Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Кравчук Світлана Леонтіївна
УДК 159.922

Особливості психологічних детермінант
агресивних проявів особистості

19. 00. 01. Загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Кириленко Таїсія Сергіївна
кандидат психологічних наук,
доцент

Київ 2002

ЗМІСТ

стор.
ЗМІСТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2-3
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4-11
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ АГРЕСИВНОГО РЕАГУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12-47
1.1. Теоретичний аналіз психологічних підходів до визначення агресивних проявів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12-25
1.2. Основні теоретичні засади дослідження функціонального призначення агресії в житті людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25-34
1.3. Особливості агресивного реагування особистості у критичних ситуаціях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34-47
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ ОСОБИСТОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48-98
2.1. Постановка проблеми: ситуаційні та індивідуально-особистісні детермінанти агресивного реагування особистості . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48-60
2.2. Методичне забезпечення емпіричного дослідження . . . . . . . . . . . . . .61-78
2.3. Організація та процедура проведення дослідження . . . . . . . . . . . . . .78-98
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ ОСОБИСТОСТІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .99-204
3.1. Ситуаційна детермінанта агресивних проявів особистості . . . . . . . .99-101
3.2. Індивідуально-особистісні детермінанти агресивних проявів. . . . .101-132
3.3. Статеві особливості детермінант агресивних проявів особистості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132-182
3.3.1. Статеві відмінності агресивних проявів особистості залежно від ситуаційної детермінанти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132-152
3.3.2. Індивідуально-особистісні детермінанти агресивних проявів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152-182
3.4. Особливості зв’язку ситуаційної та індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .182-204
ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .205-208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .209-222
ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223-265

ВСТУП

Актуальність теми дослідження та ступінь наукової розробленості проблеми. Прояви агресії, зокрема вербальної, в дитячих, учбових закладах, в повсякденному житті як дітей, так і дорослих є проблемою, яка все більше хвилює теоретиків і практиків. Надто агресивні люди, дорослі чи діти, чоловіки чи жінки, мають тенденцію до різних проявів антисоціальної поведінки [12]. Зниження цінності людського життя, поширення бездуховності, немотивовані вбивства, непояснювальна жорстокість одна з характеристик нашого суспільства.
Інтерес психологів до проблеми агресії обумовлений необхідністю формування вмінь людини регулювати власні емоційні реакції, керувати ними, що важливо, як для психічного, так і для фізичного здоров’я людини в контексті проблеми попередження стресових станів, агресії як наслідку низького рівня сформованості емоційної культури” [86; 87]. За даними зарубіжних вчених, в багатьох суспільствах різні форми соціального стресу підвищують кількість пов’язаних з насиллям злочинів [12].
Людина під час навчання, відпочинку, у процесі трудової діяльності стикається з комплексом соціальних та біологічних факторів. Важливе місце серед них займають психотравмуючі чинники [29]. Фізичне здоров’я великою мірою залежить від душевного стану людини, врівноваженості почуттів, подолання емоційних конфліктів тощо [26]. Визначальним моментом виникнення жорстокості, агресії людей є соціальні фактори [120]. Масові приклади з історії розвитку суспільства і суспільних відносин [84] можуть підтвердити це положення. В цивілізованому ХХІ столітті вражає зростання агресії, жорстокості та насилля.
В нашій країні під час перехідного до ринкових відносин періоду тривожним є поглиблення соціального психотравматизму [28]. Кожний день агресія спричинює незліченні страждання. Люди стають жертвами дискримінації, насилля, нападів, вбивств тощо [138; 140; 160; 176]. Агресія є одним з факторів, що визначає різні психічні відхилення [46; 168].
Як вказує П. Феруччи [122] проблема ця може приймати різноманітні форми: холодна безмовна ненависть, сарказм, дратування, гнів, обурення, жорстокість, озлоблення, сліпа лють, уїдливі зауваження, агресивні фантазії, саморуйнівна поведінка тощо.
Аналіз сутності явища агресії, особливостей агресивних проявів залежно від ситуаційних та індивідуально-особистісних детермінант дає можливість зрозуміти психологічні особливості агресивної поведінки особистості, сприяє прогнозуванню проявів агресії у конфліктних обставинах, а також розробці ефективних засобів психокорекційної роботи з метою попередження агресивності особистості.
В зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі аналізуються особливості критичних ситуацій та емоційні переживання, спричинені впливом цих ситуацій на людину (А.Г. Амбрумова [5]; О.Г. Антонова-Турченко [6]; Н.М. Ануфрієва [7]; О.І. Донцов, Т.А. Полозова [31]; О.А. Донченко, Т.М. Титаренко [32]; А.В. Калуєв [42; 43]; Т.С. Кириленко [48; 50]; А.Б. Коваленко, І.О. Вахоцька [56]; Е.Л. Носенко, М.В. Нестеренко [85]; Е.Л. Носенко, А.І. Чоботарь, О.Б. Елькінбард [86]; Г. Сельє [109]; В.О. Татенко [118]; Л.М. Юр’єва [137]; R.S. Lazarus [162; 163; 164]; P.A. Resick [171]; S. Rosencweigg [173] та інші). Підкреслюється, що імпульсивні (чи експресивні) прояви агресії людини часто є реакціями на певні особливості ситуації [12]. Результати лабораторних експериментів зарубіжних психологів свідчать про сильний вплив прямої провокації, вербальної чи фізичної, на актуалізацію агресії [19; 74].
