ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТОХТАРОВА Ільміра Меметівна
УДК 351:323.1](477)

ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Спеціальність: 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник −
БОГДАНОВИЧ Володимир Юрійович,
доктор технічних наук, професор

Київ – 2010
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …………………………………...4
ВСТУП …………………………………………………………….………5
РОЗДІЛ 1. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У ДЕРЖАВНІЙ ПОЛІТИЦІ ЯК НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ПРОБЛЕМА …………………...15
1.1. Етнонаціональні відносини як об’єкт наукового пізнання ……..15
1.2. Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АР Крим ………………………………………32
1.3. Державна політика щодо нейтралізації факторів, що порушують соціально-політичну стабільність в АР Крим ………………………………..39
Висновки до розділу 1 …………………………………………………..63
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН……………………………………………………………………..67
2.1. Формалізація процесу формування державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АР Крим ………………………………………67
2.2. Система показників оцінювання результативності державного управління деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АР Крим ………………………………………………………………………...80
2.3. Модель та методика оцінювання результативності державного управління щодо забезпечення етнонаціональної стабільності в АР
Крим ……………………………………………………………………………81
Висновки до розділу 2 …………………………………………………112
РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В
АР КРИМ ………………………………………………………..………….....116
3.1. Моніторинг етнонаціональної ситуації в АР Крим: розробка, організація та проведення …………………………..………………………..116
3.2. Правове забезпечення державної політики у сфері етнонаціональних відносин ………………………………………………...142
3.3. Рекомендації щодо покращення взаємодії центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів АР Крим, органами місцевого самоврядування в регіоні в інтересах раннього усунення деструктивних впливів на стабільність у сфері етнонаціональних відносин ………………146
Висновки до розділу 3 ………………………………………….......….149
ВИСНОВКИ …………………………………………………...……….153
ДОДАТКИ ………………………………………………………...……157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..…171

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим;
ВРУ – Верховна Рада України;
Держкомнац – Державний комітет України у справах національностей та релігій;
ЄС – Європейський Союз;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
Мінрегіонбуд – Міністерство регіонального розвитку та будівництва України;
НДР – науково-дослідна робота;
СБУ – Служба безпеки України;
УПЦ-КП – Українська православна церква Київського патріархату;
УПЦ-МП – Українська православна церква Московського патріархату;

ВСТУП

Актуальність теми. Історія розвитку державотворчих процесів в Україні свідчить, що етнонаціональна самоідентифікація українців виступає однією з домінуючих ціннісних орієнтацій власної життєдіяльності. Причому нерідко більш визначальною, ніж економічна або політична. Нині етнонаціональні світоглядні орієнтири вже вийшли за межі побутових взаємовідносин і певним чином впливають на перебіг подій політичного, культурного і навіть економічного життя в нашій державі. Використання національного фактора у виборчих кампаніях на всіх рівнях, прискіплива увага до цього питання з боку наших сусідів з близького і далекого зарубіжжя, мовне питання – це далеко не повний перелік позицій, за якими етнонаціональний чинник набуває дедалі більшого значення в системі державного управління сучасної України.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України” можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних та міжконфесійних відносин є загрозою національній безпеці України. Цей самий Закон одним з основних напрямів державної політики визначає формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодження інтересів етнічних спільнот і розв’язання міжнаціональних суперечностей 56.
Для забезпечення внутрішньополітичної стабільності та сталого розвитку суспільства владні структури мають прогнозувати та своєчасно виявляти дестабілізуючі фактори в етнонаціональних відносинах, здійснювати превентивні заходи щодо їх ліквідації або нейтралізації. Це можливо лише за умов формування та реалізації результативної державної політики у сфері етнонаціональних відносин, яка залежить від того, наскільки забезпечуються державою та самими етнічними спільнотами зусилля щодо поєднання їх інтересів на регіональному (локальному) рівні із загальнонаціональними інтересами держави.
Вагомим внеском у вивчення проблем етнополітичного розвитку України стали дослідження відомих вітчизняних науковців О.Антонюка [5, 6], І.Варзара [19], М.Вівчарика [20, 21], В.Євтуха [41, 48-52, 134], В.Котигоренка [71], Ю.Куца [79], І.Кураса [44, 78], О.Майбороди [42, 84, 134], П.Надолішнього [96, 97], В..Наулка [43, 98, 99], О.Обушного [42, 105], М.І.Пірен [110], В.А.Ребкала [42], Ю.І.Римаренка [40, 44, 92, 103, 106,], В.А.Скуратівського [148], В.П.Трощинського [41, 46, 148-150], Л.Є.Шкляра [40, 159, 160], М.О.Шульги [161], Р.Ф.Чілачави [93, 134] та ін.
Незважаючи на те, що в працях таких відомих українських дослідників, як: В.Євтух, Ю.Куц, О.Майборода, П.Надолішний, М.Обушний, М.Пірен, В.Ребкало, В.Трощинський достатньо широко висвітлені управлінські аспекти етнонаціонального питання, цю проблему не можна вважати повністю вирішеною, і тому вона залишається актуальною з наукової та практичної точки зору. Особливо актуальними в цьому контексті продовжують залишатися питання вдосконалення механізмів забезпечення результативності державної політики в інтересах розбудови та підтримання на якісно новому рівні стабільності у сфері етнонаціональних відносин в Україні.
Концептуальним засадам етнополітики, обґрунтуванню й впровадженню ефективних управлінських моделей у сфері регулювання етнонаціональних відносин були присвячені роботи таких зарубіжних учених, як: Г.Ван Амерсфорт, М.Вебер, Ф.Гекманн, Д.Жуто-Лі, Ф.Капоторті, В.Кімлічка, О.Клайнеберг, Е.Сміт, Д.Турка та ін.
У працях російських дослідників Ю.Бромлея, Л.Гумільова, Л.Карапетяна, В.Козлова, Л.Савінова, С.Пунжина, Н.Чебоксарова та ін. багато уваги було приділено відображенню наукових досягнень в питаннях вивчення шляхів удосконалення механізмів державного регулювання міжнаціональних відносин.
Досить багато праць присвячено дослідженню причин виникнення, специфіці перебігу й врегулюванню етнополітичних конфліктів. Серед них, насамперед, варто відзначити роботи Д.Горовіца, Т.Гура, В.Даневей, А.Здравомислова, В.Котигоренка, Д.Лейк, О.Маруховської-Картунової, Д.Ротшильд, В.Хеслі та ін.
