Науменко Еліна Анатоліївна. Облік інвестицій на підприємствах торгівлі

Краткое описание

Науменко Еліна Анатоліївна. Облік інвестицій на підприємствах торгівлі : Дис... канд. наук: 08.00.09 2007

Науменко Е.А. Облік інвестицій на підприємствах торгівлі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню обліку інвестицій на підприємствах торгівлі. Розкрито вплив відсутності однозначно встановленої межі між інвестиційною, операційною і фінансовою діяльністю на облік основних показників фінансових результатів від їх здійснення. Запропоновано критерії визнання інвестиційних активів на підприємствах, що дозволило уточнити об’єкти обліку при здійсненні інвестування. Внесено пропозиції щодо удосконалення питань документального оформлення й організації документообігу операцій інвестування з метою підвищення оперативності нагромадження інформації. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення існуючих методик оцінки інвестицій в умовах реалізації вимог національних положень обліку з орієнтацією на міжнародні стандарти. Розроблено методику обліку операцій з інвестиційними активами, розрахунків за них, інвестиційних доходів, витрат і фінансових результатов. Проведено діагностику повноти та правильності розкриття інформації про інвестиційну діяльність у фінансовій звітності і розроблено рекомендації для удосконалення її форм.

Проведені дослідження найважливіших проблем в галузі обліку інвестицій надають підстави сформулювати наступні висновки і пропозиції:
1. Визначено значення інвестицій, яке полягає в перевагах утримання активу від поточного використання в операційній діяльності з метою одержання майбутніх вигід. Під інвестиціями варто розуміти придбання, утримання і продаж інвестиційних активів та всі пов'язані із цим витрати і вигоди.
Інвестування має свою специфіку та об'єкти, тому в роботі надано їх класифікацію в інвестора, а в обліку виділено найбільш важливі показники: інвестиційні активи, розрахунки за них, інвестиційні операції, доходи, витрати і результати інвестиційної діяльності. Така класифікація дозволить вести бухгалтерський облік з більш високим ступенем деталізації та достовірності.
2. Запропоновано три принципові критерії, які визначають віднесення активів до складу інвестицій, серед яких: виключення з використання в операційній діяльності, специфічна форма отриманих вигід, прямий зв'язок отриманого доходу з певними видами інвестиційних активів.
Під інвестиційними активами варто розуміти матеріальні, нематеріальні і фінансові активи, що утримуються підприємством з метою досягнення економічних вигід, одержуваних із приросту ринкової вартості таких активів, доходів у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, рентних платежів і інших вигід.
3. Рекомендовано розробити додатковий нормативний документ, який дозволив би здійснювати збір і систематизацію інформації про інвестиційні нефінансові активи (інвестиційну нерухомість, інвестиційні нематеріальні і матеріальні активи) під назвою «Інвестиційна власність».
4. Запропоновано авторський підхід до формування облікової політики інвестора, суть котрої полягає в розкритті додаткової інформації про критерії визнання інвестиційних активів, методику їх рекласифікації і реалізації.
5. Розроблено рекомендації, що спрямовані на удосконалення документального оформлення руху інвестиційних активів, запропоновано форму акту прийому-передачі (рекласифікації) фінансових і нефінансових інвестиційних активів, відомості аналітичного обліку про їх наявність і рух та відомість накопичення аналітичної інформації про доходи, витрати й облік фінансових результатів.
6. Запропоновано нові назви рахунків бухгалтерського обліку: 14 «Довгострокові інвестиційні активи» і 35 «Поточні інвестиційні активи» і розроблено їх характеристику, яка враховує особливості досліджуваного виду діяльності й більш глибоко розкриває зміст і оцінку інформації, відображеної за дебетом і кредитом цих рахунків.
Обґрунтовано необхідність використання контрарних субрахунків 146 «Переоцінка вартості довгострокових інвестиційних активів» і 353 «Переоцінка вартості поточних інвестиційних активів», використовуваних для регулювання оцінки об'єктів обліку.
Рекомендовано організовувати облік розрахунків із суб'єктами інвестування на відособлених субрахунках 378 «Інвестиційні розрахунки з дебіторами» і 686 «Інвестиційні розрахунки із кредиторами», а також розроблено обліковий регістр для відображення відповідних операцій.
7. Для нанакопичення, систематизації й узагальнення інформації про суму інвестиційних доходів, додатково до рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі», запропоновано використовувати рахунок 73 «Інвестиційні доходи», що дозволяє конкретизувати та контролювати їх склад, а також виключити відображення на цьому рахунку доходів, отриманих у результаті операційної діяльності підприємств.
Специфіка формування інвестиційних витрат підприємств дозволила обґрунтувати необхідність використання спеціального рахунку 97 для обліку інвестиційних витрат.
8. Доведено недостатню інформативність бухгалтерського балансу відносно інвестиційних активів і запропоновано більш суттєву його форму на основі порівнянності показників лінійних статей з існуючою формою.
9. За допомогою використання запропонованих синтетичних рахунків для обліку інвестиційних доходів і витрат пропонується групування у звіті про фінансові результати відповідної інформації за видами діяльності.
10. Удосконалено структуру звіту про рух грошових коштів відповідно до можливих їх потоків від інвестиційної діяльності, відображених на субрахунках 378 «Інвестиційні розрахунки з дебіторами» і 686 «Інвестиційні розрахунки з кредиторами».
Реалізація на практиці рекомендацій і пропозицій, наданих у дисертації, сприятиме здійсненню бухгалтерського обліку інвестицій на більш високому рівні.