Розвиток єдиного підходу до розкриття сутності поняття агресії” передбачає необхідність виділення та розуміння різних статусів агресії: агресії як психічного стану, агресії як властивості особистості, агресії як об’єкту потреби та агресії як поведінкового прояву. Стимулювання агресії, агресію, гнів, ворожість і агресивність необхідно розглядати як окремі, різні, хоча і взаємопов’язані феномени [12]. Значна частина зарубіжних (Е. Аронсон [9]; Р. Берон, Д. Річардсон [19]; К. Бютнер [20]; К.Е. Ізард [38; 39]; Г. Паренс [89]; Ф.С. Перлз [90]; Х. Хекхаузен [128]; A. Campbell [150]; J.T. Tedeschi [176] та інші) та вітчизняних (М.В. Алфімова, В.І. Трубніков [4]; М.Л. Бутовська [18]; І.Б. Бойко [13]; Н.А. Дубинко [33]; В.М. Крайнюк [62]; М.Д. Левітов [65]; О.К. Осницький [88]; А.О. Реан [101; 103]; Ф.С. Сафуанов [108]; О.О Смирнова, Г.Р. Хузєєва [112]; С.Г. Шебанова [133] та інші) досліджень присвячена розгляду особливостей феноменів агресії та агресивності. Причому, як у зарубіжній, так і у вітчизняній психології недостатньо досліджене питання, коли і чому той чи інший з цих феноменів значущо пов’язаний з будь-яким іншим, а також, коли і чому їх взаємозв’язок виявляється слабко вираженим.
В науці поки ще не існує загальноприйнятої теорії агресії. Як зазначає А.О. Реан [103], жодна з концепцій з цієї проблематики не може поки претендувати за своїм пояснювальним потенціалом на вичерпне пояснення агресивної поведінки людини. Тому необхідно поглиблювати теоретичні уявлення про природу агресивних проявів.
Як у зарубіжній, так і у вітчизняній психології увага приділяється розгляду функціонального призначення агресивних проявів особистості (Е. Аронсон [9]; А. Бандура [10; 11; 144]; М.Д. Левітов [65]; К. Лоренц [71]; Н.Ю. Максимова, К.Л. Милютіна [75]; А.О. Реан [103]; З. Фрейд [125; 126]; Е. Фромм [127]; З. Шасварі [132]; R. Ardrey [141; 142]; L. Berkowitz [145]; G. Borgia [147]; A. Buss [148; 149]; J. Dollard, L. Doob, N. Miller, O. Mowrer, R. Sears [159]; S. Feschbach [157; 158]; G. Rochlin [172]; L.J. Saul [174] та інші). Деякі дослідники вважають, що зростаюча в суспільстві готовність застосовувати агресію пов’язана із збільшенням кількості людей, що вважають себе як таких, що мають право мстити тим, хто, на їх думку, вчинив з ними несправедливо [12]. Разом з тим в психологічній літературі не достатньо досліджений зв’язок особливостей прийняття особистістю функцій власної агресії з індивідуально-психологічними характеристиками та практично відсутні відомості щодо зв’язку особливостей прийняття особистістю функцій власної агресії з особливостями реагування на провокацію особою чоловічої (жіночої) статі.
Предметом дискусій останніх років стали відмінності в проявах агресії у представників обох статей. Вказується, що відмінності в агресивній поведінці в цілому між чоловіками та жінками остаточно не з’ясовані [19]. Статистикою показано, що жінки значно частіше стають жертвами подружнього насилля та сексуальної агресії. Важливого значення набувають дослідження обумовленості агресії статевими характеристиками об’єкта провокації. В експериментах зарубіжних психологів показано, що на збільшення ймовірності агресії чоловіків по відношенню до жінок впливають наступні фактори: страх у чоловіків виглядати гірше інших” в очах жінки; страх у чоловіків від зневаження, що виказує жінка; однозначне сприймання загрози, що йде від жінки.
Разом з тим у вітчизняній та зарубіжній психології практично відсутні відомості про обумовленість агресивних проявів особистості подвійною детермінацією: індивідуально-особистісними (особистісними властивостями, прагненням до самоактуалізації, особливостями міжособистісних стосунків, особливостями прийняття функцій власної агресії та статтю особистості, що реагує на провокацію) та ситуаційними (статтю особи, що провокує агресію) чинниками.
Як зазначають психологи [15; 19; 97] з метою розширення знань і можливостей щодо прогнозування різних боків поведінки необхідно враховувати як внутрішні, так і зовнішні фактори.
Деякі дослідники стверджують, що реакції людей в значній мірі обумовлені ситуаційними факторами [105]. Інші вчені [19] зазначають, що особистісні фактори відіграють важливу роль в багатьох моделях поведінки, в число яких входить і агресія.
На нашу думку, для розуміння і прогнозування агресивної поведінки необхідно враховувати як ситуаційні, так і індивідуально-особистісні чинники, що дозволяє працювати за схемою ситуація особистість реакція”.
Таким чином, є нагальна потреба в дослідженні особливостей агресивних проявів особистості залежно від ситуаційних та індивідуально-особистісних детермінант з метою прогнозу ймовірних варіантів порушень поведінки і розробки методичних рекомендацій щодо конкретизації заходів і засобів, спрямованих на їх профілактику і корекцію.
Важливість і актуальність проблеми зумовили вибір теми: Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості”. Тема входить до плану наукових досліджень кафедри загальної та інженерної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Об’єкт дослідження: агресивні прояви особистості.
Предмет дослідження: ситуаційні та індивідуально-особистісні детермінанти агресивних проявів особистості в ситуації провокування агресії.
Мета дослідження вивчити особливості взаємозв’язку та структури психологічних детермінант агресивних проявів особистості з врахуванням статевих відмінностей.
Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були конкретизовані завдання:
1. На основі теоретичного аналізу проблеми агресивних проявів особистості, їх функціонального призначення, аналізу підходів до розв’язання проблеми ролі психологічних чинників поведінкових проявів визначити схему та напрямок дослідження психологічних детермінант агресивних проявів особистості.
2. Розробити методичний інструментарій та підібрати систему методичних процедур, адекватних меті дослідження.
3. Розкрити залежність агресивних проявів особистості від ситуаційної детермінанти статі особи, що провокує агресію.
4. Виявити структуру індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів.
5. Визначити статеві відмінності в структурі індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів.
Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів: емпіричні методи (тестування та опитування), статистичні методи обробки даних (кореляційний, факторний, однофакторний дисперсійний аналізи, критерій Хі-квадрат Пірсона), якісний метод обробки даних (аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизація та порівняння з результатами інших досліджень).
Тестування здійснювалось за методиками, спрямованими на діагностику широкого спектру індивідуально-психологічних характеристик (рівня вираженості агресивних та ворожих реакцій, властивостей особистості, міжособистісних відносин, самоактуалізації особистості).
Особливості прийняття функцій власної агресії та способи реагування на провокацію агресії досліджувалися за допомогою опитування та розробленої дослідницької анкети.
Наукова новизна результатів дослідження полягає: в подальшому теоретичному обгрунтуванні та експериментальному аналізі феноменів агресії, агресивності та ворожості; в поглибленні систематизації функціонального призначення агресивних проявів за знаком функцій: позитивні, негативні та амбівалентні; у вивченні з загально-психологічних позицій індивідуально-особистісних (особистісних властивостей, особливостей міжособистісних стосунків, особливостей прагнення до самоактуалізації, статевих відмінностей) та ситуаційних (стать особи, що провокує агресію) чинників, що обумовлюють надання переваги агресивним способам поведінки; у отриманні нових наукових фактів про особливості проявів агресії залежно від подвійної детермінації: ситуаційних та індивідуально-особистісних чинників; у виявленні структури індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів залежно від статі особистості, що реагує на провокацію, та від статі особи, що провокує агресію; у вивченні зв’язку особливостей прийняття особистістю функцій власної агресії з особливостями реагування на провокацію особою чоловічої (жіночої) статі та з індивідуально-психологічними характеристиками особистості; у виявленні та вивченні індивідуально-особистісних чинників, що в більшій мірі сприяють проявам агресії залежно від статі особистості, що реагує на провокацію, та статі особи, що провокує агресію; у розробці дослідницької анкети, спрямованої на дослідження способів реагування на провокацію агресії.
Теоретичне значення полягає у розширенні знань про особливості проявів вербальної агресії особистості залежно від ситуаційної та індивідуально-особистісних детермінант, про статеві особливості в прийнятті функцій власної агресії, що, в свою чергу, створює можливість найбільш повно відтворити уявлення про агресію як психологічне явище, зрозуміти психологічні особливості проявів вербальної агресії.
Практична цінність роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у процесі подальшої розробки проблем агресії. Зміст теоретичної і практичної частин роботи може бути використаний в процесі читання лекцій та спецкурсів з психології. Отримані результати, а також розроблена дослідницька анкета можуть застосовуватись у роботі психологів, спеціалізованих органів, що займаються проведенням й розробкою психокорекційних засобів щодо попередження агресивності у критичних ситуаціях. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі в Київському інституті соціальних та культурних зв’язків під час читання лекцій з розділу Психологія емоцій” з курсу Загальна психологія” студентам за фаховим спрямуванням соціальна робота та лекцій з курсу Психологія конфлікту” студентам за фаховим спрямуванням психологія.
Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові дані є самостійним вкладом автора в проблему, яка розробляється. Ідеї та думки співавторів стосуються близьких аспектів роботи, але не повністю використовуються в даній роботі.
Надійність та достовірність результатів забезпечувались теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу, використанням багатомірних методів статистичного аналізу даних та відповідним добором груп, створенням адекватних умов обстеження, достатньою кількістю та віковою репрезентативністю досліджуваних.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри загальної та інженерної психології (1999, 2000, 2001, 2002); на ІІІ з’їзді Товариства психологів України до 100-річчя від дня народження академіка Г.С. Костюка (Київ, 2000); на Третій Всеукраїнській конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2000); на наукових конференціях студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999, 2000, 2001, 2002).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 8 публікаціях, серед яких 3 статті у наукових журналах, 2 статті у збірниках наукових праць, 2 публікації в матеріалах конференцій та 1 публікація в тезах конференції.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становлять 265 сторінок комп’ютерного тексту. Обсяг основного тексту дисертації містить 181 сторінку. Робота ілюстрована 50 таблицями та 22 рисунками: з них 27 таблиць та 2 рисунки займають повну площу 27 сторінок. В роботі вміщено 21 додатків, що займають 43 сторінки. Бібліографія включає 179 найменувань, із них іноземними мовами 42.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації представлений теоретичний та експериментальний аналіз проблеми психологічної детермінації проявів вербальної агресії особистості. Показана обумовленість особливостей проявів вербальної агресії подвійною детермінацією: ситуаційними та індивідуально-особистісними чинниками. Проаналізована структура індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів в зв’язку з ситуаційною детермінантою. Поглиблена систематизація функціонального призначення агресивних проявів за знаком функцій: позитивні, негативні та амбівалентні. Визначені найменш досліджені аспекти стосовно прийняття функцій власної агресії, що обумовлюють агресивні прояви особистості в ситуації з провокацією. З’ясована необхідність вивчення ролі психологічних детермінант: ситуаційних (стать особи, що провокує агресію) та індивідуально-особистісних (статеві відмінності, особистісні властивості, особливості міжособистісних стосунків, особливості прагнення до самоактуалізації, особливості прийняття функцій власної агресії), що дозволяє працювати в дослідженні проблеми обумовленості проявів агресії за схемою ситуація особистість реакція”.
