ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ ВІДКРИТОГО ТИПУ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………..…………..4
ВСТУП.....................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………17
1.1. Історичні аспекти розвитку адміністративно-правового регулювання діяльністю підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні……………………………………………………………………………17
1.2. Ступінь дослідженості зазначеної проблеми……………………………...35
1.3. Адміністративно-правові засади діяльності кримінально-виконавчих установ відкритого типу………………………………………………………...45
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...60
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИ-ЄМСТВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ ВІДКРИТОГО ТИ-ПУ………………………………………………………………………………...63
2.1. Підприємства кримінально-виконавчих установ відкритого типу як об’єкт організаційно-правового регулювання…………………………………63
2.2. Особливості адміністративно-правового регулювання у сфері праце-влаштування засуджених до обмеження волі………………………….............81
2.3. Організація виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу…………………………...97
Висновки до розділу 2………………………………………………………….113
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ ВІДКРИТОГО ТИПУ …….118
3.1. Гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародними правовими актами в контексті оптимізації функціонування кримінально-виконавчих установ…………………………………………………………………………..118
3.2. Удосконалення форм та методів державного управління підприємствами кримінально-виконавчих установ відкритого типу………………………….140
Висновки до розділу 3………………………………………………………….157

ВИСНОВКИ.........................................................................................................160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...........................165
ДОДАТКИ............................................................................................................202

ВСТУП

Актуальність теми. Вітчизняна КВС вступила до дещо іншого організаційно-правового та соціально-етичного русла, тісно пов’язаного з міжнародними правовими та соціально-етичними нормами, з концепцією прав людини. Цей шлях потребує не лише нових теоретичних підходів до проблем діяльності КВС, але й нового змісту та стилю наукового дослідження сфер її функціонування та визначення концептуальних адміністративних засад їх реалізації. На жаль, актуальною залишається невідповідність організації та діяльності установ кримінально-виконавчої системи новим вимогам та проголошеним цілям.
Вітчизняна виправна система знаходиться на шляху пошуку таких механізмів управління, які б змогли найорганічніше поєднати кримінально-виконавчі імперативи та заходи ресоціалізуючого характеру, особливо це стосується виробничої сфери, яка заповнює більшість часу засуджених під час відбування покарання.
Незважаючи на складність та важливість поставлених завдань, КВС перебуває поза увагою багатьох державних і громадських інститутів. Відсутні прогноз і наукове обґрунтування процесів, що відбуваються в УВП.
Аналіз функціонування установ виправного відомства на сучасному етапі розвитку нашої держави свідчить про недосконалість їх організаційно-правового забезпечення. Особливо відчутною вона є у діяльності виробничого комплексу цих установ.
Зважаючи на те, що установи виконання покарань є суб’єктами не лише кримінально-виконавчих, але й адміністративно-правових правовідно-син, ефективна організація діяльності їх підприємств є важливою складовою удосконалення державної політики у сфері діяльності виправної системи України загалом.
Актуальності темі дослідження додає видане Розпорядження Президента України „Про заходи щодо реформування Державної криміналь-но-виконавчої служби України” (21.05.2007 р.), метою якого є підвищення ефективності державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; створення сучасної пенітенціарної системи України, яка б відповідала європейським нормам і стандартам; удосконалення співробітництва з органами державної влади та органами місцевого самоврядування; оптимізація організаційної структури системи виконання покарань; удосконалення діяльності усіх її сфер; визначення цілей, пріоритетних напрямів та основних завдань реформування Державної кримінально-виконавчої служби України; формування у громадськості належного розуміння значення установ, що виконують кримінальне покарання.
Зосередивши увагу на організаційно-правових засадах діяльності підприємств нового для вітчизняної виправної системи інституту (установ відкритого тип), ми спробували довести необхідність ефективного виконання ними завдань, конструктивно використовуючи управлінський потенціал у сфері забезпечення засуджених до обмеження волі робочими місцями та надання їм професійних вмінь і навичок, залучаючи до виправного процесу усю свідому громадськість та органи державної влади і місцевого самоврядування.
В актуальності теми дисертації переконує ступінь наукової розробки проблематики дослідження, оскільки комплексного вивчення організаційно-правових засад діяльності кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні в контексті науки адміністративного права не проводилося. Аналіз наукових праць представників різних галузей права та інших наук допоміг авторові у формуванні комплексного уявлення щодо проблематики дослідження.
Наукові праці з адміністративного права В. Авер’янова, О. Андрійкова, Г. Атаманчука, Ю. Битяка, І. Голосніченка, Л. Кисіля, І. Коліушка, В. Колпакова, В. Курила, Н. Нижник, В. Шкарупи та багатьох інших вчених дозволяють визначити роль та місце УВП як державних установ, які виконують функції управління, у тому числі і діяльністю власних підприємств.
Питання удосконалення організації управління виробництвом УВП досліджені у працях А. Абрамової, В. Андрєєва, Б. Бурди, Г. Виноградова, С. Вороніна, А. Воробйова, В. Гапоненко, Н. Горазєєва, А. Козлової, Б. Коновалова, І. Константинова, Ж. Костериної, Є. Кунаєва, Л. Сапронової, Ю. Скрипника, А. Торопчинова, А. Устинова, Н. Чунькова та інших вчених.
Наукові праці М. Аблізіна, Є. Бодюла, П. Буликова, В. Васильця, В. Гераніна, А. Гренкіна, В. Горобцова, М. Дутова, А. Зубкова, В. Карушина, В. Квашиса, М. Кирилова, Л. Клюєва, І. Корячкіна, Л. Крахмальника, О. Міхліна, О. Новикова, В. Петрашева, П. Подимова, В. Селіверстова, В. Сілкова, Ю. Соловйова, М. Стручкова, С. Фаренюка, В. Фетисова та інших дослідників, торкаючись питань організаційно-правових засад діяльності виправних установ відкритого типу, сприяли формуванню в автора цілісної картини зазначеної проблематики.
Серед сучасних вітчизняних представників пенітенціарної науки потрібно назвати Є. Бараша, І. Богатирьова, А. Галая, А. Геля, С. Гречанюка, І. Жук, Л. Жук, А. Калінюк, Р. Калюжного, О. Колб, В. Корчинського, В. Льовочкіна, О. Неживець, В. Пєткова, О. Пташинського, Г. Радова, О. Романенка, В. Севостьянова, А. Степанюка, Ю. Чакубаша, Д. Ягунова та багатьох інших вчених.
В роботі використаний особистий практичний досвід здобувача у галузі адміністрування в установах виконання покарання.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена: 1) необхідністю глибокого аналізу чинного законодавства стосовно питань функціонування як КВУВТ, так і виробничої галузі КВС взагалі та КВУВТ зокрема; виявлення та окреслення найбільш проблемних питань організаційного та правового забезпечення їх діяльності; 2) потребою в обґрунтуванні важливості виробничо-професійної складової діяльності УВП саме у контексті забезпечення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених; 3) важливістю привернення уваги державних інституцій та усієї свідомої громадськості до нагальних проблем виправної системи; 4) потребою більш детального вивчення та застосування досвіду функціо-нування підприємств КВУВТ інших держав; 5) необхідністю дотримання міжнародних стандартів у сфері функціонування УВП під час залучення засуджених до виробничої діяльності; 6) нагальністю розробки науково обґрунтованих рекомендацій удосконалення організаційно-правових засад діяльності виправних установ відкритого типу та їх підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету. Тема роботи безпосередньо пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету та деякими організаційно-управлінськими аспектами НДР „Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0106U004241).
