МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ М. СТРИЯ ТА РЕҐІОНУ СТРИЙЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ – 1939 Р.)

Краткое описание

Міністерство культури і туризму України
Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка

На правах рукопису
УДК 78. 2У

МИРОНОВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
М. СТРИЯ ТА РЕҐІОНУ СТРИЙЩИНИ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ 1939 Р.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Спеціальність 17.00.01 теорія та історія культури

Науковий керівник:
Яросевич Любомира Володимирівна,
кандидат мистецтвознавства, доцент

Львів 2007

ЗМІСТ

Вступ ................. 3
Розділ 1. Історичні передумови розвитку культурно-мистецьких
процесів у Галичині, зокрема на Стрийщині
1.1. Огляд історико-політичних та суспільно-культурних процесів у Стрию та на Стрийщині в контексті історичного розвитку музичної культури Галичини ..................................................................................................... 13
1.2. Загальні тенденції культурно-мистецького життя Галичини ............. 24
1.3. Музичний побут міста Стрия та Стрийщини та його внесок у розвиток інтелігентських родових традицій краю .......................................... 41
Розділ 2. Культура і мистецтво м. Стрия та Стрийщини
2.1. Осередки музично-культурного життя м. Стрия ......................................... 61
2.1.1.Хорове товариство «Боян» ........................................................................... 61
2.1.2. Стрийський Народний Дім .......................................................................... 69
2.1.3. Польське Співоче Товариство «Ґендзьба» в Стрию . 81
2.2. Музичне виховання молоді у міських спеціальних навчальних
закладах ..... 101
2.3. Культура і мистецтво етнічних груп Стрия .... 119
Розділ 3. Місце музичної культури м. Стрия та Стрийщини у розвитку культурно-мистецьких традицій Галичини
3.1. Внесок Стрийщини у розвиток театрального мистецтва Галичини .... 136
3.2. Основні жанрово-виконавські сфери музично-концертного життя
Стрия та Стрийщини .... 147
Висновки ... 166
Список використаних джерел . 170
Додатки ......................... 186

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження музичної культури поліетнічного середовища як складової загально-історичного процесу належить до пріоритетних напрямків сучасної гуманітарної науки. Метою звернення до цієї проблематики є залучення культурних цінностей минулого до актуальних культурологічних проблем сучасності через вивчення музично-історичної спадщини з ретроспективно-порівняльного погляду динаміки розвитку цих явищ.
Протягом останніх років ХХ століття однією з чільних рис світового культурного розвитку стало утвердження поняття мультикультуралізму. В основі концепції мультикультуралізму - відхід від ідеалу чітко окресленої, базованої на єдиній мові, спільній естетичній та ідейній традиції національної культури - на користь рівноправного співіснування численних культур, стилів життя та творчих практик, притаманних різним етнічним, соціальним, релігійним, чи навіть віковим групам з їхніми специфічними ідентичностями.
В численні документи, ухвалені останнім часом поважними міжнародними організаціями закладене саме таке поняття мультикультуралізму. Як подає інтернетівська енциклопедія factmonster.com [265], «Мультикультуралізм, або ж культурний плюралізм термін, що характеризує співіснування в межах однієї території (країни) багатьох культур, з тим, що жодна з них не є панівною».
Авторитетний британський довідник з теорії культурної комунікації дає значно детальніше тлумачення: «Мультикультуралізм /мультикультурність визначення (вивчення) суспільства як такого, що вміщує численні відмінні, але взаємно пов’язані культурні традиції й практики, які часто асоціюються з різними етнічними компонентами цього суспільства. Із визнання суспільства мультикультурним випливають два основні наслідки:
- переосмислення уявлень про культурну єдність (цілісність) суспільства, що включає відмову від спроб «інтегрувати» різні етнічні групи, оскільки інтегрування передбачає перетворення на «невідрізненну» частку домінуючої культури;
- переосмислення поняття культурного різноманіття: слід враховувати владні відносини, відносини домінування (power relations) між різними культурними (етнічними, соціальними) групами, аналізувати міжкультурні взаємини як такі між сильними (домінуючими) та слабкими (пригнобленими) культурами, а не просто стимулювати «інтерес до екзотичного» [233, 189-190].
Отже, тут наголошується на наукових, дослідницьких аспектах мультикультуралістичного підходу. У звичному вживанні термін мульти- або ж полікультурність часто використовується як означення багатокультурності або ж просто багатоетнічності певного суспільства, самого факту культурного різноманіття, а не якогось особливого аналітичного чи політичного підходу до нього.
Дослідження існування етносу у контексті історично обумовленої полікультурної ситуації Галичини дозволяє розкрити одне з найактуальніших завдань сучасного краєзнавства осмислити діалог культур як можливість порозуміння у процесі глобалізації мультикультурного світу. Самореалізація особистості в межах етнокультури та в межах її духовно-творчих зв’язків з іншими етнокультурними контекстами долає розірваність між істинною моральною культурою особистості та соціальною реальністю її самоутвердження, оскільки саме «творче розуміння» (М. Бахтін) спирається на традиційний досвід (та його уроки) діалогу етнокультур та дозволяє відродити при цьому глибинні аспекти духовності самої особистості [264].
Вивчення історії Галичини, її суспільно-політичних, економічних, культурологічних процесів в останні десятиріччя набуло особливої інтенсивності [8; 34; 167; 139; 149; 53]. В цьому контексті важливої ролі набуває дослідження музичної культури, оскільки вона нерідко опиняється в центрі подій національно-визвольної боротьби та процесів духовного розвитку, займає провідне місце в історії галицького краю. Важливу роль відігравали не лише великі міста, але менші центри, як Стрий, Коломия, Бережани та ін. Особливості полікультурного музичного розвитку Стрия та Стрийщини як одного з суттєвих елементів загальнокультурної панорами краю, присвячене дане дослідження.
