МОРФОНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СЛОВОЗМІНІ ТА СЛОВОТВОРІ СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI – XVIII СТ.

Краткое описание

Національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут філології
На правах рукопису
Русаченко Наталя Павлівна
УДК 81’342.622/.623+81-112
МОРФОНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СЛОВОЗМІНІ
ТА СЛОВОТВОРІ СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI XVIII СТ.

Спеціальність 10.02.01 українська мова
Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник
ПЕРЕДРІЄНКО
Віталій Аркадійович,
кандидат філологічних
наук, доцент
Київ 2004

ЗМІСТ

1.

Перелік умовних скорочень ..............................................................

5

А. Умовні скорочення до тексту ..........................................................

5

Б. Умовні скорочення назв пам’яток ..................................................

6

В. Контрольні тексти ............................................................................

11

2.

Вступ ......................................................................................................

12

3.

Розділ 1. Історична морфонологія української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження ............................................

28

1.1.

Проблеми історичної морфонології в порівняльно-історичних дослідженнях ....................................................

28

1.2.

Проблеми історичної морфонології української мови у лінгвістичному висвітленні ..................................................

32

1.3.

Морфонологія описова та історична. Найважливіші завдання історичної морфонології ......................................

35

1.4.

Особливості морфонологічного аналізу в історичній лінгвістиці ..............................................................................

39

1.5.

Історичні чергування як засіб морфемного варіювання ....

42

1.6.

Історія морфонологічних чергувань голосних ...................

43

1.7.

Історія морфонологічних чергувань приголосних .............

48

1.8.

Лінійні модифікації основи як засіб варіювання в історичній морфонології ......................................................

54

1.9.

Висновки ................................................................................

56

4.

Розділ 2. Морфонологічні процеси в системі іменної слово-зміни староукраїнської мови другої половини XVI XVIII ст. .................................................................................

58

2.1.

Словозмінна морфонологія та її особливості у формах іменних частин мови .............................................................

58

2.2.

Варіативність морфонологічних моделей іменної словозміни у староукраїнській мові другої половини
XVI XVIII ст. ......................................................................

60

2.3.

Вокалічні чергування в парадигмах староукраїнської іменної словозміни другої половини XVI XVIII ст. .......

61

2.3.1.

Чергування голосних із нулем звука ...................................

61

2.3.2.

Чергування нуля звука з голосними ....................................

67

2.3.3.

Чергування голосних повного творення .............................

67

2.3.4.

Підсумкові параметри вокалічних чергувань .....................

69

2.4.

Консонантні чергування в парадигмах староукраїнської іменної словозміни другої половини XVI XVIII ст. .......

70

2.4.1.

Чергування твердих і м’яких приголосних .........................

70

2.4.2.

Чергування задньоязикових і м’яких свистячих приголосних ...........................................................................

83

2.4.3.

Чергування задньоязикових і шиплячих приголосних ......

85

2.4.4.

Підсумкові параметри консонантних чергувань ................

85

2.5.

Лінійні модифікації основ у парадигмах старо-
української іменної словозміни другої половини XVI XVIII ст. ..................................................................................

87

2.6.

Висновки ................................................................................

89

5.

Розділ 3. Морфонологічні процеси у словозмінних парадигмах дієслова староукраїнської мови другої половини XVI XVIII ст. .......................................................................

93

3.1.

Відношення староукраїнської морфонології у формах дієслівної словозміни до давньоукраїнської та праслов’янської ....................................................................

93

3.2.

Специфіка словозмінної морфонології у формах дієслів ..

94

3.3.

Вокалічні чергування у формах дієслівної словозміни староукраїнської мови другої половини XVI XVIII ст.

96

3.4.

Консонантні чергування у формах дієслівної словозміни староукраїнської мови другої половини XVI XVIII ст.

99

3.5.

Лінійні модифікації основ у формах дієслівної слово-зміни староукраїнської мови другої половини XVI
XVIII ст. .................................................................................

106

3.5.1.

Усічення ................................................................................

106

3.5.2.

Нарощення ............................................................................

112

3.5.3.

Накладання ............................................................................

115

3.6.