2. Розроблена спеціальна дослідницька анкета для вивчення особливостей реагування особистості на ситуацію з провокацією та підібрана система методичних процедур з метою дослідження психологічних детермінант агресивних проявів особистості.
3. Встановлені статеві особливості агресивних проявів особистості, що реагує на провокацію, залежно від ситуаційної детермінанти провокації у формі вербальної агресії особою чоловічої (жіночої) статі. Простежується загальна тенденція реагування відповідно статі особи, що провокує агресію: помітне переважання вербальної та фізичної агресії на провокацію у формі вербальної агресії чоловіком. Виявлено, що більш виразно представлена вербальна агресія порівняно з фізичною. Як чоловіки, так і жінки мали тенденцію до вибору вербальної агресії на провокацію у формі вербальної агресії особою чоловічої статі. У чоловіків менш виражена тенденція, у порівнянні з жінками, обирати вербальну агресію на провокацію у формі вербальної агресії особою жіночої статі. У чоловіків більш виражена тенденція, у порівнянні з жінками, надавати перевагу фізичній агресії на провокацію у формі вербальної агресії особою чоловічої статі.
4. Виявлена структура індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів.
Проведений аналіз кореляційних зв’язків між вираженістю проявів вербальної агресії на провокацію у формі вербальної агресії особою чоловічої (жіночої) статі з індивідуально-психологічними характеристиками особистості дозволив виявити психологічну детермінацію агресивної поведінки особистості.
Виявлені індивідуально-особистісні детермінанти, що посилюють та гальмують прояви вербальної агресії за умови провокації у формі вербальної агресії особою чоловічої (жіночої) статі.
За умови провокації у формі вербальної агресії особою чоловічої статі проявам вербальної агресії сприяють, по-перше, прийняття функцій власної агресії як способу здійснення впливу на іншу людину, помсти за агресивну поведінку іншої людини, способу захисту, засобу для досягнення певних цілей та, по-друге, маскулінність та агресивно-вороже ставлення з використанням фізичної сили за низької вираженості характеристик: схильності до сором’язливості, співробітництва та альтруїзму; вербальна агресія з схильністю до опозиції, невротичності за низької вираженості характеристик: прагнення до самоактуалізації з схильністю до альтруїзму, врівноваженості та співробітництва; депресивність, емоційна нестійкість за наявності невротичності, дратівливості та за низької вираженості товариськості; агресивне прагнення до лідерства.
Коли провокація у формі вербальної агресії здійснюється жінкою, проявам вербальної агресії сприяють, по-перше, прийняття функцій власної агресії як способу здійснення впливу на іншу людину, демонстрації власної сили та, по-друге, вербальна агресія з схильністю до опозиції, невротичності за низької вираженості характеристик: прагнення до самоактуалізації з схильністю до альтруїзму, врівноваженості та співробітництва; агресивне прагнення до лідерства.
5. Визначені статеві відмінності в структурі індивідуально-особистісних детермінант агресивних проявів.
У чоловіків за умови провокації у формі вербальної агресії особою чоловічої статі проявам вербальної агресії сприяють, по-перше, прийняття функцій власної агресії як способу здійснення впливу на іншу людину, засобу для досягнення певних цілей, помсти за агресивну поведінку іншої людини, способу захисту та, по-друге, агресивність, дратівливість за низької вираженості характеристик: схильності до співробітництва, сором’язливості, альтруїзму; агресивне прагнення до лідерства за наявності невротичності, маскулінності; маскулінність та агресивно-ворожі прояви з схильністю до опозиції за низької вираженості врівноваженості.
У чоловіків за умови провокації у формі вербальної агресії особою жіночої статі проявам вербальної агресії сприяють, по-перше, прийняття функцій власної агресії як засобу для досягнення певних цілей, способу здійснення впливу на іншу людину, демонстрації власної сили, засобу виразу гніву, зняття стресу, тобто розрядки емоційного напруження та, по-друге, агресивне прагнення до лідерства за наявності невротичності, маскулінності.
У жінок за умови провокації у формі вербальної агресії особою чоловічої статі проявам вербальної агресії сприяють, по-перше, прийняття функцій власної агресії як способу здійснення впливу на іншу людину, помсти за агресивну поведінку іншої людини, засобу виразу гніву, зняття стресу, тобто розрядки емоційного напруження та, по-друге, прагнення до лідерства з агресивними проявами за низької вираженості врівноваженості, залежності; депресивність, емоційна нестійкість з схильністю до невротичності, дратівливості, спонтанної агресивності за низької вираженості товариськості, врівноваженості; маскулінність та агресивно-вороже ставлення з використанням фізичної сили за низької вираженості характеристик: схильності до сором’язливості, співробітництва, залежності, альтруїзму та почуття провини; вербальна агресія за наявності невротичності та за низької вираженості характеристик: прагнення до самоактуалізації з схильністю до альтруїзму, врівноваженості та співробітництва.
У жінок за умови провокації у формі вербальної агресії особою жіночої статі проявам вербальної агресії сприяють вербальна агресія за наявності невротичності та за низької вираженості характеристик: прагнення до самоактуалізації з схильністю до альтруїзму, врівноваженості, співробітництва; депресивність, емоційна нестійкість з схильністю до невротичності, дратівливості, спонтанної агресивності за низької вираженості товариськості, врівноваженості.

