Каталог / КУЛЬТУРОЛОГИЯ / Теория и история культуры
скачать файл: 
- Название:
- Освітня та культурницька діяльність органів місцевого самоврядування й громадськості Таврійської губернії ( друга половина Х1Х – початок ХX століть)
- Альтернативное название:
- Образовательная и культурная деятельность органов местного самоуправления и общественности Таврической губернии (вторая половина Х1Х - начало ХХ веков)
- ВУЗ:
- Київський державній університет культури і мистецтв
- Краткое описание:
- Київський державній університет культури і мистецтв
Кафедра теорії і історії культури
На правах рукопису
Шукліна Світлана Олексіївна
Освітня та культурницька діяльність органів місцевого
самоврядування й громадськості Таврійської губернії
( друга половина Х1Х початок ХX століть).
Спеціальність- 17.00.01 теорія та історія культури
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Науковий керівник -
доктор філософських наук,
професор
Недюха М.П.
Киів - 2004
Зміст
Список умовних скорочень 4
Вступ 5
Розділ 1. Історіографічна та джерельна база
дослідження 12
Розділ 2. Діяльність органів місцевого самоврядування в розвитку грамотності населення Таврійської губернії
2.1 Характеристика грамотності населення Таврійської губернії у ІІ половину ХІХ на початку ХХ ст.........................................................................23
2.2 Роль земств, міських і сільських товариств Таврійської губернії в організації початкової освіти ( 60-ті роки ХІХ =
1908 р.) 36
2.3 Робота органів місцевого самоврядування по становлен-
ню загальної початкової освіти в Таврійській губернії
(початок ХХст. 1914 р.) 52
2.4 Аналіз заходів громадськості, спрямованих на покра-
щення становища вчителів початкових шкіл 71
Розділ 3. Культурницька діяльність органів місцевого самоврядування і громадськості
3.1 Удосконалення громадськістю Таврійської губернії
форм культурно-освітньої роботи 80
3.2 Значення діяльності Сімферопольської міської
Думи в розвитку позашкільної освіти 105
3.3 Напрями суспільної і приватної добродійності в розвитку культурного процесу Таврійської губернії 112
3.4 Важливість діяльності Комітету піклування про
народну тверезість у підвищенні освітньо-культурного
рівня населення Таврійської губернії 146
Висновки 169
Список використаних джерел 175
Додатки таблиці
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДААРК Державний архів Автономної Республіки Крим
СЗПСМД Систематичне зведення постанов Сімферопольської
міської Думи на 1912 1914 рр.
СЗПФПЗС Систематичне зведення постанов Феодосійськх повітових земських
зборів з 1867 по 1912 рр.
ПЄПЗЗ Постанови євпаторійських повітових земських зборів
ФКГ Феодосійська картинна галерея
Вступ
У кінці ХХ на початку ХХI століття перед історичною наукою постало багато актуальних проблем, серед них відродження інтересу до історії культури з виділенням таких напрямків дослідження як проблеми генези суспільної й приватної ініціативи в культурному житті, змісту культурницької діяльності за участю неурядових організацій та благодійних товариств. В цьому контексті представляє інтерес досвід органів місцевого самоврядування й громадськості Таврійської губернії у другій половині XIX на початку XX століття в справі започаткування нових підходів в розвитку освіти і культури. Післяреформені зміни в Російській імперії та межа в розвитку суспільного життя народів, що населяли Таврійську губернію, від якої веде відлік новий етап розбудови закладів культури і освіти на цих територіях.
Культурницька діяльність за громадської ініціативи у Таврійській губернії по своєму змісту розповсюдження корисних знань і виховання населення засобами культури. Такого роду діяльність поширювалась за державною, суспільною або приватною ініціативою за допомогою спеціально створеної системи установ освіти і дозвілля на всій території губернії. Організація культурницької діяльності відповідала ідеологічним, політичним й економічним цілям уряду або громадських організацій - ініціаторів такої діяльності під наглядом уряду саме в таких умовах повинно було існувати і еволюціонувати російське суспільство в означений період часу. Увагу істориків сьогодні привертає процес поширення корисних знань і виховання населення засобами культури, що містить у собі вивчення і статистичне узагальнення зведень про культурний рівень населення, визначення вірогідним шляхом потреби в освіті, створення умов для навчання й організації культурного дозвілля.
Інтерес історичної науки до вивчення досвіду органів місцевого самоврядування і громадськості Таврійської губернії у справі розповсюдження знань і поширення культурницьких заходів пояснюється бажанням сприяти активізації духовних інтересів особистості на сучасному рівні з урахуванням здобутків культурного процесу на протязі тривалого часу. Умовою успішного втілення традиційних та інноваційних здобутків в практику культурного життя сьогодення повинна бути наступність культурних цілей і ідеалів. З наукової точки зору, характеристика культурного процесу післяреформеного періоду ХІХ століття на прикладі обраного регіону дозволяє проаналізувати процес формування культурної політики в сучасній Україні і поглибити розуміння ролі органів місцевого самоврядування й громадськості, їх взаємовідносин у процесі розбудови самостійної держави.
Актуальність теми. Вивчення історії освітньої та культурницької діяльності органів місцевого самоврядування й громадськості окремих регіонів України є актуальним в умовах пробудження суспільного інтересу до історичного минулого держави. Осмислення та об’єктивне відтворення регіональної історії української культури, виявлення її особливостей, зумовлених своєрідністю історичного шляху, сприятиме вивченню самобутності історико-культурного процесу, аналізу формування системи культурно-освітніх закладів. чому значною мірою сприяли регіональні органи місцевого самоврядування й громадськість краю. Вони впливали не лише на розвиток народної освіти, а також на культурне життя краю, тому досвід їх діяльності потребує узагальнення на новій джерельній базі з позицій розвитку сучасної історичної науки.