В останні роки помітнішою стала кількість опублікованих праць, присвячених одному з регіонів Галичини - Стрийщині як в окремих виданнях, монографіях, так і розвідках у місцевій пресі. Цією проблематикою займається ряд науковців, зокрема, істориків, культурологів, етнографів Я. Ісаєвич, Ю. Бородавка, Г. Пуга, Р. Сулик, Г. Дем’ян, М.Мандрик, Н. Бордуляк та ін. Існує також ряд досліджень музичної культури Галичини, і особливою увагою ця тема користується в сучасних дослідників, таких як М. Загайкевич, Л. Кияновська, Л. Мазепа, Л. Яросевич, І. Бермес, С. Стельмащук, Ю. Булка та ін. Однак досі ще немає дослідження, яке б цілісно висвітлювало всі аспекти музичних процесів саме Стрийщини у контексті їх значення для культурного розвитку Галичини й усієї соборної України, хоча музичні товариства, композитори і виконавці займали одне з чільних місць в мистецькій історії даного регіону.
Історичне музикознавство, що включає і таку галузь, як музичне краєзнавство, вже досягло у цій сфері певних результатів, свідченням чого є численні монографії, підручники з історії української та зарубіжної культури, статті, розвідки, опубліковані в наукових журналах, збірниках, нарисах. Але вони нерівномірно охоплюють відповідний матеріал стосовно різних регіонів України.
Вивчення історії Галичини, її суспільно-політичних, економічних, культурологічних процесів нещодавно стало предметом особливого зацікавлення, пов'язаного з можливістю опрацювання заборонених раніше архівних матеріалів. Сприяє цьому і новітня державна політика, орієнтована на підтримку економічного, соціального та культурного розвитку всіх регіонів соборної України в умовах сучасних соціально-культурних і політичних тенденцій, що значною мірою звертаються до проблематики поліетнічності та полікультурності.
Обрана тема, зокрема, її часовий діапазон, насичений бурхливими подіями національно-визвольної боротьби, накреслюють також узагальнення «метаконцепцію» дисертаційного дослідження. Йдеться про те, що музичній культурі м. Стрия і Стрийщини, яка формувалась, утверджувалась у чергуванні поразок і перемог, завжди належало одне з чільних місць в історико-суспільному житті не тільки одного поліетнічного регіону, але теж із розповсюдженням його енергетики, по-суті, на всю Україну.
Звертаючись з цього приводу до роздумів Станіслава Людкевича, знаходимо визначальну позицію стосовно піднятої проблематики: «Ще раз підчеркую, (...) справа нашої музичної культури це справа у нас суто суспільна, тісно тисячними нитками зв’язана з усіма прочими ділянками національного життя; (...) Українська музична культура це одна з найважніших частин української культури взагалі, а українська музична фахова школа це одна з найважніших, органічних частин нашої рідної школи, (виділено автором) яка для нас є справедливо символом національного відродження та якого наша суспільність у Галичині мусить дорожити саме тому, що не має своєї власної держави (виділено автором), яка має обов’язок усіма засобами плекати чистий ідеал національної культури»[1] (підкр. О. М.) [114, 393].
Важливим для дослідницької роботи стало й налагодження контактів із закордонними науковими інституціями. Ця можливість відкрилась для широкого кола науковців лише за часів незалежності нашої держави. Видання матеріалів міжнародних конференцій, сесій, велика частина виголошених там доповідей належить перу також і українських дослідників, а це дає можливість ознайомитись з їх напрацюваннями та науковими відкриттями ширшим колам зацікавлених питаннями краєзнавчого музикознавства.
В останні роки помітнішою стала кількість опублікованих праць, присвячених одному з регіонів Галичини - Стрийщині як в окремих виданнях, монографіях, так і публікаціях місцевої преси. Цією проблематикою займається ряд науковців, зокрема, істориків, культурологів, етнографів Ярослав Ісаєвич, Юрій Бородавка, Галина Пуга, Роман Сулик, Григорій Дем’ян, Михайло Мандрик, Нестор Бордуляк та ін. Однак досі ще немає дослідження, яке б цілісно висвітлювало всі аспекти мистецьких та історико-суспільних процесів даного регіону у контексті їх значення для культурного розвитку Галичини й усієї України.
Мета й завдання дослідження визначити особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини на локальному прикладі регіону Стрийщини, як характерної складової західно-української музичної культури в цілому.
У відповідності до мети роботи були поставлені такі завдання:
1. довести, що інтеграція полікультурних надбань виступає не тільки формою та способом існування етносу, але виконує важливу адаптаційну функцію збереження ціннісного світу культури у періоди екстрем та лихоліть;
2. здійснити загальний огляд суспільно-культурних процесів у Стрию та на Стрийщині, в історико-політичному контексті;
3. охарактеризувати основні осередки розвитку музичної культури Стрийський Народний Дім та музичне товариство «Боян», Польське співоче товариство «Ґендзьба»;
4. подати нові, віднайдені в архівних і пресових джерелах, а також записані від самих діячів та їх нащадків відомості про діяльність навчальних закладів: філії Львівського Вищого Музичного інституту ім. М. Лисенка, нижчої музичної школи ім. Шопена та філію Львівської музичної консерваторії ім. К. Шимановського в Стрию;
5. проаналізувати діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького та аматорських театральних гуртів на Стрийщині;
6. охарактеризувати музично-концертне життя регіону та діяльність провідних хорових колективів; камерне вокальне та інструментальне виконавство.
Об’єкт дослідження - музична культура Галичини у період з другої половини ХІХ ст. до 1939 р.
Предмет дослідження: процес розвитку культурно-мистецького життя у м. Стрию та регіоні Стрийщини зазначеного періоду.
Наукова новизна.
- вперше охоплюється вся багатонаціональна музична культура Стрия та Стрийщини у порівнянні досягнень різних національних громад;
- вперше узагальнюється культурно-просвітницька діяльність різних музичних та загально-просвітницьких осередків.
