ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………....5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ГРОМАДСЬКОГО КОРДОНУ ………………………………15
1.1 Огляд літератури за темою………………………………………………….15
1.2 Поняття та сутність організаційно – правових засад діяльності громадян в охороні громадського порядку і державного кордону………………………..26
Висновки до розділу 1…………………………………………………….........41

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНІ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ…………………………………..43
2.1 Еволюція організаційно-правових форм участі громадян в правоохоронній та правозахисній діяльності в України. ……………………43
2.2 Принципи правоохоронної та правозахисної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону ……….65
2.3 Правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх членів …………………………………..73
2.4. Методи правоохоронної та правозахисної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону……….108
Висновки до розділу 2………………………………………………...............122

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ……………….............126
3.1 Ефективність участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності……………………………………………………………….………126
3.2 Шляхи удосконалення взаємодії міліції та Державної прикордонної служби та громадських формувань в охороні громадського порядку і державного кордону……………………………………………………………143
3.2.1. Зарубіжний досвід участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності і його адаптація в Україні………………………...158

Висновки до розділу 3…………………………………………………….......172

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....177
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...247

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Україна вступила на шлях побудови правової держави та створення якісно нового суспільства, в якому домінують пріоритети загальнолюдських цінностей. Таким чином, наша держава законодавчо задекларувала першорядність принципів, що визнані у цивілізованому світі – захист прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина.
Успіх демократичних перетворень в Україні і перебудова всіх сфер суспільного життя, створення повноцінного демократичного суспільства і правової держави багато в чому залежить від активної участі громадян у цьому процесі. Однією зі сторін такої участі є правоохоронна та правозахисна діяльність громадян, як складова частина діяльності органів, організацій, установ із забезпечення правопорядку в цілому. Це вагомий важіль, що здатний вплинути конкретно на забезпечення громадського порядку і цілісності та недоторканості державного кордону, зниження рівня правопорушень в цілому і злочинності зокрема.
Будь-які заходи, спрямовані на боротьбу з правопорушеннями та злочинністю, не призведуть до кардинального поліпшення ситуації доти, доки зусилля міліції та інших правоохоронних структур не отримають широкої підтримки з боку населення.
Як свідчить досвід багатьох країн світу, правоохоронні органи розуміють, що без активної участі громадськості, їх діяльність у попередженні, виявленні та припиненні правопорушень не досягне бажаного результату. Таким чином, виникає необхідність у розробці, вдосконаленні та застосуванні на практиці різних методів та форм співпраці.
На жаль, в Україні цей процес має не зовсім системний характер, що підтверджується науковими дослідженнями та практичними результатами.
Аналізуючи матеріали досліджень щодо участі громадян в охороні громадського порядку та їх взаємодії з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами, слід зауважити, що цей процес поступово набуває подальшого розвитку, але очікуваного результату ще не досягнуто, оскільки цьому заважає не досконала правова база і відсутність чітко визначених форм співпраці між ними в цілому.
Конституція України, прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, проголосила і гарантувала право громадян захищати своє життя і здоров'я, права і свободи, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Високий рівень правопорушень у країні, виникнення реальної загрози життю, здоров'ю, власності та іншим правам і свободам веде до того, що громадяни намагаються реалізувати гарантоване Конституцією право на захист усіма дозволеними засобами, а після прийняття Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» ще й шляхом утворення відповідних громадських об'єднань.
Не дивлячись на те, що на сьогодні вже є достатньо практичних матеріалів про правоохоронну та правозахисну діяльність громадян в Україні, а також про досвід зарубіжних країн у цій галузі, належне наукове дослідження в цій сфері суспільного життя має винятковий характер, що й підтверджує актуальність даного дослідження.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання роботи склали наукові праці з загальної теорії держави та права, розробки фахівців адміністративного права, теорії державного управління та інших галузей права - С.Б. Абулгазіна, В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійка, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, С.О. Безсмертного, В.Т.Білоуса, Ю.П.Бітяка, І.І. Веремеєнка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Ю.В.Делія, П.В.Діхтієвського, Є.В. Додіна, О.П. Клюшниченка, М.В. Коваля, В.В. Коваленка, Ю.М. Козлова, А.Т. Комзюка, Т.І. Коломієць, В.К. Колпакова, О.П. Коренева, В.І. Курила, П.П. Михайленка, Р.С. Мулкаєва, Я.М. Нельсона, Д.К. Нечевіна, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенка, І.Я. Петкова, А.П.Селіванова, К.Г. Федорова, В.І. Царенка, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін.
Дисертант також звертався до політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутуються питання участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали щодо участі громадськості в охороні громадського порядку.
Зв'язок з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно з планами науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Національного аграрного університету і Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», та згідно з нормативного-проектною роботою управління по взаємодії з судовими, правоохоронними органами та органами юстиції Київської міської державної адміністрації №280/339 від 19.12.2006 року.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення і науково-теоретичне обґрунтування особливостей організаційно-правових питань діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону України.
