МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА КУЛЬТУРА СУДДІ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

МЕЛІХОВА ЮЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 340.12

МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА КУЛЬТУРА СУДДІ
ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМА

12.00.12 – філософія права

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ЛОЗОВОЙ Віктор Олексійович,
доктор філософських наук,
професор

ХАРКІВ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СУДДІ ЯК СИСТЕМИ..........................................................................................................................11
1.1. Ступінь наукового осмислення і методологія дослідження морально-професійної культури судді ....................................................................……………….11
1.2. Сутність і структура морально-професійної культури судді………….................39
1.3. Культура етичного і правового мислення, почуттів і поведінки судді як базові елементи його особистісного професійного потенціалу………………………….......50
1.4. Спрямованість світогляду і внутрішнє переконання судді як стрижень морально-професійної культури..........……………………………………………………………..58
ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ…………………………………………………………....75

РОЗДІЛ 2. ГЕНЕЗА МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИХ ВИМОГ ДО ДІЯЛЬНОСТІ СУДДІВ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЇХ МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ.........................................................................78
2.1. Характеристика особистісного потенціалу та спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності виконавців судових функцій IX-XVI ст..………………………............................................................................................79
2.2. Моральна і професійна (правова) свідомість суддів (кінець XVII – поч. XX ст.).................................................................................................................................92
2.3. Морально-професійна культура суддів радянської доби та незалежної України……………….....................................................................................................116
ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ……………………………………………....………….129

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І СУПЕРЕЧНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СУДДІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОВОМУ ПОЛІ З УРАХУВАННЯМ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ...................................................……………………..………………………132
3.1. Міжнародний досвід і вимоги українського законодавства до професійної діяльності суддів..............................................................................................................132
3.2. Основні різновиди деформації моральної і професійної свідомості суддів України…………………………………………………………………………….........141
3.3. Напрями вдосконалення морально-професійної культури суддів.........................................................................................................…..….............153
ВИСНОВКИ ДО III РОЗДІЛУ………………………………………………………....174

ВИСНОВКИ.....................................................................................................................177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................180
ДОДАТКИ........................................................................................................................215

ВСТУП

Актуальність теми. Процес становлення правової держави в умовах трансформації сучасного українського суспільства неможливий без зміни соціальної ролі судової влади, на яку Конституція України покладає захист прав і свобод людини та громадянина. Тому важливим завданням правової реформи є радикальне оновлення сфери судочинства та впровадження в національну судову практику міжнародних стандартів прав людини. Це зумовлює виникнення нових більш високих вимог до діяльності суддів. Нинішні реалії потребують становлення судді нового типу – професіонала з гуманістичним мисленням, здатного до постійного самовдосконалення, оскільки простежується очевидна залежність рівня ефективності правосуддя від морального і професійного розвитку судді.
Про необхідність глибокого переосмислення, обґрунтування та формування нової моделі професіограми особистості судді свідчить і стрімке оновлення законодавства та суперечливість судової практики. Тому філософсько-правове осмислення морально-професійної культури судді зумовлене, з одного боку, практичними проблемами функціонування правової системи загалом й рівнем професійного та морального розвитку членів судового корпусу зокрема, а з другого – теоретичними проблемами, пов’язаними зі світоглядно-методологічними основами морально-професійної культури судді.
Таким чином, на сучасному етапі актуальність філософсько-правового дослідження феномену морально-професійної культури судді зумовлена:
– збільшенням соціальної ролі, значимості та незалежності судової влади, яка поступово повинна стати реальним правозахисним важелем стабільності в суспільстві, важливим інструментом стримувань і противаг у системі здійснення державної влади, гарантом Конституції України;
– тривалим дослідженням тільки (або переважно) окремих аспектів та елементів морально-професійної культури судді. Тоді як системний аналіз цього феномена здатний запропонувати якісно новий підхід до подолання основної суперечності між зростаючими вимогами до морально-професійного розвитку суддів і догматичними формами його втілення;
– зростаючими вимогами до морально-професійного рівня розвитку судді, а саме: формування гуманістичної спрямованості його морально-професійної свідомості як світоглядної переорієнтації на основі визнання людини найвищою соціальною і правовою цінністю;
– необхідністю формування у судді стійкого морального імунітету, який би дав змогу вистояти перед численними деформаціями моральної і професійної свідомості;
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах цільової комплексної програми «Соціально-філософські та культурологічні проблеми духовного життя суспільства і розвиток особистості», що є складовою наукового напрямку «Основи духовного життя суспільства та розвиток особистості» (державний реєстраційний номер 0186.0.070875) кафедри культурології Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обґрунтування концепції морально-професійної культури судді як системного явища та напрямів її втілення в історико-правовому полі України.
Для реалізації мети поставлені такі дослідницькі завдання:
- з’ясувати стан дослідження явища морально-професійної культури судді в напрацюваннях філософсько-правового дискурсу;
- визначити сутність і структуру морально-професійної культури судді як однієї з найважливіших умов цілісного розвитку його особистості;
- проаналізувати особливості розвитку й реалізації морально-професійної культури судді в історії вітчизняного судочинства;
- виявити соціально-психологічні типи особистості судді в історії вітчизняної судової практики;
- визначити на основі контент-аналізу «Вісника Верховного Суду України» та інших видань параметри деформації моральної і професійної (правової) свідомості суддів, рівень їх розповсюдженості та питомої ваги в судочинстві України;
- здійснити аналіз кадрової політики в судових системах Великобританії, Німеччини, США, Франції, Росії та обґрунтувати конкретні шляхи впливу на формування високого рівня морально-професійної культури судді в сучасному українському судочинстві.
Об’єкт дослідження. Професійна діяльність суддів України.
Предмет дослідження. Морально-професійна культура судді в українському правовому просторі.