В цьому зв’язку дослідження культурно-просвітницької діяльності неурядових організацій Таврійської губернії ІІ половини ХІХ початку ХХ ст. сприяє заповненню суттєвої прогалини в історії української культури, оскільки в продовж тривалого часу вважалося неактуальним і залишалося поза увагою дослідників. В той же час накопичений значний фактичний матеріал засвідчив про значущість культурної спадщіни громадськості Таврійської губернії для розвитку освітньо культурної справи українського народу та культурного життя регіону.
За роки незалежності України історики дослідили проблеми культурного розвитку різних регіонів, але освітня і культурницька діяльність органів місцевого самоврядування і громадськості Таврійської губернії ІІ половини ХІХ початку ХХ ст. не була предметом спеціального вивчення.
Актуальність дослідження полягає не тільки у висвітленні участі громадськості у розвитку культурно-освітницької справи, але і у виявленні особливостей культурного життя поліетнічного регіону досліджуваного періоду.
Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в руслі державних комплексних програм Міністерства культури і мистецтв України ( Концептуальні напрямки діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури”, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.97 № 657, і Розвиток української культури на 1999-2005 рр. від 1998 р.) та у відповідності з планами наукових досліджень кафедри теорії та історії культури ( Історія культури України у XIX на початку XX ст..) Київського національного університету культури і мистецтв.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 60-х років ХІХ ст., коли формувались органи місцевого самоврядування, громадські організації і установи, а також визначалися напрями культурно-освітньої діяльності громадськості Таврійської губернії, до 1914 року, що характеризується припиненням функціонування товариств і громадських об’єднань, зумовленим початком Першої світової війни.
Географічні межі дослідження охоплюють три повіти на материку (Дніпровський, Бердянський та Мелітопольский ) та п’ять кримських повітів (Сімферопольський, Євпаторійський, Феодосійський, Перекопський та Ялтинський), що входили до складу Таврійської губернії.
Об’єктом дослідження є громадський культурно-освітній рух, спрямований на поширення грамотності та підтримку приватних ініціатив з метою розвитку і збереження духовної і матеріальної культури в одному з регіонів Півдня України Таврійській губернії ІІ половини ХІХ- початку ХХ ст.
Предмет дослідження напрями, форми і методи освітньої та культурницької діяльності органів місцевого самоврядування й громадськості Таврійської губернії в досліджуваний період.
Мета дослідження полягає в тому, щоб реконструювати історію освітньої і культурницької діяльності, що здійснювали органи місцевого самоврядування, а також громадські установи та приватні особи на території Таврійської губернії у ІІ половині ХІХ на початку ХХ ст.
Поставлена мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:
- проаналізувати ступінь дослідження обраної теми та джерельної бази;
- здійснити аналіз грамотності населення Таврійської губернії у досліджуваний період;
- охарактеризувати основні форми та напрямки культурницької діяльності громадських організацій;
- виявити роль земств та органів місцевого самоврядування в організації культурно-просвітницької діяльності;
виявити головні завдання благодійницьких організацій і приватних осіб у культурно-освітньому русі Таврійської губернії.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в постановці й дослідженні питань освітньої й культурницької діяльності земських і міських органів місцевого самоврядування, громадських організацій і приватних осіб у період з 1866 року XIX ст. до 1914 р. Вперше на основі аналізу комплексу різноманітних за характером і змістом джерел здійснено вивчення культурницької діяльності, становлення й розвитку системи початкової шкільної та позашкільної освіти в Таврійській губернії.
При розв’язанні цієї наукової проблеми з’ясувано особливості впливу конкретно-історичних умов, за яких земства, органи місцевого самоврядування й громадські організації Таврійської губернії сприяли становленню освітянської галузі, здійснено порівняльний аналіз земської та державної систем початкової народної освіти, класифіковано форми культурницької роботи за участю громадських організацій та приватних осіб-благодійників.
В дисертації в систематизованому вигляд простежено причинно-наслідкові зв'язки та залежність освітнього рівня населення від допомоги земств і органів місцевого самоврядування (по повітах), показана навчально-методична діяльність земських закладів освіти, розв’язання проблем підготовки вчительських кадрів, фінансування, взаємодії з міськими органами самоврядування, залучення до освіти дорослого населення, впровадження здорового способу життя тощо.
Новизна роботи полягає також в тому, що вона базується не тільки на численних раніше опублікованих матеріалах, але й тих, що вперше запропоновані до наукового вжитку.
Практичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні проблематики, ролі і значення, форм і напрямків впливу громадськості на розвиток демократичних засад у післяреформеній Росії. Зазначені напрацювання уявляються доречними та цікавими для перебігу трансформаційних процесів сучасного українського суспільства.
Матеріали роботи можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць на теми, змістовно пов'язані з участю та досвідом органів місцевого самоврядування й громадських організацій у культурному житті Таврійської губернії.
Матеріали дисертації можуть бути корисні в процесі викладання курсів всесвітньої історії, теорії та історії культури України, підготовки навчальних посібників із зазначених дисциплін.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується комплексом документів і матеріалів, а також методами дослідження та методологією як засадничими теоретико-методологічними підвалинами дисертації.
