Огурцова Марія Борисівна. Формування адаптивних типологічних змін серцево-судинної системи плавців високої кваліфікації в тренувальному процесі

Краткое описание

Огурцова Марія Борисівна. Формування адаптивних типологічних змін серцево-судинної системи плавців високої кваліфікації в тренувальному процесі : Дис... канд. наук: 24.00.01 2009

Огурцова Марія Борисівна. Формування адаптивних типологічних змін серцево-судинної системи плавців високої кваліфікації в тренувальному процесі.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 Олімпійський і професійний спорт. Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, Дніпропетровськ, 2009.
Дисертація присвячена вивченню адаптивних типологічних змін центрального і периферичного кровообігу у кваліфікованих спортсменів-плавців, що формуються під впливом специфічних умов водного середовища.
У дисертації встановлено взаємозв’язок між типологічним станом кровообігу в ортостатиці у спортсменів-плавців і рівнем фізичної працездатності в горизонтальному положенні тіла
Підтвердженодані учених про те, що для спортсменів-плавців не є специфічними навантаження у вертикальному положенні тіла, а показники фізичної працездатності в цьому положенні значно нижчі, ніж в горизонтальному, і не є інформативними.
Доповнено та розширено результати досліджень учених інформацією про особливості регуляції кровообігу по гравітаційному чиннику під впливом фізичних навантажень.
Виявлені типологічні особливості регуляції кровообігу, що визначають функціональні можливості кваліфікованих плавців на стаєрські та марафонські дистанції у різні періоди річної підготовки.
У роботі вперше запропонована методика корекції тренувального процесу плавців-марафонців з урахуванням адаптивних типологічних змін серцево-судинної системи, яка спрямована на підвищення ефективності тренувального процесу і рівня готовності спортсменів до основних змагань року.

1. Сучасна тренувальна і змагальна діяльність у спортивному плаванні висуває високі вимоги до функціональної підготовленості спортсмена. Аналіз науково-методичної літератури за темою дослідження свідчить про недостатнє або фрагментарне висвітлення питань, що стосуються адаптивних змін системного кровообігу під впливом водної імерсії та зниженого впливу гравітаційного (гідростатичного) чинника.
Для підвищення ефективності планування тренувального процесу, спрямованого на досягнення високих спортивних результатів у плаванні, необхідне подальше вивчення адаптивних змін серцево-судинної системи у спортсменів.
2. У спортсменів-плавців виявляється специфічна типологічна структура кровообігу в ортостатиці, яка полягає у формуванні гіперкінетичного типу кровообігу під впливом професійних занять плаванням, що становить 41 % від загальної вибірки, тоді як у легкоатлетів-бігунів він представлений у 8 % випадків. Даний гіперкінетичний тип кровообігу характеризується збільшенням серцевого викиду в положенні стоячи понад 106 % і гіпокінетичними величинами серцевого викиду (СІ=1,83±0,08 л/хв/м2і 2,03±0,06 л/хв/м2у чоловіків і жінок відповідно) в положенні лежачи.
3. Визначені типологічні відмінності у показниках периферичного кровообігу (гомілок) у кліностатичному спокої характеризуються меншою величиною хвилинного артеріального кровотоку при гіперкінетичному типі в порівнянні з гіпокінетичним (ХАК=71,11±3,01 мл/хв та 65,11±4,09 мл/хв при гіпо- і гіперкінетичному типах у чоловіків і 47,19±4,34 мл/хв і 37,31±2,45 мл/хв при гіпо- і гіперкінетичному типах у жінок). У ортостатичному положенні спостерігається однорівневе зниження кровотоку гомілок у чоловіків при гіпо- та гіперкінетичному типі на 38 % і 37 % відповідно, тоді як у жінок зниження хвилинного артеріального кровотоку становило 40 % при гіпокінетичному типі на тлі його збільшення на 5 % при гіперкінетичному типі.
4. Виявлений високий рівень взаємозв'язку між величинами показників центрального та периферичного кровообігу і рівнем працездатності залежно від типу кровообігу в ортостатиці. При виконанні плавцями фізичного навантаження в положенні сидячи у представників гіперкінетичного типу серцевий викид зростав на 60 % у чоловіків і 64 % у жінок. При виконанні фізичного навантаження в положенні лежачи у представників цього ж типу регуляції серцевий викид зростав на 132 % у чоловіків і 156 % у жінок. Достовірно вищий рівень фізичної підготовленості в положенні лежачи спостерігається при гіперкінетичному типі: РФП=94±1,49 і 92±1,16 балу, ЗВ=93±0,92 і 92±0,93 балу, ШВ=95±1,42 і 93±0,96 балу, ШСВ=94±1,37 і 96±1,79 балу, ЕСЕ=94±1,66 і 95±1,00 балу та Рез. М=94±2,09 і 96±1,02 балу у чоловіків і жінок відповідно, а сидячи при гіпокінетичному типі кровообігу: РФП=83±3,20 і 77±3,52 балу, ЗВ=81±2,20 і 79±2,98 балу, ШВ=81±2,77 і 70±2,56 балу, ШСВ=80±2,72 і 70±3,83 балу, ЕСЕ=79±3,56 і 83±5,22 балу та Рез. М=79±3,09 і 79±4,73 балу у чоловіків і жінок відповідно.
5. При порівнянні розподілу типів кровообігу у плавців на стандартні стаєрські та марафонські дистанції впродовж річного циклу підготовки були виявлені значні відмінності. Проведений аналіз розподілу типів кровообігу в ортостатиці у плавців на стандартні стаєрські дистанції дозволив виявити збільшення представництва гіперкінетичного типу кровообігу від 9 % на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду до 60 % у змагальний період.
Проведений аналіз розподілу типів кровообігу в ортостатиці у плавців-марафонців показав, що в підготовчому періоді відбувається збільшення представництва гіперкінетичного типу кровообігу до 50 %, однак при переході від підготовчого до змагального періоду спостерігалось зниження до 23 %.
6. При вивченні тренувального процесу плавців на марафонські дистанції були визначені особливості побудови тренувального процесу, структура і динаміка фізичних навантажень спортсменів під час підготовки до змагань у марафонському плаванні. Нам вдалося встановити, що в тренувальному процесі плавців-марафонців невиправдано мало приділяється уваги питанням поточного і оперативного контролю за функціональним станом організму спортсменів.
Проведений аналіз розподілу типів кровообігу в ортостатиці у плавців-марафонців в різні періоди річної підготовки виявив зростання представництва адаптивно-оптимального гіперкінетичного типу регуляції кровообігу в ортостатиці протягом підготовчого періоду від 4 % до 53 % у чоловіків та від 0 % до 46 % у жінок. Однак у подальшому відбувалось зниження представництва гіперкінетичного типу у змагальному періоді до 33 % у чоловіків і до 13 % у жінок, тоді як у плавців на стандартні стаєрські дистанції зниження представництва гіперкінетичного типу не спостерігалось. Зміни типологічного стану серцево-судинної системи плавців позначилися і у змагальній діяльності спортсменів (нерівномірне проходження марафонської дистанції, падіння швидкості, особливо у другій половині у 90 % спортсменів). Було зафіксовано 5 сходів з дистанції у жінок та 2 у чоловіків.
7. Проведений детальний аналіз тренувального процесу плавців на марафонські дистанції, типологічних змін серцево-судинної системи, загального часу перебування плавців у горизонтальному положенні тіла, а також результатів, показаних спортсменами на основних змаганнях, свідчив про необхідність внесення корективів у тренувальний процес плавців-марафонців для покращення функціонального стану спортсменів і підвищення рівня змагальної діяльності.
8. Розроблена методика корекції тренувального процесу плавців-марафонців призвела до оптимізації функціонального стану серцево-судинної системи збільшення представництва гіперкінетичного типу кровообігу в ортостатиці від 19 % і 6 % у чоловіків і жінок у загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду до 62 % і 56 % у змагальному періоді. Така динаміка лежить в основі успішнішої змагальної діяльності (рівномірне проходження марафонської дистанції без падіння швидкості у другій половині). Результати, показані спортсменами на основних змаганнях після завершення експерименту, були значно вище ніж до його початку, як у чоловіків, так і у жінок. Більшість спортсменів (11 з 16) змогли поліпшити свої особисті досягнення. Також не було зафіксовано сходів з дистанції.
9. Виявлений зв'язок між функціональними станами кровообігу в ортостатиці та реакцією серцево-судинної системи на фізичне навантаження дозволяє за гемодинамічним профілем в ортостатиці прогнозувати функціональні можливості кровообігу спортсменів, обґрунтовувати індивідуальні рекомендації за обсягом фізичного навантаження, умовами його виконання та відновлювальному режимі.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку лежать в досконалому вивченні особливостей формування типологічних змін серцево-судинної системи плавців на різних етапах багаторічної спортивної підготовки.