Результати дисертаційної роботи висвітлили проблеми, що виступають напрямками подальших досліджень особливостей агресивних проявів особистості, прийняття нею функцій власної агресії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Руководство для врачей. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 576 с.
2. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М.: Наука, 1976. 272 с.
3. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. 1991. № 4. С. 74-82.
4. Алфимова М.В., Трубников В.И. Психогенетика агрессивности // Вопросы психологии. 2000. № 6. С. 112-123.
5. Амбрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психологический журнал. 1985. Т. 6, № 6. С. 107-115.
6. Aнтонова-Турченко О.Г. Як вижити серед конфліктів. К.: Знання, 1991. 32 с.
7. Ануфрієва Н.М. Внутрішній конфлікт і амбівалентність особистості в умовах суспільної кризи // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 1997. Вип. 3. С. 35-43.
8. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 1999. 551 с.
9. Аронсон Э. Общественное животное: Введение в социальную психологию: Пер. с англ. М.: Аспект Пресс, 1998. 516 с.
10. Бандура А. Теория социального научения: Пер. с англ. С.-Пб.: Евразия, 2000. 320 с.
11. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия: изучение влияния воспитания и семейных отношений: Пер. с англ. М.: Апрель Пресс: Эксмо-Пресс, 2000. 508 с.
12. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль: Пер. с англ. С.-Пб.: Прайм-Еврознак, 2001. 510 с.
13. Бойко И.Б. Проявления агрессивности несовершеннолетних осужденных женского пола // Вопросы психологии. 1993. № 4. С. 27-30.
14. Брюдаль Л.Ф. Психические кризисы в новой перспективе. С.-Пб.: Европейский дом, 1998. 164 с.
15. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций. М.: РПА, 1998. С. 5-10.
16. Бурлачук Л.Ф., Михайлова Н.Б. К психологической теории ситуации // Психологический журнал. 2002. Т. 23, № 1. С. 5-17.
17. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). К.: АЛД, 1995. 100 с.
18. Бутовская М.Л. Агрессия и примирение как проявления социальности у приматов и человека // Общественные науки и современность. 1998. № 6. С. 149-160.
19. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: Пер. с англ. С.-Пб.: Питер, 1998. 330 с.
20. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми: Пер. с нем. М.: Педагогика, 1991. 141 с.
21. Васильев Я.В. Надситуативность в структуре личности. Николаев: Темп, 1994. 264 с.
22. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Моск. гос. ун-т. М., 1984. 200 с.
23. Ващенко І.В., Антонова О.Г. Конфлікт. Посттравматичний стрес: шляхи їх подолання. К.: Знання, 1998. 289 с.
24. Введение в гендерные исследования: В 2 ч. / Под ред. И.А. Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ; С.-Пб.: Алетейя, 2001. Ч. 1: Учебное пособие. 708 с.
25. Ведяев Ф.П., Воробьева Т.М. Модели и механизмы эмоциональных стрессов. К.: Здоров’я, 1983. 135 с.
26. Ведяєв Ф.П. Емоційно-стресові стани. К.: Здоров’я, 1979. 53 с.
27. Гельгорн Э., Луфборроу Дж. Эмоции и эмоциональные расстройства: Пер. с англ. М.: Мир, 1966. 672 с.
28. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. К.: Абрис, 1994. 168 с.
29. Дикая Л.Г., Махнач А.В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования // Психологический журнал. 1996. Т. 17, № 3. С. 137-148.
30. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. М.: Политиздат, 1978. 272 с.
31. Донцов А.И., Полозова Т.А. Проблема конфликта в западной социальной психологии // Психологический журнал. 1980. Т. 1, № 6. С. 119-133.
32. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1987. 158 с.
33. Дубинко Н.А. Влияние когнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте // Вопросы психологии. 2000. № 1. С. 53-57.
34. Ениколопов С.Н. Опросник Басса-Дарки // Практикум по психодиагностике. Психодиагностика мотивации и саморегуляции / Под ред. А.И. Зелиненко и др. / Моск. гос. ун-т. М., 1990. С. 6-10.
35. Жабокрицький С.В. Науково-методичні підходи до профілактики агресивних дій психічно хворих // Архів психіатрії. 1997. Вип. 12-13. С. 238-241.
36. Життєві кризи особистості: Науково-методичний посібник: В 2 ч. / За ред. В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова та ін. К.: ІЗМН, 1998. Ч. 1: Психологія життєвих криз особистості. 339 с.
37. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 1997. 180 с.
38. Изард К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. С.-Пб.: Питер, 1999. 464 с.
39. Изард К.Э. Эмоции человека: Пер с англ. / Моск. гос. ун-т. М., 1980. 439 с.
40. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. С.-Пб.: Питер, 2000. С. 337-340.
41. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. С.-Пб.: Питер, 2001. 752 с.
42. Калуев А.В. Проблемы изучения стрессовых реакций. К.: CSF, 1998. 98 с.
43. Калуев А.В. Проблемы изучения стрессорного поведения. К.: CSF, 1998. 134 с.
44. Карвасарский Б.Д. Неврозы. М.: Медицина, 1980. 448 с.
45. Кемпински А. Экзистенциальная психиатрия. М.: Совершенство, 1998. 320 с.
46. Кернберг О.Ф. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях: Пер. с англ. М.: Класс, 1998. 364 с.
47. Кириленко Т.С. Виховання почуттів. К.: Політвидав України, 1989. 93 с.
