МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ МІОКАРДА В УМОВАХ ТЕХНОГЕННИХ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ (анатомо-експериментальне дослідження)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Погорєлова Оксана Сергіївна

УДК [611.12:612.174:577.118] - 05

Морфофункціональні зміни міокарда в умовах техногенних мікроелементозів
у віковому аспекті
(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01 - нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Сікора Віталій Зіновійович
доктор медичних наук, професор

Суми-2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...3
ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Сучасні погляди на морфофункціональний стан міокарда.....................9
1.2. Роль мікроелементів в життєдіяльності організму.....................................23
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ................................35
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Морфофункціональна характеристика міокарда інтактних щурів різних вікових груп.......................................39
3.2. Структурно-метаболічні зміни міокарда щурів за умов техногенних мікроелементозів Ямпільського району...............................................................51
3.3. Структурно-метаболічні зміни міокарда щурів за умов техногенних мікроелементозів Шосткинського району...............................................................72
3.4. Структурно-метаболічні зміни міокарда щурів за умов техногенних мікроелементозів Середино-Будського району...............................................95
3.5. Морфофункціональний стан міокарда щурів різних вікових груп за умов техногенних мікроелементозів Середино-Будського району при використанні препарату «Тіотриазолін»...................................................118
РОЗДІЛ 4. Аналіз і узагальнення результатів дослідження..................................................................................................130
ВИСНОВКИ.........................................................................................................155
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................158
ДОДАТКИ............................................................................................................180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АНП атріальний натрійуричний пептид;
ВОКМ відносний об’єм кардіоміоцитів;
ВОС - відносний об’єм судин;
ВОСТ- відносний об’єм сполучної тканини ;
ГМЦР гемогемомікроциркуляторне русло;
ДКМ діаметр кардіоміоцитів;
ДЯКМ діаметр ядер кардіоміоцитів;
ІФ індекс Фултона;
КМЦ кардіоміоцити;
ЛШ лівий шлуночок;
МЛШ маса лівого шлуночка;
МП маса передсердь;
МПШ маса правого шлуночка;
ПІ планіметричний індекс;
П передсердя;
ПНУФ передсердний натрійуричний фактор;
ПОЛ перекисне окислення ліпідів;
ПС площа ендокардіальної поверхні;
ПШ правий шлуночок;
СІ серцевий індекс;
СПР саркоплазматичний ретикулум;
СТКМВ стромально-кардіоміоцитарне відношення;
ЧМС чиста маса серця;
ШІ шлуночковий індекс

ВСТУП

Актуальність проблеми. Урбанізація суспільства, ріст хімічної та електроенергетичної галузей виробництва, використання мінеральних добрив, металомістких пестицидів, викиди у навколишньє середовище відходів виробництва та вихлопів автомобільного транспорту, аварії на промислових підприємствах за останні десятиріччя здійснюють постійний вплив на живі істоти [57, 106, 136, 151]. Причому в деяких регіонах виникають асоціації елементів, що не є природними, а характерні для техногенних аномалій [120]. Пристосовуючись до нових умов існування, в організмі вмикаються захисні механізми, які протягом певного терміну здатні нівелювати ушкоджуючий вплив небезпечних чинників [118]. Але в подальшому, по мірі виснаження резервів, відбувається зрив адаптації, і пристосувальні механізми перетворюються на патологічні, які виявляються спочатку на клітинному та біохімічному рівнях, а з часом, призводять до морфологічних змін на органному рівні [ 75].
Одним з найрозповсюджених забруднювачів навколишнього середовища є важкі метали, концентрація яких перевищує допустимі норми в багатьох регіонах України та світу [36, 73, 104, 157]. У Північних регіонах Сумської області в ґрунті та водоймах спостерігається збільшення вмісту іонів міді, цинку, заліза, марганцю, хрому та свинцю, концентрація яких перевищує ГДК у 10-100 разів [25, 100, 115]. Вивченню дії важких металів на організм людини та експериментальних тварин присвячено достатньо робіт, більшість з яких вказують на негативний вплив металів на органи та системи [3, 6, 174, 180]. До основних механізмів токсичної дії важких металів слід віднести їх безпосередній вплив на тканини та опосередкований, що здійснюється за рахунок блокування ферментних систем і пошкодження генетичного апарату клітини [50]. На теперішній час є вичерпні дані щодо змін у печінці, нирках, ендокринних залозах і кістковій системі за умов дії підвищених концентрацій солей важких металів. Однак дані літератури стосовно впливу несприятливих чинників саме на функціонування міокарда поодинокі та часом недостатньо інформативні (не розкривають зміни на всіх рівнях будови). На теперішній час залишається нез`ясованим питання перебудови міокарда, хімічного складу і мікроструктури кардіоміоцитів за умов дії різних солей важких металів. Не визначені також особливості дії солей важких металів на міокард тварин різного віку.