Мета i завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу законодавства України та практики його застосування розкрити організаційно-правові засади та особливості діяльності підприємств КВУВТ і виробити пропозиції щодо їх удосконалення.
Для досягнення визначеної мети дисертантом були поставлені такі основні завдання:
– обґрунтування адміністративно-правових засад організації діяльності КВУВТ як визначального елементу організаційно-правової побудови їх підприємств;
– з’ясування основних засад діяльності підприємств КВУВТ як об’єкта організаційно-правового регулювання;
– виявлення особливостей організаційно-правового регулювання трудової діяльності засуджених до обмеження волі;
– дослідження найбільш загальних проблемних питань організації діяльності сільськогосподарських підприємств КВУВТ;
– окреслення основних положень міжнародних правових актів та норм зарубіжного законодавства у контексті побудови ефективної пенітенціарної системи, зокрема КВУВТ, та її виробничого комплексу, спрямованих, передусім, на здійснення ними ресоціалізуючих функцій щодо засуджених;
– формулювання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного адміністративного та кримінально-виконавчого законодавства та інших нормативно-правових актів України з питань удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності підприємств КВУВТ, форм та методів державного управління у цій сфері.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу.
Предметом дослідження є адміністративно-правові норми, які регулюють організаційно-правові засади діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукуп¬ність методів і прийомів наукового пізнання. Головним серед них є загальнонауковий діалектичний метод, за допомогою якого проблемні питання діяльності підприємств КВУВТ досліджувались із позиції їх розвитку, в єдності соціального змісту і юриди¬чної форми. При аналізі стану наукової розробки проблеми застосовувався формально-логічний та системно-структурний методи. Теоретичні та правові засади організації діяльності КВУВТ досліджувались за допомогою порівняльного та формально-логічного методів. На основі історико-правового методу опрацьовано генезу підприємств КВУВТ в Україні. Аналіз підприємств УВП як об’єкта організаційно-правового регулювання здійснювався за допомогою системного підходу, аналізу і синтезу та статистичного методу. При встановленні особливостей організаційно-правового регулювання трудової діяльності засуджених до обмеження волі використовувався порівняльний та соціологічний методи (опитування засуджених до обмеження волі та працівників установ виконання покарань, безпосереднє спостереження, анкетування тощо). При вивченні положень міжнародних правових актів застосовано метод аналізу документів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером та змістом розглянутих проблем, а також об’єктом і предметом дослідження дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності підприємств КВУВТ.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових висновків і пропозицій:
уперше:
– обґрунтовано концептуальну сутність необхідності функціонування підприємств УВП як невід’ємного елементу виконання ними свого основного завдання – виправлення і ресоціалізації засуджених і у зв’язку з цим – необхідності державної підтримки виробничого сектора КВС;
– доведено, що організаційно-правове регулювання у сфері працевлаштування засуджених до обмеження волі має свої особливості порівняно з працевлаштуванням засуджених до позбавлення волі та відрізняється перевагами у контексті можливостей подальшої гуманізації (переважно, за рахунок полегшених умов режиму відбування покарання у виді обмеження волі);
запропоновано:
– зважаючи на функціонування різних видів УВП, розробити і прийняти відомчий нормативно-правовий акт з чітким визначенням організаційно-правових засад діяльності підприємств УВП, мети, завдань, цілей, принципів та особливостей їх діяльності;
– внести зміни до Закону України „Про пенсійне забезпечення” у частині передбачення певних пільг для працівників підприємств УВП, які не мають спеціальних звань;
– створити комісію з дослідження проблем організації працевлаштування засуджених серед працівників Управління виробничої діяльності та інженерного забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань, а в УВП – кабінети аналізу професійно-кваліфікаційної структури, трудових навичок та здібностей засуджених;
– ввести для засуджених до обмеження волі, які сумлінно ставляться до праці та не порушують режимних вимог, трудові відпустки у межах законодавчо закріпленої мінімальної відпустки;
– створити на рівні управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань сектор організації сільськогосподарського виробництва; перерахувати на рахунки сільськогосподарських підприємств УВП частину коштів, які виділяються на харчування засуджених, для проведення необхідних робіт з наступним погашенням сільськогосподарською продукцією;
– доповнити назву ст. 56 КВК України „Місця відбування покарання у виді обмеження волі” формулюванням: „та мета їх діяльності” з відповідним підпунктом: забезпечення процесу виправлення і ресоціалізації засуджених із широким залученням до нього представників громадськості, місцевих жителів, державних та недержавних організацій, запобігаючи ізоляції засуджених до обмеження волі від вільного середовища;
– доповнити ст. 61 КВК України „Обов’язки адміністрації виправного центру” такими обов’язками: забезпечення професійного навчання засуджених до обмеження волі з максимально ефективним використанням власної виробничої бази; посильна допомога у вступі засуджених до обмеження волі до навчальних закладів за межами виправного центру; всебічне заохочення і підтримка прагнень засудженого, за наявності відповідних умов в установі, займатись конкретною справою, ремеслом, новаторством, художнім промислом тощо;
удосконалено:
– систему принципів функціонування УВП шляхом її доповнення такими принципами: 1) максимального залучення засуджених до суспільно корисної праці на основі її ресоціалізуючих можливостей на базі власних виробничих потужностей УВП; 2) організації працевлаштування засуджених за наявною спеціальністю та їх професійного навчання у випадку її відсутності; 3) підпорядкування виробничо-господарської діяльності УВП виправним цілям; 4) державної підтримки соціально спрямованої діяльності підприємств УВП;
– шляхи оптимізації організаційно-правового регулювання діяльності підприємств УВП;
уточнено:
– організаційно-правове регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств УВП визначене як здійснюваний державою (шляхом прийняття нормативно-правових актів), Державним департаментом України з питань виконання покарань (шляхом прийняття відомчих нормативно-правових актів) і самим сільгосппідприємством (шляхом локальної правотворчості) вплив на комплекс суспільних відносин майнового, земельного, трудового, управлінського, кримінально-виконавчого тощо характеру, що складаються у сфері виробництва, переробки та реалізації даними суб’єктами аграрної продукції, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами та стимулювання діяльності (переважно за допомогою економічних важелів) з метою реалізації продовольчої безпеки кримінально-виконавчої системи та здійснення ресоціалізуючої функції щодо засуджених шляхом залучення останніх до трудового процесу на сільськогосподарських підприємствах УВП. У комплексі заходів з вирішення проблем сільськогосподарських підприємств УВП ведучими є аграрні реформи та заходи державного регулювання і підтримки;
– доцільність імплементації певних положень зарубіжного законодавства під час удосконалення організаційно-правових засад діяльності вітчизняних підприємств КВУВТ;
дістали подальшого розвитку:
– дослідження адміністративно-правових засад організації діяльності КВУВТ;
– встановлення особливостей організаційно-правового регулювання трудової діяльності засуджених до обмеження волі;
– осмислення ролі виробничих підприємств як невід’ємного елементу надання засудженим необхідних трудових вмінь та навичок;
– науковий аналіз з точки зору адміністративного права отримала діяльність підприємств КВУВТ та, зважаючи на дещо оптимістичніші показники стосовно її ефективності у порівнянні з підприємствами виправних установ закритого типу, в результаті якого було сформульовано висновок про значно вищі потенційні можливості підприємств саме цих установ (порівняно з іншими) у виконанні їх основного завдання – виправлення і ресоціалізації засуджених.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення та висновки, отримані в результаті дисертаційного дослідження, становлять науково-теоретичний та практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – дисертація може бути покладена в основу подальшої розробки проблем організації ефективного функціонування підприємств КВУВТ під час здійснення реформування усього виправного відомства;
– у правотворчості – у результаті проведеного дослідження сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи чинного національного законодавства, деякі з них, зокрема обґрунтування необхідності передбачення у законодавстві певних пільг для працівників підприємств УВП, використано при підготовці матеріалів до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (щодо особливостей пенсійного забезпечення працівників УВП, які не мають спеціальних звань, акт впровадження від 15.02.2007 р.);
– у правозастосовній діяльності – результати та пропозиції дослідження впроваджено у практичну діяльність Білоцерківської виправної колонії № 35 та її підприємства (акт впровадження від 12.09.2007 р.);
– у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Національного аграрного університету при викладанні дисциплін „Кримінально-виконавче право” та „Адміністративне право України” (акт впровадження від 27.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення є результатом самостійної роботи автора. Ідеї і розробки, що належать співавтору (наукова стаття), у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного аграрного університету, а також були оприлюднені на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми земельної реформи та шляхи її вирішення” (м. Київ, 10 березня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання” (м. Київ, 7–8 грудня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 18–19 травня 2006 р); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми прав людини та держави в умовах світової глобалізації” (м. Київ, 22 лютого 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження – 2006” (м. Дніпропетровськ, 20–28 лютого 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії” (м. Вінниця, 18–19 травня 2006 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, 6 з яких – у фахових виданнях з юридичних наук, 2 – у фахових виданнях з неюридичних наук та 5 тез виступів на наукових конференціях.
