено особливості вправ для її формування, створено модель формування РЛК у процесі навчання НМ на базі АМ.
З метою укладання вправ для формування РЛК було уточнено критерії відбору навчального матеріалу на рівні слова, речення та тексту, на основі якого має здійснюватися формування німецькомовної РЛК. Відбираючи ЛО на рівні словоформи для формування ЛК студентів початкового ступеня, ми скористалися лексичним мінімумом для рівня А2, складеним авторами Profile deutsch, розширивши його за рахунок когнатів у НМ та АМ, інтернаціональних слів та англіцизмів. У якості додаткових критеріїв відбору, враховуючи специфіку вивчення НМ на базі АМ, ми використали критерій тематичності, відібравши ЛО за темами, які опрацьовуються на початковому ступені вивчення другої ІМ, і критерій подібності ЛО АМ та НМ. ЛО на рівні фрази включають речення з відібраними ЛО рівня словоформи, побудованими на граматичному матеріалі, опрацювання якого передбачається Програмою на початковому ступені. При відборі навчального матеріалу на рівні тексту ми керувалися такими основними критеріями, як автентичність, інформативність, посильність та доступність в мовному та змістовному плані, тематичність, мотивація до вивчення НМ, обсяг та темп мовлення (для текстів для аудіювання) та додатковими: наявність ЛО, подібних в АМ та НМ, наявність матеріалу для порівнянь, аналізу, рефлексії, використання навчальних стратегій.
Для здійснення навчання майбутніх учителів щодо формування РЛК у НМ була розроблена спеціальна підсистема вправ, яка побудована з урахуванням загальнодидактичних, загальнометодичних та спеціальних методичних принципів навчання. Особливого значення при цьому набувають спеціальні методичні принципи навчання, обумовлені умовами навчання і особливостями навчання та вивчення НМ як другої ІМ після АМ: 1) когнітивного підходу до навчання та вивчення мови, 2) контрастивності навчання, 3) домінування рецептивних видів МД і опори на тексти, 4) проблемності навчання, 5) розвитку навчальної автономії студентів з опорою на досвід вивчення першої ІМ, 6) ефективної і економної організації навчального процесу.
Обґрунтована підсистема вправ складається з двох груп: 1) для формування РЛК у читанні і 2) для формування РЛК в аудіюванні, завдання на формування НСК інтегровані у кожну вправу як її обов’язкові компоненти (пам’ятка та завдання на рефлексію). До кожної з груп включено чотири підгрупи вправ у відповідності з етапами формування лексичних навичок та розвитку мовленнєвих умінь. Вправи розробленої підсистеми було реалізовано у комплексах вправ за темами, що опрацьовувались під час експериментального навчання.
Вправи для формування РЛК включають такі компоненти: 1) завдання, доповнене пам’яткою; 2) виконання завдання; 3) контроль виконаного завдання; 4) завдання на рефлексію. Організація аналітично-рефлексивної фази після виконання вправи має спонукати студентів до роздумів над тим, що обидві мови мають багато спільного і що деякі відповідності можна використовувати для швидшого і ефективнішого оволодіння лексикою (перенос), і що є, однак, такі міжмовні явища, які гальмують оволодіння лексикою в НМ (інтерференція).
Запропонована підсистема вправ реалізується в моделі організації навчального процесу. Основою розробленої моделі є цикли занять в модулі, до кожного з яких входять чотири підцикли. Вказані підцикли співвідносяться із чотирма етапами формування РЛК: І – етап презентації і семантизації ЛО; ІІ – етап автоматизації мовленнєвих дій з ЛО в читанні та аудіюванні на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення; ІІІ – етап автоматизації мовленнєвих дій з ЛО в читанні та аудіюванні на рівні мінітексту; ІV – етап удосконалення РЛК в процесі читання та аудіювання.
Ефективність запропонованої методики формування РЛК у майбутніх учителів у процесі навчання НМ на базі АМ було перевірено в процесі проведення базового, вертикально-горизонтального, природного, відкритого методичного експерименту, який складався з двох серій і тривав з лютого по квітень 2007–навчального року (І серія), та з лютого по травень 2008–2009 навчального року року (ІІ серія). В експериментальному навчанні взяли участь 47 студентів першого курсу Маріупольського державного університету, які вивчали НМ як другу ІМ після АМ.