Враховуючи те, що за останні роки спостерігається ріст патології серцево-судинної системи в усіх вікових групах [10, 19, 24, 58, 75], особливу занепокоєність викликає збільшення захворюваності у дітей та осіб працездатного віку. Серед основних захворювань можна виділити кардіоміопатії та метаболічні порушення у міокарді, причини розвитку яких залишаються до кінця не з’ясованими [22, 23, 84]. Тому розуміння механізмів порушення функціонування міокарда дозволить розробити оптимальні заходи щодо їх профілактики і лікування. Все це обумовлює актуальність вивчення морфологічних змін міокарда тварин різного віку за умов дії солей важких металів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану наукових досліджень Сумського державного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри анатомії людини Сумського державного університету "Морфофункціональні особливості перебудови скелета та внутрішніх органів в умовах порушеного гомеостазу" номер державної реєстрації 0107U001287.
Мета роботи. Визначення на макро- та мікроструктурному рівнях закономірності структурної перебудови міокарда і зміни хімічного складу серця за умов дії певних комбінацій солей важких металів у підгострому експерименті у тварин різних вікових груп, а також визначення можливості корекції виявлених змін препаратом "Тіотриазолін".
Задачі дослідження:
1. Визначити масометричні, просторові, гістоморфометричні параметри серця інтактних щурів залежно від віку для проведення коректного порівняльного аналізу.
2. Визначити особливості хімічного складу серця у віковому аспекті для проведення коректного порівняльного аналізу.
3. Встановити особливості перебудови відділів серця щурів молодого, зрілого та старечого віку за умов дії солей важких металів, знайдених в підвищеній концентрації у воді Ямпільського, Середино-Будського та Шосткинського районів Сумської області.
4. З’ясувати динаміку змін хімічного складу серця за умов дії на організм шкідливих чинників зовнішнього середовища Сумського регіону.
5. Визначити можливість корекції препаратом "Тіотриазолін" несприятливого впливу на міокард солей важких металів.
Об`єкт дослідження перебудова камер серця, морфогенез кардіоміоцитів та стромального компонента міокарда, динаміка хімічного складу серця щурів різного віку в нормі та за умов дії солей важких металів.
Предмет дослідження камери серця, кардіоміоцити, сполучна тканина, кровоносні судини міокарда, хімічний склад серця щурів різного віку в нормі та за умов дії солей важких металів .
Методи дослідження морфометричні виміри відділів і камер серця, мікроскопічний підхід у дослідженнях загальної морфологічної реакції міокарда, морфометрія гістопрепаратів, кількісна оцінка показників хімічного складу серця, статистична обробка цифрових даних.
Наукова новизна. Вперше на експериментальному матеріалі проведено комплексне вивчення особливостей будови та хімічного складу серця щурів за умов дії на організм трьох різних комбінацій солей важких металів у підгострому експерименті, що полягають у розвитку структурних змін у міокарді, а саме спочатку затравка солями важких металів призводить до розвитку компенсаторної гіпертрофії міокарда, яка при подовженні терміну експерименту через зрив компенсаторно-пристосувальних механізмів призводить до структурних змін у серцях тварин усіх вікових груп, що проявляються у зменшенні всіх масометричних параметрів серця, розвитку диспропорційної нерівномірної дилятації камер серця, зменшенні діаметру кардіоміоцитів та їх ядер, збільшенні відносного об'єму сполучної тканини, зниженні відносного об'єму судин. Вперше визначена ступінь накопичення екзогенних елементів та порушенні співвідношення ендогенних мікроелементів у тканинах серця у різні терміни підгострого експерименту. Вперше виявлені особливості реакції міокарда тварин різних вікових груп, з яких найбільш чутливими виявилися тварини молодого та старечого віку, а найбільш стійкими зрілого. Вперше визначена залежність ступеня пошкоджувальної дії на міокард даних екзополютантів від їх виду та терміну затравки: найбільшу токсичність виявлено при комбінації солей міді, марганцю і свинцю через 3 місяця від початку досліду. Експериментально обґрунтована можливість корекції негативного впливу важких металів препаратом «Тіотриазолін» у тварин всіх вікових груп. Значний корегувальний вплив преперату впершее виявлений при застосуванні у щурів молодого та зрілого віку.
