Паніна Любов Володимирівна. Варіабельність серцевого ритму і функціонально-метаболічна активність різних органів при експериментальній гемічній гіпоксії та попередньому застосуванні коригуючих середників

Краткое описание

Паніна Любов Володимирівна. Варіабельність серцевого ритму і функціонально-метаболічна активність різних органів при експериментальній гемічній гіпоксії та попередньому застосуванні коригуючих середників : Дис... канд. наук: 14.03.03 2007

Паніна Л.В. Варіабельність серцевого ритму і функціонально-метаболічна активність різних органів при експериментальній гемічній гіпоксії та попередньому застосуванні коригуючих середників. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню механізмів впливу нітриту натрію на функціонально-метаболічну активність мітохондрій печінки, серця, мозку та крові, параметри варіабельності серцевого ритму високо- і низькорезистентних до дії гіпоксії щурів при попередньому застосуванні олії амаранту та інтервального гіпоксичного тренування. Установлено, що нітритна інтоксикація у тварин з різною резистентністю до гіпоксії виявляється різним типом реакцій системи пероксидне окиснення ліпідів антиоксидантна активність у всіх аналізованих середовищах. У відповідь на дію нітриту натрію у високорезистентних щурів, порівняно з низькорезистентними, спостерігається вищий рівень спектральних коливань варіабельності серцевого ритму, пов’язаних із симпатичним модулюючим впливом на кардіоваскулярну систему. При цьому у всіх тварин виявлено формування нерегулярного ритму на фоні тахікардії. Попереднє застосування коригуючих засобів у високорезистентних щурів, згідно аналізу змін параметрів функціональної активності регуляторних систем організму та вільнорадикального гомеостазу, забезпечує високий рівень та ефективність пристосувальних реакцій у всіх досліджуваних органах, порівняно з введенням нітриту натрію.

У дисертаційній роботі, відповідно до поставленої мети та завдань, вирішене актуальне наукове завдання, пов’язане із дослідженням механізмів впливу нітриту натрію на параметри окисно-відновних процесів, вільнорадикального гомеостазу крові та мітохондрій тканин печінки, серця, мозку, функціональної активності регуляторних систем організму тварин з різною чутливістю до гіпоксії та визначенням можливості підвищення ефективності адаптивно-компенсаторних процесів шляхом застосування олії амаранту та методу інтервального гіпоксичного тренування.

Виявлено, що введення токсичної дози нітриту натрію супроводжувалось достовірним збільшенням у крові всіх дослідних тварин інтенсивності окислювальної модифікації білків, концентрації молекул середньої маси, молочної (на 71 %) та піровиноградної (на 17 %) кислот, величини пероксидного гемолізу еритроцитів (в 1,7 рази). Водночас, відмічено зростання концентрації молочної кислоти у серці (на 23 %), печінці (на 136 %), що у сукупності з параметрами крові розцінювалось як наслідок окисного стресу.
Дія прогіпоксичного фактора (нітриту натрію) у високорезистентних до гіпоксії щурів виявлялася значно вищим, стосовно низькорезистентних, рівнем ліпопероксидації, концентрації нітрит-іонів та потужності антиоксидантного захисту у крові та мітохондріях печінки, серця, мозку. За умов нітритної інтоксикації відмічено органоспецифічні особливості змін окремих ланок антиоксидатного захисту у крові та мітохондріях аналізованих тканин.
Попереднє до дії нітросполуки введення олії амаранту, як і застосування інтервального гіпоксичного тренування забезпечували відновлення до норми вмісту ТБК-активних продуктів у обох групах дослідних тварин. Протегування основних ланок антиоксидантного захисту виявлялося як у відновленні, так і у статистично достовірному збільшенні їх потужності, відносно відповідних груп тварин з нітритною інтоксикацією. Ефект попереднього до дії нітросполуки застосування коригуючих середників однотипно реалізовувався на тлі високих значень концентрації нітрит-іонів, що свідчить про участь системи оксиду азоту як природного клітинного модулятора, що забезпечує антигіпоксичну ланку адаптації.
Ефект застосування обох протекторних середників як у контрольних, так і дослідних високо- і низькорезистентних тварин виявився у достовірному збільшенні у всіх досліджуваних середовищах інтегративного коефіцієнта співвідношення антиоксидантних і перекисних процесів, що застосовувався для оцінки балансу у системі вільнорадикального гомеостазу та загальної потужності адаптивних реакцій.
Методом варіабельності серцевого ритму виявлено відмінності вихідного рівня гомеостазу автономної нервової системи у високо- і низькорезистентних до гіпоксії тварин. При цьому у високорезистентних тварин спостерігалось абсолютне та відносне переважання високочастотних хвиль, пов’язаних з підвищеним рівнем активності парасимпатичної ланки регуляції.
За умов гемічної гіпоксії у високорезистентних щурів, порівняно з низькорезистентними, спектральні коливання серцевого ритму відрізнялися у 2 рази вищим рівнем, за рахунок потужності середньо- і низькочастотних хвиль, пов’язаних із симпатичним модулюючим впливом на кардіоваскулярну систему.
У відповідь на дію нітриту натрію у всіх тварин виявлено нерегулярний ритм скорочень серця на фоні тахікардії. Водночас, у щурів, що підлягали дії коригуючих середників, а потім нітритної інтоксикації, зафіксовано наявність лише малочислених позачергових скорочень, особливо при застосуванні інтервального гіпоксичного тренування.
Результати досліджень при попередньому застосуванні протекторних засобів є свідченням того, що адекватна індукція систем антиоксидантного захисту за умов гемічної гіпоксії, реалізується у взаємозв’язку з оптимальною активацією та підтриманням балансу симпатичної та парасимпатичної ланок автономної регуляції.