- вперше систематизуються всі заклади музичної освіти в регіоні на основі архівних та пресових джерел;
- вперше висвітлюється суспільно-історичне та культурологічне значення музично-театральної діяльності в Стрию;
- вперше введено в науковий обіг ряд невідомих фактів та персоналій, віднайдених в фондах Польської національної бібліотеки (м. Варшава), приватних архівах Ґданська (Польща) та особистих архівах мешканців Стрия.
Хронологічні межі дослідження. Обрано часовий відтинок кінця ХІХ-го століття і до 1939 рр. ХХ ст. Вибір даного періоду зумовлений інтенсивністю розгортання історико-політичних подій та визначальною роллю музично-культурного життя для українського національного відродження краю.
Основні методи дослідження. В роботі використано загальнонаукові та історіографічні методи: джерелознавчий, що дозволяє залучити архівний матеріал для вивчення явищ та процесів мистецького життя у полікультурному середовищі, ретроспективний у відтворенні історичних подій, хронологічний у встановленні періодизації розвитку музичної культури, а також методи порівняння, зіставлення, систематизації, відбору, фіксації, якісного узагальнення, виявлення зв’язків і детермінованості досліджуваних явищ у суспільно-політичному та культурологічному контексті.
Теоретичну базу дослідження становлять музикознавчі й культурологічні праці: О. Бенч-Шокало, Л. Кияновської, О. Мельник-Гнатишин, Л. Корній, Є. Маланюка, П. Медведика, О. Самойленко; історико-краєзнавчої проблематики: І. Бермес, Ю. Булки, М. Бурбана, Г. Дем'яна, Р. Дудик, М. Загайкевич, Н. Костюк, Л. Мазепи, Е. Нідецкої, К. Плівачука, О. Попович, Р. Сов’яка, Р. Стельмащука, І. Фрайт, Л. Ханик, М. Шлемкевича, Л. Яросевич, О. Яцкова; К. Бараньського, Л. Блащика, М. Фуяка, М. Качмаркєвіча, З. Оттавової Рогальскої та ін.).
Джерельна база. У роботі використано архівні матеріали установ (ЦДІА України в м. Львові, ЛНБ НАН України ім. Василя Стефаника, Стрийського народного дому, Стрийського краєзнавчого музею «Верховина», Стрийського музею при музичній школі ім. Остапа Нижанківського), Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Польської національної бібліотеки (м. Варшава) та окремих осіб (О. Бурин, І. Черепущака, М. Мандрика, О. Заяць, Ю. Рудки, Г. Вартальської, А. Гжесяк, Є. Шульца та ін.).
Залучено публікації українських та іншомовних видань, спогадів творців та учасників музично-культурницьких процесів регіону Стрийщини: Ф. Колесси і М. Колесси, О. Нижанківської-Бобикевич, О. Бобикевича, С. Гординського, М. Кравців, З. Нижанківського, інтерв’ю із М. Колессою, Г. Вартальською, Ю. Рудкою, А. Вуйцік.
Опрацьовано місцеві газети «Стрийський Голос», «Стрийська думка», «Gаzeta Stryjska», Орган об'єднання польських співочих товариств «Chór», «Lud», часопис «Діло», місячник «Українська музика» та ін.
Однак, у процесі дослідження обраної теми виникали труднощі, пов'язані з тим, що велику кількість документів, фотоматеріалів (за припущенням деяких дослідників, що й нотних примірників) було знищено у 1940 році більшовиками, які окупували Стрий і перетворили осередок українського культурно-просвітницького життя Стрийський народний Дім на свій будинок офіцерів.
Значна кількість матеріалів була знищена ще і в результаті затоплення (можливо, навмисного) підвального приміщення (фондів) Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» у 80-х рр. XX ст.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені й опубліковані дослідження можуть бути використані в курсах культурології, історії української музики, для культурно-просвітницької роботи. Введені в науковий обіг документальні, архівні та джерелознавчі матеріали дають ширше уявлення про розвиток мистецьких процесів у краї в зазначений період.
Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на 8-ми наукових конференціях та конгресах:
1. Науковій конференції до 150-річчя Львівської музичної академії «Мистецтво молодих - 2003», Львів, 2003 р.; (Король О. Діяльність філії ЛМІ ім. М. Лисенка в Стрию (1919-1939));
2. Всепольській конференції «Umiejętność zagospodarowania czasu wolnego przez młodzież», Краків, Центр молоді ім. др. Й. Йордана, Польське товариство позашкільного виховання ім. А. Камінського, 3-4 грудня 2004р. (Oksana Korol. Wpływ koncertów szkolnych na jakość percepcji muzycznej u dzieci (na przykładzie wychowania muzycznego w Stryjskim oddziale Lwowskiego Konserwatorium Muzyczngo im. Karola Szymanowskiego na pocz. 20 wieku))
3. ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2004», м. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 р. (Король О. Деякі з особливостей розвитку музичної культури Галичини у першій третині ХХ ст. (на прикладі м. Стрия) // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень 2004». Том 6. Музика та життя. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. 48 с. С.25-27.);
4. Науковій конференції «Олександр Кошиць і час», Київ, НМАУ ім. П. І. Чайковського, 22-24 листопада 2005р. (О. Король-Миронова. Світоглядні зв'язки О. Кошиця з Галичиною)
5. Міжнародній науково-практичній конференції «Україна-Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур», 25-26 травня 2006 р. (О. Миронова. Музичне мистецтво як вагомий чинник порозуміння між національними групами в поліетнічному середовищі (на прикладі м. Стрия з кінця ХІХ століття до 1939 року.))
6. Міжнародному музикознавчому конгресі: «Львів музичний протягом століть», 28 вересня 2 жовтня 2006 р. (О. Король-Миронова. Діяльність музикантів Стрия у Львові. )
7. Міжвузівській науковій конференції: «Соломія Крушельницька та українська музична культура», 16 листопада 2006 р. (О. Король. Музичний побут Стрия і Стрийщини та його внесок у розвиток інтелігентських родових традицій краю.)