Практичне значення отриманих результатів. Дане дослідження дозволило експериментально визначити загальнобіологічні аспекти механізму дії комбінації солей важких металів на будову та метаболізм міокарда тварин різного віку. Вікові особливості реакції міокарда на дію екзополютантів можна використовувати для диференційованого підходу у профілактиці і лікуванні захворювань системи кровообігу, що викликані дією екзогенних чинників. Отримані експериментальні дані можна використовувати для морфологічного обгрунтування характеру змін у міокарді в клініках терапії, кардіології, педіатрії, геронтології, екології тощо.
Пропонується використання метаболічного препарату "Тіотриазолін" як ефективного коригувального засобу для зниження ступеня ушкоджень міокарда в осіб різного віку в екологічно несприятливих регіонах.
Результати експериментальних досліджень впроваджені у навчальний процес кафедр анатомії людини Буковинського державного медичного університету, Ужгородського національного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Луганського державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, курсу оперативної хірургії та топографічної анатомії Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри прикладної екології Сумського державного університету.
Особистий внесок дисертанта. Дисертантом здійснений інформаційний пошук даних літератури, самостійно проведені всі експериментальні дослідження, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів. Автором проведено узагальнення результатів дослідження, підготовлені праці до друку і сформульовані висновки дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини" (м. Суми, 2006, 2007 рр.), IV конгресі АГЕТ України (Ялта, 2006р.), науково-практичній конференції "Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів" (Тернопіль, 24-25 травня 2007р.), VI Міжнародній конференції з інтегративної антропології (Вінниця, 2007р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображений у 12 наукових працях, з яких 9 у фахових наукових журналах (6 у моно­автор­стві), 1 статя - оглядова, 2 праці у вигляді тез конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене експериментальне вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей перебудови та хімічного складу міокарда тварин різних вікових груп за умов експериментальних мікроелементозів. Проведене дослідження коригувального впливу препарату "Тіотриазолін" на виявлені зміни. Отримані дані можуть бути використані для профілактики та лікування захворювань міокарда в екологічно несприятливих регіонах.
1. У інтактних щурів із віком відбувається збільшення масометричних, планіметричних, гістоморфометричних (діаметра кардіоміоцитів та їх ядер, відносного об'єму сполучної тканини) параметрів, зменшення відносного об'єму судин. З боку макро-, мікроелементного складу серця з віком виявляється зниження вмісту цинку, заліза, магнію, міді, хрому, збільшення - кальцію, марганцю та свинцю.
2. Затравка щурів солями важких металів на першому етапі призводить до розвитку компенсаторної гіпертрофії міокарда, яка при подовженні терміну експерименту через зрив компенсаторно-пристосувальних механізмів призводить до структурних змін у серцях тварин усіх вікових груп, що проявляються у зменшенні чистої маси серця мінімально - на 6,21% (р≤0,05) у зрілих тварин, максимально - на 21,83% (р≤0,05) у тварин старечого віку, маси лівого шлуночка мінімально - на 9,41% (р≤0,05) у тварин зрілого віку, максимально - на 24,72% (р≤0,05) у тварин старечого віку, розвитку нерівномірної дилятації порожнин шлуночків, зменшенні діаметру кардіоміоцитів та їх ядер в обох шлуночках, зменшенні відносного об'єму кардіоміоцитів та судин міокарда, збільшенні відносного об'єму сполучної тканини на 8,54% (р≤0,05) та 18,91% (р≤0,05) у тварин молодого та старечого віку відповідно, збільшенні стромально-кардіоміоцитарного відношення максимально на 17,67% у тварин старечого віку.
3. В умовах експериментальних мікроелементозів зміни хімічного складу серця проявляються у накопиченні важких металів у його тканинах відповідно до виду комбінації солей, яку отримували тварини та дисбалансі ендогенних макроелементів (натрію, калію та кальцію). Найбільш виразним є зниження вмісту магнію на 72,11 % (р≤0,05) і збільшення вмісту марганцю та свинцю на 112,54 % (р≤0,05) і 165,01 % (р≤0,05) відповідно у тварин старечого віку.
4. В умовах змодельованих мікроелементозів мала місце структурна перебудова міокарда, яка відрізнялася ступенем змін залежно від віку тварин та комбінації солей важких металів, якою затравлювали тварин. Найменш виражені структурно-метаболічні перетворення в серці виявлені у тварин, яких затравлювали солями міді, цинку та заліза (I серія моделювалися умови Ямпільського району Сумської області). Солі міді, марганцю та свинцю (III серія якій моделювались екологічні умови Середино-Будського району Сумської області) викликали найбільші зміни в серці тварин, що визначило цю комбінацію як найбільш токсичну для серцево-судинної системи.
