ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
Поливанюк Василь Дмитрович

УДК 343.13:343.359

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність 12.00.09 кримінальний процес і криміналістика;
судова експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Біленчук Петро Дмитрович,
кандидат юридичних наук, доцент

Запоріжжя 2007

Зміст
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 3
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ1 Банківська система України як об’єкт криміналістичного дослідження: правові та методологічні аспекти.. 12
1.1. Правове регулювання автоматизації електронних розрахунків у банківській системі України. 12
1.2. Криміналістична класифікація інформаційних загроз безпеки автоматизованих банківських систем. 25
1.3. Правові, організаційні і криміналістичні засади протидії злочинам, вчиненим у банківській системі з використанням інформаційних технологій: міжнародний досвід. 35
Висновки до розділу: 45
РОЗДІЛ2 Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у банківській системі України З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.. 48
2.1. Загальні теоретичні положення криміналістичної характеристики злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій 48
2.2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій. 56
Висновки до розділу: 94
РОЗДІЛ3 Організаційно-тактичні основи розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій.. 97
3.1. Особливості порушення кримінальної справи та проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій. 97
3.2. Тактичні особливості проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій. 110
3.3. Сутність та межі спеціальних знань, які використовуються при дослідженні електронних документів на досудовому слідстві 147
Висновки до розділу. 167
ВИСНОВКИ.. 169
ДОДАТКИ.. 175
Список використаних джерел.. 190

ВСТУП

Актуальність теми дослідження виходить із необхідності розробки всебічного забезпечення процесу формування та становлення банківської системи України за умов впроваджуваних економічних, соціальних і політичних реформ, визначення причин росту криміналізації фінансово-господарських відносин та запровадження найбільш ефективних правових, організаційних і науково-методичних заходів щодо запобігання, протидії та розслідування злочинних посягань у сфері банківської діяльності.
Сфера фінансово-банківських відносин, часом через відсутнє правове регулювання нових видів діяльності, а також дійових методик розслідування виявилася практично відкритою та незахищеною для незаконних посягань. Поширення набули такі явища, як перелив неконтрольованих капіталів, відмивання” кримінальних коштів, хабарництво, пов’язане з наданням кредитів, відкриттям розрахункових рахунків, прискоренням проведення банківських операцій, шахрайство з використанням фальшивої фінансової документації тощо. Подібний кримінал у банківській сфері характеризується, як правило, чіткою організованістю злочинної групи, яка передбачає ланцюг учасників, детальну розробку сценарію, наявність повного технічного забезпечення та значних грошових коштів. З огляду на це, у дослідженні необхідно насамперед розглянути криміналістичну характеристику злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій, а також методи, засоби і тактичні прийоми розслідування цієї категорії злочинів.
Необхідність прийняття невідкладних заходів щодо вдосконалення законодавства, розробки методики, тактики і стратегії розслідування злочинів, які вчинюються в банківській системі України, обумовлена тим, що сфера банківського капіталу, як показують новітні дослідження, стала останніми роками одним із криміногенних секторів як вітчизняної економіки, так і економіки більшості країн світу.
Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці провідних науковців: О.Я.Баєва, В.П.Бахіна, Р.С.Бєлкіна, Т.В.Варфоломеєвої, А.Ф.Волобуєва, В.І.Галагана, В.Г.Гончаренка, Ю.М.Грошевого, О.М.Джужи, А.Я.Дубинського, В.А.Журавля, А.В.Іщенка, Н.І.Клименко, І.П.Козаченка, В.О.Коновалової, М.В.Костицького, І.І.Котюка, В.С.Кузьмічова, В.К.Лисиченка, В.Г.Лукашевича, Є.Д.Лук’янчикова, В.Т.Маляренка, Г.А.Матусовського, О.Р.Михайленка, М.В.Салтевського, М.Я.Сегая, В.В.Тіщенка, В.Ю.Шепітька, М.Є.Шумила та ін.
Окремі аспекти методики розслідування злочинів, вчинених у банківській системі з використанням сучасних інформаційних технологій, досліджували А.Б.Агапов, Н.М.Ахтирська, П.Д.Біленчук, В.Б.Вєхов, В.К.Весельський, В.Д.Гавловський, В.О.Голубєв, М.В.Гуцалюк, Р.А.Калюжний, В.Є.Козлов, В.В.Крилов, В.А.Мінаєв, О.І.Мотлох, Л.П.Паламарчук, О.Р.Росинська, О.А.Самойленко, О.П.Снігерьов, В.С.Цимбалюк, В.М.Черкасов, С.С.Чернявський, М.Г.Шурухнов, О.М.Юрченко та ін.
Узагальнення слідчої практики та аналіз стану наукових криміналістичних досліджень свідчать про те, що актуальність наукової розробки проблем методики розслідування злочинів, вчинених у банківській сфері України з використанням сучасних інформаційних технологій, викликана потребами експертної, слідчої та судової практики. Саме ці аргументи свідчать про актуальність обраної теми дослідження, про її науково-теоретичну, методичну та практичну значущість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767); п.п.2.4, 2.5.96, 2.3.103, 2.5.158 Наказу МВС України №755 2004 року Пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років”; робота відповідає головним напрямкам наукових досліджень Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
Мета та завдання дослідження. Дослідження має на меті на основі теорії криміналістичної методики, узагальненої практики банківської діяльності, аналізу слідчої практики розробити криміналістичну характеристику і на її основі сформулювати основні положення методики розслідування злочинів, вчинених у банківській системі з використанням інформаційних технологій.
Зазначена мета зумовила визначити такі завдання дослідження:
вивчити основні положення правового регулювання банківської діяльності в Україні та в ряді країн світу, провести їх порівняльний аналіз;
узагальнити нормативно-правові акти, що регулюють банківську діяльність та регламентують діяльність у сфері інформаційних технологій;
дослідити та сформулювати поняття, а також класифікувати основні елементи криміналістичної характеристики злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій;
на підставі вивчення й узагальнення матеріалів кримінальних справ, аналізу судових експертиз, слідчої практики, статистичних даних дослідити та виявити механізм і способи вчинення злочинів у банківській системі України з використанням інформаційних технологій, встановити їх основні ознаки;
розробити рекомендації щодо висунення слідчих версій, організації та планування розслідування;
сформулювати пропозиції щодо системи тактичних прийомів, особливості проведення окремих слідчих дій;
розробити основні положення особливостей методики розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при вчиненні злочинів у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій.
Предметом дослідження є особливості розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає система методів, призначених для отримання об’єктивних і достовірних результатів.
Методами дослідження, що використовувалися при підготовці дисертації, є такі: метод системного аналізу, який використовувався під час вивчення законодавчих норм, що регулюють банківську діяльність та діяльність у сфері обігу інформації та інформаційних технологій; історико-правовий метод, використання якого дало можливість показати розвиток законодавства України та ряду зарубіжних країн у сфері захисту банківської інформації на різних етапах розвитку суспільства; соціологічні методи застосовувалися при вивченні архівних кримінальних справ, проведенні анкетування серед працівників дізнання та досудового слідства й обробці отриманих даних.
Емпіричну базу дослідження склали результати опитування 152 слідчих ОВС України, 237 спеціалістів-випускників слідчої спеціалізації навчальних закладів системи МВС України, проаналізовано статистичні дані МВС України і НЦБ Інтерполу в Україні за період з 1994 по 2006 рік, оприлюднені матеріали слідчої та судової практики зарубіжних країн. Було вивчено й узагальнено 4кримінальні справи, досудове слідство за якими призупинено слідчими ОВС у Дніпропетровській, Київській та Луганській областях на підставах і в порядку п.3 ст.206 КПК України у 1995-2006рр., а також 8 кримінальних справ, розглянутих судами Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Черкаської та Чернігівської областей за 1995-2006рр. У дослідженні використаний особистий практичний досвід участі автора в діяльності Центру дослідження проблем комп’ютерної злочинності (2001-2004рр.).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей методики розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
виявлено та систематизовано типові способи вчинення злочинів у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій;
надано криміналістичну характеристику осіб, які вчиняють злочини у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій;
визначено типові слідчі ситуації та сформульовано основні напрямки розслідування, які характерні для початкового етапу розслідування таких видів злочинів;
удосконалено:
конкретні методи, засоби та межі застосування спеціальних знань, які притаманні розслідуванню цього виду злочинів;
специфіку виявлення та дослідження джерел первинної інформації при вчиненні таких злочинів;
набули подальшого розвитку:
вчення про криміналістичну характеристику злочинів, визначено поняття та основні структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій;
теоретичні положення щодо тактики проведення окремих слідчих дій, а саме запропоновані конкретні тактичні прийоми та рекомендації з особливостей проведення огляду місця події, обшуку та виїмки, допиту, призначення експертиз при розслідуванні такої категорії справ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації впроваджені та використовуються в навчально-методичних матеріалах з дисциплін Криміналістика”, Кримінологія”, Кримінальне право” Оперативно-розшукова діяльність під час розслідування злочинів” та під час викладення спецкурсу Організація розкриття та розслідування злочинів” (акт впровадження у навчальний процес Запорізького юридичного інституту МВС України від 12 листопада 2004 року), а також впроваджені в практичну діяльність підрозділів досудового слідства та УДСБЕЗ УМВС України в Запорізькій області (акти впровадження у діяльність СУ УМВС від 3 березня 2005 року та УДСБЕЗ УМВС України в Запорізькій області від 4 вересня 2006 року).
Особистий внесок здобувача. У співавторстві виконана одна наукова стаття, де участь дисертанта становить 50%, дисертант також входив до авторського колективу підручника, де ним підготовлена одна глава.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднювались у виступах дисертанта на засіданнях кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кафедри досудового слідства та кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. Крім того, результати дисертаційної роботи доповідалися на 17 міжнародних науково-практичних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях, наукових семінарах та круглих столах: Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії” (м.Вінниця, 23-25 травня 2001року); Технічні засоби захисту інформації” (м.Київ, 25 квітня 2002 року); Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства” (м.Запоріжжя, 14-15 травня 2002 року); Україна: шляхами віків, присвячена 175-річчю від дня народження Георгія Андрузького” (м.Київ, 17 травня 2002 року); Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності” (м.Харків, 18 травня 2002 року); Запорізькі правові читання” (м.Запоріжжя, 3-5 липня 2002 року); Информационные технологии и безопасность” (смт.Партенит, АР Крим, 23-27 червня 2003 року); Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав та свобод людини” (м.Запоріжжя, 11-12 грудня 2003 року); Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м.Львів, 5-6 лютого 2004 року); Проблеми розкриття та розслідування злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми” (м.Київ, 27 січня 2005року); Теоретичні та практичні проблеми організації досудового слідства” (м.Запоріжжя, 20-21 травня 2005 року); Транскордонна злочинність: поняття, сутність, проблеми методики розслідування” (м.Київ, 29 вересня 2005 року); Заходи протидії злочинам, пов’язаним з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванн

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження всього комплексу теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із особливостями розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій, дозволяє сформулювати такі висновки, пропозиції та рекомендації:

І. Розвиток мережі комерційних банків з великими обсягами банківських фінансових операцій щодо переказів значних сум грошей між державними і комерційними структурами як в межах країни, так і за кордон, поставив питання про необхідність спрощення розрахунків шляхом впровадження в банківську систему електронної комп'ютерної мережі та інших сучасних технічних засобів комп’ютерної обробки інформації.
Введення мережі електронних розрахунків безумовно, якоюсь мірою, призводить до зміни техніки вчинення злочинцями корисливих злочинів у сфері банківської діяльності, але в її основі є ті ж механізми паперового і електронного документообігу, що базуються на системі бухгалтерського обліку. Тому діюча сьогодні технологія вчинення злочинів у банківській системі може механічно перенестись також і в умови електронних розрахунків. Ця злочинність як для України, так і для світової спільноти набуває міжнародного характеру, а тому загрожує економічним основам, як нашої держави, так і світовій економічній системі. На погляд зарубіжних спеціалістів незаконне використання комп'ютерів дає більші прибутки з меншим ризиком, ніж звичайне пограбування банків, тому число таких злочинів з кожним роком у світі буде зростати.
Специфіка банківських автоматизованих систем, з точки зору їх вразливості, пов’язана в основному з наявністю інтенсивної інформаційної взаємодії між територіально рознесеними і різнорідними елементами. Вразливими є буквально всі основні структурно-функціональні елементи розподілених АБС: робочі станції, сервери, міжмережеві мости, канали зв’язку.
Деякі банківські керівники пов'язують надійність електронних банківських систем з засобами їх зовнішнього захисту, тобто введенням системи шифрів (системи паролів) для входу не тільки в саму комп'ютерну мережу, а й до різних рівнів інформації банківської системи у залежності від допуску користувачів. Коло працівників, які за технологією виконання банківських операцій мають доступ до широкого діапазону цієї інформації, досить велике. Тому система захисту банківських електронних мереж, що базується тільки на кодуванні входів до різних видів інформації, малоефективна. Треба знайти принципово нові підходи для розробки відносно надійної системи захисту банківських комп'ютерних мереж. Така система повинна будуватися згідно із технологією банківського документообігу та особливостями форм розрахунково-кредитних операцій.
Протягом останнього десятиріччя в світі значно розширилися масштаби протизаконного використання ЕОМ саме при вчиненні економічних злочинів і особливо в банківському секторі.
Організація інформаційно-технологічних систем на світовому рівні поряд з поліпшенням взаємодії ставить багато проблем. Організовані злочинні формування намагаються проникнути у виробництво програмного забезпечення і впливати на безпеку комп'ютерних мереж. Ці проблеми не можна не враховувати.
Просте управління комп'ютерами та водночас недостатня захищеність банківських комп'ютерних мереж від несанкціонованого доступу стає причиною розкрадання великої кількості коштів шляхом їх електронного переказу за вигадані послуги, з міжнародних банків усього світу на поточні рахунки до тих країн, де уряди не особливо турбують себе різними формами аудиторського контролю та іншими формами фінансової перевірки. Випадки крадіжок грошей за допомогою комп'ютерної техніки стають такими ж небезпечними злочинами, як викрадення дітей, вимагання, тероризм, торгівля наркотиками, зброєю, людьми тощо.
ІІ. Злочини в сфері банківської комп'ютерної інформації відомі порівняно недавно. Вітчизняна практика розслідування таких злочинів поки дуже невелика, оскільки лише в останні роки в результаті розвитку програмно-технічних засобів і підвищення комп'ютерної освіченості”, зовсім недавно інформаційні системи стали впроваджувати в такі галузі, як бухгалтерський облік, економічні розрахунки, банківська справа й ін. Суспільна небезпека злочинних дій у зазначеній сфері стає усе більш очевидною і досвід формалізації законодавцем головним чином закордонних криміналістичних знань про комп'ютерні злочини” відбувається на наших очах.
Недоліки правової регламентації, законодавчого регулювання в даній галузі і дефіцит у слідчих, прокурорів, суддів, знань про сучасні інформаційні технології значною мірою сприяють збереженню високого рівня латентності протиправних дій в галузі інформаційних відносин і їхньої безкарності. Істотну допомогу у виявленні, розкритті і розслідуванні таких злочинів може зробити детальна розробка криміналістичної характеристики злочинів даного виду.
Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням інформаційних технологій, відрізняється особливостями, специфікою й містить у собі: дані про предмет злочину; відомості про способи підготовки, вчинення й приховування злочину; дані про обстановку вчинення злочину; дані про особу злочинця, а так само відомості про слідову картину”.
1. Способи вчинення незаконного втручання в роботу ЕОМ банку доцільно підрозділяти на дві групи: 1) способи безпосереднього доступу й 2)способи віддаленого доступу до ЕОМ. Існування двох принципово різних за своїм характером способів незаконного втручання в роботу ЕОМ, кожний з яких має певну специфіку, обумовлює особливості пошукової діяльності по кожному з них.
2. Інформацію пошукового характеру можна одержати, вивчаючи типові способи протидії розслідуванню по розглянутій категорії кримінальних справ. Основне інформаційне навантаження несе спосіб приховання слідів злочину. Приховання по злочинах, пов'язаним з незаконним втручанням у роботу ЕОМ банківської установи, може виражатися в знищенні, утаюванні, маскуванні, фальсифікації, як традиційно досліджуваними криміналістикою способами (маскування зовнішності, дача неправдивих свідчень тощо), так і специфічними способами, пов'язаними з комп'ютерним обладнанням і інформацією (маскування й фальсифікація програмних продуктів, маскування місцезнаходження злочинця при віддаленому доступі до ЕОМ банківської установи, відновлення нормальної працездатності комп'ютера тощо). Протидія розслідуванню також може виражатися у впливі на його учасників або ухиленні від участі в розслідуванні.
3. Практика свідчить, що незаконне втручання в роботу ЕОМ в п`ять разів частіше вчинюються чоловіками. Причому, більшість суб'єктів даного злочину мають вищу або незакінчену вищу технічну освіту, а також іншу вищу або незакінчену вищу освіту. Серед них переважають особи у віці від 20 до 40 років.
4. Розробка класифікацій слідів-відображень, пов'язаних з інформаційними взаємодіями, і розгляд особливостей цих слідів дозволяє зробити наступні висновки:
1) сліди, пов'язані з інформаційними взаємодіями, мають криміналістичну значимість і можуть використовуватися для з'ясування істини в кримінальній справі у випадку, якщо при вчиненні злочину використовувалася комп'ютерна техніка.
2) механізм утворення слідів, пов'язаних з інформаційними взаємодіями, базується на закономірностях функціонування конкретної файлової системи, програм і вимагає подальшого вивчення стосовно до файлових систем FAT 16 (операційні системи DOS, Windows), FAT 32 (операційні системи WINDOWS 95 і вище), NTFS (операційна система WINDOWS NT), іншим файловим системами, а також стосовно до системних і прикладних програм, що з'явилися.
3) документи на машинних магнітних носіях інформації є новим криміналістичним об'єктом, що володіє особливими властивостями, і не дозволяють застосувати до даних об'єктів наявні визначення сліду й розроблені класифікації слідів.
4) розроблені класифікації слідів-відображень і виявлені особливості цих слідів можуть бути покладені в основу криміналістичних методик експертного дослідження документів і іншої інформації на магнітних носіях.
ІІІ. Результати проведеного нами аналізу слідчої практики показують, що такі слідчі дії, як огляд місця події, обшук та виїмка, допит, призначення експертиз є найбільш специфічними, типовими й значимими для розслідування комп'ютерних злочинів у банківській системі, особливо на початковому етапі досудового розслідування. На підставі проведених узагальнень, нами підготовлені рекомендації практичним працівникам щодо проведення даних слідчих дій, які впроваджені в слідчу практику (Див.Додаток Л). Невідкладність проведення зазначених слідчих дій й організаційних заходів пояснюється тим, що саме вони спрямовані на встановлення події злочину, способу його вчинення, виявлення типових слідів, встановлення очевидців, встановлення злочинців й інших обставин, що, в кінцевому результаті, сприяють успішному розслідуванню досліджуємих нами злочинних зазіхань, справедливому покаранню винних і відшкодуванню збитку, заподіяного потерпілій стороні.
Пошукова діяльність слідчого по справах про незаконне втручання в роботу ЕОМ банківської установи являє собою сукупність процесуальних і непроцесуальних дій особи, що проводить розслідування, спрямованих на встановлення відомих (слідчому) об'єктів, що мають значення для розслідування справи.
До числа основних об'єктів розшуку по справах про незаконне втручання в роботу ЕОМ банківської установи необхідно відносити: осіб, що вчинили незаконне втручання; знаряддя, які використовувались для вчинення незаконного втручання; комп'ютерну інформацію; спеціальну літературу, присвячену питанням вчинення незаконного втручання в роботу ЕОМ і проблемам комп'ютерної безпеки.
Серед основних пошукових ознак осіб, що вчинили незаконне втручання в роботу ЕОМ банківської установи, слід виділяти загальні ознаки (стать, вік, національність, прикмети, місце проживання, професія тощо) і спеціальні (володіння навичками в програмуванні, знання комп'ютерного устаткування, володіння певним комп'ютерним устаткуванням, дані залишені злочинцем про самого себе в різних комп'ютерних системах і мережах тощо).
Практика свідчить, що сьогодні існує принципова можливість розшуку комп'ютерного обладнання, використаного при вчиненні злочину. При цьому типовими пошуковими ознаками можуть виступати: конфігурація комп'ютера, використаного для вчинення злочину; мобільність використаного комп'ютерного обладнання; наявність певного мережного або периферійного обладнання; установка на комп'ютері певного програмного забезпечення тощо.