МОРАЛЬНИЙ ВИБІР ЯК УМОВА СТАНОВЛЕННЯ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

СОКОЛ ЛЮБОВ МИХАЙЛІВНА

УДК 159.923.2:37.034-053.6

МОРАЛЬНИЙ ВИБІР ЯК УМОВА СТАНОВЛЕННЯ
САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник: доктор психологічних наук,
професор Булах І.С.

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП...

4

Розділ І. Теоретико-методологічні Засади вивчення проблеми морального вибору особистості на різних етапах онтогенезу...
І.1. Концепції морального вибору особистості в філософськоетичних та психологічних джерелах...
І.2. Генезис морального вибору зростаючої особистості в процесі становлення її самосвідомості ...
І.3. Специфіка морального вибору особистості в період дорослішання.
Висновки до розділу..

13

13

48

72
83

Розділ 2. Дослідження Психологічних особливостей морального вибору особистості підліткА

85

2.1. Особливості діагностування готовності до морального вибору особистості підлітка ...............................................
2.2. Вивчення психологічних особливостей готовності особистості підлітка до морального вибору ..
2.3. Специфіка здійснення морального вибору особистістю підлітка та його типологія .
Висновки до розділу..

85

97

125
143

Розділ 3. Взаємообумовленість процесу Морального вибору та Становлення моральної самосвідомості особистості підлітка

146

3.1. Особистісно зорієнтоване виховання моральної самосвідомості особистості підлітка...
3.2. Психологічні характеристики типів морального вибору підлітків..................................................................................
3.2.1. Динаміка змін готовності підлітка до морального вибору....................................................................................
3.3. Психологічні засоби активізації підлітків до здійснення морального вибору
Висновки до розділу.

146

152

165

172
181

ВИСНОВКИ...................................................................

