Нікітченко Лілія Олександрівна. Професійна підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі фахової практики

Краткое описание

Нікітченко Лілія Олександрівна. Професійна підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі фахової практики.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.04, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2012.- 200 с.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
На правах рукопису
НІКІТЧЕНКО Лілія Олександрівна
УДК 378.016:57/59 (043.5)
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПРАКТИКИ
Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент ЛЕВЧУК Наталія Василівна
Вінниця-2012
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПРАКТИКИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 12
1.1. Роль і місце фахової практики в процесі професійної підготовки
майбутніх учителів природничих дисциплін 12
1.2. Критерії, показники і рівні готовності до професійної діяльності
майбутніх учителів природничих дисциплін 37
1.3. Сучасний стан готовності до професійної діяльності майбутніх
учителів природничих дисциплін 61
Висновки до розділу 1 73
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПРАКТИКИ 75
2.1. Педагогічні умови ефективної професійної підготовки майбутніх
учителів природничих дисциплін у процесі фахової практики 75
2.2. Обґрунтування моделі професійної підготовки майбутнього
вчителя в процесі фахової практики 85
2.3. Методика реалізації педагогічних умов та моделі професійної
підготовки майбутнього вчителя в процесі фахової практики 119
Висновки до розділу 2 141
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПРАКТИКИ 143
3.1. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 143
Висновки до розділу 3 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 176
ДОДАТКИ 180

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й практичне розв’язання проблеми професійної підготовки студентів природничо- георгафічних факультетів у процесі фахової практики. Результати дослідження дозволили в цілому підтвердити гіпотезу, що лежала в його основі, та уможливили такі висновки:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що першочерговим завданням вищих педагогічних навчальних закладів є формування особистості педагога, яка відповідає вимогам сьогодення та готова до змін. У процесі здійсненого нами аналізу розкрито та вдосконалено шляхи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі фахової практики.
Професійна підготовка вчителя природничих дисциплін під час фахової практики є складною багатогранною системою, спрямованою на ефективну підготовку вчителя-професіонала. На рівні структурного аналізу вона, як і будь- яка інша система, характеризується набором компонентів, структурою, внутрішніми і зовнішніми їхніми зв’язками. У нашому дослідженні професійна підготовка розглядається як процес формування готовності до професійної діяльності.
2. Установлено що професійна підготовка майбутніх учителів
природничих дисциплін у процесі фахової практики є складним процесом, спрямованим на опанування знаннями та набуття практичних умінь та навичок, необхідних для виконання завдань професійно-педагогічної діяльності. Структура професійної підготовки майбутнього вчителя в процесі фахової практики містить такі компоненти: мотиваційний (показники: професійно ціннісні орієнтації, мотивація досягнення успіху, самооцінка власних професійно значущих якостей, прагнення до самовдосконалення); змістовий (показники: комплекс педагогічних знань і комплекс спеціальних біологічних знань); практично-діяльнісний (показники: наявність навичок практичної
роботи, рефлексивні вміння, творчий потенціал); організаційно-методичний
(показники: наявність організаційно-комунікативних здібностей, вміння
забезпечувати ефективний навчально-пізнавальний процес, самостійність вибору засобів, прийомів та методів роботи). Усі компоненти досліджуваної професійної готовності формуються поступово та безперервно, винятком є змістовий компонент, який формується на кожному етапі. У процесі формування компонентів також поетапно та поступово формуються і всі рівні готовності: елементарний, репродуктивний, реконструктивний, творчий.
3. Доведено що результативна професійна підготовка студентів під час проходження фахової практики можлива за таких педагогічних умов: забезпечення практичного застосування біологічних знань під час навчально- дослідної діяльності у процесі фахової практики; надання цілям професійної підготовки у процесі фахової практики особистісної спрямованості; забезпечення стадіального проходження студентами фахової практики відповідно до етапів професійної підготовки (адаптація - результативна активність - індивідуалізація процесу навчання - оволодіння педагогічною майстерністю); відповідно до етапів професійної підготовки використання системи завдань дослідного характеру із застосуванням інтерактивних методів навчання. Запропоновані педагогічні умови комплексно впливають на формування всіх компонентів досліджуваної професійної готовності.
Розроблено і теоретично обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, яка базується на єдності всіх компонентів професійної підготовки, забезпечує цілеспрямованість та розкриває логіку процесу формування професійної готовності майбутніх учителів природничих дисциплін, що передбачає такі етапи: етап адаптації; етап результативної активності; етап індивідуалізації процесу навчання; етап оволодіння педагогічною майстерністю. Подальший розвиток пропонованої моделі та педагогічних умов здійснюватиметься в напрямі вдосконалення форм, методів та прийомів організації позааудиторної і самостійної роботи студентів у процесі їхньої професійної підготовки.
4. Експериментально перевірено ефективність запропонованих
педагогічних умов та моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі фахової практики. Особливістю навчально- методичної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін зумовлена її співвідношенням, з одного боку, з методикою навчання природничих дисциплін загалом, з іншого - з методикою оволодіння всіма видами практичної діяльності, цілями, змістом, принципами, прийомами, технологіями навчання, матеріальними засобами навчання і реальним навчально-виховним процесом. Дослідно-експериментальне дослідження здійснено в чотири етапи: на першому етапі експерименту забезпечено цілеспрямоване орієнтування студентів на майбутню діяльність; актуалізовано потреби досягнення успіху в професійній діяльності; забезпечено осмислення та переосмислення студентами змісту професійної діяльності; спрямовано студентів на практичну діяльність, розвиток професійно значущих якостей. Метою другого етапу професійної підготовки було оволодіння професійними компетенціями. Етап спрямований на розвиток змістового компонента готовності. Завдання етапу полягало в оволодінні студентами педагогічними, спеціально предметними знаннями. З метою трансформації знань у дії було здійснено третій етап
експериментального навчання, присвячений формуванню досліджуваної професійної готовності з пріоритетом практично-діяльнісного компонента. Професійна компетентність, що формуються у студентів в процесі вивчення природничих дисциплін, стає підґрунтям для практичної діяльності. Завдання зазначеного етапу полягали у розвитку навичок практичної діяльності, рефлексивних умінь, творчого потенціалу. На четвертому етапі здійснювався розвиток професійних компетенцій, що включали в себе процес
самовдосконалення, вміння оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, тим самим забезпечуючи високу організацію педагогічного процесу.
Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що елементарний рівень готовності до професійної діяльності в контрольних групах мають 32,51% студентів, тоді як в експериментальних - 21,03%. Відсоток студентів із репродуктивним рівнем готовності до професійної діяльності більший в експериментальних групах, ніж у контрольних: 48,56% проти 45,59% відповідно. На реконструктивному рівні професійної готовності у експериментальній групі 24,50% студентів, у контрольній - 18,50%. Різниця також помітна і в показниках творчого рівня професійної готовності контрольних та експериментальних груп - на 2,55%.
Отже, проведене дослідження із впровадження розроблених педагогічних умов, моделі та експериментальної методики свідчить про зростання всіх основних показників професійної готовності майбутнього вчителя природничих дисциплін у процесі фахової практики, що є підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету досягнутою.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Подальшого вивчення потребують такі питання: оновлення системи науково-дослідної діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін; пошук нових шляхів взаємодії школи та вищих навчальних закладів з метою підвищення професійно- практичної підготовки майбутніх учителів; активізації і стимулювання самостійної роботи як засобу професійної самопідготовки; вивчення механізмів і чинників, що впливають на ефективність процесу професійної підготовки.