8. Звітній науковій конференції ЛНУ ім. І. Франка за 2006 рік, 12 лютого 2007 року. Підсекція музикознавства та загальної педагогіки. (Система музичної освіти Галичини в період з 1900 до 1939 рр.)
9. Щорічних обласних науково-практичних семінарах з теоретичних дисциплін для викладачів мистецьких шкіл (2004-2007 рр.).
Публікації: результати дисертаційного дослідження висвітлені у брошурі «Музично-культурне життя міста Стрия у 1900-1939 рр. (на прикладі хорового товариства «Боян» та Польського Співочого Товариства «Гендзьба»)» та 7-ми статях, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України:
1. Король О. Музичний побут Стрийщини від другої половини ХІХ до кінця 30-х рр. ХХ ст. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2002. № 2 (9). С. 60-66.;
2. Миронова О. Стрийський музично-драматичний театр у 1900-1939 рр. як складова загального розвитку культури Галичини // Культура і сучасність: Альманах. К.: ДАКККіМ, 2006. - №1. С. 127-133.
3. Миронова О. Роль музичної культури м. Стрия та Стрийщини у розвитку культурно-мистецьких традицій Галичини першої третини ХХ століття. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка та Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. -№1 (18). - 2007., - С. 39-46.
4. Миронова О. М. Музично-культурне життя міста Стрия у 1900-1939 рр. (на прикладі хорового товариства «Боян» та Польського Співочого Товариства «Гендзьба»): Наукове видання, рекомендоване до друку Вченою радою ЛДМА ім. М. В. Лисенка Львів, 2007. 48 с.
5. Король О. Музичне виховання молоді у спеціальних навчальних закладах Галичини на початку ХХ ст. (на прикладі філії ЛВМІ ім. М. Лисенка у Стрию) // Молодь і ринок. 2004. № 1 (7). С. 92-97.
6. Миронова О. Концертно-музичне життя Стрия і Стрийщини на початку ХХ Століття // Молодь і ринок. 2006. - № 3 (18). С. 70-74.
7. Миронова О. М. Музичне мистецтво як вагомий чинник порозуміння між національними групами в поліетнічному середовищі (на прикладі м. Стрия з кінця ХІХ) // Україна-Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 25-26 травня 2006 р. К.: ДАКККіМ, 2006. Ч.1. - С. 264-266.
Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків загальним обсягом 237 стор. Основний зміст роботи викладено на 170 стор. Додатки містять 2 карти Стрийщини, 15 гербів м. Стрия, 5 шкільних свідоцтв, інформації, документи та ін. загальним обсягом у 52 стор. Список літератури включає 268 найменувань.

[1] Із Приміток упорядника З. Штундер: Доповідь, виголошена 4. ІІІ. 1934 р. У Станіславі, друккується без будь-яких змін і скорочень, С. 726.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У даній роботі зроблена спроба висвітлити не лише різні аспекти музично-культурних процесів міста Стрия та регіону Стрийщини, які безумовно мали свою специфіку але й простежити єдність і спадкоємність культури, яка розвивалася в ідейно-цілеспрямованому річищі.
Для українського народу особливе значення має притаманна йому музикальність у найширшому розумінні цього слова. І тут можемо покликатись на вислів С. Людкевича: «для нас, українців, для яких музика таку ролю відіграла в їх історичному й етнічному розвою і становила майже, що так скажу, суть народного інтелекту, для нас занедбування сього сирого, золотого матеріалу, що в'яне в руках чужих, було б тяжкою похибкою в проблемі нашого національного і культурного розвою» [108, 255].
Зосереджуючи увагу на певних особливостях розвитку музичної культури одного з регіонів Галичини в умовах полікультурного середовища, варто наголосити на основних, а це
- процес українського національно-культурного відродження, який зумовив появу організацій, товариств, рухів, політичних партій державницького спрямування;
- напруженість українсько-польських відносин, що породжувала протистояння, вимагала створення організацій та товариств національного спрямування;
- діяльність інших культурно-просвітницьких музичних інституцій (польського «Галицького музичного товариства», «Гармонії», «Лютні», «Еха» «Ґендзьби»), а також музична діяльність громадських товариств («Просвіти», «Етнографічного товариства», «Академічного братства», «Зорі», «Сокола», та інших), як чинників, що сприяли піднесенню музичної культури регіону.
Вагоме значення для розвитку музичної культури регіону мало Галицьке музичне товариство, (ГМТ, від 1919 р. Польське МТ), яке протягом багатьох десятків років відігравало значну роль в музичному житті Львова.
Як відомо, професійне мистецьке життя мало найяскравіші форми побутування у великих центрах (Перемишль, Львів). Творчі ідеї випромінювались на менші, провінційні міста й містечка, де швидко приймалися і плідно розвивалися в інтелігентських та широких колах українського суспільства. Тому основною особливістю розвитку культурно-мистецьких процесів в регіонах (і, зокрема, Стрийському) було те, що навіть коли великі центри внаслідок тих чи інших суспільно-політичних подій втрачали активність поступу, менші регіональні осередки ставали пульсарами культурного життя нації, зберігаючи перейняті ідеї, досвід та традиції, насамперед завдяки інтелігенції, яку, під визначальним впливом творчих контактів з М. В. Лисенком, об'єднувала ідея творення і розвитку національної музичної культури.
Значна кількість представників освіти, адміністративної влади, лікарів були одночасно аматорами і музичної творчості, і виконавства. А серед них були і професіонали, які надалі скеровували розвиток музично-культурницьких процесів у професійному напрямку. Це ще раз підтверджує наведені у Вступі слова Ст. Людкевича про те, що «...українська музична культура це одна з найважніших частин української культури взагалі... яка для нас є справедливо символом національного відродження та якого наша суспільність у Галичині мусить дорожити саме тому, що не має своєї власної держави (виділено автором)».