Методи дослідження. Методологічна база дисертаційної роботи характеризується комплексним підходом до вивчення проблеми морально-професійної культури судді. Основним став системний метод за яким морально-професійна культура судді аналізується як підсистема культури особистості. Структурно-функціональний метод дає змогу проаналізувати морально-професійну культуру судді як таку, що має певні взаємопов’язані і взаємообумовлені структурні складові та механізми свого функціонування. За допомогою конкретно-історичного, логіко-історичного та порівняльного методів обґрунтовується специфіка морально-професійної культури судді в історії вітчизняної судової практики та в сучасному вітчизняному правовому просторі. Особливістю роботи є застосування діяльнісного і ціннісного методів до аналізу судової практики, оскільки морально-професійна культура судді як феномен потребує з’ясування його ролі й значущості в здійсненні правосуддя.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз морально-професійної культури судді в українському правовому просторі та визначено конкретні шляхи морально-професійного розвитку членів суддівського корпусу в умовах системних трансформацій українського суспільства. Дослідивши обрану наукову проблему, здобувач особисто одержав низку нових результатів, які можуть бути сформульовані у таких положеннях:
уперше:
- виокремлено і обґрунтовано як самостійний предмет філософсько-правового дослідження явище «морально-професійна культура судді», яке визначається як прояв ступеня морального і професійного розвитку особистості судді, що виражається у гуманізмі, альтруїзмі та професіоналізмі;
- запропоновано модель структури морально-професійної культури судді як єдність особистісного професійного потенціалу (правових і загальнонаукових знань, умінь, навичок, здібностей, культури етичного і правового мислення, почуттів і поведінки) та спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності (цінностей, ціннісних орієнтацій, переконань), які безпосередньо визначають його професійну придатність;
- здійснено аналіз історії вітчизняного судочинства, у результаті якого, досліджено генезу морально-професійної культури судді. Доведено, що із зміною історичних епох трансформуються світоглядні орієнтири суддів, їхній правовий менталітет, морально-професійна (правова) свідомість: від ранньофеодальних класових уявлень про цінності судді X ст. до задекларованих демократичних ідеалів судді XX-XXI ст.;
- розроблено соціально-психологічну типологію суддів відповідно до концепції Е. Фрома, яка відображає найпоширеніші соціальні типи представників цієї професії. Розглядаються такі типи: 1) суддя з продуктивною спрямованістю світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності; 2) суддя з непродуктивною спрямованістю світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності;
- запропоновано на основі контент-аналізу публікацій «Вісника Верховного Суду України» та інших видань параметри деформацій моральної і професійної (правової) свідомості судді, рівень їх розповсюдженості та питомої ваги в судочинстві України, а саме: хабарництво, зволікання, зловживання службовим становищем, схильність до обвинувачення, формалізм тощо;
- встановлено, що головними причинами виникнення деформацій моральної і професійної свідомості суддів є недостатній рівень особистісного професійного потенціалу та спрямованість світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності на задоволення егоцентричних потреб – низький рівень морально-професійної культури, а також недосконалість законодавства, перевантаженість суддів і так звана традиційна корпоративна солідарність;
- доведено, що найбільш істотним у вихованні майбутнього судді має стати формування не тільки належного рівня особистісного професійного потенціалу, а й насамперед гуманістичного характеру спрямованості його світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності;
удосконалено:
- змістовну характеристику та структуру особистісного професійного потенціалу судді, який визначається як сукупність не тільки професійних знань, умінь і навичок, а передусім культури етичного і правового мислення, почуттів і поведінки та здатності до постійного професійного самовдосконалення;
- визначення сутності спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності судді як його професійної, моральної, соціальної зорієнтованості, яка формує ціннісно-мотиваційну основу морально-професійної культури;
- обґрунтування залежності формування внутрішнього переконання судді від оптимального співвідношення рівня його особистісного професійного потенціалу, спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності, вольових якостей і совісті;
набули подальшого розвитку ідеї й положення про:
- узагальнення практичних рекомендацій стосовно формування високого рівня морально-професійної культури судді (на основі аналізу судової практики Великобританії, Німеччини, Росії, США, Франції);
- доповнення Кодексу професійної етики суддів статтею, що передбачає відповідальність за порушення його вимог;
- обґрунтування додаткових критеріїв морального і професійного добору на посаду судді, а саме: вивчення характеру спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності кандидата на посаду судді, ретельна перевірка його біографічних даних та уведення до складу кваліфікаційних комісій фахівців інших галузей знань, які здобули високий моральний авторитет і могли б оцінити характер спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності кандидата на суддівську посаду;
- визначення форм і методів виховання майбутнього судді, спрямованого на опанування гуманістичного змісту юридичної діяльності.
Особистий внесок здобувача. У колективній монографії, поданій у списку праць на тему дослідження, вказаний розділ підготовлений особисто здобувачем. У тезах наукової доповіді «Незалежність суддів: соціальна, психологічна і моральна проблема» розроблено концепцію і сформульовано висновки.
Практичне значення результатів дослідження. Одержані результати можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій сфері – для подальшого вивчення сутності морально-професійної культури судді. Це сприятиме поширенню нових тенденцій формування філософсько-правового дискурсу в галузі теорії і практики моральної та професійної самореалізації й самовдосконалення особистості судді;
- у сфері правотворчості та правозастосування – для створення і запровадження дієвого механізму добору кадрів як чітко сформованої системи моральних і професійних вимог до кандидата на посаду судді;
- у навчальному процесі – для пошуку ефективних методів і форм виховання в процесі становлення особистості майбутнього судді під час вивчення філософії права, юридичної деонтології, професійної етики юриста.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації апробовані на науково-практичних конференціях, зокрема: науковій конференції за підсумками виконання комплексної цільової програми «Основи духовного життя українського суспільства та розвиток особистості» (м. Харків – жовтень 2004 р., НЮАУ ім. Ярослава Мудрого), Міжнародному науково-практичному семінарі «Етичні та правові механізми забезпечення незалежності судді» (м. Харків-Київ – березень 2005 р., НЮАУ ім. Ярослава Мудрого), міжвузівській науковій конференції «Проблеми розвитку суспільства: системний підхід» (м. Харків – квітень 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і здобувачів «Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства» (м. Харків – червень 2006 р., НЮАУ ім. Ярослава Мудрого), на теоретичних семінарах кафедри культурології, на засіданні кафедри філософії та міжкафедральному теоретичному семінарі кафедр суспільно-гуманітарних дисциплін Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого».
Публікації: Основні положення та висновки дисертації викладено в розділі колективної монографії «Еволюція етосу юриста в Україні (історичний та соціально-психологічний нарис)», у 6 статтях, 4 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, а також у 5 тезах наукових доповідей.
Структура дисертації обумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають десять підрозділів, загального висновку, списку використаних джерел (398 найменувань на 35 сторінках) і додатків (на 22 сторінках). Загальний обсяг дисертації – 214 сторінок, з них 179 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено результати, наукове і практичне значення дослідження та перспективи подальшого вивчення явища морально-професійної культури судді. Важливими науковими та практичними результатами дослідження є:
1. Аналіз філософсько-правового дискурсу, присвяченого цій проблематиці, довів, що наукове осмислення феномену морально-професійної культури судді зводилося до виявлення ціннісно-світоглядних, гуманістичних основ моралі і права. І хоча морально-професійна культура судді сформувалася як певна деонтологічна реальність, вона і дотепер не розглядається науковцями як самостійний предмет філософсько-правового дослідження. Тому морально-професійну культуру судді доцільно виокремити як самостійний предмет філософсько-правового осмислення.