5. Найменш виражені зміни будови і хімічного складу серця виявлені у тварин зрілого віку, найбільш виражені - у тварин молодого та старечого віку, що свідчить про зниження з віком компенсаторних можливостей серця та організму в цілому.
6. Застосування "Тіотриазоліну" у щурів молодого та зрілого віку збільшує компенсаторно-адаптаційні можливості серця, знижує темпи розвитку структурної перебудови міокарда та дилатації порожнин, зменшує накопичення солей важких металів у тканині серця. У тварин старечого віку приймання "Тіотриазоліну" не призводить до суттєвої корекції виявлених змін, але зменшує пошкоджувальну дію солей важких металів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Визначення закономірностей структурної перебудови міокарда та змін хімічного складу серця за умов дії певних комбінацій солей важких металів можливе шляхом комплексного використання морфометричних та хіміко-аналітичних методів.
2. Оптимальною умовою для визначення ступеня морфологічних змін міокарда при дії певних комбінацій солей важких металів є проведення гістологічного вивчення мікропрепаратів міокарда шлуночків, забарвлених залізним гематоксиліном Гейденгайна та за ван-Гізон.
3. Для вивчення ступеня кумуляції важких металів та порушення рівня ендогенних макроелементів e тканинах серця доцільним є встановлення хімічного складу серця через 1, 2, 3 місяці експерименту.
4. Для визачення вікової чутливості щодо дії важких металів необхідним є проведення експерименту в межах різних вікових груп тварин.
5. З метою більш чіткої і адекватної корекції шкідливого впливу мікроелементозів серед населення Ямпільського, Шосткинського та Середино-Будського районів Сумської області доцільним є застосування препарату "Тіотриазолін".

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия: Руководство. / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. 384 с.
2. Антипенко А. Е. Метаболизм миокарда при различных функциональных состояниях / А. Е. Антипенко, М. И. Каменский, С. Н. Лызлова. Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 1992. 211 с.
3. Антонов А. Р. Микроэлементоз как фактор риска самопроизвольного выкидыша у женщин / А. Р. Антонов, Н. Г. Нефедова, А. В. Ефремов // Сибирский стандрат жизни: экология питания : научно-практич. конф., 2-3 декабря 1998 г. : тезисы докл. Новосибирск, 1998. С. 211.
4. Антонова Л. Т. О проблеме оценки состояния здоровья детей и подростков в гигиенических исследованиях / Л. Т. Антонова, Г. Н. Сердюковская // Гигиена и санитария. 1995. - № 6. С. 22-28.
5. Афанасьев Ю. И. Гистология, цитология и эмбриология: учебн. [для студ. мед. вузов] / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юрина. М.: Медицина, 1999. - С. 410 420.
6. Бабенко Г. А. Свинцевий токсикоз як універсальний патогенний фактор у формуванні хвороб / Г. А. Бабенко // Медична газета. 1994. - №7. С. 33-34.
7. Березов Т. Т. Биологическая химия: учебн. [для студ. мед. вузов] / Т. Т. Березов, Б. Ф. Коровкин. [изд. третье, перераб. и доп.] - М.: Медицина, 1998. - С. 645-660.
8. Бибик В. В. Тіотриазолін: Фармакологія і фармакотерапія / В. В. Бибик, Д. М. Болгов // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, №4. - С. 226-229.
9. Биохимия и физиология семейства эндотелинов / С. А. Патарая, Д. В. Преображенский, Б. А. Сидоренко, В. П. Масенко // Кардиология. - 2000. - №26. - С. 78-85.
10. Богданова Г. Н. Распространенность сердечно-сосудистых заболеваний у детей школьного возраста Уральского региона / Г. Н. Богданова, С. Е. Беляев // Педиатрия. 1999. - № 4. С. 49-52.
11. Боднар Я. Я. Морфофункціональні зміни в міокарді та щитовидній залозі під впливом дегідратації у тварин, адаптованих до зневоднення організму / Я. Я. Боднар, П. І. Мельник, Н. М. Левандовська // Український медичний альманах. 1998. - №2. С. 27-28.
12. Боев В. М. Гигиеническая характеристика влияния антропогенных и природных геохимических факторов на здоровье населения южного Урала / В. М. Боев // Гигиена и санитария. 1998. - № 6. С. 3-8.
13. Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий / В. М. Боев // Гигиена и санитария. 2002. - №5. С. 3-8.