Слід погодитися з думкою вітчизняних політологів, що на сьогодні одним із найбільш резонансних регіонів з точки зору рівня етнонаціональної напруженості в Україні є Автономна Республіка Крим (АРК). Багато уваги питанням етнонаціональних взаємовідносин в АРК було приділено в роботах української дослідниці Н.Беліцер. Особливий акцент при цьому було зроблено на проблемах самовизначення корінних народів Криму, зокрема кримських татар, та їхньої інтеграції в українське суспільство.
На території АРК протягом тисячоліть історично склалося унікальне розмаїття національних культур різних етнічних груп. Відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 р., росіяни становлять 58,5% від загальної чисельності кримського населення, етнічні українці – 24,4%. У результаті масового повернення на півострів кримських татар їх частка в складі населення автономії досягла 12,5%. Представники інших більш ніж 120 етнічних груп Криму становлять до 5% кримського населення.
Процес адаптації репатріантів до соціально-економічної, політичної та етнокультурної інфраструктури Криму проходить не завжди толерантно. Основними факторами у виникненні конфліктних ситуацій виступають складні економічні та побутові умови. Досить часто напруженість виникає з вини політиків, які опікуються насамперед власним іміджем і своїми егоїстичними діями або висловлюваннями провокують конфліктні ситуації.
Особливої уваги потребує духовно-релігійна та міжконфесійна ситуація в АРК. За даними Республіканського комітету у справах національностей і депортованих осіб Ради міністрів АРК, сьогодні на півострові зареєстровано і діє більш ніж 1,2 тис. релігійних організацій, які представляють 47 конфесій, течій і релігійних напрямів. Є всі підстави стверджувати про досить великий вплив на розвиток кримського ісламу державних і неурядових ісламських організацій Туреччини та арабських країн. Останнім часом активізувалася діяльність, пов’язана з поширенням ідей релігійно-політичної партії “Хізб-ут-Тахрір”. Це створює реальну загрозу внутрішньому самодостатньому розвитку кримського ісламу та негативно впливає на формування у мусульман АРК радикально-ісламських світоглядних позицій.
Зазначені фактори можуть зіграти роль каталізатора негативних процесів у міжетнічній сфері АРК, хоча в цілому поки що немає достатніх підстав вважати іслам визначальним інструментом політичного впливу на півострові.
Із моменту проголошення незалежності України з’явилися нові фактори, які суттєво вплинули на стан етнонаціональних відносин в автономії. Насамперед, це активне повернення депортованих народів на свою історичну батьківщину.
На жаль, за роки незалежності українські законодавці не прийняли жодного нормативно-правового документа щодо реабілітації осіб, депортованих за національною ознакою, який би вводив у дію необхідні юридичні дефініції. Відсутність законодавчої бази, яка б повністю забезпечувала і гарантувала права корінних народів, призводить до загострення етнонаціональних відносин. Проекти законів України “Про реабілітацію і забезпечення прав осіб із числа національних меншин, які піддалися репресіям і були депортовані” і “Про статус кримськотатарського народу” були розроблені ще в 1991-1994 рр., але так і не були прийняті.
Беручи до уваги ті процеси, що відбуваються сьогодні в етнонаціональній сфері на півострові, слід зазначити, що наукове забезпечення формування і реалізації державної етнополітики в Криму є недосконалим і потребує якомога скорішого якісного покращання. Існуюча практика розробки державної етнонаціональної політики базується на відомих методах спроб та помилок, що в умовах докорінних змін в етнонаціональній, політичній, економічній та інших сферах життєдіяльності не сприяє розробці та впровадженню найбільш ефективних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку АРК.
Вирішення цього важливого та складного завдання неможливо без розробки і впровадження відповідного науково-методичного апарату, зокрема методів, критеріїв, моделей та методик оцінювання результативності управлінських рішень щодо деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин. Крім того, необхідно налагодити прогнозування розвитку ситуації, обґрунтування та вибору адекватних стратегій, програм та заходів, які б сприяли підвищенню результативності державної політики у цій сфері.
Наведені аргументи і визначають актуальність теми дисертаційної роботи та необхідність вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні методики оцінювання результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження підготовлено на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язано з виконанням комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (код 0301090 “Прикладні розробки у сфері державного управління”) у межах таких НДР, як: 1) “Актуальні проблеми державного управління в системі забезпечення національної безпеки України та обґрунтування шляхів їх вирішення” (ДР № 0106U004363), у якій здобувачем розкрито особливості етнонаціональних відносин в АРК як складової політичної безпеки держави, а також обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності державної політики у цій сфері; 2) “Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави”
(ДР № 0107U005910) – у якій автор взяв участь у розробці комплексної методики оцінювання ступеня реалізації державної політики в системі забезпечення національної безпеки держави (етнополітичний аспект); 3) “Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави” (ДР № 0108U002019) – у якій дисертантом розроблено та запропоновано до впровадження практичні рекомендації центральним і місцевим органам державної влади щодо покращання їх діяльності у сфері етнополітичних та міжконфесійних відносин, недопущення протистояння на етнічному та релігійному ґрунті.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на підставі комплексного аналізу впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК розробити методику оцінювання результативності державної політики та комплекс заходів щодо регулювання міжетнічних і міжнаціональних відносин, які сприятимуть зниженню рівня конфліктності у сфері етнонаціональних відносин на півострові.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
проаналізувати ступінь розробленості проблеми розвитку етно-національних відносин в АРК в українських і зарубіжних наукових джерелах;
здійснити комплексний аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК;
розробити методичний підхід до формалізації процесу формування та реалізації державної політики, спрямованої на нейтралізацію факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин та порушують соціально-політичну стабільність у регіоні;
сформувати систему показників та розробити модель і методику оцінювання результативності державного управління процесом деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
обґрунтувати комплекс заходів (механізмів) з підвищення результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
запропонувати рекомендації з впровадження практичних заходів для підвищення результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК.
Об’єкт дослідження – державна політика у сфері етнонаціональних відносин.
Предмет дослідження – механізми оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розробка і впровадження авторської методики оцінювання результативності державної політики і комплексу заходів щодо регулювання міжетнічних та міжнаціональних відносин сприятимуть зниженню рівня конфліктності у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим.
Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема: аналіз наукових українських і зарубіжних джерел, нормативно-правових документів; системний підхід з використанням методів порівняльного аналізу в процесі розгляду результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин в АРК; експертне оцінювання, порівняння, синтез, аналіз ієрархій та прийняття рішень в умовах апріорної невизначеності під час дослідження перспективних напрямів удосконалення державної політики у сфері етнонаціональних відносин в АРК; прогнозування та математичне моделювання в процесі вдосконалення теоретико-методологічних основ оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці державного управління на підставі комплексного аналізу впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим розроблено авторську модель та методику оцінювання результативності реалізації державної політики щодо забезпечення етнонаціональної стабільності на півострові.
У роботі вперше:
запропоновано методичний підхід до формалізації процесу формування державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
розроблено авторську модель та методику оцінювання результативності реалізації державної політики щодо забезпечення етнонаціональної стабільності на основі методу аналізу ієрархій (МАІ), що передбачає визначення загального рівня етнонаціональної напруженості шляхом комплексного аналізу часткових показників, а також характеризує стан етнонаціональних відносин в обраних сферах суспільно-політичної, культурної та духовно-релігійної життєдіяльності АРК;
– удосконалено систему показників та критеріїв оцінювання рівня етнонаціональної напруженості щодо обраних пріоритетних сфер життєдіяльності автономії, які найбільш суттєво впливають на рівень етнонаціональної напруженості в АРК.
Дістали подальшого розвитку:
методичний підхід до обґрунтування системи заходів щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
методичні рекомендації щодо організації моніторингу етнонаціональної ситуації у визначених сферах суспільного життя в АРК.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена в дисертації модель та методика оцінювання результативності реалізації державної політики щодо забезпечення етнонаціональної стабільності в регіоні мають усі підстави бути широко впровадженими в практичну діяльність органів державного управління не лише в АРК, а й загалом в Україні.
Теоретичні положення й практичні рекомендації роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані у процесі вдосконалення інституційних та нормативно-правових регуляторів у сфері етнонаціональних відносин. У дослідженні сформульовано низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення засобів і механізмів реалізації державної етнополітики України на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертації доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані в практичній діяльності Державного комітету національностей та релігій України, його структурних підрозділах в обласних державних адміністраціях, а також при розробці доповнень та змін до проекту Концепції державної політики України щодо корінних народів.
Результати дисертаційного дослідження були використані і пройшли апробацію у Бахчисарайській районній державній адміністрації АРК у процесі розробки й реалізації протягом 2006-2008 рр. регіональної програми забезпечення етнонаціональної стабільності та міжрелігійної злагоди (акт про впровадження від 3 червня 2008 р.); Республіканським комітетом у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Ради Міністрів АРК під час реалізації положень “Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулись на постійне місце проживання до України, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року” використано авторську модель та методику оцінювання результативності державного управління щодо забезпечення етнонаціональної стабільності (довідка про впровадження від 2 березня 2009 р. № 11-07/78).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать В.Ю.Богдановичу, разом з якими було підготовлено одну наукову публікацію. У статті “Методика оцінювання ефективності державного управління забезпеченням етно-національної стабільності в Автономній Республіці Крим” автором розроблено методику, обґрунтовано критерії та послідовність оцінювання ефективності державного управління забезпеченням етнонаціональної стабільності в АРК.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на: науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); на науково-практичній конференції “Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (Одеса, 2006). Результати роботи над дисертацією пройшли апробацію на двох науково-методологічних семінарах кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені у 8 наукових працях, із них 5 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України з державного управління, а також у 2 збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок. Робота містить 10 таблиць та 15 рисунків. Список використаних джерел налічує 169 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні методики оцінювання результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК. На підставі результатів дослідження можна зробити узагальнюючі висновки, що мають теоретичне та практичне значення.
1. Аналіз теоретичних напрацювань за темою дослідження показав, що одним із головних завдань державної політики є забезпечення мирного співіснування між етнічними та конфесійними групами в межах держави. Проте оцінюванню державної політики у сфері етнонаціональних відносин в АРК приділено недостатньо уваги. У роботах вітчизняних та зарубіжних учених, які присвячені етнополітичним відносинам в АРК, державна етнополітика розглядається на вербальному рівні, результати аналізу та обґрунтування не підтверджувалися моделюванням, що не давало змоги оцінювати кількісно результативність державної етнонаціональної політики, прогнозувати ті “критичні” рівні, при досягненні яких порушується соціально-політична стабільність у регіоні.
У процесі дослідження автором показано, що результативність державної політики щодо нейтралізації зовнішніх та внутрішніх факторів, які порушують соціально-політичну стабільність в АРК, характеризується станом і тенденціями міжнаціональних відносин у різних сферах (етно-демографічна та етноконфесійна ситуація, забезпечення прав національних меншин, стан облаштування депортованих громадян тощо).
2. Комплексний аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК показав, що результативність державної політики щодо нейтралізації факторів, які порушують соціально-політичну стабільність в автономії, характеризується станом і тенденціями між-національних відносин у різних сферах, а саме: етнодемографічною ситуацією; етноконфесійною ситуацією; забезпеченням прав національних меншин; станом облаштування депортованих громадян.
3. Показано, що процес забезпечення соціально-політичної стабільності, складовою якого є деескалація рівня напруженості в етнонаціональній сфері, являє собою процес з ознаками складної системи, починаючи від ієрархічної побудови, впливу великої кількості факторів різної природи і закінчуючи множиною ієрархічних показників оцінювання ефективності, тому об’єднуючим на всіх етапах дослідження методом у роботі обрано системний підхід.
4. Доведено, що запропонований методичний підхід до формування та реалізації державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин, забезпечує формальне представлення процесу державного управління підтримкою соціально-політичної стабільності, дає змогу обґрунтовувати пропозиції та коригувати державну політику у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки щодо деескалації етнонаціональної напруженості в регіоні, а також сприяти сталому соціально-політичному розвитку держави.
5. Встановлено, що соціальна напруженість на сьогодні найбільш відчутно проявляється в політичній, економічній, соціальній, релігійній та гео-політичній сферах. Для оцінювання результативності державного управління процесом деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АРК у роботі запропонована відповідна система показників (табл. 2.1).
6. Розроблено комплексну модель оцінювання результативності державного управління процесом забезпечення етнонаціональної стабільності, яка побудована за технологією методу аналізу ієрархій.