183

список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

186

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап становлення нових економічних і політичних відносин у нашій державі характеризується значною нестабільністю. Різкі соціальні зміни, що відбуваються сьогодні в усіх сферах суспільства, неоднозначно впливають на розвиток підростаючої особистості. Найскладніше процес її соціальної адаптації відбувається у перехідному, особливо підлітковому віці. В період вікових кардинальних перетворень у психічному розвитку підлітків виникають ускладнення в їх взаємодіях, що спричиняються фактором несформованості у них загальноприйнятих моральних норм і цінностей. На сьогодні існує певна частина підлітків, яка не здатна швидко й адекватно зорієнтуватися у складній ситуації морального вибору, оцінити власні можливості у досягненні особистісно значущих цілей у динамічному життєвому просторі.
У підлітковому віці проблема вибору постає найбільш гостро, оскільки особистість цього віку є найбільш сенситивною до змін в оточуючому середовищі. Процес здійснення підлітками морального вибору набуває нових істотних характеристик у зв’язку з відкриттям власного духовного Я”, котре обумовлює становлення їх моральної самосвідомості. З нової особистісної позиції сприймаються підлітками власні негативні та позитивні риси, здійснюється пошук ідеалу, активізується прагнення до програвання” майбутніх соціальних ролей у спільноті однолітків та референтних дорослих. Розширення меж моральної самосвідомості підлітків позначається на результатах вирішення ними ситуацій морального вибору, які наповнюються для них новим, особистісним смислом. Вміння осмислювати та розв’язувати моральні дилеми, усувати закладені в них протиріччя слугує визначальним фактором подальшого морального зростання підлітка.
На сьогодні не існує загальноприйнятого й чітко визначеного поняття моральний вибір”. Серед зарубіжних дослідників відоме положення Р.Джонсона, який характеризує моральний вибір у межах диспозиціонального підходу і визначає його через поняття напруженість, що примушує” особистість актуалізувати у свідомості моральні цінності та оцінити власну поведінку в ситуації альтернативи з моральних позицій. Представники когнітивного підходу Л.Кольберг та Ж.Піаже пов’язують специфіку моральної поведінки з провідною роллю раціонального компонента свідомості людини, за допомогою якої регулюється її поведінка відповідно до вимог суспільної моралі. Прибічники психоаналітичного підходу З.Фрейд, М.Клейн, К.Юнг розглядали прагнення особистості дотримуватися моральних норм в ситуації вибору як феномен залежності від інших (батьків, представників попередніх поколінь).
Українські та російські психологи звертають увагу на такі аспекти морального вибору як творчість, духовна діяльність, надситуативна та життєтворча активність (В.Т.Кудрявцев, А.В.Мудрик, В.А.Петровський, В.А.Роменець. В.М.Ямницький), ініціатива, саморегуляція процесів прийняття рішень (К.О.Абульханова-Славська, М.Й.Боришевський, В.О.Татенко), емоційна регуляція процесів вибору (О.С.Безверхий).
На основі наукового аналізу досліджень вчених, які пов’язували духовний розвиток людини з її моральним зростанням, було з’ясовано, що моральний вибір є одним з найважливіших етапів духовного становлення особистості і має певні складові. По-перше, це ініціатива суб’єкта, його самотворення (К.О.Абульханова-Славська, В.І.Слободчиков, В.А.Роменець). По-друге, знання та осмислення індивідом етичних норм (Д.О.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, В.Д.Шадриков). По-третє, компетентність особистості, точніше її інтелектуальний, моральний та естетичний досвід (В.В.Знаков, К.Ясперс, І.С.Якіманська). По-четверте самототожність” та свобода як духовний стан, самовідчуття людини”, що вимагає від неї суттєвої внутрішньої роботи для розуміння самої себе, власного внутрішнього «Я» (Г.О.Балл, С.Б.Кримський та ін.).
Необхідно відмітити, що більшість дослідників (В.І.Бакштановський, А.А.Гусейнов, О.Г.Дробницький, О.Л.Дубко, Є.П.Потапова, Ю.В.Согомонов, О.І.Титаренко та ін.) проблем морального розвитку особистості відмічають факт порушення етичних законів міжособистісних взаємодій у процесі морального вибору за умови його вивчення в лабораторних умовах. У зв’язку з цим вченими висувається ідея дослідження готовності особистості до здійснення морального вибору. Вона причинно обумовлена динамікою становлення особистісних утворень, їх незавершеністю, переструктуруванням, постійною трансформацією у структурі морального вибору особистості у період дорослішання. Науково осмисливши та обґрунтувавши положення висунутої ідеї та проаналізувавши ряд відомих досліджень з розвитку моральності підростаючої особистості (Б.С.Братусь, В.С.Мухіна, С.Г.Якобсон) ми постали перед необхідністю введення поняття готовності до морального вибору. Його сутність визначається як певний рівень розвитку моральної самосвідомості підлітка, що досягається на засадах набуття ним складного комплексу морально-етичних якостей, які дають можливість самостійно, відповідально та ініціативно самовизначитися в ситуації наявності декількох моральних альтернатив.