Вертикальний характер експерименту надав змогу перевірити загальну ефективність розробленої методики формування РЛК, в той час як за допомогою горизонтального характеру експерименту ми з’ясували оптимальний варіант методики. За результатами експериментального навчання більш ефективним виявився варіант методики навчання з максимальним ступенем керування. Цей факт можна пояснити тим, що коли навчання стратегій відбувається цілеспрямовано і систематично в рамках кожної запропонованої вправи і студенти мають конкретні вказівки та поради з боку викладача щодо її виконання, вони використовують запропоновані стратегії, а також тим, що студенти на початковому ступені навчання ще не готові до автономії в навчанні і потребують максимального керування з боку викладача, який, однак, має систематично і цілеспрямовано формувати НСК студентів, яка є однією з необхідних передумов формування навчальної автономії студентів.
Проведене експериментальне дослідження та якісна і кількісна інтерпретація його результатів за допомогою статистичних методів свідчать про ефективність розробленої методики формування РЛК. Всі учасники експерименту після проведеного експериментального навчання продемонстрували значний приріст коефіцієнту навченості: в ЕГ-1 приріст становив 0,36, в ЕГ-2 – 0,31, в ЕГ-3 – 0,35, а в ЕГ-4 – 0,33. Коефіцієнт навченості значно підвищився за кожним з критеріїв.
Результати проведеного теоретичного, практичного та експериментального дослідження надали нам змогу укласти методичні рекомендації щодо формування ЛК у НМ як другій ІМ після АМ в рецептивних видах МД.
Проблема формування ЛК майбутніх учителів НМ як другої ІМ в рецептивних і продуктивних видах МД є досить складною і тому не вичерпується цим науковим дослідженням. Розроблена методика може бути використана викладачами інших ІМ, авторами посібників і підручників з НМ як другої ІМ для мовних ВНЗ, а також у дослідженнях, присвячених проблемам формування навчальної автономії студентів.
Перспективним напрямом подальших досліджень може стати розробка підсистем вправ для формування інших мовних компетенцій учителів НМ як другої ІМ в руслі сучасних теорій автономії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азимов Э. Г. Словарь методических терминов (теория и практика преподавания языков) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – СПб. : Златоуст, 1999. – 472 с.
2. Акулина Е. В. Проблема языковой интерференции при обучении фонетике немецкого языка / Е. В. Акулина // Иностр.яз. в шк. – 2001. – № 5. – С. 46–49.
3. Аликина О. В. Обучение лексике французского языка как второго иностранного в процессе обучения чтению (8-9 классы) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ [Електронний ресурс] / О.В. Аликина. – М., 2009. – 23 с. – Режим доступу : http://ismo.ioso.ru/dis/avtoref-alikina.doc
4. Анісімова А. О. Формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою після англійської у майбутніх перекладачів : дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Аліна Олександрівна Анісімова . – К., 2010. – 444 с.
5. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков / Владимир Дмитриевич Аракин. – Л. : Просвещение, 1979. – 259 с.
6. Бархударов Л. С. К вопросу о типах межъязыковых лексических соответствий (на материале английского и русского языков) / Л. С. Бархударов // Иностр.яз. в шк. – 1980. – № 5. – С. 11–17.
7. Барышников Н. В. Методика обучения второму иностранному языку в школе / Николай Васильевич Барышников. – М. : Просвещение, 2003. – 159 с.
8. Бердичевский А. Л. Обучение порядку слов немецкого языка как второго иностранного при первом английском : дис. … докт. пед. наук: 13.00.02 / Анатолий Леонидович Бердичевский. – М., 1977. – 243 с.
9. Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний / Владимир Павлович Беспалько // Советская педагогика. – 1968. – № 4. – С. 52–69.
10. Бим И. Л. Концепция обучения второму иностранному языку (немецкому на базе английского) / Инесса Львовна Бим. – Обнинск : Титул, 2001. – 48 с.
11. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе: проблемы и перспективы / Инесса Львовна Бим. – М. : Просвещение, 1988. – 254 с.
