ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ВИРОБНИЦТВО КОМБІКОРМІВ

Краткое описание

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

На правах рукопису

ПОЙДА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 657.002.2 : 338.583

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ВИРОБНИЦТВО КОМБІКОРМІВ

08.00.09  бухгалтерський облік, аналіз та аудит
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
доктор економічних наук, професор
Кірейцев Григорій Герасимович

Київ – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ………………………................
1.1. Економічна сутність витрат та їх класифікація………….......... 11
1.2. Методи обліку витрат та виходу продукції …………………. 29
1.3. Комбікормове виробництво як об'єкт обліку та управління 38
Висновки до розділу 1…………………………………………............. 67
РОЗДІЛ 2 ОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО, ВИХОДУ ТА ОЦІНКИ КОМБІКОРМІВ …........................................................
2.1. Організаційні основи побудови обліку витрат ………………. 69
2.2. Документальне оформлення та облік виходу продукції 93
2.3. Калькуляція собівартості продукції як прийом внутрішньо-господарської оцінки …………………………………………………...
118
Висновки до розділу 2…………………………………………………. 133
РОЗДІЛ 3 АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ТА СОБІВАРТІСТЮ КОМБІКОРМІВ ………..
3.1. Аналіз в управлінні витратами виробництва та собівартістю продукції комбікормового виробництва ……………………………..
136
3.2. Аналіз собівартості продукції комбікормової промисловості... та підсилення впливу управлінських рішень на її зниження ……….. 153
3.3. Методика удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління витратами на виробництво комбікормів….
165
Висновки до розділу 3…………………………………………………. 173
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 175
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………………... 225