14. Большаков А. М. О комплексной гигиенической оценке состояния окружающей среды и её влияния на здоровье населения области / А.М. Большаков, Е. М. Черепов, Е. И. Акимова // Гигиена и санитария. 1999. - № 2. - С. 47-49.
15. Бородина Г. Н. Различные морфофункциональные изменения сердца / Г.Н. Бородина, В. Ю. Лебединский, Ю. А. Высоцкий // Вісник Вінницького Національного Медичного Університету. - 2006. - №10(2). - С. 322.
16. Быков А. А. Оценка риска загрязнения окружающей среды свинцом для здоровья детей в России / А. А. Быков, Б. А. Ревич // Медицина труда и промышленная экология. 2001. - №5. - С. 6-10.
17. Вайда Р. И. Морфофункциональные изменения миокарда после двусторонней обширной резекции легких / Р. И. Вайда, И. Е. Герасимюк // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1988. - №2. - С. 29-35.
18. Влияние окружающей среды на распространенность тиреоидной гиперплазии у детей сельских населенных пунктов Оренбургской области / В.М. Боев, В. В. Утенина, И. Л. Карпенко, Н. Д. Осадчая [и др.] // Гигиена и санитария. 1998. - № 2. С. 37-41.
19. Верткин А. Эффективность тестостерона в комплексной терапии пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями / А. Верткин, Л. Моргунов, А. Наумов // Врач. - 2007. - апрель. - С. 75-78.
20. Власова Е. В. Структурное строение миокарда при экспериментальной профилактике хронической фтористой интоксикации яблочным пектином и глицерофосфатом кальция / Е. В. Власова // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - №1. - С. 51-55.
21. Влияние на здоровье населения выбросов свинца автотранспортом / Н. В. Зайцева, Т. И. Тырыкина, М. А. Землянова [и соавт.] // Гигиена и санитария. - 1999. - №3. - С. 3-4.
22. Волосовец О. П. Ефективність застосування мілдронату у фармакотерапії синдрому серцево-судинної дизадаптації у дітей, які проживають в зонах екологічного неблагополуччя / О. П. Волосовец // Український кардіологічний журнал. 1997. - №5. С. 73-76.
23. Волосовец О. П. Синдром дизадаптації серцево-судинної системи у дітей, які зазнають негативного впливу екотоксичних факторів довкілля / О. П. Волосовец // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №1. С. 17-20.
24. Волошин Н. А. Клиническое применение тиотриазолина для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы / Н. А. Волошин, В. А. Визир, И. Н. Волошина // Новости медицины и фармации. - 2007. - №14. - С. 16-17.
25. Гінч О. В. Радіаційна обстановка на Сумщині / О. В. Гінч, Ю. В. Кук // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Суми: Джерело, 1997. С. 44-52.
26. Гершел Раф. Секреты физиологии / Гершел Раф; пер. с англ. Под общей ред. акад. Ю. В. Наточина. - М.: Бином, СПб.: Невский диалект, 2001. - С. 49-55, С. 66-76, С. 179-180, С. 234.
27. Гичев Ю. П. Экологическая обусловленность преждевременного старения и сокращения продолжительности жизни населения России / Ю. П. Гичев // Гигиена и санитария. 2002. - №6. С. 48-51.
28. Гнатюк М. С. Вікові особливості секреторної активності кардіоміоцитів передсердь у експериментальних тварин / М. С. Гнатюк // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2001. - № 13. - С. 25-27.
29. Гигиена: учебн. [для вузов] / Под общ. ред.. акад. РАМН Г.И. Румянцева. М.: Издательский дом «Гэотар-мед», 2001. С. 147.
30. Гнатюк М. С. Вікові особливості ядерно-цитоплазматичних відношень в кардіоміоцитах частин серця / М. С. Гнатюк, Ю. О. Данилевич // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - №2(7). - С. 52-55.
31. Гнатюк М. С. Кардіометричні показники при ураженні серця токсинами блідої поганки / М. С. Гнатюк, М. Ф. Ковальчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т.5, №2. - С. 25.
32. Гнатюк М. С. Особливості просторової перебудови камер серця при дії на організм токсинів блідої поганки / М. С. Гнатюк, М. Ф. Ковальчук, А. М. Пришляк // Вісник наукових досліджень. - 2006. - №1. - С. 114-115.
33. Гнатюк М. С. Структурні зміни в серці при адреналіновій міокардіодистрофії та харчовій депривації в експерименті / М. С. Гнатюк, Ю.І. Сливка // Вісник наукових досліджень. 2002. - №2. С. 113-115.
