Миргородська Олена Леонідівна. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки

Краткое описание

Миргородська Олена Леонідівна. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Миргородська О.Л. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2008.
Робота присвячена дослідженню дидактичних умов формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі їх професійної підготовки під час вивчення дисциплін економіко-географічного циклу.
У дисертації розкрито проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів-географів як важливої складової їх професійної підготовки. Визначено дидактичні умови формування дослідницьких умінь студентів географічних спеціальностей під час вивчення дисциплін економіко-географічного циклу та під час проведення навчальної практики із суспільної географії. Розроблено технологію формування дослідницьких умінь студентів-географів у процесі вивчення економіко-географічних дисциплін, важливою складовою якої стала система дидактичних завдань.
Шляхом педагогічного експерименту доведено, що ефективність формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії стає більшою за умови комплексного підходу до організації навчально-виховного процесу.

У дисертації наведене вирішення актуального наукового завдання формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі їх професійної підготовки. Результати одержані в ході експериментального дослідження, реалізовані мета і завдання дозволяють зробити основні висновки й надати рекомендації щодо їх використання.
1. На основі порівняльного аналізу наукової й методичної літератури визначено, що існують роботи з проблем формування дослідницьких умінь студентів ВНЗ у процесі загально-педагогічної підготовки й у процесі вивчення дисциплін природничого циклу. Разом з тим відсутні наукові напрацювання щодо формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
2. У процесі дослідження обґрунтовано доцільність формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Уточнено поняття дослідницькі уміння” і класифікацію дослідницьких умінь відповідно до особливостей професійної підготовки майбутнього учителя географії.
Під дослідницькими уміннями” ми розуміємо сукупність інтелектуальних і практичних дій, що забезпечують здатність особистості до самостійних спостережень, узагальнення, аналізу процесів і явищ дійсності; до набуття нових знань і застосування їх відповідно до поставленої мети дослідницької або професійної діяльності. Дослідницькі уміння мають три основні структурні компоненти: інтелектуальний, практичний, самоорганізації та самоконтролю.
Ураховуючи специфіку професійної підготовки студентів географічних спеціальностей, всі дослідницькі уміння, якими вони повинні володіти ми об’єднали в такі п’ять груп: операційні, організаційні, комунікативні, практичні, картографічні. Картографічні уміння, як складова дослідницьких умінь майбутніх учителів-географів виділяється нами в самостійну групу з огляду на те, що картографічний метод дослідження є одним із найважливіших в арсеналі дослідницького апарату географії взагалі та соціально-економічної географії зокрема. Без досконалого володіння картою не можливе якісне оволодіння географічними знаннями і передача цих знань учням.
3. Розроблено і експериментально перевірено технологію формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Розглядаючи технологію навчання як єдність мети, засобу і результату конкретного педагогічного процесу ми виділяли такі її структурні компоненти: цільовий, пізнавальний, операційно-процесуальний і контрольно-результативний. Цільовий компонент технології передбачав чітке визначення цілей навчально-педагогічної діяльності з боку викладача і чітке усвідомлення студентами мети та основних напрямків такої діяльності; пізнавальний компонент технології включав систему професійних знань, які забезпечували навчальну діяльність; операційно-процесуальний компонент технології передбачав організацію навчальної діяльності студентів-географів по формуванню дослідницьких умінь різних груп на основі вже отриманих знань або ж паралельно з цим процесом; контрольно-результативний компонент технології мав на меті додатково сприяти процесу формування дослідницьких умінь, дозволяв виявляти існуючий рівень їх сформованості у студентів і виявляв недоліки які мали місце в даному процесі з метою подальшої їх ліквідації.
Відповідно до кожного компоненту визначались доцільні організаційні форми і методи активізації навчальної діяльності.
4. Виявлено й експериментально перевірено дидактичні умови ефективного формування дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
Доведено, що формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії під час вивчення професійно-орієнтованих дисциплін стає більш ефективним за таких дидактичних умов: наявності у студентів чіткого розуміння суті дослідницьких умінь і їх значення для процесу навчання та подальшої професійної і наукової діяльності; здійснюється паралельно з процесом засвоєння базових знань і на основі поєднання форм і методів аудиторної та позааудиторної роботи, які відповідають змісту географічної освіти, зокрема під час проведення навчальної польової практики студентів; врахування індивідуального рівня базової підготовки студентів з географічних навчальних дисциплін, тому навчально-виховний процес спирається на використання завдань різного ступеня складності, побудованих за принципом альтернативних та варіативних рішень; наявності кваліфікованого керівництва з боку викладача та за умови продуманої системи систематичного контролю за роботою студентів, що дозволяє вчасно виявляти прогалини у процесі засвоєння знань та формування дослідницьких умінь і вчасно ліквідувати їх.
Розглянуто можливості навчальних польових практик у плані формування дослідницьких умінь. Доведено, що навчальні польові практики, які є невід’ємною складовою професійної підготовки майбутніх учителів географії, являють собою яскравий приклад поєднання аудиторної та позааудиторної навчально-дослідницької діяльності студентів і сприяють не лише закріпленню теоретичних знань, що їх отримують студенти під час аудиторних занять, а й формуванню умінь проводити спостереження за географічними процесами і явищами, виявляти взаємозв’язки між природними компонентами та господарською діяльністю людини, оволодінню методикою польових наукових досліджень, розвитку у студентів географічного мислення.
5. Уточнено критерії рівнів сформованості дослідницьких умінь студентів географічних спеціальностей. До них ми віднесли: а) чітке розуміння змісту і мети тих чи інших видів діяльності; б) здатність самостійно обирати методи і засоби досягнення мети діяльності; в) самостійність і повнота виконання розумових або практичних дій; г) логічність і послідовність виконання дій; д) ступінь активності розумової і практичної діяльності; є) прагнення до реалізації власних можливостей; е) здатність обґрунтувати і оцінити свої дії та дії інших студентів; ж) якість і своєчасність оформлення результатів розумової або практичної діяльності.
Уточнені критерії стали основою для розподілу студентів на три групи по відношенню до рівня володіння дослідницькими уміннями. Перша група (високий рівень) студенти володіють дослідницькими уміннями різних груп, самостійно застосовують їх при виконанні завдань різного ступеня складності; друга група (достатній рівень) студенти переважно володіють різними дослідницькими уміннями, однак відчувають ускладнення при їх самостійному застосуванні на практиці; третя група (низький рівень) студенти володіють лише окремими дослідницькими уміннями і застосовують їх лише при виконанні завдань репродуктивного характеру, часто за допомогою (або під керівництвом) викладача.
6. Надійність результатів, отриманих у ході експериментального дослідження, підтверджена математичною обробкою даних. Аналіз результатів діагностуючих контрольних робіт показав, що рівень сформованості дослідницьких умінь усіх основних груп у студентів експериментальних груп вищий, ніж у студентів контрольних груп. Це дає право стверджувати, що запропонована технологія формування дослідницьких умінь майбутніх учителів географії надає можливість зробити цей процес більш продуктивним під час вивчення студентами дисциплін економіко-географічного циклу.
7. Внесено доповнення у зміст лекційних курсів, підготовлено дидактичні матеріали для проведення лабораторно-практичних занять навчальних дисциплін Географія населення” та Техніко-економічні основи промислового виробництва, сільського господарства і транспорту”, які забезпечують формування дослідницьких умінь студентів, розроблено варіанти багаторівневих діагностуючих контрольних робіт та рекомендації до самостійної підготовки студентів з вищеозначених дисциплін. Отримані доробки можна використовувати у практичній підготовці студентів географічних спеціальностей, а також у процесі післядипломної педагогічної освіти.
Результати дослідження дозволили висловити такі рекомендації кафедрам ВНЗ, які готують майбутніх учителів географії: поширювати технологічний підхід у формуванні дослідницьких умінь студентів у процесі викладання професійно-орієнтованих дисциплін, зокрема таких як Географія населення” й Техніко-економічні основи промислового виробництва, сільського господарства і транспорту”; впроваджувати форми і прийоми, орієнтовані на формування у студентів готовності до самостійної дослідницько-творчої діяльності.
Дослідженням установлено, що подальших розробок потребують: порівняльне вивчення процесу формування дослідницьких умінь студентів денної та заочної форми навчання; дослідження питання активізації навчальної діяльності майбутніх учителів географії у контексті формування дослідницьких умінь (зокрема картографічних) учнів основної та старшої школи.