Висновки ...............................................................................

115

6.

Розділ 4. Морфонологічні процеси в системі словотвору старо-української мови другої половини XVI XVIII ст. .........

120

4.1.

Словотвірна морфонологія, її закономірності та специфіка ..............................................................................

119

4.2.

Особливості історичного розвитку староукраїнської словотвірної морфонології ..................................................

122

4.3.

Морфонологічні явища в системі словотвору іменників

123

4.3.1.

Вокалічні чергування ...........................................................

123

4.3.2.

Консонантні чергування ......................................................

124

4.3.3.

Лінійні модифікації основ ...................................................

130

4.4.

Морфонологічні явища в системі словотвору прикметників ........................................................................

133

4.4.1.

Вокалічні чергування ...........................................................

134

4.4.2.

Консонантні чергування ......................................................

136

4.4.3.

Лінійні модифікації основ ...................................................

140

4.5.

Морфонологічні явища в системі словотвору дієслів ......

143

4.5.1.

Лінійні модифікації основ ...................................................

144

4.5.2.

Вокалічні чергування ...........................................................

145

4.5.3.

Консонантні чергування ......................................................

145

4.6.

Морфонологічні явища в системі словотвору прислівників ..........................................................................

147

4.7.

Висновки ...............................................................................

148

7.

Загальні висновки .............................................................................

153

8.

Список використаних джерел ..........................................................

161

А. Умовні скорочення назв пам’яток .................................................

161

Б. Контрольні тексти ...........................................................................

169

В. Література .........................................................................................

170

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
А. Умовні скорочення до тексту

арк.

аркуш

АУМ

Атлас української мови

БАН

Бібліотека Російської Академії наук у Санкт-Петербурзі

б-ка

бібліотека

вид.

видання

відм.

відмінок

гол.

голосний

дав.

давальний

дв.

двоїна

див.

дивитися

діал.

діалектний

ДІМ

Державний історичний музей у Москві

док.

доконаний

жін.

жіночий

зб.

збірник

зб-ка

збірка

знах.

знахідний

ЗНТШ

Записки Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові

кін.

кінець

клич.

кличний

КТ

контрольний текст

ЛМУМ

Львівський Музей українського мистецтва

ЛНБ

Львівська Наукова бібліотека ім. В.Стефа-ника НАН України

майб.

майбутній

мин.

минулий

місц.

місцевий

множ.

множина

наз.

називний

НБУ

Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського

недок.

недоконаний

неп.

непередній

од. зб.

одиниця зберігання

одн.

однина

оп.

опис

оруд.

орудний

ос.

особа

ост.

останній

пам.

пам’ятка

перед.

передній

пол.

половина

поч.

початок

приг.

приголосний

прим.

примірник

РДБ

Російська державна бібліотека в Москві

РИБ

Русская историческая библиотека

РНБ

Російська національна бібліотека ім. М.Є.Сал-тикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі

род.

родовий

рукоп.

рукопис, рукописний

серед.

середина, середній

ст.

століття

ст.-сл.

старослов’янський

т. зв.

так званий

теп.

теперішній

трет.

третина

ф.

фонд

чв.

чверть

чол.

чоловічий

ш.

шифр

Б. Умовні скорочення назв пам’яток

АД

«Аптека домова» за рукоп. зб-кою 1760-1780 рр.*

АЖ

Актова книга Житомирського міського уряду кін. XVI ст. (1582-1588 рр.).

АЖЛ

Зб-ка апокрифів, житій, легенд тощо, рукоп. 1788 р.

АК

«Акти про козаків», рукоп. 1710-1779 рр.

АО

Акти села Одрехови, XVI ст.

АП

Актовые книги Полтавского городового уряда XVII века

АПГУ

Актовые книги Полтавского городового уряда XVII века. Чернигов, 1912-1914. Вып. 1-3.