2. Морально-професійна культура судді визначається як прояв ступеня морального і професійного розвитку його особистості, єдність особистісного професійного потенціалу судді та спрямованості його світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності, які виражаються у гуманізмі, альтруїзмі та професіоналізмі і безпосередньо визначають професійну придатність судді.
3. Особистісний професійний потенціал судді осмислюється як сукупність системних правових і загальнонаукових знань, навичок, умінь, творчих здібностей, що реалізуються в судовій практиці. Тому його рівень виявляється в можливості і здатності судді до здійснення ефективного праворозуміння і правозастосування, якість яких залежить від рівня культури правового і етичного мислення, культури почуттів. Ці компоненти є найбільш важливими в структурі особистісного професійного потенціалу судді.
4. Аналіз базових елементів особистісного професійного потенціалу судді дозволяє визначити культуру правового мислення як систему правових знань, способів, методів і форм інтерпретації, якими суддя керується в професійній діяльності; культуру етичного мислення судді як сукупність етичних знань і переконань, що виражається в здатності розрізняти добро і зло; культуру почуттів як інтуїтивно-почуттєвий механізм пізнання права, який ініціює процес осмислення суддею всіх обставин справи; культуру поведінки як уміння вибрати адекватну його морально-професійній свідомості зовнішню форму вираження.
5. Ціннісно-мотиваційною основою морально-професійної культури судді визнається спрямованість його світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності. Вона визначається як вираження особистісної позиції судді, що зумовлена морально-правовими переконаннями й вольовими якостями і поєднує такі риси-компоненти, як: потреби, цінності, інтереси, ціннісні орієнтації.
6. Рівень морально-професійної культури судді безпосередньо впливає на якість його суддівського переконання важливою умовою формування якого є оптимальне співвідношення ціннісно-емоційного ставлення (спрямованості соціально-психологічних настанов діяльності) і раціонального, логічного знання (основи особистісного професійного потенціалу), вольових якостей і совісті.
7. Аналіз історії вітчизняного судочинства показав, що становлення морально-професійної культури судді на різних етапах історичного розвитку було пов’язане з рівнем моральної і правової культури конкретного суспільства. Характер спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності суддів визначався типовими принципами, характерними для окремої епохи. Рівень особистісного професійного потенціалу поступово зростав від низького (суддя Київської Русі, Галицько-Волинського князівства) до належного (суддя Запорозької Січі) і досить високого (суддя СРСР 70-80-х рр. XX ст.). На основі наведеного обґрунтовано соціально-психологічну типологію суддів: 1) суддя з продуктивною спрямованістю світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності; 2) суддя з непродуктивною спрямованістю світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності.
8. Здійснений контент-аналіз «Вісника Верховного Суду України» та інших періодичних видань дозволяє визначити параметри деформації морально-професійної свідомості судді, рівень їх розповсюдження та питомої ваги в судочинстві України, а саме: хабарництво, зволікання, зловживання службовим становищем, схильність до обвинувачення, формалізм тощо.
9. Удосконаленню рівня морально-професійної культури суддів України може сприяти впровадження кадрової політики націленої на здійснення не лише ретельної перевірки біографічних даних та рівня особистісного професійного потенціалу кандидата на посаду судді, а й насамперед вивчення характеру спрямованості його світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності. Також уведення до складу кваліфікаційних комісій фахівців інших галузей знань, які б могли досліджувати характер спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності претендента на посаду судді. Крім того, найбільш істотним у вихованні майбутнього судді має стати формування не тільки належного рівня особистісного професійного потенціалу, а й насамперед гуманістичного характеру спрямованості його світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності.
10. Кодекс професійної етики суддів України повинен бути обов’язковим для виконання і порушення його норм має бути підставою для стягнень і дисциплінарної відповідальності, оскільки саме в ньому найбільш детально закріплюються морально-професійні вимоги до суддів.
Отже, морально-професійна культура судді – це динамічний процес власного становлення судді як людини і фахівця, джерелом якого є якісна взаємодія особистісного професійного потенціалу і спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності. Професія судді – царина духовних, високоосвічених, талановитих особистостей з гуманістичними поглядами на проблеми сучасності взагалі і кожної окремої людини зокрема.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдигалиев А.У. Деформация правовой культуры: понятие, последствия, пути преодоления / А.У. Абдигалиев // История государства и права. – 2006. – № 3. – С. 2–3.
2. Автобиография Н.И. Костомарова ; под ред. В. Котельникова. – М. : Задруга, 1922. – 441 с.
3. Аграновская Е.В. Правовая культура и обеспечение прав личности / Е. В. Аграновская. – М. : Наука, 1988. – 145 с.
4. Азаркин Н. «Королевский статус» истории юриспруденции / Н. Азарин // Рос. юстиция. – 1998. – № 1. – С. 48.
5. Алексеев Н.Н. Основы философии права / Н.Н. Алексеев ; вступ. ст., примеч. А.П. Альтова, Д.В. Масленникова, М.Б. Ревнова. – СПб. : Изд-во юрид. ин-та, 1998. – 144 с.
6. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алексеев. – М. : Норма, 2001. – 752 с.
7. Алексеев С.С. Право и перестройка: вопросы, раздумья, прогнозы / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1987. – 186 с.
8. Алексеев С.С. Советское право как система: методологические принципы исследования / С.С. Алексеев // Совет. государство и право. – 1974. – № 7. – С. 11–18.
9. Алексеев С.С. Философия права : монография / С.С. Алексеев – М. : НОРМА, 1997. – 336 с.
10. Амосов С. Пределы судебного познания в процессуальном праве / С. Амосов // Рос. юстиция. – 2001. – № 1. – С. 33–35.
11. Андрущенко В.П. Человек в системе духовной культуры развитого социализма / В.П. Андрущенко. – К. : Вища шк., 1984. – 166 с.
12. Анисимов В. Законно? Да. А справедливо ли? / В. Анисимов // Рос. юстиция. – 1999. – № 3. – С. 1.
13. Анисимов В. Семинар за рубежом / В. Анисимов // Рос. юстиция. – 1995. – № 6. – С. 45.
14. Анисимов С.Ф. Ценности реальне и мнимые (критика христианского истолкования и использования ценностей жизни и культуры) / С.Ф. Анисимов. – М. : Мысль. – 1970. – 183 с.
15. Антонов Е.А. Философский метод познания в контексте современной культуры (опыт рефлексивного осмысления) : монография / Е.А. Антонов. – Белгород : Изд-во БелГу, 2006 – 208 с.
16. Антонович В.Б. Коротка історія Козаччини / В.Б. Антонович. – К. : Україна, 2004. – 304 с.
17. Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі / О.М. Апанович. – К. : Либідь, 1993. – 288 с.
18. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель // Этика. – М., 2002. – С. 39–279.
19. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории / Аристотель. – Минск : Лит., 1998. – 1392 с.
20. Ария С. Мир спасет доброта (о нравственных началах адвокатской этики) / С. Ария // Рос. юстиция. – 1996. – № 2. – С. 49–51.
21. Арнольдов А.И. Социалистическая культура: теория и жизнь / А.И. Арнольдов. – М. : Политиздат, 1984. – 174 с.
22. Ароцкер Л.Е. Тактика и этика судебного допроса / Л.Е. Ароцкер. – М. : Юрид. лит., 1990. – 120 с.
23. Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур / С.Н. Артановский. – Л. : Просвещение, 1967. – 269 с.
24. Афанасьева О.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста : учеб. пособие / О.В. Афанасьева, А.В. Пищелко. – М. : Академия, 2001. – 224 с.
25. Бабосов Е.С. Нравственная культура личности / Е.С. Бабосов. – Минск. : Наука и техника, 1985. – 184 с.
26. Багалей Д.И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905) : ист. моногр. : в 2 т. / Д.И. Багалей, Д.П. Миллер. – Харьков, 1993. – Т. 1. – Репринт. изд. 1912 г. – 572 с.
27. Багалій Д.І. Історія Слобідської України / Д.І. Багалій. – Х. : Дельта, 1993. – 255 с.
28. Байер Д. Правосудие и правосознание / Д. Байер // Рос. юстиция. – 1999. – № 3. – С. 37–38.
29. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві : монографія / О.О. Бандура. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 200 с.
30. Барак А. Судейское усмотрение / А. Барак. – М. : НОРМА, 1999. – 376 с.
31. Баренбойм, П. «...И судили они народ во всякое время...» / П. Баренбойм // Рос. юстиция. – 1997. – № 3. – С. 13–15.
32. Баренбойм П. Первая Конституция мира. И изложил Самуил всему народу права царства, и написал в книгу, и положил плед Господом (Серия «Право в библейских текстах») / П. Баренбойм // Рос. юстиция. – 1997. – № 7. – С. 59–62.
33. Батлер У.Е. Русское право к 1880 году глазами иностранцев: некоторые размышления / У.Е. Батлер // Академічна юридична думка / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; за заг. ред Ю.С. Шемшученка. – К., 1998. – С. 477–493.
34. Бачинин В.А. Морально-правовая философия / В.А. Бачинин. – Харьков : Консум, 2000. – 206 с.
35. Бачинин В.А. Философия права / В.А. Бачинин. – Харьков : Консум, 2002. – 368 с.
36. Бачинин В.А. Философия права и преступления / В.А. Бачинин. – Харьков : Фолио, 1999. – 607 с.
37. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства / И. Бентам. – М. : РООССПЭН, 1998. – 415 с.
38. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества / Н.А. Бердяєв. – М. : Правда, 1989. – 607 с.
39. Бернюков А.М. Юридичне мислення як гносеологічна основа правової герменевтики / А.М. Бернюков // Наук. вісн. Львів. держ. ун-ту внутр. справ. Сер. юрид. – 2006. – Вип. 3. – С. 385–394.
40. Бзикадзе М. Обвиненный во взяточничестве судья хотел выброситься из окна / М. Бзикадзе // Комсомол. правда в Украине. – 2008. – 10 дек. (№ 276) – С. 7.
41. Библия. – М. : ЭП «Интеркультура», 1991. – 1217 с.
42. Бирюков Е. «Закон не должен быть безнравственным» (Вл. Соловьев о праве и нравственности) / Е. Бирюков // Рос. юстиция. – 1994. – № 6. – С. 33–34.
43. Бланкенбург Э. Юристы и правовые инновации в Германии и США / Э. Бланкенбург // Государство и право. – 1997. – № 5. – С. 105–108.
44. Бобрынев В. Как «революционная целесообразность» обернулась произволом / В. Бобрынев // Рос. юстиция. – 2003. – № 2. – С. 63–69.
45. Бойков А.Д. Этика профессиональной защиты по уголовным делам / А.Д. Бойков. – М. : Юрид. лит., 1978. – 173 с.
46. Боровська Г.С. Правнича етика: людина-людство у рефлексії П. Юркевича / Г.С. Боровська // Наук. вісн. Львів. держ. ун-ту внутр. справ. Сер. юрид. – 2006. – Вип. 3. – С. 362–368.
47. Борщак І. Іван Мазепа. Життя і поривання великого гетьмана / І. Борщак, Р. Мартель. – К. : Радян. письменник, 1991. – 316 с.
48. Букреев В.И. Этика права: от истоков этики и права к мировоззрению : учеб. пособие / В.И. Букреев, И.Н. Римская – М. : Юрайт, 1998. – 336 с.
49. Ваксян, А. Есть противопоказания для занятия должности / А. Ваксян // Рос. юстиция. – 1996. – № 12. – С. 45–46.
50. Василенко М.П. «Права по которым судится малороссийский народ», як джерело до історії державного права України XVIII віку / М.П. Василенко // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2003. – Т. 3 : Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – С. 136–143.
51. Василенко М.П. З історії устрою Гетьманщини / М.П. Василенко // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2003. – Т. 3 : Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – С. 554–566.
52. Василенко М.П. Матеріали до історії українського права / М.П. Василенко // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2003. – Т. 3 : Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – С. 144–193.
53. Васильев В.Л. Юридическая психология : учеб. для вузов / В.Л. Васильев. – СПб. : Питер, 2003 – 656 с.
54. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М. Вебер // Избранные произведения : пер. с нем. / сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова ; предисл. П.П. Гайденко. – М., 1990. – С. 644–706.
55. Ведерников О. Профессиональная этика судей (опыт США) / О. Ведерников // Рос. юстиция. – 1995. – № 3. – С. 51–52.
56. Ветрова Г. Закон и нравственность в уголовном судопроизводстве / Г. Ветрова // Вест. Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1996. – № 1. – С. 54–58.
57. Видатні постаті в історії України (IX-XIX ст.). Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети : довідк. вид. – К. : Вища шк., 2002. – 359 с.
58. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової під час представлення у Верховній Раді України Щорічної доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні 14 січня 2011 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001715-11. – Заголовок з екрана.
59. Виступ уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової на представленні Спеціальної доповіді "Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини" з нагоди 60-річчя Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : 22 жовт. 2010 р. // Голос України. – 2011. – 11 січ. (№ 3). – С. 12–13.
60. Вичев В. Нравственная культура руководителя / В. Вичев ; пер. с болг. – М. : Политиздат, 1988. – 158 с.