Кінець ХІХ початок ХХ століття - це якісно новий період у розвитку музичних товариств у Західній Україні. Він характеризується появою музичних осередків національного спрямування, зокрема, музичних товариств «Боян», які сприяли:
- суттєвому розширенню кола національних музичних інституцій;
- залученню молоді до числа потенційних учасників процесу національно-культурного відродження та загальноукраїнського національно-визвольного руху, музична епопея якого втілилась у піснях Січового Стрілецтва;
- консолідації української сільської, міської, учнівської та студентської молоді Західної України навколо національної ідеї, а також ідеї розвитку українського музичного мистецтва;
Основною сферою залишався хоровий спів поступово і професійні хорові колективи, і музично-драматичний театр. Історична роль «Боянів», зокрема, «Львівського Бояна» полягала в тому, що сконцентрувавши в собі майже все музичне життя Західної України, маючи розгорнуту систему відділень у всіх більших містах Західної України, засновуючи бібліотеки, музеї, музичні школи, організовуючи свята, конкурси, концерти товариство «Боян» в цей період відіграло роль сучасної філармонії, і мало величезне значення для відродження і розвитку українського професійного музичного мистецтва.
Завдяки діяльності музичних товариств «Боян» найкращі твори національної пісенності, скарби української музики стали доступними найширшому середовищу громадськості краю. Спів «Боянів» спричинив появу нових українських мистецьких кадрів. Під опікою цих товариств закладалися основи для плекання української інструментальної музики.
Вагоме значення для розвитку загальної музичної культури мали і польські музичні товариства та об’єднання, зокрема польський хор «Ґендзьба». Вони вели активну артистичну діяльність, проте простежено певні відмінності у мотивації їхньої творчої праці, що становить особливості саме полікультурного характеру.
Розвиваючись незалежно, обидві мистецькі одиниці утверджували свою мистецьку традицію, що обгрунтовувало самодостатність однієї із націй. У «Бояна» та «Гендзьби» простежуються різні підходи до самого питаня хорової культури.
Також, виходячи з відмінної ментальності обох народів, поляки мали надавати більше уваги музичному вихованню у школах. Однак, проаналізовані освітньо-музичні програми польських та українських мистецьких закладів свідчать про позиційно різний підхід до проблем музичного виховання молоді.
Музичні товариства «Боян» мали вирішальний вплив на створення Вищого музичного інституту 1903 року в Львові, який став одним із провідних закладів Західної України, в якому продовжували і розпочинали свою діяльність чимало західноукраїнських композиторів. Разом зі своїми філіями, з Музичним товариством ім. М. Лисенка Вищий музичний інститут вів пропаганду української музики серед населення Західної України і відіграв важливу роль у збереженні надбань національної культури. Саме в ньому починає формуватися новий тип композитора-професіонала, який згодом, ставши педагогом, значно розширить сфери музичного шкільництва.
Аналізуючи ці процеси, бачимо також і позитивні тенденції музичного життя краю до орієнтації на здобутки західноєвропейської культури, прагнення до професійної освіти і високого рівня виконавства.
Не зважаючи на важкі суспільно-політичні умови, які склались між українським та польським народами, все ж значним об’єднавчими їх моментами були спільні концерти, задіяння у музичних товариствах, нераз - спільне виховання польсько-німецько-єврейсько-української молоді у різних мистецьких закладах, часто родинні стосунки, а відтак спільне святкування релігійних свят, домашнє музикування.
Слід особливо підкреслити, що рушійною силою охарактеризованих у дисертаційному дослідженні музично-культурницьких процесів були представники української інтелігенції міста і регіону (Колесси, Нижанківські, Олесницькі, Бобикевичі, подружжя Лиськів та ін.), їхні глибокопатріотичні почуття, альтруїзм і жертовність задля досягнення поставленої мети. На цьому шляху вони об'єднувались, досягаючи незаперечних успіхів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонюк Н. Українське життя в Генеральній Губернії” (19391944 рр.): За матеріалами періодичної преси. Львів, 1997. 232 с.
2. Архімович Л., Каришева Т., Шреєр-Ткаченко О., Шеффер Т. Нариси з історії української музики. К., 1964. С. 309.
3. Барвінський В. Концерт колядок і щедрівок // Діло. 1926. Ч. 60.
4. Барвінський В. Музикальна культура Львова // Вільна Україна 1940.- Ч.205.
5. Барвінський В. Пописи учнів з філій // Українська музика. 1937. №4. С. 55-56.
6. Бенч-Шокало О. Український хоровий спів: актуалізація звичаєвої традиції: Навч. посібник. К.: Український світ, 2002. 440 с.
7. Бермес І. Еволюція хорового руху на Дрогобиччині в контексті розвитку культури Галичини (від „весни народів” до 1942 року). Дрогобич: Коло, 2002. 200 с.
8. Бермес І. Л. Хорове життя Дрогобиччини першої половини ХХ ст. в контексті духовного розвитку Галичини. - Автореф. дис. канд. мистецтвознав.: 17.00.03 // НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — К., 2006. — 20 с.
9. Білинська М. Глава літопису (Музична культура Львова) // Музика. К., 1977. № 5. С. 31-32.
10. Бобикевич О. З галереї українських композиторів: Нестор Нижанківський // Остап Бобикевич: Публіцистичний нарис. Львів: Червона калина, 2003.
11. Бобикевич-Нижанківська О. Спомини з моїх років // Бобикевич О. Твори. Львів: Каменяр. 214 с.
12. Боднарук І. До історії стрийського театру ім. М. Старицького // Стрийщина: Історично-мемуарний збірник. Т. ІІ. Нью-Йорк, 1990. С. 279.
13. Боднарук І. З колишнього музичного життя Стрийщини // Де залишилось серце моє: Статті про рідний край та його політичних і культурних діячів на Батьківщині й скитальщині. Стрий, 1998. С.21-23.