34. Гнатюк М. С. Морфометричний аналіз структурної перебудови міокарда при токсичних ураженнях / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, №3-4. С. 141-142.
35. Гнатюк М.С. Адаптаційні зміни просторових параметрів камер серця при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Вісник наукових досліджень. 2002. - №2. С. 123-125.
36. Гнатейко О. З. Екогенетичні аспекти патології людини, спричинені впливом шкідливих факторів зовнішнього середовища / О. З. Гнатейко, Н. С. Лук’яненко // Здоровье ребенка. 2007. - №6(9). С. 82-85.
37. Головко Л. Л. Стан захисних систем організму за умов поєднанної дії солей кадмію і свинцю та нітриту натрію / Л. Л. Головко // Медична хімія. - 2004. - Т.6, №3. - С. 176.
38. Головкова Т. А. Важкі метали в умовах промислових міст як фактор ризику для здоров'я населення: дис канд. мед. наук: 14.02.01/ Тетяна Андріївна Головкова. - Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Маразеєва АМН України. К., 2004. 176 c.
39. Горбунов А. А. Количественная онтогенетическая динамика соединительнотканных клеток в желудочковом миокарде крыс / А. А. Горбунов, И. В. Твердохлеб // Морфологія. 2008. Т. ІІ, № 1. С. 55-50.
40. Горбунов А. А. Соединительнотканный компонент міокарда: новый етап изучения давней проблемы / А. А. Горбунов // Морфологія. 2007. Т. І, № 4. С. 6-12.
41. Гуляева А. С. Архитектоника волокон рабочего миокарда желудочков свиньи / А. С. Гуляева, И. М. Рощевская // Морфология. - 2005. Т.127, №2. - С. 52-55.
42. Гуцол А. А. Практическая морфометрия органов и тканей: для врачей патологоанатомов / А. А. Гуцол, Б. Ю. Кондратьев. Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1988. 136 с.
43. Давыдов Б.И. Состояние здоровья детей и подростков в регионе экологического неблагополучия / Б. И.Давыдов, Е. Г. Рудаева, Е. В. Звягина // Здравоохранение РФ. 1998. - № 6. С. 43-44.
44. Дейнека С. Є. Свинцева інтоксикація в експерименті: моделювання та та отриманні ефекти (огляд вітчизняної літератури) / С. Є. Дейнека // Вестник гигиены и епидемиологии. - 1999. - №2. - С. 27-29.
45. Додина Л. Г. Некоторые аспекты влияния антропогенного загрязнения окружающей среды на здоровье населения (Обзор) / Л. Г. Додина // Гигиена и санитария. 1998. - № 3. С. 48-52.
46. Драпкина О. М. Апоптоз кардиомиоцитов и роль ингибиторов АПФ / О. М. Драпкина, А. В. Клименков, В. Т. Ивашкин // Российский кардиологический журнал. 2003. - №1(39). С. 81-87.
47. Дунаев О. В. Структурно-функціональна характеристика мітохондрій передсердних кардіоміоцитів щурів в умовах хронічного отруєння опіатами / О. В. Дунаев // Морфологія. 2008. Т. ІІ, № 1. С. 57-61.
48. Елкин Н. И. Внутренний рельеф камер полости сердца. Морфология и развитие сердечно-сосудистой системы в норме и эксперименте / Н. И. Елкин. - М.: Медицина, 1982. С. 30-32.
49. Ермаков В.В. Геохимическая экология организ­мов как следствие системного изучения биосферы / В. В. Ермаков // Проблемы биогеохимии и геохимической эколо­гии. М.: Наука. 1999. - С. 152-183.
50. Жаворонков А. А. Проблема микроэлементозов человека / А. А. Жаворонков, Л. М. Михалева // Геохимическая экология и биогеохимическое районирование биосферы : вторая российская школа, 25-28 января 1999г. : тезисы докл. - М., 1999. С. 46-54.
51. Жаворонков А. А. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А. А. Жаворонков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова. - М.: Медицина, 1991. 496 с.
52. Жуковський Я. З. Вплив нітрату свинцю на патогенез ураження серцево-судинної системи / Я. З. Жуковський, Ю. Г. Кияк, В. І. Ковалишин // Львівський медичний часопис. 2003. Т.9, №1. С. 37-43.
53. Жураківська О. Я. Морфофункціональний стан ендокринної системи серця в нормі / О. Я. Жураківська // Актуальні питання морфології : ІІІ національний конгрес АГЕТ, 21-23 жовт. 2002 р. : тези доп. - Тернопіль, 2002. - С. 110.