7. Запропоновано відповідну авторську методику оцінювання результа-тивності державного управління деескалацією етнонаціональної напруженості в конкретний момент часу. Вона дає змогу не тільки аналізувати результативність різних варіантів управлінських рішень, а й вибирати найбільш прийнятні за кількома показниками з урахуванням їх впливу на інтегральний показник рівня етнонаціональної напруженості в регіоні.
Завдяки відкритому характеру методики існує можливість удосконалення та нарощування часткових моделей, які використовуються на основних її етапах. У перспективі можливо введення локальних оптимізаційних моделей та діалогового режиму оцінювання ефективності.
8. Визначено необхідність удосконалення механізмів реалізації основних напрямів державної політики щодо суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в АРК для забезпечення стабільності у сфері етно-національних відносин через запровадження низки першочергових заходів.
9. Рекомендовано здійснювати моніторинг стану конфліктності в міжнаціональних відносинах із залученням фахівців, які представляють як експерти різні галузі знань для виявлення конфліктних ситуацій в АРК. У роботі визначено загальні методичні рекомендації щодо організації такого моніторингу та запропоновано узагальнену послідовність розробки й впровадження його схеми.
10. Під час контролю за етнонаціональною ситуацією в АРК доцільно проводити моніторинг у п’яти сферах (політична, економічна, соціальна, релігійна та геополітична) за визначеними в роботі індикаторами (показниками).
Проведене за допомогою розробленої методики оцінювання впливу стану нормативно-правового забезпечення на рівень соціальної напруженості в АРК з використанням комп’ютерної технології М7 показало, що в разі практичного впровадження законодавчих рекомендацій лише з удосконалення нормативно-правового забезпечення поточний рівень етно¬національної напруженості може знизитися на 10,4%, а рекомендацій щодо поліпшення економічної ситуації - на 4,3%.
11. З метою покращання взаємодії центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів АРК, а також органами місцевого самоврядування автономії для усунення деструктивних впливів на стабільність у сфері етнонаціональних відносин на ранніх стадіях рекомендується:
а) органам місцевого самоврядування в регіоні доцільно залучати дорадчі органи з представників громадських організацій національних меншин та незалежних експертів до здійснення оцінки результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин для прийняття ефективних управлінських рішень. Рішення органів місцевого самоврядування, які стосуються національних меншин, повинні погоджуватися з дорадчими органами, зокрема з питань забудови історичних місць, охорони пам’яток історії та культури національних меншин, освіти та проведення культурологічних заходів;
б) у роботі державних органів та громадських організацій, підприємств, установ, які розташовані в місцях компактного проживання національної меншини, необхідно передбачати використання її мови поряд з українською. Двома мовами доцільно видавати нормативні акти органів місцевого само-врядування в таких місцевостях, а також оприлюднювати закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти органів виконавчої влади тощо. Посадові особи органів місцевого самоврядування під час прийому та надання письмових відповідей на запити осіб із числа національ-них меншин можуть здійснювати спілкування мовами національних меншин. Назви вулиць, площ у містах і селах компактного проживання національних меншин, за рішенням органів місцевого самоврядування, доцільно позначати двома мовами – національною та українською;
в) у діяльності центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій передбачити впровадження навчального модулю щодо оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аблятіфов Р.М. Проблеми законодавчого врегулювання державної політики щодо забезпечення прав корінних народів та національних меншин України // Розробка державної політики. Аналітичні записки / Укл. О.І. Кілієвич, В.Є. Романов. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. – С. 185-193.
2. Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду /Під ред. Ю.Тищенко. – К.:УНЦПД, 2004. – 312 с.
3. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф. Эмери ; пер. с англ. И.А. Ушакова. – М.: Сов.радио, 1974. – 280 с.
4. Андрущенко В. Організоване суспільство / Інститут вищої освіти АПН України. – К., 2006. – 258 с.
5. Антонюк О. Концептуальні підходи до формування етно-політики в Україні //http: //www.niurr.gov.ua/ukr/dialog/reports/
Antonuk.html.
6. Антонюк О.В. Основи етнополітики/ О.В.Антонюк. – К.: МАУП, 2005. – 324 с.
7. Беренштейн О. Євреї в Україні // Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / О.Б. Беренштейн, Н.А. Зіневич, В.Т. Зінич та ін. За ред. В.І. Наулка. – К.: Голов. спеціаліз ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. – С. 247-274.
8. «Беркут штурмовал татар на Ай-Петри. По версии МВД – все спокійно» //http://rus.newsru.ua/info/feedback/form.html / NEWSru.ua // Украина // вторник, 6 ноября 2007 г.
9. Бешелев С.Д. Экспертные оценки / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гуревич. – М.: Изд-во «Наука», 1973. – 160 с.
10. Богданович В.Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення: [монографія] / В.Ю. Богданович. – К.: Тираж, 2003. – 322 с.
11. Богданович В.Ю. Методика оцінювання ефективності державного управління забезпеченням етнонаціональної стабільності в Автономній Республіці Крим/ В.Ю. Богданович, І.М. Тохтарова // Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ при Президентові України «Актуальні проблеми державного управління». – 2007. – № 4 (32). – С. 4-10.
12. Богданович В.Ю. Системний підхід до дослідження проблем національної безпеки держави / В.Ю. Богданович // Вісник НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 90-98.
13. Богданович В.Ю. Системний підхід до формування та реалізації державної політики у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки / В.Ю. Богданович, А.І. Семенченко // Наука і оборона. – 2006. – № 3. – С. 3-8.
14. Богданович В.Ю. Теоретические основы анализа проблем национальной безопасности государства в военной сфере: [монографія] / В.Ю. Богданович. – К.: Основа, 2006. – 296 с.
15. Богданович В.Ю., Єжеєв М.Ф. Геополітика і національна безпека. Ч. 1. Основи геополітики. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 100 с.
16. Бондаренко Л.В. Программа – методика проведения все рос-сийского мониторинга социально-трудовой сферы села / Л.В. Бондаренко. – M.: ГП УСЗ Минсельхоза России, 1998. – 44 с. – Режим доступа: www.CNSHB.ru/vniitei/bases/publ/p/000138.htm.
17. Боурінг Б. Права корінних народів: огляд міжнародного досвіду/ Б. Боурінг // Проблеми міграції. – 1998. – №2 (5) – С. 22-34.
18. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса/ Ю.В.Бромлей. – М.: Наука, 1983. - 432 с.
