ОСОБИСТІСНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ СТУДЕНТАМИ ВИЩОГО ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

УДК 159.9:37.015.3.

Коваль Ірина Володимирівна

ОСОБИСТІСНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ СТУДЕНТАМИ ВИЩОГО ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник

Доктор психологічних наук, професор,

Дійсний член АПН України

Максименко Сергій Дмитрович

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

РОЗДІЛ 1.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОВОЛОДІН-НЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ У НЕМОВНОМУ ВНЗ . . . . . .

10

1.1

Сучасний стан проблеми навчання іноземної мови у внз. . .

10

1.2

Чинники успішності оволодіння іноземною мовою . . . . . . .

23

1.3

Індивідуальні особливості оволодіння іноземною мовою. . .

32

1.5

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

42

РОЗДІЛ 2.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВО-СТЕЙ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

44

2.1

Методичні підходи до побудови емпіричного дослідження.

44

2.2

Методи визначення рівня володіння іноземною мовою . . . .

49

2.3

Методичні підходи та техніки визначення стильових ознак.

54

2.4

Зміст методів визначення особистісних властивостей . . . . .

66

2.5

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

83

РОЗДІЛ 3.

АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ . . . . . . . . . . . . . .

85

3.1

Етапи емпіричного дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

85

3.2

Характер взаємозв’язку стильових особливостей . . . . . . . . .

97

3.3

Принципи побудови та структура
експериментального навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

101

3.4

Динаміка типологічних характеристик процесу опанування
іноземної мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