61. Владимирский-Буданов М.Ф. Русская Правда [Рецензия на работу Л.К. Гетца о Русской Правде] / М.Ф. Владимирский-Буданов // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська Правда. – С. 139–149.
62. Вовк Д.О. Право і релігія: загально-теоретичні проблеми співвідношення : монографія / Д.О. Вовк. – Х. : Право, 2009. – 224 с.
63. Возвращение к истокам права: Судебные Уставы // Законность. – 1994. – № 6. – С. 47–53.
64. Вышеславцев П.Б. Кризис индустриальной культуры / П.Б. Вышеславцев. – Нью-Йорк, 1953. – 350 с.
65. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики : пер. с нем. / Х.-Г. Гадамер. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
66. Гамбург Л. Реформування полкових судів України 1763 р. в статутній судовій реформі гетьмана К. Розумовського / Л. Гамбург // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х., 1999. – № 2. – С. 175–186.
67. Гвоздик П. Виступ на черговому IX з’їзді суддів України : матеріали з’їзду / П. Гвоздик // Вісн. Верхов. Суду України. – 2008. – № 1. – С. 17.
68. Гегель Г.В.Ф. Философия права : пер. с нем. / Г.В.Ф. Гегель ; ред. и сост. Д.А. Керимов. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
69. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Г.В.Ф. Гегель ; отв. ред. Е.П. Ситковский. – М. : Мысль, 1977. – Т. 3 : Философия духа. – 472 с.
70. Гетьман А.П. Основні напрями оптимізації правового виховання в сучасній Україні / А.П. Гетьман, О.Г. Данильян // Правове виховання в сучасній Україні : монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за заг. ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. – Х., 2010. – С. 312–333.
71. Глазырин Ф.В. Судебная психология. Общая часть / Ф.В. Глазырин. – Свердловск : Изд-во СЮИ, 1977. – 257 с.
72. Гончаренко В.Д. Становлення і розвиток Верховного суду України / В.Д. Гончаренко, О.Л. Копиленко, О.В. Зайчук // Вісн. Верхов. Суду України. – 2003. – № 1. – С. 2–11.
73. Гордийченко В.В. Моральная культура личности в системе духовной культуры / В.В. Гордийченко // Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення : наук.-метод. зб. / відп. ред. В.М. Барякін. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 1. – С. 192–198.
74. Городовенко В.В. Незалежність суддів і моральні засади суддівської професії / В.В. Городовенко // Вісн. Верхов. Суду України. – 2002. – № 4. – С. 42–44.
75. Горский Г.Ф. Судебная этика. Некоторые проблемы нравственных начал советского уголовного процесса / Г.Ф. Горский, Л.Д. Кокорев, Д.П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1973. – 272 с.
76. Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К. : Генеза, 1995. – 608 с.
77. Гранат Н.Л. Внутреннее убеждение в структуре криминалистического мышления / Н.Л. Гранат, Ю.Н. Погибко // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1972. – Вып. 17. – С. 125–143.
78. Гребеньков Г.В. Юридична етика : навч. посіб. / Г.В. Гребеньков, Д.П. Фіолевський. – К. : Алеута, 2004. – 209 с.
79. Греков Б.Д. Киевская Русь / Б.Д. Греков. – М. : Госполитиздат, 1953. – 568 с.
80. Грошевий Ю.М. До питання про професійну правосвідомість суддів / Ю.М. Грошевий // Проблеми правознавства : міжвід. наук. зб. – К., 1973. – Вип. 26. – С. 30–37.
81. Грошевий Ю.М. Проблеми моралі в сфері кримінально-процесуальної діяльності / Ю.М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х., 1996. – № 6. – С. 30–38.
82. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве / Ю.М. Грошевой. – Харьков : Вища шк., 1975. – 144 с.
83. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / М.С. Грушевський ; передм. В.А. Смолія, П.С. Соханя. – К. : Наук. думка, 1992. – 544 с.
84. Грязин И. Текст права / И. Грязин. – Таллин : Ээсти Раамат. – 1983. – 188 с.
85. Гуревич П.С. Философская антропология / П.С. Гуревич. – М. : NOTA BENE, 2001. – 456 с.
86. Гуцериев Х.С. Правовая и духовная культура сотрудников правоохранительных органов / Х.С. Гуцериев [и др.]. – СПб. : С.-Петерб. юрид. ин-т МВД России, 1996. – 156 с.
87. Давид, Р. Основные правовые системы современности : пер. с фр. / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. – М. : Междунар. отношения, 1998. – 400 с.
88. Данильян О.Г. Специфіка формування правової культури в транзитивному суспільстві / О.Г. Данильян // Наук. зап. Харк. ун-ту повітр. сил. Соц. філософія, психологія. – 2006. – Вип. 2 (26). – С. 3–9.
89. Дементьев А. Подготовка кадров судей – выход есть / А. Дементьев // Рос. юстиция. – 1996. – № 2. – С. 4.
90. Демиденко Г.Г. Великий князь Руси Ярослав Мудрый : науч.-попул. очерк / Г.Г. Демиденко. – Харьков : Право, 2011. – 328 с.
91. Дзьобань О.П. Принципові засади правового виховання як цілісного системного процесу / О.П. Дзьобань // Правове виховання в сучасній Україні : монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. – Х., 2010. – С. 99–118.
92. Долгов Ю.Д. Законодательные и организационные проблемы функционирования комиссий суддей / Ю.Д. Долгов // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів : матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 30-31 берез. 2005 р., м. Харків / редкол. : В.В. Сташис [та ін.]. – Х., 2006. – С. 62–72.
93. Дубровский Д.И. Обман. Философско-психологический анализ / Д.И. Дубровский. – М. : РЭЙ, 1994. – 120 с.
94. Дудырев Ф.Ф. Российское юридическое образование в епоху реформ (опыт сравнительно-исторического анализа) / Ф.Ф. Дудырев // Государство и право. – 2005. – № 1. – С. 88–91.
95. Дулов А.В. Судебная психология : учеб. пособие для юрид. ин-тов и фак. / А.В. Дулов. – 2-е изд., испр. и доп. – Минск : Вышэйшая шк., 1975. – 464 с.
96. Дювернуа Н.Л. Источники права и суд в древней России: Опыты по истории русского гражданского права / Н.Л. Дювернуа. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 396 с.
97. Дяченко К.А. Честь у життєвому світі людини: філософсько-антропологічний аналіз : автореф. дис. … канд. філософ. наук : 09.00.04 / К.А. Дяченко ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х. : Рейтинг, 2004. – 18 с.