АПР

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Важливість вивчення історичної морфонології української мови зумовлена не тільки недостатньою розробленістю її основних понять, а й значною роллю, яку відігравали морфонологічні процеси в історії формування мовної системи, виступаючи регуляторами фонологічного розмаїття у граматиці; потребою розкрити причини розвитку фонемних модифікацій морфем, завдяки чому виникають нові можливості для аналізу внутрішніх взаємозв’язків між елементами граматичної структури; потребою простежити роль морфонологічних засобів в організації словозмінних та словотворчих парадигм, сформулювати найважливіші правила словотвірної та словозмінної морфонології; потребою з’ясувати значення доморфонологічного періоду в історії становлення цього лінгвістичного напрямку; нарешті, потребою зіставлення історичних і сучасних явищ морфонології, оскільки особливості функціонування морфонологічних модифікацій у сучасній мові породжені і значною мірою визначаються історичними причинами. На пильну увагу в українській історичній лінгвістиці заслуговують проблеми поширення і функціонування морфонологічних явищ у староукраїнському літературному мовленні.
Дослідження мовної діахронії свідчить про те, що історичні перетворення у староукраїнській мові залежали не тільки від наявних норм фонологічного порядку і морфологічних правил, які зумовлювали формальне розмежування тих або інших категорій, але й від морфонологічних правил, які встановлювали конкретні форми та визначали межі варіювання одиниць. Морфонологічні явища виникали за певних історичних умов, їх розвиток і зміни на різних етапах історії староукраїнської мови відбувалися за структурно зумовленими закономірностями. Суть морфонологічного етапу звукових змін полягала в тому, щоб відтворити за нових умов єдність морфеми, порушену в результаті фонологічних процесів на рівні словоформи. Зокрема, важливими процесами, що сприяли утворенню історичних чергувань та лінійних модифікацій основ, були зміни приголосних перед j та занепад зредукованих.
У діахронній проекції виразно простежується самостійність морфонологічного рівня. У синхронії морфонологічні явища за їхньою природою можна віднести до фонології, а за функціями до морфології. З історії мови відомо, що чергування виникали на звуковій ділянці мови, але з часом деякі з них виходили за межі чисто фонетичних зв’язків і ставали засобами передачі різних морфологічних категорій. Важливо наголосити, що лише в діахронному аспекті можна простежити процес переходу фонетичного чергування в морфонологічне.
Чергування звуків як засіб морфологічного розрізнення форм слів сягає ще індоєвропейської доби. Так, більшість праслов’янських чергувань голосних являють собою подальший розвиток індоєвропейської спадщини. Значна їх кількість з’явилася на праслов’янському та власне українському ґрунті. Висвітлення історії вокалічних чергувань староукраїнської мови доводить, що кількість форм слів, утворених шляхом давніх альтернацій, поступово зменшується, натомість зростає активність морфологічних функцій новіших чергувань, зумовлених занепадом зредукованих.
Чергування та лінійні модифікації основ виявляють специфіку за типами і видами альтернацій, причинами й умовами виникнення, функціональним навантаженням, сферою функціонування та змінами. Свою систему морфонологічних явищ, особливості у словозмінних і словотворчих парадигмах має кожна частина мови.
Найпродуктивнішим типом варіювання голосних у староукраїнській мові XVI XVIII ст. виявилися чергування <о ~ ø>, <е ~ ø> та <ø ~ о>, <ø ~ е>. Саме вони брали участь у формуванні найважливіших граматичних опозицій у межах як словозміни, так і словотвору. Зокрема, зазначений вид чергувань найчастіше фіксується в іменній словозміні та іменниковому і прикметниковому словотворі. Типові для української мови альтернації <о ~ і> та <е ~ і> характеризують у текстах пам’яток іменну та дієслівну словозміни, тоді як у формах словотвору не фіксуються. Індоєвропейські за походженням вокалічні чергування трапляються зазвичай у дієслівних основах і не належать до регулярних.
Чергування голосних повного творення ще відмінне від норм нової доби. На їхній реалізації часто позначаються діалектні або іншомовні впливи; до того ж, вони могли не фіксуватися в писемності через несталість тогочасної орфографічної системи. Так, чергування <о ~ і> та <е ~ і>, яке в сучасній українській мові протиставляє наз. відмінок одн. чол. та жін. родів решті відмінкових форм, тексти проаналізованих пам’яток майже не відбивають. Зазначений вид відзначається непослідовністю і в дієслівних парадигмах, де форми з альтернантом і протиставляють дієслова 3 ос. одн. мин. часу чол. роду решті. Чергування <е ~ о> непослідовно представлене в займенниковій парадигмі.