Апробація результатів дослідження здійснена шляхом опублікування матеріалів дослідження; проблематика, основні висновки доповідались на конференціях Крим і світова культура” (1996 р., м. Сімферополь), Культура народів Причорномор'я” (1997, 1998, 2004 рр., м. Сімферополь), Пілігрими Криму”(1999 р.), міжнародній конференції Пантикапей, Боспор, Керч” (2000 р.); матеріали дослідження використовувалися при підготовці та читанні курсу лекцій Українська і зарубіжна культура” в Таврійському екологічному інституті.
Дисертація обговорена і схвалена на засіданні кафедри теорії і історії культури Київського національного університету культури і мистецтв.
Публікації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені в 6 одноосібних публікаціях, з яких 4 фахові.
1. Система начального образования в Таврической губернии в начале ХХ века // Культура народов Причерноморья. Сімферополь, 1997 - № 1. С. 146 147.
2. К вопросу о роли земств в культурной жизни Таврической губернии в конце ХІХ начале ХХ столетия // Культура народов Причерноморья Сімферополь, 1997 - № 2. С. 232 236.
3. Меры общественности Таврической губернии по улучшению положения учителей начальных школ во второй половине ХIХ начале ХХ вв. // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2003 -№ 39. С.229-233.
4. Історіографія питання про культурницьку діяльність громадськості Таврійської губернії у другій половині XIX на початку XX ст. // Питання культурології: Збірник наукових статей. Вип..19.Київський національний університет культури і мистецтв. К., 2003. - С.127-134.
5. Культурный уровень населения Таврической губернии в период с 1897 по 1912 год. // Вісник Харківського держ. університету. - № 400/6 серія Наука і культура”. Харків, 1998. С.41 47.
6. Традиции благотворительности и значение частной инициативы в культурной жизни Таврической губернии второй половини ХІХ начала ХХ веков. // Ученые записки Таврического экологического института. Симферополь, 1999. С. 174 182.
Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатку (таблиць), викладена на 218 сторінках тексту. Список використаних джерел (210 айменувань) складає 19 сторінок.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Проблема становлення початкової і позашкільної освіти, розвитку культурницьких заходів за участю громадських сил у період з 60-х років ХІХ століття до 1914 року досліджувалася фрагментарно, тільки в окремих її напрямах і аспектах.
Історіографія обраної теми дорадянського періоду містить матеріали, які об'єктивно відобразили стан справ з точки зору статистики, але не мають узагальнюючого характеру, не відображають усю розмаїтість і багатство громадських рухів і ідеалів післяреформеного періоду історії царської Росії на прикладі Таврійської губернії. Вивчення історії освітньої і культурницької діяльності органів місцевого самоврядування і громадськості Таврійської губернії періоду царату багато в чому спиралося на ідеологічні посилання історичної науки радянського періоду, так що багато фактів, відомостей і явищ не ввійшли в коло інтересів фахівців.
Наявні архівні та опубліковані джерела дали авторові змогу вирішити основні завдання дослідження.
Аналіз зібраного матеріалу дає можливість стверджувати, що суспільство Таврійської губернії другої половини XIX початку XX століть мало свої прогресивні ідеали й знаходило способи втілення їх у практику культурного життя. Громадські організації, що виникли в період реформ 1860 80-х років, активно працювали над удосконалюванням системи початкової освіти та розвитком усіх форм позашкільної освіти; відображали потреби та настрої в суспільстві й у багатьох випадках діяли солідарно з культурною політикою уряду.
Діяльність громадськості сприяла децентралізації та лібералізації системи освіти, у підсумку чого створилися умови загальнодоступності навчання та зріс освітній рівень населення. Земські установи активно збільшували витрати на утримання земських, міських і сільських початкових навчальних закладів, виділяли кошти на будівництво і утримання національних, релігійних і професійних учбових закладів. Особливо плідно працювали у цьому напрямку земські установи Бердянського, Феодосійського, Ялтинського повітів. Рівень витрат на заклади освіти від земств у Таврійській губернії був вищий ( 51%), ніж у середньому по Російській імперії (33,6%) за даними на 1904 рік. Сільські та міські громади також збільшили витрати на розвиток системи навчальних закладів, так що кількість учнів у губернії зросла з 4,43% від чисельності населення у 1888 році до 12,59% у 1907 році , причому державні і приватні гімназії, комерційні і приватні училища також одержували допомогу з громадських коштів. Завдяки зусиллям громадських Училищних рад і органів місцевого самоврядування почали функціонувати професійні, ремісничі, в тому числі і жіночі школи, набув розвитку досвід з професійної орієнтації в початкових школах, поліпшилася змістовна частина навчання у початковій освіті.
Заходи, прийняті громадськістю щодо покращення становища вчителів початкових шкіл, були спрямовані на їх матеріальну підтримку, збільшення кількості учителів відносно кількості учнів, підвищення їх професійного рівня і соціального захисту. Завдяки ініціативі земств одержала розвиток система перепідготовки вчителів і покращилося їхнє матеріальне становище, у тому числі пенсійне забезпечення. Як доведено у дослідженні, суспільною проблемою була організація відпочинку вчителів, виникали шкільні музеї та бібліотеки; новою формою позашкільної роботи була участь педагогів і учнів у сільськогосподарських виставках, загальнодержавних і місцевих святах; доросле населення одержало можливість займатися у вечірніх і недільних класах.
