Олефіренко Вікторія Володимирівна. Нетарифне регулювання товарного обміну в глобальній торговельній системі

Краткое описание

Олефіренко Вікторія Володимирівна. Нетарифне регулювання товарного обміну в глобальній торговельній системі.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.02, Держ. ВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". - Київ, 2015.- 272 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

ОЛЕФІРЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 339.544+339.5.01(043.3)

НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТОВАРНОГО ОБМІНУ В ГЛОБАЛЬНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ СИСТЕМІ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Гордєєва Тамара Федорівна
кандидат економічних наук, доцент

Київ-2015
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТОВАРНОГО ОБМІНУ У ГЛОБАЛЬНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ СИСТЕМІ 12
1.1. Економічний зміст та класифікація заходів нетарифного регулювання у міжнародній торгівлі 12
1.2. Вплив нетарифних заходів на розвиток економіки 34
1.3. Інституційне забезпечення нетарифного регулювання товарного обміну в глобальній торговельній системі 54
Висновки до розділу 1 70
РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ 72
2.1. Передумови та тенденції розвитку нетарифного протекціонізму в глобальній економіці 72
2.2. Нетарифне регулювання імпорту товарів в міжнародній торгівлі 91
2.3. Практика нетарифного регулювання експорту товарів у країнах світу 118
Висновки до розділу 2 140
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ 142
3.1. Сучасний стан системи нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі України 142
3.2. Галузеві особливості застосування нетарифного регулювання в Україні 167
3.3. Напрями удосконалення нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі України 191
Висновки до розділу 3 204
ВИСНОВКИ 207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………………..235

ВСТУП

Актуальність теми. Прагнення країн та національних корпорацій до реалізації зовнішньоторговельних інтересів за сучасних умов активної лібералізації міжнародної торгівлі та глобальної конкуренції зумовлює потребу пошуку і застосування нових більш дієвих заходів її регулювання. Якщо наприкінці 1940-их років середній рівень митних тарифів сягав 47-48%, то зараз у розвинутих країнах він становить біля 4%, а у країнах, що розвиваються, у середньому – 13%. Наразі понад 50% обсягів світового імпорту здійснюється безмитно, а в Гонконг, Макао (Китай) та Сінгапур товари імпортуються виключно за нульовими ставками. Значне зниження рівня тарифних ставок і зв’язування тарифів 161 країною світу обумовили появу в глобальній торговельній системі більш латентного, гнучкого та дієвого протекціонізму, основу якого складають нетарифні методи регулювання, що постійно модифікуються та ускладнюються і становлять головну проблемну сферу багатосторонніх переговорів у Світовій організації торгівлі (СОТ). Ці питання актуалізуються і через виникнення численних конфліктів торговельних інтересів внаслідок постійного розширення спектру інструментів нетарифного регулювання, що застосовуються країнами і негативно відбиваються не тільки на торговельних потоках, але й на розвитку глобальної економіки в цілому.
Теоретичною і методичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розвитку міжнародних торговельно-економічних зв’язків: Л. Антонюк, С. Андерсона, А. Гальчинського, І. Дюмулена, А. Данільцева, Ф. Ліста, Д. Лук’яненка, А. Мазаракі, Т. Оболенської, Т. Орєхової, Є. Панченка, А. Поручника, Т. Рубинштейна, Є. Савельєва, В. Сіденка, Я. Столярчук, А. Філіпенка, Т. Циганкової, В. Чужикова, О. Швиданенка, Н. Шміта, О. Шниркова та інших. Проблеми нетарифного регулювання в міжнародній торгівлі стали об’єктом поглибленого дослідження таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як С. Андріамананджара, Р. Болдвін, Б. Бора, І. Бураковський, Дж. Вілсон, Н. Горін, О. Гребельник, А. Дірдорф, Д. Деремер, Г. Дугінець А. Кувахара, А. Кірєєв, С. Лайрд, К. Маскус, Т. Мельник, Н. Науменко, А.Осика, Т. Оцукі, Л. Пісьмаченко, Ф. Рут, А.Румянцев, Н.Ткаченко, Р. Файнберг, М. Феррантіно, Р. Штайгер, Р. Штерн та багатьох інших.