Консонантні чергування, на відміну від чергувань у системі вокалізму, які вже у праслов’янський період виступали носіями різних граматичних значень, морфологізувалися пізніше. Характерним є те, що альтернації приголосних, на відміну від вокалічних, відбувалися не в середині морфеми, а на морфемному шві. Крім того, консонантні чергування мають значно ширшу сферу використання, аніж вокалічні, і представлені більшою кількістю альтернаційних рядів. Чергування твердих та парних м’яких звуків майже однаково трапляються у процесах і словозміни, і словотвору. Так, чергування <г ~ з′>, <к ~ ц′>, <х ~ с′> характеризують тільки іменну словозміну, тоді як <г ~ ж>, <к ~ ч>, <х ~ ш> дієслівну словозміну та словотвір. Значно вужча сфера функціонування чергувань <ц ~ ч> та <ц′ ~ ч> у парадигмах іменних частин мови, де вони обмежується клич. формою іменників II відміни; щоправда, ці чергування активізуються у прикметниковому словотворі під час творення відіменникових дериватів та фіксуються у відіменних дієсловах. Чергування <з ~ ж>, <с ~ ш> характеризують дієслівні форми, тоді як в іменній словозміні та словотворі засвідчені поодинокими прикладами. У проаналізованих текстах у словозміні іменних частин мови не трапляються чергування <д ~ ж>, <т ~ ч>, <д ~ дж>, <т ~ шч>, <ск ~ шч>, чергування губних з губними + звук [l′]; натомість вони широко представлені в дієслівній парадигмі та у процесі творення віддієслівних іменників.
Час появи лінійних модифікацій основи відносять до XIII XV ст. Їх специфіка залежить від частиномовної належності слів, а загальна активність набагато нижча, ніж чергувань. Серед них накладання має найобмеженішу сферу дії, активізуючись тільки у прикметниковому словотворі, рідше іменниковому. Усічення та нарощення продуктивні в дієслівних парадигмах, тоді як в іменних трапляються зрідка, а у словотворі виявляють різний ступінь активності (усічені форми переважають). Характерним є також використання усічення, накладання та нарощення в комплексі з іншими видами морфонологічних явищ. Загалом, морфонологічні модифікації найчастіше супроводжують творення дієслівних форм, де виявляють продуктивний характер і засвідчують найбільшу кількість альтернаційних рядів.
Аналізуючи морфонологічну структуру староукраїнської мови, важливо розмежовувати підсистеми словозміни і словотвору. Умовою для появи морфонологічно релевантної позиції у словотворі виступає взаємодія твірної основи і дериватора, у словозміні непрямого варіанта основи зі словозмінним формантом (флексією), що супроводжується чергуваннями та лінійними модифікаціями основ. Тому реалізація морфонологічних явищ у словозміні більш передбачувана та універсальна, ніж у словотворі. У словозмінній морфонології визначення знакового характеру чергувань набуває повноти за умови врахування їх граматичних функцій; компоненти словотвірної морфонології складніші за своєю семантикою, оскільки важливими є, крім граматичних, дериваційні та ономасіологічні функції словотворчих основ і формантів.
Аналіз морфонологічних явищ у процесах словозміни староукраїнської мови другої половини XVI XVIII ст. дає підстави твердити, що в іменній словозміні диференціація альтернацій за типами служить для посилення таких опозицій: а) однина і множина; б) форми прямих та непрямих відмінків. У дієслівній системі існує тенденція до посилення опозиції між повними й усіченими основами, з одного боку, та формами доконаного виду і похідними формами недоконаного з другого.
Чергування голосних найактивніше фіксується у словозмінних парадигмах іменників (АД 144, ВГ 67, ВН 116, ДН 48, КЗ 58, ЛР 142, разом 575), значно рідше у словозміні дієслів (АД 85, ВГ 2, ДН 19, КЗ 12, ЛР 12); найпоширенішими виступають чергування <о ~ ø> та <е ~ ø>.
Консонантні чергування так само виявляють більшу активність в іменниковій (АД 96, ВГ 127, ВН 109, ДН 105, КЗ 103, ЛР 62, разом 602), меншу в дієслівній (АД 75, ВГ 5, ВН 40, ДН 132, КЗ 60, ЛР 25, разом 337) парадигмах; з них найпоширеніші чергування твердих із парними м’якими звуками.
Лінійні модифікації основ виявляють продуктивність у дієслівній словозміні (АД 375, ВГ 106, ВН 126, ДН 143, КЗ 383, ЛР 142, разом 1275); особливо активними є нарощення. В іменникових парадигмах ці модифікації представлені обмеженою кількістю прикладів (АД 9, ВН 7, ДН 6, КЗ 12, ЛР 8). Форми з накладанням у відмінкових парадигмах іменних частин мови в досліджуваних текстах відсутні.
В іменній словозміні чергування характеризують іменники II і I, рідше III та IV відмін. У прикметниковій та дієприкметниковій парадигмах трапляються, як правило, тільки чергування твердих та парних м’яких звуків, які мають особливості у функціонуванні, зумовлені діалектними впливами. Особливістю альтернацій у словозміні займенників є їх загалом невисокий рівень співвідносності з правилами реалізації в українській мові нової доби.