Змістом культурницької діяльності громадськості Таврійської губернії у зазначений період часу були заходи щодо позашкільної освіти дітей і просвітницькі заходи для дорослого населення: засновувалися бібліотеки і книжкові склади, влаштовувалися публічні народні читання і виставки, створювалися самодіяльні об`єднання за інтересами клуби, громади, спілки і збори, проводилися святкові заходи, виникали Народні дома. Культурними центрами стали невеликі за кількістю населення міста Сімферополь, Феодосія, Ялта і Євпаторія, де за ініціативи громадськості виникли театри, загальнодоступні бібліотеки, клуби і музеї. Діяльність цих закладів культури проходила за правилами, встановленими законом, і підлягала контролю з боку губернського начальства; ідейна сторона у всіх її формах відповідала внутрішній політиці, яка проводилась урядом. Прикладом державної ініціативи у культурному житті було створення громадської організації Комітета піклування про народну тверезість пропаганда здорового способу життя проходила через влаштування розваг для народу: чайних, читалень, театральних вистав, гулянь, концертів.
Важливим сприятливим фактором у еволюції суспільної і приватної ініціативи в сфері просвітництва була всестановість. Головним напрямком культурницької діяльності було підвищення культурного рівня мешканців губернії з урахуванням того, що у культурно-просвітніх заходах брали участь усі верстви населення, в тому числі і перші особи, чиновництво, інтелігенція, представники ділових кіл, міщани і селяни. За таких обставин набуло розвитку благодійництво як приватна і громадська ініціатива. Найбільш привабливі риси громадського діяча обов`язково містили щедрість у справі підтримки громадських інтересів масштаб співпраці у вирішенні громадських потреб мав позитивну динаміку: наприкінці ХІХ століття у Таврійській губернії було 8 громад і 14 установ, які займалися благодійництвом, а у 1912 році 90 таких установ.
Особливістю руху добродійників у Таврійській губернії було існування великої кількості національних громад російських, караїмських, татарських, грецьких, вірменських. єврейських, кримчацьких. Видатних діячів у культурному житті мали осередки землевласників, купців, промисловців. Благодійницькою діяльністю у сфері розвитку освіти і культури займалися всі таврійські губернатори і члени правлячої династії Романових.
Негативним фактором у справі становлення і розвитку закладів освіти був низький рівень життя населення, унаслідок чого тільки половина дітей шкільного віку були учнями початкових шкіл, а з тих, що відвідували школи, половина учнів не закінчували курс і не отримували свідоцтва. Не сприяло підвищенню грамотності те, що навантаження на вчителя початкової школи у середньому не зменшувалось у продовж періоду з 80-х років ХІХ століття до 1914 року. У цей період у Таврійській губернії не виникло жодного вищого учбового закладу. Діяльність закладів культури, заснованих наприкінці ХІХ століття під егідою Комітету піклування про народну тверезість, не отримала подальшого розвитку, коли на початку ХХ століття було припинено їх фінансування з боку держави.
Дослідження дає підстави для висновку, що участь уряду обмежувалася дозволом і заснуванням громадських організацій, так що всі чималі досягнення в культурно-просвітницькій роботі потрібно віднести до заслуги декількох поколінь мешканців губернії, коли активно працювали представники усіх станів лідери земських і громадських організацій на добровільних засадах, при тому, що протягом 50 років існування земств уряд не один раз уточнював зміст закону про земства на користь зміцнення становища дворянства.
Джерела, які використані у дослідженні, дають можливість відтворити історичні реалії становлення та функціонування таких громадських організацій, як земські, культосвітні й доброчинні. Саме в післяреформений період з їхньою участю здійснилася децентралізація та лібералізація системи освіти, у результаті чого реальними стали загальнодоступність і нові технології навчання, зріс освітній рівень населення, намітилися передумови створення системи загального початкового навчання
Практична цінність результатів дослідження має посилання в майбутній недалекий час, коли проблема консолідації громадських сил посяде своє основне місце у свідомості кожного громадянина, коли візьме гору бажання самовдосконалення, коли нація збільшить свої можливості в сенсі споживання продукту культури. Для того, щоб наблизити цей час, доречно нагадати про ті громадські організації й особистості, що представляли собою творчу силу. Їх історію та досвід діяльності доцільно пропагувати й насаджувати в громадській свідомості вирішенню цього завдання й послугують результати цього дослідження.
Історико-культурні проблеми, порушені в дослідженні, не є проблемами суспільства тільки кінця XIX початку XX століть. У культурному житті історичний факт дає привід простежити форми його тривалої дії в сучасності.
На прикладі Таврійської губернії доведено, що проблема вивчення культурного життя й роль у ній громадської та приватної ініціативи як культурного феномена є частиною проблеми збереження історії культури України зі всіма ідеями та персонами.
Таким чином, видно, що винесені на захист положення відповідають завданням історичної науки наших днів, коли важливо відновити єдність історії в наступності історичних епох, знайти підтвердження існування специфічних форм передачі й успадкування досвіду це й робить можливим удосконалення громадського життя сьогодні.
Результати здійсненого дослідження дозволили дійти таких висновків:
1. Розвиток освітньої та культурницької діяльності органів місцевого самоврядування й громадськості Таврійської губернії ІІ половини ХІХ початку ХХ ст. не був предметом історичного дослідження, однак накопичений фактичний матеріал та достатня джерельна база дозволили певною мерою вирішити завдання, сформульовані у дисертаційній роботі.
2. Грамотність населення була низькою незважаючи на суттєві зусилля земств, органів місцевого самоврядування і громадських товариств, що виділяли значні кошти на матеріально-технічну базу початкових шкіл, сприяли залученню населення до початкової освіти.
3. Громадські організації і товариства Таврійської губернії сприяли удосконаленню системи початкової і позашкільної освіти, а також культурно-освітньої діяльності, про що засвідчують організовані ними масові заходи, спрямовані на залучення різних верств населення до всеросійських свят з нагоди ювілейних і памятних дат класиків російської літератури і мистецтва, вшанування пам’яті видатних діячив та визначних дат вітчизняної історії, організації краєзнавчого руху.
4 Значну увагу було приділено родинному вихованню, організації аматорських театрів, різного роду виставок, з’їздів діячів шкільнної та позашкільної освіти, що сприяло поширенню серед місцевого населення культурного надбання. Форми і напрями діяльності громадських організацій доповнювали і певною мірою сприяли поширенню урядової культурно-просвітницької політики.
5. Земства як всестанові організації за структурою та матеріальними можливостями розробляли культурно-освітні програми, що значною мірою обумовлювало їх провідну роль серед громадських союзів. Вирішальним чинником успіху культурно-просвітницької роботи земств можна вважати особисту ініціативу лідерів, авторитет і громадська відповідальність яких були взірцем для населення.
У цілому результати дослідження свідчать, що відмовившись свого часу від багатьох плідних традицій минулого, сучасна громадська свідомість має відчутну потребу в їхньому відродженні, зокрема у сфері культури як засадничої підвалини духовного єднання нації, модернізації українського суспільства на усталених традиціях культурно-освітньої діяльності.
Список використаних джерел
Друковані джерела
1.Абрамов В.Ф. Земство, народное образование и просвещение. // Вопросы истории. 1998 - № 8 с. 4460
2.Адрес-календарь и справочная книга Таврической губернии на 1908 год. Симферополь, 1908 30 с.
3.Айвазовский И.К. Документы и материалы Ереван: Айастан, 1967- 406c.
4.Арнольдов Н.А. Самарское земство в конце XIX - начале XXвв. (80- е годы XIX века 1904 г.): Автореферат диссканд. ист. наук: 07.00.02/ Самарский гос. пед. ин-т. - Самара, 1994- 20с.
5.Багалей Д.И. Статьи по истории просвещения. Харьков, 1911- 624c.
6.Барсамов Н.С. 45 лет в галерее Айвазовского. Симферополь: Таврия, 1971 256c.
7.Безобразов В.П. Земские учреждения и самоуправление. М., 1874 208 с.
8.Белоконский И.П. Земское движение. 2-е изд. М., 1914 - 397с.
9.Бердянское земство и народное образование // Вестник Таврического земства 1903 - № 4 с. 3340.
10.Бердянское земство и народное образование (окончание) // Вестник Таврического земства 1903 - № 5 с. 4-13.
11.Благотворительность: Энциклопедический словарь / ред. Ф.А. Брокгауз и Е.А.Эфрон т. IV - Спб., 1891. c. 55-58.
12.Благотворительные общества и учреждения в Российской империи из сводной таблицы, приложенной к сборнику сведений о благотворительности в России. Россия : Энциклопедический словарь / ред. Ф.А. Брокгауз и Е.А.Эфрон т.XXVII Спб., 1897.- с.1 420.
12 а. Борисенко В.Й. Боротьба демократичних сил за народну освіту на Україну в 60-90-х рр. ХІХ ст.- К., Наукова думка, 1980 155 с.
12 б. Борисенко В.Й. Суспільно-політична діяльність учителів і учнівської молоді України в 1900 першій половині 1907 рр./ Мін.освіти і науки України; Нац. пед. ун-т ім.М.Драгоманова/ К., 2002- 149 с.
13.Булгаковский Д.Г. Очерк деятельности попечительств о народной трезвости за всё время их существования (1895 1909 г.г.)в 2-х частях. Спб., 1910 238 с.
14.Вернер К. Таврическая губерния : Энциклопедический словарь / под ред. Ф.А. Брокгауза и Е.А. Эфрона т.XXXII - Спб., 1901 с. 461- 466.
15.Веселовский Б.Б. История земства за 40 лет- т.1- Спб., 1909 724 с.
16.Виноградов П.Г. Россия и Европа // Исторический архив 1997 - №1 с. 201 217.
17.Витте С.Ю. Избранные воспоминания (1849 1911). М.: Мысль, 1991 719 с.
18.Вся Евпатория. Адрес-календарь Евпатория, 1913.
18а. Гуз А.М. Культурно-освітня діяльність земських установ в Україні ( 1864-1914 рр.): Дис... канд..іст.наук :07.00.01/ КНУТШ. К.,1997 -205 с. .
19.Гармиза В.В. Подготовка земской реформы 1864 г.- М.: издат-во МГУ, 1957 гл. II IV.
19a.Гармиза В.В. Земская реформа и земство в исторической литературе. // История CCCР- 1960 №5 с. 86-90.
20.Гейман В.Д. И.К.Айвазовский. К столетию со дня рождения //Известия Таврической Ученой архивной комиссии 1918. -№55. - с.192-199.
21.Гельман Б.М. Памятник евреям участникам обороны Севастополя в 1854-55 гг.// Евреи Крыма. Очерки истории.- Симферополь- Иерусалим, 1997 c.33-38
22.Гений : Словарь иностранных слов / Сост.И.В.Лехин и проф. Н.Ф.Петров М.: Гос. из-во иностранных и национальных словарей, 1949 805 с.
23.Герасименко Г.А. Земское самоуправление в России. М.: Наука, 1990 262 с.
24.Горюнов А. Преславская учительская семинария // Вестник Таврического земства 1905 - № 8/9 с.55-58.