Структура дисертації. Структура й обсяг дисертаційної роботи зумовлені темою та поставленими завданнями. Дисертація складається із переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (398 найменувань) і додатків на 51 сторінці. Загальний обсяг дослідження – 252 сторінки, з яких 164 – основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження отримано нові висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні особливостей та закономірностей організаційно-правових засад діяльності підприємств КВУВТ.
1. Обґрунтовано необхідність функціонування підприємств УВП як невід'ємного елементу виконання ними свого основного завдання – виправлення і ресоціалізації засуджених, зокрема ефективного надання ними засудженим трудових вмінь та навичок, і у зв'язку з цим – необхідності державної підтримки виробничого сектора КВС.
2. Запропоновано доповнити систему принципів діяльності УВП такими принципами: а) максимального залучення засуджених до суспільно корисної праці на основі її ресоціалізуючих можливостей на базі власних виробничих потужностей УВП; б) пріоритету організації працевлаштування засуджених за наявною спеціальністю та їх професійного навчання у випадку її відсутності; в) підпорядкування виробничо-господарської діяльності УВП виправним цілям; г) державної підтримки соціально спрямованої діяльності підприємств УВП.
3. Виявлено певні особливості організаційно-правового регулювання у сфері працевлаштування засуджених до обмеження волі порівняно з працевлаштуванням засуджених до позбавлення волі та переваги у контексті можливостей його подальшої гуманізації, які полягають, переважно, у площині полегшених умов режиму відбування покарання у виді обмеження волі.
4. Автором пропонується:
– створити комісію із дослідження проблем організації працевлаштування засуджених серед працівників Управління виробничої діяльності та інженерного забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань, а в УВП – кабінети аналізу професійно-кваліфікаційної структури, трудових навичок та здібностей засуджених;
– внести зміни і доповнення до законів України „Про зайнятість населення” та „Про місцеві державні адміністрації”, які б передбачали підвищення відповідальності органів виконавчої влади за стан трудової зайнятості осіб, позбавлених та обмежених волі.
5. Спираючись на проведений науковий аналіз діяльності підприємств КВУВТ та, зважаючи на дещо оптимістичніші показники стосовно її ефективності у порівнянні з підприємствами виправних установ закритого типу, сформульовано висновок про значно вищі потенційні можливості підприємств саме цих установ (порівняно з іншими) у виконанні їх основного завдання - виправлення і ресоціалізації засуджених.
6. Організаційно-правове регулювання діяльності сільсько-господарських підприємств УВП визначено як здійснюваний державою, Державним департаментом України з питань виконання покарань і самим сільгосппідприємством вплив на майнові, земельні, трудові, управлінські, кримінально-виконавчі та інші суспільні відносини, що формуються у галузі виробництва, переробки та реалізації даними суб’єктами аграрної продукції, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами та стимулювання діяльності з метою забезпечення продовольчої безпеки установ КВС та здійснення ресоціалізуючої функції щодо засуджених шляхом залучення останніх до трудового процесу на сільгосппідприємствах УВП.
7. Автором запропоновано:
– розробити комплексну програму розвитку сільгоспвиробництва КВС;
– ввести механізми прямих дотацій та компенсацій для сільгосппідприємств КВС для заміщення витрат, які не покриваються реалізаційними цінами на продукцію, вироблену для потреб УВП;
– перераховувати на рахунки сільгосппідприємств УВП частину коштів, які виділяються на харчування засуджених, для проведення необхідних робіт із наступним погашенням сільгосппродукцією;
– забезпечити реалізацію співпраці з місцевими органами влади у питаннях забезпечення сільгосппідприємств УВП сільгосптехнікою та отримання кредитів на пільгових умовах, які поширюються на сільгоспвиробників;
– створити на рівні управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань сектор організації сільгоспвиробництва.
8. Обґрунтовано доцільність:
– здійснення реорганізації КВУВТ;
– закріплення за дільницями соціальної реабілітації УВП закритого типу статусу КВУВТ з відповідними змінами до законодавства;
– введення у штати виправного центру посади медичного працівника;
– реорганізації виправних центрів при УВП закритого типу в дільниці соціальної реабілітації;
– змінення тактики і методики інспектування діяльності виправних установ з акцентуванням на роботі управлінських структур на регіональному та центральному рівнях;
– доповнення ст. 61 КВК України „Обов’язки адміністрації виправного центру”;
– доповнення Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі положеннями щодо ліміту наповнення виправного центру, визначення розмірів віддаленості будинку адміністрації від іншої інфраструктури установи, наявності необхідних матеріально-технічних об’єктів, ліміту територій різноманітних служб та будівель тощо;
– фіксації у зазначеній Інструкції та у ч. 1 ст. 59 КВК України права засуджених до обмеження волі на отримання середньої та вищої освіти на екстернатній, дистанційній та заочній формах навчання у освітніх закладах тієї територіальної одиниці, в якій знаходиться виправний центр;
– розробки та прийняття Положення про виправний центр, у якому б ширше були викладені усі аспекти організації діяльності цієї установи.