У відповідності до поставленої мети в процесі дослідження було поставлено наступні завдання:
- провести поглиблений історико-правовий аналіз становлення, розвитку і функціонування інституту участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності;
- розширити класифікацію організаційно-правових форм участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності;
- деталізувати перелік передумов набуття статусу члена громадського формування;
- обґрунтувати необхідність створення Всеукраїнського штабу громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, як єдиного органу, що надавав би організаційну та методичну допомогу всім громадським формуванням регіонів держави на місцях;
- внести пропозиції щодо ефективності та раціональності обрання керівника та складу штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону на більш тривалий, ніж передбачено діючим статутом, термін;
- визначити поняття громадського формування з охорони громадського порядку;
- удосконалити пропозиції щодо створення у кожному обласному громадському формуванні спеціального центру правової, фізичної та спеціальної підготовки членів цих формувань;
- узагальнити характеристику правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх членів;
- розширити класифікацію прав та обов’язків громадських формувань та їх членів;
- запропоновано ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення законодавства України про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону, боротьбі з правопорушеннями та злочинами;
- розширити нормативно-правову базу, яка регулює взаємодію громадських сформувань та органів внутрішніх справ і підрозділів Прикордонних військ України;
- розвинути механізм соціального захисту членів громадських формувань, підвищення їх матеріальної зацікавленості у справі участі в охороні громадського порядку і державного кордону, відшкодування збитків, заподіяних членам громадських формувань, під час виконання ними обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону, а також компенсації за використання ними при виконанні своїх обов'язків особистого транспорту, засобів зв'язку та іншої техніки;
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону в Україні.
Предметом дослідження є норми права, що регулюють організаційно-правові питання діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону в Україні.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано системний комплекс загальнонаукових і спеціальних підходів та методів.
Дисертант досліджує проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, що дає можливість здійснити системний науковий аналіз у галузі, яка є предметом дослідження.
У роботі використані окремі наукові методи пізнання: логіко-семантичний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-функціональний, соціологічний, статистичний, історико-правовий та системно-структурний.
Так, за допомогою історико-правового методу у розділі ІІ досліджуються процеси становлення та розвитку інституту участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності. Порівняльно-правовий метод використано у розділі ІІІ для дослідження досвіду участі громадськості у правоохоронній та правозахисній діяльності зарубіжних країн. За допомогою логіко-семантичного методу у розділі ІІ визначені форми участі громадськості в охороні громадського порядку, принципи, форми і методи правоохоронної та правозахисної діяльності громадян, а також засади створення, основні завдання, права й обов'язки та інші складові правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх членів. Статистичний метод використовувався для визначення недоліків правового регулювання та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, формулювання пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення та підвищення ефективності їх діяльності, а також удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ (зокрема міліції) і Державної прикордонної служби України та громадських формувань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній літературі комплексним дослідженням суспільно-правових відносин, що виникають у процесі становлення і функціонування громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.
Відповідно до такого підходу отримано результати, що характеризуються науковою новизною і які дозволяють здобувачеві особисто сформулювати нові положення і висновки.
У пропонованій роботі:
вперше:
проведено поглиблений історико-правовий аналіз становлення, розвитку і функціонування інституту участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності;
розширено класифікацію організаційно-правових форм участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності;
деталізовано перелік передумов набуття статусу члена громадського формування;
обґрунтовано необхідність створення Всеукраїнського штабу громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, як єдиного органу, що надавав би організаційну та методичну допомогу всім громадським формуванням регіонів держави на місцях;
обґрунтовано пропозицію щодо ефективності та раціональності обрання керівника та складу штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону на більш тривалий, ніж передбачено діючим статутом, термін;

удосконалено:
визначення поняття громадського формування з охорони громадського порядку;
пропозиції щодо створення у кожному обласному громадському формуванні спеціального центру правової, фізичної та спеціальної підготовки членів цих формувань;
характеристику правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх членів;
класифікацію прав та обов’язків громадських формувань та їх членів;

запропоновано:
ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення законодавства України про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону, боротьбі з правопорушеннями та злочинами;
розширити нормативно-правову базу, яка регулює взаємодію громадських сформувань та органів внутрішніх справ і підрозділів Прикордонних військ України;

дістали подальшого розвитку:
механізм соціального захисту членів громадських формувань, підвищення їх матеріальної зацікавленості у справі участі в охороні громадського порядку і державного кордону, відшкодування збитків, заподіяних членам громадських формувань, під час виконання ними обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону, а також компенсації за використання ними при виконанні своїх обов'язків особистого транспорту, засобів зв'язку та іншої техніки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що безпосередньо здобувачем на підставі Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» був розроблений проект Статуту Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, затверджений на міській конференції громадян 27.04.2001 року і зареєстрований розпорядженням Київської міської державної адміністрації за № 1401 від 06.07.2001 року, а також розроблені і введені в дію проекти іншої нормативно-правової документації, яка регламентує діяльність формування.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути також використані:
- у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки організаційно-правових питань ролі та участі громадських формувань в охороні громадського порядку і державного кордону;
- у правотворчій діяльності – результати дослідження сприятимуть
удосконаленню нормативно-правового регулювання діяльності громадських формувань в охороні громадського порядку і державного кордону;
- у правоохоронній та правозахисній діяльності – одержані результати можуть бути використані для поліпшення і підвищення ефективності діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, можуть допомогти в удосконаленні взаємодії громадських формувань та органів внутрішніх справ і підрозділів Державної прикордонної служби України у сфері охорони громадського порядку і держаного кордону, а також сприяти практичному забезпеченню виконання рішень Всеукраїнської наради представників громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та Директиви МВС України від 10.02.2004 року щодо взаємодії органів внутрішніх справ і Державної прикордонної служби України та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, застосуванню додаткових заходів щодо підвищення їх ролі у справі попередження і профілактики правопорушень;
- у навчальному процесі положення дисертації доцільно використати при викладанні навчальних дисциплін „Адміністративне право”, „Судові та правоохоронні органи” та ввести окремим розділом тему „Взаємодія органів внутрішніх справ і Державної прикордонної служби України та громадських формувань у сфері охорони громадського порядку, державного кордону і боротьби з правопорушеннями”;
- у право-виховній сфері – положення і висновки дисертації можуть бути використані в роботі щодо підвищення рівня правової культури громадян, які виконують функції охорони громадського порядку і державного кордону;
- довести необхідність об’єднання всіх козацьких формувань України в єдине громадське формування „Українське козацтво”;
- долучити принцип самоврядування, який включає самоорганізацію та саморегуляцію, що має важливе значення для функціонування громадських формувань.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювались і були схвалені на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права Національного аграрного університету та отримали позитивну оцінку.
Основні положення доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти" (м. Київ, 17-18 листопада 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми муніципального управління" (м. Київ,
15 грудня 2006 р.)
Окремі положення дисертації знайшли відображення у виступах на щорічних конференціях Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, де здобувач, починаючи з 1997 року, виконує позаштатні обов'язки юрисконсульта штабу (довідка № 002 від 10.01.2008 року).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження, висвітлені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України, та у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на дев’ять підрозділів, висновків, 19 додатків та списку використаних джерел (246 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 268 сторінок, з них 181 – основний текст, додатки – 66 сторінок, обсяг списку використаних джерел – 21 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження отримані наступні висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового регулювання та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.
Одним із найважливіших завдань сьогодення є вдосконалення громадського суспільства шляхом оптимізації механізму його взаємодії з державою.
Згідно з визначеними завданнями у дисертаційному дослідженні проаналізовано історичні загальнотеоретичні та нормативно-правові основи виникнення, діяльності та сутності порядку взаємодії громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, держави. Діяльність громадських формувань правоохоронного та правозахисного напрямків є важливою формою участі громадян в управлінні справами суспільства та держави, боротьбі з правопорушеннями та іншими протиправними діями в Україні. Правова основа функціонування громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону повинна забезпечувати реалізацію їх головних функцій – правоохоронної та правозахисної – шляхом надання їм права контролю за зобов’язаннями держави щодо гарантії громадянам їх прав і свобод.
Правоохоронна та правозахисна діяльність громадських формувань була відома на всіх етапах існування та розвитку будь-якого суспільства. Як свідчить історія, правоохоронні і правозахисні громадські формування ще в царській Росії суттєво впливали на забезпечення належної охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями. Важко переоцінити роль та внесок у справу охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями, в т.ч. й зі злочинністю, правоохоронних і правозахисних громадських формувань (добровільних народних дружин, бригад сприяння міліції, комсомольських оперативних загонів тощо) у радянський період. Актуальним є дослідження організаційно-правових основ діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону в сучасних умовах.
Проведене дисертаційне дослідження дало підстави, на думку дисертанта, зробити низку висновків, які виносяться на захист:
1. Проведений історико-правовий аналіз становлення, розвитку і функціонування інституту участі громадян в правоохоронній та правозахисній діяльності, свідчить про те, що громадяни незалежної України, реалізуючи гарантоване Конституцією право на захист життя, здоров'я, власності та інші права і свободи, за участю органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, інших органів державної влади, а також керівників підприємств, установ та організацій, почали створювати добровільні народні дружини, спеціалізовані загони місцевого самозахисту та інші громадські формування правоохоронного та правозахисного спрямування, які припинили своє існування практично з дня проголошення Україною незалежності. Але процес відродження руху добровільних народних дружин та інших громадських формувань почав давати вагомі результати у справі охорони громадського порядку тільки починаючи з 2000 року, коли Верховна Рада України, враховуючи побажання і пропозиції громадян, трудових колективів, органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, органів внутрішніх справ, керівництва Державної прикордонної служби України, керівників підприємств, установ і організацій, прийняла Закон України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", який визначив основні завдання громадських формувань, їх функції, порядок утворення, структуру і форми діяльності, а також форми взаємодії з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ та підрозділами Державної прикордонної служби України.
2. Вагоме значення для організації та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону має позитивний історичний вітчизняний досвід участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності, особливо добровільних народних дружин і опорних пунктів охорони порядку в радянський період.
3. Деталізовано перелік передумов набуття статусу члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
4. Ефективність громадської діяльності правоохоронної та правозахисної спрямованості значно зросла б у випадку виконання рішення Всеукраїнської наради представників громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону щодо створення Республіканського штабу громадських формувань з охорони громадського порядку державного кордону.
5. Обґрунтовано пропозиції щодо ефективності та раціональності обрання керівника та складу штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону на більш тривалий, ніж передбачено діючим статутом термін.
6. На думку дисертанта, громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону є громадське об’єднання, створене на засадах громадської самодіяльності, принципах добровільності та на основі єдності інтересів, утворене фізичними та юридичними особами для спільної реалізації ними наданих Конституцією прав і свобод, завданням якого є участь в охороні громадського порядку і державного кордону, попередження та припинення правопорушень, боротьби зі злочинністю, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
7. Для забезпечення організації навчання членів громадських формувань визнано необхідним розробити за участю органів внутрішніх справ і підрозділів Державної прикордонної служби України і затвердити єдину програму з правової та спеціальної підготовки, створити при кожному обласному, Київському і Севастопольському міських громадських формуваннях постійно діючі навчальні центри.
8. Пункт 1 статті 10 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" після слів "як разом з працівниками міліції, військовослужбовцями Державної прикордонної служби України" доповнити “так і самостійно” (далі по тексту). На думку дисертанта, таке доповнення значно підвищить ефективність діяльності з виконання завдань щодо охорони громадського порядку, державного кордону, власності, проведення профілактичних заходів.
9. Удосконалено класифікацію прав та обов’язків громадських формувань та їх членів.
10. З метою більш ефективного залучення громадян до охорони громадського порядку і боротьби з правопорушеннями доцільно проаналізувати, узагальнити та запровадити в Україні кращий досвід участі громадськості інших країн в правоохоронній, правозахисній діяльності та налагодити постійні зв'язки між вітчизняними і зарубіжними об'єднаннями громадян для обміну досвідом
11. Подальше розширення та вдосконалення нормативно-правової бази щодо організації та діяльності громадських формувань в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями, в тому числі й зі злочинами, внесення цілої низки змін та доповнень у Закон України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", що стосується чіткого визначення поняття громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, розширення обов'язків та прав громадських формувань та їх членів, участі іноземців та осіб без громадянства в цих формуваннях тощо.
12. Визначити механізм реального забезпечення правових гарантій та соціального захисту членів громадських формувань як важливих елементів їх правого статусу.
13. Доведено необхідність об’єднання всіх козацьких формувань України в єдине громадське формування „Українське козацтво”, з метою активізації залучення всіх козаків до забезпечення охорони громадського порядку і державного кордону.
14. До принципів організації та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону долучити і принцип самоврядування, який включає самоорганізацію та саморегуляцію, що має важливе значення для функціонування громадських формувань як об’єднань громадян і є виявом активності і добровільності участі громадян в правоохоронній та правозахисній діяльності.
Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, але висновки та пропозиції, що надаються, можуть використовуватися у розробці проектів законів, інших нормативних актів, у теоретичних курсах вищих навчальних юридичних закладів, у вдосконаленні нормативно-правових актів, у практичній діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, їх керівних органах тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Административная деятельность органов внутренних дел. / Под ред. Попова Л.Л. М., 1983. –384 с.
2. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина / Під заг. ред І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва – К.: НАВС, 1995. – 177 с.
3. Адміністративне право України [Підручник для юрид вузів і фак./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2001. – 528 с.
4. Адміністративне право України. Словник-довідник. Укладачі: Шкарупа В.К., Ведєрнікова Ю.А., Підчибій В.П. Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України. – 2001.
5. Адміністративне право України: підручник / За ред. проф. Битяка Ю.П. – Харків, 2000. – 364 с.
6. Акименко В.П. Общественность по охране общественного порядка. – М.: Знание, 1984. – 174 с.
7. Аксенов В.Г. Взаимодействие ОВД с добровольными народными дружинами. – М.: Академия МВД СССР, 1975. – 62 с.
8. Алоян А.М., Эглит В.И. Правовое регулирование охраны общественного порядка при проведении массовых мероприятий // Административно-правовые проблемы охраны общественного порядка. – М., 1987. – с. 38-43.
9. Анисимов С.В. Субъекты административно-правовых отношений. – М.: Знание, 1980. – 112 с.
10. Ануфрієв М.І. Партнерство ОВС з населенням: стратегія, сучасний стан і досвід // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наук.статей. - №2. – Донецьк, 2000. – с. 7-16.
11. Баладник Б.Г. общественный порядок как категория советского законодательства // Советское государство и право. – 1982. - №11. – с. 48.
12. Бандурка О.М. Роль адміністративного законодавства в зміцненні правопорядку // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ХІВС, 1994. – с. 13-18.
13. Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учебное пособие. – М.: 1999. – 112 с.
14. Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности. – Пермь, 1969. – 140 с.
15. Белявская О.А. Уголовная политика в Японии. – М.: Знание, 1982. – 256 с.
16. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання та примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспект лекцій. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
17. Большой юридический словарь / Сост. А.Я. Сухарев, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 1997. – VI. – 655 с.
18. Бондаревський А.В. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861 року. – К.: Основи, 1991. – 325 с.
19. Бондаренко П.Г. Адміністративна відповідальність в СРСР. – Львів: ЛДУ, 1975.
20. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. М., 1976.
21. В. Даль. Толковый словарь великорусского языка – М, - 1956 – т.III. – с. 131.
22. Варкутин С.М. Обеспечение правопорядка в зарубежных странах. – М.: Прогресс, 1990. – 340с.
23. Варті подяки // Армія. – 1918. – 4 грудня. – с. 17
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. доповн. на Sidi) // Укл. і голов. ред. В.Т. Бусов – К,: Ірпінь: ВТФ – “Перун”, - 2007 – 1736с.
25. Взаємодія міліції та громадськості в Україні / За заг.ред. А.Дж. Бека, О.Н. Ярмиша: Навч.посібник. – Харків: Вид-во Національного університету внутрішніх справ, 2001. – 200 с.
26. Взаимодействие органов внутренних дел и общественных организаций в профилактике правонарушений // Труды Омской высшей школы милиции, - Омск. – 1978 – вып. 27. с. 142.
27. Відродження добровільних дружин // Іменем Закону. – 2000. - №42. – с.7.
28. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: нормативні акти, роз’яснення, коментарі: станом на 1 січня 2001 р. / Укладачі: Демський С.Є., Перепічий В.С., Скоробагатько В.А., Федишин М.І.; Відп.ред Шевчук П.І. – К.: Юрінком Інтер. 2001. – 624 с.
29. Воробейкова Т.У. Из истории участия трудящихся в работе милиции по охране общественного порядка // Охрана общественного порядка – основная задача органов ООП – Сб. материалов итоговой научно-теоретической конференции Киевской высшей школы МООП СССР за 1967 год – К., - 1968., с. 44-49
30. Всеобщая декларация прав человека (10 декабря 1948 г.) // Юридический вестник. – 1998. - №4. – 23 с.
31. Гладуш И.Д. Общественность на страже порядка – К.: Политиздат Украины, 1987, 128 с.
32. Голосниченко И.П. Административно-правовые аспекты организации деятельности вневедомственной охраны при органах внутренних дел: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07. / КВШ им. Дзержинского. – К., 1981.
33. Голосніченко І.П. Охорона громадського порядку на дільниці. – К., 1995. – 76 с.
34. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України.: навчальний посібник. К.: 1995 р.
35. Гончарук С.Т. Суб’єкти адміністративного права України : Навчальний посібник. – К., 1998.
36. Грабельников В.А. Організація охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07. / НАУ. – К., 2007. – 18 с.
37. Громадські формування з охорони порядку і боротьби зі злочинністю: минуле і сьогодення // Міліція України. – 2001.- №3. – с. 25-28.
38. Губанов А.В. Полиция государств Западной Европы. – М.: Наука, 1993. – 286 с.
39. Гуменюк В.А. Адміністративно-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи: Дис. канд. юрид.наук: 12.00.07 / Університет внутрішніх справ. – Х., 1999. – 201 с.
40. Демин А.А. Понятие административного процесса и Административно-процессуальный Кодекс Российской Федерации // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1998. – № 4.
41. Держава захищається // Армія. – 1918. – 10 листопада. – с. 24.
42. Державна програма боротьби із злочинністю: Постанова Верховної Ради України, 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 27. – с. 285.
43. Державне управління: теорія і практика / За ред. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
44. Деятельность добровольных народных дружин по охране общественного порядка / За ред. Л.Л. Попова. – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 60 с.
45. Добровольці – захисники народу // Армія. – 1918. – 7 грудня. - с. 23.
46. Додин Е.В. Организация и формы связи участковых инспекторов милиции с трудовыми коллективами и общественными организациями в профилактике правонарушений. – К., 1988. – 87 с.
47. Досвід діяльності загонів самооборони // Іменем Закону. – 1995. - №45. – с. 12.
48. Егер Й. Совет по предупреждению преступности в Шлезвиг-Гольштейн // Криминологические исследования в мире. – 1995. - №4. – с. 132-135.
49. Елистартов А.И. Должостное лицо и гражданин // Вопросы административного права. – М., 1916. – с. 18-26.
50. Еременко В.С. Общественность в помощь милиции. – М.: Знание, 1987. – 84 с.
51. Еропкин М.И. Управление в области охраны общественного порядка. – М., 1965. – 21 с.
52. Еропкин М.И., Клюшниченко А.П. Советское административное право. Часть общая. – М.: Юрид. лит, 1979. – 311 с.
53. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. Л., 1973. – 277 с.
54. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (Рада Європи 1950). // Офіційний вісник України. – 1998. - №13. – Ст.324.
55. Забелов С.М. Административно-правовое обеспечение общественного порядка исполкомами районных, городских Советов депутатов трудящихся: Автореферат канд.дисертации. – Минск, 1977. – 23 с.
56. Забудько О. Досвід і проблеми спеціалізації у діяльності оперативних комсомольських загонів дружинників // Рад. Право. – 1990. - №10. – с. 68-70.
57. Загурный Т.М. Сознательное население Запада. – М.: Квадрат, 1997. – 123 с.
58. Зброя: придбання, зберігання, використання. Збірка нормативних актів. Укладачі: Мацько А.С., Бойко І.В.- Київ. Юрінком Інтер. 1998. – 299 с.
59. Звіт перед українським народом. Десять років на варті правопорядку // Міліція України – 2002, №2.
60. Зубок Н. Правовые основы охранной деятельности в Украине. – К.: ИББУ, 1999.
61. Игнатенко В.М. Общественность на страже правопорядка. – М.: Знание, 1989. – 114 с.
62. Іллюшин Ю., Соболевський Л. Недержавна правоохоронна діяльність // Право України. – 1993. - №2 – с. 48-49.
63. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, 22 лютого 2001 р., № 185 // К.: Центр компьютерных технологий. - Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
64. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів: Наказ МВС України, 25 березня 1993 р., №164 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
65. Інструкція про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг з охорони державної, крім особливо важливих об’єктів, колективної та приватної власності, а також охороні громадян: Наказ МВС України, 28 лютого 1994 р., №112 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
66. Інструкція про порядок контролю за діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності. Які надають послуги з охорони власності, охорони громадян, а також за діяльністю служб охорони підприємств та організацій усіх форм власності: Наказ МВС України, 14 квітня 1998 р., №257 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
67. Інструкція про умови та правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян та контроль за їх дотримання: Наказ МВС України. 28 лютого 1994 р., 3112 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
68. Калюжный С.М. Правоохранительная деятельность в зарубежных странах. – М.: ИНИОН, 1991. – 345 с.
69. Карнович Е.П. Очерки наших порядков: административных, судебных и общественных. – СПб.: Типография Скарятина, 1873. – 47 г.