Характерною особливістю дієслівної словозміни в морфонології є комплексние використання чергувань та нарощень і усічень, а також наявність великої кількості лінійних модифікацій основи у процесі творення дієприкметників, дієприслівників, особових форм дійсного і наказового способів.
Дослідження морфонологічних явищ у процесах словотвору староукраїнської мови дозволяє зробити висновок про те, що найактивніше ці явища виявляються в іменному словотворі, зокрема під час творення іменників та прикметників.
Вокалічні чергування трапляються зрідка і характеризують більшою мірою іменниковий (разом у контрольних текстах 40 випадків) та прикметниковий (42) словотвір, значно меншою мірою дієслівний (25).
Консонантні чергування виявляють такі ж закономірності, як і вокалічні: у словотворі іменників тексти пам’яток засвідчили 145 словоформ із зазначеними модифікаціями, прикметників 139, дієслів 53. Найпродуктивнішими виявляються чергування приголосних, особливо <к ~ ч>, <г ~ ж>, <х ~ ш>, а також чергування <Т ~ Т′>.
Серед лінійних модифікацій основи виявляється найпродуктивнішим усічення, зокрема в іменниковому словотворі, яке характеризує відіменні утворення. Нарощення виявляє більшу продуктивність у дієслівному словотворі, особливо відіменному. Накладання в проаналізованних текстах активно діє під час творення відносних прикметників від географічних назв за допомогою суфікса ‑ськ‑ та віддієслівних іменників.
Порівняльний аналіз функціонування морфонологічних процесів у словотворі та словозміні староукраїнської мови доводить, що чергування голосних найактивніше супроводжують творення відмінкових форм, тоді як у творенні похідних слів трапляються рідше. Чергування приголосних засвідчує приблизно однакову активність як у відмінкових парадигмах, так і у словотворі.
Лінійні модифікації основ із більшою активністю супроводжують процеси дієслівної словозміни, тоді як в інших частинах мови переважають у творенні слів.
Характер морфонологічних явищ, які виникали у процесі формо‑ і словотворення, значною мірою залежав від закономірностей їхнього розвитку в мовній системі на різних часових відрізках другої половини XVI XVIII ст. та ступеня поширення й особливостей функціонування у староукраїнському літературному мовленні. Історично перспективними виявлялися модифікації, що відповідали системі української мови і були успадковані з попередніх епох або ж розвинулися пізніше на питомому ґрунті. Вони переважно закріплювалися в ділових, художніх, науково‑популярних та інших текстах, відзначалися вищим ступенем функціонального навантаження і регулярністю у формах словозміни і словотвору. Ця закономірність узгоджувалася з процесом історично тривалого становлення національних літературних норм.
Морфонологічні процеси виявляють особливості свого функціонування залежно від стилю пам’ятки: найчастіше досліджувані модифікації реалізуються в текстах художніх (1192) та науково‑популярних (1083), рідше ділових (804).
Чергування голосних найчастотніші в текстах художніх (272) та науково‑популярних (264), рідше фіксуються у діловому стилі (103). Під час творення слів вокалічні чергування найбільшу активність засвідчують у пам’ятках ділового стилю (65), меншою мірою науково‑популярного (33) та художнього (35). У словозмінних парадигмах чергування голосних найчастіше фіксується в науково‑популярних текстах (224), рідше ділових (79) та художніх (82).
Чергування приголосних у словотворі виявляє майже однакову активність у всіх досліджуваних текстах (АД 168, ДН 183, КЗ 175). В іменній словозміні найбільше альтернацій засвідчує художній текст (238), менше науково‑популярний (186) та діловий (153). Майже таку саму закономірність спостерігаємо і в дієслівній словозміні: відповідні кількісні показники вищі в науково‑популярних текстах (АД 75), художніх (КЗ 56), нижчі у ділових (ДН 28). Лінійні модифікації основ у творенні нових слів активніше представлені в діловому стилі (189), менше художньому (176), набагато менше у науково‑популярних текстах (96).
Розглянувши морфонологічні процеси в розвитку староукраїнської словозміни і словотвору, приходимо до загального висновку про те, що в цілому система морфонологічних модифікацій у словотворі та словозміні староукраїнської мови досягає вже високого ступеня сформованості і мало чим відрізняється від аналогічної системи нової доби; можна говорити про майже повне її успадкування новою українською мовою. І все ж у XVI XVIII ст. функціонують і архаїчні видозміни фонемного складу морфем із різним ступенем активності; значна їх частина, швидше за все, свідчить про неусталеність тогочасних орфографічних норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
А. Умовні скорочення назв пам’яток