Отже, соціальна значущість і недостатнє дослідження особливостей здійснення морального вибору підлітками й обумовили вибір теми нашого дослідження Моральний вибір як умова становлення самосвідомості особистості підлітка”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, затверджена Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол №7 від 24.02.2000 року) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 29.10.2002 року).
Об’єкт дослідження розвиток моральної самосвідомості у підлітковому віці.
Предмет дослідження моральний вибір особистості підлітка як умова становлення її моральної самосвідомості.
Мета дослідження - дослідити психологічні особливості морального вибору, визначити типологію цього процесу та рівні готовності особистості підлітка до його здійснення.
Гіпотези дослідження. Моральний вибір виступає необхідною умовою становлення моральної самосвідомості у підлітковому віці. Він являє собою довільне рішення підлітка, що здійснюється у процесі надання ним переваг в альтернативних умовах моральному вчинку.
Смисловий контекст процесу морального вибору визначається готовністю підлітка до його здійснення, яка характеризується певним рівнем розвитку моральної самосвідомості у підлітковому віці. Ґенеза готовності до здійснення морального вибору особистості підліткового віку характеризується етапністю, послідовністю подолання протиріч між різними складовими «Я»-концепції підлітка та системою його ціннісних взаємин з іншими.
Особистісно орієнтоване виховання виступає основним засобом підвищення рівня готовності підлітка до здійснення морального вибору.
У відповідності з поставленою метою та висунутими гіпотезами визначені наступні завдання дослідження:
- здійснити науковий аналіз теоретико-методологічних засад вивчення морального вибору як умови становлення моральної самосвідомості у підлітковому віці;
- визначити методичні підходи, критерії, показники та рівні готовності особистості підлітка до здійснення морального вибору;
- дослідити психологічні особливості морального вибору підлітка, його типологію;
- розробити та апробувати програму соціально-психологічного тренінгу розвитку готовності підлітка до морального вибору.
Теоретико-методологічними засадами дослідження стали: вчення про морально-духовну сутність особистості (В.О.Сухомлинський, О.Г.Дробницький, Л.І.Рувинський, Т.О.Флоренська та ін.); концепції суб’єкта психічної активності (К.О.Абульханова-Славська, А.В.Брушлінський, Г.С.Костюк, Я.Л.Коломінський, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семіченко та ін.); вихідні положення про особистість як суб’єкта вільної, відповідальної дії, що випливає з основоположень гуманістичної психології та особистісно орієнтованого підходу (А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс, Р.Ассаджолі та ін.); положення про людину як об’єкт власної психічної активності (З.С.Карпенко, П.В.Лушин, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко); генетико-моделюючий підхід як система принципів дослідження особистісного розвитку (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперин, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, С.Д.Максименко); концепції міжособистісних ставлень (В.В.Власенко, Н.І.Непомняща, Н.А.Побірченко, Ю.О.Приходько) та становлення особистості як автора вільних вчинків (М.М.Бахтін, В.П.Зінченко, В.І.Слободчиков, В.А.Роменець, Г.А.Цукерман); положення про психологічні механізми становлення свідомості та моральної самосвідомості зростаючої особистості (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Б.С.Братусь, О.І.Кульчицька, І.І.Чеснокова, С.Г.Якобсон); вихідні положення особистісно орієнтованого виховання (І.Д.Бех, І.С.Булах, В.В.Рибалка).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези було розроблено програму дослідження, якою передбачалося вивчення та аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми, вибір методик експерименту, що включав науково-теоретичний, дослідно-експериментальний, завершально-узагальнюючий етапи, кількісну та якісну обробку експериментальних даних, апробацію результатів дослідження та їх використання у практиці загальноосвітніх шкіл.