19. Варзар І.М. Політична етнологія як наука: історіологія, теорія, методологія / І.М. Варзар. – К., 1994. – 420 с.
20. Вівчарик М.М. Національна ідея в державотворчих процесах України //Незалежність України: історичні витоки та перспективи. Матеріали наук.-практ. конф., м.Київ, 22 серп. 1996 р. – К., 1997. – С. 165-172.
21. Вівчарик М.М. Національна ідея як індикатор державо-творення в Україні / М.М. Вівчарик // Демократія і державність в Україні: проблеми гуманізації. – К., 1997. – С. 41-44.
22. Гаджиев К.С. Введение в геополитику: Учебник для вузов. – М.: Логос, 2001. – 432 с.
23. Гаджиев К.С. Геополитика. – М.: Межд. отношения, 1997. – 384 с.
24. Галенко О. Автохтонність як політична та наукова проблема Криму // Наукові записки ІПіЕНД. – К., 2000. – Вип. 14. – С. 61-62.
25. Гальчинський А. Інтеграція кримських татар в українське суспільство: проблеми і перспективи (Аналітичні оцінки НІСД) / А.Галь-чинський, О.Власик, С.Здіорук, В.Крисаченко, Н.Прозорова, М.Степико. – К.: НІСД, 2004. – 88 с.
26. Геополітика і національна безпека: Словник термінів/ Уклад.: Г.П. Ситник, В.Ю. Богданович, М.Ф. Єжеєв. – К.: Вид. НАДУ, 2005. – 232 с.
27. Голос И.И. Государственный механизм этнонациональной интегра-ции общества: Дис. ... канд. наук по гос. управлению: 25.00.02 / Голос Игорь Ильич. – Донецк. – 2005. – 268 с.
28. Горбань Т.Ю. Етнонаціональна динаміка складу населення України (між переписами 1989 і 2001 років) // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф; м.Київ, 24-28 верес. 2003 р. – К.: Світогляд, 2004. – С.202-211.
29. Горбань Т.Ю. Етнонаціональна структура регіонів України: динаміка розвитку // Наук. зап. ІПіЕД НАН України. – 2002. – Вип.19. – С.3-29.
30. Григор’янц Е.Г. До питання про особливості вияву етно-конфесійної конфліктності на пострадянському просторі (в аспекті регіо-нальної безпеки) // Стратегічна панорама. – 2001. – № 3-4. – С. 156-160.
31. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - М.: АСГ, 2003. – 549 с.
32. Дацюк А.В. Збройні етнополітичні конфлікти та шляхи їх врегулювання в контексті забезпечення національної безпеки держави: Дис. ... канд. наук / А.В.Дацюк. – Київ. – 2006. – 208 с.
33. Державна програма соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року: Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1067.
34. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Литовською Республікою ( 8 лют. 1994 р.) // Політика і час. – 1994. – № 3. – С. 77-78.
35. Договір між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво (18 трав. 1992 р.) // Відом. Верховної Ради України. – 1992. - № 43. - С.1372-1378.
36. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Турецькою Республікою ( 4 трав. 1992 р.) // Політика і час. – 1992. – № 6. – С. 24-28.
37. Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Чеською Республікою (26 квіт. 1995 р.) // Політика і час. – 1995. – № 6. – С. 74-77.
38. Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою (6 груд. 1991 р.) // Політика і час. – 1992. – № 4. – С. 24-27.
39. Енциклопедія етнокультурознавства / Ю.І.Римаренко, В.Г.Чер–нець, Ю.С.Шемчушенко та ін. – К.: Ін-т. держави і права ім.В.М.Корецького, 2000. – 332 с.
40. Етнодержавознавство: Теоретико-методологічні засади / Римаренко Ю.І, Л.Є.Шкляр Л.Є, Римаренко С.Ю. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 264 с.
41. Етнонаціональна структура українського суспільства: Довідник / В.Євтух, В.Трощинський, К.Галушко - К.: Наук. думка, 2004. – 242 с.
42. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні: досвід, проблеми, перспективи / В.А.Ребкало, М.І.Обушний, О.М.Майборода. – К.: Вид-во УАДУ, 1996. – 116 с.
43. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / О.Б.Беренштейн, Н.А.Зіневич, В.Т.Зінич, та ін.; За ред. В.І.Наулка. – К.: Голов. спеціаліз ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. – 424 с.
44. Етнонаціональний розвиток України. Терміни. Визначення. Персоналії / За ред. Ю. Римаренка та І. Кураса. – К.: Ін.-т держави і права ім. В.М.Корецького, 1993. – 800 с.
45. Етнополітичний розвиток України: досвід, проблеми, перспективи / Ю.Шаповал (керів. авт. кол.) та ін. – К.: Ін-т націон. відносин і політології НАН України, 1997. – 212 с.
46. Етносоціологія: терміни та поняття: Навч. посіб. / В.Євтух, В.Трощинський, К.Галушко та ін. – К.: Вид-во УАННА «Фенікс», 2003. – 280 с.
47. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин

(ратифіковано Законом України від 15.05.2003 № 802-IV) // Відом. Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 362.
48. Євтух В. До проблеми визначення поняття «етнічна меншина» // Етнічні меншини Східної та Центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку. – К.: ІНТЕЛ, 1994. – 203 с.
49. Євтух В.Б. Етнополітика в Україні: правничий та культуро-логічний аспекти / В.Б. Євтух. – К.: Фенікс, 1997. – 216 с.
50. Євтух В.Б. Етносуспільні процеси в Україні: можливості наукових інтерпретацій. – К.: Стилос, 2004. – 242 с.
51. Євтух В.Б. Культури етнічних спільнот Криму і процеси глобалізації: українська перспектива // Віче. – 2003. – № 5. – С. 56-57.
52. Євтух В.Б. Німці в Україні / В.Б. Євтух, Б.В. Чирко. – К.: Інтел, 1999. – 180 с.
53. Закон України «Про Автономну Республіку Крим» // Відом. Верховної Ради України. – 1995. - № 11. - С.223-226.
54. Закон України «Про біженців» // Відом. Верховної Ради України. – 1994. - № 16. – С.415-420.
55. Закон України «Про національні меншини в Україні» // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.
56. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Відом. Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
57. Закон України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин» // Відом. Верховної Ради України. – 1998. – № 14. – Ст. 56.
58. Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» // Відом. Верховної Ради України. – 1991. - № 22. - С.571-575.