118

3.5

Аналіз взаємозв’язку стилю та особистісних характеристик

141

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

161

СПИСОК Використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

163

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

179

ВСТУП

Актуальність дослідження. В сучасному українському суспільстві потужними є тенденції до інтеграції в європейський та світовий культурний простір. Сприятливе тло для широких іноземних контактів на різних рівнях посилює потребу якісного оволодіння громадянами країни іноземними мовами. Профільна специфіка технічних внз чи факультетів породжує особливі проблеми, головну з яких становить падіння їхнього престижу. Тим часом цілком очевидно, що потреба суспільства у науково-технічних кадрах не лише велика, а й зростатиме в найближчому майбутньому. Мовний розвиток, що реалізується через оволодіння іноземною мовою, в технічному закладі (чи факультеті) має не лише велике значення в аспекті розширення кругозору й загальної ерудованості студентів, але й великий розвивальний потенціал: процес оволодіння іноземною мовою, включення студента у новий лексичний простір сам по собі активізує так званий вербально-знаковий” інтелект, сприяючи більш гармонійному розумовому розвитку індивіда. З іншого боку, технічний ухил навчання, що фактично спрямований на актуалізацію здатності до вичленування загальних закономірностей структури конкретного об’єкта, сприяє осягненню і внутрішніх законів мови.
Незважаючи на численні психолого-педагогічні дослідження процесу оволодіння іноземною мовою, слід зазначити, що залишається ще багато актуальних, але нерозв’язаних проблем. Зокрема, такою є проблема індивідуалізації навчання, адже будь-яка програма, методика, педагогічний прийом мають враховувати індивідуальні особливості тих, для кого вони призначаються. На відміну від школи внз має справу із майже зрілою людиною. Виходячи з цього, навчання у вищій школі повинно більше спиратися на вже усталені індивідуальні особливості і більшою мірою враховувати саме їх. З огляду на це перед дослідженням стояло завдання не лише уточнити психолого-педагогічні детермінанти удосконалення процесу оволодіння німецькою мовою, але й по змозі віднайти такі прийоми й форми навчання, які б підсилили інтерес до навчання й сприяли становленню студента як дійсного суб’єкта учіння і суб’єкта вибору життєвої позиції, тобто сприяли особистісному зростанню студентів. Зважаючи на сказане, заслуговує на увагу прояв у навчальні діяльності студентів основних системоутворюючих індивідуальних особливостей, зокрема, їх когнітивних стилів. Останні пов’язані з головними особливостями навчальної та професійної діяльності, а також із багатьма особистісними рисами. Оскільки когнітивні стилі є відносно незалежними від змісту діяльності та мало змінюються у часі, їх діагностика має великий прогностичний потенціал щодо успішності діяльності.
Під стилем будь-якого рівня узагальненості розуміється така характеристика (або характеристики) особистості, яка описує головним чином спосіб, манеру поведінки чи діяльності. Когнітивний стиль визначається як набір певних рис, що виконують інструментальну функцію у діяльності, тобто вияскравлюють схильність даної людини використовувати одні операції перероблення та впорядкування інформації і не використовувати інші. Самі ці операції є відносно незалежними від змісту виконуваної діяльності.
Більшість дослідників поділяють думку, що когнітивні стилі не визначають ефективності чи продуктивності розвитку пізнавальних процесів як таких, а регулюють перебіг і рівень прояву цих пізнавальних процесів. Стилі належать радше до процесів керування пізнавальними процесами, визначаючи їхню напруженість, послідовність, міру використання і т.д. Тому когнітивні стилі, хоч і не роблять прямого внеску в результативність діяльності, проте, оскільки вони визначають її процесуальні характеристики, опосередковано все ж впливають і на її успішність.
Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлюється:
- загостренням потреби у практичному володінні іноземною мовою (мовами) молоддю ;
- невідповідністю між низькою престижністю навчання у технічному внз та реальними глибинними потребами суспільства у високоосвічених фахівцях технічного профілю;
- необхідністю підвищення якості професійної підготовки у внз;
- потребами пошуку нових ефективних способів навчання іноземної мови, зважаючи на специфіку внз;
- необхідністю формування у молоді прагнення до самовдосконалення як одного з головних чинників успішної адаптації до реалій життя та подальшої продуктивної професійної діяльності.
Нагальність та недостатня розробленість цих питань спонукали розпочати дослідження з теми "Особистісно-стильові характеристики оволодіння іноземною мовою студентами вищого технічного навчального закладу", що є складовою плану наукових досліджень лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України «Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти» (реєстраційний номер 196U006943).
Об’єкт дослідження процес оволодіння іноземною (німецькою) мовою студентами технічного внз.
Предмет дослідження прояви особистісно-стильових характеристик студентів технічного внз у процесі вивчення іноземної мови.
Мета з’ясування особливостей впливу особистісно-стильових властивостей студентів технічного внз на процес оволодіння іноземною мовою.
Гіпотеза у процесі оволодіння іноземною мовою у внз вирішального значення набувають стійкі особистісно-стильові властивості студентів, зокрема, їхні когнітивні стилі. Ця основна гіпотеза була розгорнута у низку додаткових:
- когнітивні стилі особистості визначають процесуальну будову, спосіб опанування іноземної мови;