14. Боднарук І. На службі Мельпомени // Стрийщина: Нью Йорк, 1990. Т. ІІ. С. 275-289.
15. Бойківщина: Збірник матеріалiв про Бойківщину з географії, історії, етнографії і побуту.-Філядельфія-Нью-Йорк, 1980. - 522с.
16. Бородавка Ю. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Розповідь про Народний дім // Хвилі Стрия: Сторінки з історії культури та національно-визвольного руху; Сучасне літературно-мистецьке життя. Стрий: Щедрик, 1995. С. 51-57.
17. Булат Т. Український романс. К.: Музична Україна, 1979.
18. Булка Ю. Нестор Нижанківський. Львів: Сполом, 1998.
19. Булка Ю.П. Музична культура Західної України // Історія української музики: В 6 т. К.: Наукова думка, 1992. Т. 4: 1917-1941. С. 545-589.
20. Бурбан М. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Диригенти.- Дрогобич, 1999. 279 с.
21. Вахнянин А. Руський співаник” і Малий катихит музики” // Діло. 1886. Ч. 49.
22. Вахнянин А. В справі потреби заснованя Музичного інститута” у Львові // Діло. - Львів, 1903. Ч. 197.
23. Вахнянин А. Духовний концерт ”Львівського Бояна” // Діло. 1904. Ч. 85.
24. Вахнянин А. Спомини з життя. Львів, 1908. 137 с.
25. Вахнянин Б. Вражіня з дорічного попису руської консерваторії музичної ім. Николи Лисенка з 25 червня 1908 року // Діло. 1908. Ч. 85.
26. Витвицький В. Микола Лисенко і його вплив на музичне життя Галичини // Українська музика. Львів, 1937. Ч. 1. С. 4-7.
27. Витвицький В. Музичними шляхами: Спогади. Єдмонтон, 1989. 215 с.
28. Витвицький В. Український музичний Львів // Витвицький В. За океаном: Збірник статей. Львів, 1996. С. 9-15.
29. Витвицький С, Баран С. ЗУНР (ЗОУНР) 1918-1923. - "ЕУ". - Львів: Молоде життя, 1993. - Т. І. - С. 261, 90.
30. Відкриття Народного Дому в Стрию // Діло. 1901. вівторок 2 (15) січня.
31. Вістник. - Львів, 1864. - Ч. 23.
32. Волинський Й. Музична культура Галичини 60-х років ХІХ ст.. // Живі сторінки української музики. Статті, дослідження, публікації. К.: Наукова думка, 1965. С. 63.
33. Гарматій І. В справі науки нотного хорального співу по наших села х // Діло. Львів, 1898. Ч. 255.
34. Горак Я. Р. Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина ХІХ початок ХХ ст.).- Автореф. дис. канд. мистецтвознав.: 17.00.03/; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — К., 2003. 17с.
35. Гриневецький І. Попис філії Музичного інституту у Львові // Діло. Львів, 1932. Ч. 113.
36. Грінченко М. Історія української музики // Під ред. І. Соневицького. 2-е вид. NY, 1961.
37. Громадська думка. - Львів,1920. Ч. 12
38. Грушевський М. Ілюстрована історія України. К.,1990. С.515-516.
39. ДАЛО - Ф.110.- (Львівське місцеве староство). Оп.1. Спр.803.
40. ДАЛО (Державний архів Львівської області). - Ф. 110.-(Львівське місцеве староство). Оп.1. Спр. 641.
41. ДАЛО.-Ф.110.- (Львівське місцеве староство). Оп.5. Спр.78.
42. Дем’ян Г. Видатні актори та співаки // Хвилі Стрия: Сторінки з історії культури та національно-визвольного руху. Сучасне літературно-мистецьке життя. Стрий: Щедрик, 1995. - С.315-319.
43. Діло.- Львів, 1891.- Ч55.
44. Діло. Львів, 1896. Ч. 11
45. Діло.- Львів, 1899.- Ч. 275.
46. Діло. Львів, 1900. 7.11., Ч. 20.
47. Діло. Львів, 1907. Ч. 73.
48. Діло. Львів, 17 липня 1912 р.
49. Діло. Львів, 1913 р. Ч. 90.
50. Дописи з краю // Українська музика 1937. Ч. 4. С. 58-59.
51. Дорошенко Д. Нарис історії України. 2-ге вид. К.: Глобус, 1991 Т. 1, 2.
52. Дувірак Д. СУПроМ в контексті епохи // Союз Українських професійних Музик у Львові: Матеріали і документи / Редактори-упорядники В. Сивохін і Р. Стельмащук. Львів, 1997. С. 7-14.
53. Дудик Р. В Хорова культура Прикарпаття кінця ХІХ першої третини ХХ століття. - Автореф. дис. канд. мистецтвознав.: 17.00.03/; НМАУ Ім. П. І. Чайковського. 2000. 17 с.
54. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Репринтне відтворення видання 1955-1984 рр. за ухвалою Видавничої ради Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові та Фонду Енциклопедії Українознавства. Видавництво „Молоде життя”, Львів 1993, Т. 1., 400с. С.17.
55. ЕУ., Львів: Молоде життя, 1993, - Т. 4., 1600с. С.1427-1429.
56. ЕУ., Львів: Молоде життя, 1993. - Т. 8, С. 3072.
57. ЕУ., Львів: Молоде життя, 1996, - Т. 6., С.2365.
58. З концертової залі: Концерт в честь Т.Шевченка // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи / Упор. З. Штундер. Львів: Вид. М. Коць, 2000. Т.2. С.436.
59. З нашої музично-шкільної ділянки (Філії Вищого Музичного Інституту ім. М. Лисенка) // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи / Упор. З. Штундер. Львів: Вид. М. Коць, 2000. Т.2. С.291.