24а.Градоначальство : Энциклопедический словарь/ под ред. Ф.А. Брокгауза и Е.А. Эфрона -т. IХ А - Спб, 1893 с. 492- 493
25. Движение школьного дела за 1912 1913 г.г. - без вих. даних.
26..Денежный отчёт Таврической губернской земской управы за 1905 год. Симферополь, Типография губернского земства, 1906 227c.
26а..Денежный отчет Таврической губернской земской управы за 1913 г. Симферополь, 1914, - 237 с.
27.Дровозюк Л. Земська школа в Україні // Рідна школа 1997- № 12 с. 73 -74.
28.Дякин В.С. Буржуазия, дворянство и царизм в 1911 1914 г.г. Ленинград: Наука, 1988 228 с.
29.Евреи Крыма. Очерки истории. Симферополь- Иерусалим, 1997 127 с.
30.Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. М.: Высшая школа, 1983 349 с.
31.Завадовский А.Г. Сто лет жизни Тавриды. В память празднования столетнего юбилея присоединения Крыма к России 1783 1883. Вып. 1. Симферополь, 1888 168 с.
32.Звягинцев Е.А. Народная жизнь и школа. М., 1912 112 с.; В народной школе. М., 1913 64 с.; Полвека земской деятельности по народному образованию. М., 1915 87 с.
33.Земские подворные переписи 1880 1913 г.г. М.: ЦСУ 1926 328 с.
34.Историко-статистический очерк общего и специального образования в России. Под ред. А.Г. Неболсина Спб., 1884 258 с.
35.К вопросу о положении учащих в народной школе. (Таврическая губерния). - Издание журнала «Русская мысль»,1898 с. 206 212.
36.К характеристике экономического положения населения Таврической губернии Симферополь, 1902.
37.Каппа А. Какие курсы желательны для наших учителей.// Вестник Таврического земства 1905 - № 6 с.17-22.
38.Каппа А. Книгоиздательская деятельность земств и народные библиотеки. //Вестник Таврического земства 1905 - № 10/11 с. 50 61.
39.Кемпа В.В. Роль городского самоуправления в развитии культуры г. Евпатории в конце XIX начале XX вв. // Культура Крыма на рубеже веков. Материалы республиканской научной конференции 27-29 апреля 1993 г.- Симферополь : Издательство СГУ, 1993 с.56 - 57.
40.Кизеветтер А.А. К истории крестьянских движений в России -//Вопросы истории 1994 - №1- с.145-168.
41.Кондорский И. Об организации при земских и городских управах особых коллегиальных органов по школьным вопросам.// Вестник Таврического земства 1903 - № 10- с. 11-14.
42.Коржихина Т.П. История государственных учреждений СССР. М.:Наука, 1986 398 с.
43.Корнилов Е.Г. Проблемы истории земства в советской исторической литературе // Историографический сборник. Саратов: Из-во СГУ, 1978. Вып. 4 (7) с. 52 71.
44.Королев В.И. Крым и Северная Таврия в 1907 1917 гг. Симферополь: Таврия, 1995 71 с.
45.Курченко В.В. Діяльність земств України в развитку освіти (1864 1914 роки): дис канд. іст.наук : 07.00.01 Харків, 1998 189 с.
46.Лашков Ф.Ф. Третья учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии. Симферополь, 1890 255 с.
47.Леви Б.З. Караимская школа. Одесса, 1895 24 с.
48.Левицкий А. Отдел земского самоуправления на Южно-русской выставке 1910 года в г. Екатеринославе. без вих. даних.
49.Ленин В.И. Гонители земства и Аннибалы либерализма ПСС, - М.: Издательство политической литературы, 1972 т.5 с. 2172.
50.Ливицкая З., Фоменко И. Крымские альбомы Николая Второго / Крымский альбом. - Симферополь: Издательский дом «Коктебель», 1998 - с.8 - 59.
51.Мамулова Л.Г. Земская контрреформа 1890 года. / Научный доклад высшей школы. Исторические науки.- 1960 - №4 с. 60-85.
52.Маркевич А.И. К судьбам коллекции древности и старины А.Л. Бертье-Делагарда. / Известия Таврического Общества истории, археологии и этнографии. Т.2 (59). Симферополь, 1928 с. 144 145.
53.Маркевич А.И. Приют графини А.М. Адлерберг. Памятная книга Таврической губернии на 1915 год; раздел 3. Симферополь, 1915 с. 2 26.
54.Маскина А.С. Социальный состав и деятельность Таврического земства 1866 1890 годах. // Вестник МГУ, сер. 8, История 1980 - № 6 с. 40 52.
55.Медынский Е. Внешкольное образование, его организация и техника. М., 1916 327 с.
56.Миропольский С. Школа и государство. Обязательность обучения в России. Спб., 1910 129 с.
57.Могилевский В. Сметы земств Таврической губернии на 1904 год.// Вестник Таврического земства - 1904 - № 5 с. 10-18.
58.Могилевский В. Сметы земств Таврической губернии на 1905 г.// Вестник Таврического земства 1905 - № 8/9 с.70 75.
58а.Могилевский В. Сметы земств Таврической губернии на 1905 г.// Вестник Таврического земства 1905 - № 10/11 с.107 111.
59.Моисеенкова Л.С. Земские школы Таврической губернии в 60-70-х годах XIX века. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Выпуск 2. Симферополь, 1991 с.150- 155.
60.Некоторые итоги по статистике народного образования. // Вестник Таврического земства 1903 - № 2 с.52 - 58.