9. Автором доведено необхідність:
– списання кредиторської заборгованості підприємств УВП;
– запровадження механізмів стимулюючої політики держави, які б забезпечили сприятливу правову платформу у вигляді пільг в оподаткуванні, вигідних кредитів та інших механізмів, передбачених ч. 2 ст. 12 ГК України, для організацій, які бажають вкладати кошти у виробництво виправних установ;
– розробки для кожного рівня управління конструктивних критеріїв оцінки ефективності діяльності підприємств УВП із підсиленням регіонального управлінського ланцюга;
– внесення зміни до Закону України „Про податок на додану вартість” у частині звільнення від податку на додану вартість операцій з продажу або безкоштовної передачі підприємствами УВП, допоміжними сільськими господарствами, виробничими майстернями КВС продукції для забезпечення потреб УВП, спрямувавши ці кошти на окремий спеціальний рахунок КВС для розвитку матеріально-технічної бази підприємств УВП та поліпшення рівня надання засудженим необхідних соціальних послуг;
– внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення” у частині передбачення певних пільг для працівників підприємств УВП, які не мають спеціальних звань;
– включення земель УВП та належних їм підприємств до переліку установ і організацій, які звільняються від плати за землю у ч. 3 ст. 12 Закону України „Про плату за землю”;
– прийняття змін до Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” та до Земельного кодексу України щодо неможливості передачі земель установ та підприємств КВС до приватної та комунальної власності;
– доопрацювання та узгодження проекту Концепції розвитку КВС України з передбаченням перекваліфікації її підприємств на «центри трудової адаптації засуджених» лише після відповідної диференціації щодо їх перспективності;
– створення однієї юридичної особи, що об’єднує у своєму складі УВП і її підприємство.
10. Аргументується доцільність створення у складі КВС України на базі кримінально-виконавчої інспекції служби пробації зі встановленим обов’язком у наданні допомоги при забезпеченні організації діяльності КВУВТ (широке залучення до неї громадськості, посильна допомога у професійному та трудовому аспектах діяльності засуджених до обмеження волі, індивідуально-психологічна робота тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ягунов Д.В. Державне управління пенітенціарною системою України: механізми ресоціалізації засуджених. – Дисертація … к.ю.н. – Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України. – Одеса. – 2004. – 234 с.
2. Маньков А.Г. Уложение 1649 года: Кодекс феодального права России. – Л.: Наука, 1980. – 344 с.
3. О. Царьков, В. Шатилов. Производственный комплекс. – Преступление и наказание. – 2004. – № 3. – С. 18–20.
4. Российское законодательство Х-ХХ веков: [Тексты и комментарии]: в 9 томах. – Т. 5: Законодательство периода расцвета абсолютизма. – М.: Юрид. лит., 1984. – 527 с.
5. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: Лекции. В 2–х т. – Т. 2. – М.: Наука, 1994. – 393 с.
6. Шелкопляс В.А. Карательный аппарат России во второй половине ХІХ века. М., 1994. – С. 84.
7. Познышев С.В. Основы пенитенциарной науки. – М.: Мосполиграф, 1923.– 343 с.
8. Гулак О.В. Короткий історичний нарис розвитку підприємств кримі-нально-виконавчих установ в Україні. – Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – Щорічний бюлетень. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – С. 418–427.
9. История исправительно-трудовых учреждений Беларуси: Курс лекций. – МВД РБ, АМВД – Мн., 1999. – 219 с.
10. М. Детков. Производство и труд в свете реформ системы исполнения уголовных наказаний в Российском государстве. – Ведомости уголовно-исполнительной системы. – 2003. – № 6. – С. 35-40.
11. Руднік В. Соціальні проблеми кримінального покарання у вигляді позбавлення волі та його альтернативи. – Європейські громадські санкції та заходи (матеріали семінарських слухань, 11-12 квітня 2000 року). Мініс-терство юстиції України – Рада Європи, 2000. – С. 95–103.
12. Дорошенко И.А., Кетов В.К. Первые исправительно-трудовые учрежде-ния. – Исправительно-трудовые учреждения: Бюллетень ВНИИ МВД СССР.– 1979 г. – № 7. – С. 72–73.
13. Стучка П.И. Избранные решения по марксистско-ленинской теории права. – Рига: Латв. гос. изд-во, 1964. – 750 с.
14. В.Г. Розумный. Исправительно-трудовое право Украинской ССР в 1917–1925 гг. – Авотреферат дис…к.ю.н. – Харьк. юрид. ин-т. – Харьков, 1970. – 21 с.
15. Зібрання постанов Уряду України: журн. – К., 1920. – № 5. – Ст. 82.
16. Сборник декретов, положений, инструкций и циркуляров по ЦеКарОт за 1920 г. – Х.: НКЮ УССР, 1921. – 160 с.
17. Становление советского исправительно–трудового права (октябрь 1917-1925 гг.): Учеб. пособие. – Вып. 1. – Ч. 2. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1984. – 84 с.
18. Савицкий Т. Исправительно-трудовые сельскохозяйственные колонии. – Х.: Юриздат Наркомюста Украины, 1925. – 55 с.
19. Стефанов С.О. Організаційно-правові проблеми трудової зайнятості засу-джених у місцях позбавлення волі. – Дисертація … к.ю.н. – Одеська нац. юр. академія. – Одеса, 2002. – 191 с.
20. Паше-Озерский Н.Н. Исправительно-трудовой кодекс УССР: текст с постатейным комментарием. – Харьков, 1928. – 192 с.
21. Салаутдинов С.А. Условное осуждение к лишению свободы с обязатель-ным привлечением осужденного к труду: Автор. дис. … к.ю.н.: 12.00.08 – Всесоюз. инст. по изучению и разр. мер предупр. прест-ти . – М., 1973. – 24 с.
22. Петрашев В.Н. Условное освобождение из мест лишения с обязательным привлечением осужденного к труду: Учеб. пособ. – М.: АМВД СССР, 1981. – 72 с.
23. З.А. Астемиров. История советского исправительно-трудового права.: Лекция / Рязанская ВШ МВД СССР. – Рязань, 1975. – 52 с.
24. Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ, Т. 2. – М.: ИНКОМ НВ, 1991. – 576 с.
25. Бехтерев Ю., Кесслер М., Утевский Б. Исправительно-трудовое дело в вопросах и ответах. – Под ред Е. Ширвиндта. – М.: Изд-во НКВД РСФСР, 1930. – 188 с.
26. Крахмальник Л.Г. Кодификация исправительно-трудового законодатель-ства. – М. – 1978. – 280 с.
27. Организация труда осужденных к лишению свободы и экономика испра-вительно-трудовых учреждений. – Академия МВД СССР. – Москва, 1981. – 381 с.
28. Соколов Б.В. Наркомы страха. Ягода, Ежов, Берия, Абакумов. – М.: АСТ–ПРЕСС КНИГА, 2001. – 384 с.
29. Авербах И.Л. Проблема закрепления перековки. – Проблемы уголовной политики. – Книга 1 (сборник статей). – М.: ОГИЗ. – 1935. – С. 101–118.
30. Киреев Ю.А., Пастухов Ю.М., Родионова Л.М., Щекотихина В.Е. – Организация труда осужденных на предприятиях ИТК. – Под ред. В.А. Бут-кина: Учебное пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1987. – 64 с.