ВСТУП

Сьогодні у світі поняття розвиненої галузі тваринництва і стабільно функціонуючої комбікормової промисловості неподільні. Однак Україна намагалася спростувати даний тезис. Комбікормова промисловість як і весь АПК опинилися в глибокій економічній кризі.
Орієнтація на збільшення обсягів виробництва за радянських часів позначилася на усередненні норм годівлі, уніфікації підходів і, як наслідок, до неможливості досягнення високої продуктивності тварин при використанні комбікормів. Тривалі терміни зберігання комбікормів призвели до зниження їх якості. З метою здешевлення кормів зернові культури почали згодовувати тваринам в непереробленому вигляді, в кращому випадку зерно подрібнювалося, що призвело до підвищення собівартості внаслідок недостатньої продуктивності тварин.
Актуальність теми. У ринкових умовах результативність виробництва кожного підприємства залежить від продуктивного наповнення витрат, які виступають умовою того, в якому обсязі господарство спроможне постачати якісну продукцію на ринок і за якою ціною воно зможе її реалізувати.
Для підприємств комбікормової промисловості вирішальною умовою успішної діяльності є досягнення оптимального рівня витрат виробництва, внаслідок чого підвищуватиметься конкурентоспроможність продукції, реальним стане досягнення економічного зростання підприємства, збереження робочих місць.
Грошовий вираз суми витрат характеризує категорію “собівартість”, яка засвідчує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природноекономічних умовах господарювання.
Оскільки ресурси, що використовуються для виробництва комбікормів, та їх витрати – це головний обмежуючий чинник щодо прибутку і одночасно визначальний фактор, що впливає на обсяг пропозиції, то прийняття рішень керівництва підприємств комбікормової промисловості неможливе без аналізу існуючих витрат виробництва і визначення їх величини на перспективу.
У сучасних умовах, тобто, в умовах жорстокої конкуренції перевагу на ринку отримує виробник з якіснішою продукцією і нижчими витратами, порівняно з іншими виробниками. Для підприємств комбікормової промисловості актуальним залишається ведення виробничого обліку, за допомогою якого забезпечується оперативний контроль за формуванням витрат на виробництво і досягається конкурентоспроможність комбікормів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Значний внесок у розвиток теорії обліку витрат і калькулювання продукції зробили вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: П.Й. Атамас, І.А. Басманов, П.С. Безрукіх, Н. Бєлова, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, М.Д. Врублевський, А.М. Герасимович, В.М Добровський, В.Н. Зоріна, Т.П. Карпова, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, В.С Лень, В.Г. Лінник, Л.Г. Ловінська, В.Я. Максаков, Л.В. Нападовська, О.В. Олійник, А.К. Павлюченков, В.Ф. Палій, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, С.О. Стуков, Л.К. Сук, Н.М. Ткаченко, І.Д Фаріон, Ю.С. Цал-Цалко, М.Г.Чумаченко, В.П. Шамринська, Л.С. Шатковська, К.Друрі, Р. Ентоні, Р. Мюллендорф і М. Карренбауер, Ч.Т. Хонгрен і Дж. Фостер, А. Яругова та ряд інших вчених.
Дослідженню питань аналізу витрат і собівартості продукції на рівні управління підприємством, методиці їх проведення присвячені праці таких провідних вітчизняних фахівців, як М.А Болюха, В.З. Бурчевського, В.М. Іваненка, Г.В. Савицької, В.К. Савчука, Н.В Тарасенка та інших.
Відсутність описаних методик раціонально побудованого обліку виробництва та дійового аналізу собівартості продукції комбікормової промисловості засвідчують, що проблема досліджена недостатньо. Зокрема: відсутні науково обґрунтовані підходи до розмежування понять “витрати” і “затрати”, до виділення класифікаційних ознак із сукупності витрат, до процесу безпосереднього і опосередкованого розподілу витрат та віднесення їх на собівартість, до методів калькулювання собівартості продукції для підприємств комбікормової промисловості та програмного забезпечення їх практичної діяльності. Залишаються невирішеними питання організації та здіснення аналізу собівартості комбікормів, не повною мірою використовуються можливості факторного аналізу. Реальна потреба в таких методах та підходах щодо їх використання для побудови системи обліку і аналізу на підприємствах кормовиробництва визначили завдання та цільову спрямованість дисертаційного дослідження – розроблення і впровадження теоретичних та методичних положень з вдосконалення обліку формування витрат як основи визначення собівартості виготовлених комбікормів і використання показників для управління її параметрами.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” як складову частину загальнодержавної програми досліджень за темою “Удосконалення обліку і контролю в галузях агропромислового комплексу” (державний реєстраційний номер 0101U002947).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних та методичних засад обліку виробництва комбікормів за їх видами, визначення складу витрат та шляхів зниження собівартості одиниці продукції. Це і обумовило постановку та вирішення таких завдань:
– уточнити економічну сутність понять “витрати” і “затрати” з метою обґрунтування контексту їх вживання;
– дослідити виробничу діяльність підприємств комбікормової промисловості, встановити ступінь впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на побудову обліку витрат на цих підприємствах;
– визначити особливості організації аналітичного обліку та калькулювання собівартості продукції з метою відображення їх в аналітичних регістрах;
– обґрунтувати на основі чинних класифікацій методичні засади формування номенклатури статей витрат на виробництво з урахуванням особливостей побудови обліку витрат підприємств комбікормової промисловості;
– удосконалити методи обліку витрат у підприємствах комбікормової промисловості;
– узагальнити методичні підходи до калькулювання собівартості продукції, розробити методичні положення з калькулювання собівартості комбікормів;
– встановити вплив вирішальних факторів на собівартість комбікормів;
– визначити напрями підвищення якості продукції комбікормового виробництва за рахунок повнішого використання обліково-аналітичного механізму управління;
– визначити напрями аналізу собівартості комбікормів, виявити вплив факторів, що сприяють зниженню витрат виробництва.
Об’єкт дослідження – процес формування витрат виробництва на підприємствах комбікормової промисловості Полтавської області.
Предмет дослідження – сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку і аналізу витрат на виробництво продукції комбікормової промисловості.
Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використовувалися: діалектичний метод – для окреслення та вивчення стану об’єкта дослідження, з метою виявлення резервів зниження витрат виробництва; методи систематизації, гіпотези та припущення – для формування авторського підходу до визначення економічних категорій; методи спостереження, порівняння – для збору, обробки та компонування вихідної інформації; методи порівняльного і факторного аналізу – для співставлення фактичних даних звітного та попередніх років, виявлення факторів, що впливають на досліджувані показники. Дослідження ґрунтується на проведенні якісного аналізу положень міжнародних та національних стандартів України бухгалтерського обліку; нормативно-правових документів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України; наукових праць вітчизняних і зарубіжних економістів з теорії та практики фінансового і управлінського обліку, економічного аналізу; публікацій періодичних видань та матеріалів наукових конференцій, обробці матеріалів статистичних збірників. Інформаційну базу дослідження також становлять фактичні дані статистичної та бухгалтерської звітності, оперативні дані окремих підприємств комбікормової промисловості Полтавської області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні, уточненні та теоретичному обґрунтуванні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням методики обліку та аналізу витрат на виробництво у підприємствах комбікормової промисловості Полтавської області:
вперше:
– запропоновано методичні положення з калькулювання собівартості продукції комбікормової промисловості, застосування яких забезпечує об’єктивність обчислення собівартості одиниці комбікормів при їх виробництві з використанням давальницької та власної сировини (С. 126131);
– обґрунтовано методику використання позабалансового рахунку для обліку рефакцій та боніфікацій, інформація якого забезпечує відображення уточненої кількості зданого зерна на переробку з урахуванням якості зданої сировини (С. 101102);
удосконалено:
– тлумачення категорії “витрати” і “затрати”, запропоновано удосконалену загальну класифікацію витрат для управлінського обліку, що забезпечило можливості їх використання для формування показників собівартості виготовлених комбікормів (С. 1520);
– існуючі методи бухгалтерського обліку витрат на виробництво в комбікормовій промисловості та розроблені пропозиції щодо їх поліпшення, застосування яких дасть змогу вітчизняним виробникам комбікормів обґрунтовано обчислювати виробничу собівартість одиниці комбікормів (С. 3435);
– методи калькулювання собівартості одиниці комбікормів за кожним рецептом, що значно спрощує її обчислення та забезпечує встановлення доцільності калькулювання комбікормів як для виробників, так і для споживачів (С. 130132);
– групування витрат та побудова їх обліку за статтями калькуляції, що полегшує обчислення собівартості виготовлених комбікормів та забезпечує достатньою аналітичною інформацією менеджерів (С. 7779);
– облік загальновиробничих та адміністративних витрат, що сприяє його спрощенню на основі використання бази розподілу. Доведено, що за базу розподілу постійних загальновиробничих та адміністративних витрат необхідно обрати обсяг виробництва комбікормів за останні п’ять років, що значно спрощує їх облік (С. 108112);
набули подальшого розвитку:
– рекомендації з удосконалення Реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовим зразком, які полягають у доповненні бланку документа даними для розрахунку залікової маси за формулою Дюваля (С. 9697);
– положення аналітичного регістру бухгалтерського обліку “Калькуляційний лист”, використання якого дозволяє обчислити собівартість 1 т кожного виду комбікорму та значно полегшує роботу бухгалтера з обліку виробництва (С. 132133);
– методичні підходи до формування трансфертних цін за принципом “витрати плюс надбавка” на виготовлені комбікорми (С. 115116);
– методика аналізу собівартості комбікормів, яка забезпечує підвищення рівня ефективності виробництва та виявлення невикористаних можливостей підприємства (С. 157163).
Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методики і організації обліку витрат на виробництво та своєчасному здійсненні і підвищенні дієвості аналізу собівартості на підприємствах комбікормової промисловості. Використання запропонованих напрямів класифікації витрат забезпечуватиме раціональну побудову обліку і аналізу витрат підприємств комбікормової промисловості в розрізі місць виникнення витрат і центрів відповідальності та підсилення контролю за витрачанням ресурсів.
Основні положення дисертаційної роботи використовуються при викладанні курсів “Фінансового обліку” та “Організації і методики економічного аналізу” на факультеті економіки АПК Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, (довідка від 04.06.2007 р.), а також курсу “Організація та методика аудиту” в Міжрегіональній академії управління персоналом (довідка № 2584/1 від 05.06.2007 р.).
Результати дослідження і пропозиції, викладені у дисертаційній роботі, успішно застосовуються в практиці обліку виробництва комбікормів на досліджуваних підприємствах Полтавської області: ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” (довідка № 98/1 від 06.06.2007 р.), ЗАТ “Посулля” (довідка № 158 від 8.06.2007 р.), ТОВ “МКЗ” (довідка № 188 від 20.06.2007 р.), ЗАТ “Хорольський комбікормовий завод” (довідка № 90 від 11.06.2007 р.), ТОВ “Шишацький комбікормовий завод” (довідка № 131 від 18.06.2007 р.), ЗАТ “Котелевський комбікормовий завод” (довідка № 93 від 15.06.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Теоретичні узагальнення, положення, висновки, рекомендації та пропозиції отримані здобувачем самостійно на підставі проведених досліджень стану обліку витрат на виробництво окремих підприємств комбікормової промисловості України. Аналітичну частину роботи виконано на підставі облікової інформації досліджуваних підприємств, а також результатів проведених здобувачем спостережень і опитувань керівників і фахівців галузі
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і були позитивно оцінені на таких науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Методика обліку, аналізу і аудиту в контексті світової та вітчизняної практики її вдосконалення” (м. Київ, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 27–28 квітня 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки–2006”, (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровський економічний університет, 17–28 квітня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві” (м. Тернопіль, Тернопільський інститут аграрного виробництва, 18–19 травня 2006 р.); Международной научно-практической конференции “Учет, анализ и финансы в организациях АПК: состояние и пути совершенствования” (г. Горки, Белорусская государственная сельско-хозяйственная академия, 27–28 октября 2007 г.); Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародні тенденції розвитку бухгалтерського обліку і аудиту та перспективи для України” (м. Київ, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 19 травня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку” (м. Київ, Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, 4–5 жовтня 2007 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 28 наукових праць, в тому числі 10 праць у фахових наукових виданнях, 17 у матеріалах конференцій та 1  в інших виданнях.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел із 233 найменувань. Робота містить 32 таблиці, 40 рисунків та 26 додатків. Загальний обсяг роботи 245 сторінок.