Мітельов Дмитро Анатолійович. Неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини у підлітків

Краткое описание

Мітельов Дмитро Анатолійович. Неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини у підлітків : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2006.

Мітельов Д.А. Неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини у підлітків.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2006.
Комплексне дослідження присвячене удосконаленню ранньої діагностики неврологічних порушень та обґрунтуванню засобів їх первинної та вторинної профілактики у підлітків з системною дисплазією сполучної тканини. Наведено результати комплексного клінічного та нейровертебрологічного дослідження серед підлітків із системною дисплазією сполучної тканини, частота та характер неврологічних проявів з розподілом за ступенем їх виразності, особливості стану церебральної гемодинаміки, структурно-функціонального стану шийного відділу хребта і порушень стато-локомоторних функцій. Розроблено концептуальну та кількісну біомеханічну моделі напружено-деформованих станів шийного відділу хребта в умовах диспластичного процесу. На основі аналізу механізмів формування неврологічних розладів обґрунтовано доцільність застосування клінічних стандартів діагностики та профілактики при диспансеризації підлітків із системною дисплазією сполучної тканини.

У дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення та поглибленого клінічного вивчення частоти та характеру неврологічних проявів, стану мозкового кровообігу та морфо-функціонального стану і біомеханічних особливостей хребта вирішена актуальна задача - удосконалення ранньої діагностики неврологічних порушень з обґрунтуванням засобів їх первинної та вторинної профілактики у підлітків з системною дисплазією сполучної тканини:
1. Неврологічний статус підлітків з системною дисплазією сполучної тканини характеризується синдромами вегетативної, периферичної цервікальної недостатності та церебрального венозного застою різного ступеня виразності. Для них також характерні прояви лікворної гіпертензії ((95,2±2,1)%),міофасціальні синдроми ((95,2±2,1)%), вестибулопатії ((92,3±2,6)%), порушення статики і координації ((88,5±3,1)%), пірамідна недостатність ((71,2±4,4)%), ліпотимічні ((58,7±4,8)%)та синкопальні ((29,8±4,5)%)стани, дисомнії ((44,2±4,9)%), психічні непсихотичні розлади. Для кожного синдрому виділено субклінічний ступінь тяжкості, що дозволяє реєструвати початкові стадії розвитку патології.
2. Мозковий кровообіг у підлітків з системною дисплазією сполучної тканини характеризується значними порушеннями (гіпертонусом судин, нестійкістю судинного тонусу з тенденцією до ангіоспазму, порушенням пружно-еластичних властивостей судинної стінки, підвищенням периферичного судинного опору з утрудненням венозного відтоку із порожнини черепа, асиметрією кровонаповнення, ознаками патологічної звивистості судин), особливо вираженими у вертебро-базилярному басейні. Названі зміни церебральної гемодинаміки характеризуються тенденцією до підсилення при функціональних навантаженнях.
3. Виявлено морфо-функціональні та біомеханічні особливості шийного відділу хребта у підлітків з системною дисплазією, які у (46,5±5,4)% підлітків проявляються диспластичними змінами або аномаліями розвитку, а серед (61,6±5,2)% нестабільністю хребетних рухових сегментів. Доведено, що біомеханічним еквівалентом проявів комплексного впливу дисплазії сполучної тканини є порушення рухового стереотипу (статичної та динамічної складових). З метою ранньої діагностики неврологічних проявів СДСТ у підлітків запропоновано рентгенологічні критерії патологічних змін у шийному відділі хребта та пристрої і способи оцінки опорно-координаційної функції організму. Доведено, що в умовах гіпермобільності в хребетно-рухових сегментах, у разі вентрального зміщення міжхребцевого диска, відбувається підвищення напруги у верхньодорсальній частині тіла хребця біля коренів дуг (в 2 рази) і в дорсальній частині диска (в 15 разів, при дорсальному зміщенні - в 10), що формує перед-умови розвитку дегенеративних змін і хронічної залишкової м’язової напруги.
4. Доведена доцільність застосування діагностичних та лікувальних стандартів при диспансеризації підлітків з системною дисплазією сполучної тканини для первинної та вторинної профілактики порушень нервової системи.