70. Кириченко В.Ф. Об усилении борьбы с хулиганством. – М., 1967. – 77с.
71. Клюшниченко А.П., Воплощение демократических принципов государственного управления в деятельности органов внутренних дел, Учебное пособие. – К.: КВШ, 1974. – 122 с.
72. Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами: станом на 1 січня 2001 р. / Відп. ред. Е.Ф.Демський. - К.: Юрінком Інтер, 2002. – 1088 с.
73. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до №51. – Ст. 1122.
74. Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами: станом на 1 січня 2001 р. / К.: Юрінформ, 1995. – 189 с.
75. Коломієць Т. І. Класифікація заходів адміністративно-правого примусу // Право України. – 2002. - № 4. – с. 17 – 21.
76. Колпаков В.К. Административное право Украины. – К., 1999. – 463 с.
77. Колпаков В.К. Адміністративне право України. Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
78. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – 2-ге вид., допов. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 752 с.
79. Колпаков В.К. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка: Учебное пособие. – К.: Украинская академия внутренних дел, 1993. – 80 с.
80. Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. – 2004. - № 4. - с. 46-49.
81. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки: Указ Президента України, 25 грудня 2000 р., 31376 / 2000 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
82. Кононенко С.В. Общественность на страже правопорядка. – М.: Наука, 1980. – 173 с.
83. Кондратьєв Я.Ю., Михайленко П.П. Історія міліції України. (3-х томник). 1998.
84. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян в Україні – Х, 1988 – 22 с.
85. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141.
86. Концепція адміністративної реформи в Україні. К.: Центр політико-правових реформ та центр розвитку українського законодавства. – 1998. – 61 с.
87. Коренев А.П., Моралева К.А., Рыжкин Н.Н. Опорные пункты правопорядка // Правоведение. – 1978. - №2.
88. Корнієнко В.П. Організаційно-правова характеристика діяльності громадських формувань з охорони правопорядку. – К.: Основи, 1993. –
143 с.
89. Костюк Г.А. Полиция и население: методология взаимодействие. – М.: Луч, 1992. – 189 с.
90. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К, : «Аконіт» , 1999. – 432 с.
91. Краснов А.А. В помощь милиции – М.: Знание, 1981 – 74 с.
92. Криминологические проблемы борьбы с преступностью – Сборник научных трудов Киевской высшей школы милиции / Киев, - 1980, - 158с.
93. Курило В.І. Адміністративні проступки в галузі охорони навколишнього середовища: правова природа, природні та соціальні наслідки // Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., присвяченої 80-річчя д.ю.н., проф., акад. АПрН України В.З. Янчука. – Київ, 26-27 травня 2005 р. / Під ред. В.М. Єрмоленка, В.І. Курила. – К.: Магістр-ХХІ сторіччя, 2005. – 304 с.
94. Курило В.І. Особливості застосування норм трудового законодавства в роботі з кадрами в недержавних охоронних підприємствах. // Проблеми потенціарної теорії і практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 2002. - №8 – с. 210-216.
95. Курило В.І. Правовий статус працівників охоронних підприємств щодо носіння, зберігання та застосування спеціальних засобів та зброї. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. - №20. – с. 106-112.
96. Курило В.І. Організаційно правові аспекти схоронності майна сільськогосподарських підприємств: Монографія – К,: Національний аграрний університет, 2005. – 92с.
97. Курило В.І. Правові засади охоронної діяльності. Навчальний посібник / Київ, - Кондор – 2005 – 180 с.
98. Лазарев Б.М. Гражданин и аппарат управления в СССР. – М.: Юрид. литература, 1984. – 252 с.
99. Лейст О.Є. Санкции и ответственность по советскому праву. – М., 1981.
100. Ленин В.И. КПСС о работе партийного та государственного аппарата. – Сб., М., 1976.
101. Лешков В.Н. Общинный быт древней России. – М., 1856. – 137 с.
102. Малеин Н.С. Современные проблемы юридической ответственности // Государство и право. – 1994. - №6. – с. 23-33.
103. Матеріали Всеукраїнської наради представників громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону // К.: МВС України – 2004, 70 с.
104. Матузов Н.И. Личность, право, демократия. Теоретические проблемы субъективного права – Саратов,: Саратовск. ун-т, 1972 – 292 с.
105. Мельник С.П. Внедрение правоохранительного опыта Великобритании в Украине // Кадровая работа за рубежом. – 1997. – Вып. 2. – с. 80-87.
106. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах та матеріалах: у 3-х томах. – К.: “Аконіт”, 2000 – т 3: 1946 – 1990, - 616 с.
107. Міжнародний пакт про громадські і політичні права (16 грудня 1966 р.) / Права людини. Міжнародні договори України, - К., 1992. – 197 с.
108. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (16 грудня 1966 р.) / Права людини. Міжнародні договори України. – К., 1992. – 197 с.
109. Міліція і населення: проблеми взаємо порозуміння // Іменем Закону. – 1998. - №32. – с.3.
110. Московець В.І. Взаємодія населення з міліцією: стан та шляхи удосконалення: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / НУВС. – Х., 2001. – 20 с.
111. Музичук О.М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями: Автореф. Дис. канд. юрид. Наук: 12.00.07 / НУВС. – Х., 2003. – 20 с.
