ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое описание

ЗМІСТ….....................................................................................................................2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………...3
ВСТУП………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ І ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД В УКРАЇНІ…………………..12
1.1.Сутність, мета та принципи державного регулювання ЗЕД…. …………….12
1.2.Господарська діяльність, що пов’язана з перетинанням митного кордону
України майном, робочою силою, капіталом та їх документообігом, як об’єктів державного контрою у сфері ЗЕД………………………………………………...35
1.2.1. Види зовнішньоекономічної діяльності…………………………………...43
1.2.2. Зовнішньоторгові операції та їх види……………………………………...45
1.2.3.Зовнішньоторгова документація……………………………………………56
1.3.Органи, які регулюють і контролюють процес здійснення ЗЕД в Україні...60
Висновки до першого розділу…………………………………………………...80
РОЗДІЛ ІІ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО
ВЧИНЯЮТЬСЯ У СФЕРІ ЗЕД…………………………………………………82
2.1.Види правопорушень, що вчиняються у сфері ЗЕД…………………………82
2.2.Об’єктивні елементи складу адміністративних правопорушень, що
вчиняються у сфері ЗЕД…………………………………………………………...96
2.3.Суб’єктивні елементи складу адміністративних правопорушень, що
вчиняються у сфері ЗЕД………………………………………………………….120
Висновки до другого розділу…………………………………………………...140
РОЗДІЛ ІІІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ
ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ У СФЕРІ ЗЕД…………..142
3.1. Поняття та сутність адміністративно-правових заходів протидії
правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД………………………………..147
3.2.Протидія правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД, шляхом їх
попередження та припинення……………………………………………………172
3.3.Особливості застосування адміністративно-правових санкцій стосовно
осіб, що вчинили правопорушення у сфері ЗЕД ………………………………...172
Висновки до третього розділу…………………………………………………..183
Загальні висновки………………………………………………………………..186
Додатки……………………………………………………………………………192СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….…………………………………..200
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перехід України до багатоукладної ринкової економіки обумовив бурхливий розвиток зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) як складової господарської діяльності.
Розвиток світових інтеграційних процесів, ускладнення міжнародних господарських зв’язків потребують постійного вдосконалення її правової регламентації відповідно до міжнародних вимог і стандартів та з їх урахуванням. Тому триває постійний процес розвитку та вдосконалення значного нормативно-правового масиву, який є підґрунтям для здійснення і забезпечення взаємовідносин вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання, що мають місце як на території України, так і за її межами. Але, на жаль, цей процес відбувається без належного наукового і організаційно-правового забезпечення, із значним запізненням. Діяльність у сфері ЗЕД регулюється чималою кількістю нормативно-правових актів (12 Законів України, 14 Указів Президента України, 63 Постанови Кабінету Міністрів України, 73 накази Національного банку України, ДПА України, Міністерств і відомств), які не позбавлені колізій, а це, в свою чергу сприяє вчиненню різного роду правопорушень у сфері ЗЕД. Тільки за 2003 рік податковими органами України було виявлено 8665 правопорушень і порушено 212 кримінальних справ, 53 кримінальні справи порушено МВС України. Міністерством економіки України застосовано спеціальних санкцій до 2703 суб’єктів ЗЕД.
В Україні, як і в інших країнах СНД, на теперішній час фактично існують дві економіки: легальна (контрольована державою) і нелегальна (тіньова). Періодично кримінальний капітал перетікає з легальної економіки в тіньову і навпаки. Але не знаючи цих каналів, не маючи про них системного уявлення повністю виявити механізми правопорушень неможливо, як і неможливо створити ефективну систему протидії таким правопорушенням адміністративними і фінансовими засобами.
Аналіз правозастосовчої практики показує, що в узагальненому вигляді правопорушення в сфері ЗЕД являють собою єдину протиправну технологію, яка здійснюється з використанням легальних форм господарської діяльності, а значна кількість правопорушень у сфері ЗЕД здійснюється в результаті ситуативно-корисливої, протиправної поведінки суб’єктів ЗЕД та їх корупційних зв’язків серед службових осіб реєстраційно-дозвільних і контрольюючих органів, тобто створюється своєрідна і досить складна технологія протиправної діяльності у сфері ЗЕД, яка, на наш погляд, повинна бути об’єктом протидії.
Зазначені негативні тенденції значною мірою впливають на виникнення таких складових економічної кризи, як руйнація виробничого сектору вітчизняної економіки, зростання безробіття, невиплата заробітної плати, відтворення інших загально-соціальних і предметно-специфічних факторів, що викликають соціальну напругу, правовий нігілізм, тінізацію економічних і зовнішньоекономічних відносин, сприяють створенню протиправних схем відтоку валютних коштів за межі України, неповерненню валютної виручки з-за кордону, вчиненню координаційних діянь, ухилень від оподаткування, контрабанди та скоєння інших правопорушень, що супроводжують ЗЕД в Україні.
Означені чинники зумовлюють необхідність комплексного підходу до розробки проблем удосконалення організаційно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері ЗЕД, обґрунтування способів протидії правопорушенням, більш тісного зв’язку адміністративних, фінансових і кримінологічних методів, які суттєво впливатимуть на зменшення відтоку капіталів за кордон; запобігатимуть ухиленню від оподаткування; незаконному відшкодуванню сум ПДВ з бюджету при здійсненні імпортних операцій, вчиненню корупційних дій та скоєнню інших правопорушень у сфері ЗЕД. Це, в свою чергу, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, розвитку економіки України, зростанню її конкурентоспроможності та інтеграції у світовий господарський процес.
Необхідно визнати, що за останні роки опубліковано ряд наукових праць, присвячених ЗЕД. Однак їх переважна більшість торкається, головним чином, практичної сторони ЗЕД, а не вирішення теоретико-прикладних питань протидії правопорушенням у цій сфері, причому адміністративно - правовими засобами.
Теоретичним дослідженням окремих напрямків у сфері зовнішньоекономічної діяльності займалися такі українські юристи та економісти як, Е. Авдокушкін, М. Азаров, Є. Азаян, Ю. Бахрамов, В. Білоус, В. Вердніков, Б. Горбанський, В. Глузів, А. Гутник, В Додатко, Н. Даниленко, О. Данілов, І. Дахно, Є. Додін, В. Козик, О. Красавчиков, А. Кредісов, Ю. Лисенков, А. Омельченко, В. Осименський, В. Попович, А. Роздайбіда, Л. Руденко, О. Сохатська, С. Теньков, В. Фомін, С. Юдін та російські: Ю. Барамов, В. Глухов, Д. Денілс, С. Попов, К. Семенова, Л. Стровський, Е. Рубінська , та ін.
Вперше на монографічному рівні організаційно-правові основи детінізації відносин у сфері ЗЕД аналізував Ю.Грошовик. Однак поза його увагою залишились питання дослідження діяльності державних органів, що здійснюють контрольно-наглядову діяльність у сфері ЗЕД та застосовують адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням, що вчиняються в даній сфері, їх аналізу та ефективності впливу тощо.
Наявність неузгоджених питань, недостатня розробленість окремих теоретичних положень, відсутність комплексного дослідження організаційно-правових аспектів протидії правопорушенням в сфері ЗЕД вказують на актуальність обраної теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року за № 810/98. Дисертаційне дослідження проведено в межах науково-дослідної теми кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету ДПС України – „Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування (номер державної реєстрації 0105U000657), тема роботи затверджена Вченою радою університету.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації з’ясувати сутність, зміст та значення протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД шляхом застосування адміністративно-правових засобів, виявити особливості діяльності державних органів, що здійснюють регулюючу та контролюючу діяльність у даній сфері і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням, що вчиняються при здійсненні ЗЕД.