60. З Товариств // Діло. Львів, 1903.Ч.133.-С.3.
61. З хорового життя Стрийщини // Діло. Львів, 1936. 7 квітня. Ч. 78
62. Заброварний С. Священики перші просвітителі українського народу в Галичині на зламі XVIII і XIX століть // Варшавські українознавчі записки. Зошит І. Варшава, 1981. С. 134-147.
63. Загайкевич М. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. Львів: Місіонер, 1998. 145 с.
64. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини XІХ ст. К.: АН УРСР, 1960. 189 с.
65. Звіт із діяльності ВМІ і його філій (1929-1930) // Музичний Вістник. Львів: Товариство ім. М. Лисенка. 1930. Ч. 1.
66. Зиновій Лисько. Піонери музичного мистецтва в Галичині. Видавництво М. П. Коць., Львів-Нью-Йорк, 1994. - 145 с.
67. Зоря.- Львів, 1881.- Ч.5.- С.66.
68. Іваницький А. Українська народна музична творчість. К.: Музична Україна, 1990.
69. Ісаєвич Я. Дзвони віків. Сторінки історії Стрия // Хвилі Стрия: Сторінки з історії культури та національно-визвольного руху. Сучасне літературно-мистецьке життя. Стрий: Щедрик, 1995. С. 12-31.
70. Історія української культури. за заг. ред. І. Крип’якевича. К.: Либідь, 1994. (перевидання праці 1934 р.)
71. Історія української радянської музики. К.: Музична Україна, 1990.
72. Історія філософії України. Підручник. К., 1994.
73. Кияновська Л. Мирослав Скорик: Творчий портрет композитора в дзеркалі епохи. Львів: Сполом, 1998.
74. Кияновська Л. Монологи про мистецтво і життя (бесіда з М. Колессою) // Музика. 1994. № 1. С. 8-10.
75. Кияновська Л. Польсько-українські зв’язки в галицькій музичній культурі // Musica Galicijana: матеріали другої міжнародної конференції "Музична культура Галичини в контексті польсько-українських взаємин". Івано-Франківськ, 1999. Т. 2. С.22-30.
76. Кияновська Л. Релігійна творчість Михайла Вербицького // Musica Galicijana: матеріали першої міжнародної конференції "Музична культура Галичини в контексті польсько-українсських взаємин". Жешув (Польща), 1997. Т. 1. С.15-23.
77. Кияновська Л. Стильова еволюція Галицької музичної культури ХІХ-ХХ ст. Тернопіль: СМП Астон, 2000. 339 с.
78. Кияновська Л. Українська музична культура. Посібник. 2-е вид. доп. і перероб. Тернопіль: СМП Астон, 2000.
79. Кмита Ю. Стрийський Боян // Ілюстрований музичний календар. Львів‚ 1905. С.116-117.
80. Книга Протоколів Союзу Українських професійних музик у Львові. // Союз Українських професійних музик у Львові: матеріали і документи. Львів, 1997.
81. Книгозбірня Філарета Колесси: Каталог. Упорядник Оксана Мельник-Гнатишин. Львів, 1995.
82. Ко. Свято Крутів в Стрию // Стрийська Думка. 1934. 16 лютого.
83. Колесса Ф. Кілька слів про збиранє і гармонізованє українських народних пісень з доданєм листів Миколи Лисенка // Артистичний вісник. 1905. Зошит ІІ і ІІІ. С. 1620; Зошит ІV. С. 3539; Зошит V. С. 5153.
84. Колесса Ф. М. Музикознавчі праці. Ред. тому М. М. Гордійчук, О. І. Дей. Київ: Наукова думка, - 1970, - 592 с.
85. Колесса Ф. Спогади про Миколу Лисенка. Львів, 1947. 35 с.
86. Колодій Я. Остап Нижанківський. — Львів: Логос, 1994. — 64 с.
87. Корній Л. Історія української музики (Від найдавніших часів до середини XVIII ст.). КиївХарківНью-Йорк, 1996. Ч. 1. 314 с.
88. Корній Л. Історія української музики. Ч. 2. Київ-Харків-Нью-Йорк, 1999.
89. Корній Л. Історія української музики. Частина третя. ХІХ ст.. Підручник. Київ-Нью-Йорк: Вид. М. П. Коць, 2001. 480 с.
90. Король О. Музичне виховання молоді у спеціальних навчальних закладах Галичини на початку ХХ ст. (на прикладі філії ЛВМІ ім. М. Лисенка у Стрию) // Молодь і ринок. 2004. № 1 (7). С. 92-97.
91. Король О. Музичний побут Стрийщини від другої половини ХІХ до кінця 30-х рр. ХХ ст. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2002. № 2 (9). С. 60-66.
92. Костюк Н.О. Просвітницькі товариства в розбудові культурного життя Галичини 20-30-х років ХХ століття // Збірник статей аспірантів Київського державного інституту культури. Випуск 2. К., 1995. С. 84-89.
93. Кошиць О. З піснею через світ. К.: Рада, 1998.
94. Кошиць О. Спогади. К.: Рада, 1995. 387 с.
95. Кравців М. Вклад Стрийщини у розвиток української музики // Стрийщина: Історично-мемуарний збірник. Том ІІ. Ню Йорк, 1990. 608 с. С. 221-255.
96. Крип’якевич І. (І.К.) Про українську культуру // Ілюстрована Україна. Львів. 1913. Ч.1.
97. Крип’якевич І. П. Історія України. Світ: 1990. Примітки 12.16, С. 398.
98. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Івано-Франківськ, 1993. 200 с.
99. Кудрик Б. Історія галицької музики 1829-1873 // Відділ рукописів ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України. О/Н № 547. 600 арк.
100. Кудрик Б.Огляд історії української церковної музики.Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України‚ 1995.128с.
101. Кузик К. Українські дириґенти в польському біографічному словнику // Наша культура. Варшава, 1980. № 7. С. 5-7.