54. Жураківська О. Я. Ультраструктурний стан міоендокринних клітин серця в нормі / О. Я. Жураківська // Галицький лікарський вісник. - 2003. - № 2. - С. 91-93.
55. Заячківський С. А. Особливості структурно-просторової організації кровоносного русла серця собак за умов хірургічної корекції пост резекційної легеневої артеріальної гіпертензії / С. А. Заячківський, Я. І. Федонюк, І. Є. Герасимюк // Вісник наукових досліджень. - 2006. - №3. - С. 36-38.
56. Здольник Т. Д. Сравнительная оценка влияния хрома и молибдена на функцию пищеварения / Т. Д. Здольник, Л. В. Шустаева // Гигиена и санитария. - 2000. - № 5. - С. 61-63.
57. Зербіно Д. Д. Свинець: Ураження судинної системи / Д. Д. Зербіно, Т. М. Соломенчук // Український медичний часопис. - 2002. - №2. - С. 79-83.
58. Зербіно Д. Д. Раптова смерть внаслідок хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда: вік, стать і професія померлих (аналіз динаміки за 18 років) / Д. Д. Зербіно, Т. М. Соломейчук, О. Р. Малик // Український медичний часопис. 2004. - №5 (43). С. 106-109.
59. Иммунофармакология микроэлементов / [А. В. Кудрин, А. В. Скальный, А. А. Жаворонков, М. Г. Скальная и др.].- М.: КМК, 2000. - 537 с.
60. Инджикулян А. А. Математическое моделирование морфометрических показателей сердца у мужчин зрелого возраста / А. А. Инджикулян // Морфологія. 2007. Т. І, № 3. С. 27-31.
61. Использование географических информационных систем для оценки медико-экологической ситуации в городе / В. Г. Маймулов, А. Н. Пивоваров, А. Ю. Ломтев, С. А. Горбанев // Медицина труда и промышленная экология. 1998. - № 5. С. 10-13.
62. Кардиопротекторы / [Чекман И. С., Горчакова Н. А., Французова С. Б. и соавт.]. - Киев, 2005. 204 с.
63. Квитницкая-Рыжова Т. Ю. Возрастные структурные особенности реакции секреторных и сократительных кардиомиоцитов на введение вазопрессина / Т. Ю. Квитницкая-Рыжова, А. С. Ступина, Г. В. Хаблак // Проблемы старения и долголетия - 2005. - Т.14, №4. - С. 323-331.
64. Кирьякуров Г. С. Морфометрия сердца в норме / Г. С. Кирьякуров, Н. И. Яблучанский, В. Е. Шляховер. К.: Вища школа, 1990. 152 с.
65. Кашанская О. К. Морфологические изменения миокарда и коронарного русла крыс при воздействии доксорубицина / О. К. Кашанская // Патология. - 2007. - Т.4, №1. - С. 40-42.
66. Клинникова М. Г. Ультраструктурно-цитохимический анализ кардиомиоцитов молодых и старых крыс при общем перегревании / М. Г. Клинникова, Е. Л. Лушникова, Л. М. Непомнящих // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1995. - № 11. - С. 540-544.
67. Корпачев В. В. Метаболические аспекты и клиническое применение магния оротата / В. В. Корпачев, Н. М. Гурина // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2007. - №2(8). - С. 69-74.
68. Ковальчук М. Ф. Особливості структурної перебудови відділів серця при отруєнні блідою поганкою / М. Ф. Ковальчук // Актуальні поблеми сучасної медицини : 59 наук.-практ. конф., 12-14 жовт. 2005 р. : тези доп. - Київ, 2005. - С. 110.
69. Козьмик Т. В. Структурно-геометричне ремоделювання лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому від аварії періоді / Т. В. Козьмик //Сімейна медицина. 2006. - №3. - С. 68-70.
70. Козлов В. О. Нормальний кардіогенез та вплив деяких тератогенних факторів на розвиток серця / В. О. Козлов, В. Ф. Шаторна, М. А. Машталір // Морфологія. 2007. Т. І, № 1. С. 7-15.
71. Козлов С. В. Гетероморфність стінки серця на етапах раннього кардіогенезу людини / С. В. Козлов, О. О. Савенкова // Морфологія. 2007. Т. І, № 3. С. 32-34.
72. Козловська Г. О. Морфометричні особливості будови клапанів аорти та легеневого стовбура в онтогенезі у II зрілому періоді / Г. О. Козловська // Вісник проблем біології і медицини. 2006. - №3. С. 102-106.