31. Conquest Robert. The Soviet Police System. – „The Bodley Head”, 1968. – 103 p.
32. Кузьмин С.И. Исправительно-трудовые учреждения в СССР (1917-1953 гг.). – АМВД СССР. – М., 1991. – 132 с.
33. Радов Г.А. Персонал и взаимодействие тюрьмы и общества. – Тюрьма и общество. – Материалы семинара 27–29 мая 1999 года. – Донецк: Донецкий мемориал, 1999. – 140 с.
34. Кузьмин С.И. Деятельность исправительно-трудовых учреждений (1936-1960 гг.). – АМВД СССР. – М., 1989. – 94 с.
35. Панасенко В.З. Из истории становления и развития ИТУ МВД СССР. – Алма-Ата, 1987. – С. 47.
36. Аблизин Н.Ф., Подымов П.Е. Исправительно-трудовая колония-поселе-ние: Пособие. – М.: Всес. ин-т охраны общ. пор. МООН СССР, 1967. – 83 с.
37. Мелентьев М.П., Жарый В.Д. Становление и развитие испарвительно-трудового законодательства Украинской ССР: Учеб. пособ. – Домодедово: ВИПКРР ИТУ МВД СССР, 1989. – 110 с.
38. Указ Президії Верховної Ради СРСР „Про внесення доповнень і змін в Основи виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік” від 23.03.1977 р. – Відомості Верховної Ради УРСР. – 1977. – № 7. – Ст. 118.
39. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1973. – 287 с.
40. Дементьев В.И. Лишение свободы: уголовно–правовой и исправительно-трудовой аспекты. – Ростов: Издательство Рост. ун-та, 1981. – 156 с.
41. Кузьмин С.И. Развитие советских исправительно-трудовых учреждений в 60 – 80-х годах: Учебное пособие. – АМВД СССР. – М., 1990. – 91 с.
42. Организационно–экономическое развитие промышленных предприятий уголовно-исполнительной системы. – http: // www. mirrabot.com.
43. Богатырев И. Совершенствование системы управления исправительно-трудовыми учреждениями. – К новой жизни. – 1979. – № 7. – С. 5.
44. Стручков Н.А. Новые аспекты использования наказания и перевоспи-тания. – Воспитание и правопорядок. – 1981. – № 6. – С. 66.
45. Василец В.Б. Проблеми попередження втеч засуджених з колоній-посе-лень. – Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуаль-ного законодавства: Міжвуз. зб. наук. праць. – Київ: УАВС, 1993. – 176 с.
46. Горобцов В.И., Силков В.Е. Юридическая природа наказания, отбывае-мого в колониях-поселениях. – Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью. – Свердловск, 1983. – С. 103–108.
47. Зелинский А.Ф. Некоторые проблемы исправительно-трудового права в свете современных психологических представлений. – Повышение эффектив-ности исполнения уголовного наказания в свете решений ХХVII съезда КПСС. – Рязань, 1988. – С. 96–97.
48. Клюев Л.В. Четкое определение прав и обязанностей осужденных как гарантия законности в деятельности администрации колоний-поселений. – Предупреждение правонарушений в ИТУ и спецкомендатурах администра-тивно-правовыми средствами. – К., 1983. – С. 155–159.
49. Мелентьев М.П. Проблемы выражения и закрепления в уголовно-исполнительном законодательстве политической и воспитательной функции права. – Труды Академии МВД СССР: правовые и организационные основы исполнения уголовных наказаний. – М., 1991. – С. 38–42.
50. Фаренюк С.Я. Совершенствование правового регулирования деятельности колоний-поселений. – Проблемы совершенствования деятель-ности уголовно-исполнительной системы: Материалы науч.-практ. конферен-ции (13-14 мая 1993 г. ). – К., 1994. – С. 91–95.
51. Чакубаш Ю.В. Формування наукового погляду на тюрму як суспільно-державний інститут. – Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – Бюле-тень КІВС. – 1998 р. – № 1 (3). – С. 27–39.
52. J. Howard. The State of the Prisons. London: J.M. Dent and Sont Ltd; N.Y.: E.P. Dutton and Co. Inc., 1929. – P. 1–16.
53. Сергеевский Н.Д. Наказание в русском праве XVII. – СПб., 1888. – 580 с.
54. Гернет М.Н. История царской тюрьмы. – В 5-ти т. – Изд. 3-е. – М.: Госю-риздат, 1960. – Т. 1. – 384 с.
55. Гернет М.Н. История царской тюрьмы. – В 5-ти т. – Изд. 3-е. – М.: Госю-риздат, 1961. – Т. 3. – 430 с.
56. Генкин Н.О. О тюремном заключении. – СПб.: Сенатская типография, 1869. – 315 с.
57. Исаев М. Основы пенитенциарной политики. – Москва – Ленинград: Гос. изд-во, 1927. – 200 с.
58. Пионтковский А.А. Тюрьмоведение. Его предмет, содержание, задачи и значение. – Одесса: типогр. штаба Одесского военного округа, 1892. – 16 с.
59. Принс А. Преступность и репрессия. – Уголовно-юридический очерк. –Пер. под ред., с пред. и прим. В.В. Пржевальского. – М.: Изд-во Гроссман и Кнебель, 1898. – 210 с.
60. Галай А.О. Організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу установ виконання покарань. – Дисертація … к.ю.н.: 12.00.07. – Національна академія державної податкової служби України. – К., 2003. – 214 арк.
61. Бараш Є.Ю. Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань. – Автореферат дис. … к.ю.н. – Харк. НУВС. – Харків. – 2006 р. – 20 с.
62. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України. – Упор. Г.О. Радов, І.І. Резник. – Київ: РВВ КІВС, 1998. – Т. 1. – 414 с.
63. Пенитенциарный кодекс УССР. Проэкт НКВД УССР. – Харьков: Изд. НКВД УССР, 1924. – 62 с.
64. Утевский Б.С. Сеть исправительно-трудовых учреждений и управление ими. – М.: НКЮ РСФСР, 1934. – 28 с.
65. Артамонов В.П. Наука советского исправительно-трудового права: Учеб-ное пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1974. – 130 с.
66. Немченко М.І., Гамалій О.Г. Основи управління органами виконання покарань. – Частина 1: Збірник лекцій. – К.: РВВ КІВС, 2000. – 100 с.
67. Абрамова А.М. Учет готовой продукции и ее реализации в ИТУ: Лекция.– Рязанская высш. школа МВД СССР. – Рязань, 1981. – 32 с.
68. Азарович М.З., Гусев В.М. Планирование на промышленных предпри-ятиях ИТУ. – М.: ВШ. – 1967. – 21 с.
69. Андреев В.Л. Хозяйственные связи ИТУ и их правовое регулирование в новых условиях работы: Учебное пособие. – МВД СССР; ВИПККР ИТУ. – Домодедово, 1990. – 112 с.
70. Бугрин Б.П. и др. Повышение качества продукции на предприятиях ИТУ: Учебное пособие. – МВД СССР; ВИПККР ИТУ. – Домодедово, 1988. – 70 с.
71. Бурда Б.П., Сторчай В.М. Основные фонды и производственные мощно-сти предприятий ИТУ, пути их использования: Лекция. – Домодедово, 1983.– 32 с.
72. Виноградов Г.Н. Анализ хозяйственно-финансовой деятельности пред-приятий ИТУ: Учебное пособие / МВД СССР; ВИПККР ИТУ. – Домодедово, 1986. – Ч. 1. – 112 с.
