ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ МЕБЛЕВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЖИДОК ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 338.24:658:684 (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ
МЕБЛЕВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
Шкарлет Сергій Миколайович
доктор економічних наук, професор

Чернігів – 2012

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………………….. 4
ВСТУП …………………………………………………………………………
5

Розділ 1.
ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ …………………………………………………………….

15
1.1. Понятійно-категоріальний апарат теорій економіки, управління підприємствами та конкурентних переваг……………………………….
1.2. Технологія управління конкурентоспроможністю промислових підприємств та чинники її кардинального підвищення………………….
1.3. Об’єктно-функціональна концепція розбудови організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підп-риємств меблевої промисловості ……………………….………………
Висновки до розділу 1 …………………………………………………
15

30

46
59

Розділ 2.
ДІАГНОСТИКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МЕБЛЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ………………….………

65
2.1 Сучасні умови функціонування меблевої промисловості та можливості розбудови й нарощення її потенціалу………………………
2.2 Аналіз технології управління розвитком конкурентного се-редовища підприємств меблевої промисловості……………………..….
2.3. Формування функціональних та адаптивно-функціональних ознак конкурентоспроможності меблевих підприємств ………………..
Висновки до розділу 2 …………………………………………………
65

82

100
120

РОЗДІЛ 3.
РЕАЛІЗАЦІЯ ДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МЕБЛЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ………………………………………………

129
3.1. Обґрунтування комплексу заходів із управління конкурен-тоспроможністю меблевих підприємств …………………………………
3.2 Формування інструментарію управління процесами наро-щення функціональної та адаптивно-функціональної конкурентосп-роможності меблевих підприємств ……………………………………….
3.3. Забезпечення конкурентоспроможності меблевих підпри-ємств шляхом впровадження організаційно-економічного механізму управління їх конкурентоспроможністю…………………………………
129

153

167
Висновки до розділу 3 ………………………………….………………… 184

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………
193

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………
204

ДОДАТКИ …………………………………………………………………
222

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АФК Адаптивно-функціональна конкурентоспроможність
БІРСР Базові індикатори реалізації стратегії розвитку
ВДВ Валова додана вартість
ВНЗ Вищий навчальний заклад
ВРП Валовий регіональний продукт
ВТП Високотехнологічна продукція
КФУ Ключовий фактор успіху
МНТУ Міжнародний науково-технічний університет імені ака-деміка Юрія Бугая
НЕІ Науково-економічні інтереси
НДР Науково-дослідна робота
ОВЗ Основні виробничі засоби
ОЕМУКП Організаційно-економічний механізм управління конку-рентоспроможністю підприємства
ОФКРОЕМУКП Об’єктно-функціональна концепція розбудови організа-ційно-економічного механізму управління конкурентос-проможністю підприємств меблевої галузі
ПО Підприємництво
ПП Промислове підприємство
РПК Регіональний промисловий комплекс
СП Стратегічний потенціал
СПП Стратегічний потенціал підприємства
СР Стратегія розвитку
УАМ Українська асоціація меблевиків
ФК Функціональна конкурентоспроможність
ЧДТУ Чернігівський державний технологічний університет МОНмолодьспорту України