Для реалізації програми дослідження було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: теоретичний аналіз та систематизацію наукових літературних джерел; експеримент (констатувальний, контрольний, формувальний); бесіду, анкетування, опитувальники, тести, проективні методики; методи математичної статистики (семантичний диференціал, контент-аналіз).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів №218, 256, 202 м. Києва, Київського Палацу дітей та юнацтва, Київського національного торговельно-економічного університету впродовж 1999 2006 рр. Дослідженням було охоплено 248 учнів 1215 років.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження визначається тим, що:
- вперше вивчено динаміку морального вибору на різних вікових етапах дорослішання та його специфіку у підлітковому віці; сформульоване поняття «готовність до морального вибору»; обґрунтовано генезис та етапи (ситуативний, самостійний, особистісний) цього процесу; визначено критерії (моральна рефлексія, емоційно-ціннісне ставлення до іншого, довільність) та рівні (високий, середній, низький) готовності підлітка до здійснення морального вибору; виявлено типи (виконавський, демонстративний, самостійний) морального вибору підлітків; розроблена програма та комплекс психологічних засобів активізації готовності підлітків до морального вибору; застосовано особистісно орієнтовані технології виховного впливу на процес підвищення рівня готовності особистості підлітка до морального вибору.
- поглиблено уявлення про психологічну сутність, зміст, структуру морального вибору взагалі та морального вибору підлітка зокрема;
- удосконалено психодіагностичний інструментарій з вивчення морального вибору та психологічної готовності до його здійснення;
- набула подальшого розвитку система знань з проблеми розвитку моральної самосвідомості та уявлень про взаємообумовленість морального вибору і процесу становлення моральної самосвідомості підлітків.
Практична цінність одержаних результатів роботи полягає у визначенні блоку діагностичних методів для вивчення готовності підлітка до здійснення морального вибору; експериментальній перевірці моделі готовності до здійснення морального вибору; у створенні програми та апробації соціально-психологічного тренінгу, результати якого можуть бути використані практичними психологами, соціальними працівниками загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, коледжів, ліцеїв. Одержані дані доповнюють тему «Психологія підлітка» і можуть бути використані у курсі вікової та педагогічної психології викладачами ВНЗ при підготовці майбутніх вчителів і практичних психологів.
Особистий внесок здобувача полягає у розкритті та узагальнені психологічного змісту готовності особистості підлітка до здійснення морального вибору. Доведено ефективність розробленої автором програми розвитку готовності підлітків до морального вибору та її впливу на становлення моральної самосвідомості зростаючої особистості. У науковій спільній публікації «Психологічна характеристика особистісних виборів цінностей у підлітків» авторськими є результати експериментального дослідження (внесок 70%).
Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечувалися: теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; використанням апробованих методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи; результатами емпіричної перевірки теоретичних положень; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних; достовірною результативністю експерименту та використанням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення доповідалися та отримали схвалення на науково-практичних конференціях: «Конфлікти в педагогічних системах», (Вінниця, 1997 р.); «Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога», (Київ, 1998 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях «Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості» (Дрогобич, 1998); «Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість» (Київ, 1999 р.); «Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження» (Київ, 1999 р.); «Українська еліта та її роль в державотворенні» (Київ, 2000 р.); «Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах» (Київ, 2000 р.); «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Харків, 2005); міжнародному конгресі «Стреси в повсякденному житті дітей» (Одеса, 2000); міжнародних науково-практичних конференціях «Соціально-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу» (Київ, 2002) та "Політ-2004" (Київ, 2004); на засіданнях кафедри психології та звітних наукових конференціях Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2000 - 2005 рр.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Київського Палацу дітей та юнацтва (довідка № 149 від 8 червня 2004 р.), Київських загальноосвітніх шкіл № 256 (довідка № 96 від 30 червня 2006 р.), 218 (довідка №217/6 від 14 червня 2006 р.), 202 (довідка № 137 від 16 червня 2006 р.); Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 1193/62 від 14 червня 2006 р.)