АД

Лікарський порадник «Аптека домова» за зб‑кою 1760‑1780рр. Рукоп. НБУ, ш. ДА/905л.

АЖ

Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст. (1582‑1588 рр.) / Підгот. до вид. М.К.Бойчук. К.: Наук. думка, 1965.

АЖЛ

Зб-ка апокрифів, житій, легенд тощо, 1788 р. Рукоп. РДБ, ф. 299, № 8.

АК

«Акти про козаків», 1710‑1779 рр. Рукоп. НБУ, ш. I.51191‑51422.

АО

Акти села Одрехови. К.: Наук. думка, 1970. 260 с.

АП

Актовые книги Полтавского городового уряда XVII века / Ред. и примеч. В.Л.Модзалевского. Чернигов, 1912 1914. Вып.1‑3.

АПГУ

Актовые книги Полтавского городового уряда XVII века / Ред. и примеч. В.Л.Модзалевского. Чернигов, 1912-1914. Вып. 1-3.

АПР

«Книга урядовая ратуши Полта(в)ско(и)», серед. XVIII ст. Рукоп. ЦДІА України в Києві, ф. 1566, оп. 1, од. зб. 1.

АЧ

Зб-ка селянських земельних актів із Чернігівщини, XVII XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. I.62458‑62655.

Б

«Богогласникъ». Друкарня Почаївської лаври, 1790. Прим. НБУ, ш. Кир. 825.

Бер.

«Лексикон словенороський» Памва Беринди / Підгот. до вид. В.В.Німчук. К.: Вид‑во АН УРСР, 1961.

Бер.В

Вірші П. Беринди. В кн.: Рєзанов В. Драма українська. К.: Вид‑во УАН, 1926. Вип. 1.

БЛ

Бистрицький літопис // Cronicile slavoromîne din sec. XVXVI publicate de Ion Bogdan, ediţie revăzută şi completată P.P.Panaitescu. Editura Academici Populare Republici Romîne, 1959. С. 6‑13.

БН

«Бгословіа нравоучительна#». Друкарня Почаївської лаври, 1751. Прим. НБУ, ш. Кир. 2181п.

Вал.

Українські народні і світські пісні з польсько‑української зб‑ки Валашкевича, 1780 р. Рукоп. ІЛШ, ф. 3, од. зб. 4097.