ВСТУП
Актуальність теми. Ключовим фактором забезпечення надійності та зба-лансованості функціонування виробничо-економічних систем у межах націона-льної промисловості є досягнення достатнього рівня конкурентоспроможності. Це не може бути ані знівельованим, ані автоматично вирішеним жодним підпри-ємством реального сектору економіки України, у тому числі й у меблевій про-мисловості, отже стає одним із найскладніших завдань в управлінні підприємст-вами в умовах ресурсних обмежень. Оптимального варіанту його розв’язання можна досягти за умов визначення змісту і взаємозв’язку між дефініціями кате-горіального апарату теорій економіки, управління підприємствами та конкурен-тних переваг; методологічного осмислення особливостей реалізації технології стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємницьких структур; розробки об’єктно-функціональної концепції розбудови організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю певних виробни-чо-економічних систем. Усвідомлення особливостей формування і функціону-вання організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможні-стю підприємств меблевої галузі в умовах нестійкого економічного середовища є неможливим без висвітлення факторів впливу на його сутнісні характеристики; урахування сучасних структурно-динамічних змін у реальному секторі економі-ки України. Проте, невизначеність вимірів сучасної моделі промислового зрос-тання та нечіткість етапів реструктуризації меблевої промисловості в контексті формування й нарощення її конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішніх ринках не дозволяють залучити наявний управлінський потенціал як стратегічний ресурс трансформації виробничо-господарських відносин для генерування системних ознак і розбудови нового типу конкурентоспроможного виробництва.
Теоретичним і прикладним аспектам розв’язання багатогранних проблем управління конкурентоспроможністю національної промисловості та розвитком стратегічного потенціалу промислових підприємств присвячені праці О. М. Алимова, О. І. Амоші, І. О. Александрова, Г. А. Азоєва, І. П. Булєєва, В. П. Вишневського, А. Е. Воронкової, В. М. Гейця, П. Друкера, Г.М. Захарчина, Г.А. Іващенка, Ф. Котлера, Р. М. Лепи, Ю. В. Макогона, В. В. Микитенко, О. А. Мельника, І. П. Отенко, М. Портера, P. A. Фатхутдінова, О. В. Царенко, С. М. Шкарлета, М. С. Яшина. Зазначеним напрямам досліджень присвячено ді-яльність наукових установ НАН України та галузевих інститутів. Розв’язанням завдань щодо забезпечення високого рівня результативності стратегічного управління розвитком промислових підприємств (ПП), які функціонують у ме-жах меблевої промисловості, присвячено роботи А. Бортнік, І. Василика, О. Драгана, О. Максимця, О. Паламарчук, М. Саганюка, Г. Шевченка.
Проте, віддаючи належне теоретичній та практичній цінності наукових здобутків учених і фахівців, існує гостра потреба щодо визначення для українсь-кої меблевої промисловості специфічного комплексу важелів і регуляторів удо-сконалення структури організаційно-економічного механізму управління конку-рентоспроможністю підприємств (ОЕМУКП), реалізація дії якого забезпечить на-рощення конкурентних переваг виробничо-економічних систем; розроблення методу добору оптимального складу заходів і способу формалізації прикладного інструментарію з оцінювання багатофакторної ефективності функціонування ор-ганізаційно-економічного механізму для ідентифікації чинників генерування конкурентних переваг меблевих підприємницьких структур.
Недостатній рівень розробки теоретико-методологічних підходів до розв’язання проблем щодо формування дієвого ОЕМУКП, з одного боку, та важ-ливість результатів досліджень для збалансованості та надійності функціонуван-ня меблевої промисловості, з другого, свідчать про об’єктивну необхідність сис-темного розв’язання даного науково-прикладного завдання. Саме цим і зумовле-не обрання теми дисертації, її мети та завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу ви-конано в рамках комплексних наукових досліджень Чернігівського державного технологічного університету (ЧДТУ) МОНмолодьспорту України, зокрема, на-ступних НДР, виконаних на кафедрах фінансів, економічної теорії та економіки підприємств: «Розробка фінансово-економічних засад інноваційного розвитку базових галузей економіки регіону» (номер державної реєстрації 0110U007062, 2010 – 2013 рр.) та «Економічний простір регіону в інтеграційній стратегії роз-витку» (номер державної реєстрації 0110U008150, 2010 – 2015 рр.), в межах яких автором досліджено особливості функціонування виробничо-економічних систем меблевої галузі та розкрито проблеми їх промислового зростання; здійснено систематизацію організаційно-економічних факторів впливу на збалансованість функціонування ПП; удосконалено систему стратегічного управління на підприємствах меблевої промисловості України (довідка про впровадження ЧДТУ МОНмолодьспорту України № 102/08-3377 від 21.11.2012 р.).
Дослідження виконувалось в межах наукових досліджень Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (МНТУ). Зокрема воно є складовою наступних НДР університету: «Сучасні методи управління пі-дприємствами як фактор розвитку національної економіки» (номер державної реєстрації 0109U004790, 2009 – 2012 рр.), «Формування, нарощення та раціона-льне використання стратегічного потенціалу економіки України» (номер держа-вної реєстрації 0111U009268, 2011 – 2015 рр.), у відповідності до планів цих НДР дисертантом: розроблено та експериментально перевірено адекватність ре-альним соціально-економічним і виробничо-господарським процесам об’єктно-функціональної концепції розбудови ОЕМУКП; обґрунтовано та адаптовано до сучасних умов функціонування меблевих ПП оптимізаційний склад функціона-льної технології стратегічного управління формуванням їхніх конкурентних пе-реваг (довідка про впровадження МНТУ № 02/8348 від 19.11.2012 р.).
Результати наукового дослідження доповнюють відповідні розділи фунда-ментальних нормативних дисциплін вищих навчальних закладів. Зокрема, алго-ритми і структурно-логічні схеми у лапідарному вигляді використано у навчаль-но-методичних комплексах для підготовки фахівців за напрямами «Менеджмент» і «Економіка та підприємництво» різних освітньо-кваліфікаційних рівнів: «Економіка підприємства»; «Маркетинг»; «Менеджмент організацій»; «Органі-зація виробництва» (довідка про впровадження результатів на кафедрі фінансів ЧДТУ МОНмолодьспорту України № 102/08-3378 від 21.11.2012 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка та обґрунту-вання теоретико-методичних засад формування організаційно-економічного ме-ханізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств і практич-них рекомендацій щодо його запровадження у практику господарювання суб’єктів меблевого виробництва задля нарощення їх конкурентних переваг. Для досягнення поставленої мети сформульовано та вирішено такі завдання:
досліджено й розвинуто базові положення теорій економіки та управління підприємствами; конкурентних переваг; стратегічного управління; управління розвитком стратегічного потенціалу виробничо-економічних систем;
установлено сучасні масштаби розвиненості можливостей та резервів різної природи для інтенсифікації процесів підвищення конкурентоспроможності меблевої галузі; перешкоди на шляху забезпечення надійності функціонування її підприємств та нарощення їх конкурентних переваг;
обґрунтовано принципи формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств України, класи-фіковано багатофункціональні залежності між чинниками генерування конкуре-нтних переваг ПП і факторами впливу на їх забезпечення;
визначено сутність, зміст та склад базових компонент організаційно-еконо-мічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств;
побудовано концептуально-аналітичну модель формування й реалізації дії організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств; здійснено перевірку її адекватності з використанням роз-робленої системи багатовимірних показників оцінювання його ефективності;
