Миловидова Ганна Ернстівна. Ультраструктурна характеристика ремоделювання плацентарного бар'єру при ЕРН-гестозах та гіпохромній анемії вагітних

Краткое описание

Миловидова Ганна Ернстівна. Ультраструктурна характеристика ремоделювання плацентарного бар'єру при ЕРН-гестозах та гіпохромній анемії вагітних. : Дис... канд. наук: 14.03.02 2002

Миловидова Г.Е. Ультраструктурна характеристика ремоделювання плацентарного бар’єру при ЕРН-гестозах та гіпохромній анемії вагітних. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2002р.
Дисертація присвячена вивченню ультраструктурних особливостей ремоделювання плацентарного бар'єру при ЕРН-гестозах (I група), анемії вагітних (II група) і їхньому сполученні (III група) у порівнянні з неускладненим плином вагітності і пологів (контрольна група). Досліджено 60 плацент жінок у термінах гестації 38-40 тижнів по 15 спостережень у кожній групі.
Встановлено, що при ЕРН-гестозах, анемії і їхньому сполученні виявляються виражені ультраструктурні ознаки ушкодження клітинних кооперацій, деструкція ультраструктур кінцевих відділів ворсинчастого хоріона, що наростають у ряді - анемія - ЕРН-гестоз сполучення ЕРН-гестозів й анемії. Паралельно виявляються адаптаційні зміни в структурах плацентарного бар'єру, у тому числі проліферація камбіальних клітин цитотрофобласту, гіперемія фетальних капілярів, осередкове стоншення шару синцитію та ін. Процеси ультраструктурного ремоделювання плацентарного бар'єру сприяють компенсації патоморфологічних змін у кінцевих відділах ворсинчастого хоріона, є основою морфологічної корекції плацентарної недостатності.

У дисертації поставлена і вирішена актуальна задача патологічної анатомії визначення ультраструктурних особливостей ПБ при ЕРН-гестозах, гіпохромній анемії вагітних, а також при їхньому сполученні. При вагітності, ускладненій анемією вагітних, ЕРН-гестозами, а також при їхньому сполученні, у ПБ ворсин хоріона реєструються якісні і кількісні ознаки ультраструктурного ремоделювання, спрямованого на компенсацію патоморфологічних змін, викликаних гіпоксією фетоплацентарного комплексу.

При ЕРН-гестозах відзначаються ознаки ультраструктурного ушкодження ПБ, у тому числі зменшення кількості, крислатості, питомого об’єму мікроворсинок СТБ, стовщення оболонок ядер синцитію, БМ епітелію та ендотелію капілярів, збільшення кількості конденсованого хроматину, серед них периферичного і хроматинових острівців у ядрах синцитію, посилення деструктивних процесів у синцитію.
Компенсаторно-пристосувальні процеси на рівні ультраструктур ПБ при ЕРН-гестозах включають стовщення камбіального шару епітелію, що заповнює втрату дистрофічно змінених клітин синцитію, а також зміни, спрямовані на скорочення дистанції обміну речовин і дифузії газів вірогідне зменшення питомих об’ємів синцитію і інтерстиція ворсин, стоншення ендотелію і розширення просвіту фетальних капілярів; вірогідний зріст питомого об’єму мітохондрій синцитію, активація процесів неоангіогенезу.
Стереометричні показники ушкодження ПБ при гемічній гіпоксії, зумовленій анемією, включають: вірогідне зменшення питомого об’єму мікроворсинок СТБ, вірогідне збільшення питомих об’ємів синцитію, абсолютної питомої поверхні мембран його ядер, БМ епітелію і фетальних капілярів, а також інтерстицію і фібробластів строми. Паралельно зростає ступінь виразності дистрофічних змін в ультраструктурах ядра і цитоплазми синцитію.
Адаптивні процеси при гіпохромній анемії, спрямовані на компенсацію гемічної гіпоксії, характеризуються посиленням репаративної регенерації епітелію з вірогідним збільшенням питомого об’єму шару ЦТБ, абсолютної питомої поверхні мембран його ядер, а також активацією трансплацентарного обміну речовин у місцях осередкового стоншення ПБ, що супроводжується зростанням питомого об’єму мітохондрій у цитоплазмі синцитію, вірогідним збільшенням питомого об’єму еухроматину ядер синцитію і питомого об’єму ядерець, сплощенням ендотеліальних клітин фетальних капілярів.
Сполучення гестозів та анемії супроводжується глибокими ультраструктурними змінами в термінальному відділі ворсинчастого хоріона, які беруть участь у процесах активного транспорту речовин і газів у системі мати-плацента-плід”: відзначається десквамація, зникнення шару мікроворсинок, вірогідне збільшення питомого об’єму синцитію з агрегацією дистрофічно змінених ядер, наростання в них гетерохроматизації, росту кількості хроматинових острівців, вірогідне зменшення питомого об’єму еухроматину; посилення поліморфізму в структурах ендоплазматичного ретикулуму синцитію; стовщення БМ епітелію і ендотелію, вірогідний зріст питомого об’єму фібробластів та їхніх відростків, колагенізація строми, звуження просвіту незрілих фетальних судин.

Стереометричні параметри адаптаційних процесів ПБ, спрямованих на збереження гомеостазу фетоплацентарного комплексу при гестації, ускладненій ЕРН-гестозами і анемією, характеризуються вірогідним збільшенням питомого об’єму мітохондрій у синцитії, утворенням множинних випинань з вірогідним збільшенням абсолютної питомої поверхні мембран ядер ЦТБ, ростом кількості периферично розташованих фетальних капілярів з формуванням синцитіокапілярних мембран і стоншенням шару ендотелію в них.
Процеси ультраструктурного ремоделювання в СТБ, інтерстиції ворсинок і фетальних капілярів у випадках домінування над процесами структурного ушкодження на тлі гемічної і тканинної гіпоксії при гестації, ускладненій ЕРН-гестозами, гіпохромною анемією вагітних і при їхньому сполученні сприяють компенсації плацентарної недостатності й успішному результату вагітності для матері й дитини.

Визначення стереометричних показників ультраструктурного ремоделювання ПБ рекомендується використовувати як важливий етап патологоанатомічної діагностики ранньої стадії плацентарної недостатності при вивченні біопсій ворсинчастого хоріона у випадках патологічного плину вагітності.
Вірогідність отриманих результатів заснована на достатньому клінічному матеріалі, використанні сучасних методів дослідження (електронна мікроскопія, ультраструктурна стереометрія), статистичній обробці даних.