98. Еволюція етосу юриста в Україні (історичний та соціально-психологічний нарис) / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» ; за ред. В.О. Лозового та В.О. Румянцева. – Х. : Право, 2011. – 264 с. – (Сер. «Відкрита дослідницька концепція», вип. 10.).
99. Европейская хартия о статусе суддей // Рос. юстиция. – 1999. – № 7. – С. 2–4.
100. Жалинский А.Э. Социально-правовое мышление: проблемы борьбы с преступностью : монография / А.Э. Жалинский ; отв. ред. С.В. Бородин. – М. : Наука, 1989. – 192 с.
101. Жеребцов А. Судье можно простить юридическую ошибку, но чванство, грубость, заносчивость – никогда / А. Жеребцов // Рос. юстиция. – 1996. – № 5. – С. 8–9.
102. Загальна Декларація прав людини // Права людини. Основні міжнародно-правові документи. – К., 1989. – С. 10–15.
103. Заєць А.П. Світоглядні основи праворозуміння / А.П. Заєць // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х., 1997. – № 2 (9). – С. 3–12.
104. Закомлистов А.Ф. Судебная этика / А.Ф. Закомлистов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 258 с.
105. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2009) : зі змінами та допов. станом на 1 січ. 2009 р. – Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2009. – 784 с.
106. Звернення ради суддів Одеської області до Ради суддів України про факти втручання у здійснення правосуддя окремими працівниками прокуратури // Вісн. Верхов. Суду України. – 2008. – № 7. – С. 9–10.
107. Иванников И.А. Концепция правовой культуры / И.А. Иванников // Изв. вузов. Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 12–16.
108. Иванов Ю. «Я люблю суд присяжных и дорожу им…» : [к 150-летию со дня рождения А.Ф. Кони] / Ю. Иванов // Рос. юстиция. – 1994. – № 1. – С. 31–34.
109. Иеринг Р. Юридическая техника / Р. Иеринг ; сост. А.В. Поляков. – М.: Статус, 2008. – 231 с.
110. Изгоев А.С. Об интеллигентной молодежи / А.С. Изгоев // Вехи: сб. ст. о рус. интеллигенции Н.А. Бердяева, С.Н. Булгакова, М.О. Гершензона, А.С. Изгоева, Б.А. Кистяковского, П.Б. Струве, С.Л. Франка. – Репринт. воспр. изд. 1909 г. – М., 1990. – С. 97–124.
111. Ильин И.А. Собрание сочинений : в 10 т. / И.А. Ильин. – М. : Рус. кн., 1994. – Т. 4 : О сущности правосознания. – 230 с.
112. Іларіон. Слово про закон і благодать / Іларіон // Хрестоматія нововведених творів до шкільних програм / за ред. П.П. Кононенка. – К., 1990. – С. 60–63.
113. Історія держави і права України. Академічний курс : у 2 т. / Акад. прав. наук України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2000. – Т. 1. – 648 с.
114. Каган М.С. Культура-Философия-Искусство / М.С. Каган, Т.В. Холостова. – М. : Знание, 1988. – 64 с.
115. Калиновський Ю.Ю. Правосвідомість і правова культура як об’єкти філософсько-правового дискурсу (концептуальний вимір) / Ю.Ю. Калиновський // Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні : монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – С. 10–29.
116. Калиновський Ю.Ю. Правосвідомість українського суспільства як соціокультурний феномен: філософсько-правова рефлексія : автореф. дис. … д-ра філософ. наук : 12.00.12 / Ю.Ю. Калиновський. – Х. : [б. в.], 2010. – 36 с.
117. Кант И. Лекции по этике : пер. с нем / И. Кант. – М.: Республика, 2000. – 431 с.
118. Кант И. Сочинения в шести томах / И. Кант ; под. общ. ред. В.Ф. Асмус. – М. : Мысль, 1965. – Т. 4., ч. 1 : Критика практического разума. – 544 с.
119. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права : монографія / О.В. Капліна. – Х. : Право, 2008. – 296 с.
120. Кара-Мурза С.Г. Демонтаж народа / С.Г. Кара-Мурза. – М. : Алгоритм, 2008. – 704 с.
121. Карбонье Ж. Юридическая социология / Ж. Карбонье. – М. : Прогресс, 1986. – 352 с.
122. Карпачова Н. Виступ на черговому IX з’їзді суддів України / Н. Карпачова // Вісн. Верхов. Суду України. – 2008. – № 1. – С. 17–18.
123. Катаева Л.Н. Целостность человека и проблемы ее самореализации в общении / Л.Н. Катаева, Е.Н. Шевчук // Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення : наук.-метод. зб. / відп. ред. В.М. Барякін. – Запоріжжя, 2000. – – Вип. 1. – С. 114–122.
124. Кейзеров Н.М. Политическая и правовая культура: методологические проблемы / Н.М. Кейзеров. – М. : Юрид. лит., 1983. – 232 с.
125. Керимов Д.А. Культура и техника законотворчества / Д.А. Керимов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
126. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д.А. Керимов. – М. : Аванта, 2000. – 560 с.
127. Кивалов С. Прекратите пилить судебную систему – она не золотая / С. Кивалов // Комсомол. правда в Украине. – 2008. – 27 окт. (№ 238). – С. 6–7.
128. Кирилов Е. Пожизненные рейдеры от юстиции / Е. Кирилов // Комсомол. правда в Украине. – 2007. – 28 марта (№ 68). – С. 5.
129. Кистяковский Б.А. В защиту права / Б.А. Кистяковский // Вехи : сб. ст. о рус. интеллигенции Н.А. Бердяева, С.Н. Булгакова М.О. Гершензона, А.С. Изгоева, Б.А. Кистяковского, П.Б. Струве, С.Л. Франка. – Репринт. воспр. изд. 1909 г. – М., 1990. – С. 125–155.
130. Кистяковский Б.А. Философия и социология права / Б.А. Кистяковский ; сост., примеч., указ. В.В. Сапова. – СПб. : РХГИ, 1998. – 800 с.
131. Кістяківський О.Ф. Очерк исторических сведений о своде законов, действовавших в Малороссии под заглавием: Права по которым судится малороссийский народ / О.Ф. Кістяківський // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2003. – Т. 3 : Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – С. 29–57.
132. Клеандров М.И. О законодательном закреплении механизма отбора кандидатов в судьи и формировании судейского корпуса в России / М.И. Клеандров // Рос. юрид. журн. – 2000. –№ 4. – С. 5–16.
133. Клеандров М.И. Социально-психологические и морально-этические проблемы формирования судейского корпуса / М.И. Клеадров // Журн. рос. права. – 1999. – № 12. – С. 48–52.
134. Клеандров М.И. Статус судьи : учеб. пособие / М.И. Клеандров. – Новосибирск : Наука, 2000. – 443 с.