48. Кириленко Т.С. Гармонізація емоційних станів особистості // Наука і освіта. 2000. № 1-2. С. 22-23.
49. Кириленко Т.С., Кравчук С.Л. Проблема функціонального призначення агресивних проявів в житті людини // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть”: Зб. наук. пр. / Київ. військ. гум. ін-т. К., 1999. С. 100-106.
50. Кириленко Т.С. Проблемність переживань травматичних ситуацій // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 1998. Вип. 5. С. 46-48.
51. Кириленко Т.С. Психическая напряженность и ее проявления в зависимости от особенностей деятельности: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ленингр. гос. ун-т им. А.А. Жданова. Л., 1977. 17 с.
52. Киршбаум Э.И., Еремеева А.И. Психические состояния / Дальневост. ун-т. Владивосток, 1990. 144 с.
53. Китаев-Смык Л.А. Стресс и психологическая экология // Природа. 1989. № 7. С. 98-105.
54. Клиническая психиатрия / Бачериков Н.Е., Михайлова К.В., Гавенко В.Л. и др. К.: Здоров’я, 1989. 512 с.
55. Клиническая психология / Сост. Н.В. Тарабрина. С.-Пб., М., Харьков, Минск: Питер, 2000. С. 262-352.
56. Коваленко А.Б., Вахоцька І.О. Психологічні особливості конфліктів між учителем та учнями // Наука і освіта. 2000. № 1-2. С. 23-25.
57. Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал. 1987. Т. 8, № 4. С. 126-137.
58. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 256 с.
59. Кравчук С.Л. Особливості агресивних проявів дитини залежно від міжособистісних стосунків з батьками // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 2000. Вип. 9. С. 45-48.
60. Кравчук С.Л. Особливості агресивних проявів особистості в залежності від її гендерної ролі // Психологія: Зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2000. Вип. 3 (10). С. 87-92.
61. Кравчук С.Л. Специфіка та статево-вікові особливості проявів ворожості // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 2001. Вип. 11. С. 49-53.
62. Крайнюк В.М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 1999. 18 с.
63. Кришнамурти Дж. Свобода от известного: Пер. с англ. К.: София, 1991. 88 с.
64. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М.: Педагогика, 1969. 344 с.
65. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. 1972. № 6. С. 168-173.
66. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции / Моск. гос. ун-т. М., 1971. 40 с.
67. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / Моск. гос. ун-т. М., 1981. 584 с.
68. Личко А.Е. Подростковая психиатрия: Руководство для врачей. Л.: Медицина, 1985. 301 с.
69. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 442 с.
70. Ломов Б.Ф. Об исследовании законов психики // Психологический журнал. 1982. Т. 3, № 1. С. 18-30.
71. Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло"): Пер с нем. М.: Прогресс, Универс, 1994. 272 с.
72. Магнуссон Д. Ситуационный анализ: эмпирические исследования соотношений выходов и ситуаций // Психологический журнал. 1983. Т. 4, № 2. С. 28-33.
73. Мазур Е.С., Гельфанд В.Б., Качалов П.В. Смысловая регуляция негативных переживаний у пострадавших при землетрясении в Армении // Психологический журнал. 1992. Т. 13, № 2. С. 54-65.
74. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. С.-Пб.: Питер, 1996. С. 483-532.
75. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л. Курс лекций по детской патопсихологии: Учебное пособие. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. 576 с.
76. Максимова Н.Ю. Психотравмуюча ситуація як детермінанта адиктивної поведінки неповнолітніх // Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.): В 3 т. К.: ДОК-К, 1996. Т 2: Українська психологія: сучасний потенціал. С. 136-144.
77. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. М.: REFL - book, 1997. 304 с.
78. Медведев В.И. Взаимодействие физиологических и психологических механизмов в процессе адаптации // Физиология человека. 1998. № 4. С. 7-13.
79. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике. С.-Пб.: Адис, 1994. С. 131-170.
80. Мерлин В.С. Лекции по психологии мотивов человека / Перм. гос. пед. ин-т. Пермь, 1971. 120 с.
81. Мілет К. Сексуальна політика: Пер з англ. К.: Основи, 1998. 619 с.
82. Морозов С.М. Психометричний контроль та конструювання психодіагностичних тестів: Навчальний посібник для студентів факультету соціології та психології / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1997. 95 с.
83. Мюлленайзен Б. Синдром стресса / Казан. ун-т. Казань, 1993. 135 с.
84. Назаретян А.П. Агрессия, мораль и кризисы в развитии мировой культуры (Синергетика исторического прогресса): Курс лекций. М.: Наследие, 1996. 184 с.
85. Носенко Е.Л., Нестеренко М.В. Критерії розпізнавання стресового стану в ситуації обвинувачення суб’єкта у приховуванні істини // Наука і освіта. 2000. № 1-2. С. 47-49.
86. Носенко Э.Л., Чоботарь А.И., Элькинбард О.Б. Формирование эмоционального интеллекта как фактора предупреждения стрессовых состояний у детей // Наука і освіта. 2000. № 1-2. С. 190-192.
87. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние и речь. К.: Вища школа, 1981. 196 с.
88. Осницкий А.К. Психологический анализ агрессивных проявлений учащихся // Вопросы психологии. 1994. № 3. С. 61-68.
89. Паренс Г. Агрессия наших детей: Пер. с англ. М.: Форум, 1997. 160 с.
90. Перлз Ф.С. Эго, голод и агрессия: Пер. с англ. М.: Смысл, 2000. 358 с.
91. Практическая психология в тестах, или Как научиться понимать себя и других / Сост. Р. Римская, С. Римский / Под ред. И. Ермаковой. М.: АСТ ПРЕСС, 1998. 396 с.
92. Прохоров А.О. Психические состояния и их проявления в учебном процессе / Казан. ун-т. Казань, 1991. 166 с.
93. Психологическая защита: Методические рекомендации / Сост. А.Т. Филатов, А.С. Кочарян, Г.С. Кочарян. Харьков: Берминводы, 1986. 30 с.
94. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. 2-е изд. М.: Педагогика-Пресс, 1998. 440 с.
95. Психология личности: Тесты, опросники, методики / Сост. Н.В. Киршева, Н.В. Рябчикова. М.: Геликон, 1995. 220 с.
96. Психологія: Підручник / Трофімов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П.А. та ін. / За ред. Ю.Л. Трофімова. К.: Либідь, 1999. 558 с.
97. Психология социальных ситуаций / Сост. Н.В. Гришина. С.-Пб.: Питер, 2001. 416 с.
98. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. Минск: Харвест, 1999. 653 с.
99. Психология эмоций: Тексты / Под. ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер / Моск. гос. ун-т. М., 1984. 287 с.
100. Развитие личности ребенка: Пер с англ. / Под ред. А.М. Фонарева. М.: Прогресс, 1987. 272 с.
101. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. 1996. Т. 17, № 5. С. 37-49.
102. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. С.-Пб.: Питер, 1999. С. 36-43.
103. Реан А.А. Психология изучения личности: Учебное пособие. С.-Пб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. С. 216-251.
104. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. М.: Владос, 1996. 529 с.
105. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии: Пер. с англ. М.: Аспект Пресс, 1999. 430 с.
106. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. С.-Пб.: Питер, 1999. 720 с.
107. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии // Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 81-88.
108. Сафуанов Ф.С. Психологическая типология криминальной агрессии // Психологический журнал. 1999. Т. 20, № 6. С. 24-35.
109. Селье Г. Стресс без дистресса / Под ред. Е.М. Крепса. М.: Прогресс, 1979. 126 с.
110. Словарь-справочник по психодиагностике / Сост. Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. С.-Пб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
111. Сметанников П.Г. Психиатрия: Краткое руководство для врачей. С.-Пб.: СПбМАПО, 1994. 304 с.
112. Смирнова Е.О., Хузеева Г.Р. Психологические особенности и варианты детской агрессивности // Вопросы психологии. 2002. № 1. С. 17-26.
113. Современный словарь по психологии / Сост. В.В. Юрчук. Минск: Современное Слово, 1998. 768 с.
114. Сосновикова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика: Пособие для студентов и учителей / Горьк. гос. пед. ин-т. Горький, 1975. 118 с.
115. Справочник по психиатрии / Снежневский А.В., Наджаров Р.А., Смулевич А.Б. и др. М.: Медицина, 1985. 416 с.
116. Судаков К.В. Новые акценты классической концепции стресса // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1997. № 2. С. 124-130.
117. Судаков К.В. Эмоциональный стресс как фактор эволюции // Вестник АМН СССР. М.: Медицина, 1984. № 6. С. 40-47.
118. Татенко В.А. Психология стресса: субъектная парадигма // Наука і освіта. 2000. № 1-2. С. 56-57.
119. Тигранян Р.А. Стресс и его значение для организма. М.: Наука, 1988. 172 с.
120. Тимофеев Н.Н. Личность, агрессия, эмоциональный стресс в судебно-психиатрической клинике // Сб. трудов ХІХ-ХХ / Под ред. Б.Р. Нанейшвили. Тбилиси, 1974. С. 85-88.
121. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. М.: Медицина, 1987. 304 с.
122. Феруччи П. Кем мы можем быть // Ассаджоли Р. Психосинтез: теория и практика. М.: REFL - book, 1994. С. 52-152.
123. Филиппов А.В., Ковалев С.В. Ситуация как элемент психологического тезауруса // Психологический журнал. 1986. Т. 7, № 1. С. 14-21.
124. Франкенхойзер М. Некоторые аспекты исследований в физиологической психологии // Эмоциональный стресс: Пер. с англ. / Под ред. В.Н. Мясищева. Л.: Медицина, 1970. С. 24-36.
125. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. М.: Наука, 1989. 456 с.
126. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений / Под ред. М.Г. Ярошевского. М.: Просвещение, 1990. 448 с.
127. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М.: Прогресс, 1994. 327 с.
128. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: Пер. с нем.: В 2 т. М: Педагогика, 1986. Т. 1. 391 с.
129. Холл К.С., Линдсей Г. Теории личности. М.: КСП +, 1997. 720 с.
130. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (основные положения, исследования и применение). С.-Пб.: Питер Пресс, 1997. 608 с.
131. Черепанова Е.М. Психологический стресс: Книга для школьных психологов, родителей и учителей. М.: Академия, 1996. 96 с.
132. Шасварі З. Історико-психологічні основи агресивності (на матеріалах новітньої історіі Афганістану): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1995. 24 с.
133. Шебанова С.Г. Профілактика та корекція агресивної поведінки студентів засобами тренінгу спілкування: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. 18 с.
134. Экспериментальная психология / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. М.: Прогресс, 1975. Вып. 5. 188 с.
135. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция / В.В. Лебединский, О.С. Никольская, Е.Р. Баенская, М.М. Либлинг / Моск. гос. ун-т. М., 1990. 197 с.
136. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний / Н.Е. Бачериков, М.П. Воронцов, П.Т. Петрюк, А.Я. Цыганенко. Харьков: Основа, 1995. 275 с.
137. Юрьева Л.Н. Кризисные состояния. Днепропетровск: Арт Пресс, 1998. 164 с.
138. Adams R.M. Bad mouth: negative papers on the dark side. New York: Berkley, 1977. 243 p.
139. Aggression and violence: social interactionist perspectives / Edited by R.B. Felson, J.T. Tedeschi. Washington: American psychological association, 1993. 265 p.
140. Aggression: biological, developmental and social perspectives / Edited by S. Feshbach, J. Zagrodzka. New York: Plenum Press, 1997. 241 p.
141. Ardrey R. The hunting hypothesis: a personal conclusion concerning the evolutionary nature of man. Glasgow: Collins, 1976. 242 p.
142. Ardrey R. The territorial imperative: a personal inquiry into the animal origins of property and nations. New York: Dell, 1966. 390 p.
143. Bandura A. Aggression: A social learning analysis. New York: Prentice-Hall, 1983. P. 34-78.
144. Bandura A. Vicarious processes: A case of no-trial learning // Advances in experimental social psychology / Edited by L. Berkowitz. New York: Academic Press, 1965. P. 1-55.
145. Berkowitz L. Frustration-aggression hypothesis: Examination and reformulation // Psychological Bulletin. 1989. № 106. P. 59-73.
146. Berkowitz L., Le Page A. Weapons as Aggression Elciting Stimuls // Journal of Personality and Social Psychology. 1977. № 7. P. 133-138.
147. Borgia G. Human aggression in biological adaptation // The evolution of human social behavior. New York: Elseiver, 1980. P. 165-195.
148. Buss A.H. Aggression pays // The control of aggression and violence / Edited by J.L. Singer. New York: Academic Press, 1976. P. 23-29.
149. Buss A.H. The psychology of aggression. New York: Wiley, 1961. 307 p.
150. Campbell A. Men, women and aggression. New York: Basic Books, 1993. 365 p.
151. Caplan G. Emotional crises // The encyclopedia of mental health. New York, 1963. Vol. 2. P. 521-532.
152. Children exposed to domestic violence: current issues in research, intervention, prevention, and policy development / Edited by R.A. Geffner, P.G. Jaffe, M. Sudermann. New York: Haworth, 2000. 373 p.
153. Clinical approaches to family violence / Edited by J.C. Hansen, L.R. Barnhill. London: Aspen Systems Corporation, 1982. 157 p.
154. Dodge K.A. Social cognition and children’s aggressive behaviour // Child Development. 1980. № 51. P. 162-170.
155. Eibl-Eibesfeldt I. Human ethology. New York: Aldine De Gruyter, 1989. 850 p.
156. Family violence from a communication perspective / Edited by D.D. Cahn, S.A. Lloyd. Thousand Oaks, Calif.: Sage Publications, 1996. 284 p.
157. Feschbach S. Dynamics and morality of violence and aggression // American Psychological Journal. 1971. № 26. P. 281-292.
158. Feschbach S. The function of aggression and the regulation of aggressive drive // Psychological Review. 1964. № 71. P. 257-278.
159. Frustration and aggression / Dollard J., Doob L.W., Miller N.E., Mowrer O.H., Sears R.R. New Haven: Yale University Press, 1939. 220 p.
160. Jackson J.H. On affection of speech from disease of the brain // Selected writings of the J. H. Jackson. New York: McGrew Hill Book Company, 1979. P. 62-84.
161. Kelly G.A. The psychology of personal constructs. New York: W.W. Norton, Company, 1955. 1218 p.
162. Lazarus R.S. Emotion and Adaptation. New York: Oxford University Press, 1991. 436 p.
163. Lazarus R.S. Psychological stress and the coping process. New York: McGraw-Hill, 1966. 215 p.
164. Lazarus R.S. Stress and Emotion: a new synthesis. London: Free Association Books, 1999. 320 p.
165. Lloyd S.A. The dark side of courtship: physical and sexual aggression. Thousand Oaks, Calif.: Sage, 2000. 179 p.
166. Mc Dougall W. The outline of psychology. London: Methuen, 1923. 213 p.
167. Meyer B. The development of girls’ sex - role attitudes // Child Development. 1980. № 51. P. 508-514.
168. Meyer R.G., Salmon P.G. Abnormal Psychology. Boston, London, Sydney, Toronto: Allyn and Bacon, 1984. 566 p.
169. Patterson G.R. The aggressive child: Victim and architect of a coercive system // Behavior modification and families: Theory and reasearch / Edited by L.A. Hammerlynck, L.C. Handy, E.J. Mash. New York: Bruner Mazell, 1976. P. 34-41.
170. Redl F., Wineman D. The Aggressive Child. New York: The Free Press, 1957. 575 p.
171. Resick P.A. Stress and trauma. Hove: Psychology press, 2001. 205 p.
172. Rochlin G. Man’s aggression: The Defense of the Self. Boston: Gambit, 1973. 300 p.
173. Rosencweigg S. A. General Outline of Frustration // Character and Personality. 1938. № 7. P. 151-160.
174. Saul L.J. The Hostile Mind. The sources and consequences of rage and hate. New York: Random House, 1956. 211 p.
175. Scott J.P. Sex differences in aggression: introduct // Aggressive behaviour. 1994. № 20. P. 167-172.
176. Tedeschi J.T. Violence, aggression and coercive actions. Washington: American psychological association, 1994. 463 p.
177. Tinbergen N. On war and peace in animals and man / The sociobiology debate. New York: Plenum Press, 1978. P. 80-89.
178. Williams E.E. Anger control training. Bicester: Winslow, 1999. 32 p.
179. Wilson E.O. On human nature. Cambridge: Harvard University Press, 1975. 324 p.