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 18 публікаціях автора, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 249 найменувань (25 з них іноземною мовою) та 21 додатку. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках комп'ютерного набору. У тексті дисертації вміщено 17 таблиць та 7 рисунків, які займають 20 сторінок тексту. Загальний обсяг дисертації 267 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення проблеми дослідження процесу морального вибору підлітків, виявлено специфіку, джерела та типологію цього процесу, визначено критерії, рівні та показники готовності підлітка до здійснення морального вибору, обґрунтовано модель ґенези готовності до здійснення морального вибору, створено та експериментально апробовано програму соціально-психологічного тренінгу розвитку готовності підлітка до морального вибору.
За результатами проведеного психологічного дослідження можна констатувати наступне:
1. Період підлітковості виступає важливим етапом становлення моральної самосвідомості особистості, що визначається складними перетвореннями у її когнітивному, емоційно-ціннісному та поведінковому компонентах. На якісно новому рівні підлітками здійснюється рефлексія моральних понять та якостей особистості, з’являється здатність до децентрації, відбувається формування стійких моральних почуттів, ускладнюється система морально-етичних цінностей та почуттів відповідальності, емпатії, актуалізується емоційно-ціннісне ставлення до іншого та самого себе; активізується прагнення до осмислення власних моральних дій, вчинків, виборів та їх саморегуляції.
2. Моральний вибір являє собою усвідомлене, осмислене, дієве надання переваг в альтернативних умовах (доброго-злого) загальнолюдським моральним цінностям з лінією поведінки, коли особистість вільно і відповідально приймає довільне рішення, завершуючи його добрим вчинком.
3. Моральний вибір як складний процес, ґенеза якого пов’язана з динамікою розвитку моральних якостей особистості, її вмінням аналізувати та проектувати події життя, здатністю до децентрації, ціннісним ставленням до іншого, емпатією, навичками саморегуляції, на особистісному рівні трансформується у готовність підлітка до здійснення морального вибору. Остання визначається рівнем розвитку моральної самосвідомості особистості, що пов’язана з набуттям нею складного комплексу морально-етичних якостей, які дають їй можливість самостійно, відповідально та ініціативно самовизначитися в ситуації наявності декількох моральних альтернатив.
4. Особливості становлення готовності особистості підлітка до здійснення морального вибору визначаються наступним: когнітивний компонент готовності включає в себе розуміння підлітками моральних понять, моральну рефлексію та саморефлексію, у них існує розмежованість у рівнях здатності розуміти зміст моральних понять: або даються узагальнені, диференційовані визначення, або нечіткі та неадекватні, здійснюється порівняння і використовуються в життєвих ситуаціях. Розвиток емоційно-ціннісної сфери особистості є одним з рушійних компонентів готовності до морального вибору особистості. Основними психологічними показниками емоційно-ціннісної готовності підлітків до здійснення морального вибору виступають: узгодженість цінностей-цілей та цінностей-засобів, осмислення власних ціннісних пріоритетів, виявлення емпатії, відповідальності, незалежності від соціальних очікувань оточуючих, емоційно-ціннісне ставлення до інших. Саморегуляційний компонент готовності до морального вибору включає в себе здатність особистості до прогнозування підлітками дій, вчинків, поведінки в ситуації морального вибору, наповненість моральних дій особистісним сенсом, сформованість принципів моральної поведінки.
5. Ґенеза готовності особистості підлітка до здійснення морального вибору визначається трьома етапами: ситуативним, самостійним та особистісним. Відповідно до цих етапів виявлені такі типи морального вибору: виконавський, демонстративний та самостійний.
6. Реалізована нами програма соціально-психологічного тренінгу з розвитку готовності підлітків до здійснення морального вибору базується на таких положеннях особистісно зорієнтованого виховання, як безумовне ціннісне ставлення до іншого, розуміння, визнання педагогом особистості підлітка. Результатом її впровадження стало підвищення рівня готовності підлітків до здійснення морального вибору.
Процес експериментального дослідження показав, що існує ряд питань, які представляють значний інтерес для подальшого вивчення, а саме: відмінності розвитку готовності до морального вибору представників різної статі, взаємозв’язок між готовністю до морального вибору та особистісним зростанням, наступність між моральним вибором підлітків та життєвим вибором у юнацтві. Визначені нами питання стануть завданням наших подальших наукових пошуків.

Список використаних джерел
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия человеческой жизни. М.: Мысль., - 1991, - 299 с.
2. Августин А. Исповедь Блаженного Августина, епископа Гиппонского. М.: 1991. С.98-99.
3. Аверин В.А. Психология личности. Учебное пособие. СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. 89 с.
4. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Уч.пособие. 2-е издание, переработанное. СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. 379 с.
5. Адлер А. Практика и теорія индивидуальной психологи. / Пер. с нем. М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1995. 296 с.
6. Андреев И.М. О православно-христианском воспитании детей дошкольного возраста // Психологический журнал 1993, т.14, №4. С.170-173.
7. Андреев И.М. Православно-христианское и нравственное богословие // Психологический журнал т.14. - №4. 1993, С.173-175.
8. Анцыферова Л.И. Архетипическая теория развития личности К.Г.Юнга // Психологический журнал. Т.21. - №3. - 2000. - С.10-19.
9. Апресян Р.Г. Проблема другого ”Я” и моральное самосознание личности // Философские науки. 1986. №6. С.53-59.
10. Аристотель. Большая этика // Соч.: В 4 т. М., 1983. Т.4. С.324-332.
11. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 367 с.
12. Афанасьєв А.В. Жизненный выбор. М., 1984. 82 с.
13. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста (теоретико-методологический аспект). Харьков: Консум, 1999. 240 с.
14. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. 1997. Т.18, №5. С.7-19.
15. Бабій М.Ю. Свобода совісті . К.: Вища школа. 1994. 86 с.
16. Бакштановский В.И. Причины морального выбора. М.: Знание., 1974. 64 с.
17. Бакштановский В.И. Моральный выбор личности: альтернативы и решения. М.: Изд-во полит.литературы., 1983. 224 с.
18. Бакштановский В.И., Потапова Е.П., Согомонов Ю.В. Выбор будущего: к новой воспитательной деонтологии. Томск. Изд-во Томского университета., 1991. 218 с.
19. Бахтин М.М. Собрание сочинений. М.: Рус. словарь, 1996. 954 с.
20. Баяйард Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток: практическое руководство для отчаявшихся родителей / Пер. сангл. М.: Просвещение 1991. 224 с.
21. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 424 с.
22. Безверхий О.С. Розвиток моральної саморегуляції у молодшому шкільному віці // Дис. на здобуття вченого ступеня кандидата психолог.наук. Вінниця 2001. 256 с.
23. Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. Ровно, редакционно-издательский отдел управления по печати, 1991. 146 с.
24. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202 с.
25. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. Науково-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998, - 204 с.
26. Богословський В.В. Психологические проблемы развития нравственных убеждений. Л., 1987. 22 с.
27. Бодалев А.А. Общая психодиагностика: Основы психодиагностики, не мед. психотерапии, и психоконсультирования: [Учеб.пособие для университетов по спец.: психология]. М.: МГУ, 1987. 303 с.
28. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. (Психологическое исследование). М.: Просвещение, 1968. 464 с.
29. Бондаревский В.Б. Воспитание интереса к знаниям и потребности к самообразованию: книга для учителя. М.: Просвещение, 1985 144 с.
30. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников. // Диссертация в форме научного доклада на соискание ученой степени докт.психолог.наук. К., 1992. 77 с.
31. Бочкарева Л. П. Социальная психология: Учеб.-метод. пособие для студентов и слушателей спецфакультетов / М-во образования РФ, Пенз. гос. пед. ун-т им. В. Г. Белинского; [Составитель Л. П. Бочкарева]. — Пенза : Изд-во ПГПУ, 1998. — 63 с.
32. Бочкина Н.В. Теоретические основы формирования самостоятельности школьников / Автореферат на соискание ученой степени доктора пед. наук. СПб, 1991. 24 с.
33. Братусь Б.С. Психология. Нравственность. Культура. М.: Менеджер, Роспедагенство, 1994. 164 с.
34. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль., 1988. 304 с.
35. Братусь Б.С. Нравственное сознание личности. (Психологическое исследование). М.: Знание, 1985., 64 с.
36. Брюдаль Лисбет Ф. Психические кризисы в новой перспективе / Пер.с норвежского. СПб.: Европейский дом”, 1998. 164 с.
37. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка: Монографія. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. 340 с.
38. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники. М.: Издательство «Ось-89», 2000. 224 с.
39. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). М.: Узд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
40. Введение в психологию / Под общ.ред.А.В.Петровского. М.: Academia., 1996. 496 с.
41. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990. С.61-344.
42. Вопросы психологии личности школьника / Под ред. Л.И.Божович и Л.В.Благонадежиной. М.: Изд-во академии пед.наук РСФСР, 1961. 408 с.
43. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педгогика-пресс, 1996. 533 с.
44. Гармаев А. Этапы нравственного становления ребенка. Избранные лекции по нравственной психологии. Винница: Континент-ПРИМ, КРОНА, 1999. 96 с.
45. Головко В. Познание. О духовном развитии человека и общества и о новом взгляде на сущность добра и зла. Ромны; 1992. 128 с.
46. Гулякина В.В. Групповые нормы и ценности как факторы самоопределения личности старшеклассников // Дис.канд.психол.наук. 19.00.05. Орел, 2000 192 с.
47. Гурова Л.Л. Принятие решений как проблема психологии познания // Вопросы писхологии №1, 1984. С.125-132.
48. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. М.: Гардарики, 1998. 472 с.
49. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. Современное написание: В 4 т. — М., 2003. - Т. 1: А-З. - С. 468-469
50. Добринин Н.Ф. Про определение и качества воли // Тезисы докладов 1 межвузовской научной конференции по проблемам психологии воли. Рязань, 1964. С.9-11.
51. Драгунова Т.В. Психологический анализ оценки поступков подростками / Вопросы психологии личности школьника. Под ред. Л.И.Божович и Л.В.Благонадежиной. М.: Изд-во академии пед.наук РСФСР, 1961. С.170-219.
52. Дробницкий О.Г. Понятие морали. М.: Наука, 1974. 388 с.
53. Дробницкий О.Г. Проблемы нравственности. М.: Наука., 1977. 334 с.
54. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: вопросы теории и практики / НИИ общей и пед. психологии АПН СССР. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
55. Жаворонков Б.Н. Дальтон-план или студийная система. М, 1985. 63 с.
56. Жамкочьян М.С. Выбор или отбор?: [беседа с зав.каф.психологии личности института повышения квалификации РАО о психологии развития подростка и проблем самоценности] // Пед.калейдоскоп, 1995, № 16 (май) С.12.
57. Елизаров А.Н. Телефон доверия: работа психолога-консультанта с родителями в ситуации родительско-юношеских конфликтов // Вопросы психологии, 1995, №3. С.38-46.
58. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд. ЛГУ, 1985. 166 с.
59. Запорожец А.В. Взаимосвязь когнитивных и эмоциональных процессов у детей // Тезисы научных сообщений советских психологов к XXV международной психологической конференции. М., 1976. С.123-125
60. Запорожец А.В. Воспитание эмоций и чувств у дошкольников. М.: 1985. 320 с.
61. Зеньковский В.В. Психология детства. Екатеринбург: «Деловая книга», 1995. 348 с.
62. Зеньковский В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. М.: изд-во Свято-Владимирского Братства. 1993. 224 с.
63. Знаков В.В. Психология понимания правды. СПб.: Изд-во «Алетейя», 1999, - 282 с.
64. Залесский Г.Е. Психологические вопросы формирования убеждений. М.: Изд-во МГУ, 1982. 120 с.
65. Зосимовский А.В. Диагностика моральной воспитанности личности. // Советская педагогика №7, 1970. - С.52-54.
66. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика: истоки и проблемы. Ростов на Дону: Издательский центр «МарТ», 1998. - 448 с.
67. Іванчук М.Г. Психолого-педагогічні основи виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 41с.
68. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М., 1991. 142 с.
69. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. К.: Вища школа, 1998. 293 с.
70. Йена-план школа. СПб.: Ун-т пед. мастерства, 1994. 36 с.
71. Кант И. Сочинения в 6 томах. - М.: Наука, 1976, т.6. С.351.
72. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Трактаты и письма. М.: 1980. С.292-297.
73. Кирай-Деваи М. Формирование функций идеального «Я» в школьном возрасте // Психологическая наука: традиции, современное состояние и перспективы. Тезисы докладов научной конференции Института психологии 28-30 января 1997. С.51-56
74. Кирьякова А.В. Теория ориентации личности в мире ценностей. Оренбург, 1996. 190 с.
75. Клейн М. Спроси меня о чем угодно. Сексолог-психотерапевт отвечает на важнейшие вопр. 90-х гг. : [Пер. с англ.]. - М.:Фирма "РИПОЛ",1996. 435 с.
76. Клибанов А.И. Духовная культура средневековой Руси. М.: 1994. С.218.
77. Ковалев А.Г. Воспитание чувств. - М., 1971. 228 с.
78. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений / Пер. с польского М.: 1979. С.140, 439.
79. Кон И.С. Психология ранней юности. Книга для учителя. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
80. Кон И.С. Открытие Я. М.: Политиздат, 1978. - 367 с.
81. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. М- 304 с.
82. Корнилова Т.В. Диагностика мотивации и готовности к риску. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 1997. 232 с.
83. Кононенко Т.В. Любов та екзистенціальний вибір у філософії. До постановки проблеми. Донецьк: Касіопея, 1999. 120 с.
84. Конопкин О.А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) // Вопросы психологии №1, 1995. - С.512.
85. Кострюкова Е.А. Выбор как фактор ценностного самоопределения старшеклассника / Диссертация на соиск. ученой степени канд.пед. наук. Оренбург 1999. 220 c.
86. Ксенофонтов В.И. Духовность как экзистенциальная проблема // Философ. науки. 1991, №12. С.41-52.
87. Кудрявцев В.Т. Выбор и надситуативность в творческом процессе: опыт логико-психологического анализа проблемы // Психологический журнал т.18, №1, 1997. С.16-30.
88. Кузикова С.Б. Психологічна програма корекції та розвитку особистості у підлітковому віці. Навчально-методичний посібник. Суми: редакційно-видавничий відділ СПІ, 1998. 80 с.
89. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 17 лет / Ун-т Рос. акад. образования. — 4-е изд. — М. : Изд-во УРАО, 1998. — 175 с.
90. Кьеркегор С. Наслаждение и долг. К.: 1994. С.238-242.