запропоновано для формування технології управління функціональною та адаптивно-функціональною компонентами конкурентоспроможності меблевих підприємств засоби оперативного реагування на загрози надійному функціону-ванню; способи реформування й організації нової системи стратегічного управ-ління розвитком меблевих підприємств;
розроблено методичний підхід до оцінювання багатофакторної ефективно-сті реалізації дії системоутворюючого регулятора, при побудові якого викорис-тано методи експертної діагностики рівнів конкурентоспроможності виробничо-економічних систем; засоби добору оптимізаційного складу важелів і способів системного впливу на конкурентні переваги; прикладний інструментарій іден-тифікації результативності функціонування меблевих підприємств.
Об'єктом дослідження є процеси управління конкурентоспроможністю пі-дприємств меблевої галузі на сучасному етапі функціонування реального сектору національної економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні основи фор-мування і реалізації дії організаційно-економічного механізму управління кон-курентоспроможністю меблевих підприємств (ОЕМУКП) у контексті забезпечення надійності та збалансованості їх функціонування.
Методи дослідження. Результати дослідження ґрунтуються на викорис-танні широкого спектру загальнонаукових (аналіз і синтез, наукова абстракція, причинно-наслідкові зв’язки), міждисциплінарних і прикладних методів іденти-фікації результативності управління конкурентоспроможністю ПП. Поряд із традиційними методами і способами економічного аналізу, у роботі застосовано: порівняльний – при аналізі та групуванні факторів і чинників впливу на конкуре-нтні переваги меблевих ПП; історичний і логічний – при дослідженні складу ва-ріативних компонент оригінального ОЕМУКП; економетричний – при оцінюванні та прогнозуванні рівня ефективності реалізації дії формалізованого у роботі сис-темоутворюючого регулятора; комплексної оцінки та факторний – для знижен-ня мірності використовуваного складу регресорів впливу на рівень конкурентос-проможності меблевих ПП; графічний і структурних матриць – при обґрунту-ванні залежностей між базовими компонентами побудованого ОЕМУКП та офор-мленні імовірних динамічних змін параметрів його ефективності.
Методичною та науково-прикладною основою дослідження є системне і творче осмислення результатів теоретико-концептуальних розробок у такій га-лузі науки як: економіка та управління підприємствами; стратегічного управлін-ня; управління розвитком СП виробничо-економічних систем; управління за від-хиленнями та конкурентними перевагами багатокомпонентних систем; макрое-кономічного регулювання розвитку реального сектору української економіки.
Інформаційною базою дослідження є фундаментальні положення, емпіри-чні дані та економіко-статистичні свідчення, що опубліковані у: наукових робо-тах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів; нормативно-правових актах і діючих Законах України; офіційних матеріалах Державної служби статистики України і відповідних Міністерств та відомств України; періодичних виданнях і глобальній мережі Інтернет; фінансово-господарської звітності та документації досліджуваної сукупності підприємств меблевої промисловості України.
Емпіричною базою дослідження стали результати багаторічних наукових
досліджень, здійснених дисертантом особисто або за його участю, відомий сві-товий і вітчизняний досвід у сфері формалізації функцій із управління конкурен-тоспроможністю підприємств реального сектору економіки держави.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці й обґрунту-ванні теоретико-методичних засад, методичних положень і практичних рекоме-ндацій щодо нового вирішення науково-прикладного завдання формування діє-вого організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможніс-тю меблевих підприємств об’єктно-функціонального типу з метою забезпечення надійності та збалансованості їх функціонування в умовах ресурсних обмежень і нестійкого економічного середовища України, а саме:
удосконалено:
структуру та зміст специфічних функцій організаційно-економічного ме-ханізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств, формуван-ня та реалізація дії якого передбачає побудову його архітектури в замкненому циклі; ідентифікацію ознак конкурентного середовища та формалізацію техно-логії управління розвитком підприємств; адаптацію до існуючих умов економет-ричних і системних способів коригування конкурентних переваг;
концептуально-аналітичну модель відтворення змісту і функцій ОЕМУКП, у якій, на відміну від існуючої, формалізацію структурно-динамічних змін в межах меблевого ПП здійснено на основі сталих теоретико-аналітичних і прикладних моделей ідентифікації: а) вимірів фазової траєкторії та трансформацій у меблевій галузі; б) взаємозв’язків і взаємозалежностей за результатами оцінювання ефективності функціонування меблевих підприємств; в) управління функціона-льною та адаптивно-функціональною конкурентоспроможністю такого ОЕМУКП;
методичний підхід до оцінювання багатофакторної ефективності реалізації дії ОЕМУКП, який, порівняно з існуючими, спирається на систему багатовимірних показників результативності функціонування виробничо-економічних систем і побудований за результатами добору комплексу управлінських, нормативно-стандартизованих, технологічних, організаційних і бізнес-процедур для на-рощення масштабів розвиненості стратегічного потенціалу та усунення перешкод на шляху підвищення конкурентоспроможності меблевих підприємств;
склад технології стратегічного управління розвитком меблевого підприєм-ства, до якої додатково залучено засоби, методи і способи: а) оперативного реа-гування на зміни, що відбуваються у концептуальних модулях регенерації його управлінської, виробничої і комерційної діяльності; б) мотиваційного впливу корелянтів на результативність виконання функцій персоналом; в) адаптації прикладного інструментарію реалізації стратегії розвитку підприємств до імові-рних трансформацій у зовнішньому і внутрішньому середовищі;
дістали подальшого розвитку:
понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління підприєм-ствами щодо тлумачення поняття «організаційно-економічний механізм управ-ління конкурентоспроможністю підприємства» як сукупності дієвих елементів, важелів, інструментарію і методів системно-універсального впливу та фінансово-економічного, нормативного, техніко-технологічного й об’єктно-функціонального коригування, інкорпорацію яких здійснено з використанням принципів комплексного, ресурсно-функціонального й об’єктно-цільового під-ходів щодо добору їх оптимізаційного складу;
домінанти об’єктно-функціональної концепції управління конкурентоспро-можністю меблевих підприємств, розроблення і застосування яких, на відміну від усталених, базується на синхронному використанні принципів комплексного, ре-сурсно-функціонального й об’єктно-цільового підходів до добору оптимізаційно-го складу регуляторів, важелів та інструментарію ОЕМУКП; формалізації специфі-чних функцій суб‘єктів управління щодо формування й нарощення сукупних ре-сурсів, наявних резервів та інноваційно-інвестиційних можливостей;
наукове визначення методологічних принципів організації стратегічного управління розвитком меблевих підприємств, які, на відміну від загальноприйня-тих, підпорядковані: а) системному групуванню організаційно-економічних фак-торів впливу на конкурентоспроможність ПП; б) алгоритмізації аналізу конкурентоспроможності; в) виконанню в замкненому циклі та синхронізації процесів стратегічного управління за трьома рівнями при перманентному аналізі діяльності, коригуванні стратегії розвитку, уточненні змісту стратегічних про-грам.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення та ме-тодичні розробки щодо формування і реалізації дії ОЕМУКП доведено до рівня практичних рекомендацій. Науково-методичні та прикладні результати впрова-джено у практику господарювання ПП меблевої галузі; навчальний процес при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах України. Науково-прикладні здобутки автора є суттєвим доробком для розвитку такої галузі науки як еконо-міка та управління підприємствами, що підтверджено їхнім практичним застосу-ванням на різних рівнях, зокрема:
1) на ПП «Виробниче Підприємство «Конструкт-АЛ», м. Київ (довідка № 01-179/в від 18.10.2012 р.) – апробовано та експериментально перевірено на аде-кватність методичний підхід до оцінювання ефективності ОЕМУКП, а також про-цедури оцінки результативності управління функціональною та адаптивно-функціональною компонентами конкурентоспроможністю ПП, що дозволило встановити: причини падіння останнього на ранніх стадіях життєвого циклу ме-блевого ПП; потенційні проблеми щодо нарощення конкурентних переваг;
2) суб’єктами управління ТОВ «Меблі від А до Я» м. Чернігів (довідка № 319-А від 25.09.2012 р.), які: а) використали обґрунтування та алгоритми реалі-зації авторських методів аналізу конкурентоспроможності меблевого ПП за ос-новними модулями коригування його виробничо-господарської і комерційної ді-яльності; б) перевірили на адекватність: метод ідентифікації масштабів розвине-ності стратегічного потенціалу; відповідність функцій персоналу і джерел інфо-рмації; в) врахували особливості функціонування ОЕМУКП в прогнозних показ-никах прибутковості меблевого ПП на певний період упередження (до 2020 р.);
3) у ТОВ «АРТТЕК», м. Харків (довідка № 01-217/к від 12.09.2012 р.) – де: а) застосовано методичний підхід до формування і реалізації функціональної те-хнології управління конкурентоспроможністю ПП; б) використано інструмента-рій об’єктивізації конкурентних переваг; в) обчислено масштаби розвиненості виробничого потенціалу і резерви підвищення ефективності функціонування ПП за рахунок введення ОЕМУКП при задоволені попиту на продукцію;
4) на ПП «Теплокомфортсервіс», м. Чернігів (довідка № 458-о від 06.09.2012 р.) застосовано при: а) розробленні стратегії розвитку на коротко-строкову і середньострокову перспективу авторську концепцію управління кон-курентоспроможністю; б) визначенні пріоритетних напрямів виробничо-господарської діяльності – засоби оперативного реагування на загрози і ризики; в) персоніфікації відповідальності персоналу – комплекс засобів його мотивації.
Основні науково-методичні здобутки дисертанта схвалені Науково-методичною Радою ЧДТУ МОНмолодьспорту України та прийняті для розроб-лення навчально-методичних комплексів фундаментальних дисциплін: «Еконо-міка підприємства», «Маркетинг», «Менеджмент організацій», «Організація ви-робництва» (довідка про впровадження результатів дисертації на кафедрі фінан-сів ЧДТУ МОНмолодьспорту України № 102/08-3378 від 21.11.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослі-дженням і містить авторські розробки щодо формування і реалізації дії ОЕМУКП меблевої галузі України. Наукові положення, висновки і рекомендації, що вино-сяться на захист, одержано автором самостійно. Особистий внесок у роботах, опублікованих у співавторстві, наведено в переліку опублікованих праць за те-мою дисертаційного дослідження.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення, результати, ви-сновки та пропозиції дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на п’яти Всеукраїнських та Міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на наступних: «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіону» (м. Красноармійськ, 2011 р.), «Тенденції управління фінансовими та інновацій-ними процесами в умовах ринкових перетворень» (м. Вінниця, 2012 р.), «Мето-дологічні та практичні аспекти менеджменту в параметрах національної еконо-мічної моделі» (м. Черкаси, 2012 р.), «Комплексне забезпечення якості техноло-гічних процесів та систем» (м. Чернігів, 2012 р.), «Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі» (м. Чернігів, 2012 р.).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи опублі-ковано у 11 наукових працях, із них: 6 статей – у наукових фахових виданнях; 5 – у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4,8 д., з яких особисто автору належить – 4,4 д. а.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації розв’язано важливе науково-прикладне завдання щодо формування та використання певного комплексу важелів і регуляторів оригінального організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств об’єктно-функціонального типу з метою забезпечення надійності та збалансованості їхнього функціонування в умовах нестійкого економічного середовища України.
Реалізація авторських пропозицій здійснена за використання базових положень комплексного, об’єктно-цільового та ресурсно-функціонального підходів до визначення параметрів конкурентних переваг виробничо-економічних систем при розмежуванні властивостей останніх за функціональною і адаптивно-функціональною компонентою конкурентоспроможності.
Подано нові науково обґрунтовані розробки щодо вирішення пріоритетного завдання теорії економіки та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Зокрема, щодо формування та реалізації дії результативного організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств об’єктно-функціонального типу. Опрацьовані положення можуть бути застосовані з метою впровадження теоретико-методологічних основ забезпечення стійкості / резистентності меблевої промисловості до загроз та деструктивних змін у зовнішньому і внутрішньому її середовищі.
За найсуттєвішими теоретичними, методологічними і практичними результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Доведено, що визначене пріоритетним у дисертації завдання щодо формування дієвого організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств об’єктно-функціонального типу в контексті забезпечення надійності та збалансованості їхнього функціонування в умовах нестійкого економічного середовища України залишається мало дослідженим у такій галузі науки, як економіка та управління підприємствами. З огляду на зазначене, сформульовано й розвинуто базові положення теорії конкурентних переваг і управління розвитком стратегічного потенціалу виробничо-економічних систем. Дисертантом їх реалізовано за використання розробленої і обґрунтованої в роботі об’єктно-функціональної концепції управління конкурентоспроможністю підприємств меблевої промисловості, що функціонують в умовах нестійкого економічного середовища та ресурсних обмеженнях.
Застосування положень оригінальної концепції розбудови системоутворюючого регулятора базується на синхронному використанні конститутивно-ключових принципів комплексного, ресурсно-функціонального й об’єктно-цільового підходів до: а) добору оптимізаційного складу регуляторів, важелів та прикладеного інструментарію відповідного організаційно-економічного механізму; б) формалізації за визначеним об’єктом будь-якої форми власності зусиль корелянтів задля формування, нарощення і повного освоєння сукупних ресурсів, наявних резервів та інноваційно-інвестиційних можливостей; в) ідентифікації рівнів двох базових компонент генерування ознак конкурентоспроможності меблевих підприємств та параметрів їхніх імовірнісних/ потенційних конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках.
2. Дістав подальшого розвитку понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління підприємствами за рахунок авторського трактування базових його понять із використанням змістовної сутності дефініцій, які передбачено конститутивними положеннями теорій конкурентних переваг і управління розвитком стратегічного потенціалу виробничо-економічних систем.
Відтворено тлумачення категорії «організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю підприємства (ОЕМУКП)» як – сукупності дієвих елементів, важелів, інструментарію і методів системно-універсального впливу, а також регуляторів фінансово-економічного, нормативного, техніко-технологічного й об’єктно-функціонального типу. Побудову і формування прикладного інструментарію ідентифікації та коригування рівня конкурентоспроможності меблевих підприємств здійснено за використання базових компонент оригінального механізму при синхронному врахуванні принципів комплексного, ресурсно-функціонального й об’єктно-цільового підходів до добору його оптимізаційного складу. Доведено, що запровадження у практику господарювання зазначеної природи ОЕМУКП передбачає модернізацію існуючої системи управління розвитком підприємства за рахунок: нарощення його конкурентних переваг; забезпечення операційної ефективності його функціонування; цілеорієнтованого задоволення потреб населення певної території у продукції високої якості в контексті реформування підходів до розбудови стратегії розвитку виробничо-економічної системи.