- однакові навчальні впливи на студентів різної стильової належності сприяють формуванню у них різних стратегій пізнавальної діяльності;
- важливими чинниками особистісного зростання та підвищення навчальної мотивації студентів у технічному внз виступають активні, інтенсивні методи навчання іноземної мови;
- активні методи навчання підвищують загальний рівень володіння іноземною мовою, і справляють різний вплив на студентів із різними стильовими особливостями;
Досягнення мети, доведення або спростування гіпотези передбачають постановку та розв’язання таких завдань:
1. Проаналізувати основні психологічні причини недостатньої ефективності навчання іноземної мови у немовному внз.
2. Розкрити роль важливих особистісно-стильових властивостей, зокрема, когнітивних стилів особистості як чинників ефективності опанування іноземної мови.
3. З’ясувати механізми впливу стильових особливостей на ефективність оволодіння німецькою мовою.
4. Дослідити ефективність застосування активних методів навчання на розвиток особистості в процесі оволодіння іноземною мовою.
5. Здійснити порівняльний аналіз ефективності оволодіння іноземною мовою студентами в залежності від їхнього когнітивного стилю.
Як на методологічно значущі у царині проблематики когнітивних стилів ми спиралися на дослідження, здійснені Дж.Р.Адамс-Веббером, В.М.Азаровим, Д.Банністером, Дж.Бірі, групою Р.В.Гарднера, Т.Глоберсон, М.С.Єгоровою, Є.П.Ільїним, Дж.Каганом, Дж.Келлі, С.Кляйном, Н.І.Козловою, В.А.Колгою, В.Х.Крокеттом, С.Мессіком, В.І.Моросановою, І.О.Палієм, К.В.Сизовим, Т.В.Скотніковою, О.Т.Соколовою, Х.А.Уїткіним та його співробітниками, Ф.Франселлою, М.О.Холодною, Ф.Хольцманом, І.П.Шкуратовою та іншими.
Методи дослідження. Завдання дослідження були реалізовані шляхом проведення експерименту, що складався з констатуючої та навчальної (тренінгової) частин. Були також використані три групи психологічних діагностичних методів: тести визначення стильової приналежності, методи визначення рівня оволодіння іноземною мовою та методи діагностики рівня особистісного розвитку. Це були: методи анкетування, аналіз продуктів діяльності, контент-аналіз, експертне оцінювання, групові методи обговорення проблем, спостереження. Використовувалися статистичні методи опрацювання емпіричних даних.
Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному та експериментальному обґрунтуванні доцільності стильового підходу в контексті удосконалення процесу оволодіння студентами іноземною мовою та створення нових навчальних програм; в тому, що вперше показана значущість для процесу опанування іноземної мови таких індивідуально-типологічних рис, як когнітивні стилі особистості; у конструюванні та експериментальному обґрунтуванні активізуючої програми навчання іноземної мови, в експлікації потенційних можливостей курсу іноземної мови щодо підвищення загальнокультурного рівня студентів та розширення кола їхніх інтересів; у поглибленні психологічних уявлень про деякі глибинні механізми процесу навчання іноземної мови. Дослідження дає підстави для більш аргументованого та диференційованого висновку про умови підвищення ефективності навчально-педагогічних впливів на перебіг процесу опанування іноземної мови; сприяє здійсненню більш обґрунтованого індивідуального підходу в навчанні іноземної мови.
Практична значущість визначається тим, що ідеї та матеріали дослідження покладені в основу курсу викладання німецької мови для студентів немовного (технічного) внз; матеріали і висновки даного дослідження можуть бути використані у викладанні інших іноземних мов та в інших внз, в тому числі мовних і педагогічних; можуть бути екстрапольованими для використання на заняттях з іноземної мови на різних вікових та рівневих контингентах; запропонована в роботі структура навчального курсу дає викладачам іноземних мов психологічно обґрунтовані підстави для ініціативи у власних пошуках удосконалення навчального процесу; отримані дані можуть використовуватися в процесі викладання педагогічної психології, а також при підготовці (перепідготовці) учителів іноземних мов.
Впровадження. Теоретичні та емпіричні результати, отримані в ході дослідження, а також запропоновані в роботі педагогічні прийоми впроваджені у практику викладання німецької мови у Технологічному університеті "Поділля" (довідка № 109/409 від 30.04.2002), Кам’янець-Подільському державному педагогічному університеті (довідка № 463/41 від 15.07.2002); під час читання лекційних курсів з психології у Ніжинському державному педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя (№ 03 від 04.04.2003), в Академії муніципального управління (довідка № 02-2128 від 17.02.2003); окремі дані використовуються у лекційних курсах на факультеті психології Київського національного медичного університету, а також в ході консультування вчителів та батьків із проблем навчання.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Існуючі стійкі індивідуально-типологічні особливості перероблення і структурування пізнавального досвіду (когнітивні стилі) є важливими детермінантами опанування іноземної мови, вони визначають як процесуальні, так і рівневі її особливості.
2. Когнітивні стилі є чинниками, які детермінують типологічну своєрідність навчання. Позаяк оволодіння іноземною мовою фактично складається з низки відмінних видів діяльності, стильові особливості виступають у цих окремих діяльностях індивідуальними умовами побудови певної стратегії досягнення результату.
3. Ефективність процесу навчання іноземної мови у немовному внз може бути підвищена за умов: 1) розроблення такого змісту навчального матеріалу, успішність засвоєння якого сприяє зануренню в реальність іншомовної культури; 2) організації спільної діяльності, зорієнтованої на розподілення рольових завдань у процесі міжособистісного спілкування.