61.Непомнящий А.А. Из истории создания музеев в Крыму. // Культура Крыма на рубеже веков. Материалы Республиканской научной конференции 27-29 апреля 1993 г. Издательство СГУ с. 95 96.
62.Норман Э.М. Возникновение и развитие библиотек в г. Симферополе в XIX - нач. XX вв.// Культура Крыма на рубеже веков. Материалы Республиканской научной конференции 27-29 апреля 1993 г. Издательство СГУ с.59 - 61.
63.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1897г.Симферополь, 1898 40 с.
64.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1899г.Симферополь,1900 38 с.
65.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1901г.Симферополь,1902 35 с.
66.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1903 г.Симферополь,1904 38 с.
66а.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1904 г.Симферополь,1905- 46с.
67.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1905 г.Симферополь,1906 46 с.
68.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1907г.Симферополь, 1908 32с.
69.Обзор о состоянии Таврической губернии за1908г.-Симферополь,1909 36с.
70.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1909 г. Симферополь,1910-36с.
71.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1910 г.- Симферополь, 1911
34 с.
72.Обзор о состоянии Таврической губернии за 1911 г.- Симферополь, 1912
-39с.
72а.Обзор положения начального образования в Таврической губернии за 1910-11 годы.- Симферополь, 1911 151 с.
73.Обзор положения народного образования в Таврической губернии за 1914-1915 уч. год. Под редакцией А.Дьяконова.- Симферополь, 1915 87 с.
74. Обзор состояния Таврической губернии за 1913 г.- Симф.,1914 95 с.
75.Обзор состояния Таврической губернии за 1914 г. Симф., 1915 149 с.
75а. Общий очерк состояния народных училищ Таврической губернии за 1887 г.- Бердянск, 1887 г.- 178 с.
75б. Обметко О.М. Соціально-економічна діяльність земств в Україні( 60-90 рр.ХІХ ст.) Дис.. канд..іст.наук 07.00.01/КНУТШ.- К.,2002 -204 с. :
76.Общий очерк состояния народных училищ Таврической губернии, Севастопольского и Керченского градоначальств за 1898-99 годы. Под редакцией А.Дьяконова.- Симф.,1900 219 с.
77. Отчет Благотворительного об-ва г.Симферополя за 1877 г. Симферополь, 1878 16 с.
77а.Отчет главного правления Симферопольского благотворительного общества 1908 г.- Симферополь, 1909.
77в. Отчет главного правления Симферопольского Благотворительного общества за 1912 г.- Симферополь, 1913.
78. Отчет Керченского город. попечительства Мариинского детского приюта за 1910 год. Керчь, 1911 50с.
79.Отчет Симферопольского караимского благотворительного общества о деятельности его в 1899 г. Симферополь, 1900 27 с.
79а. Отчет о деятельности Губернской земской управы за 1911 г.- Симф.,1912.
80. Отчет о деятельности Симферопольского об-ва«Детская помощь» за 1913 год. Симферополь, 1914 50 с.
81. Отчет о приходе и расходе сумм по Талмуд-Торе для солдатских и сиротских детей Таврической губернии.- Симферополь, 1881 26 с.
82. Отчет о приходе, расходе и остатке сумм, находящихся в распоряжении Евпаторийского общества попечения о бедных караимах за 1894 г. Евпатория, 1895- 17 с.
82а.Отчет о приходе, расходе,остатке сумм, находящихся в распоряжении Евпаторийского общества попечения о бедных караимах за 1915 г. Евпатория, 1917.
83.Отчёт по Естественно-историческому музею Таврического губернского земства за 1900 г. Симферополь, 1900 22 с.
84.Отчёт по Естественно-историческому музею Таврического губернского земства за 1910 г. Симферополь, 1911 28 с.
85.Отчёт по Естественно-историческому музею Таврического губернского земства за 1911 г. Симферополь, 1912 29 с.
86.Отчёт по Естественно-историческому музею Таврического губернского земства за 1912 г. Симферополь, 1913 37 с.
87.Отчёт общества взаимного вспомоществования учащим и учившим Таврической губернии за 1900 1901 год. Симферополь, 1901 111с.
88.Отчет правления греческого Благотворительного братства в г. Ялта за 1911 г. Ялта, 1912 56 с.
89. Отчёт правления Общества пособия бедным евреям г. Симферополя за 1899 г. Симферополь, 1900 48 с.
89a.Отчёт правления Общества пособия бедным евреям г. Симферополя за 1903 г. Симферополь, 1904- 51с.
90.Отчет правления общества для пособия бедным мусульманам Крыма. Симферополь, 1908 43 с.
91.Отчёт правления Общества пособия бедным татарам деревни Корбеклы Ялтинского уезда за 1908 г. Симферополь, 1909 18 с.
92.Отчёт Ялтинского Благотворительного общества за 1903 год. Ялта, 1904 38 с.
92a.Отчёт Ялтинского Благотворительного общества за 1905 год. Ялта, 1906.
92б.Отчеты общества пособия недостаточным ученикам и ученицам Ялтинских мужской и женской гимназий за 1902 1910 гг.- без вих. даних.
93.Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. М.: Педагогика, 1991 447 с.
94.Павловский А. И.К. Айвазовский // Записки Одесского общества истории и древностей 1901 - т. 23 с. 1 15.
95.Памятная книжка Таврической губернии, изданная Таврическим губернским Статистическим Комитетом под ред. секретаря К.В. Ханацкого. Вып. 1. Симферополь, 1867 519 с.