3. Здійснено наукове визначення методологічно важливих принципів стратегічного розвитку меблевого підприємства за рахунок об’єктно-функціонального коригування і регулювання його операційної діяльності в контексті досягнення дієвості технології стратегічного управління, що убезпечує надійність функціонування виробничо-економічних систем меблевої промисловості України. Визначені, обґрунтовані та рекомендовані дисертантом до використання базові положення управління конкурентоспроможністю підприємства підпорядковані: а) системному групуванню організаційно-економічних факторів впливу на рівень їхньої конкурентоспроможності за критеріями виміру господарської діяльності та градації конкурентного поля; б) алгоритмізації аналізу конкурентоспроможності; в) здійсненню у замкненому циклі та синхронізації процесів організації стратегічного управління за трьома рівнями: аналіз діяльності; розробка стратегії; формування системи реалізації стратегічних програм.
За використання формалізованих у роботі стратегічних домінант виконано
порівняльну оцінку рівнів конкурентоспроможності певної сукупності меблевих підприємств України. За чим встановлено, що рівень прибутковості вітчизняних меблевих підприємств у різних цінових сегментах, майже, не різниться. Доведено, що їхні виміри не відрізняються і становлять лише 15,0-20,0%. З’ясовано, що нижчими є конкурентні переваги підприємств, що займаються виробництвом меблів для дому – 10,0-15,0%. Визнано, що високий рівень зношеності основних виробничих засобів меблевих підприємств негативно впливає на рівень їхньої конкурентоспроможності та вимагає залучення додаткових ресурсів різної природи для підтримки устаткування у робочому стані.
Діагностика вимірів конкурентоспроможності реального сектору економіки України дозволила стверджувати, що: а) у 2011 р. у цілому по меблевій промисловості України коефіцієнт покриття (узагальнюючий показник платоспроможності) становив 0,94, що вдвічі є нижчим, необхідного кількісного значення); б) нестійкість фінансового стану більшості підприємств меблевої галузі вимагає негайного запровадження дієвого регулятора в контексті генерування системних ознак підвищення їхньої конкурентоспроможності.
Визнано, що при нестійкому фінансовому стані як окремого виду економічної діяльності, так і певного меблевого ПП, виникає проблема щодо зменшення перспектив отримати у достатньому обсязі інвестицій на розвиток ОВЗ і модернізацію й оновлення промислового виробництва (що, у свою чергу, унеможливлює випуск конкурентоздатної меблевої продукції та покращення економічних, технологічних, логістичних і системно-універсальних показників підприємств). Доведено, що за сучасних умов господарювання в меблевій галузі України відбуваються два протилежні процеси. Перший – зростання виробництва меблевої продукції, що є прогресивною тенденцією для галузі. Другий – нестійкий фінансово-економічний стан як певного ПП, так і галузі, що може звести нанівець позитивну дію першого чинника процесу промислової регенерації.
4. Удосконалено структуру та зміст специфічних функцій організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств, який рекомендовано розбудовувати до набуття об’єктно-функціональних властивостей. Розроблено та обґрунтовано етапи формування і реалізація дії останнього, якими передбачено: а) побудову, у замкненому циклі розробки, об’єктно-функціональної технології управління розвитком виробничо-економічних систем, яку формалізовано за шістьма етапами; б) адаптацію до існуючих умов економетричних і системно-універсальних способів цілеорієнтованого коригування конкурентних переваг підприємств; в) ідентифікацію параметрів розвиненості стратегічний потенціал задля зниження сприйнятливості виробничо-господарської діяльності до деструктивних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища меблевих підприємств.
Результати розбудови системоутворюючого регулятора забезпечили розробку та обґрунтування концептуально-аналітичної моделі реалізації дії ОЕМУКП. В межах останньої формалізацію та відтворення структурно-динамічних змін певної виробничо-економічної системи здійснено на основі сталих теоретико-аналітичних і прикладних модельних рішень варіативного прогнозування її фінансово-економічних показників із урахуванням трансформацій фазової траєкторії розвитку меблевої галузі та накопичення нею перешкод на шляху нарощення конкурентних переваг.
Опрацьовані та уточнені, за використання системи багатовимірних інтегральних і абсолютних показників, процедури моделювання та побудовані структурно-логічні схеми із удосконалення архітектури організаційно-економічного механізму здійснено на основі передбачення на певний термін упередження (до 2017 – 2020 рр.) імовірнісних змін між взаємозалежностями базових компонент виміру ознак конкурентоспроможності (зокрема, функціональної та адаптивно-функціональної його компонент) та цільової орієнтації взаємозв'язків між ними. Останні встановлено за кількісними змінами базових характеристик, обчислених в межах тріади модулів системоутворюючого регулятора, за якими здійснюється коригування змісту і складу функціональної технології управління конкурентоспроможністю меблевої підприємницької структури.
Послідовність реалізації прогнозно-аналітичних оцінок передбачала: аналіз фінансово-господарської і комерційної діяльності; діагностику результативності управління функціональною та адаптивно-функціональною конкурентоспроможністю; оцінювання ефективності імовірнісного запровадження у практику господарювання сформованого механізму об’єктно-функціонального типу.
5. Запропоновано та експериментально перевірено на адекватність реальним соціально-економічним, виробничо-господарським і комерційним процесам, які відбуваються в межах меблевої промисловості України, процедуру оцінювання багатофакторної ефективності використання та реалізації дії організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств. Підтверджено, що розроблені структурно-логічні схеми і алгоритми повинні спиратися на побудований ряд багатовимірних показників ідентифікації параметрів ефективності функціонування меблевих підприємств.
Зазначене убезпечило опрацювання і групування за пріоритетами комплексу управлінських, нормативно-стандартизованих, технологічних і кваліметричних процедур, які використано при розробленні прикладного інструментарію та експертного його удосконалення. Рекомендовано останній використовувати як для формування, так і для реалізації оптимальної для кожного об’єкту стратегії нарощення стратегічного потенціалу виробничо-економічних систем в контексті локалізації зусиль на управлінні їхньої конкурентоспроможності.
Доведено, що запровадження у практику господарювання розробленого методичного підходу до оцінювання багатофакторної ефективності реалізації дії організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств меблевої галузі дозволить усунути на ранніх стадіях їхнього життєвого циклу перешкоди забезпеченню достатнього рівня конкурентоспроможності та нарощенню конкурентних переваг.
6. Обґрунтовано особливості й умови термінового введення та використання системоутворюючого регулятора впливу на виміри конкурентоспроможності меблевих підприємств. Формалізовано його здатності до само репарації, що передбачило визначення: а) цільових функціоналів робочих груп, які рекомендовано сформувати при реструктуризації організаційної системи управління; б) змісту специфічних функцій корелянтів, ідентифікованих з метою акумулювання і раціонального поділу/ перерозподілу зусиль і витрат різних видів ресурсів; в) переліку резервів різної природи і можливостей виробничо-економічних систем для впровадження ОЕМУКП, що існують в межах меблевих підприємств з метою убезпечення у виробничо-економічної системи (і генерування нею) якісних ознак до сталого розвитку.