4. Оволодіння іноземною мовою справляє "зворотній" вплив на особистість через процеси узагальнення, усвідомлення, посилення довільності, зростання пізнавальних інтересів, збільшення ваги внутрішньої мотивації учіння, зростання відповідальності та самоконтролю.

Список литературы

ВИСНОВКИ.

Узагальнення результатів дослідження дало підстави для формулювання таких висновків:
1. Когнітивні стилі виступають такими регулятивами, які значною мірою визначають перебіг процесу оволодіння студентами внз іноземною мовою.
2. Доведено, що когнітивні стилі є чинниками, які детермінують типологічну своєрідність вивчення іноземної мови. Діяльність по опануванню іноземною мовою є багатоаспектною і фактично складається з дуже відмінних як інтенціонально, так і операційно окремих видів діяльності. Стильові особливості виступають у цих окремих діяльностях чинниками успішності або умовами побудови певної стратегії досягнення результату.
3. Дослідження дає експериментальні підстави для упевнення в тому, що оптимальними для оволодіння іноземною мовою є високі, але не екстремальні показники когнітивних стилів. Високі показники незалежності, аналітичності та синтетичності сприяють досягненню високих результатів у окремих видах діяльності, але екстремально високі чи екстремально низькі показники за когнітивними стилями є несприятливими чинниками навчання, оскільки являють собою об’єктивні перепони для гнучкості діяльності, яка необхідна при вивченні іноземної мови.
4. Активні, інтенсивні методи навчання іноземної мови, у структуру яких входять елементи переконструювання навчального матеріалу, що ініціюють теоретичне узагальнення, а також створення ситуацій потреби в іншомовному спілкуванні, сприяють розвиткові так званої "іншомовної свідомості".
5. Запропонована в роботі система навчальних впливів переконливо доводить ефективність запровадженого навчання через порівняння рівня володіння іноземною мовою в групі, де здійснювалось експериментальне навчання з контрольною групою.
6. Інтенсивні методи навчання іноземної мови у технічному внз є одними з небагатьох засобів сприяння особистісному зростанню студентів, зокрема, підвищення пізнавальної мотивації, в тому числі такої, що виходить за рамки власне навчальної, посиленню моментів самодетермінації, появи або усталення прагнення до самоосвіти, становлення суб’єктності.
7. Теоретичні та експериментальні результати дослідження показали перспективність стильового підходу як для вивчення процесу навчання іноземної мови, так і для практики її викладання. Стильовий підхід відкриває деякі нові можливості в прогнозуванні майбутньої успішності в оволодінні студентами іноземною мовою, але так само дає й підстави для побудови доцільних (детальних та економних) моделей педагогічної діяльності, обгрунтовує адресність використання певних педагогічних прийомів.
8. Кінцевою метою фахового вишколу спеціаліста має бути формування прагнення до самоосвіти та самовдосконалення у будь-якій царині професійної діяльності. В цьому напрямку непересічного значення набуває викладання у технічних внз гуманітарних дисциплін, а особливо іноземних мов, оскільки саме вони стають своєрідним засобом розширення культурних горизонтів студентів, сприяють спілкуванню носіїв різних мов і культур.
Подальші перспективи дослідження цієї проблематики лежать у царині з’ясування умов максимальної свідомої опори научуваним на свої стильові особливості, вивчення можливостей і міри піддатності розвитку або тренуванню стильових особливостей, що сприяють успішності конкретного фрагмента навчальної діяльності. Конкретний інтерес у цьому аспекті становить дослідження тих чинників, від яких залежить мобільність проявів стильових особливостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Личностные механизмы регуляции деятельности // Проблемы психологии личности / Отв. ред Е.В.Шорохова, О.И.Зотова. М.: Наука, 1982. 294 с.
2. Абанина Н.В. Ролевые игры на уроках с углубленным изучением немецкого языка // Иностранные языки в школе. 1997. № 1. С. 27-37.
3. Аливердиева И.А. Психологические характеристики адаптации студентов к учебной деятельности. Автореф. диссканд.психол.наук: 19.00.07 / Лен. Гос. ун-т. Л., 1982. 15 с.
4. Алхазишвили А.А. Теория и практика обучения устной речи на иностранном языке. Тбилиси: Мецниереба, 1984. 218 с.