91. Латьенов В.В. Детерминанты и способы предотвращения неэтичного поведения в организациях. (Обзор зарубежных исследований) // Прикладная психология. №3, 2001. С.41-49.
92. Лебедева Н.М. Базовые ценности русских на рубеже ХХ века // Психологический журнал. 2000. N3, т.21. C.73-87.
93. Левин К. Теория поля в социальных науках: Пер. с англ. СПб.: Ювента, 2000. 406 с.
94. Леонтьев А.Н. Некоторые проблемы психологии искусства // Избранные психологические произведения в 2 т. М.: Педагогика, 1983. Т.2. С.232-239.
95. Леонтьев Д.А. Введение в психологию искусства. М.: Изд-во МГУ, 1998. 496 с.
96. Леонтьев Д.А., Ламакина Д.А. Художественная компетентность как характеристика личности // Эмоции, творчество, искусство. Тезисы докладов международного симпозиума. Пермь: ПГИИК, 1997. С.64-65.
97. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой деятельности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
98. Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопросы психологии №1, 1995. С.97-110.
99. Лири Т, Стюарт М. Технологии изменения сознания в деструктивных культах. Перевод с англ. „Janusbooks”, С-Пт: «Эксклибрис», 2002. 224 с.
100. Лосский Н. Основные учения психологии с точки зрения волюнтаризма. СПб., 1903. 300 с.
101. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
102. Люблинская А.А. Детская психология. М.: Просвещение, - 1985. 235 с.
103. Макаренко А.С.О воспитании. М.: Политиздат, 1988. 256 с.
104. Малеев К. Необхідність свободи // Філософські студії. №1, 1993. С.44-62.
105. Мамардашвили М. О понятии философии // Новый круг. №1, 1992. - С.24-32.
106. Маслоу А. Психология бытия. М.: «Рефл-бук», 1997. 304 с.
107. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности. М., 1989. С.63-64.
108. Малахов В. Етика. Курс лекцій. К.: Либідь, 1996. 304 с.
109. Маценко В.Ф. Психологические особенности морально-волевых качеств трудновоспитуемых подростков // Дисканд.психолог.наук., К., 1986. 168 с.
110. Мей Р. Любовь и воля. К.: «Ваклер», М.: «Реал-бук», 1997. 376 с.
111. Мей Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ.. М.: «Класс», 1994. 144 с.
112. Моральный выбор / Под общ.ред. А.И.Титаренко. М.: Изд-во Московского университета, 1980. 344 с.
113. Муздыбаев К. Психология ответственности. М.: Наука, 1983. 240 с.
114. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. 2-е изд., испр. и доп.. М.: Издательский центр Академия”, 2000. - 192 c.
115. Мураяма С. Дети и школа в эпоху изобилия // Вопросы психологии №6, 1994. С.140-147.
116. Мухина В.С. Детская психология. М.: Просвещение. 1985, - 272 с.
117. Мухина В.С. Возрастная психология. 2-е изд. М.: Академия, 1998. 480 с.
118. Мясоед П.А. Проблемы «ненормативного» психического развития // Вопросы психологии №6, 1994. С.49-95.
119. Назаров А.В. Свобода выбора и моральная ответственность / Диссертация на соискание ученой степени канд. філософ. наук. К; 1971. 169 с.
120. Налчаджан А.А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы, стратегии). Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1988. 262 с.
121. Наумова Н.Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. М.: Наука, 1988. 200 с.
122. Наумова Н.Ф., Роговин В.З. Социальное развитие и общественные нравы (некоторые актуальные вопросы теории и практики). М.: Знание., 1984. 64 с.
123. Новикова Е.Ю. Петровский В.А. Использование механизмов моды в педагогической практике // Вопросы психологии №3, 1990. С.100-106.
124. Новые ценности образования: содержание гуманистического образования / Под ред. О.С.Газмана. - М., 1995, - 145 с.
125. Новые ценности образования: десять концепций и эссе / Под ред. Н.Б.Крыловой. - М., 1995, - 127 с.
126. Новые ценности образования: образование и сообщество / Под. ред. Н.Б.Крыловой. М, 1996. 138 с.
127. Николаичев Б.О. Осознаваемое и неосознаваемое в нравственном поведении личности. М.: Изд-во Московского университета, 1976. 96 с.
128. Нравственная жизнь человека: искания, позиции, поступки / редкол.: А.И.Титаренко и др. М.: Мысль, 1982. 295 с.
129. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. Учебное пособие. М.: Педагогическое общество России, 1999. 442 с.
130. Орбан Л.Э. Становление личности. М.: Луч, 1992. 112 с.
131. Орлов А.Б. Только ли интериоризация // Вопросы психологии №3, 1990. С.36-39.
132. Орлов А.Б. Личность и сущность: внешнее и внутреннее Я человека // Вопросы психологии №2, 1995. С.5-19.
133. Павелкив Р.В. Психологические особенности осознания младшими школьниками своего поведения / Дисканд.психолог.наук. К., 1990. 220 с.
134. Пасніченко А.Е. Оценка индивидуально-возратных особенностей развития волевых качеств личности / Дисканд.психолог.наук., Черновцы. 1995. 220с.
135. Пауэр Ф.К., Хиггинс Э., Кольберг Л. Подход Лоуренса Кольберга к нравственному воспитанию // Психологический журнал. Т.13, №3., 1992. С.175-182.
136. Петренко В.Ф. Основы психосемантики. Смоленск: СГУ, 1997. 125 с.
137. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъектности. Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1996. 512 с.
138. Пономаренко В.А. Психология духовности профессионала. М.: Рос.академия образования, 1997. 225 с.
139. Плаксина Н.П. Природа нравственной потребности / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата философских наук. Л; 19