135. Клименко А. Контрреформаторы (К.И. Паленин, Д.Н. Набоков) / А. Клименко // Рос. юстиция. – 1996. – № 9. – С. 59–62.
136. Клименко А. Человек в футляре (В.В. Панин – министр юстиции России (1839-1862)) / А. Клименко // Рос. юстиция. – 1995. – № 8. – С. 31–34.
137. Клименко А. Эпоха великих реформ: (жизнь и деятельность министров юстиции – Д.Н. Замятина (1805-1869), С.Н. Урусова (1816-1882)) / А. Клименко // Рос. юстиция. – 1996. – № 2. – С. 59–62.
138. Ключевский В.О. Сочинения : в 9 т. / В.О. Ключевский. – М. : Мысль, 1987. – Т. 1, ч. 2 : Курс русской истории. – 430 с.
139. Кобликов А.С. Юридическая этика : курс лекций / А.С. Кобликов. – М. : НОРМА, 2004. – 176 с.
140. Ковальська З. Публічне та приватне право, або чому два юристи завжди мають три думки (професійна етика юриста) / З. Ковальська // Юрид. вісн. України. – 2000. – 13-19 квіт. (№ 15). – С. 1–3.
141. Коган Л.Н. Социальные силы человека / Л.Н. Коган // Филос. науки. – 1981. – № 6. – С. 21–28.
142. Кодекс професійної етики судді : затв. V з’їздом суддів України від 24 жовт. 2002 р. // Вісн. Верхов. Суду України. – 2002. – № 5. – С. 24–25.
143. Козак Д. Суд в современном мире: проблемы и перспективы / Д. Козак // Рос. юстиция. –2001. – № 9. – С. 3–6.
144. Колоколов Н. Смертная казнь глазами судьи / Н. Колоколов // Рос. юстиция. – 1998. – № 7. – С. 26–27.
145. Кони А.Ф. Избранные произведения : в 2 т. / А.Ф. Кони. – М. : Юрид. лит., 1959. – Т. 2 : Воспоминания. – 536 с.
146. Кони А.Ф. Избранные произведения : в 2 т. / А.Ф. Кони. – М. : Юрид. лит., 1959. – Т. 1 : Статьи и заметки. Судебные речи. – 627 с.
147. Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе (Общие черты судебной этики) // Избранные произведения : в 2 т. / А.Ф. Кони. – М. : Юрид. лит., 1959. – Т. 1 : Статьи и заметки. Судебные речи. – С. 27–48.
148. Кони А.Ф. Собрание сочинений : в 8 т. / А.Ф. Кони. – М. : Юрид. лит., 1966. – Т 1 : Из записок судебного деятеля. – 568 с.
149. Константний О.В. Правова культура суддів / О.В. Константний // Вісн. Верхов. Суду України. – 2008. – № 8. – С. 39–41.
150. Конституційно-правові засади становлення української державності : монографія / Акад. прав. наук України ; Ін-т держ. буд-ва та місцевого самоврядування ; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Тодики – Х. : Право, 2003. – 328 с.
151. Конституція України. – Х. : Одіссей, 2010. – 56 с.
152. Корбач І.В. Сотники : іст. роман-хроніка / І.В. Корбач. – К. : Укр. центр духовн. культури, 1995. – 299 с.
153. Корнева Л.М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность / Л.М. Корнева. – М. : Юрид. лит., 1971. – 136 с.
154. Коссио К. Эгологическая теория права и юридическое понятие свободы / К. Коссио // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / Нац. обществ.-науч. фонд; рук. науч. проекта Г.Ю. Семигин. – М., 1999. – Т. 3 : Европа. Америка XVII–XX вв. – С. 736–737.
155. Костенко Л.В. Гуманістична аура нації, або дефект кривого дзеркала / Л.В. Костенко // Уряд. кур’єр. – 2000. – № 37. – С. 8–10.
156. Костомаров М.І. Галерея портретів : біограф. нариси / М.І. Костомаров ; пер. М. Ілляш, упоряд. і передм. В.О. Замлинський. – К. : Веселка, 1993. – 326 с.
157. Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография / Н.И. Костомаров ; сост. В.А. Замлинский. – К. : Изд-во Киев. гос. ун-та, 1989. – 736 с.
158. Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования : в 8 кн. / Н.И. Костомаров. – СПб. : Лит. фонд, 1903. – Кн. 1, т. 1–3 : Биографический очерк с портретом автора. – 731 с.
159. Кравчук М.В. Правові основи будівництва Національних Збройних Сил України в 1914-1993 рр.: (організація, структура, штати): Історико-правове дослідження / М.В. Кравчук. – Івано-Франківськ : Плай, 1997. – 292 с.
160. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький / І.П. Крип’якевич. – 2-е вид. випр. і допов. – Л. : Світ, 1990. – 408 с.
161. Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич ; відп. ред. Ф.П. Шевченко. – Л. : Світ, 1990. – 520 с.
162. Кружилина Т.В. Формирование общей и профессиональной культуры будущего специалиста в условиях образовательной среды вуза / Т.В. Кружилина // Время и человек в зеркале гуманитарных исследований : материалы 5-ой междунар. летней культур.-антрополог. шк. молодых ученых «Культура-Образование-Человек» : в 2 т. / под ред. А.В. Непринцева. – Курск, 2003. – Т. 2. – С. 139–142.
163. Кульчицький В. Фундатор судової реформи у царській Росії С.І. Зарудний та суд присяжних / В. Кульчицький, І. Бойко, О. Сидорук // Право України. – 2004. – № 8. – С. 114–117.
164. Лазаревський А.М. Суды земские, гродские и подкоморские в XVIII веке / А.М. Лазаревський // Антологія української юридичної думки: в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2003. – Т. 3 : Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – С. 540–554.
165. Ларошфуко Ф. Мемуары. Максимы и моральне размышления : сборник / Ф. Ларошфуко ; пер. с фр. М.В. Драко. – Минск : ООО «Попурри», 1999. – 416 с.
166. Лащенко Р.М. Впливи права українського на суспільне життя XIV–XV віків у Великому князівстві Литовському / Р.М. Лащенко // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученко. – К., 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська Правда. – С. 433–444.
167. Лебедев В. Верховному Суду Российской Федерации 80 лет / В. Лебедев // Рос. юстиция. – 2003. – № 1. – С. 2–5.
168. Леви Х. Введение в правовое мышление / Х. Леви. – М. : Наука, 1995. – 115 с.
169. Леже Р. Великие правовые системы современности: сравнительно-правовой подход / Р. Леже ; пер. с фр. А.В. Грядова. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 584 с.
170. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права : учеб. пособие / О.Э. Лейст ; под ред. В.А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2008. – 452 с.
171. Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства / В.В. Леоненко. – Киев : Наук. думка, 1981. – 163 с.
172. Леонтович Ф.І. Русская Правда и Литовський Статут / Ф.І. Леонтович // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученко. – К., 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська Правда. – С. 155-224.
173. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
174. Лескова И.В. Социокультурная идентичность и правовое воспитание личности / И.В. Лескова // Государство и право. – 2007. – №. 4. – С. 91-98.
175. Ликас А.Л. Культура правосудия / А.Л. Ликас. – М. : Юрид. лит., 1990. – 176 с.
176. Литвинов О.М. Філософія права Павла Новгородцева: суспільний ідеал-право-держава. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка; 2009. – 292 с.
177. Лихачев Д.С. Слово о полку Игореве. Историко-литературный очерк / Д.С. Лихачев. – 2 изд. доп. – М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1955. – 152 с.
178. Літопис Руський. За Іпатіївським списком / пер. Л. Махновець. – К. : Дніпро, 1989. – 591 с.
179. Літопис Самовидця. – К. : Наук. думка, 1971. – 208 с.
180. Лозовой В.А. Культура личности и самовоспитание: историко-философские историко-культурологические аспекты / В.А. Лозовой, И.Н. Пугина. – Харьков : Основа, 1988. – 216 с.
181. Лозовой В.А. Самовоспитание личности: философско-социологический анализ : монография / В.А. Лозовой. – Харьков : Основа, 1991. – 208 с.
182. Лозовой В.О. Культура особистості: системний підхід до аналізу / В.О. Лозовой // Філософія і сучасність : зб. наук. пр. / за ред. С.М. Пазиніча. – Х., 2008. – Вип. 1. – С. 78–89.
183. Лозовой В.О. Незалежність суддів: соціальна, психологічна і моральна проблема / В.О. Лозовой, Ю.А. Курочка // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів : матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 30-31 берез. 2005 р., м. Харків / редкол. : В.В. Сташис [та ін.]. – Х., 2006. – С. 124–129.
184. Лозовой В.О. Нравственная культура личности: содержание и пути формирования : учеб. пособие / В.О. Лозовой. – Харьков : Нар. укр. акад., 2001. – 44 с.
185. Лозовой В.О. Професійна етика юриста : навч. посіб. / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; В.О. Лозовой, О.В. Петришин. – Х. : Право, 2004. – 176 с.
186. Лозовой В.О. Саморозвиток особистості у філософській рефлексії та соціальній практиці : монографія / В.О. Лозовой, Л.М. Сідак. – Х. : Право, 2006. – 256 с.
187. Ломов Б.Ф. Личность в системе общественных отношений / Б.Ф. Ломов // Психолог. журн. – 1981. – Т. 2., № 1. – С. 3–17.
188. Максимейко М.О. Русская Правда и литовско-русское право / М.О. Максимейко // Академічна юридична думка / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; за заг. ред Ю.С. Шемшученка. – К., 1998. – С. 307–315.
189. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления : монография / С.И. Максимов. – Харьков : Право, 2002. – 328 с.
190. Максимов С.І. Методологічні підходи до розуміння сутності та змісту правового виховання / С.І. Максимов, І.І. Коваленко // Правове виховання в сучасній Україні: монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. – Харків : Право, 2010. – С. 10–33.
191. Максимов С.І. Місце і роль правового виховання в процесі формування національної правової культури / С.І. Максимов, М.П. Требін // Правове виховання в сучасній Україні: монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. – Харків : Право, 2010. – С. 285–312.
192. Максимов С.І. Співвідношення міжнародного та національного права (філософські аспекти) / С.И. Максимов // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х., 1996. – № 7. – С. 87–92.
193. Максимов С.І. Філософсько-правове мислення / С.І. Максимов // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х., 2001. – № 4 (27). – С. 15–164.
194. Макушинська Г.П. Осмислення норм християнської моралі в процесі становлення української національної свідомості напередодні третього тисячоліття / Г.П. Макушинська // Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення : наук.-метод. зб. / відп. ред. В.М. Барякін. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 1. – С. 267–272.
195. Малахин В. «Мы слуги закона, но это не мешает нам быть людьми»: (юристы в художественных произведениях Л.Н. Толстого) / В. Малахин // Рос. юстиция. – 1995. – № 7. – С. 31–34.
196. Малахин В. Н.В. Гоголь и юриспруденция: (к 145-летию со дня смерти писателя) / В. Малахин // Рос. юстиция. – 1997. – № 11. – С. 59–62.
197. Мальцев В.Г. Понимание права, подходы и проблемы / В.Г. Мальцев. – М. : Прометей, 1999. – 419 с.
198. Мальцев Г.В. Бюрократия как правовая и моральная проблема : монография / Г.В. Мальцев. – М. : Изд-во РАГС, 2009. – 100 с.
199. Мамардашвили М.К. Кантианские вариации / М.К. Мамардашвили. – М. : Аргаф, 1997. – 320 с.
200. Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии / М.К. Мамардашвили ; под ред. Ю.П. Сенокосова. – М. : Аргаф, 1999. – 320 с.
201. Мамардашвили М.К. Необходимость себя. Введение в философию: доклады, статьи, философские заметки / М.К. Мамардашвили ; под общ. ред. Ю.П. Сенокосова. – М. : Лабиринт. – 1996. – 432 с.
202. Марков О. Нравственные начала судейской профессии (опыт и размышления) / О. Марков // Рос. юстиция. – 2001. – № 11. – С. 43–45 ; № 12. – С. 43-45.
203. Марович Дж. За хрупкий приз, который зовется репутацией (этика судьи) / Дж. Марович // Рос. юстиция. – 2001. – № 6. – С. 43–46.
204. Марочкин И.Е. Проблемы дисциплинарной ответственности судей / И.Е. Марочкин // Проблеми законності : республ. міжвід. наук. зб. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – Вип. 48. – С. 155–161.
205. Матеріали розширеного засідання президії ВСУ та Ради суддів України 20 січня 1999 року // Вісн. Верхов. Суду України. – 1999. – № 1. – С. 10.
206. Международные нормы о правах человека и применение их судами Российской Федерации : практ. пособие. – М. : Права человека, 1996. – 432 с.
207. Межуев В.М. Культура и история: проблемы культуры в философско-исторической теории марксизма / В.М. Межуев. – М. : Политиздат, 1977. – 199 с.
208. Меліхова Ю.А. Моральна складова проблеми добору кадрів на посаду судді / Ю.А. Меліхова // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х., 2007. – № 3 (50). – С. 225-233.
209. Меліхова Ю.А. Морально-професійна культура судді як предмет філософсько-правової ре