102. Культурне життя в Україні. Західні землі. Т. І. (19391953). К., 1995.
103. Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині. Львів, Нью-Йорк, 1994. (перевидання праці 1934 р.) 144 с.
104. Лисько З. Повстання нашого національного гимну // Українська музика. 1938. Ч. 9-10. С. 166.
105. Людкевич С. Музичний Інститут імені Миколи Лисенка // Українська музика. 1937. №7. / Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2. Упор., ред., перекл., прим. і бібліогр. З. Штундер. Львів: Дивосвіт, 2000. С. 299-302.
106. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.1. Упор., ред., вст. ст. і прим. З. Штундер. Львів: Дивосвіт, 1999. 469 с.
107. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії.-К.: Музична Україна,1973. 520с.
108. Людкевич С. Кілька слів про „Ruskie pieśni ludowe” Ґалля. / Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2. Упор., ред., перекл,, прим. і бібліографія З. Штундер Львів: «Дивосвіт», 2000. С. 419-422.
109. Людкевич С. Кілька слів про потреби засновання українсько-руської музичної консерваторії. С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.2., Упор., ред., перекл, прим. і бібліографія З. Штундер Львів: «Дивосвіт», 2000. - С. 254-257.
110. Людкевич С. Музичний Інститут імені Миколи Лисенка // Українська музика. 1937. №7. С. 94-97.
111. Людкевич С. У 40-ліття "Львівського Бояну" // Діло. Львів, 1932. C. 7.
112. Людкевич С. Ювілейний концерт у 25-ліття Музичного товариства й Інституту ім. М.Лисенка в Стрию // Діло. 1938. Ч. 280.
113. Людкевич Ст. Поклик до нашого музикального громадянства // Нова рада - 19. ХІ. 1919.
114. Людкевич Станіслав. Проблеми сучасної музичної культури в Західній Україні / С. Людкевич Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2. Упор., ред., перекл., прим. і бібліогр. З. Штундер. Львів: Дивосвіт, 2000. 816 с.
115. М-а К-ва. Виконавство // Стрийська Думка. 1934. 5 травня.
116. М-а К-ва. Голос порожньої салі // Стрийська Думка. 1934. 20 травня.
117. Мазепа Л. , Мазепа Т. Шлях до Музичної Академії у Львові. У двох томах. Том.1.- Львів: В-во „СПОЛОМ”, 2003. 288 с.
118. Мазепа Л. , Мазепа Т. Шлях до Музичної Академії у Львові. У двох томах. Том.2.- Львів: В-во "СПОЛОМ", 2003. 200 с.
119. Мазепа Л. Документальні пам’ятки про музичне братство у Львові XVI — XVII ст. // ЗНТШ. — Т. 226. — С. 199 — 222.
120. Мазепа Л. Перше музичне товариство у Львові // Музика.- 1977.-№1. С.27-28.
121. Мазепа Л. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). Львів: В-во "СПОЛОМ", 2001. 280 с.
122. Мазепа Р. Професійне хорове мистецтво України: Методичний посібник. Львів, 2000. 118 с.
123. Маковей О. Історія одної студентської громади. Львів, 1912. C.12
124. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. К.: Глобус, 1992. 125 с.
125. Мандрик М. Стрийський народний дім. Суспільно-історичний нарис. Стрий: "Просвіта"; "Щедрик", 2000 р. 126 с.
126. Мандрик М. Стрийщина: шлях до волі. Стрий: Просвіта; Щедрик, 1998. 626 с.
127. Матюк В. В справі науки нотного хорального співу у нас по селах і містах // Діло. Львів, 1898. Ч. 275.
128. Медведик П. Діячі української музичної культури (Матеріали до біо-бібліографічного словника) // Записки наукового товариства імені Т. Шевченка. Том ССXXVI. Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993. С. 370-455.
129. Миронова О. М. Музичне мистецтво як вагомий чинник порозуміння між національними групами в поліетнічному середовищі (на прикладі м. Стрия з кінця ХІХ) // Україна-Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 25-26 травня 2006 р. К.: ДАКККіМ, 2006. Ч.1. - С. 264-266.
130. Миронова О. М. Музично-культурне життя міста Стрия у 1900-1939 рр. (на прикладі хорового товариства «Боян» та Польського Співочого Товариства «Гендзьба»). Львів: Львівська державна музична академія ім. М. В. Лисенка, 2007. 48 с.
131. Миронова О. Роль музичної культури м. Стрия та Стрийщини у розвитку культурно-мистецьких традицій Галичини першої третини ХХ століття. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка та Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. -№1 (18). - 2007., - С. 39-46.
132. Миронова О. Стрийський музично-драматичний театр у 1900-1939 рр. як складова загального розвитку культури Галичини // Культура і сучасність: Альманах. К.: ДАКККіМ, 2006. - №1. С. 127-133.
133. Митці України: Енцикл. довід. Упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За ред, А. В. Кудрицького. - К.: УЕ, 1992. - 848 с.
134. Михальчишин Я. З музикою крізь життя. Львів: Каменяр, 1992. 232 с.
135. Михальчишин Я. Ханик Л. Музична преса в Галичині в першій половині ХХ ст. // Наша культура. 1981. № 1.
136. Модест Менцинський: Спогади. Матеріали. Листування / Авт. упоряд. М. Головащенко. К.: Рада, 1995. 462 С.
137. Молода Україна, 1900. - Ч. 4
138. Молчко У. Фортепіанна творчість Нестора Нижанківського. Дрогобич: Коло, 2001. 66с.
139. Мороз Л. В. Диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини ХІХ - першої третини ХХ століття.- Автореф. дис. канд. мистецтвознав.: 17.00.01/; Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. К., 2003. 16 с.
140. Музичне товариство ім. М. Лисенка // Наша культура. Варшава, 1935. Кн. 4.- С.247 - 249.
141. Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва 1915-1975. Ню-Йорк, Париж, Сідней, Торонт