Досягнення цієї мети здійснювалося через постановку та реалізацію наступних завдань:
– уточнення теоретичного поняття ЗЕД, його сутності та підходу держави до регулювання суспільних відносин, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності;
– систематизувати принципи, які лежать в основі зовнішньоекономічної діяльності;
– визначити поняття “протидія правопорушенням”, що вчиняються у сфері ЗЕД та відмежувати його від таких термінів як “профілактика правопорушень” і їх “детінізація”;
– виокремити державні органи, які здійснюють регулювання ЗЕД та контролюють діяльність суб’єктів ЗЕД, а також проаналізувати їх компетенцію у вказаному напрямку;
– проаналізувати основні об’єкти, що контролюються відповідними державними органами у сфері здійснення ЗЕД;
– розглянути способи вчинення правопорушень у сфері ЗЕД;
– проаналізувати склад адміністративних правопорушень, що вчиняються у сфері ЗЕД;
– здійснити обґрунтування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД;
– виробити конкретні пропозиції щодо державного контролю за ЗЕД шляхом удосконалення поточного законодавства, яке регулює сферу ЗЕД.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері здійснення ЗЕД і пов’язані з протидією вчиненню правопорушень у цій сфері.
Предметом дослідження є правові норми, які регламентують ЗЕД і закріплюють елементи організаційно-правового механізму протидії правопорушенням у цій сфері, та правозастосовча діяльність контролюючих і правоохоронних органів, які здійснюють таку протидію, а також система наукових поглядів та розробок щодо оптимізації протидії правопорушенням на нинішньому етапі ринкових перетворень.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціальних процесів щодо взаємозв’язку та єдності теорії та практики, змісту і форми, загального, особливого та одиничного.
У роботі використано також окремі загальнонаукові методи, зокрема: за допомогою логіко-семантичного методу уточнено зміст понять “регулятивна діяльість держави”, “дерегулювання підприємництва” (підрозділ 1.2); на основі методу екстраполяції раніше отриманих знань визначені поняття “протидія правопорушенням”, “оцінка факторів, які зумовлюють вчинення правопорушень у сфері ЗЕД”, “структурні елементи механізму протидії правопорушенням у сфері ЗЕД”, та деякі інші (підрозділи 2.1; 2.3); на основі статистичного узагальнення вивчалась думка фахівців (підрозділ 3.2); за допомогою порівняльно-правового, історичного, економіко-правового методів вивчалась міжнародна й вітчизняна практика застосування адміністративних та фінансових методів протидії правопорушенням у сфері ЗЕД (підрозділи 1.1; 3.2; 3.3); застосування системно-структурного, структурно-функціонального та формально-догматичного методів дозволило дослідити і класифікувати джерела та способи вчинення правопорушень, структуру, сутність та стан протидії правопорушенням у сфері ЗЕД як складової частини державного управління, а також визначити методологічні засади та принципи теорії управління, яких необхідно дотримуватись при удосконаленні організаційної, функціональної та правової інфраструктури протидії правопорушенням у сфері ЗЕД (підрозділи 1.2; 2.2; 3.1; 3.2).
У процесі дослідження здійснено аналіз нормативно-правових актів та наукових публікацій провідних українських учених-юристів, які торкались окремих проблем організаційно-правового забезпечення державного управління взагалі, і контролю зокрема, які здійснюються у сфері ЗЕД, та удосконалення механізму адміністративно-правового впливу та протиправні діяння в цій сфері.
Науково-теоретичну базу дисертаційного дослідження склали нормативно-правові акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі загальної теорії права, теорії управління, адміністративного права і процесу, фінансового права, статистичний матеріал діяльності практичних органів у сфері ЗЕД.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших в Україні комплексним, узагальненим дослідженням проблем організаційно-правового забезпечення протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД, яке дало змогу сформулювати авторське бачення низки концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, та практичних рекомендацій щодо вдосконалення порядку здійснення протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД, шляхом удосконалення чинного законодавства і практики його застосування.