96.Памятная книжка Таврической губернии, составленная Статистическим бюро Губернского земства под редакцией К.Вернера. - Симферополь, 1889 633с.
96а.Памятная книжка Таврической губернии на 1914 год. Симферополь, 1914.
97.Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 года. Краткий обзор цифровых данных по Таврической губернии. книга ХL I - Спб., 1904 с. IV ХVIII.
98.Перечень начальных школ всех типов в Таврической губернии с краткими данными о них в 1905-1906 годы (данные без учета татарских религиозных школ). - Симферополь, 1908 52с.
99.Петрова Э.Б. Л.П. Колли в истории Феодосийского музея древностей. // Культура Крыма на рубеже веков. Материалы Республиканской научной конференции 27 29 апреля 1993 г. Издательство СГУ с. 57-59.
100.Пирумова Н.М. Земское либеральное движение: социальные корни и эволюция до начала ХХ века. М.: Наука, 1977 288 с.
100a.Пирумова Н.М. Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала ХХ века.- М.: Наука, 1986 - 268 с.
100б. Поліщук М.С. Освітня діяльність інтелігенції на правобережній Україні в ІІ половині ХІХ ст.:Дис.. канд..іст.наук:07.00.01/КНУТШ.- К., 1998.- 191 с.
101.Полтавцев А., И.К. Айвазовский (опыт характеристики) // Русская старина 1909, сент. с.435 444.
102.Попечители почетные : Энциклопедический словарь / ред. Ф.А.Брокгауз и Е.А.Эфрон т.XXIV A - Спб., 1898. с. 545.
103.Попечительство о народной трезвости : Энциклопедический словарь / ред. Ф.А.Брокгауз и Е.А.Эфрон т.XXIA - Спб., 1898 с.547- 548.
104.Постановления Евпаторийского уездного земского собрания за 1912 год. Евпатория, 1913 724 с. (ПЕУЗС)
104а.Постановления Евпаторийского уездного земского собрания за 1914 год. Евпатория, 1915 792 с.
104б.Постановления Евпаторийского уездного земского собрания за 1915 год. Евпатория, 1915 396 с.
105.Приложение ко Всеподданнейшему отчету о состоянии Таврической губернии за 1888 год. без вих. даних бібліотека ДААРК.
106.Проект Устава Союза учительских обществ. // Вестник Таврического земства 1903 - № 10 с.67-73.
107.Рубакин Н. Грамотность : Энциклопедический словарь /ред. Ф.А.Брокгауз и Е.А.Эфрон т.IXA Спб., 1893 с. 537- 549.
108.Сборник документов и статей об образовании инородцев. Спб.,1869 - 522 с.
109.Сборник Ялтинского отделения Крымского Горного Клуба. Ялта-Спб., 1903 75 с.
110.Сведения о библиотеках по уездам.//Вестник Таврического земства 1905 - №10/11 с.55-58.
111.Свод законов Российской империи. Под ред. А.А. Добровольского, составители Н.Е. Озерецковский и П.С.Цыпкин. Спб., 1913 - кн. 1- 4 тт. 1 16. (СЗРИ)
112.Свод уставов ученых учреждений и учебных заведений ведомства Министерства народного просвещения СЗРИ- т.11- ч.1., гл.,2 Спб., 1893 г.
113.Святский Н.А. История богоугодных заведений и благотворительных обществ г. Симферополя (в книге Ф.Лашков. Третья учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии .- Симферополь, 1890 с. 129- 199)
114.Серополко С. Основные вопросы внешкольного образования М.: книгоиздательство журнала «Народный учитель», 1913 63 c.
115.Систематический свод постановлений Симферопольской городской Думы за 41 год (1871 1911 ). - т. 2 - Симферополь, 1914 - 1065 с. (ССПСГД)
116.Систематический свод постановлений Феодосийского уездного земского собрания с 1867 по 1912 год. Феодосия, 1913 696 с. (ССПФУЗС)
117.Сметы городской управы Симферополя на 1897 год и на 1913 годы отд. IХ. Народное образование. без вих. даних.
118.Соловьев Ю.Б. Самодержавие и дворянство в 1902 1907 гг. Л.: Наука, 1981 256с.
119.Соловьев Ю.Б. Самодержавие и дворянство в 1907-1914 гг. Л.: Наука, 1990 267с.
120.Справочная книга по Симферополю на 1911 год.Симферополь, 1911 416 с.
121.Справочная книга по Симферополю на 1913 год.Симферополь, 1913 203 с.
121а. Справочник Таврической губернии на 1911 г. Симферополь, 1911 158 с.
122.Статистические сведения по начальному народному образованию в Таврической губернии. Общие сведения о школах за 19001901гг. Симферополь, 1903 107 с.
123.Статистический справочник Таврической губернии на 1888 г. под редакцией К. Вернера Симферополь, 1889 г. 633с.
124.Статистический справочник Таврической губернии. Составитель Ф.Н. Андриевский. Часть 1. Симферополь, 1915 227 с.
125.Статьи и сообщения по вопросам земского и городского хозяйства .// Вестник Таврического земства 1903 - № 10 с.52 53.
126а. Таврическое губернское земское собрание XXXVIII очередной сессии.// Вестник Таврического земства- 1903- №12- с.22-57.
126.Твардовская В.А. Идеология пореформенного самодержавия. (М.Н. Катков и его издания). М.: Наука, 1978 277 с.
127.Труды местных комитетов о нуждах сельскохозяйственной промышленности. Спб., 1903 XL Таврическая губерния.
128.Уездные земские собрания XXXVIII
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн