ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА органів МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В РОЗБУДОВІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ (ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

Місюра Вадим Ярославович

УДК 329:352.07:364.467

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ
ТА органів МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
В РОЗБУДОВІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
В УКРАЇНІ
(ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ)

25.00.02 - механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Ребкало Валерій Андрійович
доктор філософських наук, професор

Київ - 2006

Зміст

Вступ .

4

Розділ 1
взаємодія політичних партій та ОРГАНІВ місцевого самоврядування в умовах формування громадянського суспільства як об’єкт наукового аналізу .........

13

1.1. Теоретико-методологічні чинники аналізу взаємодії як визначального організаційного принципу системи державного управління

13

1.2. Концепт взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства

35

Висновки до першого розділу ..

54

Розділ 2
Досвід реалізації взаємодії політичних партій з органами влади в країнах Західної та східної європи

57

2.1. Порівняльний аналіз механізмів взаємодії політичних партій та органів влади країн Європейського Співтовариства ..

57

2.2. Місцеве самоврядування - середовище діяльності політичних партій країн Західної та Східної Європи ............

82

Висновки до другого розділу

104

Розділ 3
оптимізація механізмів взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в процесі розбудови громадянського суспільства в Україні ...................

107

3.1. Структурна інституціоналізація політичних партій та органів місцевого самоврядування в процесі розбудови громадянського суспільства в Україні .

107

3.2. Особливості функціонування механізмів взаємодії органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та політичних партій в умовах децентралізації державних послуг ......................

127

3.3. Оптимізація механізмів взаємодії політичних партій з органами місцевого самоврядування в процесі суспільних та державних перетворень ............................................................................

152

Висновки до третього розділу ..

175

Висновки ..

179

Список використаних джерел

184

ДОдатки

211

Вступ

Актуальність теми зумовлена потребами комплексного аналізу однієї з важливих проблем теорії і практики державного управління оптимізації та раціо­налізації політико-адміністративних відносин у системі державного управ­ління всіх рівнів на демократичних засадах і визначення нових, ефективних механізмів взаємодії та взаємовпливу суспільства, держави й місцевого самоврядування.
Взаємодія політичних партій і місцевого самоврядування є важливою скла­довою реалізації владно-партійної взаємодії як визначального орга­ні­заційного принципу системи державного управління в умовах розбудови гро­ма­дянського суспільства, забезпечення ефективного управління на центральному й регіональному рівнях, розвитку самоврядних структур управління, створення умов соціального партнерства, інтеграції України до європейських економічних і політичних структур та європейського правового простору.
В умовах упровадження конституційних змін та політичного рефор­му­вання українського суспільства показовою ознакою взаємодії політичних партій і місцевого самоврядування є участь політичних партій у захисті й реалізації інтересів різних верств населення в органах місцевого самоврядування. Тобто участь політичних партій у формуванні та діяльності органів місцевого само­врядування інтегрує інтереси суспільних груп і реалізує функцію суспільної адаптації владно-управлінських рішень, що набуває принципового значення в умовах демократичних перетворень в Україні.
Зазначена проблема має інноваційний та багатоаспектний характер. Вона безпосередньо пов’язана з цілим комплексом питань владно-партійної взаємодії в системі державного управління, з проблемами суперечливого становлення й розвитку місцевого самоврядування, політичних партій і громадянського сус­пільства в країні. Значною мірою її актуалізація обумовлюється й недостатньою науковою опрацьованістю, невизначеністю зазначених державотворчих і сус­пільно-політичних явищ і процесів в Україні. Водночас, спираючись на теоре­тико-методологічні напрацювання та практичний світовий досвід, ми маємо на меті адекватно адаптувати зарубіжні доробки до унікальності власних полі­тич­них реалій і віднайти оригінальні й ефективні форми оптимізації взаємодії політичних партій і місцевого самоврядування в Україні.
У працях провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячених модернізації системи державного управління, аналізу окремих аспектів владно-партійної взаємодії як визначального організаційного принципу, розглянуті теоретичні й практичні аспекти взаємовідносин політичних партій і органі­заційних структур влади, визначені основні проблеми партійно-політичного впливу на державне управління. Значний внесок у розвиток формування нау­ко­вої галузі державного управління за даною проблематикою зробили такі вчені, як В.Б.Авер’янов [92], Г.В.Атаманчук [38], В.Д.Бакуменко [43], Т.А.Бутирська [272], О.С.Ігна­тен­ко [223], В.М.Князєв [194], О.Ю.Лебединська [141], В.І.Луговий [161], В.А.Козбаненко [81], А.В.Мерзляк [158], О.Г.Мордвінов [173], В.І.Надолішній [177], Н.Р.Нижник [87], О.Ю.Оболенський [90], В.А.Ребкало [222], Ю.П.Сурмін [236], В.В.Токовенко [245], В.П.Тронь [250], В.В.Цвєтков [256], Л.Є.Шкляр [222], В.В.Юрчи­шин [270], О.П.Якубовський [272] та ін.
Важливі доробки, присвячені проблемам функціонування політичних партій, їх місця та ролі у розбудові громадянського суспільства, мають В.Ю.Бар­ков [44], В.В.Баштанник [46], А.О.Білоус [51], О.П.Дергачов [85], Л.В.Гонюкова [206], А.М.Ко­лодій [192], М.І.Корнієнко [124], В.В.Маклаков [151], М.В.Примуш [210], М.В.Томенко [246] та ін. Великий вне­сок у наукову розробку актуальних питань місцевого самоврядування здій­снили М.О.Баймуратов [42], О.В.Батанов [45], П.Д.Біленчук [50], В.І.Борденюк [55], І.В.Дробуш [96], В.М.Кампо [83], В.В.Кравченко [130], В.С.Куйбіда [137], Ю.П.Лебединський [223], М.В.Підмогиль­ний [50], В.Ф.Погорілко [121], М.О.Пухтинський [194], В.А.Скуратівський [233], В.П.Трощинський [233], В.М.Шаповал [259] та ін.
Віддаючи належне теоретичному та практичному значенню досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, слід зазначити, що в умовах принципової зміни ролі партій у суспільному житті України та поглиблення процесів демократизації в діяльності органів влади та органів місцевого самоврядування ви­никає потреба в науковій розробці й конкретизації широкого кола актуальних про­блем, які ще не знайшли свого комплексного розв’язання. Зокрема, це сто­сується й обраної нами проблеми формування та впровадження взаємодії по­лі­тич­них партій та органів місцевого самоврядування як однієї з об’єктивних передумов становлення й розвитку громадянського суспільства, що передбачає по­глиблення та обґрунтування концептуальних засад дослідження самого меха­нізму взаємодії політичних партій і органів місцевого самоврядування, вив­чен­ня та адаптації європейського досвіду такої взаємодії до реалізації в Україні, необ­хідності подальших досліджень суперечливих процесів інституціалізації пар­тій і місцевого самоврядування, аналізу комплексу проблем, що пов’язані з оптимізацією напрямів і механізмів розбудови громадянського суспільства в Україні.
Отже, актуальність, теоретичне й практичне значення та недостатня роз­роб­леність теми дисертації визначили науковий інтерес до неї автора до­слідження.
Дана дисертація є одним із перших наукових досліджень у галузі дер­жав­ного управління, яке передбачає системний аналіз сучасного стану й роз­витку процесів і механізмів взаємодії політичних партій та органів місцевого само­врядування як одного з пріоритетних напрямів реформування державно-управлінських відносин в умовах розбудови громадянського суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­тація є складовою наукового плану діяльності кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України. Дисертаційну роботу виконано в межах планової теми Розроблення моделі і методики моніторингу взаємодії суб’єктів державного управління та впливу на їх діяльність політичного процесу” (номер державної реєстрації 0103U006823), комплексного наукового проекту Дер­жавне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U0041030), у розробці окремих розділів яких дисертант брав безпосередню участь.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування державно-управлінських механізмів взаємо­дії політичних партій та органів місцевого самоврядування в розбудові гро­мадянського суспільства, узагальнення зарубіжного досвіду та розробка пра­к­тичних рекомендацій концептуального плану щодо їх упровадження в теорію і практику державного управління в Україні.
Відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання:
- проаналізувати на основі системного підходу та порівняльно-істо­рич­ного методу сучасний стан наукової розробки вітчизняними та зарубіжними до­слідниками проблеми взаємодії системи державної влади та партійно-полі­тич­ної системи як провідного організаційного принципу державного управ­ління;
- розкрити зміст та особливості реалізації принципу взаємодії системи державної влади й партійно-політичної системи як провідного організаційного принципу державного управління і визначити природу взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в умовах розбудови громадян­ського суспільства;
- узагальнити позитивний досвід співпраці державної влади та полі­тичних партій на рівні місцевого самоврядування в країнах розвиненої де­мократії і постсоціалістичних державах Європи та визначити основні напрями впровадження міжнародного досвіду в Україні;
- дослідити історичні засади, тенденції та особливості процесу фор­мування системи державна влада політичні партії” у період 1991-2004 рр. та в цьому контексті взаємного впливу процесів інституціоналізації політичних партій, місцевого самоврядування й громадянського суспільства;
- визначити й обґрунтувати основні напрями та механізми оптимізації взаємо­дії органів місцевого самоврядування та політичних партій у де­централізації управлінських послуг у контексті підвищення управлінської спроможності держави.
Об’єктом дослідження є система суспільних відносин, напрями та меха­нізми її вдосконалення на етапі демократичних перетворень у державі.
Предмет дослідження державно-управлінський аспект взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що реальна взаємодія політичних партій та органів місцевого самоврядування виступає ефективним механізмом формування нової моделі державного управління, насамперед широкого залучення громадськості до участі в процесах управління державою, зокрема шляхом реалізації права громади на місцеву ініціативу, що, у свою чергу, сприятиме розвитку демократії та розбудові громадянського суспільства в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до актуальності теми, стану її розробки дисертацію виконано на засадах комплексного застосування методів дослідження. Зокрема, у дисертаційній роботі для з’ясування необхідності взаємодії політичних партій та місцевого самоврядування в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні використано такі основні методи: у першому розділі теоретико-концептуальний для розгляду теоретичних підходів до проблеми взаємодії як визначального організаційного принципу системи державного управління і в цьому контексті для розкриття й обґрун­тування концептуальних чинників взаємодії основних елементів партійно-по­літичної системи та місцевого самоврядування та їх значення для демо­кратичного розвитку України; системний для розробки єдиної методології та концептуальних засад розбудови інститутів громадянського суспільства і місцевого самоврядування; у другому порівняльний для виявлення спіль­ного, особливого й специфічного у різних концепціях і механізмах взаємодії політичних партій та місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства; у третьому історичний для вивчення розвитку інститутів гро­мадянського суспільства та місцевого самоврядування в їх динаміці; струк­турно-функціональний для прогнозування розвитку й оптимізації механізмів взаємодії громадянського суспільства, місцевого самоврядування та партій Украї­ни, для обґрунтування тенденцій, умов і особливостей посилення інтегра­тивної ролі політичних партій у цих процесах.
Емпіричну базу дисертації становлять документальні джерела, ста­тистич­ні відомості, а також власний досвід та спостереження дисертанта за перебігом партійно-політичних процесів.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в сис­темному дослідженні взаємодії політичних партій та органів місцевого само­врядування як визначального організаційного принципу та механізму дер­жавного управління в нових умовах державотворення, значних змін у зако­нодавстві, проведення політичної, адміністративної та територіальної реформи, реформування регіонального й місцевого самоврядування, адаптації націо­нального законодавства до європейських стандартів розбудови громадянського суспільства.
На основі проведеного дослідження сформульовано низку положень, уза­гальнень, висновків і пропозицій, що становлять наукову новизну й полягають у тому, що в дисертації
уперше:
- системно доведено, що участь політичних партій як одного із важ­ливих елементів громадянського суспільства та посередника між суспільством і державою у формуванні органів влади всіх рівнів в умовах розбудови громадянського суспільства є об’єктивною закономірністю;
- установлено та обґрунтовано комплекс системних властивостей, особ­ливостей і механізмів владно-партійної взаємодії, які обумовлюють фор­мування нових інтегративних якостей цілісної системи управління, не при­таманних частинам і компонентам, що їх утворюють. Упровадження взаємодії як визначального організаційного принципу в саму логіку та зміст функціо­нування системи державного управління має сприяти переходу від адміні­стративно-командних до демократичних методів управління та розбудові громадянського суспільства;
уточнено:
- підходи в дослідженні місцевого самоврядування як складової сис­теми дер­жавного управління. Доведено, що з інституціональної точки зору місцеве самоврядування ієрархічно не підпорядковане центральній владі, тому питання про формування ефективних органів самоврядної влади важливе з позиції опори на спільність інтересів окремих верств населення громади. Участь політичних партій у такому аспекті має свою основу в укладі сус­пільних сил і політичних преференціях місцевої громади щодо реалізації певних інтересів або політичних постулатів;
- заходи щодо змін функцій, компетенцій і методів функціонування пред­ставницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування й струк­турної реорганізації механізму їх взаємовідносин, які мають відбутися за умови їх формування на партійній основі;
- зміст принципу взаємодії державної влади, партій та місцевого само­врядування в контексті соціального партнерства і розвитку громадянської ініціативи;
дістали подальшого розвитку:
- концептуальні засади визначення й обґрунтування напрямів і меха­нізмів оптимізації взаємодії місцевого самоврядування та політичних партій у де­централізації державних послуг через реформування адміністративно-тери­торіального устрою, регіонального та місцевого самоврядування, у контексті підвищення управлінської спроможності держави та посилення ролі об’єднань громадян та органів місцевого самоврядування в громадянському суспільстві;
- дослідження залежності прояву громадської ініціативи, ефективності управ­­лінсь­­ких послуг і стану інтегрованості місцевої громади від рівня взаємодії політичних партій та орга­нів місце­во­го самоврядування й інших інститутів громадян­ського суспільства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дали змогу сформулювати конкретні методики, програми та моделі, спрямовані на ефективне впровадження в процесі державного управління механізмів взаємодії політичних партій і органів місцевого само­врядування. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України (Акт впровадження від 3 лютого 2006 р. № 1), зокрема використано при укладенні навчальної програми і змісту дисципліни „Політичні інститути і процеси”.
Це, у свою чергу, дало змогу запропонувати посадовим особам місцевого самоврядування для використання в практичній роботі низку державно-управлінських механізмів щодо налагодження взаємодії органів місцевого самоврядування з політичними партіями та місцевими органами виконавчої влади в контексті заохочення прояву громадської ініціативи, зростання ефективності надання управлінських послуг населенню, стану інтегрованості місцевої громади й консолідації зусиль у розв’язанні проблем соціального захисту населення та розбудови грома­дянського суспільства.
Матеріали дисертації можуть використовуватися для подальших нау­кових досліджень з проблем ефективності державного управління, посилення ролі партій та органів місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства в Україні, організації навчання для посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Результати дисертаційного дослідження в подальшому доцільно використовувати в про­цесі підготовки навчально-методичних посібників, роз­робки спеціальних курсів і читання лекцій для слу­хачів навчальних закладів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також при навчанні партійних активістів тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисер­таційного дослідження були апробовані автором на двох науково-прак­тичних конференціях Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 2004), Актуальні проблеми дер­жавного управління на новому етапі державо­тво­рення” (м. Київ, 2005) та одному науковому конгресі П’ятий між­народний науковий конгрес Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2005). Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні положення й результати дисертації відображені автором у дев’яти наукових працях, із них шість статті у затверджених ВАК України фахових виданнях з державного управління і три публікації в матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 239 сторінок (у тому числі 10 додатків на 29 сторінках). Список використаних джерел налічує 289 найменувань (у тому числі 15 анг­лій­ською мовою).

Список литературы

Висновки

У дисертації розроблено наукові положення та отримано результати, які мають важливе значення для теорії і практики державного управління й у сукупності вирішують актуальне наукове завдання вдосконалення державно-управлінських механізмів взаємодії органів місцевого самоврядування та політичних партій у гро­мадянському суспільстві України. Поставлену в дослідженні мету досягнуто, основні завдання виконано. Відповідно до цього отримані такі результати.
1. Здійснений на основі системного підходу й порівняльно-історичного методу аналіз сучасного стану наукової розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками проблеми взаємодії системи державної влади та партійно-політичної системи дозволив виявити низку концептуально важливих питань не розкритих повністю у попередніх дослідженнях, зокрема, аналіз дає підстави стверджувати, що вчені трактують взаємодію як провідний організаційний принцип у державному управлінні, але зводять його лише до особливої форми авторегуляції” зворотного зв’язку, що є недостатнім. Значення категорії взаємодія”, на наш погляд, полягає в тому, що вона обумовлює наявність нових інтегративно-синергетичних якостей цілісної системи, не властивих окремим частинам і компонентам, що її утворюють. Ефективним напрямом модернізації системи державного управління в такому аспекті видається впровадження взаємодії як провідного організаційного принципу в саму логіку та зміст функціонування системи. Крім того, імпле­ментація партійно-політичної складової в систему державного управління має забезпечити формування якісно нової моделі взаємодії держави й гро­мадянського суспільства, властивої країнам з розвиненою демократією.
2. Аналіз наукових джерел щодо розвитку демократичних інститутів державної влади, партійно-політичних систем і, насамперед, місцевого самоврядування дав змогу розкрити зміст принципу взаємодії системи державної влади й партійно-політичної системи як про­відного організаційного принципу державного управління і визначити природу взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в умовах розбудови громадянського суспільства. Зокрема, показано, що з правової точки зору місцеве самоврядування це не підпорядкований державі орган, а органічний елемент громадянського суспільства, якому останнє делегує відповідно до законодавчих норм загальні функції керування, організації управління суспільними справами на місцях, а не навпаки. Тому державне управління в демократичному суспільстві в оста­точному підсумку є функцією не лише держави, а й суспільства в цілому і являє собою органічне втілення принципу взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування й основних суб’єктів громадянського суспільства політичних партій і громадських об’єднань.
3. Узагальнення позитивного досвіду співпраці державної влади та політичних партій на рівні місцевого самоврядування в країнах розвиненої демократії й постсоціалістичних державах Європи показало, що в демо­кратичних країнах Західної та Центрально-Східної Європи особливого значення в реалізації прав та інтересів громадян набуває участь політичних партій як важливого компонента громадянського суспільства у формуванні представницьких органів місцевого самоврядування. У такий спосіб політичні партії, займаючи особливе становище в рамках так званої проміжної” (посередницької) системи, пов’язують громадян з органами влади, виражають їх політичні й соціальні інтереси і зводять воєдино інтереси різних груп громадян у формі політичних програм та дій, координують і контролюють їх реалізацію виконавчими органами місцевого самоврядування. Такого роду узагальнення, у свою чергу, дозволило визначити основні напрями впровадження міжнародного досвіду в Україні, що полягають у виробленні та впровадженні нових механізмів (правових, політичних, еко­номічних, соціальних тощо) взаємодії політичних партій з органами місцевого самоврядування.
4. Дослідження історичних засад, тенденцій та особливостей становлення системи державна влада політичні партії” у період 1991-2004 рр. показало, що в Україні формально створені за роки незалежності представницькі інститути місцевого самоврядування поки що суттєво не вплинули на практику повсякденних суспільних взаємовідносин. Діяльність апарату управління в системі місцевого самоврядування залишається непрозорою, недостатньо зорієнтованою на реальні потреби населення й переобтяженою формаль­ностями.
У результаті дослідження, проведеного в контексті аналізу взаємного впливу процесів інституціоналізації політичних партій, місцевого само­врядування й громадянського суспільства, встановлено, що активізація й поглиблення процесів децентралізації державних послуг безпосередньо залежать від сформованих та ефективно працюючих механізмів взаємодії між органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та полі­тич­ними партіями. Доведено, що в процесі формування нової моделі взаємодії суб’єктів державної влади, органів місцевого самоврядування й партійно-політичної системи, спрямованої на реформування й удосконалення системи державного управління та розбудову громадянського суспільства в Україні, особливого значення набувають механізми соціального партнерства, зокрема у формуванні та реалізації громадських ініціатив. Однак ефективна дія цих механізмів залежить від стану інтегрованості місцевої громади в процес взаємодії місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування й політичних партій та інших інститутів громадянського суспільства.
5. Дослідженням визначено й обґрунтовано основні напрями та ефективні механізми оптимізації взаємодії органів місцевого самоврядування й політичних партій у децентралізації управлінських послуг у контексті підвищення управлінської спроможності Української держави. Зокрема, дове­дено, що оптимізація взаємодії політичних партій та представницьких рад системи місцевого самоврядування має відбуватися в контексті політичної та адміністративно-територіальної реформ, формування нової стратегії держав­ного управління. Концептуальний сенс обґрунтованої в дослідженні моделі розвитку управлінської спроможності держави полягає в тому, що механізми взаємодії суб’єктів, включених до управлінської системи, можуть максимально оптимізуватися лише в громадянському суспільстві за умови розвиненої демократії. Це питання на сучасному етапі вітчизняного державотворчого процесу лишається непересічним.
Для оптимізації механізмів взаємодії між органами місцевого само­врядування та політичними партіями необхідно з боку перших розробити обґрунтовані програми координації дій і запровадити заходи спільного планування щодо визначення та розв’язання першочергових проблем регіонального й місцевого розвитку. Політичні партії, зі свого боку, повинні визначити заходи спільних дій щодо забезпечення надання якісних послуг населенню, запровадити сис­те­му моніторингових оцінок якості управлінських послуг, професійно й прин­ципово оцінювати діяльність своїх представників в органах місцевого само­вря­дування, посилити контроль за діяльністю органів місцевого само­врядування щодо їх набли­ження до споживачів відповідних послуг. Виявлення основних напрямів оптимізації взаємодії органів місцевого самоврядування й політичних партій, у свою чергу, дало змогу сформулювати практичні рекомендації щодо реалізації державної політики у сфері розбудови громадянського суспільства. Цілком обґрунтованими й реальними в най­ближчій перспективі видаються наступні практичні рекомендації:
- проведення детально відпрацьованої з урахуванням європейського досвіду адміністративно-терито­ріальної реформи в Україні;
- розроблення, прийняття та реалізація Державної цільової програми сприяння розвитку взаємодії політичних партій та органів місцевого само­врядування на 2006-2011 рр.;
- реформування бюджетної системи та внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансового наповнення місцевих бюджетів у бік їх збільшення та підсилення;
- запровадження на національному рівні практики моніторингу місцевих ініціатив громадян, вивчення, узагальнення та впровадження кращого досвіду і здобутків;
- не втручаючись у принципи й норми внутрішнього життя будь-якої партії, вважаємо доцільним висловити власну позицію щодо необхідності демократизації внутрішньопартійних відносин, посилення самостійності й ролі осередків партій у вирішенні суспільно важливих проблем на місцях.
Це стосується й удосконалення механізмів участі політичних партій у підготовці кадрів для заміщення посад в органах місцевого самоврядування, зокрема шляхом налагодження їх ефективної співпраці з Національною академією державного управління при Президентові України та іншими навчальними закладами національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів.

Список використаних джерел
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради Украї­ни 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Декларація про державний суверенітет України // Відом. Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. - 1990. - № 31. - Ст. 429.
3. Акт проголошення незалежності України // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 38. - Ст. 502.
4. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки Про зміни і до­повнення до Конституції (Основного Закону) Української РСР” // Відом. Вер­ховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. - 1990. - № 45. - Ст. 606.
5. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцевого самоврядування” // Відом. Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. - 1991. - № 51. - Ст. 721.
6. Закон України про територіальний устрій України (Проект) // www.kmu.gov.ua/control
7. Закон України про об’єднання громадян // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.
8. Закон України про формування місцевих органів влади і самоврядування // Відом. Верховної Ради України. - 1994. - № 22. - Ст. 144-145.
9. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
10. Закон України про внесення змін до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні” // Відом. Верховної Ради України. - 2005. - № 9. - Ст. 172.
11. Закон України про вибори народних депутатів України // Відом. Верховної Ради України. - 1997. - № 43. - Ст. 271.
12. Закон України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, се­лищ­них та міських голів // Відом. Верховної Ради України. - 1998. - № 3. - Ст. 15.
13. Закон України про звернення громадян // Відом. Верховної Ради України. - 1996. - № 47 - Ст. 256.
14. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.
15. Закон України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації // Відом. Верховної Ради України. - 1997. - № 49. - Ст. 229.
16. Закон України про статус депутатів місцевих рад // Відом. Верховної Ради України. - 2002. - № 31. - Ст. 1459.
17. Закон України про політичні партії в Україні // Уряд. кур’єр. - 2001. - 28 квіт.
18. Закон України про внесення змін до Конституції України // Відом. Верховної Ради України. - 2004.
19. Закон України про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних та міських голів // Відом. Верховної Ради України. - 2004.
20. Закон України про органи самоорганізації населення // Голос України. - 2001. - 15 серп.
21. Европейская хартия местного самоуправления // Местное самоуправление. - 1997. - № 2-3.
22. Постанова Президії Верховної Ради УРСР від 29 верес. 1990 № 281 Про порядок реєстрації громадських об’єднань” // Відом. Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. - 1990. - № 49. - Ст. 640.
23. Указ Президента України Про делегування повноважень державної виконавчої влади головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад // Вісн. держ. служби України. - 1996. - № 2.
24. Указ Президента України про заходи впровадження Концепції адмі­ністративної реформи в Україні // Вісн. держ. служби України. - 1998. - № 3.
25. Указ Президента України Про Положення про робочу групу з про­ведення реформи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого само­врядування та державної служби” // Вісн. держ. служби України. - 1998. - № 3.
26. Указ Президента України Про Національну Раду з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування” // Вісн. держ. служби України. - 2000. - № 4.
27. Абетка української політики: Довідник / М.Томенко та ін. (авт.-упоряд.). - К.: Смолоскип, 1998. - 229 с.
28. Аблов А.Ф. Влада і політика. - О.: Маяк, 1998. - 35 с.
29. Адміністративно-територіальна реформа: завдання, шляхи реалізації, критерії ефективності: Матеріали круглого столу” / За ред. З.С.Варналія. - К.: Вид-во НІСД, 2005. - 73 с.
30. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор: Учеб. пособие для студ.-политологов / Г.Алмонд, Д.Пау, К.Стром, Р.Далтон; А.С.Богдановский, Л.А.Галкина / Пер. с англ. М.В.Ильин, А.Ю.Мельвиль. - М., 2002. - 536 с.
31. Аналітична доповідь. Проблеми міжрайонної субрегіоналізації: досвід Одещини // Кер. проекту В.І.Гілко; Відп. уклад.: Г.О.Заславський / Одеський обласний центр моніторингових соціологічних дослідж. - О., - 2003. - 30 с.
32. Андреев И.Д. Теория как форма организации научного знания. - М.: Изд-во Наука”, 1979. - 304 с.
33. Андреев С.С. Политическое управление й политическое руководство // Социально-политические науки. - 1992. - № 5. - С. 12-23.
34. Аніщук В. Форми правового забезпечення діяльності політичних партій в Україні // Право України. - 2000. - № 2. - С. 95-96.
35. Арон Р. Этапы развития социологической мысли: Пер. с фр. / Общая ред. и предисл. П.С.Гуревича. - М.: Издат. группа Прогресс”, Универс”, 1993. - 607 с.
36. Асаул А., Іванов С. Формування органів муніципального самоуправління (на матеріалах Росії) / Вісн. Терноп. акад. нар. господарства. - 2004. - Вип. 4. - С. 9-16.
37. Астрахович О. Закрійники” помиляються. В Одесі обговорювали адміністративну реформу // День. - 2005. - 18 трав.
38. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
39. Афанасьев В.Г. Системность и общество. - М.: Политиздат, 1980. - 368 с.
40. Бабаєв В. На сайті і на ділі. Дедалі ширше Харків’яни залучаються до управління містом // Віче. - 2004. - № 2. - С. 43-45.
41. Базів В. Політичні партії в незалежній Україні: генеза і типологія. - Л.: Світ, 1999. - 54 с.
42. Баймуратов М. Конституционно-проектная регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юрид. вестн. - М. - 1996. - № 1. - С. 16-23.
43. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 324 с.
44. Барков В.Ю., Розова Т.В., Пищуліна О.М. Відносини між державою і громадянським суспільством: Аналіт. доп. / Нац. ін-т стратег. дослідж. - К., 2003. - 41 с.
45. Батанов О. Органи самоорганізації населення. Як вони бачаться в Києві // Віче. - 2002. - № 10. - С. 5-12.
46. Баштанник В. Владний характер діяльності політичних партій як фактор становлення громадянського суспільства // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 1. - С. 285-295.
47. Баштанник В. Політичне партнерство і шляхи подолання конфліктів у взаємодії партій і влади: досвід ФРН та перспективи впровадження в Україні // Грані. - 1999. - № 4. - С. 20-38.
48. Баштанник В. Регіональний рівень. Влада і партії // Віче. - 1999. - № 6. - С. 34-38.
49. Беркута А. Украй стурбовані територіальним устроєм // Голос України. - 2005. - 20 трав.
50. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні. Муніципальне право: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / П.Д.Біленчук, Європейський ун-т управління безпеки та інформаційно-правових технологій, товариство науковців по сприянню муніципальної реформи Юрблагодійконсалтінг. - К.: Атіка. - 2000. - 304 с.
51. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. - К.: АМУПП, 2000. - 200 с.
52. Білоус А.О. Політичні об’єднання України. - К.: Україна, 1993. - 108 с.
53. Бойцов В., Бойцова Л. Политическая нейтральность государственных служащих в Англии // Государство и право. - 1992. - № 9. - С. 117-123.
54. Боргес Р. Так работают правительство и парламент. Организация, сотрудничество и контроль в парламентской системе управления. М.: Дело, 1993. 148 с.
55. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. - 2003. - № 4. - С. 12-17.
56. Борденюк В. Теоретичні аспекти співвідношення правових актів державного управління та актів органів місцевого самоврядування // Право України. - 2004. - № 11. - С. 16-20.
57. Бурч Я. Роль політичних партій у виборчому процесі // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 33-34.
58. Бухарин Н.И. Строительство гражданского общества в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 90-е годы ХХ века - начало ХХI века // Новая и новейшая история. - 2005. - № 1. - С. 26-49.
59. Васильев М.А. Объективные начала местной демократии и местного само­управления // Полития. Анализ. Хроника. Прогноз. Зима 2003-2004. - № 4. - С. 73-90.
60. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. - М.: Прогресс, 1990. - С. 644-706.
61. Відкритий лист Української асоціації місцевих та регіональних влад // Віче. - 2004. - № 5. - С. 34-35.
62. Відродження демократії і відбудова громад. Конференція Лейбористської партії 1995 року: Матеріали Програми сприяння парламентові України (ПСП). - 1995. - № 84 (б).
63. Власюк О., Прозорова Н. Перспективи розвитку місцевого само­врядування в контексті конституційної реформи // Україна: стратегічні пріо­ри­тети: Аналіт. оцінки / За ред. А.С.Гальчинського. - К.: НІСД, 2003. - С. 295-307.
64. Власюк О., Прозорова Н. Пропорційна система. Готуй сани влітку Аналіз сучасних процесів у місцевих виборах // Віче. - 2003. - № 12. - С. 67-68.
65. Воронов М. Складові успіху: правова база плюс ініціативність // Віче. - 2004. - № 2. - С. 40-43.
66. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 392 с.
67. Восьмая сессия Конгресса местных и региональных властей Европы. Страсбург, 13 ноября 2001 г.: Рекомендация 102 (2001) О местной и региональной демократии в Украине”.
68. Всемирная декларация прав местного самоуправления // Местное самоуправление. - 1997. - № 2-3. - С. 5-7.
69. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Пер. з нім. А.Онишко. - Л.: Вид-во Літопис”, 2000. - 218 с.
70. Гаврилова И.Н. Третий сектор и гражданськое общество в России: проблемы становления и развития // Полития. Анализ. Хроника. Прогноз. - 2003. - № 3. - С. 70-84.
71. Гаєвська О. Місцеве самоврядування в контексті сучасної науки управління // Упр. сучас. містом. - 2001. - № 10-12. - С. 22-27.
72. Гаєвська О. Політичні партії в системі управління сучасним суспільством // Вісн. НАДУ. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - № 3. - С. 390-396.
73. Гаман-Голутвина О.В. Российские партии на выборах: картель хватай-всех” // Полис. - 2004. - № 1. - С. 22-26.
74. Гнилорибов В. Держава і місцеве самоврядування: проблема взаємин // Віче. - 2004. - № 5. - С. 40-43.
75. Гнилорибов В. Правовий статус регіонів і європейські стандарти // Віче. - 2003. - № 12. - С. 53-55.
76. Говоренкова Т.М., Жуков А.И., Савин Д.А. Новый этап развития местного самоуправления - наступит ли момент истины? // Полития. Анализ. Хроника. Прогноз. - Зима 2003-2004. - № 4. - С. 64-72.
77. Головаха Є.І. Особливості політичної свідомості: амбівалентність суспільства та особистості // Політологічні читання: Укр.-канад. щоквартальник. - 1992. - № 1. - С. 24-39.
78. Головач А. Угорщина. Специфіка органів місцевого самоврядування // Віче. - 2003. - № 12. - С. 62-66.
79. Головко С. Участь профспілок у виборах: досвід британських тред-юніонів // Нова політика. - 1998. - № 2. - С. 25-28.
80. Голосов Г.В. Элиты, общероссийские партии, местные изби­ра­тельные системы (О причинах развития политических партий в регионах Рос­сии) // Общественные науки и современность. - М.: Наука, 2000. - № 3. - С. 51-75.
81. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. В 2 т., т. 1 //Под ред. В.А.Козбаненко. Изд. 2-е с изм. и доп. М.: Статут, 2002. 336 с.
82. Гофмайстер В., Тезінг Й. Політичні партії в демократичному суспільстві. - К.: Політика, 1997. - 136 с.
83. Граб В., Кампо В., Клебан С., Корнієнко М., Негода В., Пітцик М., Сибірцев В. Конституційна реформа: проблеми парвових засад місцевого самоврядування // Віче. - 2003. - № 6. - С. 11-19.
84. Громадські слухання Державна стратегія управління місцевим і регіо­нальним розвитком (реформування місцевих органів виконавчої влади та сис­теми місцевого самоврядування) 18 грудня 2003 р. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - 104 с.
85. Дергачов О. Місце політичних партій у здійсненні влади в Україні // Політична думка. - 2002. - № 1. - С. 3-23.
86. Дергачов О., Полохало В. Метаморфози посткомуністичної влади // Політична думка. - 1996. - № 1. - С. 3-11.
87. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 448 с.
88. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р.Нижник та В.М.Олуйка. - Л.: Вид-во Нац. ун-ту Львівська політехніка”, 2002. - 352 с.
89. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / За заг. ред. В.Б.Авер’янова, І.Б.Коліушко. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 49 с.
90. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: Монографія / Кол. авт.; За заг. ред. проф. О.Ю.Оболенського; Хмельн. ін-т регіон. упр. та права. - Хмельницький: Поділля, 1999. - 567 с.
91. Державне управління: Словник-довідник /уклад.: В.Д.Бакуменко та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 228 с.
92. Державне управління: проблеми адміністративно - правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. - К.: Факт, 2003. - 384 с.
93. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б.Авер’янова. - К.: Юрінком-Інтер, 1998. - 432 с.
94. Дешко Т. Пострадянська практика застосування виборчих систем у країнах Центральної та Східної Європи // Віче. - 2005. - № 6. - С. 26-31.
95. Доля І. Форми безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні // Людина і політика. - 2004. - № 5. - С. 107-114.
96. Дробуш І.В. Функції органів місцевого самоврядування в Україні: Мо­нографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. - 244 с.
97. Дунаєва Л.М. Партійна система в умовах модернізації суспільства: світовий досвід і Україна: Автореф. дис канд. політ. наук.: 23.00.02 -політичні науки і процеси. - К., 2001. - 16 с.
98. Дюверже М. Политические партии / Пер. с фр. Л.А.Зимина - М.: Академический проект, 2000. - 558 с.
99. Еськов Г. Гражданское общество: к истории зарождения и развития идеи // Власть: Общенац. Полит. журнал. - 2000. - № 12. - С. 55-59.
100. Єлагін В.П. Взаємодія місцевих владних структур з організаціями третього сектора // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. - № 2: у 2-х ч. - Ч. II. - С. 46-52.
101. Єрмакович С. Проблеми фінансування інвестиційних програм орга­нів місцевого самоврядування в Україні // Упр. сучас. містом. - 2001. - № 10-12. - С. 91-96.
102. Жуков В., Скуратівський В. Соціальне партнерство в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 200 с.
103. Журавський В. Новий закон про місцеві вибори: переваги і недоліки // Голос України. - 2005. - 24 трав.
104. Законодавство України / Електрона інформаційно-пошукова сис­тема (ІПС) Законодавство” Апарату Верховної Ради України. - К., 2005. - Квіт.
105. Зміни у місцевому самоврядуванні: досвід консервативної партії - Матеріали ПСП України - PDP/ПСП № 84.
106. Истон Д. Категории системного анализа политики //Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Г.Ю.Семигин (руководитель проекта); Национальный общественно-научный фонд. Акад. полит. науки. - М.: Мисль, 1997. - Т. 2. - 831 с.
107. Ільченко Я. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління комунальною власністю // Вісн. НАДУ. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - № 3. - С. 159-164.
108. Калашников С.В. Функциональная теория социального государства. М.: ЗАО Издательство Економика””, 2002. 190 с.
109. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. - К.: Ін Юре, 1997. - 36 с.
110. Кин Дж. Демократия и гражданское общество: Пер. с англ. / Послесл. М.А.Абрамова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001. - 400 с.
111. Киричук В.В., Тимцуник В.І. Історія державного управління в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 244 с.
112. Князєв В. Держава й людина в умовах формування громадянського суспільства в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 8-10.
113. Козбаненко В.А. Правовые основы государственного управления. Общая часть: