Отич Олена Миколаївна. Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання

Краткое описание

Отич Олена Миколаївна. Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання. : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2009

Отич О.М. Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2009.
У дисертації досліджено методологічні, теоретичні й методичні засади використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійної школи. Обґрунтовано значення науково-мистецької парадигми освіти та визначено методологічні підходи й концептуальні засади впровадження мистецтва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ. У широкому міждисциплінарному контексті сформульовано зміст поняття „творча індивідуальність педагога професійного навчання”, розкрито її значення як критерію його професійно-педагогічної майстерності. Розроблено концептуальну модель творчої індивідуальності педагога ПТНЗ. Проаналізовано сутність, рушійні сили та механізми розвитку в нього цієї інтегративної якості. Викладено теоретичні засади педагогіки мистецтва як основи розвитку творчої індивідуальності суб’єктів педагогічного процесу. З’ясовано сучасний стан використання мистецтва у змісті професійної підготовки студентів спеціальності „Професійна освіта (за профілем)”. На основі розроблених критеріїв визначено типологію та рівні розвитку творчої індивідуальності майбутніх і працюючих педагогів професійної школи. Представлено організаційно-методичну систему та технологію розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на основі використання мистецтва.

Проведене дослідження підтвердило основні положення загальної та часткових гіпотез і дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.
1. Концепція використання мистецтва у змісті професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання як системи розвитку їхньої творчої індивідуальності є стрункою системою взаємопов’язаних тверджень та доведень стосовно сутності, мети, змісту, напрямів і механізмів здійснення цього процесу, що ґрунтуються на засадах науково-мистецької парадигми освіти,екзистенційного, аксіологічного, креативного, культурологічного, етнопедагогічного, інтегративного та системно-синергетичного підходів і, забезпечуючи рух „від концептів до конструктів”, дозволяють створити наукові основи для обґрунтування, розробки й впровадження організаційно-методичної системи розвитку творчої індивідуальності студентів спеціальності „Професійна освіта (за профілем)” на засадах використання мистецтва.
Задаючи логіку розгортання теоретичного та експериментального дослідження методологічних, теоретичних і методичних засад використання мистецтва у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання з метою розвитку їхньої творчої індивідуальності, концепція організує науковий пошук і, спрямовуючи його на послідовне розв’язання дослідницьких завдань, надає йому цілісності й завершеності.
2. Узагальнення наукових підходів до визначення творчої індивідуальності педагога професійного навчання дозволило сформулювати власну її дефініцію як сутнісної інтегративної якості його особистості, що характеризує особливості поєднання його особистісних, професійних та творчих властивостей і рис, які забезпечують його суб’єктність і самобутність як майстра педагогічної дії. Творча індивідуальність виявляється у власному стилі професійно-педагогічної діяльності педагога професійної школи та його стосунків з оточенням, що реалізуються на засадах самоактуалізації, прагнення до творчого зростання й професійного самовдосконалення.
Порівняльний аналіз структури творчої індивідуальності, здійснений з позицій різних психологічних, акмеологічних та педагогічних підходів, став основою для розробки її авторської концептуальної моделі, що становить собою складне, п’ятирівневе ієрархічне утворення, в основу якого покладено, як базовий, конституційний рівень, над яким надбудовуються індивідний, особистісний, суб’єктний та інтегральний рівні творчої індивідуальності. Вони цілісно характеризують педагога ПТНЗ як людину і як професіонала та виступають орієнтиром у сходженні його до власної творчої індивідуальності на основі використання педагогіки мистецтва.
3. Розгляд розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання як процесу розгортання його сутнісних сил і творчого потенціалу під впливом внутрішніх (генетичних) і зовнішніх (соціальних) чинників передбачав визначення: 1) його рушійних сил (суперечності: між наявним і очікуваним рівнем сформованості творчої індивідуальності у педагогів професійної школи, між іманентно притаманними та використовуваними можливостями мистецтва у розвитку в них цієї сутнісної інтегративної якості); 2) механізмів (індивідуальний вплив мистецтва на емоційно-почуттєву сферу особистості з метою активізації й гармонізації усіх інших її сфер та перенесення досвіду художньо-творчої діяльності до сфери професійно-педагогічних відносин); 3) етапів („відкриття” власної творчої індивідуальності, пізнання її сильних і слабких сторін, розробки та виконання індивідуальної програми її розвитку засобом мистецтва з орієнтацією на певний ідеал, аналізу і корекції досягнутих результатів). На цій основі було розроблено стратегію використання мистецтва та відомостей у галузі мистецтва у професійній підготовці студентів спеціальності „Професійна освіта (за профілем)”, що полягала у впливі на їх емоції й почуття та поглибленні унікальності кожного з них завдяки залученню до суб’єктивно близького виду педагогічно зорієнтованої художньо-творчої діяльності у той спосіб, який вони вважають для себе найбільш бажаним і зручним.
4. Здатність мистецтва індивідуально впливати на особистість, незалежно від форми взаємодії з ним, і виступатизасобомнавчання, виховання та розвитку людини упродовж її життя,чинникоміндивідуалізації й соціалізації особистості,детермінантоюїї етнічної й культурної ідентифікації,основоюгуманізації освіти,компонентомїї змісту, елементомсоціокультурного та естетико-розвивального середовища тощо репрезентує його невичерпні педагогічні й творчі можливості й забезпечує передумови для об’єднання усіх аспектів реалізації ним педагогічної функції у змісті узагальнюючого поняттяпедагогіка мистецтва”. Останнє не є тотожним до поняття мистецька педагогіка”, оскільки вони суттєво відрізняються за сутністю, метою, змістом, теоретичними засадами й співвідносяться між собою як гуманістична педагогіка на засадах використання мистецтва та педагогіка загальної і професійної мистецької освіти.
Обґрунтування змісту педагогіки мистецтва сприяє розв’язанню низки суперечностей у сучасній освіті й надає можливість: 1) однозначно визначити об’єктивно існуючі педагогічні явища, пов’язані з функціонуванням мистецтва в освітньому просторі, уникнувши при цьому термінологічної плутанини; 2) змінити на краще ситуацію, коли опанування мистецтва учнями й студентами розглядається педагогами переважно в контексті мистецької освіти, а професійна підготовка майбутнього педагога професійного навчання не враховує можливостей використання у ній мистецтва з метою розвитку його творчої індивідуальності. У зв’язку з цим у досліджені обгрунтовується положення про те, що, педагогіка мистецтва, володіючи потужним творчим педагогічним потенціалом, може виступати основою розвитку творчої індивідуальності як майбутніх, так і працюючих педагогів різних спеціальностей, в тому числі й педагогів професійної школи.
5. Педагогічна діагностика стану, типології та рівнів розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів відбувалась упродовж трьох етапів з позицій типологічного та ідіографічного підходів.
Результати педагогічної діагностики сучасного стану використання мистецтва у розвитку творчої індивідуальності студентів спеціальності Професійна освіта (за профілем)”, здійсненої в ході першого (куррікулярно-діагностичного) етапу констатувального експерименту за допомогою контент-аналізу, засвідчили: 1) зумовленість рівня використання мистецтва у змісті професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ профілем їх підготовки; 2) відсутність зв’язку між художнім і творчим потенціалом мистецтва у змісті цих дисциплін, через що спеціальні мистецькі дисципліни мають репродуктивний характер і не здатні забезпечувати творчий розвиток студентів, а інші (передусім, психолого-педагогічні дисципліни), позитивно впливаючи на розвиток творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання, здійснюють його поза мистецьким контекстом. Виняток становлять навчальні курси „Основи педагогічної майстерності” та „Основи педагогічної творчості”, у змісті яких мистецтво виконує творчо-розвивальну функцію (хоча незначний обсяг годин на їх вивчення не сприяє тривалій педагогічній післядії цього впливу на майбутніх педагогів професійного навчання).
Створення п’яти взаємопоглиблюючих типологій творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на основі розроблених критеріїв й застосування стандартизованих методик у ході другого (типолого-діагностичного) етапу констатувального експерименту дозволило виробити стратегію, здійснити відбір і структурування змісту та розробити технологію впровадження мистецтва до їхньої професійної підготовки з метою розвитку творчої індивідуальності, відповідно до особливостей їхнього типу.
Порівняльний аналіз кількісних та якісних показників рівнів розвитку творчої індивідуальності в майбутніх і працюючих педагогів професійного навчання, виявлених у ході третього (рівнево-діагностичного) етапу констатувального експерименту на основі обґрунтованих критеріїв, зумовив висновок щодо переважання у групі студентів фрагментарного рівня сформованості цієї сутнісної інтегративної якості (43,5%), а в групі педагогів ситуативного рівня (33,1%). Такі показники пов’язуються нами з відсутністю необхідної педагогічної уваги до виявлення й розвитку творчої індивідуальності в студентів професійно-педагогічних навчальних закладів, а також з нерозумінням працюючими педагогами ПТНЗ її значення та зв’язку з професійно-педагогічною майстерністю, відсутністю мотивації до підвищення рівня її розвиненості.
Узагальнення результатів констатувального експерименту зумовило висновок, що сучасна система професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ не повною мірою реалізує закладені у ній можливості щодо розвитку їхньої творчої індивідуальності засобом мистецтва, а тому потребує оновлення на засадах впровадження до неї педагогіки мистецтва.
6. Виявлені в ході дослідження педагогічні умови використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання поділялися назовнішні(розробка і впровадження до процесу професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ технології розвитку їхньої творчої індивідуальності на основі використання мистецтва; сприяння їм у створенні власної творчої педагогічно-мистецької лабораторії; забезпечення естетико-розвивального середовища у професійно-педагогічних та вищих навчальних закладах) івнутрішні(мотивація та готовність адміністрації, викладачів і студентів до впровадження педагогіки мистецтва до змісту навчально-виховного процесу професійно-педагогічного закладу освіти, їхня активність і зацікавленість у творчій педагогічно-мистецькій діяльності; наявний в студентів та викладачів художньо-естетичний досвід, рівень їхнього художньо-творчого розвитку, творчий потенціал, смаки, потреби, інтереси; залежність їх від впливу молодіжних субкультур та мистецької моди, ставлення до педагогічно орієнтованої художньо-творчої діяльності тощо).
7. У ході формувальної дослідно-експериментальної роботи доведено, що підвищення ефективності становлення творчої індивідуальності студентів спеціальності „Професійна освіта (за профілем)” уможливлюється на основі перетворення їхньої професійної підготовки на організаційно-методичну систему розвитку в них цієї сутнісної інтегративної якості на основі використання мистецтва. Ця система становить собою упорядковану цілісність, що охоплює елементи, які знаходяться між собою у ієрархічних зв’язках та взаємозалежності й підпорядковуються меті педагогічної підтримки розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійної школи на основі впровадження мистецького компоненту до змісту й організаційних форм навчально-виховного процесу відповідно до технології розвитку їхньої творчої індивідуальності засобом мистецтва.
Експериментальна перевірка ефективності досліджуваної організаційно-методичної системи відбувалась у чотири етапи (мотиваційно-ціннісний, орієнтаційно-аналітичний,професіоналізуючий,творчо-реалізуючий). Вони визначались з урахуванням завдань використання мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання і спрямовувались на формування й гармонізацію складових їхньої творчої індивідуальності.
Результатом першого мотиваційно-ціннісного етапуформувальної дослідно-експериментальної роботи, стало „відкриття” майбутніми педагогами своєї творчої індивідуальності на заняттях з дисциплін суспільно-гуманітарного, спеціального та загальнонаукового циклів й усвідомлення ними можливостей мистецтва в її самовиявленні та саморозвитку. Після проведенняорієнтаційно-аналітичного етапув студентів з’явилося знання сильних і слабких сторін своєї творчої індивідуальності та мотивація на її подальший розвиток. Головним здобуткомпрофесіоналізуючого етапустало формування в майбутніх педагогів професійного навчання компетентності щодо використання різновидів мистецтва у розвитку та саморозвитку творчої індивідуальності, відповідно до індивідуальної програми творчого професійного зростання та гуманістичних цінностей, закладених у мистецтві. У результаті проведеннятворчо-реалізуючогоетапуформувальної дослідно-експериментальної роботи студенти творчо оволоділи виражальними засобами мистецтва з метою самопрезентації, підкреслення, самоактуалізації та саморозвитку власної творчої індивідуальності, а головне в них сформувалася стійка спрямованість на творчу самореалізацію у професійно-педагогічній діяльності засобами мистецтва.
Узагальнення результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи, підтверджене за допомогою статистичних методів дослідження, засвідчило значні відмінності у кількісних та якісних показниках рівнів розвитку творчої індивідуальності в студентів контрольної та експериментальної груп. Так, в експериментальній групі домінуючими рівнями стали ситуативний (46,9%) і компетентнісний (29,0%), тоді як у контрольній залишились фрагментарний (42,7%) і ситуативний (27,5%). В експериментальній групі потенційний рівень остаточно зник, а в контрольній його показник знизився на 4,1%. Показники креативного й артистичного рівнів творчої індивідуальності в експериментальній групі зросли (креативний на 10,5%, артистичний на 4,7%), а в контрольній групі залишилися незмінними упродовж усієї дослідно-експериментальної роботи.
На цій основі зроблено висновок щодо педагогічної доцільності розробленої організаційно-методичної системи розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання засобом мистецтва та ефективності проведеної експериментальної роботи.
8. З метою підвищення результативності впровадження мистецтва до системи розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійної школи розроблено та експериментально апробовано в ході формувальної дослідно-експериментальної роботи комплекс навчально-методичного забезпечення викладання психолого-педагогічних дисциплін, що охоплює 7 навчальних і навчально-методичних посібників (одноосібних і у співавторстві), 1 навчально-методичний комплекс „Мистецтво у розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання” (у 3- х ч.), 1 методичні рекомендації, навчальні плани й програми з 11 базових психолого-педагогічних курсів, навчального курсу „Культура мовлення і основи ораторського мистецтва”, елективного спецкурсу „Педагогіка мистецтва” та елективного варіативного спецпрактикуму „Творчі педагогічно-мистецькі майстерні”.
Узагальнення результатів проведеного дослідження дозволяє запропонувати такі рекомендації для професійно-педагогічних навчальних закладів стосовно використання мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання:
відмовитись від застосування вузько фахового підходу у викладанні навчальних дисциплін на користь міждисциплінарного та інтегративного підходів, що впроваджуються у контексті науково-мистецької парадигми освіти;
створювати необхідні умови для заохочення викладачів до більш активного використання мистецтва як варіативного компонента змісту освіти у ході розробки елективних спецкурсів і спецпрактикумів для студентів, які будуть цікавими для них і забезпечуватимуть особистісне входження їх до процесу оволодіння майбутньою професією;
уникати примусового залучення студентів до творчої педагогічно-мистецької діяльності, шукати ефективні способи їх мотивації до неї.
Проведене дисертаційне дослідження не претендує на вичерпне висвітлення проблеми впровадження мистецтва до системи розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання. Подальшого вивчення потребують питання обґрунтування теоретичних та методичних засад створення в професійно-педагогічних навчальних закладах естетико-розвивального середовища, організації самостійної роботи студентів з опанування педагогіки мистецтва з метою розвитку їхньої творчої індивідуальності тощо. Дослідження означених проблем стане предметом наших наступних наукових розвідок.