ВГ

Волинські грамоти XVI ст./ Підгот. до вид. В.Задорожний та А.Матвієнко. К.: Наук. думка, 1995. 245 с.

Вел.

«Сказаніє о войнh козацкой з полякамі» (1720) С.Величка. Рукоп. РНБ ім. М.Є.Салтикова‑Щедріна в Санкт‑Петербурзі, фонд 588, № 2020 (мікрофільм).

ВЗ

Великодня вірша запорожців «Христосъ воскресъ, радъ миръ увесь...», кін. XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. 78п/210.

Виш.

Вишенский И. Сочинения / Подгот. текста, статья и комментарии И.П.Еремина. М.;Л.: Изд‑во АН СССР, 1955.

Вл.

Драма «Владимеръ» Ф.Прокоповича, список I пол. XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. I.6527.

ВМ

Драма «Воскресеніє мертвих» Г.Кониського за зб-кою Д.Александровича, список 1748 р. Рукоп. НБУ, ш. I.174.

ВН

Ділова мова Волині і Наддніпрянщини / Підгот. до вид. В.В.Німчук та ін. К.: Наук. думка, 1981.

ВНО

«Вhрши нище(н)ские», інтермедія, великодні і різдвяні орації та ін., кін. XVII поч. XVIII ст. Рукоп. зб-ка ЛНБ, ш. НД/164.

ВО

Драма М.Довгалевського «Въластотворній wбразъ ч[е]л[о]в[h]колюбія Б[о]жія», 1737 р. Рукоп. НБУ, ш. 521п/1710.

ВХ

«Вhнецъ Х[ристо]въ зъ проповhдій неделныхъ» А.Радивиловського, друкарня Києво‑Печерської лаври, 1688 р. Примірник НБУ, ш. Кир.59.

В.цн.

Панегірик О. Митури «Вhзерунокъ цнотъ». За вид.: ПеретцВ. Панегірик «Вhзерунокъ цнотъ превелебного о. Є.Плетенецького» року 1618 // Записки Укр. наук. т‑ва в Києві. К., 1909. Кн. 6. С. 54‑58.

Гал.

Гал#товский І. Ключъ разумhні#. К., 1659.

Гал.БП

Гал#товский І. Боги поганськїи в(ъ) болванах мешкаючїи.‑ Чернігів, 1686.

Гал.ГР

Гал#товский І. Грhхи розмаитіи ... Чернігів, 1683.

ГБ

Опис паломницької подорожі Василя Григоровича‑Барського до святих місць, 1723‑1747 рр. Рукоп. НБУ.

Гор.

Справа про надання Андрію і Афанасію Горонескулам у Миргородському полку с. Опанасівки замість с. Олферівки, 1752 1758 рр. Рукоп. РДБ, ф. 178, № 5288, папка 1.

Гр.

Літопис Г.Грабянки, список II пол. XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. VIII.149/49.

Гр.1596

«Грамматїка словенска#» Л.Зизанія. Вільна, 1596. За вид.: Зизаній Л. Граматика словенська / Підгот. факсим. вид. та дослідження пам’ятки В.В.Німчука. К.: Наук. думка, 1980.

Гр.1619

Смотрицький М. Грамматїки славенскї# правилноє сvнтаґма. Єв’є, 1619. За вид.: Смотрицький М. Граматика / Підгот. факсим. вид. та дослідження пам’ятки В.В.Німчука. К.: Наук. думка, 1979.

Д

Дернівська зб‑ка інтермедій, віршів, діалогів тощо, кін. XVII поч. XVIII ст. Рукоп. ЛМУМ, ш. 26876369Q/480519.

Дз.

Співаник народних, світських і церковних пісень козака Гадяцького полку Захарії Дзюбаревича, до 1729 р. Рукоп. БАН, ш. 16.6.29 (мікрофільм).

ДІ

Світські пісні літературного походження за зб‑кою І.Даниловича, 1771‑1776, за публ.: Перетц В.Н. Новые данные для истории старинной украинской лирики. СПб., 1907.