Попри вагомий внесок зазначених та інших вчених у теорію дослідження нетарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі, подальшого вивчення та розв’язання потребують питання розкриття сутності та визначення векторів розвитку сучасного нетарифного регулювання товарного обміну у глобальній торговельній системі, виявлення загальних закономірностей і особливостей застосування нетарифних заходів, обґрунтування ключових напрямів вдосконалення системи нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі України, що створить передумови для ефективного захисту національних товаровиробників, гармонійного та результативного включення країни у глобальну торговельну систему та підвищення її конкурентоспроможності на глобальних товарних ринках.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт в межах науково-дослідних тем факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: міжкафедральної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) – визначено сучасні чинники, тенденції та особливості нетарифного протекціонізму в глобальній торговельній системі; міжкафедральної теми «Стратегії національного розвитку в парадигмі глобальної економічної політики» (номер державної реєстрації 0111U007630) – підтверджено залежність нетарифних заходів від обсягів імпорту товарів та середньої ставки імпортного мита та обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення нетарифного регулювання в Україні та науково-дослідної ініціативної теми кафедри міжнародної торгівлі «Глобальні трансформації міжнародних та регіональних ринків» (номер державної реєстрації 0114U001919) – охарактеризовано сучасний стан та виявлено тенденції нетарифного регулювання товарного експорту та імпорту на зарубіжних ринках.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є удосконалення теоретичних засад нетарифного регулювання товарного обміну, узагальнення практики застосування нетарифних заходів у зарубіжних країнах та обґрунтування напрямів і сфер їх ефективного застосування у зовнішньоторговельній діяльності України.
Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено наступні завдання:
- розкрити засадничі принципи та специфіку механізму нетарифного регулювання товарного обміну в глобальній торговельній системі;
- ідентифікувати чинники активізації нетарифного регулювання в контексті сучасних неопротекціоністських тенденцій;
- вивчити специфіку та виявити ключові методичні підходи до економічної оцінки впливу нетарифних заходів на економіку країн та міжнародну торгівлю в цілому;
- узагальнити світовий досвід та проаналізувати наслідки застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі країнами світу;
- розкрити природу, структуру та характерні особливості інституційного забезпечення нетарифного регулювання міжнародної торгівлі у контексті глобальної економічної політики;
- виявити особливості та узагальнити проблеми захисту українського ринку заходами нетарифного регулювання;
- обґрунтувати напрями вдосконалення нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі України.
Об’єктом дослідження є процеси регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин.
Предметом дослідження є передумови, принципи та сфери застосування заходів нетарифного регулювання товарного обміну в глобальній торговельній системі.
Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань дисертаційної роботи були використані наступні методи наукового дослідження: історико-логічний (під час дослідження еволюції застосування нетарифних заходів в міжнародній торгівлі та визначенні змісту категорії «нетарифні заходи»: п.п. 1.1); аналіз і синтез (під час обґрунтування підходів до формування системи нетарифних заходів у глобальній торговельній системі; при аналізі досвіду та наслідків застосування нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі країнами світу; при визначенні особливостей захисту національних товаровиробників заходами нетарифного регулювання: п.п. 1.1, 2.2, 2.3, 3.1); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (під час систематизації чинників та мотивів застосування нетарифних заходів товарного обміну: п.п. 1.2, 2.1 та обґрунтування пріоритетних напрямів удосконалення системи нетарифного регулювання в Україні: п.п. 3.3); методи кількісних та якісних порівнянь (під час аналізу застосування нетарифних заходів щодо імпорту та експорту в країнах з різним рівнем економічного розвитку: п.п 2.1, 2.2); методи кореляційно-регресійного аналізу (під час визначення залежності кількості нетарифних заходів від обсягів імпорту та середньої ставки імпортного мита: п.п. 3.2); статистичний метод зведення і групування (під час обробки і узагальнення статистичних даних та їх відображення у таблицях і рисунках: п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2).
Джерельною та статистичною базами дослідження є закони та нормативно-правові акти України, монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів; офіційні статистичні та аналітичні матеріали провідних міжнародних організацій, таких, як СОТ, ОЕСР, МВФ, група Світового банку, ЮНКТАД, Всесвітня митна організація, Міжнародний торговельний центр, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» та Інтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретичних засад нетарифного регулювання товарного обміну в глобальній торговельній системі, узагальненні світової практики застосування нетарифних заходів та обґрунтуванні пріоритетних напрямів вдосконалення системи нетарифного регулювання зовнішньоторговельних відносин України.
Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
- виявлено передумови, об’єктивні та суб’єктивні мотивації становлення у регулятивній практиці глобальної торговельної системи нетарифного неопротекціонізму як компоненту торгової політики держав із більш гнучкими, латентними, адаптивними та результативними формами і методами обмеження імпорту, що обумовлено: по-перше, диверсифікацією нетарифних інструментів захисту національних ринків переважно за рахунок безпрецедентного збільшення різновидів процедурних перешкод (високі платежі та митні збори, адміністративні бар’єри, неповна інформація про правила та процедури тощо); по-друге, поглибленням регуляторної асиметрії між декларованими де-юре у СОТ забороною та/або обмеженням дискримінаційних впливів нетарифного походження на міжнародні товарні потоки та активізацією де-факто їх застосування національними урядами; по-третє, перетворенням нетарифного регулювання з допоміжного, компенсуючого тарифну лібералізацію інструментарію на пріоритетний метод регулювання зовнішньої торгівлі товарами; це дозволило виявити новітні структурні зрушення в сучасній торговельно-регулятивній практиці, оцінити їх відповідність принципам СОТ та обґрунтувати напрями вдосконалення нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі України.
удосконалено:
- теоретичні засади нетарифного регулювання міжнародної торгівлі: ідентифіковано підходи до визначення та обґрунтування нетарифних заходів, що різняться глибиною оцінки наслідків їх застосування (торговельний – кількісні зміни у обсягах зовнішньої торгівлі країни, економічний – кумулятивний вплив на національну економіку); виявлено та систематизовано ключові наслідки застосування нетарифних заходів: позитивні (зростання торгівлі, стимулювання розвитку експортного потенціалу країни, зменшення операційних витрат, гарантування якості товарів тощо) та негативні (перешкоджання вільній торгівлі; обмеження і дискримінація імпорту; деформація структури торгівлі товарами тощо); здійснено уточнення трактування понять «нетарифні заходи» та «нетарифні бар’єри» шляхом виявлення та конкретизації їх принципової відмінності – характеру впливу на міжнародну торгівлю; виокремлено функції нетарифного регулювання міжнародної торгівлі – протекціоністську, стимулюючу, фіскальну, контролюючу та екологічну;
- систематизацію чинників формування нетарифного неопротекціонізму: загально-економічні (економічна глобалізація, нерівномірність економічного розвитку країн, циклічна кризовість та конкурентний тиск), регулятивно-економічні (зниження митних ставок та зв’язування тарифів, селективний захист галузевих інтересів, розвиток «чутливих» галузей національної економіки, стимулювання імпорту прогресивних технологій та високотехнологічних товарів), політико-правові (політична нестабільність, відставання законодавчого регулювання від вимог бізнесу, нетранспарентність та корупційність обмежувальних заходів), соціальні (загроза підвищення рівня безробіття, нерегульована урбанізація та посилення гендерної нерівності) і екологічні (зростання попиту на екологічно чисту продукцію, підвищення вимог до стандартів середовища життєдіяльності, технологічна екологізація);
- комплексну характеристику сфер використання, переваг та недоліків методів кількісного оцінювання результатів застосування нетарифних заходів регулювання міжнародної торгівлі з виокремленням груп методів: частотних (для визначення частоти застосування нетарифних заходів по товарних групах); цінової різниці (для визначення тарифних еквівалентів та оцінки зміни ціни, що зумовлена застосуванням нетарифних заходів); економетричних, заснованих на ціні (для визначення рівня цін на товари залежно від нетарифних заходів) та на обсягах торгівлі (для оцінки впливу нетарифних заходів на обсяги експорту та імпорту товарів); імітаційного моделювання (для моделювання впливу інструментів нетарифного регулювання на макроекономічні показники, торговельні потоки, ціни, виробництво у окремих галузях та секторах);
дістало подальшого розвитку:
- ідентифікація та типізація національних мотивів активізації нетарифного протекціонізму, зокрема, розроблено їх матрицю за параметрами: рівень регулювання (національний, регіональний, глобальний) та сфера формування (економіка, політика, екологія); показано, що найбільший мотиваційний потенціал застосування нетарифних заходів, в тому числі, неопротекціоністського характеру, мають нові члени СОТ, що приєднувались до організації на умовах «СОТ-плюс», «СОТ-екстра» та країни зі зростаючим негативним сальдо торговельного балансу;
- встановлення низки статистичних залежностей між застосуванням нетарифних заходів щодо імпорту, зокрема: виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між кількістю нетарифних заходів та обсягом імпорту і сильний зворотній зв’язок між кількістю нетарифних заходів та середнім рівнем ставки імпортного мита; побудовано відповідні лінійні регресійні рівняння, що дозволило виявити більш інтенсивний вплив на масштаби застосування заходів нетарифного характеру середньої ставки мита порівняно з обсягами імпорту; виокремлено типи товарних груп за рівнем покриття українського імпорту нетарифними заходами: пріоритетні («Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби», «Деревина і вироби з деревини», «Мінеральні продукти»), помірковані («Продукти тваринного походження», «Вироби з каменю, гіпсу, цементу»), селективні («Взуття, головні убори, парасольки», «Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості»); спорадичні (інші товарні групи);
- обґрунтування пріоритетних напрямів удосконалення нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі України в контексті його ключових функцій: протекціоністської – своєчасний селективний захист стратегічно важливих галузей національної економіки; посилення аналітичного забезпечення міжнародних торговельних переговорів); стимулюючої – мінімізація негативних нетарифних впливів на обсяги, товарну та регіональну структури експорту; створення заснованої на результативному використанні легітимних у СОТ інструментів нетарифного регулювання, державно-громадської системи підтримки зовнішньої торгівлі; фіскальної – детінізація торговельних потоків; викоренення корупційних явищ в митних органах та нецивілізованого лобіювання галузевих та корпоративних інтересів; контролюючої – забезпечення прозорості нетарифних заходів торговельної політики на основі повної комп’ютеризації системи управління зовнішньоторговельною діяльністю; створення системи аналізу дієвості застосування нетарифних заходів та підвищення рівня їх наукового обґрунтування; екологічної – удосконалення системи контролю відповідності товарів, що імпортуються, технічним нормам та стандартам, санітарним та фітосанітарним вимогам, розширення практики застосування відповідних протекціоністських заходів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ключові теоретичні положення, практичні рекомендації та висновки, сформульовані автором за результатами дослідження, можуть слугувати методологічною базою для державних та галузевих органів управління при розробці та обґрунтуванні нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Отримані результати дістали впровадження на загальнодержавному рівні в ході реалізації науково-дослідної теми Науково-дослідного економічного Інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і були в установленому порядку направлені у Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у 2013-2014 рр., схвалені ним та використані у практичній роботі при підготовці Законів України, Постанов Кабінету Міністрів, проектів Державних програм економічного і соціального розвитку України на 2013-2014 рр. (довідка про впровадження № 1/259а від 23.10.2014 року). На корпоративному рівні результати дослідження використані при розробці та реалізації комерційної політики ТОВ «Астарта-Київ» (довідка про впровадження № 28-10 від 15 жовтня 2013 року), ТОВ «Укрснаб-Агро» при формуванні стратегії експорту продукції на зарубіжні ринки (довідка про впровадження № 23-04 від 16 лютого 2012 року) та ТОВ «Віннер Імпортс Україна, ЛТД» при розробці та реалізації стратегії розвитку компанії (довідка про впровадження № 24/04-121 від 25.12.2014). Матеріали та результати дослідження впроваджено також у навчальний процес кафедри міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Міжнародна торгівля», «Митно-тарифне регулювання» і «Торгова політика та комерційна дипломатія» (довідка про впровадження від 9 квітня 2014 року).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в науковому дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та одержані результати дисертації пройшли апробацію на дев’яти міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях, зокрема на V Міжнародній науково-практичній конференції (София, 17-25 февруари 2009); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених (Донецьк, 10-11 квітня 2009); IV Науково-практичній конференції (Одеса, 8-10 вересня 2010); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції (Тернопіль, 9-10 грудня 2010); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції (Суми, травень 2011); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Дніпропетровськ, травень 2011); Міжнародній науково-практичній конференції (Київ, 26 травня 2011); VII Міжнародній науково-практичній конференції (Київ, 27 червня 2014); Міжнародній науково-практичній конференції (Львів, 4-5 липня 2014).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи автором було опубліковано самостійно та у співавторстві у 19 наукових працях, загальним обсягом 5,7 д.а., з них: 1 – у колективній монографії, 7 – у наукових фахових виданнях, 2 – в зарубіжних виданнях та 9 – в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення передумов та чинників формування нетарифного неопротекціонізму, тенденцій і особливостей нетарифного регулювання товарного обміну у глобальній торговельній системі та напрямів вдосконалення нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі товарами в Україні. Результати проведеного дослідження дали змогу сформулювати ряд висновків теоретичного та практичного значення:
1. Глобальна торговельна система являє собою сукупність міжнародних торговельних відносин між економічними суб’єктами, сформованих на основі міжнародного поділу праці і регламентованих відповідними принципами і нормами багаторівневої системи управління товарними потоками. Окремою складовою глобальної торговельної системи є підсистема регулювання міжнародної торгівлі, представлена сукупністю взаємопов’язаних принципів, норм, правил, процедур та органів, що забезпечують регламентацію торговельно-економічних відносин країн на глобальному, регіональному та національному рівнях. Зниження ставки митного тарифу у глобальній торговельній системі спричинило активізацію застосування нетарифних заходів та перетворення їх на основну складову підсистеми регулювання міжнародної торгівлі, яка чинить вагомий вплив на обсяг, товарну структуру, напрями торгівлі, ціну, якість товарів та економіку країн в цілому і має як позитивні, так і негативні наслідки.
2. У теорії і практиці нетарифного регулювання міжнародної торгівлі існує суттєва відмінність між поняттями «нетарифні заходи» та «нетарифні бар’єри». Нетарифними заходами називають всі інструменти нетарифного характеру, які можуть сприяти або перешкоджати розвитку торгівлі між країнами, а нетарифними бар’єрами – інструменти нетарифного характеру, застосування яких перешкоджає розвитку торгівлі і не відповідає правилам СОТ. Виокремлено два підходи щодо визначення поняття «нетарифні заходи»: торговельний та економічний. Згідно першого – ефектом від використання нетарифних заходів країною є зміни у обсягах її зовнішньої торгівлі, а другого – зміни не лише обсягів торгівлі, але макроекономічних показників. З розвитком глобальної торговельної системи у нетарифному регулюванні посилюється вагомість і дієвість протекціоністської, контролюючої, стимулюючої, фіскальної та екологічної функцій.
3. За останні десятиліття внаслідок зниження рівня зв’язаних тарифів поряд із традиційними з’явилась нова група нетарифних заходів – процедурні перешкоди, що призвело до формування більш гнучкої, прихованої форми протекціонізму – нетарифного неопротекціонізму. Ключовими чинниками активізації нетарифного неопротекціонізму є: загально-економічні (економічна глобалізація, нерівномірність економічного розвитку країн, циклічна кризовість, конкурентний тиск); регулятивно-економічні (зниження митних ставок та зв’язування тарифів, селективний захист галузевих інтересів, розвиток «чутливих» галузей національної економіки, стимулювання імпорту прогресивних технологій та високотехнологічних товарів); політико-правові (політична нестабільність, відставання законодавчого регулювання від вимог бізнесу, нетранспарентність та корупційність обмежувальних заходів); соціальні (загроза підвищення рівня безробіття, нерегульована урбанізація, посилення гендерної нерівності); екологічні (зростання попиту на екологічно чисту продукцію, підвищення вимог до стандартів середовища життєдіяльності; технологічна екологізація).
4. Для вимірювання впливу нетарифних заходів на економічні параметри міжнародної торгівлі та національної економіки в світовій практиці розроблено відповідні економіко-математичні методи, зокрема: частотні методи; метод цінової різниці; економетричні методи, засновані на ціні та на обсягах торгівлі; методи імітаційного моделювання. Дослідження цих методів виявило сутнісні і технічні переваги та недоліки їх використання. Однак через значне різноманіття і різнорідність нетарифних заходів, перманентне запровадження нових та відсутність систематичних статистичних даних оцінити економічний ефект від застосування окремих їх видів досить складно.
5. Серед нетарифних заходів регулювання імпорту найбільше застосовуються: технічні бар’єри; санітарні та фітосанітарні заходи; антидемпінгові заходи. Для нетарифного регулювання експорту найбільшого поширення набули організаційно-технічні заходи сприяння експорту, кредитування, страхування. Значна кількість нетарифних заходів заборонена в рамках СОТ, більше половини всіх типів нетарифних заходів не фіксуються у міжнародних статистичних базах, тобто є латентними. Поряд з традиційними нетарифними заходами захисту національного товаровиробника та стимулювання міжнародної торгівлі на практиці інтенсивно застосовуються та диверсифікуються процедурні перешкоди, а саме: високі платежі та збори, суттєві затримки в одержанні дозволів, вимога значної кількості зайвих документів тощо.
6. Інституційне забезпечення нетарифного регулювання на глобальному рівні представлено СОТ та іншими урядовими та неурядовими міжнародними організаціями, які надають інформаційно-аналітичну та нормативно-правову допомогу СОТ у створенні і підтримці принципів, правил, стандартів міжнародної торгівлі. До них відносяться: Конференція ООН з торгівлі та розвитку, Всесвітня митна організація, Міжнародна організація законодавчої метрології, Міжнародна організація стандартизації, Міжнародна торгова палата, Міжнародний союз з охорони природних ресурсів тощо.
7. Стійкою тенденцією у регулюванні зовнішньої торгівлі України протягом останніх років є посилення ролі нетарифного регулювання у забезпеченні захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та стимулюванні експорту та необхідного для розвитку країни імпорту. Система нетарифного регулювання зовнішньоторговельних відносин була одним із основних напрямків реформування торговельного режиму України після вступу в СОТ. Приєднання держави до СОТ сприяло реформуванню торговельного режиму та початку формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики, проте, на сьогодні існує низка проблем в системі нетарифного регулювання: законодавчих, управлінських, інформаційних та процедурних, вирішення яких є вкрай необхідним для розвитку вітчизняного підприємництва. Підвищення дієвості системи нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні, спрямоване на забезпечення її ефективного функціонування, має здійснюватись через гармонізацію економічної, інституційної, законодавчої складових і розширення спектру заходів та удосконалення виконання функцій нетарифного регулювання: протекціоністської, стимулюючої, контролюючої, фіскальної та екологічної.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксёнова Л.А. Сельское хозяйство и продовольственная ситуация в современном мире / Л.А. Аксёнова // География мирового развития: зборник науч. трудов. – Випуск 2. – М.: товарищество научних изданий КМК. – 2010. – 496с.
2. Аналіз соціально-економічних наслідків членства України в СОТ після трьох років членства: очікування та реалії [Електронний ресурс] // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. – 2011. – 58c. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2011/2011_09/WTO_three_
years.pdf
3. Антонюк Л.Л. Стратегії фінансування інноваційної діяльності в Україні / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник / Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: [монографія]. - К.: КНЕУ, 2001. – С. 356-384.
4. Бабин Э.П. Основы внешнеэкономической политики : учеб. пособие / Э. П. Бабин. – М. : Экономика, 1997. – 128с.
5. Белінська Я.В. Державна підтримка експорту: зарубіжний досвід та уроки для України / Я.В. Белінська // Стратегічні пріоритети. –2008. – №3. –C. 120-131.
6. Бураковський І. Вплив торговельної політики на людський розвиток / Бураковський І., Мовчан В. // Аналітичний звіт «Оцінка потреб України у галузі сприяння міжнародній торгівлі»: Інститут економічних досліджень, аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки. – 2011. – 132 с.
7. Бураковський І. Зона вільної торгівлі з ЄС та Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном: чи можлива інтеграція Украйни в обидва об’єднання одночасно / І. Бураковський, В. Мовчан. // Відносини Україна – ЄС: в умовах сучасних викликів. – 2010. – № 2(14) липень. – С. 10–16.
8. Вплив створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ між ЄС та Україною на торгівлю сільськогосподарськими товарами [Електронний ресурс] / М. Риженков, С. Галько, В. Мовчан, В. Радеке. – 2013. – 35 c. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ier.com.ua/files/publications/News/2013/ PolPap_01-2013_DCFTA_ukr.pdf.
9. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947). Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – С. 438 – 503.
10. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер.авт.кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К:КНЕУ, 2003. – 660 с.
11. Глобальное партнерство в целях развития: стоящие перед нами задачи [Електронний ресурс] // Доклад Целевой группы по оценке прогресса в достижении ЦРТ. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://www.un.org/ru/millenniumgoals/GAP_Report_2013.pdf.
12. Голубєва В.О. Нетарифне регулювання зовнішньоторговельної діяльності шляхом застосування деяких митних формальностей / В.О. Голубєва // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2006. – №2. – С. 64-69.
13. Горін Н.В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Н. В. Горін. – Київ: Знання, 2008. – 330 с.
14. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: навч.посібн. / О.П. Гребельник, О.О. Романовський. – К.: Деміург 2003. – 296 с.
15. Гребельник О.П. Порівняльний аналіз теоретичних підходів до нетарифного регулювання / О.П. Гребельник, М.Д. Стеблянко // Митна безпека. – 2010. – № 1. – С. 24–34.