Елементи наукової новизни містяться в таких положеннях:
вперше:
– сформульовано висновок про необхідність об’єднання правових норм, що регулюють ЗЕД в єдиному нормативно-правовому акті. Це може бути розділ VII „Зовнішньоекономічна діяльність” Господарського кодексу України;
– запропоновано авторське визначення поняття ‘‘протидія правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД’’;
– обґрунтовано, які саме адміністративно-правові засоби застосовуються в процесі протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД;
уточнено систему державних органів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність та здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів у сфері ЗЕД;
визначено коло об’єктів та суб’єктів, які підлягають контролю зі сторони державних інституцій у процесі здійснення ЗЕД;
дане авторське поняття “зовнішньоекономічна діяльність та виказана пропозиція доповнити редакцію частини 1 статті 377 Господарського кодексу України дозволить привести визначені у статті 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” поняття цієї діяльності у відповідність до положень Господарського кодексу України;
дістала подальшого розвитку систематизація принципів, що лежать в основі зовнішньоекономічної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науковому забезпеченні організаційної та правотворчої діяльності , тобто - отримані дослідницькі положення можуть бути використані при удосконаленні нормативно-правової бази, яка регулює зовнішньоекономічну діяльність.
– у правозастосовчій діяльності – використання дослідницьких положень дисертації дасть можливість контролюючим і правоохоронним органам ефективно застосовувати адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД;
– у науково-дослідній діяльності та навчальному процесі – для подальшого розвитку окремих положень управлінської науки, що виникають у сучасних соціально-економічних умовах, та розробки відповідних навчальних спецкурсів, окремих тем лекцій, а також при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури для забезпечення викладання навчальних курсів ”Адміністративна діяльність органів виконавчої влади”, “Податкове право”, “Банківське право” тощо.
Ряд положень дисертації використані автором при підготовці: пропозицій для ДПА України щодо методологічних засад модернізації структури та діяльності Державної податкової служби України (акт впровадження від 15 листопада 2005 року); при викладанні навчальної дисципліни “Адміністративна відповідальність” (акт впровадження від 25 червня 2005 року).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації, розроблені в процесі дослідження, обговорювались на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету ДПС України.
Окремі положення дисертації доповідались автором на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (м. Ірпінь, 16 квітня 2004 рік); науково-практичній конференції “Проблеми попередження правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності” // Молодь у юридичній науці: Зб. тез докладів Міжнародної наукової конференції молодих вчених „Треті осінні юридичні читання” (м. Хмельницьк, 6 листопада 2004 року), Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності” 30 квітня 2007 року, м. Ірпінь, Київської області.
Публікації. Основні результати дослідження – положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації – відображені в шести публікаціях, чотири із яких надруковані у фахових виданнях, та двох публікаціях тез доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило авторові обґрунтувати ряд положень науково-теоретичного та практичного характеру, направлених на удосконалення процедури протидії протиправним діянням, що вчиняються у сфері ЗЕД, та сформулювати рекомендації щодо доповнення і уточнення правових приписів, що регламентують цей напрямок суспільної діяльності.
1. Констатовано, що ЗЕД є однією з основних напрямків економічного розвитку нашої держави. В Україні вона набуває динамічного розвитку і на сучасному етапі носить виражений сировинний характер експорту та імпорту готової продукції та машинобудування.
2. Встановлено, що правове регулювання ЗЕД досить об’ємне, більше того воно є розпорошеним в різних нормативно-правових актах і така велика їх кількість породжує аморфність і невизначеність правового реагування, інколи веде до виникнення законодавчих колізій, тому автором обґрунтована необхідність уніфікації нормативно-правової бази ЗЕД.
3. Дано чітке визначення ЗЕД, детально розкрита її змістовність з позицій ефективного правового забезпечення, що базується на відповідних принципах, Необхідно погодитись з точкою зору авторів науково-практичного коментаря ГК України, що принципи, які діють у сфері здійснення ЗЕД слід класифікувати на загальні і спеціальні.