ДМВН

Ділова мова Волині і Наддніпрянщини / Підгот. до вид. В.В.Німчук та ін. К.: Наук. думка, 1981.

ДН

Ділова і народно‑розмовна мова XVIII ст. : (Акти сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України) / Підгот. до вид. В.А.Передрієнко. К.: Наук. думка, 1986.

Д. Ок.

Копія діаріуша експедиціеи военнои ... описаной презъ... Симона Околскаго, 1639. У кн.: Летопись событій въ Югозападной Россіи в XVII в. / Составилъ Самоилъ Величко. К., 1864. Т. 4. Прил.

Дом.

«Послання до єпископів» Марка Антонія де Домініса, перша пол. XVII ст. Рукоп. НБУ, ш. ДА/п112.

Евх.

Ευχαριστιριον, албо вд#чность ... Петру Могилh ... К., 1632.

Є.Літ.

Літківське Євангеліє, XVI ст. За вид.: Грузинський А.С. Из истории перевода Євангелия. Киев, 1912.

ЖС

Книга житій святих, кін. XVII поч. XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. 370п/155.

ЖС1

Книга житій святих, XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. 371п/156.

Заг.

Інтермедія «Заговоръ на попа», кін. XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. I.7574.

Зак.

«Законникъ»,1739 р., Ркп. ЦНБ АН УРСР, ш. 276п/77.

Зам.

Інтермедия «Замыслъ на попа» за списком І.М.Скитського, 1798 р. Рукоп. НБУ, ш. II.3151.

Зб.

«Сборникъ» 1760 1780 р. Рукоп. НБУ, ш. ДА/905л.

Зин.

Вірші, народні прислів’я та приказки Кл.Зиновіїва, кін. XVII поч. XVIII ст. Рукоп. зб‑ка НБУ, ш. VIII.73(193).

Зош.

Навчальний зошит з латинської мови, серед. XVIII ст. Рукоп. НБУ, ш. I.3916.

ЗФ

Зб‑ка казань попа с. Хрещатих Ярів на Київщині Федора Зінькевича, 1808 1811 рр. Рукоп. НБУ, ш. ДА/п315.

ІВ

Інтермедії до драми «Воскресеніє мертвих» Г.Кониського за зб‑кою Д.Александровича, 1748 р. Рукоп. НБУ, ш. I.174.

ІВ2

Інтермедії до драми «Воскресеніє мертвих» Г. Кониського за зб‑кою Центр. держ. архіву літ. і мист. в Москві, серед. XVIIIст. Фотокопія Ін‑ту літ. ім. Т.Шевченка НАН України, ф. 20, од. зб. 45.

ІВМ

Інтермедії до драми «Воскресеніє мертвих» Г.Кониського за зб‑кою 1760‑1780 рр. Рукоп. НБУ, ш. ДА/905л.

ІВО

Інтермедії до драми М.Довгалевського «Въластотворній wбразъ ч[е]л[о]в[h]колюбія Б[о]жія», 1737 р. Рукоп. НБУ, ш. 521п/1710.

ІКД

Інтермедії до драми М.Довгалевського «Комическоє дhйствіє на Рождество Христово», 1736 р. Рукоп. НБУ, ш. 521п/1710.

Інт.

«Ін(ъ)термедия на три персонh: Баба, Дhдъ и Чортъ» та уривок інтермедійної сцени до великодньої драми, за зб‑кою 1670‑1770 рр. Рукоп. ЛНБ, ш. АСП/102.

ІС

Інтермедії до драми «Стефанотокосъ», I пол. XVIII ст. Рукоп. зб‑ка НБУ, ш. I.2027.

КЗ

Зиновіїв Кл. Вірші. Приповісті посполиті / Підгот. до вид. В.Колосова та І.Чепіга. К.: Наук. думка, 1971.

ЛГП

Лікарські та господарські порадники XVIII ст./ Підгот. до вид. В.А.Передрієнко. К.: Наук. думка, 1984.

Лиз.

Лист Якова Лизогуба до гетьмана Данила Апостола. Рукоп. РДБ, ф. 159, од. зб. 381.

ЛР

Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.: Зб. акт