73. Коршун М. Н. Некоторые дискуссионные вопросы гигиенического нормирования экзогенных химических веществ / М. Н. Коршун // Довкілля та здоров'я. - 2003. Вересень. - С. 13-17.
74. Костиленко Ю. П. Функциональная интерпретация некоторых анатомических особенностей строения сердца человека / Ю. П. Костиленко // Актуальні питання морфології : ІІІ нац. конгрес АГЕТ України, 21-23 жовт. 2002 р. : тези доп. Тернопіль, 2002. - С. 160-161.
75. Корнацький В. М. Медико-соціальна значимість серцево-судинних захворювань в стані здоров’я населення України в сучасних умовах / В. М. Корнацький // Вісник наукових досліджень. 2000. - №3. С. 34-38.
76. Кучеренко М. Є. Сучасні методи біохімічних досліджень / М. Є. Кучеренко, Ю. Д. Бабенюк, В. М. Войціцький. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. С. 71.
77. Лазебник Л. Б. Коррекция магниевого дефицита при сердечно-сосудистой патологии / Л. Б. Лазебник, С. Л. Дроздова // Кардиология. - 1997. - Т.37, №5. - С. 103-104.
78. Луговський С. П. Вплив мікроелементів заліза та цинку на всмоктування свинцю слизовою оболонкою різних відділів тонкої кишки щурів / С. П. Луговський // Фізіологічний журнал. 2001. - №47(2). С. 41-45.
79. Лушникова Е. Л. Морфологическая характеристика ремоделирования миокарда стареющих крыс Вистар при компенсаторной гипертрофии / Е. Л. Лушникова, Л. М. Непомнящих, М. Г. Клинникова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины - 2001. - Т.132, №12. - С. 685.
80. Маковецкий В. Д. Органо- и тканеспецифические особенности микроциркуляторного русла сердца / В. Д. Маковецкий, В. А. Козлов, В. Д. Мишалов // Архив анатомии. 1984. - Т.86, №6.- С. 25-30.
81. Микроциркуляторное русло сердца человека / В. Д. Маковецкий, С. Е. Стебельский, В. К. Шишла, В. А. Козлов [и соавт.] // Архив анатомии, гистологи и эмбриологии. - 1986. - №3. - С. 45-49.
82. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А. П. Авцын, А. А. Жаворонков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова. - М.: Медицина, 1991. 496 с.
83. Мазур И. А. Тиотриазолин: фармакологические аспекты и клиническое применение / И. А. Мазур, Н. А. Волошин, И. С. Чекман. Львов: НАУТІЛУС, 2005. 146 с.
84. Медведик Л. О. Дилятаційна кардіоміопатія токсичного генезу: клініко-морфологічні паралелі / Л. О. Медведик, Т. М. Соломенчук, П. В. Кузик // Український медичний часопис.- 2005. - №2 (46) . - С. 52-55.
85. Меерсон Ф. З. Патогенез и предупреждение стрессорных и ишемических повреждений сердца / Ф. З. Меерсон. - М.: Медицина. - 1984. 272 с.
86. Митин К. С. Ультраструктурные показатели морфофункционального состояния сердца при острых и хронических алкогольных интоксикациях / К. С. Митин, В. Г. Науменко // Судебно-медицинская экспертиза. 1990. Т.33, №4. С. 36-40.
87. Місула І. Р. Морфометрична оцінка вікових змін серця у експериментальних тварин / І. Р. Місула, М. С. Гнатюк, О. Б. Сусла // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №3. - С. 83-85.
88. Мішалов В. Д. Стан секреторного апарату передсердних кардіоміоцитів щура в різних ділянках передсердь / В. Д. Мішалов // Морфологія. 2008. Т. І, № 1. С. 94-99.
89. Мішалов В. Д. Поліморфізм мітохондрій у складі скоротливих кардіоміоцитів передсердь щурів в умовах хронічної алкогольної інтоксикації / В. Д. Мішалов, О. В. Дунаєв // Морфологія. 2008. Т. І, № 3. С. 54-61.
90. Михайлов И. Б. Натрийуретические пептиды биологически активные вещества / И. Б. Михайлов, М. Л. Чукловина // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 1995. - Т. 58, № 2. - С. 63-66.
91. Михайлов С. С. Клиническая анатомия сердца / С. С. Михайлов. - М.: Медицина, 1987. 288 с.
92. Морфометрична оцінка структурних змін артерій серцевого м’яза при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Р. М. Гнатюк [та співавт.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2005. Т.4, №2. С. 40-43.
93. Морфофункц