5. Алыбина А.Т. Особенности мнемической деятельности студентов языкового вуза и обучаемость иностранному языку: Автореф. дисканд. психол.наук: 19.00.07 / Моск. Гос. Ун-т. М., 1977. 16 с.
6. Альманах психологических тестов. М.: "КСП", 1996. 400 с.
7. Альперіна В.Ю. Психологічні проблеми орагнізації домашнього навчання іноземній мові на ранніх етапах онтогенезу: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.07 / Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К., 2002. 20 с.
8. Андреева Г.Н. К вопросу об адаптации студентов в вузе: Материалы конференции. Тарту, 1971. 239 с.
9. Андреева Д.А. О понятии адаптации. Исследование адаптации студентов к условиям учебы в вузе. // Уч. зап. Ленингр. Ун-та, 1973. Сер.: Человек и общество. Вып. Х111. С. 62-69.
10. Андрєєва Я.Ф. Читання як діалог // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка, 2000. Т. II ч.6. С. 109-115.
11. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. М.: Смысл, 1998. 259 с.
12. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 105 с.
13. Батищева И.Р. Психологический анализ построения письменного текста при обучении иностранному языку: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.07 / НИИ ОПП. М., 1988. 19 с.
14. Балл Г.О. Психологічні засади становлення гуманістично орієнтованої освіти (концепція комплексного дослідження). / В кн.: Актуальні проблеми психології / Наукові записки Ін-ту психології ім.Г.С.Костюка. Вип. 19. К., 1999. С. 29-36.
15. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранному языку. М.: Просвещение, 1965. 227 с.
16. Бенедиктов Б.А. Психология овладения вторым языком // Психологический журнал. 1981. № 3. С. 55-68.
17. Бодрова Е.В., Юдина Е.Г. Исследование генезиса механизмов рефлексивной саморегуляции познавательной деятельности // Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1986. № 1 (34). С. 26-29.
18. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. Учебное пособие для студентов старших курсов психологических факультетов и отделений университетов. К.: Укртехпресс, 1997. 216 с.
19. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат. К.: Інститут психології АПН України. 1993. 24 с.
20. Брудный А.А. Адаптация студентов младших курсов вуза: Из опыта работы технических вузов юга Украины. М.: НИИЯШ, 1975. 36 с.
21. Брудный А.А. Значение слова и психология противопоставления // Семантическая структура слова. М. : Наука, 1971. С. 19-27.
22. Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. М., 1989. 323 с.
23. Велитченко Л.К. Психологические основы педагогического взаимодействия: речевой аспект. К.: Педагогічна думка, 1997. 160 с.
24. Величковский В.А. Об уровнях когнитивной организации: неоконченный сценарий Бернштейна // Вестник Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1998, № 4. С. 13-23.
25. Вопросы психической адаптации. Новосибирск: СО АПН СССР, 1974. 239с.
26. Вопросы философии и методики преподавания романских и германских языков. Воронеж, 1979. с. 234.
27. Воронин В.Н. Вопросы повышения точности экспертной оценки черт личности // Актуальные вопросы организационно-психологического обеспечения работы с кадрами. М.: Экономика, 1989. С. 126-133.
28. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 2. М.: Педагогика, 1982. С. 5-361.
29. Гальперин П.Я. Новые возможносты обучения, в частности, иностранным языкам // Воспросы методикикпреподавания иностранных языков на неязыковых факультетах университетов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. С. 69-82.
30. Гальперин П.Я. Языковое сознание и некоторые вопросы взаимоотношения языка и мышления. // Вопросы психологи. 1977. № 4. С. 95-101.
31. Гохлернер Е.М., Эйгер Л.М. О выявлении и развитии лингвистических способностей при обучении иностранному языку / В кн.: Вопросы психолингвистики я преподавания русского языка как иностранного. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1971. С. 150-170.
32. Григоренко Е.Л., Стернберг Р.Дж. Стили мышления в школе. // Вопросы психологии. 1996. № 3. С. 34-45.
33. Гулий Ю.І. Перспективи використання результатів психологічних досліджень білінгвізму для вирішення прикладних питань навчання другій мові // Джерело педагогічної майстерності: методичний бюлетень. К., 1996. Вип. X. С. 18-20.
34. Гурьева С.А. Психологический анализ логико-смысловой организации речевого высказывания: Автореф. диссканд.пед.наук / Моск.Гос.пед.ин-т. М., 1984. 22 с.