112. Мулкаев Р.С. К вопросу о формах социалистического самоуправления народа в охране общественного порядка // Взаимодействие ОВД с общественностью по обеспечению охраны общественного порядка: Зб. науч.тр. – К.: Высшая школа, 1982. – с. 72-78.
113. Мышляев Н.П., Стахов Я.Г. Формы участия общественности в охране общественного порядка // Вопросы совершенствования работы подразделений милиции общественной безопасности: Сборник научных трудов. – М.: Академия МВД РФ, 1995. – с. 40-43.
114. Наказ МВС України №19 від 6 січня 1994 р. Інструкція про організацію роботи позаштатних дільничних інспекторів міліції.
115. Народные дружины – учебно-практическое пособие под редакцией А.П. Закалюка / К.: Вища школа, 1976. – 320 с.
116. Населення в допомогу міліції // Іменем Закону. – 2000. - №34. – с. 4.
117. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію”. Київ: УАВС. 1996. – 144 с.
118. Наумов А.М. Полиция зарубежных стран. – М.: Изд-во Луч, 1993. – 294 с.
119. Ноздрачев А.Р. Исторический очерк правоохранительной деятельности общественности. – М.: ИНИОН, 1991. – 214 с.
120. Нор В., Грищук В., Кир’яков В. Недержавна правоохоронна діяльність (правова концепція) // Право України. – 1992. - №2 – с. 23-25.
121. Об участии жителей города Москвы в охране общественного порядка: Закон города Москвы от 28 марта 2001 года № 9// Сборник Законов Москвы, - 2001 - № 9.
122. О дальнейшем усовершенствовании деятельности добровольных народных дружин: Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 20 мая 1974 г. // СП СССР - 1974, №12 ст. 67.
123. О комплексной городской целевой программы борьбы с преступностью в г. Москве на 2003 – 2005 годи и ее подпрограме “Безопасность москвичей”: Постановление Правительства Москви от 18 февраля 2003 года № 88 – ПП// Сборник постановлений правительства Москвы., 2003 – № 88 – ПП.
124. О мерах по усилению борьбы с преступностью: Постановление ЦК КПСС и СМ СРСР, 23 июля 1966 г., №571 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
125. О Московской городской народной дружине: Постановление правительства Москвы от 9 марта 1993 года № 207// СПП Москвы, - 1993 – ст. № 207.
126. О Московской городской народной дружине: Закон города Москвы от 26 июня 2002 года № 36// Сборник Законов Москвы, - 2002 - № 36.
127. О общественных пунктах охраны порядка в городе Москве: Закон города Москвы от 10 декабря 2003 года № 77// Сборник Законов города Мосвкы., 2003 - № 77.
128. Опыт правоохранительной деятельности // Советская милиция – 1989 - № 9 с. 42-43.
129. О рабочей милиции: Постановление НКВД // СУ РСФСР, - 1917., №1, ст. 15.
130. Об оружии: Закон Российской Федерации // Бюллетень текущего законодательства РФ, вып.9, ч. ІІ. июль-сентябрь 1994 г.
131. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР, Голос України, 26 лютого 1998 р. №35 (1785).
132. Основи правознавства: Навч. посіб. / За ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіх. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 358 с.
133. Об утверджении Примерного положення о добровольной дружине и Типового положення о порядке оформления и деяльтельности внештатних сотрудников правоохранительных органов, органов и подразделений по чрезвычайным ситуациям, пограничних войск Республики Беларусь: Постановление Совета Министров РБ от 17 октября 2003 года № 1354// Национальный реєстр правовых актов Республикы Беларусь., 2003., № 124, 5/13324.
134. Об участии граждан в охране правопорядка: Закон РБ от 26 июня 2003 года № 74// // Национальный реєстр правовых актов Республикы Беларусь., 2003., № 74, 2/963.
135. Охрана общественного порядка – основная задача органов ООП – Материалы итоговой научно-творческой конференции Киевской высшей школы МООП СССР / Киев – 1968, - 222 с.
136. Павличенко Д. «Копам помогают все», Зарубежный ответ // Уголовное дело – 2003 - №5(280) – с. 6-7.
137. Патрулювання: досвід та перспективи // Міліція України. – 2000. - №6. – с. 15.
138. Полищук А.Д. Понятие взаимодействия милиции и добровольных дружин в охране общественного порядка: Учебное пособие. – К.: Наукова думка, 1982. – 44 с.
139. Поліщук О.Д. Участь громадських формувань в охороні правопорядку за сучасних умов // Наукові розробки академії: Зб. наук. праць – К.: Академія внутрішніх справ, 1994. – с.85-90.
140. Полное собрание законов Российской империи: Собрание третье. – СПб., 1891. – Т. 9. №6196.
141. Положение о робоче-крестьянской милиции: Постаноление СНК СРСР, 25 мая 1931 г. // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
142. Положення про відзнаку Президента України “Іменна вогнепальна зброя”: Указ Президента України від 29 квітня 1995 р., 3341/95 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
143. Положення про громадських вихователів неповнолітніх // Відомості Верховної Ради УРСР – 1967 - №34 ст. 243.
144. Положення про громадські пункти охорони порядку // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1980. - №32. – ст. 597.
145. Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР – Постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР №292 від 28 травня 1974 р. // СП УРСР, 1974 - №6, ст. 38.
146. Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України, 12 жовтня 1992., №576 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
147. Положення про комісії по боротьбі з пияцтвом Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР – 1973 - №24 ст. 197.
148. Положення про комісії у справах неповнолітніх Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР, 1967 - №134 ст. 242.
149. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України, 7 жовтня 1992 р., 3157/ 92-рп // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
150. Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Постанова Кабінету Міністрів України, 12 жовтня 1992 р., №575 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
151. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії: Постанова Кабінету Міністрів України, 7 вересня 1993 р., № 706 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
152. Положення про порядок укладення контракту при прийомі (наймі) на роботу працівників: Постанова Кабінету Міністрів України, 19 березня 1994 р., №170 // К.: Центр компьютерных технологий. – компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
153. Положення про спостережні комісії // Відомості Верховної Ради УРСР – 1967 - №10 ст. 89.
154. Положення про товариські суди Української РСР // Відомості ВР УРСР, 2961, №35 – ст. 416.
155. Постанова Ради Міністрів УРСР №49 від 27 лютого 1991 року зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №597 від 26 жовтня 1992 р., №583 від 30 липня 1993 р., №302 від 21 квітня 1995 р., №829 від 4 серпня 1997 р. “Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні” // Інформаційна система “Нормативні акти України”. - №КР 910049.
156. Право собственности в Украине. / Под редакцией Шевченко Я.Н. – Киев. «Блиц-Информ», 1996. – 20 с.
157. Про боротьбу з корупцією: Закон України, від 5 жовтня 1995 р. №356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995 р., №34, ст. 266.
158. Про взаємодію органів міліції з добровільними народними дружинами по охороні громадського порядку: Наказ МВС УРСР №324 від 3 квітня 1963 р. – К.: МВС УРСР, 1963. – 7 с.
159. Про відміну додаткових відпусток, що надавались за виконання громадських доручень: Постанова Ради Міністрів СССР №333 від 12 березня 1987 р. // ЗП СРСР. – 1987. - №4. – ст. 125.
160. Про відпустки: Закон України, від 15 листопада 1996 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №2. – ст. 4.
161. Про внесення доповнень до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.98 р. №622: Наказ МВС України, 13 квітня 1999 р., №292 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
162. Про внесення доповнень до Положення про дозвільну систему: постанова Кабінету Міністрів України, 22 лютого 1999 р., №256 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
163. Про державний кордон України” // Закон України про державний кордон України від 4 листопада 1991 року № 1777-ХІІ. Відомості ВР, 1992 рік, № 2, ст..5.
164. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 року № 661 – ІV// ВВР України.; 2003 рік.
165. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку: Указ Президента України, 16 червня 1999 р., №650/99 // Офіційний вісник України 1999 - №24 – ст. 1100.
166. Про забезпечення реалізації положень Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, наказів, інструкцій та інших нормативних актів Міністерства внутрішніх справ і Державної прикордонної служби України // Рішення колегії МВС України від 16 грудня 1999 року №8/КМ.
167. Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України по забезпеченню взаємодії з громадськими формуваннями по охороні громадського порядку: Наказ МВС України від 15 березня 2001 року №197. – К.: МВС України, 2001. – 13 с.
168. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Наказ МВС України, 21 серпня 1998 р. №622 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
169. Про затвердження Інструкції про створення єдиної автоматизованої системи номерного обліку вогнепальної (стрілецької) зброї, яка зберігається і використовується в МВС, на об’єктах дозвільної системи та перебуває в особистому користуванні громадян: Наказ МВС України, 2 вересня 1998 р., №659 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
170. Про затвердження Плану організаційних та практичних заходів щодо вдосконалення взаємодії органів внутрішніх справ з представниками Українського козацтва в питанні охорони громадського порядку та інше // Рішення колегії МВС України від 06.03.2002 року №1994/ВР.
171. Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян: Постанова КМУ від 26 лютого 1993 р. // ЗПУ України. – 1993. - №7. – ст.45.
172. Про затвердження Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Наказ МВС України, 24 липня 1996 р., №523 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
173. Про затвердження Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000-2005 роки: Рішення колегії МВС України від 16 грудня 1999 року №8/КМ. – К.: МВС України, 1999. – 27с.
174. Про затвердження тимчасової звітності про наявність громадських формувань і результати їх діяльності: Наказ МВС УРСР №372 від 27 листопада 1990 р. – К.: МВС УРСР, 1990. – 5 с.
175. Про затвердження Типового Статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону: Постанова Кабінету міністрів України від 20 грудня 2000 р. №1872 // Юридичний вісник України. – 2001. - №5. – ст. 352.
176. Про заходи по виконанню Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР „Про подальше удосконалення діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку: постанова ЦК КПУ і РМ УРСР від 28 травня 1974 року № 292” // СП УРСР, 1974-№ 6 – ст. 38.
177. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності; Указ Президента України від 19 липня 2005 р. №1119/2005 // Офіційне Інтернет-представництво Президента України, п.4.
178. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України, 18 лютого 2002 р., №143/2002 // К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2002.
179. Про міліцію: Закон України, від 20.12.1990 р. №565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №4. – ст.20.
180. Про місцеве самоврядування в Україні. – 1997. - №24. – ст. 170.
181. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34. – ст.504.
182. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України, від 18 лютого 1992 р. №2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992, №22, ст. 303.
183. Про основні права і обов’язки добровільних народних дружин по охороні громадського порядку: Указ Президії Верховної Ради СССР від 20 травня 1974 р. // Відомості Верховної Ради СССР. – 1974. - №22. – ст.326.
184. Про пенсійне забезпечення: Закон України, від 5 листопада 1991р. 31788-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -1991 , №3. – ст.10.
185. Про підприємництво: За