Здійснено бінарне експериментальне оформлення (побудовано варіативний прогноз) і графічне відображення багатофакторного відтворення рівня ефективності функціонування оригінального ОЕМУКП, що здійснено на певний період упередження (до 2017 – 2020 рр.). Зокрема, у частині обчислення:
а) параметрів імовірнісних змін концептуальних базових складових (а саме, ФК і АФК компонент) конкурентоспроможності меблевих підприємств об’єктно-функціональної природи, які визначено за результатами структурно-функціонального аналізу характеристик досліджуваної групи об’єктів;
б) масштабів фінансових витрат на запровадження протягом 2013 – 2014 рр. авторської концепції розбудови ОЕМУКП;
в) чистого прибутку за наслідками реалізації пропозицій для різних за формую власності та обсягами промислового виробництва меблевих підприємств. За чим встановлено, що у разі запровадження у практику господарювання розробленого механізму: одноразові витрати на створення та запровадження у практику господарювання протягом перших двох етапів (тобто, 2013 – 2014 рр.) ОЕМУКП повинні складатися, зокрема, з наступних витрат на:
придбання обладнання і цільових технологій оптимізації об’єктно-функціонального управління; виконання робіт по створенню і адаптації до існуючих умов оригінального ОЕМУКП;
закупівлю обладнання (комп’ютерної та мережної техніки), технологій (комплектів стандартних програм і ліцензійної компоненти програмного забезпечення для автоматизації системи управління персоналом), а також засобів для підготовки і перепідготовки керівних кадрів промислових підприємств (у т.ч., і на підвищення кваліфікації).
За варіативними прогнозно-аналітичними розрахунками встановлено, що
у разі: а) запровадження на меблевих підприємствах ОЕМУКП спостерігається підвищення масштабів прибутку на усіх досліджуваних підприємствах, у середньому, на 5,0 – 25,0%; б) відмови від введення й адаптації ОЕМУКП, підприємства можуть опинитись за межею прибутковості та втратять права власності.
7. Доведено, що: переваги, на відміну від усталених науково-методичних засад, розробленого методичного підходу до багаторівневого оцінювання вимірів конкурентоспроможності полягають у:
а) можливості здійснення порівняльної характеристики рівня конкурентоспроможності меблевих підприємств із будь-якими кваліфікаційними ознаками;
б) обґрунтовані та експериментально перевірені на адекватність управлінських, комерційних, бізнес і інжинірингових та економетричних процедур із ідентифікації результативності використовуваного комплексу важелів задля підвищення ефективності управління функціональною й адаптивно-функціональною конкурентоспроможністю.
Розкриті у дисертації прерогативи побудованого прикладного інструментарію дозволяють засвідчитись про можливість об’єктивно з’ясувати: рівень сприйнятливості об’єкту до їхнього впливу; розкрити найбільш суттєві чинники, що генерують ознаки надійності функціонування підприємств; кількісно оцінити їхню вагомість, що, зрештою, убезпечить результативне регулювання і коригування виробничо-господарської діяльності у відповідності до непередбаченої/ передбаченої трансформації зовнішнього і внутрішнього середовища певної виробничо-економічної системи меблевої промисловості України.
8. Охарактеризовано умови та критерії забезпечення високої ефективності реалізації дії організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств. Їхня формалізація убезпечила розробку оптимальної для певного виду економічної діяльності технології стратегічного управління розвитком меблевого підприємства об’єктно-функціонального типу.
До складу останньої залучено, засоби, методи та способи: а) оперативного реагування на зміни, які відбуваються за різними модулями активізації його виробничо-економічної діяльності; б) мотиваційного впливу суб’єктів управління на результативність виконання функцій працівниками; в) адаптації інструментарію реалізації стратегії розвитку виробничо-економічної системи меблевої галузі до трансформацій у зовнішньому і внутрішньому її середовищі.
Обґрунтовано доцільність введення і перманентного використання комплексного аналізу рівня конкурентоспроможності певного меблевого підприємства синхронно з процедурами дослідно-експериментальної перевірки адекватності реальним виробничо-господарським і техніко-технологічним, логістичним та системно-універсальним процесам.
Доведено доцільність його реалізації у замкненому циклі за трьома фазами ітераційного добору оптимізаційних управлінських рішень щодо визначенні промислових пріоритетів для забезпечення й підтримки конкурентних переваг виробничо-економічних систем, що здійснюють свою діяльність в межах меблевої промисловості України на сучасному історичному етапі її розвитку.
9. Основні наукові результати та їхня перевірка на адекватність дозволили здійснити наукове визначення методологічно важливих принципів організації нової форми стратегічного управління розвитком меблевих підприємств та забезпечення надійності їхнього функціонування. Їхнє виокремлення та використання підпорядковано: а) системному групуванню організаційно-економічних факторів впливу на рівень конкурентоспроможності за критеріями виміру господарської діяльності та градації конкурентного поля підприємств меблевої промисловості; б) алгоритмізації аналізу рівня конкурентоспроможності та конкурентних переваг; в) здійсненню у замкненому циклі та синхронізації процесів організації стратегічного управління за трьома рівнями: аналіз діяльності; розробка стратегії; формування системи реалізації стратегічних програм.
10. Запропоновано до використання удосконалений теоретико-концептуальний підхід до формалізації оновленого за змістом понятійно-категоріального апарату теорії економіки та управління підприємствами, застосування якого убезпечило розробку теоретико-методичних засад, методичних положень і практичних рекомендацій для нового вирішення науково-прикладного завдання з формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств об’єктно-функціонального типу з метою: забезпечення надійності та збалансованості їхнього функціонування в умовах нестійкого економічного середовища України; об’єктивного оцінювання рівнів конкурентоспроможності об’єктів господарювання; в) ранжування пріоритетів розвитку меблевої промисловості держави.
Зазначене дало підставу запропонувати прагматичні рекомендації для використання регіональним органам виконавчої влади, суб’єктами управління міністерств і відповідних відомств, керівникам підприємств меблеої промисловості різних форм власності. А саме, щодо: введення у практику господарювання:
а) побудованої у роботі структури та визначеного сутнісного змісту специфічних функцій організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю об’єктно-функціонального типу;
б) концептуально-аналітичної моделі формування та реалізації дії відповідного організаційно-економічного механізму;
в) кваліметричних процедур із оцінювання багатофакторної ефективності його функціонування в умовах ресурсних обмежень;
г) формалізованого та обґрунтованого складу специфічної об’єктно-функціональної технології стратегічного управління розвитком і конкурентоспроможністю меблевого підприємства.
11. Розроблено й експериментально перевірено на адекватність кваліметричні процедури щодо оцінювання багатофакторної ефективності використання та реалізації дії організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств меблевої промисловості, що базуються на використанні сформованої й обґрунтованої у дисертації системи базових індикаторів реалізації стратегії розвитку (БІРСР). Її розбудова спирається на систему багатовимірних показників порівняльної оцінки результативності функціонування меблевих підприємств за абсолютними і відносними вимірами.
Застосування у практиці господарювання оптимізаційного прикладного інструментарію забезпечило розробку комплексу управлінських, нормативно-стандартизованих, технологічних і кваліметричних процедур задля нарощення стратегічного потенціалу виробничо-економічних систем. З’ясовано, що запровадження у стислі терміни опрацьованого комплексу в межах системи стратегічного управління меблевими підприємствами усуває на ранніх стадіях їхнього життєвого циклу перешкоди забезпеченню достатнього рівня конкурентоспроможності й нарощенню конкурентних переваг.
12. У межах теоретично-методичного підходу до вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності меблевого підприємства сформовано технологію стратегічного управління функціонального типу, до складу якої залучено, засоби, методи та способи: а) оперативного реагування на зміни, які відбуваються за різними сферами його виробничо-економічній діяльності; б) мотиваційного впливу суб’єктів управління на результативність виконання специфічних функцій працівниками; в) адаптації інструментарію реалізації стратегії розвитку певної виробничо-економічної системи до імовірнісних трансформацій у зовнішньому і внутрішньому її середовищі.
13. Основні наукові результати довели необхідність раціоналізації витрат на організацію управління конкурентоспроможністю підприємств та доцільність використання корелянтами практичних рекомендацій, опрацьованих у дисертації. Зокрема, щодо застосування в межах існуючої системи моніторингу виробничо-господарської діяльності меблевих підприємств: а) сучасного прикладного інструментарію ідентифікації базових компонент генерування конкурентних переваг; б) формалізованої системи базових індикаторів реалізації стратегії розвитку (БІРСР) при обґрунтуванні й підтримці управлінських рішень задля убезпечення сталого розвитку виробничо-економічних і регіональних соціально-економічних систем держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Смит, А. Исследование о природе и причинах богатства народов [Текст] / А. Смит; пер. с англ. – М.: Эксмо, 2007. – 960 с.
2. Юхименко, П. І. Історія економічних учень [Текст] / П. І. Юхименко, П. М. Леоненко. – К.: Знання-Прес, 2005. – 583 c.
3. Маршалл, А. Принципы экономической науки [Текст] / А. Маршалл; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – 994 с.
4. Чемберлин, Э. Теория монополистической конкуренции [Текст] / Э. Чемберлин; пер. с англ. – М.: ЭКМОС, 1996. – 354 с.
5. Heyne, Р. Limitations of the Economic Way of Thinking // Religion & Liberty. — Volume 8, Number 4 – July and August 1998.
6. Юданов, А. Ю. Конкуренція: Теорія и практика [Текст] / А Ю. Юданов. – 3-е изд. – К.: Гром-прес, 2002. – 272 с.
7. Азов, Г. А. Конкурентные преимущества фирмы [Текст] / Г. А. Азоев, А. П. Челенков. – М.: ОАО «Тип» «Новости», 2000. – 256 с.
8. Фатхутдинов, Р. А. Управление конкурентоспособностью организации [Текст] / Р. А. Фатхутдинов. – М.: ЭКМОС, 2004. – 544 с.
9. Бизнес. Оксфордский толковый словарь. Англо-русский. – К.: Изд-во: Прогресс-Академия, РГГУ, 1995. –752 с.
10. Фатхутдинов, Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление [Текст]: монография / Р. А. Фатхутдинов. – М.: ИНФРА, 2000. – 312 с.
11. Канькало, В. С. Еволюція теорії стратегічного управління [Текст]: монографія / В. С. Катькало. – 2-е вид. – К.: ТОВ «УВПК Ексоб", 2008. – 548 с.
12. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – С. 64. – (зі змінами та доповненнями).
13. Reisman, D. Schumpeter's Market: Enterprise and Evolution / D. Reisman. — Cheltenham, UK: Edward Elgar, 2004. — P. 4. — 249 p.
14. Хайек, Ф. А. Познание, конкуренция и свобода [Текст] / Ф. А. Хайек. – М.: Директ-Медиа, 2007. – 237 с.
15. Kirzner, I. Competition and Entrepreneurship / I. Kirzner. – Chicago: The University of Chicago, 1973, – 563 р.
16. Жидок, В. В. Моделювання системи управління конкурентоспроможністю меблевих підприємств [Текст] / В. В. Жидок // Методологічні та практичні аспекти менеджменту в параметрах національної економічної моделі: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (12-13 квітня 2012 р.): зб. тез доповідей: у 2 т. – Черкаси: СУЕМ, 2012. – Т.1. – С. 26 – 28.
17. Фатхутдинов, Р. А. Инновационный менеджмент [Текст] / Р. А. Фатхурдинов. – 6-е изд., испр. и доп. – СПб.: Изд-во «Питер», 2008. — 448 с.
18. Шпотов, Б. О современных теориях конкурентных преимуществ и отраслевого лидирования [Електронний ресурс] / Б. Шпотов. – Режим доступу: http://www.cfin.ru/management/leading_theories.shtml.
19. Hamel, G., Prahalad, C.K. Competing for the Future / G. Hamel, C.K. Prahalad – Harvard Business School Press. Boston (Mass.), 1994. – 256 р.
20. Портер, М. Конкуренция [Текст]: монография / М. Портер. – пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2006. – 608 с.
21. Нижник, І. В. Забезпечення конкурентних переваг: ризики і втрати в їх реалізації на регіональному ринку / І. В. Нижник // Вчені записки Кримського інженерно-педагогічного університету. Економічні науки. – Сімферополь: НВЦ КІПУ, 2008. – Вип. 12. – С. 156–160.
22. Жидок, В. В. Вплив організаційно-економічних факторів на управління конкурентоспроможністю підприємства [Текст] / В. В. Жидок // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки»: наук. зб. – Чернігів: 2012. – № 1 (56). – С. 80 – 87.
23. Виханский, О. С. Стратегическое управление [Текст] / О. С. Виханский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2002. – 296 с.
24. Райзберг, Б. А. Современный экономический словар [Текст] / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. – 5-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2006. – 495 с.
25. Яшин, Н. С. Конкурентоспособность промышленных предприятий: методология, оценка, регулирование [Текст]: монография / Н. С. Яшин. – Саратов: СГЭА, 2003. – 372 с.
26. Харченко, Т. Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства як засіб ринкового реформування економіки [Текст] / Т. Б. Харченко// Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №2. – С. 70 – 75.
27. Денисова, А. Л. Управление конкурентоспособностью промышленного предприятия: аспекты качества [Текст]: монография / А. Л. Денисова, Т. М. Уляхин. – Тамбов: Тамб. гос. техн. ун-т, 2006. – 120 с.
28. Управління конкурентоспроможністю підприємства [Текст]: монографія / Т. В. Омельяненко, С. М. Клименко, О. С. Дубова, Д. О. Барабась. – К: КНЕУ, 2006. – 527 с.
29. Porter, M. E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance / M. E. Porter. – New York: The Free Press, 1998. – 592 p.
30. Клименко, И. Я. Секреты конкурентоспособности [Текст] / И. Я. Клименко // Компаньйон. – 2003. – № 46. – С. 24 – 26.
31. Маркова, В. Д. Стратегический менеджмент: Монография [Текст] / В. Д. Маркова, С. А. Кузнєцова. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 288 с.
32. Винокуров, В. А. Организация стратегического управления на предприятии [Текст]: монографя / В. А. Винокуров. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2006. – 160 с.
33. Белоусов, В. Л. Анализ конкурентоспособности фирмы [Електронний ресурс] / В. Л. Белоусов // Маркетинг в России и за рубежом. – Режим доступу: http://www.masters.donntu.edu.ua-/2006-/kita/sosnova/library/art8.htm, 2001, – № 5.
34. Конкурентная диагностика фирмы: концепция, содержание, методы [Текст]: монография / Л. С. Шевченко, В. И. Торкатюк, Н. А. Кизим, А. Л. Шутенко. – Х.: ИНЖЭК, 2008.– 240 с.
35. Сачко, Н. С. Организация и оперативное управление машиностроительным производством [Текст]: монография / Н. С. Сачко. – М.: Ozon.ru, 2005. – 640 с.
36. Бабук, И. М. Экономика предприятия [Текст] / И. Бабук. – Минск: Белорусская государственная политехническая академия, 2000. – 131 с.
37. Астапова, Г. В. Организационно-экономический механизм корпоративного управления в современных условиях реформирования экономики Украины [Текст]: монография / Г. В. Астапова, Е. А. Астапова, Д. П. Лойко. – Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского МОНУ, 2001. – 526 с.
38. Саблук, П. Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання [Текст] / П. Т. Саблук // Економіка АПК. – 2007. – № 2. – С. 3 – 11.
39. Половинчак, Л. А. Розроблення організаційно-економічного механізму управління реструктуризацією виробничо-економічних систем [Текст] / Л. А. Половинчик;заявл. 22.09.2010 р. № 35949 // Опубліковано: «Офіційний бюлетень авторське право і суміжне право», 2010. – № 21. – 300 с.
40. Корінько, М. Д. Організаційно-економічний механізм диверсифікації діяльності суб’єктів господарювання / М. Д. Корінько // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №6(84).– С. 134 – 142.
41. Тульчинська, С. О. Функціонування організаційно-економічного механізму інноваційного процесу [Текст] / С. О. Тульчинська // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 1(6). – С. 98 – 106.
42. Страхова, О. П. О методах организации управления [Електронний ресурс] / О.П. Страхова // Менеджмент в России и за рубежом. – Режим доступу: http://www.dis.ru/library/manag/archive/1998/5/773.html, 1998. – № 5.
43. Микитенко, В. В. Наукові основи розроблення організаційно-економічного механізму формування системи забезпечення енергоефективності [Текст] / В. В. Микитенко // Економіка промисловості України: зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – С. 273 – 283.
44. Отенко, І. П. Управління конкурентними перевагами підприємства [Текст] / І. П. Отенко, Є. О. Полтавська. – Харків: ХНЕУ, 2005. – 212 с.
45. Дзюбик, С. Д. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосувавання [Текст]: монография / С. Д. Дзюбик. – К.: УАДУ, 2001. – 168 с.
46. Blaug, M. The Methodology of Economics, or How Economists Explain, revised edition / Mark Blaug. – Cambridge, 1993. – 416 с.
47. Кревенс, Дэвид В. Стратегический менеджмент [Текст]: монографія / В. К. Креденс; пер. с англ.– 6-е издание: – М.: Вильямс, 2003. – 421 с.
48. Гарбацевич, С. Л. Организационно-экономический механизм обеспечения конкурентоспособности предприятий Республики Беларусь/ С.Л. Гарбацевич // Бел. Экономика: анализ, прогноз, регулирование.– 2002. – №2.– С.45-48.
49. Томпсон, А. А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратеги [Текст] / А. А. Томпсон. А. Дж. Стрикленд; – пер. с англ. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
50. Филатов, О. К. Проблема повышения уровня конкурентоспособности продукции предприятия [Текст] / О. К. Филатов // Пищевая промышленность. – 1999. – №3. – С. 30 – 33.
51. Петров, В. Конкурентоспособность. Анализ факторов, показателей и критериев, определяющих успех субъектов рынка в конкурентной борьбе на различных уровнях экономической деятельности (микро, мезо, макро, глобальном) [Текст] / В. Петров // Риск. –1999. −№ 4. – С. 4 – 11.
52. Іващенко, Г. А. Структура організаційно-економічних факторів формування конкурентоспроможності підприємства [Текст] / Г. А. Іващенко // Економіка: проблеми теорії: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – № 9 (32). – С. 30 – 36.
53. Микитенко, В. В. Діагностика стратегічного потенціалу промисловості [Текст] / В. В.Микитенко, І. А. Ігнатьєва // Вісник економічної науки України. – 2005. – № 2 (8). – С. 77 – 81.
54. Микитенко, В. В. Стратегічний потенціал – сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку [Текст] / В. В. Микитенко, О. М. Алимов // Продуктивні сили України. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – № 1 (1). – С. 135 – 151.
55. Микитенко, В. В. Організаційно-економічний механізм регулювання розвитку промислового комплексу України в умовах ресурсних обмежень [Текст] / В. В. Микитенко, В. В. Горобець // Сучасні проблеми розвитку фінансової сфери України: матеріали наук.-практ. конф. (18 лютого 2010 р.); за заг. ред. М. А Коваленка. – Херсон: ХНТУ, 2010. – 362 с. – С. 279 – 292.
56. Барканов, В. І. Прогрес і системні новації в теорії управління національним господарством [Текст] / В. І. Барканов, О. О. Демешок // Збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф.: «Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан та перспективи». (Вип. 5). – Херсон – Прага: НТУ, 2008. – С. 37 – 42.
57. Барканов, В. І. Економіко-статистичне моделювання основних детермінант процесу реалізації промислової продукції та прийняття оптимізаційних рішень [Текст] / В. І. Барканов , В. Ю. Припотень // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.: «Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення», 20 березня 2009: у 3-х ч. – К.: РВПС України НАН України, 2009. – Ч. 3 – С. 339 – 341.
58. Мунтіян, В. І. Теоретичні засади економічної безпеки [Текст] / І. В. Мунтіян // Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: матеріали Круглого столу (01 листопада 2000 р.) / відп. ред. С. І. Пирожков, Б. В. Губський, А. І. Сухоруков. – К.: Нац. ін-т українсько-російських відносин при Раді нац. безпеки i оборони України, 2002. – С. 121 – 124.
59. Ситник, Г. П. Принципові основи методології розробки оптимальної стратегії національної безпеки [Текст] / Г. П Ситник // Управління сучасним містом. – 2004. – № 2. – С. 34 – 48.
60. Семенченко, А. І. Системний аналіз ефективності витрат на оборону держави [Текст] / А. І. Семенченко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський регіональний інститут державного управління НАДУ. – 2006. – № 2 (24). – С. 135 – 141.
61. Геєць, В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку [Текст]: монографія / В. М. Геєць. – К.: Ін-т економічного прогнозування НАН України; Вид-во «Фенікс», 2003 – 1008 с.
62. Припотень, В. Ю. Про моделювання та управління безпекою підприємства в умовах нестабільності / В. Ю. Припотень, С. К. Рамазанов// Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкості розвитку економіки» (21-23 березня 2007 р.). – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. – С. 410 – 414.
63. Берсуцкий, Я. Г. Принятие решений в управлении экономическими объектами : методы и модели [Текст]: монография / Я. Г. Берсуцкий, Р. Н. Лепа, А. Я. Берсуцкий. – Донецк: ИЭП HAH Украины, 2002. – 276 с.
64. Формування потенціалу соціально-економічних та організаційних змін [Текст]: монографія / Т. В. Бауліна, В. Ю. Припотень, Л. А. Половинчак, Я. І. Юрик [та ін.] / за заг. ред. І. А. Ігнатьєвої, В. В. Микитенко. – К.: РВПС України НАН України, 2010. – 694 с.
65. Механизм хозяйствования предприятий и объединений трансформационной экономики [Текст]: монография / И. П. Булеев, Н. Д. Прокопенко, Н. Е. Брюховецкая [и др.] / НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2007. – 526 с.
66. Данилишин, Б. М. Макросистемна еволюція української економіки [Текст]: монографія / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко; у 2-х т.. – К.: Нічлава, 2008. – Т. 2. – 2008. – 240 с.
67. Knowledge and Sttategy. Ed. by Zack M. H. Butterworth –Heinemann, 1999. – 368 р.
68. Економічний енциклопедичний словник / [Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С. І.]; у 2 т. – Львів: Світ, 2006. – Т.2 – 574 с.
69. Микитенко, В. В. Проблеми моделювання стратегічного потенціалу промислових підприємств [Текст] / В. В. Микитенко, І. А. Ігнатьєва // Економічна кібернетика. – 2005. – № 3 – 4 (33-34). – С. 94 – 99.
70. Микитенко, В. В. Науково-методологічні основи проектування стратегічного потенціалу промисловості [Текст] / В. В. Микитенко, І. А. Ігнатьєва // Механізм збалансованого розвитку промислового потенціалу: зб. наук. пр. / НАН України, Об’єднаний ін-т економіки НАН України: [гол. ред. акад. НАН України О. М. Алимов]. – К., 2005. – С. 9 – 20.
71. Микитенко, В. В. Науково-методологічні засади кількісної оцінки та вибору варіантів нововведень [Текст] / В. В. Микитенко // Проблеми науки. – 2006. – № 9. – С. 2 – 9.
72. Жидок, В. В. Деякі підходи до формування дієвих технологій управління конкурентоспроможністю підприємств переробної галузі [Текст] / Бугай В. Ю., Шкарлет С. М., Жидок В. В. // Вісник Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая. Серія «Економіка»: зб. наук. праць. – К: МНТУ, 2012. – № 3 (7). – С. 152 – 163.
73. Стратегічний потенціал продуктивних сил регіонів України [Текст]: монографія / О. М. Алимов, С. І. Бандур, Л. В. Дейнеко, В. В. Микитенко та ін.; за ред. Б. М. Данилишина. – К.: РВПС України НАН України., 2009. – 324 с.
74. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку [Текст]: монографія / Ю. В. Кіндзерский, В. В. Микитенко, М. М. Якубовський та ін.; за ред. Ю. В. Кінзерского; НАН України; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. – К., 2009. – 928 с.
75. Александрова, В. П. Програмно-цільові методи управління технологічним розвитк