73. Воронин С.Н. Совершенствование управления материальными ресурсами в производстве МВД СССР: Учебное пособие. – Акад. МВД СССР. – М., 1980. – 115 с.
74. Воронин С.Н., Козлова А.П. Научно-технический прогресс в производ-стве ИТУ: Учебное пособие. – Караганд. высш. школа МВД СССР. – Карага-нда, 1984. – 98 с.
75. С.Н. Воронин, А.П. Козлова, А.Г. Торопчинов. Основы организации упра-вления производством исправительно-трудовых учреждений. – МВД СССР, Рязанская высш. школа. – Рязань, 1984. – 77 с.
76. Воробьев А.Ф., Родионова Л.М. Качество продукции и стимулы его повышения на предприятиях ИТУ. – ВНИИ МВД СССР. – М, 1980. – 48 с.
77. Гапоненко В.Ф. и др. Научно-технический прогресс и интенсификация производства в системе исправительно-трудовых учреждений. – Караганд. высш. школа МВД СССР. – Караганда, 1989. – 129 с.
78. Горазеев Н.Г. Программно-целевое управление промышленным предпри-ятием ИТУ. – Реализация гуманистических начал решений ХХVІІ съезда КПСС в сфере исполнения уголовно-правовых мер воздействия и исправ-ления осужденных. – Рязань, 1989. – С. 205–207.
79. Горюнов А.В. Комплекс экономических стимулов в системе управления техническим развитием производства на промышленных предприятиях ИТУ.– Автор. дис. … к.э.н. – Акад. МВД СССР. – М., 1988. – 20 с.
80. Гуревич В.С. Принцип законности в хозяйственной деятельности исправительно-трудовых учреждений. – В кн.: Труды ВШ МВД СССР. – Вып. 29. – М., 1970. – С. 35–38.
81. Дружинин В.С. Социально-экономическое планирование в системе ИТУ: Учебное пособие. – Акад. МВД СССР. – М., 1984. – 50 с.
82. Еферин В.П., Мотин В.В. Оценка и выбор оптимальных экономических, хозяйственных и технических решений: Учебное пособие. – ВИПКРР ИТУ МВД СССР. – Домодедово, 1984. – 69 с.
83. Л.А. Жук. Социальные проблемы занятости осужденных. – УАВД. – К., 1992. – 167 с.
84. Злыденко В.В. и др. Задачи дальнейшего совершенствования производ-ством ИТУ: Конспект лекций. – ВИИПКРР ИТУ МВД СССР. – Домодедово, 1982. – 24 с.
85. Коновалов Б.И. Производственная деятельность ИТУ на службу исправ-лению осужденных. – Исправительно-трудовые учреждения: Бюллетень ВНИИ МВД СССР. – № 5. – М. – 1978. – С. 3–8.
86. Константинов И.Г. Объекты труда для осужденных: Методологические вопросы приобщения осужденных к труду. – ВНИИ МВД СССР. – М.: 1979.– 96 с.
87. Константинов И.Г., Сафронов В.Н. Выбор видов производств для ИТУ. – ВНИИ МВД СССР. – М.: 1978. – 60 с.
88. Королев Г.И. Сетевые методы в планировании производства ИТ: Учебное пособие. – МВД СССР. – Рязанская высш. школа. – Рязань, 1986. – 71 с.
89. Костерина Ж.Г. Пути повышения экономической эффективности произ-водства в ИТУ. – МВД УССР. – МВД СССР ГУ ИТУ. – К.: 1978. – 78 с.
90. Кочеровцев А.Ф. Принципы учета основных хозяйственных процессов в ИТУ: Учебное пособие. – Рязанская высш. школа МВД СССР. – Рязань, 1985.– 60 с.
91. Кунаев Э.Н. Развитие хозрасчетных отношений на предприятиях ИТУ: Лекция. – Караганд. высш. школа МВД СССР. – Караганда, 1984. – 36 с.
92. Прозументов Л.В. К вопросу о привлечении осужденных, отбывающих лишение свободы к участию в управлении производством ИТУ. – Вопросы повышения эффективности борьбы с преступностью. – Томск. – 1979. – С. 35–38.
93. Л.А. Сапронова, Ж.Г. Костерина. Бюджетная (хозяйственная) деятель-ность ИТУ: Лекция. – М. Акад. МВД СССР, 1978. – 24 с.
94. Скрипник Ю.М. Организация работы аппаратов управления по эффектив-ности использования основных производственных фондов предприятий ИТУ: Лекция. – Акад. МВД СССР. – М., 1990. – 32 с.
95. Сулейманова З.М. Динамика показателей эффективности производства предприятий системы МВД. – Труды КВШ МВД СССР. – Вып. 9. – К., 1975.– С. 26–33.
96. Устинов А. Эффективность и качество. – Воспитание и правопорядок. – 1984. – № 8. – С. 2–5.
97. Харченко П. Совершенствование оргструктуры ИТУ и его предприятия. – К новой жизни, 1975. – № 4. – С. 41–42.
98. Н.И. Чуньков. Совершенствование правовых форм воздействия инжене-рно-технических работников на осужденных в условиях реорганизации управления производством мест лишения свободы. – Проблемы теории и практики борьбы с преступностью. – Томск, 1983. – С. 90–97.
99. Люблинский П. Эксплуатация труда заключенных в США. – Карательная политика капиталистических стран. – М.: Государственное издательство „Советское законодательство”, 1933. – С. 153–197.
100. А.А. Аксенов. Проблемы формирования теории управления испра-вительно-трудовыми учреждениями. – Проблемы совершенствования деятельностью исправительно-трудовых учреждений: Сборник научных трудов. – Рязань: МВД СССР, 1989. – 149 с.
101. Анисимков В.М. Управление органами, исполняющими наказание. –Актуальные вопросы теории и практики: Учебное пособие. – Академия МВД СССР. – М., 1989. – 99 с.
102. Артамонов В.П. Управление органами, исполняющими наказание (основные положения): Учебное пособие. – Академия МВД СССР. – М., 1985. – 84 с.
103. Багрий-Шахматов Л.В. Совершенствование управления исполнением уголовных наказаний. – ИТУ. – М. – 1979. – № 8. – С. 31–32.
104. Г.П. Байдаков. Педагогическое содержание исправительно-трудового права и правового регулирования исправительно-трудового воздействия на осужденных. – Совершенствование законодательных основ исполнения уголовных наказаний. – М., 1988. – С. 43–50.
105. Брызгалов В.Н., Коломиец В.Т. Некоторые вопросы организации и управления ИТК. – К.: Наука, 1969. – 123 с.
106. Герцензон А.А. Уголовное право и социология. – Проблемы социологии уголовного права и уголовной политики. – М.: Юр. лит., 1970. – 288 с.
107. Детков М.Г. Основные факторы, определяющие эффективность исправи-тельно-трудового процесса. – Реализация гуманистических начал решений ХХVІІ съезда КПСС … в сфере исполнения угол.-прав. мер воздействия и исправления осужденных. – Рязань, 1989. – С. 145–147.
108. Зубков А.И. Концепция перестройки исправительно-трудовой деятель-ности в СССР на современном этапе. – Рязань: РВШ МВД СССР. – 1989. – 124 с.
109. Зубков А.И. Карательная политика России на рубеже тысячелетий (в связи с проектом федерального закона „О внесении в некоторые законода-тельные акты Российской Федерации изменений и дополнений по вопросам Уголовно-исполнительной системы”). – М.: PRI, 2000. – 84 с.
110. Ю.А. Коновалов. Теснее связь науки и практики. – Проблемы перестро-йки деятельности органов, исполняющих наказания в виде лишения свобо-ды. – Уфа, 1991. – С. 62–65.
111. Костецкий А.В. Проектирование системы управления ИТУ: Учебное пособие для учеб. заведений системы МВД СССР. – Под ред. Туманова Г.А.– М.: Всесоюзный институт повышения квалификации руководящих работни-ков ИТУ, 1989. – 103 с.
112. Кузьмин С.И. Политико-правовые основы становления и развития ИТУ: Академия МВД СССР, 1988. – 95 с.
113. Петров С.М. Организационные и правовые основы управления исполне-нием наказания в исправительно-трудовых колониях: Учебн. пособ. – Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1991. – 112 с.
114. М.П. Стурова. О соотношении права, управления, педагогики, психоло-гии в процессе исполнения уголовных наказаний. – Правовые и организаци-онные основы исполнения уголовных наказаний. – М., 1991. – С. 133–139.
115. Стручков Н.А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1970. – 272 с.
116. Туманов Г.А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка. – М.: Юрид. лит., 1972. – 232 с.
117. Фефелов В. Совершенствовать структуру ИТУ. – К новой жизни. – 1975. – № 10. – С. 24–26.
118. Шмаров И.В. Эффективность деятельности ИТУ. – М.: Юридическая литература, 1968. – 183 с.
119. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-организационные аспекты). – К.: Наукова думка, 1990. – 145 с.
120. Виконавча влада і адміністративне право. – За заг. ред. В.Б. Авер’яно- ва. – К.: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
121. Андрійко О.Ф. Деякі проблеми адміністративної реформи в Україні. – Правова держава. – Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К. – 2002. – Вип. 13. – С. 284–290.
122. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления.— М.: Юридическая литература.— 1990.— 35 с.
123. Битяк Ю.П. Державна служба в СРСР і розвиток її демократичних основ. – Х.: Видавництво УНКВО при Мінвузі УРСР. – 1990. – 64 с.
124. Голосніченко І.П. Значення адміністративного права в умовах демокра-тичних перетворень суспільства. – Право України. – 1998. – № 11. – С. 21.
125. Кисіль Л.Є. Зарубіжний досвід правового регулювання адміністративних процедур. – Правова держава. – Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К. – 2002. – Вип. 13. – С. 269–275.
126. Коліушко І.Б. Проблеми правового забезпечення адміністративної реформи. – Правова держава. – Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К. – 2002. – Вип. 13. – С. 241–248.
127. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрін-ком Інтер, 2001. – 752 с.
128. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України: сучасна парадигма. Монографія / За заг. ред. В.К. Шкарупи. – К.: НАУУ, 2007. – 327 с.
129. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник / УАДУ при Президентові України. – К.: Видавництво УАДУ, 1998. – 159 с.
130. Байчиков Н.И., Карусев Н.И. Организационное и правовое регулиро-вание изобретательства и рационализаторства осужденных в исправительно-трудовых колониях / Лекция. – МВД СССР. – Рязанская ВШ. – Рязань, 1977.– 24 с.
131. Верещагин В.А. Методы оценки использования труда осужденных / ВНИИ МВД СССР. – М., 1979. – 64 с.
132. Гусев В.М. Учебно-методическое пособие для заочников по изучению курса „Организация труда осужденных к лишению свободы и экономика ИТУ”: ВШ МООП РСФСР. – М., 1965. – 32 с.
133. Деев В. Организация труда. – Воспитание и правопорядок. – 1982. – № 11. – С. 67.
134. В.А. Елеонський. Лишение свободы как наказание, соединенное с исправительно-трудовым воздействием. Учебное пособие. – Рязань, 1975. – 56 с.
135. Организация трудового использования осужденных на контрагентских производственных объектах: Учебное пособие / Под ред. Ю.А. Киреева. – ВНИИ МВД СССР. – М., 1990. – 56 с.
136. К.Р. Песлян, В.М. Слюсаренко. Опыт работы учреждений исполнения наказания Днепропетровской области по организации трудовой занятости осужденных в условиях перехода к рыночным отношениям. К.: ГУИН МВД Украины, ин-т подг. кадров ОИН. – 1993. – 15 с.
137. Коновалов Б.И. Проблемы и пути обеспечения трудовой занятости осужденных. – Исправительно-трудовые учреждения. – М. – № 20. – 1982. – С. 3–7.
138. А.М. Корсакевич, Ю.А. Ленонцев. О трудовых отпусках лицам, осужде-нным к лишению свободы. – Исправительно-трудовые учреждения, № 11. – М., 1980, с. 29–30.
139. Ланкин Н.И. Правовые и организационные вопросы участия осужденных в управлении производством ИТУ // Актуальные проблемы государства и права на современном этапе. – Томск, 1985. – С. 213–214.
140. Митюров Б.Н., Макаренко А.С. О производственном труде и его роли в воспитании. – Материалы второй респ. научн.-практ. конференции по вопросам творч. использования педагогического наследия А.С. Макаренка. – К. – 1964. – С. 97–107.
141. Маслов Е.А. Качественный уровень рабочей силы на предприятиях ИТУ / Е.А. Маслов и др., МВД СССР; ВНИИ. – М., 1983. – 80 с.
142. Медведев В.С. Воспитательное назначение общеобразовательного и профессионального обучения осужденных к лишению свободы в исправи-тельно-трудовых учреждениях: Методические рекомендации. – К.: КФ ВИПК МВД СССР, 1990. – 8 с.
143. Невский В.В., Селиверствов В.И. Совершенствование трудового перево-спитания осужденных в ВТК. – Правовые и организационные вопросы. – Учебн. пособие. – Домодедово: РИО МИПК раб-в ОВД, 1992. – 121 с.
144. Новосельцев В.К. Вопросы правового регулирования труда осужденных к лишению свободы // Проблемы перестройки деятельности органов испол-нения наказаний в виде лишения свободы. – Уфа, 1991. – С. 66–67.
145. Панкратов В.К., Слюсаренко В.М. Организация и нормирование труда в ИТУ: Учебное пособие / ВИПКР ОВД. – Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1991. – 63 с.
146. В.К. Панкратов, Ю.Н. Сайфулин, В.М. Слюсаренко. Материальное стимулирование труда осужденных в хозрасчетной деятельности предпри-ятий ИТУ: Учебное пособие. – Под ред. В.К. Панкратова. – ВСПК МВД СССР. – Домодедово. – 1984. – 72 с.
147. Петухов Н.Н., Кычков В.И. К вопросу об эффективности правового регулирования общественно полезного труда осужденных к лишению свободы // Повышение эффективности исполнения уголовных наказаний в свете решений ХХVІІ съезда КПСС. – Рязань, 1988. – С. 82–86.
148. В.С. Радкевич и др. Виды трудовой деятельности лиц, осужденных к лишению свободы: Учебное пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1987. – 56 с.