59. Зіневич Н.А. Цигани в Україні: формування і сучасний стан// Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність/ О.Б.Беренштейн, Н.А.Зіневич, В.Т.Зінич та ін.; За ред. В.І.Наулка. – К.: Голов. спеціаліз ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. – C. 404-421.
60. Зінич В. Інтеграція кримських татар в українське суспільство // Вісник НАН України. – 2000. – № 9. – С. 29 – 41.
61. Зінич В. Проблеми депортованих народів. Повернення німців в Україну // Укр. геогр. журн. – 1998. – № 4. – С. 14-18.
62. Зінич В. Соціально-економічні проблеми репатріації кримських татар // Укр. геогр. журн. – 1998. – № 3. – С.18-21.
63. Исследование операций: в 2-х томах. Пер.с англ./ Под ред. Дж. Моудера, С. Элмаграби. – М.: Мир, 1981. – Т.1.
64. Істон Д. Категорії системного аналізу політики // http:// law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1120986.
65. Інформація Республіканського комітету у справах національ-ностей та депортованих громадян АР Крим «Про стан міжнаціональних відносин, забезпечення прав національних меншин і облаштування депортованих громадян в АР Крим у 2004 р.»/ Поточний архів Держ. ком. України у справах національностей та релігії. – Б.М., 2004.
66. Інформація Республіканського комітету у справах національ-ностей та депортованих громадян АР Крим «Про стан, проблеми і тенденції міжнаціональних відносин в АР Крим у 2005 р.» / Поточний архів Держ. ком. національностей та міграції України. – Б.М., 2005.
67. Коваль О.А. Міжетнічні конфлікти у контексті національ ної безпеки України: теоретичні аспекти // Стратегічна панорама. – 2000. – № 3-4. – С. 156-160.
68. Конституція України / Верховна Рада України: Офіц.вид. – К.: Парламент. вид-во, 2006. – 60 с.
69. Концепція розвитку санаторно-курортної галузі: Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 231-р.
70. Копиленко О. До проблеми адаптації та інтеграції кримських татар в українське суспільство // Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи /За ред. Р.Чілачави. – К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. – С.185-224.
71. Котигоренко В.О. Зміни в етнічній та етномовній ідентифікації населення України: порівняльний аналіз кількісних показників // Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи / За ред. Р.Чілачави. – К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншини України, 2004. – С.272-287.
72. Кривицька О.В. Етнічний антагонізм лікується толерант–ністю/ О.В.Кривицька // Віче. – 2001. – № 8. – С.49-58.
73. Кривицька О.В. Міжетнічна толерантність: як скоротити «соціальну відстань»// Віче. – 2002. - № 9. – С.40-41.
74. Кривицька О. Конфліктний вимір етнонаціонального розвитку України // Політичний менеджмент. – 2005. – № 2 (11), № 3 (12). – C. 42-62.
75. Крим на політичній карті України // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 4 (16).
76. Крим на політичній карті України. Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова // www.uceps.com.ua.
77. Кримські татари: Іст. нарис. – К.: Голов. спеціаліз. ред. мовами нац. меншин України, 1998. – 205 с.
78. Курас І.Ф. Етнополітологія в Україні: здобутки і проблеми/ І.Ф.Курас // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф; м.Київ, 24-28 верес. 2003 р. – К.: Світогляд, 2004. – С.10-19.
79. Куц Ю.О. Етнополітичні державотворчі процеси в Україні: управлінський аспект: [монографія]/ Ю.О. Куц. – Х.: Вид-во ХарРІУАДУ «Магістр», 2002. – 204 с.
80. Латишева О. В. Відродження освіти та культури кримських татар на етапі становлення незалежності України (1991 – 2001 р.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. і. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / О.В. Латишева. – Х., 2004. – 20 с.
81. Лащенко С. Чим є Крим для України? / С. Лащенко // Кримські студії. –2000. – № 1. – С. 46-52
82. Литвин В.М. Тисяча років сусідства і взаємодії // Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи /За ред. Р.Чілачави. – К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. – С. 23-109.
83. Ляпіна Л.А. Роль політичних і громадських інститутів у формуванні культури міжетнічного спілкування в Україні на сучасному етапі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержаво–знавство»/ Л.А.Ляпіна. – К., 2003. – 20с.
84. Майборода О.М. Етнонаціональна політика і перспективи етносоціального розвитку в Україні/ О.М.Майборода // Сучасність. – 1995. – № 12. – С.73-79.
85. Майзер Х. Исследование операций: В 2-х томах. Пер. с англ. / Х.Майзер, Н.Эйджин, Р.Тролл; под ред. Дж.Моудера, С.Элмаграби. – М.: Мир, 1981.
86. Макарчук С.А. Етнографія України/ С.А.Макарчук. – К., 1994. – 250 с.
87. Мала енциклопедія етнодержавознавства / Ю.Римаренко (ред.) та ін.; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К.: Генеза, Довіра, 1996. – 942 с.
88. Маруховська–Картунова О. Пошуки цивілізаційних шляхів і методів запобігання ескалації та розв’язання етнополітичних конфліктів/ О.Маруховська–Картунова // Наукові записки інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2001. – Вип. 15. – С. 169-179.
89. Методика организации и проведения работ по мониторингу лесов европейской части России по программе ICP-FOREST (Методика ЕЭК ООН). – М., 1995. – (Нормативный документ Федеральной службы лесного хозяйства России. Инструкция). – Режим доступа: www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_Docum
ID_43328.html.
90. Методические рекомендации по организации обществен–ного экологического мониторинга //Общественный экологический Internet-проект EcoLife: //http://www.ecolife.org.ua/education/apress
/monitor/ gl4.php
91. Митряева С.И. Формирование стратегии национальной консоли-дации как фактор национальной безопасности Украины //www.niurr.gov.ua/ ukr/dialog1999/Mitryaeva.html.
92. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри. (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика); Енциклопедія (Упоряд. Ю.Римаренко; За ред. Ю.Римаренка. – К., Довіра, 1998. – 912 с.
93. Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи / Упоряд.: Р.Чілачава, Т.Пилипенко; За ред. Р.Чілачави.- К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. – 382 с.
94. Міжетнічна інтеграція: постановка проблеми в українському контексті: Навч. посіб. /Євтух В.Б., Трощинський В.П., Аза Л.О. – К.: Видавн.-поліграф. центр ”Київ. ун-т”, 2003. – 58 с.
95. Муртазаева Г.Н. Социально-экономические проблемы возвращения и адаптации крымских татар / Г.Н.Муртазаева. – К., 1997. – 75 с.
96. Надолішній П.І. Етнонаціональний фактор адміністра-тивної реформи в Україні: Проблеми теорії, методології, практики / П.І.Надолішній. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 230 с.
97. Надолішній П.І. Розбудова нової системи врядування в Україні: Етнонаціональний аспект (теоретико-методол. аналіз): [монографія]/ П.І.Надолішній. – К.: Одеса: Вид-во УАДУ; Астропринт, 1999. – 304 с.
98. Наулко В. Формування сучасного етнічного складу населення України // Етносоціальні процеси в Україні: історія та сучасність / О.Б.Беренштейн, Н.А.Зіневич, В.Т.Зінна та ін.; За ред В.І.Наулка. – К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. – С. 13-46.
99. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні / В.Наулко. – К., 1998. – 80 с.
100. Нахманович Р.В. Динаміка етнонаціональних процесів в України і завдання державної етнополітики // Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду / Під ред. Ю.Тищенко. – К.: УНЦПД, 2004. – С. 90-109.
101. Національний склад населення України та його мовні ознаки. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. – К., 2003. – 106 с.
102. Національно-державне будівництво: Концептуальні підходи, сучасна наукова література / Ю. І. Римаренко, Ю.С.Шемчушенко та ін.; За ред.. Ю.І.Римаренка. – К.: Довіра, 1999. – 559 с.
103. Нація і держава: Теоретико-методологічний та концепту-альний аналіз /За ред. Ю.Римаренка: Кн.1-2. – К.-Донецьк, 1998. – 675 с.
104. Нікітюк В. Етнонаціональні конфлікти і європейська безпека / В.Нікітюк // Проблеми міграції. – 1999. – № 3 (10). – С. 2-7.
105. Обушний М.І. Етнос і нація: проблеми ідентичності/ М.І.Обушний. - К.: Укр. Центр духовн. культури, 1998. - 204 с.
106. Основи етнодержавознавства: Підручник /О.Мироненко, Ю.Римаренко, О.Картунов. – К.: Либідь, 1997. – 656 с.
107. Парахонський Б. Кримськотатарська проблема: сучасний стан і перспективи її вирішення / Б.Парахонський // Кримські студії. – 2000. – № 1. – С. 25-35.
108. Пахомова Н. Україна: у пошуках формули національної злагоди // www.dialogs.org.ua.
109. Пилипенко Т.І. Етнонаціональний фактор в ході реалізації «Проекта Україна». Материал - www.dialogs.org.ua, повна версія - http:// www.yandex.ru/yandsearch?p.
110. Пірен М.І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні: Навч. посіб. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – 204 с.
111. Політологія / Під ред. проф. М.А.Василика // http://www.studlib.net. textbook/ politologiya.
112. Попова І.М. Механізми реалізації державної етнонаціо–нальної політики щодо національних меншин України: регіональний аспект: дис. ... канд. наук з держ. управл.: 25.00.02 / Попова Ірина Миколаївна. – К., 2007. – 235 с.
113. Про утворення Державного комітету України у справах національностей та релігій: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листоп. 2006 р. № 1575 //http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/
main.cgi?nreg=1575-2006п&p=11634994 98380198. – 2008. – 14 листоп.
114. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року: Повідомлення Державного комітету статистики України //www.ukrstat.gov.ua.
115. Про утворення при Кабінеті Міністрів України Між-відомчої координаційної ради з питань міграції: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лип. 1998 р. № 1056 // www.kmu. gov.ua.
116. Про утворення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої координаційної ради з питань етнополітики: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квіт. 1999 р. № 745 // www.kmu. gov.ua.
117. Програма розвитку Криму як цілорічного загально-державного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру: Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 29 січ. 2003 р. № 133.
118. Проект Закону України «Про концепцію державної етно-національної політики України» // Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи // www.rada.gov.ua.
119. Проект Закону України «Про відновлення прав осіб, депорто-ваних за національною ознакою» // www.rada.gov.ua.
120. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про національні меншини в Україні» // www.rada.gov.ua.
121. Прокофьев С.А. Этнополитические конфликты в условиях развития федеративных отношений в современной России: особенности и механизмы предупреждения: дис. канд. полит. наук: 23.00.02 / Прокофьев Сергей Александрович. - Орел, 2007. – 172 с.
122. Рамкова конвенція про захист національних меншин, Страсбург, 1 лютого 1995 року (ратифіковано Законом № 703/97-ВР (703/97-ВР) від 09.12.97).
123. Римский В. Методы мониторинга деятельности органов власти //http:// www.demos-center.ru.
124. Регіональна політика України: формування соціо-гуманітарних пріоритетів розвитку/ За заг. ред. Ю.Тищенко. – К.: УЦПД, 2006. – 332 с.
125. Рудницька Т.М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін. – 2-е вид. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1998. – 176 с.
126. Рудницька Т.М. Етнос і нація: спроба понятійно-термінологічного розмежування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. - № 3. – С. 17-32.
127. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Органи–зация систем // Пер. с англ.// М.: Радио и связь, 1991. – 224 с.
128. Семена М. Кримські татари: інтеграція, асиміляція …чи животіння? // Кримські студії. – 2005. – № 5-6 (33-34). – С. 15-30.
129. Сергійчук В. Польська етнічна меншина // Етно-національні процеси в Україні: історія та сучасність / О.Б.Беренштейн, Н.А.Зіневич, В.Т.Зінич, та ін.; За ред. В.І.Наулка. – К.: Голов. спеціаліз ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. – С. 294-321.
130. Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України: [монографія] / Г.П. Ситник. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. –
408 с.
131. Ситник Г.П. Концептуальні та організаційні засади забезпечення національної безпеки України. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 180 с.
132. Ситник Г.П., Богданович В.Ю., Єжеєв М.Ф. Міжнародна і національна безпека. Короткий словник термінів. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 88 с.
133. Смагіна А. «Кримський електричний скат»: проблема «гарячих точок» в АРК» RU № 30/459, 9.09.2006р. аналітик УНЦПД.
134. Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві / О.Майборода, Р.Чілачава, Т.Пилипенко, В.Євтух та ін. - К.: Фонд «Європа ХХI», 2002. – 312 с.
135. Смит Э. Национализм и модернизм; критический обзор современных теорий наций и национализма/ Э.Смит. - Санкт-Петербург: Русская классика, 2004. - 454 с.
136. Сміт Е. Національна ідентичність/ Е.Сміт. - К.: Основа, 1994. – 224 с.
137. Сулаберидзе В. Прикуп от турфирм // Полуостров. – 2006. – № 17 (171). – 05-11 трав. – С. 2.
138. Табачник Д.В. Німецька громада в Україні: досвід минулого та сьогодення// Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи / За ред. Р.Чілачави. – К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. – С. 110-123.
139. Тохтарова І.М. Деескалація етнонаціональної напруже–ності а АР Крим як фактор збереження сталого розвитку регіону/ І.М.Тохтарова // Регіональна політика на сучасному етапі держа–вотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: матер. щорічної загальноінститутської наук.-практ. конф., 31 жовт. 2006 р., Одеса. – Одеса: вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 168-170.
140. Тохтарова І.М. Динаміка рівня етнонаціональної напруженості в АР Крим в 2006-2007 роках/ І.М.Тохтарова // Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ при Президентові України «Актуальні проблеми державного управління». - 2008. – вип. 4 (36). - С.310-317.
141. Тохтарова І.М. Етнонаціональний аспект у державному управлінні/ І.М. Тохтарова // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 трав. 2006 р., Київ. Т.2 / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – С. 385-386.
142. Тохтарова І.М. Модель оцінювання ефективності державного управління в забезпеченні етнонаціональної стабільності в Автономній Республіці Крим // Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави: Звіт з НДР (заключн.) / НАДУ при Президентові України. – К., 2009. – С. 88.
143. Тохтарова І.М. Особливості впливу геополітичного чинника на етнополітичну ситуацію в Автономній Республіці Крим/ І.М. Тохтарова // Електронний науковий фаховий журнал «Державне управління: теорія та практика». – 2006 р.
144. Тохтарова І.М. Особливості формування цільової функції державної політики у етнополітичній сфері в Автономній Республіці Крим //Актуальні проблеми державного управління в системі забезпечення національної безпеки України та обґрунтування шляхів їх вирішення: Звіт з НДР (заключн.) / НАДУ при Президентові України. – К., 2009. – С. 88.
145. Тохтарова І.М. Розробка моделі оцінювання ефективності державного управління щодо забезпечення етнонаціональної стабільності в АР Крим / І.М. Тохтарова // Статистика України. – 2007. – № 4. – С.113-115.
146. Тохтарова І.М. Формалізація процесу розробки державної політики щодо деескалації етнонаціональної напруженості в АР Крим/ І.М. Тохтарова // Арсенал-ХХІ века. – 2007. – № 2. – С. 63-67.
147. Тохтарова І.М. Формалізація процесу формування державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АР Крим/ І.М. Тохтарова // Зб. наук. праць НАДУ при Президентові України. – 2007. – № 1. – С. 101-114.
148. Трощинський В.П. Гуманістична спрямованість етно-національної політики держави / В. А .Скуратівський, В. П. Трощинський, С. А. Чукут. Гуманітарна політика в Україні: Навч. посіб. – К.: Вид-во УАДУ; Вид-во «Міленіум», 2002. – С. 154-184.
149. Трощинський В.П. Гуманітарні аспекти інтеграції кримсько-татарського народу в українське суспільство / В.П. Трощинський. – К., 1999. – 320 с.
150. Трощинський В., Шевченко А. Пошуки злагоди й миру в сімействі // Віче. – 1997. – № 10. – С. 31- 44.
151. Указ Президента України «Про виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року «Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим»//
http://www.prezident.org.ua.
152. Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 822/2006 Про рішення РНБО України від 20 вересня 2006 року «Про виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року»// http://www.prezident.org.ua.
153. Українське суспільство: Моніторинг. – 2000 р. Інформацій–но-аналітичні матеріали. – К., 2000.
154. Федоров С. Исламский фактор в Украине / С.Федоров //

Украина Криминальная. - Режим доступу до видання: //www.niur./dialog//Fedorov.html.
155. Чілачава Р.Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві / О.Майборода, Р.Чілачава, О.Майборода, Т.Пилипенко, В.Євтух та ін. - К.: Фонд «Європа ХХI», 2002. – 312 с.
156. Чубаров Р. Виступ на третій сесії Української школи політичних студій 30 травня – 4 червня 2006 року.
157. Чубаров Р. Останні події в Криму – це технологія/ Р.Чубаров // Політична думка. – 2004. – № 4. – С. 8-12.
158. Шевель О. Кримські татари та українська держава: питання політики, правозастосування та значення риторики / О. Шевель // Кримські студії. – 2001. – № 1 (7). – С. 10-31.
159. Шкляр Л.Є. Етнос і особа: проблеми ідентичності / Л.Є.Шкляр // Етнос і соціум. – К., 1993. – С.76-95.
160. Шкляр Л.Є. Этнос. Культура. Личность / Л.Є.Шкляр. – К.: Наук. думка, 1992. – 83 с.
161. Шульга Н. Этносоциальное и этнокультурное пространство Украины / Н.Шульга //Этничность на постсоветском пространстве: роль в обществе и перспективы: материалы конф. (г. Киев, ноябрь 1995 г.). – К., 1995. – С. 19-20.
162. Burton J. Сonflict Prevention as a Political System // http:// www.gmu.edu/academic/ijps/vol6_1/Burton2.htm.
163. Burton J. Conflict Resolution: The Human Dimension // http:// www.gmu.edu/academic/ijps/vol3_1/burton.htm.
164. Burton J. Peace Beginning at Home. International Conflict: A Domestic Responsibility // http://www.gmu.edu/academic/ijps/vol6_1/
Burton.htm.
165. Conflict: Human Needs Theory / Ed. J. Burton. – L., 1990.
166. Fisher R. Needs Theory, Social Identity and an Eclectic Model of Conflict // Conflict: Human Needs Theory / Ed. J. Burton. – L., 1990. – P. 91-116.
167. Rubenstein R. Basic Human Needs: The Next Steps in Theory Development // http://www.gmu.edu/academic/ijps/vol6_1/Rubenstein.html
168. Cemiloglu M. A Histori of Crimean Tatar National Liberation Movement: a Sociopolitikal Perspektive//Crimea. Dinamiks, Challenges, Prospekts. – London: Rowman and Littlefild Publishers, 1995.- P.104-105
169. http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/crimea