12. Бирюк О. В. Методика формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів у навчанні читання англомовних публіцистичних текстів : дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Ольга Василівна Бирюк. – К., 2005. – 201 с.
13. Большакова А. В. Обучение грамматическому строю немецкого языка как второй специальности (1-й год обучения) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ / А. В. Большакова. – М., 1985. – 16 с.
14. Бориско Н. Ф. Индивидуальный стиль овладения иноязычным межкультурным общением и его моделирование в УМК / Н.Ф. Бориско // Іноземні мови. – 1999. – № 3. – С. 26–32.
15. Бориско Н. Ф. Концепция учебно-методического комплекса для практической языковой подготовки учителей немецкого языка (на материале интенсивного обучения) : Монография / Наталия Федоровна Бориско. – К. : Изд. центр КГПУ, 1999. – 268 с.
16. Бориско Н. Ф. Сам себе методист или советы изучающему иностранный язык / Наталия Федоровна Бориско. – К. : Фирма „ИНКОС“, 2001. – 267 с.
17. Бориско Н. Ф. Теоретические основы создания методических комплексов для языковой межкультурной подготовки учителей иностранного языка (на материале интенсивного обучения немецкому языку) : дис. … докт. пед. наук : 13.00.02 / Наталия Федоровна Бориско. – К., 2000. – 508 с.
18. Бориско Н. Ф. Формирование профессионально ориентированной коммуникативной компетенции на практических занятиях по иностранному языку или сколько методики нужно будущему учителю? / Н. Ф. Бориско // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 3–10.
19. Бородулина М. К. Обучение иностранному языку как специальности : Учебное пособие / [М. К. Бородулина, А. Л. Карлин, А. С. Лурье и др.]. – М. : Высшая школа, 1982. – 255 с.
20. Бударный А. А. Индивидуальный подход в обучении / А. А. Бударный // Советская педагогика. – 1965. – № 7. – С. 52–58.
21. Будько А. Ф. Обучение средствам выражения модальности в немецком языке как втором иностранном при первом английском в языковом вузе : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ / А. Ф. Будько – М., 1985. – 16 с.
22. Бухбиндер В. А. О системе упражнений / В. А. Бухбиндер // Обобщающая методика обучения иностранным языкам : Хрестоматия [сост. А.А.Леонтьев]. – М. : Рус. яз., 1991. – С. 92–98.
23. Валеева Н. Г. Деловые игры как способ развития автономности при обучении профессиональному общению / Н. Г. Валеева // Автономность в практике обучения иностранным языкам и культурам : Сб. науч. трудов. – Вып. 461. – М., 2001. – С. 116–124.
24. Василенко Л. Я. Формування лексичних навичок на початковому етапі навчання англійської мови в середній загальноосвітній школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання (германські мови)“ / Л. Я. Василенко. – К., 1996. – 24с.
25. Вейзе А. А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста / Аполлон Анатольевич Вейзе. – М. : Высшая школа, 1985. – 127 с.
26. Гальскова Н. Д. Программы общеобразовательных учреждений. Немецкий язык как второй иностранный (7-11 классы) / Наталья Дмитриевна Гальскова. – М. : Просвещение, 2007. – 32 с.
27. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам. Пособие для учителя / Наталья Дмитриевна Гальскова. – М. : АРКТИ, 2000. – 165 с.
28. Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. – М. : Издательский центр „Академия“, 2006. – 336 с.
29. Гез Н. И. Типология упражнений и организация обучения аудированию в школе с преподаванием ряда предметов на иностранном языке / Н.И. Гез // Иностр. яз. в шк. – 1985. – № 6. – С. 19–24.
30. Гизей Г. П. Обобщающее повторение лексики при обучении немецкому языку как второму иностранному при первом английском : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ / Г.П. Гизей. – М., 1977. – 18 с.
31. Гмурман В. Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике : Учебное пособие для студентов вузов / Владимир Ефимович Гмурман. – М. : Высш. шк., 1998. – 400 с.
32. Гнаткевич Ю. В. Методическая типология пассивной лексики (на материале немецкого языка) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Гнаткевич Юрий Васильевич. – К., 1971. – 239 с.
33. Горина В. А. Основные проблемы методики обучения грамматике второго иностранного языка (французский язык при первом иностранном английском) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ / В. А. Горина. – М., 1976. – 24 с.
34. Горобченко Н. В. Навчання майбутніх учителів німецької мови писемного мовлення (початковий ступінь) : дис... канд. пед. наук : 13.00.02 / Горобченко Наталія Володимирівна. – К., 2006. – 274 с.
35. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков (спецкурс) / Перси Борисович Гурвич. – Владимир, 1980. – 104 с., табл.
36. Долина А. В. Експериментальна перевірка ефективності методики вдосконалення фонетичної компетенції майбутніх учителів англійської мови у самостійній роботі / А. В. Долина // Вісник Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. – 2011. – Випуск 65. – С. 185–190.
37. Елухина Н. В. Какими должны быть тексты для чтения и тексты для аудирования / Н. В. Елухина, Е.В. Мусницкая // Иностр.яз. в шк. – 1978. - № 3. – C. 28–39.
38. Елухина Н. В. Основные трудности аудирования и пути их преодоления / Н.В. Елухина // Иностр.яз. в шк. – 1977. - № 1. – C. 36–44.
39. Жучкова И. А. Методика проведения вводного курса при обучении немецкому языку на базе французького (на факультете иностр. языков педвуза) : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языка“ / И. А. Жучкова. – М., 1970. – 28 с.
40. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / [Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва]. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
41. Задорожна І. П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів англійської мови з практичної мовної підготовки : монографія / Ірина Павлівна Задорожна. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ, 2011. – 414 с.
42. Залевская А. А. Текст и его понимание / Александра Александровна Залевская. – Тверь : Изд-во ТГУ, 2001. – 177 с.
43. Захарова С. Л. Обучение аудированию на английском языке / Н. К. Скляренко, Е. И. Онищенко, С. Л. Захарова // Обучение речевой деятельности на английском языке в школе : Пособие для учителей. – К. : Рад. шк., 1988. – С. 72–104.
44. Зеленецкий А. Л. Сравнительная типология немецкого и русского языков / А. Л. Зеленецкий, П. Ф. Монахов. – М. : Просвещение, 1983. – 240 с.
45. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе / Ирина Александровна Зимняя. – М. : Просвещение, 1991. – 222 с.
46. Зыкова А. В. Методика расширения словарного запаса иноязычной лексики на основе индивидуальных стратегий обучения (на материале французского языка как второго иностранного в языковом вузе) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ [Електронний ресурс] / А. В. Зыкова. – М, 2010 – 25с. – Режим доступу : http://www.mgopu.ru/DOWNLOAD/ZykovaAV.doc
47. Історія української мови. Лексика і фразеологія / [упоряд. В. М. Русанівський]. – К. : Наук. думка, 1983. – 739 с.
48. Кабардов М. К. Коммуникативный и лингвистический типы овладения иностранным языком в разных условиях обучения / М. К. Кабардов // Школа здоровья. – 1997. – № 1. – С. 72–86.
49. Кажан Ю. М. Вправи для формування у майбутніх учителів рецептивної лексичної компетенції в німецькій мові як другій іноземній / Ю.М. Кажан // Іноземні мови. – 2007. – № 3. – С. 39–44.
50. Кажан Ю. М. Врахування даних порівняльного аналізу лексичних систем англійської та німецької мов при формуванні рецептивної лексичної компетенції студентів / Ю. М. Кажан //Актуальні проблеми філології : мовознавство, літературознавство, методика викладання філологічних дисциплін : Зб. наук. статей. – Маріуполь : МДУ, 2010. – С. 269–274.
51. Кажан Ю. М. Експериментальна перевірка ефективності комплексу вправ для формування рецептивної лексичної компетенції в німецькій мові / Ю. М. Кажан // Викладання та вивчення німецької мови в міжкультурному просторі : Матеріали XVII Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (22-23 жовт. 2010 р.). – Львів : ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. – С. 73–74.