149. Ременсон А.Л. К вопросу об оплате труда осужденных // Итоговая научная конференция юрид. ф-тов. – Томск. – 1990. – С. 147.
150. Сапронова Л.А. Труд осужденных на предприятиях ИТУ: организаци-онные вопросы охраны труда осужденных: Учебное пособие / Акад. МВД СССР. – М., 1982. – 47 с.
151. Н.Е. Савельев. О целесообразности закрепления в исправительно-трудо-вом законодательстве порядка распределения осужденных по ИТУ с учетом профессий, специальностей. – Совершенствование законодательных основ исполнения уголовных наказаний. – МВД, ВНИИИ. – М, 1988. – С. 33–37.
152. Терешатов И.Г., Гусев В.М. Некоторые вопросы организации труда осужденных к лишению свободы и экономики ИТУ. – Материалы Всесоюз-ного семинара преподавателей ИТП … СВШ МООП СССР. – М., 1968. – С. 138–147.
153. Трусов К.В. Правовое регулирование и организация труда осужденных в ИТК в новых условиях хозяйствования: Автореф. дисс. … к.ю.н. – Акад. МВД СССР. – М., 1991. – 24 с.
154. Цирюльский Л.А. Профессионально-техническое обучение в колониях. – Политотдел ИТУ МВД СССР. – М., 1971. – 32 с.
155. Чураков В.Я. Разработка баланса трудовых ресурсов ИТУ. – Методичес-кие рекомендации. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1980. – 32 с.
156. Якушкин Я.С. Материальное стимулирование труда и его особенности на предприятиях исправительно-трудовых учреждений: Учебное пособие / ВПУ ВМД СССР. – Л., 1975. – 38 с.
157. Бодюл Є.М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу. – Автореферат … к.ю.н. – НАВСУ. – Київ. – 2005. – 18 с.
158. П. Булыков. Лишает ли свободы колония-поселение? // Российская юстиция. – 2001. – № 6. – С. 56.
159. Геранин В.В. Правовое положение лиц, отбывающих наказание в исправительно-трудовых колониях-поселениях: Автореф. … к.ю.н. – Акад. МВД СССР. – М., 1990. – 21 с.
160. А.М. Гренкін. Обмеження волі на сучасному етапі розвитку криміналь-но-виконавчої системи України. – Проблеми пенітенціарної теорії і практи-ки. – К.: КІВС, 2002. – 167 с.
161. Дедюхин В.В. О некоторых особенностях исполнения наказания и профилактики преступлений в ИТК-поселениях // Сборник статей адъюнктов и соискателей. – М., 1973. – Вып. 1. – С. 111–115.
162. Дутов М.А. Правовые и организационные вопросы исполнения наказания и перевоспитания осужденных, переведенных в исправительно-трудовые колонии-поселения. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1981. – 54 с.
163. Зарва Г. Отбывание наказания в виде ограничения свободы в исправи-тельных центрах бесперспективно // Законность. – 2003. – № 12. – С. 33–34.
164. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном пра-ве. – М.: Госюриздат, 1961. – 152 с.
165. Карушин В.И. Больше внимания колониям-поселениям. – В кн.: Испра-вительно-трудовые учреждения. – № 13. – М., 1980, с. 19–21.
166. Квашис В.Е., Фетисов В.З. Особенности исправления и перевоспитания осужденных в ИТК-поселениях. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1973. – 144 с.
167. Кириллов М.А. Правовое регулирование и организация функциониро-вания исправительно-трудовых колоний-поселений: Автореф. дис. … к.ю.н. – Юрид. ин-т МВД России. – М., 1995. – 22 с.
168. Клюев Л.В. Правовые основы функционирования исправительно-трудовых колоний-поселений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1986. – 92 с.
169. Ковач К., Шутов Ю. Включение в общий трудовой стаж времени работы в колонии-поселении как стимул исправления осужденных. – Соц. закон-ность, 1978, № 11, с. 53–54.
170. Корячкин И.М. ИТК-поселения и их роль в социальной адаптации правонарушителей: Учебное пособие. – МВД СССР. – Рязань, 1977. – 50 с.
171. Крахмальник Г.Г. Исправительно-трудовые колонии-поселения. – В кн.: Ученные записки. – Вып. 19. – ВН ИИСЗ. – М., 1969, с. 132–143.
172. Куреев А. Большое внимание колониям-поселениям // К новой жизни. – № 8. – 1974. – С. 5–8.
173. А.Ш. Мамодияров. Вопросы совершенствования исполнения наказаний в колониях-поселениях // Реализация гуманистических начал решений ХХVІІ съезда КПСС в сфере исполнения уголовно-правовых мер воздействия и исправления осужденных. – Рязань, 1989. – С. 125–127.
174. Минаков Ю.А., Соловьев Ю.Д., Орловский А.С. Исправительно-трудо-вая колония-поселение для лиц, совершивших умышленные преступления: личность сужденных и проблемы исполнения наказания // Уголовное наказание и проблемы его исполнения в условиях перестройки деятельности органов внутренних дел. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1990. – С. 3–15.
175. Михлин А. Колония-поселение и ограничение свободы // Соц. закон-ность. – 1991. – № 4. – С. 51–53.
176. Новиков А.А. Осужденные, отбывающие наказание в колониях-поселениях (по материалам специальной переписи осужденных 1970 г.). – М.: ВНИИ МВД ССР, 1972. – 45 с.
177. Петрашев В.Н. Исполнение наказаний, связанных с ограничением свободы: Учеб. пособие. – М.: Акад. МВД СССР, 1986. – 80 с.
178. Подымов П.Е. Новый шаг по пути совершенствования советской исправительно-трудовой системы // Сов. государство и право. – 1964. – № 8.– С. 99–105.
179. Селиверстов В.И. Правовое положение лиц, отбывающих наказания, связанные с исправительно-трудовым воздействием, без изоляции от общества. – М.: Акад. МВД СССР, 1987. – 70 с.
180. Стручков Н.А. Новый институт советского права // К новой жизни. – 1964. – № 6. – С. 23–24.
181. Богатирьов І.Г. Про створення системи ресоціалізації засуджених. – Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Бюлетень КІВС. – 1998. – № 1 (3). – С. 20–27.
182. Галай А.О. Організаційно-правові засади формування та функціону-вання персоналу установ виконання покарання. – Автореферат дис. … к.ю.н.: 12.00.07. – НАДПСУ. – Ірпінь. – 2003. – 20 с.
183. Ковганич В., Гель А. Крок до міжнародних стандартів у сфері виконання кримінальних покарань // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 4. – С. 70–73.
184. Гречанюк С.К. Організаційно-правові засади взаємодії кримінально-виконавчих установ України з державними органами та недержавними організаціями. – Автореферат дис. … к.ю.н.: 12.00.07. – НАДПСУ. – Ірпінь. – 2006. – 20 с.
185. Калюжний Р.А., Сергеєв І.С. Актуальні засади побудови пенітенціарної доктрини та пенітенціарної політики // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. – 2000. – № 5. – С. 6–11.
186. Калюжний Р.А., Шкарупа В.К., Горобець Г.Г. Пенітенціарна політика (історико-правовий огляд виникнення і розвитку) // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. – 1996. – № 1. – С. 55–68.
187. Колб О.Г. Организация исполнения наказаний на Украине требует кардинальных изменен