ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В РЕГІОНІ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 Адміністративно-правове регулювання соціальної сфери регіону: історико-теоретичні основи ............................................................. 10
1.1. Взаємозв’язок між соціальною політикою держави та соціальною сферою як захист конституційних прав громадян ..........................................................11
1.2. Сучасні підходи до визначення регіону як основи реалізації соціальної політики ................................................................................................................ 27
1.3. Соціальна інфраструктура – основа адміністративно-правових відносин у соціальній сфері ................................................................................................... 40
Висновки до розділу 1 .......................................................................…...…..... 52
РОЗДІЛ 2 Адміністративне забезпечення функціонування регіональних органів управління та їх вплив на соціальну сферу.................................... 54
2.1. Нормативно-правова база управління соціальною сферою
в регіоні ................................................................................................................ 55
2.2. Адміністративно правова діяльність соціальних служб ........................... 75
2.3. Проблеми розмежування владної компетенції та взаємодія між органами місцевої виконавчої влади й органами місцевого самоврядування у вирішенні соціальних проблем ............................................................................................. 85
Висновки до розділу 2 .......................................................................…...…... 110
РОЗДІЛ 3 Напрями вдосконалення управління соціальною сферою в регіоні.................................................................................................................. 112
3.1. Вдосконалення адміністративно-правового механізму соціальної підтримки населення регіону ........................................................................... 112
3.2. Розвиток методологічних основ управління у сфері зайнятості
населення ............................................................................................................ 131
3.3. Напрями соціального розвитку регіону на сучасному етапі .................. 152
Висновки до розділу 3 .......................................................................…...…... 170
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 177

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У зв’язку із змінами в законодавстві, появою нових суспільних відносин відбувається зміна правового статусу органів, котрі здійснюють управлінську діяльність. Адміністративно-правова організація управління є ядром діяльності виконавчих органів влади, що регламентується нормами адміністративного права.
Організація та функціонування місцевої політики сьогодні знову перебуває в центрі уваги широкого кола українських учених і практиків. Однак сучасна спроба осмислення і реалізації ідей такої політики - всього лише спроба повернення на новому більш високому рівні до однієї з найбільш давніх проблем управління суспільством.
Місцеве (регіональне) управління є однією з найважливіших частин механізму управління, що дозволяє оптимально поєднувати місцеві та загальнодержавні інтереси. Сьогодні держава по-новому починає оцінювати суть проблеми та свої завдання, що випливають із ст. 1 Конституції України, в якій проголошується, що Україна є соціальною державою, політика якої орієнтована на формування умов для гідного життя і вільного розвитку людей. Cоціальний захист населення – один із головних напрямів діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. В період реформування територіальної системи влади особливий інтерес представляє діяльність місцевих (регіональних) органів по здійсненю управління в різних сферах суспільного життя. Оскільки соціальна функція є головною, визначальною для місцевого (регіонального) управління, то найбільш актуальним є розгляд особливостей здійснення такого управління в соціальній сфері, а також аналізу основних організаційно-правових проблем у зазначеній сфері, успішне вирішення яких дозволить визначити послідовність та ефективність проведення адміністративно - правових реформ у цілому.
Тому вибір теми дослідження про організаційно-правові засади управління соціальною сферою в регіоні не випадковий.
По-перше, потребують критичного аналізу зміни, що відбувались в соціальній сфері, в тому числі їх адміністративно-правове регулювання.
По-друге, демократизація суспільних процесів, децентралізація державно-управлінських рішень змінюють взаємовідносини центру й регіону, суттєво впливають на діяльність органів виконавчої влади, які здійснюють управління соціальною сферою в регіоні.
Але, незважаючи на широкий спектр досліджень з цього питання, і на сьогодні відсутнє єдине комплексне осмислення механізму і проблем управління у регіоні в адміністративно-правовому аспекті, що, безумовно, актуалізує вибрану тематику дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає завданням Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні (затверджена Указом Президента України №749/2001 від 30 серпня 2001 року).
Розробку теми здійснено також відповідно до Концепції адміністративно–правової реформи в Україні, схваленої Указом Президента України від 22.07.1998 №810/98.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення і критичного аналізу наявної нормативно-правової бази розробити теоретичні основи адміністративного регулювання соціальної сфери в регіоні та сформулювати пропозиції і рекомендації щодо його вдосконалення і подальшого розвитку.
Виходячи із поставленої мети, в дисертації необхідно було вирішити наступні завдання:
- проаналізувати взаємозв’зок між соціальною політикою держави та соціальною сферою як захист конституційних прав громадян;
- висвітлити сучасні підходи до визначення регіону як основи реалізації соціальної політики;
- дати визначення соціальної інфраструктури як об’єкта соціальної сфери;
- вивчити концептуальні підходи до здійснення адміністративно-правової діяльності місцевих (регіональних) органів;
- розглянути адміністративно-правові форми і методи управлінської діяльності місцевих (регіональних) органів, за допомогою яких реалізуються їх функції;
- встановити місце і роль правових актів управління в прийнятті управлінських рішень;
- визначити адміністративно-правову діяльність соціальних служб;
- окреслити проблеми розмежування владної компетенції та взаємодії між органами місцевої виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у вирішенні соціальних проблем;
- висвітлити шляхи вдосконалення адміністративно-правового механізму соціальної підтримки населення в регіоні;
- з'ясувати й обґрунтувати характерні особливості у становленні регіонального управління сферою зайнятості в Україні;
- надати конкретні рекомендації щодо напрямів соціального розвитку регіонів на сучасному етапі;
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо управління соціальною сферою в регіоні.
Предмет дослідження – організаційно-правові засади адміністративного регулювання соціальної сфери в регіоні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що ґрунтуються на принципах всебічного та об’єктивного аналізу соціальних явищ адміністративно-правового характеру.
Автором використано ряд наукових методів. За допомогою формально-логічного, порівняльно-правового та, методу аналізу й синтезу досліджувалась специфіка діяльності місцевих органів виконавчої влади, їх взаємодія з органами місцевого самоврядування. Порівняльно-історичний метод використовувався для вивчення генезису соціальної політики та визначення поняття „регіон”. Статистичні методи застосовувались при аналізі основ управління в сфері зайнятості населення. Функціональний метод використано при дослідженні основних напрямів соціального розвитку регіону. В роботі використовуються також емпіричний і раціональний (вдосконалення і розвиток понятійного апарату) підходи до отримання наукових знань.
Теоретичною основою дослідження стали публікації провідних українських і зарубіжних учених: Г.В. Атаманчука, В.А. Величка, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Копєйчикова, В.Ф. Сіренка, О.Ф. Фрицького, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка та ін.
Цінним для нашого дослідження було використання низки праць, які об’єднує спільний підхід до розгляду взаємовідносин двох центрів публічної влади на місцях – органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (М.О. Баймуратов, П.П. Білик, І.А. Грицяк, В.М. Кампо, В.І. Корнієнко, В.І. Кравченко, А.А. Манжула, Н.Р. Нижник, М.П. Орзіх, О.Ф. Фрицький, О.Н. Ярмиш та ін.).
Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють адміністративно-правові відносини соціальної сфери в регіоні. Дисертант звертався до актуальної політико-правової публіцистики, яка розкриває проблеми діяльності місцевих органів виконавчої влади. Емпіричну базу дослідження складають статистичні матеріали, методичні документи обласних державних адміністрацій (Кіровоградської, Одеської, Київської).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням, присвяченим аналізу організаційно-правових основ адміністративного регулювання соціальної сфери в регіоні. В результаті проведеного дослідження сформульована низка наукових положеннь і висновків, частина з яких є новими, а решта дозволяє поглибити уявлення про ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми. Основні з них такі:
вперше:
־ проаналізовано нормативно-правову базу української держави в управлінському вимірі щодо соціальної сфери регіону;
־ проаналізовано питання, пов’язані з налагодженням напрямків взаємодії між органами місцевої виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у вирішенні соціальних проблем;
־ визначено методологічні основи управління в сфері зайнятості населення;
дістали подальшого розвитку:
־ шляхи вдосконалення адміністративно-правового механізму соціальної підтримки населення регіону;
־ напрями (програми) соціального розвитку регіону;
־ проведення аналізу адміністративно-правових форм і методів управлінської діяльності місцевих (регіональних) органів управління;
вдосконалено:
־ дефініції, пов’язані з соціальною інфраструктурою;
־ адміністративно-правову діяльність соціальних служб, виходячи з концепції побудови громадянського суспільства в Україні;
у новому аспекті:
־ поглиблено механізм взаємозв’язку між соціальною політикою держави та соціальною сферою в ракурсі захисту конституційних прав громадян;
־ на новому методологічному рівні проаналізовані сучасні підходи до визначення поняття „регіон” як основи реалізації соціальної політики;
־ розкрито суть, місце і роль правових актів управління у прийнятті управлінських рішень.
Викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково–дослідній сфері – теоретичні положення, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, можуть стати основою для подальших наукових досліджень та дискусій в галузі адміністративного права з питань соціальної сфери;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання соціальних відносин у регіоні;
– у правозастосовчій діяльності – в роботі структурних підрозділів та апарату місцевих державних адміністрацій, а також у роботі відповідних територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади (зокрема, при розробці місцевих соціальних програм та проектів розвитку певної адміністративно-територіальної одиниці). Ці результати можуть бути використані також під час розробки методичних рекомендацій для працівників місцевих управлінських органів;
– у навчальному процесі – під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Конституційне право України”.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Запорізького юридичного інституту МВС України. Окремі результати дослідження презентовано на науково-практичних конференціях регіонального та міжнародного рівнів, викладено в наукових статтях та використовуються в процесі викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право” та “Конституційне право України”.
Основні положення дисертації викладено автором у виступах на міжнародних та регіональних конференціях, а саме: у звітній науково-практичній конференції Кіровоградського юридичного інституту НУВС „Правове забезпечення політичної реформи, захисту прав та свобод людини в Україні” (Кіровоград, 19 травня 2003 р.); методичному семінарі “Демократична освіта” (Київ, 3-10 лютого 2002 р.); регіональній науково-методичній конференції викладачів “Розвиток регіонів на сучасному етапі: проблеми та перспективи” (Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, 5 березня 2003 р.); міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” - на тему “Управління соціально-культурною сферою на місцевому рівні” (Інститут економіки і підприємництва, м. Тернопіль, 20 лютого 2003 р.); у міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні правові проблеми українського державотворення” (Біла Церква, 29 квітня 2005 р.) та у ІІІ звітній науково-практичній конференції Кіровоградського юридичного інституту НУВС „Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності” (Кіровоград, 18 травня 2005 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у виданнях, що визнані ВАК України як фахові та тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації вперше в українській правовій науці через всебічний науковий аналіз основних положень сучасних досягнень у галузі адміністративного права здійснено комплексне дослідження такого напряму організаційно-правової діяльності, як управління соціальною сферою в регіоні.
Дисертантом досліджено взаємозв’язок між соціальною політикою держави та соціальною сферою як елементами адміністративно- правових відносин, сучасні підходи до визначення регіону як основи реалізації соціальної політики, види та об’єкти соціальної інфраструктури. На базі аналізу основних аспектів діяльності місцевих органів влади відстежено і сформульовано особливості, функції, завдання і цілі, а також методи та принципи діяльності названих органів та їх вплив на соціальну сферу.
Адміністративно-правове регулювання соціальної сфери регіону в сучасних умовах побудови демократичної правової української держави відіграє значну роль, оскільки сприяє налагодженню конструктивних взаємовідносин між центром і регіонами, організує продуктивне і корисне для населення соціальне життя, сприяє формуванню високої громадської позиції мешканців територій, які відчувають постійну увагу до себе з боку державної влади.
Виходячи з правових аспектів соціальної політики в Україні, загального положення соціальної сфери, в ході дослідження було зроблено ряд рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання відносин у соціальній сфері. Але тут же виникає питання: які з цих рекомендацій готові до здійснення на практиці, з урахуванням становище, що склалося, в регіонах, позицій місцевої політики і загальній ситуації в Україні? З одного боку, в представлених рекомендаціях не можна нехтувати ситуацією, яка служить своєрідним підходом до ухвалення нових законодавчих рішень із стабілізації обстановки в країні. З другого боку, не можна переоцінювати тимчасові проблеми, що виключають взагалі законодавчу активність в інших областях.
Автор визнає існування певної залежності між ситуацією з правовим регулюванням соціальних питань і загальним станом справ по реформування економічної системи. Але одночасно існують питання, які потрібно вирішити, і тому їх розв’язання не можна ставити в залежність від економічної реформи. До таких питань відноситься впорядкування відносин власності в соціальній сфері (зокрема, місцевої), що служить основним інструментом проти безгосподарності деяких соціальних об'єктів і дестабілізації соціальної системи в цілому. І тут же слід зазначити, що законодавець не повинен зволікати прийняття законодавчих рішень на тривалий термін і ставити їх у залежність від швидкості реакції громадської думки. Не можна заморожувати законодавство в соціальній сфері навіть на короткий період.
Особливо актуальним представляється висновок про необхідність розробки нормативних актів, які служили б стрижнем для підсистем соціального законодавства. Важливість такого підходу полягає в тому, що тільки таким чином можна забезпечити стабільну державну політику з соціальних питань, підкріплену загальними законодавчими актами. При відмові від законодавчих актів і дії нормативних положень, що не впливають на вдосконалення соціальної системи в цілому, не можна виключати стихійного некерованого розвитку подій у соціальній сфері. Тому тут ще раз доводиться повторювати рекомендації з інтенсифікації законотворчої діяльності органів виконавчої влади (урядових ініціатив), зокрема, компетентних у соціальній сфері міністерств, оскільки законодавча активність парламентарів з соціальних питань не направлена (звичайно, за деякими виключеннями) на такі державні акти. Враховуючи те, що управління соціальними секторами є головною функцією компетентних органів виконавчої влади, причому на всіх рівнях державного устрою, викладене вище представляється логічно вірним. Передбачається, що компетентні виконавчі структури будуть вкрай зацікавлені в ухваленні подібного закону, якщо в його розробці вони самі відіграватимуть домінуючу роль.
Традиційна позиція сприйняття соціальної сфери місцевого життя як другорядної призвела до дефіциту уваги до неї з боку держави, передусім у питаннях фінансування та моніторингу поточної ситуації в регіонах. Існує недостатнє врахування специфіки економічного життя територій. До того ж наявна юридична та практична невизначеність впливу місцевих органів виконавчої влади на процес управління політичним життям регіонів.
Вищевказані проблеми потребують негайного вирішення. Альтернативною спробою розв’язання цих актуальних завдань є такі рекомендації та пропозиції:
Соціальна політика є об’єктом органів державної влади та органів місцевого самоврядування, тому реалізація територіального принципу забезпечення соціальної політики є важливим моментом функціонування соціального законодавства. Необхідно на державному рівні передати частину своїх соціальних функцій органам місцевого самоврядування.
Держава повинна визначати напрями соціальної політики, фінансувати соціальні мінімальні стандарти, а реалізація повинна здійснюватися в регіонах.
Держава представляє соціальну політику через конституційні і адміністративні норми, які повинні гарантувати високий рівень життя громадян:
- для оптимального регулювання сфери розподілу компетенції між органами державної виконавчої влади на місцях і органами місцевого самоврядування необхідно систематизувати вітчизняне законодавство в цій сфері та узгодити відповідні закони; необхідно скласти перелік державних повноважень, що делегуються органам місцевого самоврядування, на основі дотримання принципів законності, соціально-економічної відособленості, матеріально-фінансової забезпеченості, відповідальності посадових осіб і органів місцевого самоврядування, відповідальності місцевих органів виконавчої влади;
- звільнення держави від виконання певних соціальних функцій не означає відміни державних соціальних гарантій у регіонах. Державні органи, на наш погляд, повинні залишити за собою лише ті функції, які дійсно не можна делегувати регіонам;
- забезпечення єдиного соціального простору і розробку відповідних загальнодержавних мінімальних гарантій;
- встановлення єдиних соціальних стандартів, розробку цільових загальнодержавних соціальних програм та основних критеріїв оцінки стану соціального середовища;
- з метою більш ефективної організації соціального життя регіонів потрібно, на наш погляд, удосконалити структуру виконавчих органів державної влади; оптимізувати управління соціогуманітарними галузями; надати місцевим органам управління більшої самостійності у прийнятті відповідних рішень; раціонально, з цільовим характером використовувати бюджетні кошти, залучати позабюджетні джерела фінансування (наприклад, різні форми меценатства і спонсорства); розширити взаємодію органів державної влади з громадськими організаціями; ширше залучати до вирішення питань управління соціально-гуманітарною сферою науковців та експертів-фахівців; активно враховувати зауваження та пропозиції населення регіону; орієнтуватися у повному обсязі на регіональну специфіку при проведенні реформи у соціально-культурних галузях тощо;
- формування регіональних резервних фундацій та системи страхування соціальних ризиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В.Б. Апарат державного управління. Зміст діяльності та організаційні структури. – К.: Наук. думка. – 1990. – 196 с.
2. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект). – К.: наук. думка. – 1985. – 146 с.
3. Авер’янов В.Б. Функції та організаційна структура органу державного управління. – К.: 1979. – 149 с.
4. Административное право: Ученик / Под ред.. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юрист, 1999. – 738 с.
5. Административное право: Ученик / Под ред.. А.Е. Лунев. – М.: Юрид. лит., 1970. – 597 с.
6. Административное право: Учебно-методический комплекс. – Новосибирск, 2004. – 286 с.
7. Адміністративна реформа для людини: Науково-практичний нарис / За заг. ред. І. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.
8. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Гос. юрид. издат., 1966. – 187 с.
9. Алексеев С.С. Общая теория права. – М.: Юрид. лит., 1991. – Т.1. – 359 с.
10. Алексеев С.С. Государство и право: Учебный курс. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Юрид. лит., 1994. – С. 42.
11. Алимов А.Н., Засланный Ф.Д., Прейгер Д.К. Сбалансированность народохозяйственною развития (региональные и отраслевые проблемы). – К.: Наук. думка, 1986. – 224 с.
12. Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. – К.: Стилос, 1997. – 223 с.
13. Андрійко О.Ф. Контроль в демократичній державі. Проблеми та тенденції. – К.: Наук. думка, 1994. – 109 с.
14. Артемов О.Ю. Особливості формування ментальності української нації: Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування / За ред. Г.І. Мостового. – Харків: УАДУ ХФ, 2001. – Вип.. 2. – 128 с. – С. 99-101.
15. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. – М.: Юрид. Лит., 1975. – 239 с.
16. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 286 с.
17. Афанасьєв В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политиздат, 1968. – 384 с.
18. Афанасьєв В.Г. Социальная информация и управление обществом. – М.: Политиздат, 1975. – 355 с.
19. Афанасьєв В.Г. Человек в управлении обществом. – М.: Политиздат, 1977. – С. 51.
20. Афанасьев В.Г. Человек в управлений обществом.- М: Политиздат, 1977.- С.51.
21. Бабінова О.О. Делегування повноважень органів державного управління та територіальний рівень. // Регіони. – 1998. - № 1. – С. 64.
22. Баймуратов М., Резниченко С. Нормативно-правовий договор как источник конституционного права Украины // Юридический вестник. – 1998. - № 1. – С. 91.
23. Барабашев Г.В. Муниципальные органы современного капиталистического государства . – М.: Мисль, 1971. – С. 168.
24. Бахрах Д.Н. Административное право: Ученик. – М.: БЕК, 1996. – 356 с.
25. Бачило И.Л. Функции органов управления: правове проблемы оформления и реализации. – М.: Юрид. література, 1976. – 197 с.
26. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти // Государство и право. – 1997. - №3. – С. 14-21.
27. Беркон М. Формування фінансової бази регіонів // Економіка України. – 1995. - №1. – С.36.
28. Битяк Ю.П. Удосконалення контрольних функцій державних адміністрацій:Зб. наук. пр. Української академії державного управління при Президентові України. – Випуск 1. – 2001. – ч.1. – С. 56
29. Битяк Ю.П., Зуй В.В. та ін. Адміністративне право України. – Харків: Одисей, 2004. – 528 с.
30. Білик П.П. Поняття “регіон” та регіональна політика України // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління.: Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. - Т. 2- С. 267.
31. Блудова С.Н. К вопросу о методике оценки региональной внешнеэкономической деятельности // Вопросы статистики. – 2002. - № 1. – С. 65 – 66.
32. Большая Советская Энциклопедия.: в 21 т. – 2-е изд. – М.: БСЭ, Полиграфкомбинат им. В.М. Молотова.- 1955. – Т. 35. – 637 с..
33. Большая Советская Энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров.- 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1975. - Т.20. – 608 с.
34. Большой юридический словарь. – М.: ИНФРА, 1998.- 655 с.
35. Борденюк В.М. Деякі проблеми законодавчого визначення компетенції органів місцевого самоврядування в Україні // Вісник УАДУ при Президентові України. - 1996. - №3.- С. 118-121.
36. Бордюк В. Результативность экономических реформ в Украине // Экономика Украины. - 1994. - № 7. - С. 3 – 13.
37. Братута О.М. Напрями вдосконалення роботи місцевих органів влади у нових умовах господарювання // Економіка України. – 1995.- №8. – С. 84-87.
38. Бутко И.П., Корниенко Н. Местная власть: поиск вариантов // Политика и время. – 1992. - №2. – С. 8-13.
39. Бутко І.П., Корнієнко М.І., Стоянов Г.В. Ради в містах і органи громадської самодіяльності.- К : Наук. думка, 1974.- С. 31.
40. Бутко І.П. Місцеві ради і забезпечення законності. – К.: Наук. думка, 1973. – 128 с.
41. Бутко М.П., Мурашко М.О. Регіон у дзеркалі державного управління // Віче. – 1997.- №3.- С. 42-48.
42. Важенин С.Г. Социальная инфраструктура народно- хозяйственного комплекса.— М.: Наука, 1984. - 172 с.
43. Василенок П.М., Пастухов В.П., Дехтяренко В.П. Правове регулювання працевлаштуванням громадян. - К.: Юрінформ, 1993. - 75 с.
44. Васильев А.С. Административное право Украины: Учебное пособие. – М.: Одиссей, 2003.- 288 с.
45. Васильев В.И. Местное самоуправление. Учебное и научно-практическое пособие. - М. - 1999.-156 с.
46. Вільянуєва П.П. Програма Розвитку ООН в Україні // Україна: аспекти праці. - 1998. - №3. - С. 51-53.
47. Винниченко В. Возрождение нации. – Вена, 1920. – Ч. 2.- С. 79.
48. Витренко Н.М. Социальная инфраструктура Украины: оценка
урувня и перспектив развития. - К.: Наук. думка, 1993. - 144 с.
49. Волощук А.М. Теоретико-правові аспекти реалізації державного управління в умовах демократизації політичної системи: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. — Харків, 2004. — 18с.
50. Воронкова А., Бондарь Г. Світовий досвід самоврядування економіки // Економіка, менеджмент, підприємництво. – 2002. - № 9. – С. 136 – 142.
51. Воронов М.П. Місцеве самоврядування України та його акти: Навчальний посібник. – К.: НМК В, 1992. – 324 с.
52. Воронов М.П. Правові акти місцевих рад народних депутатів та їх органів: Текст лекцій. – К.: УМКВО, 1988. – 44 с.
53. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. - М.: Мысль, 1987. – Т.1. – 606 с.
54. Вчерашний Р., Сухарев О. Инновации – инструмент экономического развития // Инвестиции в России. – 2000. - № 11. – С. 22 – 32.
55. Гальчинский А. Потенциал роста – послание Президента Украине Верховной Раде - проблемы и акценты // День. – 2004. – 31 марта.
56. Гизевиус В. Политика местного самоуправления в ФРГ. Пер. с нем.-Бонн, Германия, 1995.- С. 27.
57. Гладун З.С. Принципи державного управління // Юридичний вісник. – 1997. - №4. – С. 95-98.
58. Глазунова Н.И. Система государственного управления: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – 494 с.
59. Гранберг А.Г., Зайцева Ю.С. Валовый региональный продукт: межрегиональные сравнения и динамика. – М.: СОПС, 2003. – 117 с.
60. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 495 с.
61. Григорян Л.А. Советы – органы власти и народного самоуправления. – М.: Юридическая литература, 1965. – 235 с.
62. Грицяк І.А. Деконцентрація і децентралізація у державному управлінні // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування: Матеріали щорічної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та слухачів академії 31 травня 1996 р. / За ред. В.А. Дона. – К.: Вид-во УАДУ при Президентові України, 1996. – С. 88-89.
63. Грицяк І.А. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. – К. - 1997.-185 с.
64. Грицяк І.А. Правові та організаційні проблеми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування: Автореф. дис. канд. юр. наук 12.00.02, АН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1993. – 20 с.
65. Гуренко М.М. Теоретико-правові проблеми гарантій прав і свобод людини та громадянина: Монографія. – К., 2001. – 154с.
66. Гурне Б. Введение в науку управления / Перев. с фр. – М.: Прогресс, 1969.- 224 с.
67. Гурне Б. Державне управління. - К.: Основи, 1993.-С. 10.
68. Давидов Р. Політико-правові основи децентралізації влади та розвиток місцевого самоврядування в Україні // Вісник УАДУ при Президентові України. – 1996. - №1. – С. 90-101.
69. Дагаев А. Рычаги инновационного роста// Проблемы теории и практики управления. – 2000. - № 5. – С. 70 – 76.
70. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 30. - Ст. 429.
71. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / Колектив авт., відповід. ред. Н.Р. Нижник. – К.: УАДУ при Президентові України, 1997. – 45с.
72. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций. - К.: МАУП, 1998. - 168 с.
73. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу. - К.: ІЗМН, 1996. - 140 с.
74. Дмитренко Г.А. Целевой подход к управлению процессом формирования развития и реализации человеческих ресурсов в условиях переходного общества. - К.: МАУП, 1996. - 56 с.
75. Долішній М. Актуальні проблеми формування регіональної політики // Регіональна економіка. – 1999. - № 3. - С. 7-18.
76. Долішній М., Мошенець О. Ринкові механізми регіонального управління // Регіональна економіка. – 2001. - №1. – С. 7 – 17.
77. Дорогунцов С., Горская Е. Трансформация структуры экономики: теория и практика // Экономика Украины. - 1998. - № 1. – С. 4-12.
78. Дубенко С.Д. Проблеми супроводження регіональних перетворень // Вісник УАДУ при Президентові України. – С. 288.
79. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А. та ін. Адміністративне право України. Посібник. К.: Вид-во “Палівода”. – 2001.- 194 с.
80. Заплавская М. Концепция и модель экономического развития для Украины // Зеркало недели. - 2001. - 10 февраля. - С. 8.
81. Европейская хартия о местном самоуправлении // Перспективи розвитку місцевого самоврядування: досвід України і Швеції. – К., 1998. – С. 129.
82. Європейська Хартія про місцеве самоврядування // Віче. – 1993. - № 6. - С. 35.
83. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Регионоведение: Экономика и управление. —М.: Тесса, 2000. — 415 с.
84. История государственного управления России / Отв. ред. В.Г. Игнатов – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 603 с.
85. Калашников С.В. Формування законодавчої бази соціальної політики // Соціальна політика держави. - М., 1997. - С. 46.
86. Кампо В.М. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння! // Місцеве самоврядування. – 1998. - №1-2 (9). - С. 35-38.
87. Кампо В.М. Місцеві державні адміністрації як ланка системи органів виконавчої влади // Юридичний вісник. – 1997. - №4. – С. 16-93.
88. Карамзин Н.М. История государства Российского: [В 4кн.] – н/Д: Кн. изд-во Ростов, 1989. – Кн. 2. - Т. 4 – 6. – 559 с.
89. Ковалев С. Государственная служба в зарубежных странах. – М, 1996- 298 с.
90. Коваленко А. “Столиця – у законопроектах” // Місцеве самоврядування. – 1997. - №3-4(5). – С. 29.
91. Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі // Право України. - 1997. - №2. – С. 3-4.
92. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі, 1998 – 284с.
93. Коваль Л. Нормотворчість рад у сфері адміністративних правопорушень (ретроспективний нарис) // Право України.- 1998. - № 8.- С. 25.
94. Козлов Ю.М. Исполнительная власть: сущность и функции // Вестн. МГУ. Сер. 11: Право. – 1992. - №4.- С. 3-13.
95. Козлов Ю.М. Административные правоотношения. – Томск.: Изд.-во Томск. ун-та, 1976.-367 с.
96. Колпаков В.К. Адміністративне право України.- К., Юрінком-Інтер, -2004 р. - 724 с.
97. Конституція України від 28.06.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. – Ст. 141.
98. Конституция УРСР від 1978 року // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1978. - № 49. –Ст.797.
99. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4-х т. / Отв. ред. Страшук Б.А. - М.: БЕК, 1996. – Т. 2. – 758 с.
100. Конституційне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К., 2000. - 732с.
101. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К., 1998. – 115с.
102. Корженко В. Філософія виховання: зміна орієнтацій: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 302 с.
103. Корнієнко В.І. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики // Українське право. – 1995. – №1(2). - С. 68.
104. Корнієнко В.І. Місцеве самоврядування та “урядова вертикаль” // Місцеве самоврядування. – 1997. - №3-4(5). - С. 37-43.
105. Кравченко В.І. Деякі питання розвитку місцевого самоврядування в Україні в контексті адміністративної реформи: Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України. – К.: УАДУ при Президентові України, 1999.- №1.- С. 273-279.
106. Кравченко В. Розмежування повноважень – за чіткими критеріями // Місцеве самоврядування. - 1997 - №3-4(5), – С. 42.
107. Крусян А. Децентрализация и деконцентрация публичной власти: соотношение в теории и законодательстве Украины // Юридичний вісник. – 1999.- №3.- С. 32.
108. Крусян А. Місцеве управління і самоврядування: до питання про зміст і поняття // Юридичний вісник. – 1998.- №1. – С.84.
109. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України.- 1998.-№5.-С. 20.
110. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. - М.: Юрид. лит. 1988. С. 141-146.
111. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. лит., 1972.- 280 с.
112. Ландабасо А. К вопросу о теории регионального развития// Мировая экономика и международные отношения. – 1998. - № 3. – С. 133 – 137.
113. Лепа В.В. Территориальный подход к управлению социальным развитием региона // Экономика промышленности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. –Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – С. 253–259.
114. Литвиненко І.Л. Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 20с.
115. Лончаков А.П. Проблеми виконавської влади і закони її функціонування на рубежі третього тисячоліття // Дальній Схід Росії на рубежі тисячоліть: Соціально-економічні і політико-правові проблеми: Матеріали межрегион, науч.-практ. конф. вип.1. Хабаровськ: Див. Ізд-во Хабар. Гос. Тих. Ун-та, 2000. З. 5-13.
116. Лунев А.Е. Административное право. - М.: Юрид. лит., 1970.-154 с.
117. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. - М.: Наука., 1974.- 186 с.
118. Мазур А.Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і управління. – Вінниця: РВПС НАН України, 2000. – 263 с.
119. Марущак В.П. Державно - правове регулювання планування у індустріально розвинутих країнах // Збірник 1-ої щорічної підсумкової науково - практичної конференції Одеського філіалу УАДУ при Президентові України "Вдосконалення системи державного управління соціально - економічними і політичними процесами в регіоні ( на прикладі півдня України), 14 травня 1998 року".- Одеса: ОЦНТЕІ.- 1998.- С.56-60.
120. Медведчук В. Місцеве самоврядування та організаційні аспекти // Урядовий кур’єр. – 1997. – 18 березня.
121. Мельниченко В.І. Влада на місцях. Баланс прав і обов’язків // Віче. – 1996.- №4.- С. 114-125.
122. Милецкий В.П. Социальное государство: эволюция теории и практики (политико-социологический анализ). - М., 1998. - С.134.
123. Миронович Л.М. Проблеми соціального розвитку регіонів. // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2001 – Випуск 1. - С. 27-28.
124. Михеева Н.Н. Макроэкономический анализ на основе региональных счетов. – Хабаровск – Владивосток: Дальнаука, 1998. – 369 с.
125. Мирошниченко Е. Шаги к самоуправлению // Народний депутат.- 1992.- № 17.-С. 48.
126. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів України за 2002 р. / М-во екон. та з питань європ. інтегр. України. – К.: Центр Ін-ту Схід-Захід, 2003. – 211 с.
127. Музиченко В.В. Децентралізація державного управління в ході адміністративної реформи. - К., 1999. – С. 208.
128. Невелєв О.М., Данилишин Б.М. Сталий розвиток регіону: стратегічні напрями та механізми. – К., 2000. – 128 с.
129. Некрасов Н.Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы. - 2-е изд. - М.: Экономика, 1978. - 343 с.
130. Некрич А. Важка ти, ноша самоврядування // Віче.- 1997.- № 5. - С. 42.
131. Нехвядович Э.А. Государственный механизм и местное самоуправление: проблемы соотношения и взаимоотношения: Дисс. канд.юр. наук – СПб, 2000.- С. 76.
132. Нижник Н.Р. Державне регулювання територіального розвитку // Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними і політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України): І-ої щорічної підсумкової науково-практичної конференції Одеського філіалу УАДУ при Президентові України (14 травня 1998 року). – Одеса: ОЦНТЕІ, 1998.- С. 38-42.
133. Нижник Н.Р. Проблема формування системи органів державної влади // Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність: Матеріали наук. -практич. конференції (22-23 листопада 1996 р.). – К.: Генеза, 1997. – С. 187-189.
134. Оболенський О.Ю. Концептуальні засади розвитку державної служби // Вісник УАДУ при Президентові України. –1999 .- № 12 .-С. 281.
135. Огнев'юк В. Стратегія розвитку освіти: національні та регіональні аспекти. // Вісник УАДУ при Президентові України. - С. 22.
136. Оксьом І.Г. Адміністративно-правовий механізм соціальної політики держави // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №8. – С.105-109.
137. Оксьом І.Г. Державне управління соціальною сферою в регіоні. // Вісник Одеськоко інституту внутрішніх справ.– 2005. - №.2. - С.128-132
138. Оксьом І.Г. Прийняття управлінських рішень органами місцевого управління // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №7.- С.63-66.
139. Оксьом І.Г. Програми соціального розвитку в регіоні // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. - №2. – С.86-92.
140. Орзих М.Ф. Интерес в системе местного самоуправления // Аппарат государственного управления: интерес и деятельность. – К., 1993. – С. 93.
141. Орзих М.П. Регіональна політика і перспектива державно-територіального устрою України // Регіональна політика України: концептуальні засади, історія перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції – К.: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1997 – С. 41-43.
142. Пахомов І.В. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні // Право України. – 1997. - №12. – С. 18-19.
143. Петр Великий / И.М. Иванов: Меншиков / Б.Г. Порозовская: Воронцовы, Дашкова / В.В. Огарков: Сперанский / С.Н. Южаков: Биограф. очерки. – СПб: ЛИО редактор, 1995. – 414 с.
144. Погорілко В.Ф. Державотворчий процес в Україні і “парад факторів” // Віче. – 1999.- №10. – С. 3-10.
145. Погорілко В.Ф. Загальні засади конституційного ладу України // Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – С. 63-103.
146. Полінець О.П. Проблеми контролю в соціально-економічному розвитку регіону // Одеський філіал: Зб. наук. праць Української академії державного управління. - 1998.- С. 95.
147. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Ред. кол. Ф.М. Рудич. – К.: Парламентське вид-во, 1998.- 234 с.
148. Пордешок І. Деякі проблеми законодавчого визначення компетенції органів місцевого самоврядування в Україні // Вісн. Укр. акад. держ. управління.- 1996.- № 3.-С 128.
149. Правительство, министерства и ведомства в зарубежных странах. – М.: Юрид. лит., 1994.- 296 с.
150. Принятие решений местными органами власти и управления // Отв. ред. И.А. Азовкин, К.Ф. Шеремет. – М.: Юрид. лит., 1983. – 140 с.
151. Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування”: Закон України від 28.06.94 р. // Голос України. – 1994.
152. Про Головне управління праці та соціального захисту населення: Положення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 14.11.00 р. №556-р.
153. Про зайнятість населення: Закон України // Основні чинні Кодекси і Закони України. – К.: МАХАОН, 2003. – С. 889–896.
154. Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів від20.09.95 р. // Зібрання постанов уряду. – 1996. - № 2. – Ст.39.
155. Про затвердження типового положення про управління культури обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів від 17.05.01 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - № 21. – Ст..934.
156. Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів та доручень Президента України: Указ Президента України від 29.03.00 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. - №71.
157. Про заходи обласної державної адміністрації щодо поліпшення становища багатодітних сімей: Указ Президента України від 12.11.99 р. // Офіційний вісник України. – 1999. №46. – Ст.. 2262.
158. Про державне прогнозування і розробку програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23.03.00 р.
159. Про делегування окремих повноважень обласної ради обласній державній адміністрації: Рішення Кіровоградської обласної ради від 14.11.97 р. №102.
160. Про державну службу: Закон України від 16.12.93 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.Про місцеві ради народних депутатів Української РСР і місцевого самоврядування: Закон УРСР від 07.12.90 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 2. - Ст. 5.
161. Про додаткові заходи щодо фінансування загальної середньої освіти: Указ Президента України від 28.06.99 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. - №124.
162. Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями: Указ Президента України від 23.06.01 р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 26. - Ст. 1160.
163. Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25.05.01 р. № 341/2001 // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 983.
164. Про концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25.05.00 формування фінансової бази регіонів // Економіка України. – 1995.- №1.- С.36
165. Про місцеві ради народних депутатів, місцевого і регіонального самоврядування: Закон України від 07.12.92 р. // Відомості Верховної ради України. – 1992. - № 28. - Ст. 387.
166. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97р.// Відом Верхов. Ради України.- 1997.-№ 24.- Ст. 170.
167. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99 р. // Голос України. - 1999.- 12 травня.
168. Про основні засади організації і функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України: Закон України від 08.06.95 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 18. – Ст..133.
169. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24.05.00 р. №717 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 21. - Ст. 858.
170. Положення про обласну, Київську, Севастопольську, міську державну адміністрацію: Указ Президента України від 21.08.1995 р. // Голос України.-1995. - № 34.
171. Про Представника Президента України: Закон України від 05.03.92 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 23 . - Ст. 387.
172. Про представника Президента України: Закон України від 05.03.92 р. // Голос України. - 1992. - № 51.
173. Про розвиток центрів соціальних служб для молоді: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.01 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - №40. – Ст..1880.
174. Про розподіл обов’язків між головою, першим заступником та заступниками голови обласної державної адміністрації: Розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 07.09.01 р. №392.
175. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: Закон України від 21.06.01р. // Голос України. - 2001. - № 132.
176. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.93 р. // Голос України. – 1993. - №40.
177. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.93 р. // Голос України. - 1993. - № 40.
178. Про створення міської оперативної групи для вивчення та розгляду на місцях питань соціально-політичного та соціально-економічного характеру: Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.07.98 р № 40/1.
179. Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 04.02.99р. // Відомості Верховної Ради України .- 1999. - № 11.- Ст. 79.
180. Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.00 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №20. – Ст.835.
181. Про Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації: Розпорядження голови Кіровоградської облдержадміністрації від 06.10.00 р. №494-р.
182. Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів від 22.08.00 р.// Офіційний вісник України. – 2000. - № 35. – Ст..1489.
183. Про формування місцевих органів влади і самоврядування: Закон України від 03.02.94 року // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 22.- Ст. 144.
184. Пургина Е.С. Муниципальное право: Учебное пособие. - Новосибирск: Издат. Новосибирского университета, 1995.-С. 13,14.
185. Пылин В.В. Проблемы наделения государственных полномочий органов местного самоуправления // Государство и право. – 1999. - №9.- С. 13.
186. Региональные исследования за рубежом / Отв. ред. Ю.М. Павлов, Э.Б. Алаев. – М.: Наука, 1973. – 303 с.
187. Римашевская Н.М., Мигранова Л.А., Бочкарева В.И., Волкова Р. Н. Копенгагенский самит: 5 лет после // Народонаселение. - 2001. - № 1. - С. 5.
188. Романова Л.А. Экономика региона: самостоятельность и государст¬венное регулирование. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1994. – 242 с.
189. Основи законодавства про культуру: Закон України від 05.10.91 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №45. – Ст.66.
190. Російсько-український словник термінів з теорії держави та права / Під ред. М.І. Панова .- Харків, 1993. – 232 с.
191. Румянцев О.Г. Енциклопедический юридический словарь. - М., 1997. - С. 225.
192. Русак Б. Місцеве самоврядування. Пора знімати декорації // Віче. – 2000. - №2. – С. 18-28.
193. Рябченко О.П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект): Автореф. дис. канд юр. наук .– К., 2000.- 22 с.
194. Саенко Ю.И. Моделирование показателей развития социальной
инфраструктуры. - К.: Наук. думка, 1991. - 168 с.
195. Саенко Ю., Ткачук А., Привалов Ю. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози. - К.: Інститут соціології НАНУ, 1997. -С. 7.
196. Сигов И. И. Обобществление производства и развитие системы управления экономикой. – М.: Экономика, 1977. - 215 с.
197. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. – К.: Наук. думка, 1997. – 263 с.
198. Скриль С.А Теоретичні проблеми ефективності законодавства в сфері державного управління: автореф. дис. канд юр. наук 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2001. — 21с.
199. Служащий советского государственного аппарата / Под ред. Ю.А.Тихомирова. – М.: Юридическая литература, 1970. – 287 с.
200. Социально-экономический потенциал региона / Долишний М.И., Бойко Е.И., Петрович И.М. и др. – К.: Наук. думка, 1985. – 218 с.
201. Социальная инфраструктура. / Отв. ред. Римашевская Н.М., Пациорковский В.В. - М.: ЦЭМИ АН СССР, 1989. - 165с. Социальная инфраструктура Украины: оценка и перспективы развития. - К.: Наук, думка, 1993. - 144 с.
202. Социальная инфраструктура: вопросы теории и практики. / Отв. ред. Кочерга А.И. - К.: Наук, думка, 1982. - 335 с.
203. .Статистичний щорічник України за 2001 рік / Державний комітет статистики України; Відп. за випуск В.А. Головко. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – 368 с.
204. Титарчук В. Деякі аспекти регіонального управління // Право України. – 1997.- №9.- С.46.
205. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник – М.: БЕК, - 1995.- 496 с.
206. Тищенко Н.М. Адміністративно-процесуальний статус громадян України: проблеми теорії та шляхи удосконалення. - Харків - 1998.- 239 с.
207. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины: Основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. – Симферополь: Таврия, 1997. – 311 с.
208. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Выборы органов местного самоуправления: конституционно-правовой аспект.- Xарьков: Факт, 1998.- 282с.
209. Тощенко С.Т. Социальная инфраструктура: сущность и пути
развития. - М.: Мысль, 1980. - 206 с.
210. Технологія єдиного обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України / За ред. Ю.М. Маршавіна, Л.Є. Ляміної. - К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000. - 300 с.
211. Трудовий кодекс. // Кодекси України. – том 2. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
212. Украинская советская энциклопедия: В 12 т. / Гл. ред. М.П. Бажан. - К.: Гл. ред. УСЭ, 1981. - Т. 6. - С. 550.
213. Україна у цифрах у 1998 році: Корот. стат. довід. / Державний комітет статистики України / Під ред. О.Г. Осауленка. – К.: Київ, 1999. – 208 с.
214. Управление социально-культурным строительством / Под ред. Г.А. Дорохова.- М.: Юрид. лит., 1980. - 264 с.
215. Фомина Г.Г. Взаимодействие органов государственной власти и органов местного самоуправления. - М.: Университетское сообщество, 2000.- 195 с.
216. Фрицкий О.Ф. Местные Советы народных депутатов и управление: Организационно-правовые проблемы. – К.: Вища школа, 1977. – 160 с.
217. Хилл Д.Т. Теория демократии и местное управление. – Лондон. - 1974. – С. 5.
218. Хмиль Ф. О путях формирования менеджмента в Украине // Экономика Украины. - 1996. - №11. - С. 92-95.
219. Цабрия Д.Д. Система управления (государственно-правовые аспекты).- М.: Юрид. лит. - 1990.- 175 с.
220. Цвєтков В.В. До питання про критерії ефективності управлінської діяльності // Вісник АПН України. – 1995. - №3. – С. 42-50.
221. Цвік М.В. Теория социалистической демократии (государственно-правовые аспекты). – К., 1986.- 138 с.
222. Самоуправление и самофинансирование регионов: теория и практика // Н.Г. Чумаченко, Б.М. Биренберг, Л.Г. Червова и др. – К. – Наук. думка, 1994. – 210 с.
223. Чумаченко Н.Г. Очерки по экономике региона. - К.: Наук. думка, 1995. – 338 с.
224. Шарипов А.Ю. Социальная инфраструктура в концепции ускорения. - Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1993. - 112 с.
225. Шевчук С. Возом до Європи за досвідом самоврядування // Командор. – 1997.-№1.- С. 11-12.
226. Шевчук С.В. Делегирование государственных полномочий как реализация компетенции государственного органа // Юридическая практика. – 1997. - №7. – С. 4-8.
227. Шилов В. Три подхода к понятию “регион” // Регион: проблемы