35. Давыдов В.В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности // Психологический журнал, 1998. № 6. С. 5-17.
36. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и експериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
37. Доблаев Л.П. Смысловая структура текста и проблема его понимания. М.: Наука, 1982 199 с.
38. Дригус М.Т. Детермінантний ряд суб’єктності: концептуальна характеристика // Сучасна психологія в ціннісному вимірі. Матеріали ІІ Костюківських читань. 20-22 грудня 1994 р. Том.1. К., 1994. С. 41-42
39. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной комуникации. М.: Наука, 1984. с.
40. Дридзе т.м. Текст как иерархия комуникативных программ (информативно-целевой подход) // Смысловое восприятие речевого сообщения. М., 1976.
41. Дружинин А.Е. Индивидуально-типические особенности познавательных процессов как фактор успешности обучения: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.01 / ЛГУ. Л., 1986. 15 с.
42. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб: Питер, 1999.368 с
43. Егорова М.С. Проблема зависимости-независимости от поля и возможности ее исследования в генетике поведения // Вопросы психологии. 1981. № 1. С. 161-167.
44. Жинкин Н.И. Грамматика я мысль // Язык и человек. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1970. С. 24-35.
45. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 159 с.
46. Засєкіна Л.В. Особливості формування професійно-творчого мислення майбутнього фахівця іноземної мови: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.07 / Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 19 с.
47. Захарова А.В., Тагиева Г.Б. Регулятивные функции самооценки и пути ее формирования // Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1986. №1 (34). С.41-43.
48. Захарова А.В. Структурно-динамическая модель самооценки // Вопросы психологии. 1989. №1. С. 5-14.
49. Зимняя И.А. Индивидуально-психологические факторы и успешность научения речи на иностранном языке. // Иностранные языки в школе, 1970. № 1. С. 34-46.
50. Зимняя И.А. Психология перевода: Учебное пособие. / Сост. И.А.Зимняя, В.И.Ермолович. М.: Просвещение, 1981. 123 с.
51. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. М.: Просвещение, 1985 160 с.
52. Зимняя И.А. Вербальное мышление (психологический аспект) В кн.: Исследование речевого мышления в психолингвистике. М.: Наука, 1985. С. 72-85.
53. Зимняя И.А Психология обучения неродному языку. М.: Русский язык, 1989. 219 с.
54. Ибрагимов Х.И. Принципы организации когнитивных структур и умственное развитие : Автореф. диссканд. психол. наук. : 19.00.01 / НИИ ОПП. М., 1988. 24 с.
55. Изаренков Д.И. Обучение диалогической речи.- М.: Педагогика, 1981.- 189 с.
56. Ильин Е.П. Стиль деятельности: новые подходы и аспекты // Вопросы психологии. 1988. № 6. С. 85-93.
57. Калмыкова З.И. Проблема диагностики умственного развития учащихся. М.: Педагогика, 1975. 248 с.
58. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
59. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог / Пер. с чешского. С-Пб.:"ПИТЕР", 1994. 220 с.
60. Кириленко Г.Л. Общение в процессе овладения иностранным языком.: Автореф. диссканд. психол. наук: 19.00.07 /Минский гос. Пед. ин-т . Минск, 1986. 24 с.
61. Китайгородская Г.А. Некоторые обязательные характеристики интенсивного обучения иностранным языкам / В сб.: Методы интенсивного обучения иностранным языкам. М.: МГПИИЯ, 1977. С. 26-35.
62. Китайгородская Г.А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 176 с.
63. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1987. 169 с.
64. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. 287 с.
65. Клычникова З.И. Психология обучения чтению на иностранном языке. М.: Просвещение, 1973. 224 с.
66. Когнитивные стили: Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В.Колги. Таллинн, 1986. 167 с.
67. Кодухов В.И. Введение в языкознание. М.: Высшая школа, 1979. 345 с.
68. Колга В.А., Лебедева Н.М., Агеев В.С. Семинар по когнитивным стилям // Вопросы психологии. 1986. № 5. С. 187-188.
69. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука, 1980. 256 с.
70. Конопкин О.А., Прыгин Г.С. Связь учебной успеваемости студентов с индивидуально-типологическими особенностями их саморегуляции // Вопросы психологии. 1984. № 3. С.42-52.
71. Корнилова Т.В., Парамей Г.В. Подходы к изучению когнитивных стилей: двадцать лет спустя. // Вопросы психологии. 1989. № 6. С. 140-147.
72. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Під ред. Л.М. Проколіенко, упор. В.В. Андрієвська, Г.О. Балл, О.Т. Губко, О.В. Проскура, К.: Рад. школа, 1989. 608 с.
73. Крашенинников А.А. Оценка метода интенсивного обучения взрослым контингентом обучаемых // Активизация учебноъ деятельности. М.: Педагогика, 1981. 189 с.
74. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. М.: Просвещение, 1976. 363 с.
75. Ксенофонтова Е.Г. Уровни развития саморегуляции личности: критерии их определения: Автореф. дис. ...канд. психол. наук / 19.00.01 Моск. Гос. ун-т. М., 1988. 15 с.
76. Кулюткин Ю.Н. Психологические проблемы образования взрослых // Вопросы психологии, 1989. № 2. С. 5-13.
77. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий. Психологические исследования интеллектуальной деятельности. М.: Наука, 1979. С. 22-28.
78. Кулыгина Б.Н. Учебник немецкого языка. М.: Высшая школа, 1976. 256 с.
79. Кучма М.О.Організація навчального процесу з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи: Автореф. дисканд.пед.наук: 13.00.27 / Київський державний лінгвістичний університет К., 2001. 20 с.
80. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 1980. 294 с.
81. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. М.: Просвещение, 1969. 214 с.
82. Леонтьев А.А. Психологическая структура значения. // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1971. С.7-19.
83. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1984. 584 с.
84. Леонтьев Д.А. Проблема смысла. М.: Смысл, 1999. 487 с.
85. Либин А.В., Парилис С.Э. Стилевые характеристики индивидуальности // Методологические и теоретические проблемы современной психологии. М.: Наука, 1988. С.119 128.
86. Либин А.В. Дифференциальная психология: На пересечении европейских, россйских и американских традиций. 2 изд., перераб. М.: Смысл; Per Se, 2000. 549 с.
87. Лукашенко И.Н., Гохлернер М.М. Проблемы тестирования способности к усвоению иностранного языка в неязыковом вузе. Вып.1.- Таганрог, 1972. С. 47-54.
88. Лучкіна Л.В. Мовна й мовленнєва підготовка майбутніх учителів технічних дисциплін у світлі теорії мовленнєвої діяльності // Педагогіка і психологія. -1999. № 4 (25). С. 112-116.
89. Максименко С.Д. Общая психология. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999.528 с.
90. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2000. 320 с.
91. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. К.: Вища школа, 1987. 224 с.
92. Менчинская Н.А., Богоявленский Д.Н. Психология усвоения знаний в школе. М.: АПН РСФСР, 1969.- 347 с.
93. Меркулова И.В. Изучение иностранного языка и адаптация студентов в вузе: Автореф. диссканд. психол. наук.: 19.00.07 / НИИ ОПП М., 1988. 24 с.
94. Моляко В.А. Стратегии решения новых задач в процессе регуляции творческой деятельности // Психологический журнал. 1995. Т.16. № 1. С. 84-90.
95. Моляко О.В. Проблема обдарованості: нові етапи психологічних досліджень та їх практичної реалізації. / Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. (бірник наукових праць) / За заг. редакцією С.Д.Максименка. К., BONA MENTE”, 2002. Вип.3 (1 частина). С. 11-15.
96. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 121-127.
97. Моросанова В.И., Сагиев Р.Р. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов // Вопросы психологии. 1994. № 5. С. 134-127.
98. Мотивация познавательной деятельности: Сборник научных трудов / Под общ. ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. Л.: Издание НИИ общего образования взрослых АПН СССР, 1972. 117 с.
99. Назаренко Н.С. Психологические детерминанты эффективности овладения иностранным языком в вузе: Автореф. диссканд. психол. наук.: 19.00.07 / НИИ ОПП М., 1985. 24 с.
100. Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / В.В.Різун, А.І. Мамалига, М.Д. Феллер. К.: ВВЦ "Київський університет", 1998. 335 с.
101. Носуленко В.Н. Динамика процесса совместной оценки сигналов // Психологический журнал. 1980. № 6. С. 71-79.
102. Общая психодиагностика. / Под ред А.А.Бодалева, В.В.Столина. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987. 304 с.
103. Онуфрієва Л.А. Психологічні умови самостійного оволодіння засобами іншомовного спілкування на початковому етапі навчання (на матеріалі студентів першого курсу немовних факультетів): Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.07 / Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К., 1998. 17 с.
