МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ГАЛУЗІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

На правах рукопису

КАЛІНІЧЕНКО ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВНА

УДК: 331.108.2: 656.2.001.73

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ГАЛУЗІ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Дикань Володимир Леонідович
доктор економічних наук,
професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ
МОДЕРНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО
ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ
РІЗНОРІВНЕВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 15
1.1. Різнорівневі трансформаційні процеси як контекст, який визначає
соціально-економічну ефективність залізничного транспорту 15
1.2. Концептуальні положення соціально-економічної модернізації
підприємств залізничного транспорту 42
1.3. Персонал як мета та фактор соціально-економічної модернізації
підприємств залізничного транспорту 63
Висновки до розділу 1 76
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО –МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН 80
2.1. Еволюція теорій управління персоналом 80
2.2. Філософія управління персоналом та обґрунтування
соціально-орієнтованої кадрової політики на
підприємствах залізничної галузі 105
2.3. Формування та розвиток системи управління персоналом на
підприємствах залізничної галузі в умовах трансформаційних змін 134
Висновки до розділу 2 154
РОЗДІЛ 3. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ КОЛЕКТИВУ
ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ, МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ТА
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ 156
3.1. Сутність поняття «конкурентоспроможність колективу»
та ґенеза теоретико-методологічного базису
управління конкурентоспроможністю колективу підприємств
залізничної галузі 156
3.2. Організаційно-економічне забезпечення механізму
управління конкурентоспроможністю колективу 183
3.3. Концептуальні засади забезпечення конкурентоспроможності колективу
підприємств залізничного транспорту на принципах гуманізації,
економіки знань та соціального партнерства 200
3.4. Методичний підхід до оцінювання рівня
конкурентоспроможності колективу підприємства 243
Висновки до розділу 3 259
РОЗДІЛ 4. УПРАВЛІННЯ КАДРОВОЮ БЕЗПЕКОЮ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 264
4.1. Роль і місце кадрової безпеки в системі економічної безпеки
підприємств залізничного транспорту 264
4.2. Методичні підходи до оцінки кадрової безпеки на
підприємствах залізничного транспорту 287
4.3. Управління кадровими ризиками на підприємствах залізничного
Транспорту 310
Висновки до розділу 4 332
РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДАПТАЦІЙНОЇ
ТА МОТИВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО
ТРАНСПОРТУ 334
5.1. Адаптація колективу до змін в контексті комплексу
якісних перетворень в процесі реформування галузі 334
5.2. Удосконалення мотивації праці на підприємствах залізничного
транспорту в умовах трансформаційних змін 358
5.3. Методи протидії опору працівників трансформаційним змінам
на залізничному транспорті України 379
Висновки до розділу 5 388
ВИСНОВКИ 391
ДОДАТКИ 396
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 430

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Ключову роль в обслуговуванні вантажопотоків територією України має залізничний транспорт. У наш час розпочаті та стрімко набирають обертів процеси реформування залізничної галузі. Стратегічні завдання, які планується вирішити під час його проведення, пов’язані з удосконаленням організаційної та функціональної структури галузі, оптимізацією фінансових потоків, формуванням конкурентного середовища та забезпеченням інвестиційної привабливості її суб’єктів. Вельми значущі та одночасно кардинальні зміни впливають на основний ресурс підприємств залізничного транспорту – персонал. Світовий досвід країн, де відбулося або відбувається реформування залізничного транспорту, основним заходом щодо зменшення експлуатаційних витрат установлює скорочення персоналу. Тобто на сьогоднішній час існує дилема стосовно «безболісної» для персоналу реалізації програми реформування галузі. Завданнями управління персоналом підприємств залізничного транспорту в умовах трансформаційних змін мають стати забезпечення кадрової безпеки, соціальний захист персоналу, забезпечення конкурентоспроможності як окремого працівника, так і всього колективу; адаптація персоналу до змін. Знань щодо вирішення цих завдань бракує керівництву підприємств залізничного транспорту, що й актуалізує важливу проблему управління персоналом та обумовлює необхідність комплексного та фундаментальних підходів до її вирішення.
Вивченню та розробленню методичних підходів до підготовки фахівців, які здатні діяти в умовах конкурентного ринку, мають відповідну гнучкість та креативність мислення, приділяють увагу вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема Амоша О., Антонюк В., Архіпова Н., Балабанова Л., Виноградський М., Воронкова В., Грішнова О., Демарко Т., Десслер Г., Дорофієнко В., Журавльов П., Залознова Ю., Карташова Л., Кібанов А., Колот A., Криворучко О., Крушельницька О., МакГрегор Д., Мінцберг Г., Назарова Г., Новікова О., Пащенко Ю., Робертсон А., Храмов В., Шапіро С. та ін.
Питання забезпечення кадрової безпеки підприємств, формування та подолання кадрових ризиків та методик їх оцінювання висвітлені у працях вітчизняних і зарубіжних авторів: Амінова А., Ареф’євої О., Буланової Є., Донець Л., Карцевої Н., Тепмана Л., Штангерта А., Щербак В. та ін.
Теоретичні та методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності персоналу, механізмів її забезпечення на державному, галузевому та організаційному рівнях розкриваються в наукових працях Глевацької Н., Коломієць В., Максимова Г., Пронюшкиної Т. та ін.
Дослідженням поточного стану та ключових проблем розвитку залізничної галузі, у тому числі тих, які пов’язані з її реформуванням, займаються такі науковці, як Бараш Ю., Дейнека О., Дикань В., Кірдіна О., Компанієць В., Позднякова Л., Українська Л., Чебанова Н. та ін.
Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць названих учених, слід зазначити, що у вітчизняній літературі та на практиці господарювання підприємств залізничного транспорту недостатньо досліджені важливі питання управління персоналом в умовах трансформаційних процесів галузі в контексті необхідності її соціально-економічної модернізації. У працях учених хоча й визначаються шляхи та механізми впровадження організаційних, техніко-технологічних, економічних, соціальних та інших змін у діяльності підприємств галузі, проте вибірково-фрагментарний характер має розгляд кадрової складової цих процесів. Крім того, багато питань, пов’язаних з теорією, методологією та практикою забезпечення кадрової безпеки підприємств, зниження кадрових ризиків, удосконалення мотиваційної системи підприємств залізничної галузі, управління конкурентоспроможністю їх колективів та забезпечення адаптивності до нових умов функціонування, потребують додаткового поглибленого розроблення. Вирішення окреслених питань є важливим та цінним у контексті формування конкурентоспроможної залізничної системи України, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, формулювання мети, постановку завдань, результати та новизну дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Державної програми реформування залізничного транспорту на 2008-2015 рр., Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2015 рр., відповідає цілям Концепції Державної програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на 2007-2015 рр., Транспортної стратегії України на період до 2020 року та Стратегії розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року. Результати дослідження використані при виконанні науково-дослідної роботи кафедри економіки, організації і управління підприємством Української державної академії залізничного транспорту за темою «Забезпечення конкурентоспроможності залізничного транспорту в логістичній системі» (номер державної реєстрації 0111U002243). У її межах виявлено основні напрямки трансформаційних змін залізничного транспорту України, визначено теоретичну сутність та механізми забезпечення його соціально-економічної модернізації, розроблено методичні підходи до розвитку кадрової складової ефективного функціонування залізничного транспорту.
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та методичних засад, а також розробленні практичних рекомендацій з управління персоналом підприємств залізничного транспорту в контексті забезпечення його соціального захисту, адаптації, гнучкості та розвитку в умовах трансформаційних процесів галузі.
Реалізація мети обумовила необхідність визначення й вирішення таких завдань:
 дослідити типи та етапи реалізації трансформаційних процесів на залізничному транспорті України;
 розробити концептуальні положення соціально-економічної модернізації підприємств залізничного транспорту;
 обґрунтувати домінуючу роль персоналу в процесах соціально-економічної модернізації підприємств залізничного транспорту;
 розкрити особливості та характерні риси системи управління персоналом на підприємствах залізничної галузі в умовах трансформаційних змін та сформувати основні положення кадрової політики;
 визначити теоретико-методологічний базис управління конкурентоспроможністю колективу підприємств залізничної галузі та ввести в науковий обіг це поняття;
 сформулювати концептуальні засади забезпечення конкурентоспроможності колективу підприємств залізничного транспорту;
 розробити організаційно-економічне забезпечення механізму управління конкурентоспроможністю колективу підприємств;
 розробити методичні засади оцінки рівня конкурентоспроможності колективу підприємств;
 обґрунтувати концептуальні підходи до забезпечення кадрової безпеки на підприємствах залізничного транспорту;
 розробити методичні основи кількісної оцінки кадрової безпеки на підприємствах залізничного транспорту;
 удосконалити підходи до управління кадровим ризиком підприємств залізничного транспорту;
 розробити теоретико-методичний підхід до адаптації колективу підприємств залізничного транспорту до нових умов функціонування під час реформування;
 виявити завдання мотивації працівників в умовах реформування;
 обґрунтувати доцільність удосконалення системи мотивації персоналу на підприємствах залізничної галузі;
 дослідити методи протидії опору працівників підприємств залізничного транспорту трансформаційним змінам.
Об’єкт дослідження – процеси управління персоналом підприємств залізничного транспорту в умовах трансформаційних процесів галузі в контексті необхідності її соціально-економічної модернізації.
Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів управління персоналом підприємств залізничного транспорту в нових умовах їх функціонування під час проведення реформування галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг та проведення соціально-економічної модернізації галузі.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження складають наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем управління персоналом, управління змінами, забезпечення кадрової безпеки, оцінювання кадрових ризиків та конкурентоспроможності об’єктів, а також формування ефективних систем управління ними.
В основу методології дисертаційної роботи покладено системний підхід, у межах якого застосовано такі методи: порівняння та систематизації (під час дослідження сутнісних характеристик понять «управління персоналом», «конкурентоспроможність колективу», порівняння складових поняття «адаптація» щодо персоналу, колективу та підприємства); аналізу та синтезу, групування та класифікації показників (для проведення комплексної детальної оцінки кадрової безпеки підприємств залізничного транспорту); когнітивного моделювання (для ідентифікації рівня кадрової безпеки підприємств, визначення кадрових ризиків та обґрунтування заходів щодо їх попередження та усунення); метод кваліметрії, анкетування та експертного аналізу (для оцінювання рівня конкурентоспроможності колективу підприємств та формування когнітивної карти для управління кадровими ризиками підприємств залізничного транспорту в умовах реформування); матричний метод (для наочного відображення складу адаптаційних заходів за етапами реформування залізничного транспорту та цілями адаптації); теорії моделювання (для викладення методичного підходу до оцінки рівня адаптивності колективу підприємства до змін); морфологічного аналізу (для уточнення понятійно-категоріального апарату за проблемою); графічний (для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного зображення ряду теоретичних і практичних положень); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків дослідження).
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та інші нормативні акти, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали Державної адміністрації залізничного транспорту України, звітні дані Південної та Південно-Західної залізниць, результати наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій, публікації зарубіжних і вітчизняних авторів та інші джерела.
Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш важливі результати дослідження, що містять елементи наукової новизни, полягають у такому:
уперше:
 обґрунтовано визначення та концептуальні положення соціально-економічної модернізації залізничного транспорту України, яка є комплексом процесів його осучаснення, що поєднує механізми та заходи економічної й соціальної модернізацій, метою яких є підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі на ринку при одночасному підтриманні високих соціальних стандартів життя та праці працівників, реалізації гуманістичної парадигми розвитку підприємств, що в цілому підвищує соціально-економічну ефективність залізничної галузі. Це дає змогу правильного обрання напрямків подальших трансформаційних змін у залізничній галузі України;
 розроблено концептуальні основи управління кадровою безпекою на підприємствах залізничного транспорту, що спираються на власне трактування сутності управління кадровою безпекою, удосконалену класифікацію її видів та визначені елементи системи кадрової безпеки (об’єкт, суб’єкт, мета, принципи, завдання), що дозволило сформувати механізм такого управління, який забезпечує ідентифікацію рівня безпеки, визначення ризиків та обґрунтування заходів щодо їх попередження та усунення;
 розроблено методичні основи комплексної детальної оцінки кадрової безпеки підприємств залізничного транспорту, що ґрунтується на критеріях надійності персоналу та забезпечення розвитку підприємства, розробленій системі показників, сформованій послідовності проведення та підходах до оцінювання за рівнями управління підприємств, яка дозволяє оцінити кадрову безпеку залізниці з урахуванням реалізації трудового потенціалу;
 розкрито ґенезу теоретико-методологічного базису управління конкурентоспроможністю колективу підприємств залізничної галузі, що сформована на перетині теоретичних підходів до ролі персоналу та колективів підприємств у процесах соціально-економічної модернізації галузі, управління ними на принципах економіки знань у межах сформованих синергетичної та гуманістичної парадигм розвитку, що надає орієнтири та обумовлює цілеспрямованість процесу управління;
 сформульовано науково-методичний підхід до забезпечення конкурентоспроможності колективу підприємств на основі розвитку його інтегрального інтелекту, сутнісне значення якого розкривається в координатній площині внутрішнього змісту персоналу, моделі, характеру міжособових відносин у колективі та міжгрупових відносин об’єднання, результативності спільної діяльності, що дало можливість визначитися з методичним підходом до формування інтегрального інтелекту колективу, принципами та заходами щодо його розвитку;
 запропоновано комплексний механізм управління конкурентоспроможністю колективів підприємств залізничної галузі, що ґрунтується на визначенні складу локальних механізмів, які за своєю суттю відображають особливості управління колективом як організованою спільністю всіх працівників підприємства, у межах якої відбувається розвиток та реалізація індивідуальних якостей працівників, результатом співпраці яких є досягнення цілей підприємства та отримання безперервного синергетичного ефекту. Це дозволило визначитися з рівнями організаційно-економічного забезпечення такого механізму;
удосконалено:
 теоретичні засади управління персоналом підприємств залізничного транспорту на основі визначення специфічних рис і завдань управління персоналом на різних етапах розвитку підприємств та в момент трансформаційних змін, що дозволило сформувати базові положення кадрової політики підприємств залізничної галузі в умовах трансформації як ключової складової забезпечення їх розвитку;
 теоретичний підхід до управління кадровим ризиком, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на оцінюванні основних чинників, що обумовлені трансформаційними змінами та впливають на виникнення певних типів ризикових ситуацій, а також моделюванні ситуації щодо попередження виникнення кадрових ризиків з урахуванням запропонованих комплексів заходів та з використанням розробленої когнітивної карти, що дозволяє обрати оптимальний варіант мінімізації появи ризикових ситуацій;
 методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності колективу підприємств залізничного транспорту, в основі якої, на відміну від існуючих, знаходиться кваліметрія та застосування якісних показників, які характеризують компетенції персоналу, його якісний склад, ціннісні настанови та сприйнятливість до інновацій, рівень моральної та матеріальної вмотивованості праці та стійкість взаємовідносин у колективі. Це дозволяє оцінити можливість підприємства щодо залучення висококваліфікованих кадрів та збільшення частки ринку шляхом формування та підтримання лояльності споживачів за рахунок збільшення гнучкості, інноваційності, інформативності, якості основних і допоміжних процесів підприємства;
 теоретичні положення щодо адаптації колективу підприємств залізничного транспорту до нових умов функціонування галузі, які включають порівняння складових поняття «адаптація» відносно персоналу, колективу та підприємства; класифікацію форм та видів адаптації колективу. Це дало змогу розробити організаційно-економічний механізм адаптації колективу та обрати заходи щодо його реалізації на початковому етапі проведення реформування;
 визначення сутності та предметної площини поняття «конкурентоспроможність колективу», під яким розуміють складну категорію, яка характеризує спроможність певного колективу отримувати виграш у конкурентній боротьбі з колективами однорідних за профілем діяльності підприємств за рахунок сформованих конкурентних переваг, які мають вигляд ключових компетенцій, ціннісних настанов, показників гнучкості та креативності колективу як організованої спільності усіх працівників підприємства, а також стійкості взаємовідносин із зацікавленими особами в межах галузі та на міжгалузевому рівні. Це дозволило визначитися з критеріями та факторами впливу на конкурентоспроможність колективу;
 класифікацію видів чинників ризиків залежно від типів виробничо-господарських процесів, що дозволило визначити основні чинники виникнення кадрового ризику, обумовлені трансформаційними процесами;
набули подальшого розвитку:
 завдання забезпечення мотивації працівників підприємств залізничного транспорту в умовах реформування та заходи щодо їх вирішення, а саме: запропоновано розрізняти три типи задач: забезпечення лояльності працівників, підвищення конкурентоспроможності працівників та колективів, формування корпоративної ідентичності, що в сукупності дозволяють сформувати колектив, який націлений на високу ефективність праці, застосування передового досвіду, інновацій, а також безпечний з морально-етичної точки зору;
 система мотивації працівників підприємств залізничного транспорту, яка враховує розроблені положення щодо специфіки мотивації на підприємствах залізничної галузі в сучасних умовах функціонування та яка ґрунтується на трирівневій системі оцінних показників. Вона дозволяє розкрити найкращі якісні характеристики працівників, що сприяють формуванню позитивного іміджу підприємства;
 визначення змісту етапів і типів трансформаційних процесів на залізничному транспорті, що дозволило встановити причини виникнення та можливі наслідки функціональних, системних і міжсистемних трансформацій та обґрунтувати взаємообумовленість соціально-економічної ефективності країни й залізничної галузі.
Практичне значення отриманих результатів полягає: в розробленні механізмів управління конкурентоспроможністю колективів та кадровою безпекою підприємств залізничного транспорту, методичного підходу до оцінювання її рівня; обґрунтуванні рекомендацій щодо заходів формування інтегрального інтелекту колективу; розробленні методичних основ оцінки конкурентоспроможності колективу підприємств залізничного транспорту; розробленні когнітивної карти управління кадровими ризиками підприємств залізничного транспорту в умовах реформування; розробленні рекомендацій щодо вдосконалення системи мотивації працівників підприємств галузі. Використання отриманих результатів дозволяє вдосконалити практику управління персоналом підприємств залізничного транспорту України в умовах їхнього функціонування в період реформування галузі.
Висновки й рекомендації, що містяться в дисертації, знайшли практичне застосування в роботі Технічної служби Південної залізниці (довідка № НТО-10/268 від 20 вересня 2012 року), Краснолиманської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці (довідка № ДН-08/41 від 7 вересня 2012 року) та в діяльності ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (довідка № 117-ІІ/15 від 30 серпня 2012 року).
Основні наукові й методологічні положення роботи використовуються у навчальному процесі Української державної академії залізничного транспорту при викладанні дисциплін: «Економіка підприємств», «Стратегічне управління підприємством», «Забезпечення конкурентоспроможності підприємств», «Управління персоналом» (довідка від 4 вересня 2012 року).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати дисертаційної роботи, які виносяться на захист, здобуто особисто автором та відображено в наукових публікаціях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом самостійної роботи автора. Внесок автора в роботу, виконану у співавторстві [149], наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й отримані результати досліджень пройшли апробацію на 11 міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України» (Коктебель, 2009 р., 2010 р., 2011 р. та Харків, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте » (Судак, 2009 р., та Яремче, 2010 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки транспорту» (Дніпропетровськ, 2010 р.); VI Міжнародній науковій конференції «Наука в інформаційному просторі» (Дніпропетровськ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства» (Харків, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (Київ, 2012 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Спецпроект: Аналіз наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2012 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено автором у 40 наукових працях, серед яких 2 індивідуальні монографії (обсягом 10,56 та 13,5 умовн. друк. арк.); 27 наукових статей у фахових наукових виданнях, з яких 26 написано особисто автором (загальним обсягом 8,83 умовн. друк. арк.); тези доповідей на 11 конференціях.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 468 сторінок. Основний обсяг роботи становить 361 сторінку, містить 57 рисунків, 47 таблиць. Список використаних джерел, що містить 393 найменувань, викладено на 39 сторінках, 16 додатків – на 34 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та по-новому вирішено науково-практичну проблему, що показано у розробленні теоретико-методологічних засад управління персоналом підприємств залізничного транспорту в нових умовах їх функціонування під час проведення реформування галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг та проведення соціально-економічної модернізації галузі, й обґрунтовано практичні рекомендації щодо їх застосування.
Результати дослідження є підставою для нижченаведених висновків:
1) Трансформаційні процеси на залізничному транспорті безпосередньо пов’язані з економічними трансформаціями в країні. Визначаючи цей взаємозв’язок, розглянуто проблеми, що вирішені та потребують вирішення, для кожного з визначених етапів трансформаційних змін. Походження та причини виникнення таких змін дозволили розподілити їх на функціональні, системні та міжсистемні. Розгляд основних положень Концепції та законодавства щодо реформування залізничного транспорту дозволив виявити їх позитивний вплив на процеси функціонування підприємств галузі при одночасному зростанні загроз для персоналу, які пов’язані зі скороченням робочих місць, звільненням працівників, зменшенням соціальних пільг тощо.
2) Результати вивчення наукових надбань щодо сутності та характерних рис соціальної й економічної модернізацій склали підґрунтя розроблення концептуальних положень соціально-економічної модернізації підприємств залізничного транспорту. Визначено та охарактеризовано суть, зміст, склад, предмет, об’єкт, суб’єкти, механізми та результати соціально-економічної модернізації. Обґрунтовано авторський підхід до змісту соціальної модернізації залізничного транспорту та його суб’єктів, визначено дерево її цілей. Встановлено, що результати проведення соціально-економічної модернізації підприємств залізничного транспорту тісно перекликаються з їх соціально-економічною ефективністю, що важливо в умовах зростаючої конкуренції на ринку перевезень.
3) Обґрунтовано роль персоналу в реалізації соціально-економічної модернізації підприємств залізничного транспорту, що ґрунтується на загальному дослідженні ролі людини в житті будь-якої соціально-економічної системи. Загальне значення персоналу підприємства визначено у поєднанні декількох теоретичних підходів до нього: персонал як продуктивна (робоча) сила, як джерело збільшення вартості капіталу підприємств, як мета та суб'єкт соціально-відповідального господарювання підприємств. Доведено, що передумовами трансформаційних змін моделей розвитку та управління персоналом є: 1) гуманізація економічного розвитку як модель розвитку сучасної соціально-економічної системи; 2) формування та розповсюдження положень теорії знаннєвої економіки на всі рівні соціально-економічних систем; 3) еволюційне управління соціально-економічними системами.
4) На підставі проведеного аналізу генезису концепцій управління персоналом та положень сучасних теорій кадрового менеджменту визначено та охарактеризовано риси сучасного підходу до управління персоналом на підприємствах залізничного транспорту. Воно є специфічним видом діяльності; процесом певної послідовності здійснення; процесом, націленим на досягнення як соціальної, так і економічної ефективності та є двополярним у зосередженні уваги як на людині – індивідуумі, так і на колективі. Визначено, що трансформаційні процеси, що здійснюються на підприємствах галузі в період реформування, вимагають зміни філософії та основних положень кадрової політики. Визначено стадії управління персоналом та розширено склад його підсистем за рахунок виділення підсистем «забезпечення кадрової безпеки» та «управління конкурентоспроможністю колективу» як базових у забезпеченні стійкого розвитку в період трансформацій у галузі.
5) Узагальнення підходів до конкурентоспроможності дозволило запропонувати визначення «конкурентоспроможності колективу». В основі підходу до неї знаходяться індивідуальність та конкурентні переваги індивідуумів, їх співробітництво в процесі спільної діяльності та синергетичний підхід до організації та результатів роботи. Визначено критерії та фактори конкурентоспроможності колективу. Розкрито ґенезу теоретико-методологічного базису управління нею, що ґрунтується на результатах гносеологічного аналізу сутності конкурентоспроможності колективу, розгляді сучасних підходів до управління персоналом; доведена необхідність соціально-орієнтованої кадрової політики на підприємствах залізничної галузі тощо.
6) Визначено комплексний механізм управління конкурентоспроможністю колективу підприємств, складовими якого означено організаційний, економічний, мотиваційний, соціальний і правовий механізми. Для кожного з них сформовано пропозиції щодо елементів. Означено, що рівнями управління конкурентоспроможністю колективу є організаційний, галузевий та державний, що дозволило розробити організаційно-економічне забезпечення механізму управління конкурентоспроможністю колективу на кожному рівні.
7) Обґрунтовано, що в основі конкурентоспроможності колективу знаходиться його інтегральний інтелект, який визначається триєдністю внутрішнього змісту персоналу; моделі та характеру міжособових відносин у колективі та міжгрупових відносин об’єднання і результативністю спільної діяльності учасників колективу. Доведено, що ключовою ланкою інтегрального інтелекту колективу є інтегральний інтелект особистості. Розкриваючи заходи щодо його розвитку, запропоновано удосконалену модель етапів циклу підготовки фахівців для залізничної галузі та напрямки збереження галузевої спеціальної освіти. Доведено, що інвестиційно-інноваційний процес підприємств залізничного транспорту пов'язаний з такими процесами вищих навчальних закладів, об’єктів інноваційної інфраструктури та підприємств-виробників продукції для залізничного транспорту, які впливають на інтегральний інтелект колективу підприємств залізничного транспорту.
8) Удосконалено методичні засади оцінки рівня конкурентоспроможності колективу підприємств, що ґрунтується на кількісній оцінці якісних характеристик та на визначенні часткових аналітичних показників, які відображають фактичний рівень кожної характеристики та резерви її покращення. Це дозволяє оцінити можливість підприємства щодо залучення висококваліфікованих кадрів та збільшення частки ринку шляхом формування та підтримання лояльності споживачів за рахунок збільшення гнучкості, інноваційності, інформативності, якості основних та допоміжних процесів підприємства.
9) Узагальнення підходів до категорії кадрової безпеки дозволило сформувати власне трактування, а також удосконалити класифікаційну систему кадрової безпеки за рахунок виділення її додаткових ознак. Сформовано концептуальні основи системи управління кадровою безпекою на підприємствах залізничного транспорту, які включають визначення мети, принципів, завдань, суб’єктів та об’єкта, механізму її реалізації.
10) Визначивши важливість оцінки кадрової безпеки підприємств залізничного транспорту, розроблено методичні основи до її проведення. Критеріями кадрової безпеки встановлено надійність персоналу і забезпечення стійкого розвитку підприємства. Визначено показники кадрової безпеки, підходи до оцінювання та послідовність його проведення.
11) Встановлено, що трансформаційні процеси обумовлюють виникнення трьох видів кадрових ризиків, а саме: ризик зниження професійної компетентності, ризик наростання конфліктності, ризик нестачі ресурсів відповідної якості. Запропоновано чинники кадрового ризику розділяти в залежності від типів виробничо-господарських процесів, які відбуваються на підприємствах, що дозволило визначити чинники кадрового ризику трансформаційного періоду розвитку залізничного транспорту. Сформовано три типи портфелів ризиків та чотири комплекси заходів щодо їх усунення. Ці розробки використано при моделюванні попередження виникнення кадрових ризиків на основі сформованої когнітивної карти.
12) Визначено, що заплановані організаційні, функціональні та структурні зміни в діяльності ПЗТ трансформують умови діяльності колективів, а отже, розроблено теоретико-методичний підхід до адаптації колективу підприємств залізничного транспорту до нових умов функціонування під час реформування: надано визначення «адаптації колективу», визначено її характерні риси у порівнянні з адаптацією підприємства та персоналу (об’єкт, цілі, принципи, умови, етапи, результати); розроблено організаційно-економічний механізм адаптації колективу. Приділено увагу підготовці управлінських кадрів, у тому числі їх самонавчанню.
13) Результатом ефективного управління мотивацією праці працівників підприємств залізничного транспорту є підвищення якості їх трудового життя, що обумовлює зміну завдань мотивації. Такими визначено: підвищення конкурентоспроможності працівників та колективів, забезпечення лояльності працівників та формування їх корпоративної ідентичності.
14) Результати аналізу переваг та недоліків існуючої системи мотивації персоналу підприємств залізничного транспорту обумовили пропозиції щодо удосконалення в частині преміювальних виплат, що вплине на забезпечення якості трудового життя персоналу, розвиток людського капіталу. Розроблено методичний підхід, який ґрунтується на мотивації робітників щодо створення позитивного іміджу підприємства.
15) Визначено необхідні риси персоналу за фазами життєвого циклу залізничного транспорту. Обґрунтовано, що на стадії відродження та стабілізації персонал проявляє опір змінам найбільш сильно, що пояснюється масштабами планованих та реалізовуваних змін, їх кардинальністю, складністю та довгостроковістю. Сформовано перелік заходів протидії опору працівників підприємств залізничного транспорту трансформаційним змінам. Серед них заходи організаційного, ресурсного, інформаційного, мотиваційного, етичного, ціннісно-орієнтованого, соціально-психологічного, когнітивного, технологічного характеру..

Список використаних джерел

1. Абляев С. В. Управление человеческими ресурсами на основе компьютерных технологий / С. В. Абляев, Н. Н. Пушкарев ; под ред. Н. Ф. Пушкарева. — М. : Финансы и статистика, 2006. — 175 с.
2. Абунавас Халед Абдалла. Модели и алгоритмы адаптации субъектов профессиональной деятельности к условиям производственной среды : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук : спец. 05.13.01 «Системный анализ, управление и обработка информации (отрасль: промышленность)» / Абунавас Халед Абдалла. — Томск, 2009. — 22 с.
3. Авдеенко В. Н. Производственный потенциал промышленного предприятия / В. Н. Авдеенко, В. Котлов. — М., 1999. — 255 с.
4. Аверіхіна Т. В. Сучасні методи управління конкурентоздатністю: необхідність врахування екологічного чинника / Т. В. Аверіхіна // Труды Одес. политехн. ун-та. — 2003. — Вып. 1 (19). — С. 301–306.
5. Авраменко М. С. Оцінка ефективності формування кадрового потенціалу системи споживчої кооперації України [Електронний ресурс] / М. С. Авраменко. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/ inek/2011_5/311.pdf. — Назва з екрана.
6. Алавердов А. Р. Организация управления персоналом современного российского банка : учеб. пособие / А. Р. Алавердов. — М. : БДЦ-пресс, 2003. — 320 с.
7. Алиев З. Т. Конкурентоспособность России в условиях глобализации и формирования государственной конкурентной политики : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. полит. наук : спец. 23.00.02 «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии » / З. Т. Алиев. — М., 2009. — 25 с.
8. Алиев У. Ж. К общей теории типологии, истории модернизации / У. Ж. Алиев // Теоретическая экономика. — 2011. — № 2. — С. 13–21.
9. Алимова Л. Ш. Подходы к анализу человеческого потенциала в постиндустриальной экономике / Л. Ш. Алимова // Вестн. Саратов. гос. соц.-экон. ун-та. — 2009. — № 5 (29). — С. 9–13.
10. Альгин А. П. Грани экономического риска / А. П. Альгин. — М., 1991. — 64 с.
11. Аминов А. А. Управление кадровыми рисками : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами» / А. А. Аминов. — M., 2007. — 21 с.
12. Андерсен В. Регіональна конкуренція як фактор соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації / В. Андерсен // Агора. Подолання розбіжностей — розвиток особистостей. — 2006. — Вип. 4. — С. 66–72.
13. Андреева Т. Е. Организационные изменения: сравнительный анализ основных концепций / Т. Е. Андреева // Вестн. C.-Петерб. ун-та. Сер. Менеджмент. — 2004. — № 3. — С. 33–50.
14. Андреева Т. Е. Управление персоналом в период изменений в российских компаниях: методики распространенные и результативные / Т. Е. Андреева // Рос. журн. менеджмента. — 2006. — Т. 4, № 2. — С. 25–48.
15. Андрющенко М. П. Економічна безпека підприємства в аспекті ресурсного підходу [Електронний ресурс] / М. П. Андрющенко, О. В. Опаріна. — Режим доступу: www.rusnauka.com. — Назва з екрана.
16. Андрощук С. Реформа знайшла свою колію / С. Андрощук // Магістраль. — 2011. — № 99. — С. 5–8.
17. Антонов В. Модель человека в экономической науке / В. Антонов. — СПб. : Экон. школа, 1998. — 230 с.
18. Антонюк Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації / Л. Л. Антонюк. — К. : КНЕУ, 2004. — 275 с.
19. Арджирис К. Организационное научение / К. Арджирис. — М. : Инфра-М, 2004. — 563 с.
20. Ареф’єва О. В. Кадрова складова в системі економічної машинобудівних підприємств / О. В. Ареф’єва, О. Ю. Литовченко // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 11. — С. 95–100.
21. Ареф’єва О. В. Планування економічної безпеки підприємств / О. В. Ареф’єва, Т. Б. Кузьменко. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. — 170 с.
22. Базилюк Я. Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення / Я. Б. Базилюк. — К. : НІСД, 2002. — 132 с.
23. Бакирова Г. Х. Управление человеческими ресурсами / Г. Х. Бакирова. — СПб. : Речь, 2003. — 152 с.
24. Балабанова Л. В. Стратегічне маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств / Л. В. Балабанова, В. В. Холод. — К. : Професіонал, 2006. — 448 с.
25. Балабанова Л. В. Управління персоналом : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. — Донецьк, 2004. — 343 с.
26. Балабанова Л. Управління персоналом : навч. посіб. / Л. Балабанова, О. Сардак. — К. : Професіонал, 2006. — 512 с.
27. Баннов Р. Управление персоналом / Р. Баннов // Управление компанией. — 2008. — № 7. — С. 8–11.
28. Бараш Ю. С. Теоретико-методичний підхід до визначення конкурентоспроможності послуг, що надаються пасажирськими видами транспорту // Вісн. Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. В. Лазаряна. — Д., 2011. — Вип. 38. — С. 233–237.
29. Бендасюк О. О. Людський капітал як основний фактор економічного розвитку [Електроний ресурс] / О. О. Бендасюк. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2011_2/files/EC211_02.pdf. — Назва з екрана.
30. Бендиков М. Экономическая безопасность промышленного предприятия (организационно-методический аспект) / М. Бендиков // Консультант директора. — 2000. — № 2. — С. 7–13.
31. Бирюков А. Трансформация конкурентоспособности: от экономической выгоды к социальной ответственности [Электронный ресурс] / А. Бирюков // Человек и Труд. — 2010. — № 12. — Режим доступа: http://www.chelt.ru/2010/12-10/birukov_12-10.html. — Загл. с экрана.
32. Бовыкин В. И. Новый менеджмент (управление предприятием на уровне высших стандартов; теория и практика эффективного управления) / В. И. Бовыкин. — М. : Экономика, 1997. — 368 с.
33. Богиня Д. П. Дослідження в Україні проблем економіки праці, демографії, соціальної економіки і політики РВПС НАН України / Д. П. Богиня. — К. : Знання, 2000. — 346 с.
34. Брикова І. В. Концепція міжнародної конкурентоспроможності національного регіону та її практичний вимір / І. В. Брикова // Міжнародна економічна політика. — 2006. — № 4. — С. 29–33.
35. Брітченко І. Г. Концепти визначення конкурентоспроможності регіону / І. Г. Брітченко, Е. Ф. Югас // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. — 2011. — № 33, ч. 4. — С. 67–71.
36. Брюна Э. Сравнительный анализ конкурентоспособности российских и французских регионов [Электронный ресурс] / Э. Брюна, А. Скопин. — Режим доступа: http://www.hse.ru/data/632/480/1238/Bruna.pdf. — Загл. с экрана.
37. Бузгалин А. В. Пределы капитала: методология и онтология. Реактуализация классической философии и политической экономии (избранные тексты) / А. В. Бузгалин, А. И. Колганов. — М. : Культур. революция, 2009. — 680 с.
38. Буланова Е. Н. Определение понятия кадрового риска / Е. Н. Буланова ; под ред. В. К. Потемкина. — СПб. : Изд-во С.-Петерб. акад. упр. персоналом, 2007. — 334 с.
39. Буланова Е. Н. Социально-экономическое содержание и измерение кадрового риска в хозяйственной организации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами» / Е. Н. Буланова. — M., 2008. — 22 с.
40. Бухалков М. И. Управление персоналом : учебник / М. И. Бухалков. — 2-е изд. — М. : ИНФРА-М, 2009. — 398 с.
41. Вайсман Е. Д. Повышение конкурентоспособности промышленного предприятия на основе инновационной модели развития : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра экон. наук : 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (управление инновациями)» / Е. Д. Вайсман. — Челябинск, 2011. — 40 с.
42. Васильчак С. В. Кадрова безпека підприємства — основа економічного розвитку / С. В. Васильчак, І. Р. Мацюняк // Наук. вісн. Нац. лісотехн. ун-ту України : зб. наук.-техн. пр. — Л., 2009. — Вип. 19.12. — С. 122–128.
43. Верхоглазенко В. Мост между інтересами / В. Верхоглазенко // Маркетолог. — 1999. — № 1. — С. 21–23.
44. Веснин В. Р. Многомерные стили управления [Электронный ресурс] / В. Р. Веснин // Всероссийская государственная налоговая академия (Elitarium.ru). — Режим доступа: http://www.management.com.ua/hrm/ hrm196.html. — Загл. с экрана.
45. Веснин В. Р. Управление персоналом: теория и практика : учебник / В. Р. Веснин. — М. : Проспект, 2009. — 688 c.
46. Весперіс С. З. Формування організаційно-методичного забезпечення досліджень конкурентоспроможності підприємств машинобудування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами» / С. З. Весперіс. — К., 2009. — 20 с.
47. Виноградський М. Д. Управління персоналом / Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. — [2-ге вид.]. — К. : Центр учбової л-ри, 2009. — 502 с.
48. Виханский О. С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс : учеб. пособие / О. С. Виханский, А. И. Наумов. — М. : МГУ, 1995. — 416 с.
49. Вітер І. Модернізаційні перетворення транзитивних економік: європейський вимір / І. Вітер // Дослідження міжнародної економіки. — 2011. — № 2. — С. 54–75.
50. Воронкова А. Е. Підтримка конкурентоспроможного потенціалу підприємства / Воронкова А. Е., Пономарьов В. П., Дібніс Г. І. — К. : Техніка, 2000. — 152 с.
51. Воронкова В. Г. Управління людськими ресурсами: філософські засади : навч. посіб. / В. Г. Воронкова. — К. : Професіонал, 2006. — 567 с.
52. Воронцов С. О некоторых подходах к формированию социально-экономической модели для государства / С. Воронцов, А. Сменковский // Зеркало недели. — 2012. — № 3. — С. 8.
53. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика : пер. с англ. / М. Вудкок, Д. Фрэнсис. — М. : Дело, 1991.— 320 с.
54. Гавров С. Н. Модернизация во имя империи. Социокультурные аспекты модернизационных процессов в России / С. Н. Гавров. — M. : Едиториал УРСС, 2004. — 352 с.
55. Галак Я. М. Економічний підхід щодо визначення категорії «конкурентоспроможність»: методико-теоретичний підхід / Галак Я. М., Івашків Т. С., Івашків І. М. // Інноваційна економіка. — 2011. — № 2. — С. 69–71.
56. Галенко В. П. Управление персоналом и эффективность предприятий / В. П. Галенко. — СПб. : СпбУЭФ, 1994. —245 с.
57. Гант Г. Л. Организация труда. Размышления американских инженеров об экономических последствиях Мировой войны / Г. Л. Гант. — М. : Изд-во В.С.Н.Х., 1923. — 66 с.
58. Геєць В. Формування і розвиток фінансової кризи 2008–2009 років в Україні / В. Геєць // Економіка України. — 2010. — № 4. — С. 5–15.
59. Гельвановский М. Что такое конкурентоспособность? [Электронный ресурс] / М. Гельвановский // Экономическая и философская газета. — 2006. — № 7. — Режим доступа: http://www.eifgaz.ru/gelvanovsky.htm. — Загл. с экрана.
60. Гетьманенко О. В. Особливості системи стимулів праці та мотиваційних процесів у залізничній галузі в період трансформації економіки України / О. В. Гетьманенко // Вісн. Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. В. Лазаряна. — 2008. — Вип. 22. — С. 194–197.
61. Гильмитдинов Ш. Г. Управление конкурентоспособностью предприятия : учеб.-метод. пособие / Ш. Г. Гильмитдинов. — Ульяновск : УлГУ, 2008. — 39 с.
62. Глевацька Н. М. Конкурентоспроможність робочої сили регіону: методологія та напрями забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / Н. М. Глевацька. — К., 2006. — 19 с.
63. Глуська Н. А. Конкурентоспроможність регіону в трансформаційний період : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка» / Н. А. Глуська. — Чернігів, 2010. — 20 с.
64. Гоголева Т. Н. Конкурентоспособность страны: сущность и проблемы регулирования / Т. Н. Гоголева // Вестн. Воронеж. гос. ун-та. Сер. Экономика и управление. — 2003. — № 1. — С. 4–9.
65. Гончаров В. М Розвиток та оцінка адаптивних можливостей переробних підприємств АПК / В. М. Гончаров, В. Є Дем’янова // Економіка АПК. — 2010. — № 1. — С. 93–97.
66. Горбатов В. М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса / В. М. Горбатов ; Ин-т проблем развития общества. — Харьков : ИНЖЕК, 2006. — 591 с.
67. Грейнер Л. Е. Эволюция и революция в процессе роста организаций / Л. Е. Грейнер // Вестн. C.-Петерб. ун-та. Сер. 8. Менеджмент. — 2002. — № 4. — С.76–94.
68. Грейсон Дж. Американский менеджмент на пороге ХХІ века : пер. с англ. / Дж. Грейсон, К. О’Делл.— М. : Экономика, 1991. — 319 с.
69. Грішнова О. А. Людський капітал / О. А. Грішнова. — К. : Знання : КОО, 2001. — 254 с.
70. Грішнова О. А. Оцінювання персоналу: сучасні підходи до забезпечення ефективності / О. А. Грішнова, О. О. Наумова // Формування ринкової економіки в Україні : зб. наук. пр. / Львів. нац. ун-т. ім. І. Франка. — Львів, 2005. — Т. 2 : Управління персоналом в організаціях. — С. 42–50.
71. Гуманистические ориентиры России / [Л. И. Абалкин, А. В. Барышева, Т. В. Бурмистрова и др.]. — М. : Ин-т экономики РАН : Корпорация «Телевик», 2002. — 389 с.
72. Гутгарц Р. Д. Эволюция подходов к проблеме управления кадрами предприятия / Р. Д. Гутгарц // Менеджмент в России и за рубежом. — 2010. — № 5. — С. 25–27.
73. Даниленко О. А. Використання моделей життєвого циклу організації в управлінні персоналом: зарубіжний досвід / О. А. Даниленко // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. — 2010. — № 6, т. 2. — С. 124–129.
74. Дафт Р. Л. Менеджмент / Р. Л. Дафт. — СПб. : ПИТЕР, 2009. — 864 с.
75. Демарко Т. Человеческий фактор: успешные проекты и команды : пер. с англ. / Т. Демарко, Т. Листер. — 2-е изд. — СПб. : Символ-Плюс, 2005. — 256 с.
76. Десслер Г. Управление персоналом : пер. с англ. / Г. Десслер ; под общ. ред. И. М. Степнова. — М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2004. — 799 с.
77. Дэйв У. Эффективное управление персоналом: новая роль HR-менеджера в организации / У. Дэйв. — М. : Вильямс, 2006. — 321 с.
78. Джордж Дж. М. Организационное поведение. Основы управления : учеб. пособие / Дж. М. Джордж, Г. Р. Джоунс ; пер. с англ. под ред. Е.А. Климова. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 463 с.
79. Дзензерський В. О. Ефективний рухомий склад для вантажних перевезень — запорука розвитку всіх галузей промисловості [Електронний ресурс] / В. О. Дзензерський // Уряд. кур’єр. — 2010. —13 жовт. — Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/. — Назва з екрана.
80. Диагностика социально-психологических характеристик малых групп с внешним статусом / [Багрецов С. А., Львов В. М., Наумов В. В., Оганян К. М]. — СПб. : Лань : Изд-во С.-Петерб. ун-та МВД России, 1999. — 640 с.
81. Дикань В. Л. Реформирование экономики Украины и конкурентоустойчивость предприятий : монография / В. Л. Дикань. — Харьков : Основа, 1997. — 345 с.
82. Дикань В. Л. Сутнісні аспекти конкурентоспроможності національної економіки / В. Л. Дикань, О. Г. Кірдіна // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2009. — № 28. — С. 13–20.
83. Дмитренко Г. А. Школа синергетичного ефекту «2+2=5» для підготовки успішних менеджерів [Електронний ресурс] / Г. А. Дмитренко, Т. Л. Ріктор // Теорія та методика управління освітою. — 2010. — № 3. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2010_3/10dmipsm.pdf. — Назва з екрана.
84. Довідник основних показників роботи залізниць України (1997–2010 роки) ⁄ під кер. Н. В. Котіль ; [викон. Н. В. Гринь, О. В. Павицька, О. В. Смокал та ін.]. — К. : Мануфактура, 2011. — 44 с.
85. Доль П. Менеджмент: стратегия и тактика : учебник / П. Дойль. — СПб. : Питер, 1999. — 560 с.
86. Донець Л. І. Економічна безпека підприємства : навч. посіб. / Л. І. Донець, Н. В. Ващенко. — К. : Центр учб. л-ри, 2008. — 240 с.
87. Дорофієнко В. В. Управління персоналом. У 2 кн. / Дорофієнко В. В., Комар Ю. М., Сапельнікова Н. Л. ; за заг. ред. Поважного С. Ф. — Донецьк : ДДУУ, 2010. — 425 с.
88. Друкер П. Практика менеджмента : учеб. пособие : пер. с англ. / П. Друкер. — М. : Вильямс, 2009. — 398 с.
89. Дьяченко А. В. Основания теории трансформационной экономики / А. В. Дьяченко. — Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2001. — 120 с.
90. Дяченко Т. О. Деякі питання конкурентоздатності підприємств в ринкових умовах / Т. О. Дяченко // Міжнародна економіка : зб. наук. пр. — 2001. — Вип. 30. — С. 74–78.
91. Егоршин А. П. Основы управления персоналом : учеб. пособие / А. П. Егоршин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : ИНФРА-М , 2008. — 352 с.
92. Економічна безпека підприємств, організацій та установ : навч. посіб. / Ординський В. Л., Керницький І. С., Живко З. Б. — К. : Правова єдність, 2009. —544 с.
93. Економічна безпека підприємства : навч. посіб. для студ. екон. спец. ВНЗ / Дикань В. Л., Воловельська І. В., Маковоз О. В. — Х. : УкрДАЗТ, 2011. — 270 с.
94. Економічна енциклопедія. У 3 т. Т. 3 / редкол.: С. В. Мочерний [та ін.]. — К. : Академія, 2002. — 952 с.
95. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи / [Жаліло Я. А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін.] ; за заг. ред. Я. А. Жаліла]. — К. : НІСД, 2009. — 142 с.
96. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. Р. Оуен [Електроний ресурс] // Історія економічних учень. — Режим доступу: http://ubooks.com.ua/books/000127/inx18.php. — Назва з екрана.
97. Еремин А. Л. Ноогенез и теория интеллекта / А. Л. Еремин. — Краснодар : Совет. Кубань, 2005. — 356 с.
98. Єресько І. Г. Формування конкурентоспроможної регіональної економіки як мета стратегічного планування комплексного розвитку регіону / І. Г. Єресько // Конкуренція : Вісн. Антимонопольного комітету України. — 2006. — № 3. — С. 19–25.
99. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : монографія / Я. А. Жаліло. — К. : НІСД, 2009. — 336 с.
100. Жариков Е. С. Риски в кадровой работе / Е. С. Жариков. — М., 2005. — С. 92–94.
101. Жернов Е. Е. Знание в процессе гуманизации современной фирмы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.01 «Экономическая теория» / Е. Е. Жернов. — Кемерово, 2006. — 27 с.
102. Журавлев П. В. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников / Журавлев П. В., Кулапов М. Н., Сухарев С. А. — М. : Изд-во РЭА ; Екатеринбург : Деловая кн., 1998. — 415 с.
103. Журан О. А. Умови формування характеристик конкурентоспроможності підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / О. А. Журан. — Одеса, 2006. — 20 с.
104. Забирова Л. М. Управление рисками, связанными с человеческими ресурсами / Л. М. Забирова // Вестн. Казан. гос. финансово-экономического ин-та. — 2009. — № 2. — С. 17–22.
105. Закон Российской Федерации «О безопасности» от 5 марта 1992 г. № 2446-1 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.politika. su/doc/2446t.html. — Загл. с экрана.
106. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» від 23 лютого 2012 р. № 4443 // Відом. Верховної Ради України. — 2012. — № 49. — Ст. 554.
107. Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 р. // Відом. Верховної Ради України. — 2012. — № 49. — Ст. 553.
108. Залізничний транспорт України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.uz.gov.ua/?lng=uk. — Назва з екрана.
109. Залознова Ю. С. Управління персоналом вугільної шахти: оцінка стану та стратегії розвитку : монографія / Ю. С. Залознова ; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. — Донецьк, 2008. — 380 с.
110. Захарченко С. В. Стратегічні напрямки підвищення конкурентоспроможності регіонів країни [Електронний ресурс] / С. В. Захарченко — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/en_re/2010_7_3/3.pdf. — Назва з екрана.
111. Заходим М. В. Суть та значення конкурентоспроможності молокопродукції / М. В. Заходим // Зб. наук. пр. Харк. нац. аграр. ун-ту ім. В. В.Докучаєва. — Х., 2009. — Вип. 14. — С. 243–248.
112. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика : учеб. пособие для вузов / А. Т. Зуб. — M. : Аспект Пресс, 2002. — 415 с.
113. Зулькарнаев И. У. Метод расчета интегральной конкурентоспособности промышленных, торговых и финансовых предприятий / И. У. Зулькарнаев, Л. Р. Ильясова // Маркетинг в России и за рубежом. — 2001. — № 4. — С. 17–27.
114. Иванова Л. Л. Надежность кадрового состава государственной службы как составляющая кадровой безопасности [Электронный ресурс] / Л. Л. Иванова // Сибир. вестн. спец. образования. — 2011. — № 4. — Режим доступа: http://sisp.nkras.ru/issues/2011/4/ivanova.pdf. — Загл. с экрана.
115. Иванцевич Дж. М. Человеческие ресурсы управления / Дж. М. Иванцевич, А. А. Лобанов. — М. : Дело, 1993. — 304 с.
116. Ищенко И. Г. Кадровая политика и социальные технологии в управлении персоналом : монография / И. Г. Ищенко. — Пенза : Изд-во ПГПУ им. В. Г. Белинского, 2006. — 136 с.
117. Іванов Ю. Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка формування та розвиток : монографія / Іванов Ю. Б., Орлов П. А., Іванова О. Ю. — Х. : ІНЖЕК, 2008. — 351 с.
118. Іванов Ю. Б. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства : монографія / Ю. Б. Іванов, О. М. Тищенко, Г. В. Назарова. — Х. : ІНЖЕК, 2006. — 382 с.
119. Калініченко Л. Л. Адаптивне управління як інструмент виживання підприємства в конкурентному середовищі / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2011. — № 33. — C. 177–180.
120. Калініченко Л. Л. Аспекти взаємодії суб’єктів промислового кластеру / Л. Л. Калініченко // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. — 2011. — Вип. 34. — С. 126–136.
121. Калініченко Л. Л. Аспекти взаємодії учасників транспортного ринку / Л. Л. Калініченко // Проблеми економіки транспорту : тези доп. ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (22–23 квіт. 2010 р., м. Дніпропетровськ). — Д., 2010. — С. 57.
122. Калініченко Л. Л. Інвестиційна привабливість залізничного транспорту / Л. Л. Калініченко // Сучасні проблеми ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (25–26 листоп. 2010 р., м. Харків). — Х., 2010. — Ч. 3. — С. 32–33.
123. Калініченко Л. Л. Інвестиційне забезпечення розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні / Л. Л. Калініченко // Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте ЭКУЖТ 2010 : материалы V Междунар. науч.-практ. конф. (24–26 нояб. 2010 г., г. Яремче). — Днепропетровск, 2010. — С. 107–108.
124. Калініченко Л. Л. Інноваційна діяльність — основа конкурентних переваг залізничного транспорту / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2008. — № 24. — С. 53–57.
125. Калініченко Л. Л. Інноваційна політика залізничного транспорту України / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2011. — № 36. — C. 314–318.
126. Калініченко Л. Л. Інноваційні кластери як інструмент підвищення інноваційності економіки / Л. Л. Калініченко // Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України : тези доп. VІ Міжнар. наук.-практ. конф. (6–12 черв. 2010 р., смт Коктебель). — Х., 2010. — С. 228.
127. Калініченко Л. Л. Інноваційні процеси підприємств у складі стратегічних альянсів / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2009. — № 26. — C. 157–161.
128. Калініченко Л. Л. Інтегровані бізнес-структури: сутність та оцінка ефективності функціонування / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2011. — № 34. — C. 393–396.
129. Калініченко Л. Л. Інформаційна підтримка реалізації стратегії суб'єкта високотехнологічних галузей промисловості / Л. Л. Калініченко // Наука в інформаційному просторі : тези доп. VI Міжнар. наук. конф. (16–17 верес. 2010 р., м. Дніпропетровськ). — Д., 2010. — Т. 5. — С. 73–74.
130. Калініченко Л. Л. Інформаційне забезпечення процесів розвитку промислових підприємств / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2010. — № 32. — C. 196–199.
131. Калініченко Л. Л. Змістовна структура системи управління персоналом / Л. Л. Калініченко // Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання : тези доп. VІ міжнар. наук.-практ. конф., 31 трав. — 1 черв. 2012 р. — К., 2012. — С. 79-81.
132. Калініченко Л. Л. Кадрова безпека підприємств залізничного транспорту / Л. Л. Калініченко // Спецпроект. Аналіз наукових досліджень : тези доп. VІІ міжнар. наук.-практ. конф. (14–15 черв. 2012 р., Дніпропетровськ). — Д., 2012. — Т. 6. — С. 55–57.
133. Калініченко Л. Л. Конкурентоспроможність економіки України: проблеми та перспективи / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2010. — № 31. — C. 96–101.
134. Калініченко Л. Л. Концепція забезпечення кадрової безпеки на підприємствах залізничного транспорту / Л. Л. Калініченко // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті : зб. наук. пр. / Одес. нац. мор. ун-т. — Одеса, 2012. — Вип. 39 (2). — С. 83–92.
135. Калініченко Л. Л. Методологічний підхід до управління персоналом підприємств залізничного транспорту в умовах реформування галузі : монографія / Л. Л. Калініченко. — Х. : УкрДАЗТ, 2012. — 420 с.
136. Калініченко Л. Л. Механізм управління конкурентоспроможністю колективу підприємств / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2012. — № 38. — C. 190–196.
137. Калініченко Л. Л. Необхідність впровадження міжнародних стандартів залізничної промисловості в Україні / Л. Л. Калініченко // Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України : тези доп. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (30 трав. — 4 черв. 2011 р., смт Коктебель). — Х., 2011. — С. 45–46.
138. Калініченко Л. Л. Нові вимоги до управління персоналом в умовах економіки знань / Л. Л. Калініченко // Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України : тези доп. VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (5–8 черв. 2012 р., м. Харків). — Х., 2012. — С. 52-53.
139. Калініченко Л. Л. Основні підходи до формування національної промислової політики України / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки трансп. і пром-сті : зб. наук.-практ. ст. / Укр. держ. акад. залізн. трансп. — Х., 2010. — № 29. — C. 257–259.
140. Калініченко Л. Л. Оцінювання рівня конкурентоспроможності колективу підприємств / Л. Л. Калініченко // Економічний простір : зб. наук. пр. / Придніпр. держ. акад. буд-ва та архіт. — Д., 2012. — № 61. — С. 242–248.
141. Калініченко Л. Л. Персонал як мета та фактор соціально-економічної модернізації підприємств залізничного транспорту / Л. Л. Калініченко // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. Сер. Економічні науки. — 2012. — № 3, т. 1. — C. 84–88.
142. Калініченко Л. Л. Підхід до адаптації колективу підприємств в умовах реформування галузі / Л. Л. Калініченко // Маркетинг і менеджмент інновацій. — 2012. — № 2. — С. 139–145.
143. Калініченко Л. Л. Проблеми інноваційного розвитку економіки України та шляхи їх вирішення / Л. Л. Калініченко // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2009. — Вип. 248, т. 3. — С. 443–449.
144. Калініченко Л. Л. Розбудова вітчизняних МТК — орієнтир розвитку української залізничної мережі [Електронний ресурс] / Л. Л. Калініченко // Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте ЭКУЖТ 2009 : материалы ІV Междунар. науч.-практ. конф. (21–30 дек. 2009 г., г. Судак) : интернет-конференция. — Режим доступа: http://ekuzt2009.detut.edu.ua/sekcziya-11-mezhdunarodnye-transportnye-koridory/31-rozbudova-vtchiznyanix-mtk-orntir-rozvitku-ukransko-zalznichno-merezh.html. — Назва з екрана.
145. Калініченко Л. Л. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в умовах інформаційної глобалізації / Л. Л. Калініченко // Проблеми економіки транспорту : зб. наук. пр. / Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. В. Лазаряна. — 2011. — Вип. 2. — C. 56–60.
146. Калініченко Л. Л. Розвиток національної інноваційної системи на основі застосування інноваційного лізінгу / Л. Л. Калініченко // Вісн. економіки транс