4. Обґрунтовано, що сферою державного контролю при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є господарська діяльність суб’єктів ЗЕД, яка пов’язана з діяльністю, щодо переміщення через митний кордон України майна, капіталів та робочої сили. Причому, як сама діяльність, так і різні не заборонені законом її види, а також зовнішньоекономічні операції і документообіг є предметом їх контролю зі сторони держави, який здійснюють контролюючі та правоохоронні органи.
5. З урахуванням колізій у визначенні поняття в Законі України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” та Господарському кодексі України здобувачем запропоноване авторське визначення поняття ЗЕД – це, заснована на законах України та міжнародних правових документах, прийнятих для реалізації підзаконних нормативно-правових актів, узгоджена діяльність суб’єктів підприємницької діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, або за її межами, яка потребує перетинання товаром, капіталом та робочою силою митного кордону України у процесі її здійснення.
6. У сфері ЗЕД адміністративні проступки мають досить широкий спектр вторгнення в регульовані правом суспільні відносини. Ці проступки вчиняються при здійсненні експортно-імпортних операцій; бартерних операцій; операцій з давальницькою сировиною; шляхом завищення чи заниження собівартості продукції; ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); вчинення протиправних операцій з валютою та відмиванням капіталу.
7. Об’єктами зовнішньоекономічної діяльності є суспільні відносини, що торкаються регулювання обігу: цінних паперів; валюти; товарів та послуг. Вони ж одночасно є і об’єктами протиправних посягань з боку осіб, що вчиняють адміністративні правопорушення у сфері здійснення ЗЕД. Ними є:
а) цінні папери, до яких відносять акції, облігації, казначейські зобов’язання держави, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі;
б) валюта, під якою розуміються валютні знаки України, іноземна валюта, банківські метали та платіжні документи;
в) товари та послуги, як об’єкти протиправних діянь, що вчиняються в сфері ЗЕД.
8. Визначено соціальне та правове значення зовнішньоекономічного договору. Він є основою ЗЕД. Це юридичний акт, в якому закладаються як основи економічних, валютних відносин, так і ті можливі протиправні діяння, що будуть сприяти відтоку валютних коштів з України і їх акумуляції на особистих рахунках правопорушників. Констатовано, що при чіткому дотриманні вимог договору, передбачених законодавством, неможливе допущення правопорушень у цій сфері.
9. Об'єктивною стороною складу адміністративного проступку є зовнішній прояв суспільно шкідливого посягання на об'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що перебуває під охороною адміністративно-правових норм, які зафіксовані в законодавстві, що регулює ЗЕД шляхом дії або бездіяльності. Основними способами здійснення правопорушень є завищення-заниження цін при експорті-імпорті, створення фіктивних спільних підприємств, підміна нелегальної ЗЕД легальною.
10. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні особи; юридичні особи, що зареєстровані в Україні і, які мають постійне місцезнаходження на території України, в тому числі юридичні особи, майно та капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності; об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами, але які мають постійне місцезнаходження на території України; структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України; спільні підприємств, що зареєстровані в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України; інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України; Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у ЗЕД, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно поточного законодавства.
11. Доведено, що суб’єкти протиправних діянь у сфері ЗЕД у правовому відношенні відрізняються від суб’єктів протиправних діянь внутрішньої економічної діяльності лише в організації відносин і реєстрації. Малоефективний контроль за утворенням спільних підприємств за участю іноземних суб’єктів господарювання не рідко сприяє порушенню ними законодавства.
12. Поточним законодавством передбачено, що протидія правопорушенням, які вчиняються у сфері ЗЕД контролюючими та правоохоронними органами з використанням адміністративно-правових заходів, здійснюється шляхом застосування профілактичних (запобігальних) заходів, заходів адміністративно-правового припинення вже вчинених протиправних діянь та заходів, що виявляють осіб, які вчинили протиправні діяння у сфері ЗЕД, і притягнення винних до відповідальності.
13. На думку автора, протидія правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД – це комплекс правових та організаційних заходів, які застосовуються контролюючими і правоохоронними органами, з метою недопущення вчинення противоправних діянь у сфері здійснення ЗЕД, а якщо вони вже вчинені, то запобігання їх розвитку шляхом припинення, а також виявлення осіб, які їх вчинили, і притягнення до відповідальності.
14. Встановлено, що фінансові методи протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД, є ефективними, оскільки використовуються в короткий термін після проведення перевірки. До суб’єктів, що вчиняють протиправні діяння у сфері ЗЕД,застосовуються різного роду попереджувально припиняючі міри; спеціальні санкцій; штраф; позбавлення ліцензій, квоти; індивідуальний режим ліцензування; призупинення дії ліцензії чи застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю; застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю; позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму; запровадження спеціального мита; запровадження режиму ліцензування або квотування ЗЕД; встановлення квот (контингентів); запровадження комбінованого режиму квот і контингентів;запровадження індикативних цін щодо імпорту або експорту товарів; інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України і що фінансово-правова відповідальність – це особливий вид юридичної відповідальності.
15. Встановлено, що умовами, які сприяють вчиненню протиправних діянь у сфері ЗЕД, є розбіжності в нормативно-правовому регулюванні цієї діяльності, невизначеність окремих положень, правові приписи різних необґрунтованих пільг та відступів, неурегульованість дій органів, що ведуть боротьбу з правопорушеннями у цій сфері, відсутність належної і своєчасної інформації між ними.
16. Обґрунтовано, що в нормативно-правових актах, які регулюють ЗЕД, закладені положення, що регламентують застосування мір адміністративної відповідальності за протиправні діяння, які вчиняються у цій сфері діяльності, хоча в базисному Законі України „Про зовнішньоекономічну діяльність” та інших нормативно-правових актах, що регламентують вказану сферу діяльності, така відповідальність не визначена.
17. Запропоновано удосконалити законодавство, що регулює сферу ЗЕД, окремими положеннями адміністративно-правового характеру. Зокрема, внести доповнення в такі законодавчі акти як: Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” в його 33 статтю, яку викласти в такій редакції:
Стаття 33. Види та форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим Законом та пов’язаними з ним іншими законами України, можуть застосовуватися такі види юридичної відповідальності:
– цивільно-правова відповідальність, в тому числі і майнова відповідальність;
– адміністративна відповідальність;
– дисциплінарна;
– кримінальна відповідальність.
Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.
Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.
Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності здійснюється у вигляді повної або часткової заборони на торгівлю (ембарго), повної або часткової заборони випуску товарів, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, вилучення товарів запровадження соціального мита та режиму ліцензування, тимчасове зупинення або анулювання ліцензій, скасування державної реєстрації, позбавлення наданих прав, проведення спеціального розслідування, опечатування приміщень, штраф.
Одночасно пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 164-15 „Порушення законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність” наступного змісту:
Стаття 164-15 Порушення законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність.
Порушення законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність тягне за собою позбавлення права займатися цією діяльністю або зупинення чи анулювання ліцензії та державної реєстрації, або штраф в сумі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наведений аналіз нормативної бази зовнішньоекономічної діяльності дає підставу стверджувати, що адміністративна відповідальність закладена у всіх законах та підзаконних нормативних актах, що регулюють цю діяльність. Автори посібника „Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні” прямо вказують, що адміністративними методами впливу є заборона окремих видів експорту та імпорту, ліцензування, квотування; валютні обмеження та валютний контроль; заходи, пов’язані з виконанням митних та адміністративних формальностей.
Переконані, що внесені пропозиції і їх реалізація, тобто законодавче закріплення, позитивно вплинуть на попередження правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Законодавче закріплення засобів адміністративного впливу на правопорушників більш ефективно сприятиме органам, що ведуть боротьбу з правопорушеннями таких суб’єктів у сфері зовнішньоекономічної діяльності змусять їх дотримуватися чинного законодавства.
Пропоновані зміни і доповнення чітко окреслюють види відповідальності та дають можливість державним органам більш конкретно і дієво попереджувати правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та вести боротьбу з цими правопорушеннями.