104. Онуфрієва Л.А. Німецька мова. Підручник для студентів-заочників. Кам’янець-Подільський. 1998. 68 с.
105. Основы педагогической психологии / Под ред И.А.Зимней. М.: МГПИИЯ, 1980. -119 с.
106. Основы теории речевой деятельности / Под ред. А.А.Леонтьева. М.: Наука, 1974. 368 с.
107. Павиленис Р.И. Проблема смысла: Современный логико-философский анализ языка. М.: Наука, 1983. 368 с.
108. Палей И.А. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. 1982. № 1. С. 118-126.
109. Пассов Е.И. Теоретические основы обучения иноязычному говорению. Воронеж, 1983. 187 с.
110. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1988. 235 с.
111. Петрова Е.Д. Системный анализ процессов усвоения учебной иноязычной информации: Автореф. дисканд. пед. наук.: / Лен. Гос. пед. ин-т. Л., 1973.- 22 с.
112. Польшин А.К., Жаров Л.В. Психологические особенности адаптации студентов к обучению в ВУЗе // Вестн. Харьк. Нац. ун-та. Серия Психология”, 2000. №483. С.141-145.
113. Проблемы адаптации студентов младших курсов к условиям вуза / Ред. Л.И. Рувинский. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1980. 143 с.
114. Проблемы повышения успеваемости и снижения отсева студентов. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983 182 с.
115. Проблемы психологи личности. / Отв. Ред. Е.В.Шорохова, И.О.Зотова, А.В.Рыжов. М.: Наука, 1982. 246 с.
116. Прыгин Г.С. Проявление автономности” и зависимости” в осознанной регуляции деятельности. Диссканд. психол. наук: 19.00.01/ НИИ ОПП. М., 1984. 172 с.
117. Прыгин Г.С., Степанский В.И., Фарютин В.П. Влияние особенностей саморегуляции деятельности на процесс профессионального самоопределения старшеклассников // Вопросы психологии. 1987. № 4. С. 45-51.
118. Психолингвистика. / Сб. переводов. Сост А.М.Шахнарович. М.: Прогресс, 1984. 367 с.
119. Психологические особенности обучающихся в техническом вузе. Ч.1-2. Новосибирск: СО АПН СССР, 1973. 135 с.
120. Психология индивидуального и группового субъекта / под. Ред А.В.Брушлинского, М.И.Воловиковой. М.: ПЕР СЭ, 2002. 368 с.
121. Психология личности: Тесты, опросники, методики / Авторы-составители к.п.д., доцент Н.В.Киршева и Н.В.Рябчикова. М.: Геликон, 1995. 220 с.
122. Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах. Посібник для шкільних психологів / За заг. ред. академіка С.Д.Максименка / Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 272 с.
123. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие . Самара: Изд дом "БАХРАХ-М", 2002. 672 с.
124. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посібник. К., ІЗМН, 1996. 236 с.
125. Роговин М.С. Проблема понимания: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.01 / Моск.Гос.ун-т. М., 1965. 15 с.
126. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб: Питер, 1999. 720 с.
127. Сабурова Г.Г. Языковый вариант методики диагностики обучaемости (на материале английского языка) / В кн.: Проблемы диагностики умственного развития учащихся. М.: Педагогика, 1985. С.94-112.
128. Самарин Ю.А. Психология студенческого возраста и становление специалиста // Вестник высшей школы, 1968. № 8. С. 34-46.
129. Семиченко В.А. Психология личности.- К: Видавець Ешке О.М., 2001. 427 с. (рос. мовою).
130. Семиченко В.А. Психология общения. К.: "Магістр-S", 1998. 152 с. (рос. мовою).
131. Сибирякова В.Ф. Умственная активность школьников и обучаемость иностранному языку. М.: Просвещение, 1978. 18 с.
132. Сизов К.В. Индивидуальный стиль и проблема личностного подхода к способностям // Вопросы психологии. 1988. № 2. С. 160-167.
133. Сметанникова Н.Н. Индивидуально-возрастные особенности понимания иноязычного текста: Автореф. дисс.канд. психол. наук: 19.00.07. / НИИ ОПП. М., 1978. 24 с.
134. Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. М.: Просвещение, 1966. 187 с.
135. Соколов А.Н. Психологический анализ понимания иностранного текста. М.- Л.: Известия АПН РСФСР. Вып. 7. 1947. С. 163-191.
136. Соловьев А.В. Исследование познавательных стилей в американской психологии // Зарубежные исследования по психологии познания: Сб. аналитических обзоров. / Редколлегия: Бодалев А.А. и др. М.: Наука, 1977. С. 235-255.
137. Сознание и понимание / Под ред А.А.Брудного. Фрунзе: Илим, 1982. 239 с.
138. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста. М.: Наука, 1985. 168 с.
139. Стиль человека: психологический ана