52. Кажан Ю. М. Експериментальна перевірка ефективності методики формування у майбутніх учителів рецептивної лексичної компетенції у процесі навчання німецької мови на базі англійської/ Ю. М. Кажан // Наукові записки. Серія „Психолого-педагогічні науки“ (Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя) / [за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко]. – Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2011. – № 3. – С. 124–127.
53. Кажан Ю. М. Критерії відбору навчального матеріалу для формування рецептивної лексичної компетенції у майбутніх учителів в німецькій мові як другій іноземній після англійської / Ю. М. Кажан // Теоретичні питання освіти та виховання : Зб. наук. праць. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. – Вип. 39. – С. 49–53.
54. Кажан Ю. М. Лінгвістичні передумови формування лексичної компетенції в німецькій мові на базі англійської / Ю. М. Кажан // Актуальні проблеми науки та освіти : Зб. матеріалів ХІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ. – Маріуполь : МДГУ, 2010. – С. 300–302.
55. Кажан Ю. М. Модель формування рецептивної лексичної компетенції майбутніх учителів у процесі навчання німецької мови на базі англійської / Ю. М. Кажан // Педагогічний процес : теорія і практика : Зб. наук. праць. – К. : Київський університет ім. Бориса Грінченка, 2011. – Вип. 1. – С. 58–65.
56. Кажан Ю. М. Навчання німецької мови як другої іноземної (після англійської) на початковому етапі в мовному вузі (в аспекті лексики) / Ю. М. Кажан // Матеріали УІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МГІ : Зб. наук. праць. – Маріуполь : МГІ, 2004. – С. 159–161.
57. Кажан Ю. М. Організація ментального лексикону студентів з точки зору викладання німецької мови як другої іноземної / Ю. М. Кажан // Наука та освіта в сучасному університеті в контексті міжнародного співробітництва : Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (23-25 трав. 2011 р.). – Маріуполь, 2011. – С. 365–367.
58. Кажан Ю. М. Особливості навчального матеріалу для формування рецептивної лексичної компетенції в німецькій мові на базі англійської / Ю. М. Кажан // Німецька мова в українському контексті: формування мовної компетенції, контрактивні дослідження та міжкультурна комунікація: матеріали ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (21-22 вер. 2012 р.). – Одеса : Фенікс, 2012. – С. 85–86.
59. Кажан Ю. М. Особливості текстового матеріалу для формування рецептивної лексичної компетенції у майбутніх учителів німецькій мові як другій іноземній / Ю. М. Кажан // Актуальні проблеми філології : мовознавство, літературознавство, методика викладання філологічних дисциплін : Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (27 трав. 2009 р.). – Маріуполь, 2009. – С. 349–353.
60. Кажан Ю. М. Особливості формування рецептивної лексичної компетенції майбутніх учителів у процесі навчання німецької мови на базі англійської / Ю .М. Кажан // Актуальні проблеми науки та освіти : Зб. матеріалів ХІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ. – Маріуполь : МДГУ, 2009. – С. 293–295.
61. Кажан Ю. М. Передумови формування навчально-стратегічної компетенції студентів при вивченні німецької мови на базі англійської на початковому ступені / Ю. М. Кажан // Актуальні проблеми науки та освіти : Зб. матеріалів ХІІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ. – Маріуполь : МДУ, 2012. – С. 212–214.
62. Кажан Ю. М. Проблема пасивного оволодіння ідіоматикою як передумова для подальшого активного використання словосполучень при вивченні німецької мови на базі англійської / Ю. М. Кажан // Роль німецької мови у трансфері освіти, науки та культури в Україні : Матеріали ХУІІІ Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (28-29 жовт. 2011 р.). – Ужгород : ФОП Бреза А.Е., 2011. –С. 90–91.
63. Кажан Ю. М. Психолого-дидактичний аспект формування рецептивної лексичної компетенції у майбутніх учителів у процесі навчання німецької мови на основі англійської / Ю. М. Кажан // Теоретичні питання освіти та виховання : Зб. наук. праць. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. – Вип. 34. – С. 41–44.
64. Кажан Ю. М. Рефлексія як обов’язковий компонент вправ для формування рецептивної лексичної компетенції в німецькій мові як другій іноземній після англійської / Ю. М. Кажан // Актуальні проблеми науки та освіти : Зб. матеріалів ХІІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ. – Маріуполь : МДУ, 2011. – С. 268–270.
65. Кажан Ю. М. Роль освітньої автономії студентів та стратегій навчання в процесі формування німецькомовної рецептивної лексичної компетенції / Ю. М. Кажан // Вісник Київського Національного Лінгвістичного Університету. Серія Педагогіка та психологія. – К. : Вид. Центр КНЛУ, 2006. – Вип. 11. – С. 126–136.
66. Кажан Ю. М. Система вправ для формування рецептивної лексичної компетенції в німецькій мові як другій іноземній після англійської / Ю .М. Кажан // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві : Матеріали науково-практичної конференції (4-6 квіт. 2007 р.). – К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. – С. 341–345.
67. Кажан Ю. М. Урахування переносу та інтерференції з англійської мови при формуванні німецькомовної рецептивної лексичної компетенції / Ю. М. Кажан // Якість вищої освіти: шляхи вдосконалення організації і проведення педагогічної практики студентів-філологів : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Горлівка : Видавництво ГДПІІМ, 2009. – С. 81–85.
68. Кажан Ю. М. Формування лексичної компетенції майбутніх вчителів у процесі навчання німецької мови на базі англійської / Ю. М. Кажан // Актуальні проблеми науки та освіти : Матеріали УІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ : Зб. наук. праць. – Маріуполь : МДГУ, 2005. – С. 16–18.
69. Кажан Ю. М. Формування освітньої автономії студентів першого курсу спеціальності „Мова та література (англійська, німецька)“, які вивчають німецьку мову як другу іноземну мову / Ю .М. Кажан // Матеріали УІІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ : Зб. наук. праць. – Маріуполь : МДГУ, 2006. – C. 76–79.
70. Карлинский А. Е. Типология речевой интерференции / А. Е. Карлинский // Зарубежное языкознание и литература. – 1980. – Вып. 2. – С. 3–10.
71. Киселёва Т. Н. Преодоление лексико-грамматической интерференции при обучении немецкому языку как второй специальности при первом английском : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Киселёва Татьяна Николаевна. – М., 1989. – 232 с.
72. Китросская И. И. Некоторые вопросы методики обучения второму иностранному языку (в свете психолингвистического анализа явления переноса) / Инна Ильинична Китросская. – М., 1970. – 227 с.
73. Клычникова З. И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке : Пособие для учителя / Зинаида Ивановна Клычникова. – М. : Просвещение, 1983. – 207 с.
74. Книга вчителя іноземної мови: довідково-методичне видання / [О. Я. Коваленко, І. П. Кудіна]. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 52–61.
75. Козаченко О. М. Методика подолання лексичної інтерференції в польському мовленні студентів філологічних факультетів вищих закладів освіти України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання польської мови“/ О. М. Козаченко. – К., 2000. – 19 с.
76. Коккота В. А. Лингводидактическое тестирование : Науч.-теорет.пособие / В. А. Коккота. – М. : Высш. шк., 1989. – 127 с.
77. Корейба І. В. Методика навчання професійного читання учителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Інна Василівна Корейба. – К., 2011. – 287 с.
78. Коряковцева Н. Ф. Современная методика организации самостоятельной работы для изучающих иностранный язык : Пособие для учителей / Наталия Фёдоровна Коряковцева. – М. : АРКТИ, 2002. – 176 с.
79. Краткий словарь когнитивніх терминов / [Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков и др.]. – М : Наука,1996. – 245 с.
80. Криводерев В. В. Моделювання мнемічних процесів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 „Загальна психологія та історія психології“ / В. В. Криводерев. – Харків, 2000. – 16 с.
81. Лапидус Б. А. Обучение второму языку как специальности / Борис Аронович Лапидус. – М. : Высшая щкола, 1980. – 173 с.
82. Лебединская Б. С. Методика обучения лексике немецкого языка как второго иностранного при первом английском : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ / Б. С. Лебединская. – М., 1975. – 24 с.
83. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / Алексей Алексеевич Леонтьев. – М. : Смисл, 1999. – 287 с.
84. Лукша И. В. Языковая лаборатория как средство оптимизации учебной автономии в мультимедийном профессионально ориентированном контексте (на примере факультета иностранных языков педагогического вуза) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ [Електронний ресурс] / И. В. Лукша. – М., 2008 – 16 с. – Режим доступу: http://www.philol.msu.ru/~ref/avtoreferat2008/luksha.pdf
85. Лурье А. С. Методические основы использования технических средств при обучении иноязычной лексике : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения иностранным языкам“ / А. С. Лурье. – М., 1968. – 33 с.
86. Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков : [Учеб. пособие для студ. филол. спец. вузов] / Михаил Васильевич Ляховицкий. – М. : Высш. шк., 1981. – 159 с.
87. Ляховицький М. В. Звукозапис у навчанні іноземних мов / Михайло Васильович Ляховицький. – К. : Радянська школа, 1970 – 240 с.
88. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.
89. Маруневіч Б. М. Методика навчання лексико-граматичного аспекту німецької мови як спеціальності в умовах штучного білінгвізму (мовний ВНЗ, початковий етап) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання (германські мови)“/ Б. М. Маруневіч. – К., 1996. – 24с.
90. Мельник И. М. Обучение студентов-филологов письму на английском языке как втором иностранном (первый год обучения) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Ирина Михайловна Мельник. – К., 2001. – 165 с.
91. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / [С. Ю. Ніколаєва, О. Б. Бігич, Н. О. Бражник та ін.]. – К. : Ленвіт, 2002. – 320 c.
92. Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції : Курс лекцій / [Ніколаєва С. Ю., Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін. ].– К. : Ленвіт, 2011. – 344 с.
93. Николаева С. Ю. Индивидуализация обучения иностранным язикам : [Монография] / София Юрьевна Николаева. – К. : Выща шк., 1987. – 139 с.
94. Ніколаєва С. Ю. Практикум з методики тестування іншомовної лексичної компетенції (на матеріалі англійської мови) : Навчальний посібник / Софія Юріївна Ніколаєва. – К. : ІЗМН, 1996. – 312 с.
95. Ніколаєва С. Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу / С. Ю. Ніколаєва // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 11–17.
96. Носонович Е. В. Методическая аутентичность в обучении иностранным язикам / Е. В. Носонович // Иностр. яз. в шк. – 2000. – № 1. – С. 11–16.
97. Носонович Е. В., Мильруд Р. П. Параметры аутентичного учебного текста / Е. В. Носонович, Р. П. Мильруд // Иностр. яз. в шк. – 1999. – № 1 – С. 11–18.
98. Обучение иностранному языку как специальности (нем.яз) / [Бородулина М. К., Карлин А. Л., Лурье А. С., Минина Н.М]. – М. : Высшая школа, 1975. – 264 с.
99. Палій О. А. Комплексне використання технічних засобів навчання для формування німецькомовної граматичної компетенції студентів (на базі англійської мови) : дис. …канд. пед. наук : 13.00.02 / Палій Олександр Анатолійович. – К., 2002. – 219 с.
100. Паршикова О. О. Комунікативно-ігровий метод навчання іноземної мови учнів початкової загальноосвітньої школи (теоретико-методологічний аспект) : монографія / О. О. Паршикова. – Донецьк : Вид-во „Вебер“, 2009. – 296 с.
101. Пассов Е. И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению / Ефим Изральевич Пассов. – М. : Рус. яз., 1989. – 276 с.
102. Петращук О. П. Як розробити тест з іноземної мови : практичні поради / О. П. Петращук // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – № 4. – С. 44–47.
103. Писанко М. Л. Формування англомовної соціокультурної компетенції у студентів мовних спеціальностей на базі німецької мови як першої іноземної : дис. …канд. пед. наук : 13.00.02 / Писанко Марія Леонідівна. – К., 2008. – 368 с.
104. Платонов К. К. Структура и развитие личности / Константин Константинович Платонов. – М., 1986. – 256 с.
105. Полюк І. С. Методична типологія лексики [Електронний ресурс] / І. С. Полюк, Л. В. Бондар // Вісник НТУУ „КПІ“. Філософія. Психологія. П