Пантелеєв Володимир Павлович. Концепція внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємств: методологія, організація, розвиток

Краткое описание

Пантелеєв Володимир Павлович. Концепція внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємств: методологія, організація, розвиток : Дис... д-ра наук: 08.00.09 2009

Пантелеєв В.П.Концепція внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємств: методологія, організація, розвиток. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.09 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності) Державна академія статистики, обліку та аудиту Державного Комітету статистики України. Київ, 2009.
У дисертації здійснено системне дослідження концепції внутрішньогосподарського контролю з точки зору їх методології, організації та розвитку.
Розвинуто теорію контролю за результатами критичного аналізу наукових концепцій внутрішньогосподарського контролю підприємств.
Обґрунтовано та побудувано парадигму внутрішньогосподарського контролю підприємств на підставі застосування філософського підходу до елементів теорії управління.
Розглянуто етапи розвитку внутрішньогосподарського контролю підприємств.
Досліджено методологічні засади внутрішньогосподарського контролю підприємств та розкрити методологічні аспекти прийомів та способів внутрішньогосподарського контролю при веденні бухгалтерського обліку активів.
Визначено наукові засади організації внутрішньогосподарського контролю підприємств та визначено місце координації контролю.
Встановлено значення та практичні аспекти використання внутрішньої звітності при проведенні внутрішньогосподарського контролю.
Узагальнено понятійний апарат внутрішньогосподарського контролю та встановлено перспективи застосування термінології з контролю.
Розроблено класифікацію внутрішньогосподарського контролю підприємств в залежності від об’єктів контролю, суб’єктів контролю, контрольних дій та інших факторів.
Проведено оцінку стану наукових досліджень з внутрішньогосподарського контролю та розвитку концепцій контролю.
На підставі комплексного дослідження наукових проблем концепції розроблено проект Концепції внутрішньогосподарського контролю підприємств нефінансового сектора України.

У дисертації проведено теоретичне дослідження і запропоновано вирішення актуальної науково-практичної проблеми розробки концепції внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємств нефінансового сектора економіки з використанням методологічних та організаційних засад в умовах реформування економіки України. За результатами сформовано висновки методологічного, організаційного та науково-прикладного характеру, що відображають вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети.
1. Сутність внутрішньогосподарського контролю підприємств обумовлюється потребами суспільства в ефективному управлінні підприємством; нормативно-правовими актами щодо діяльності підприємств; нормативно-правовою базою щодо регулювання бухгалтерського обліку; вимогами Міжнародних стандартів аудиту щодо підтвердження достовірності фінансової звітності. Важливими елементами внутрішньогосподарського контролю є об’єкти, суб’єкти та контрольні дії. Внутрішньогосподарський контроль через застосування відповідних методів до конкретного об’єкта контролю дозволяє встановлювати ступінь задоволення побажань (вимог, інтересів) суб’єкта контролю шляхом порівняння фактичної інформації зі стандартами і нормами, враховуючи пріоритетність ціннісних побажань цього суб’єкта, підпорядковуючи інтереси працівників інтересам суспільства і підприємства (тобто підтримуючи певну її мотивацію), дозволяючи суб’єктові контролю оцінювати відхилення у діяльності об’єкта контролю від власних вимог, і тим самим впливати на цей об’єкт для досягнення цілей. Доречно для усунення неконвенційності понятійного апарату при вивченні проблем внутрішнього контролю користуватися терміном «внутрішньогосподарський контроль».
2. Змістовним поняттям, яке найбільш повно розкриває природу внутрішньогосподарський контроль, забезпечує перспективи його розвитку є концепція такого контролю. Доведено, що головними складовими концепції внутрішньогосподарського контролю підприємств є мета, основні завдання, об’єкти, суб’єкти, складові внутрішньогосподарського контролю, поняття і місце контрольних дій, організаційні рівні та постулати контролю, як загальні, так і методологічні, організаційні та розвитку. Обґрунтовано, що проблеми концепції внутрішньогосподарського контролю доречно розглядати, у двох площинах: у науковому сенсі та у практичному розумінні.
3. В основу прийнятої концепція внутрішньогосподарського контролю покладається певна парадигма, що утворює цілісну та логічно ув’язану систему поглядів, на основі якої обґрунтовується теорія (модель) постановки проблеми, взятої як зразок вирішення завдань внутрішньогосподарського контролю. Парадигма внутрішньогосподарського контролю підприємств передбачає урахування сучасних вимог до контролю, застосування сучасних методів та організації контролю, використанням нових завдань контролю.
4. Методологія внутрішньогосподарського контролю включає мету, застосування певних прийомів і способів для її досягнення, а також сукупність принципів і підходів до організації та побудови теоретичної та практичної діяльності. Методологія внутрішньогосподарського контролю не зводиться до сукупності методів, методик. Обґрунтовано, що для реалізації концепції внутрішньогосподарського контролю вживаються відповідні методичні прийоми, згрупувати у вигляді методично-організаційної моделі внутрішньогосподарського контролю. Розроблено модель передбачає групування методичних прийомів і способів контролю за джерелами інформації, за об’єктами внутрішньогосподарського контролю та забезпечує охоплення контрольними заходами головні об’єкти контролю.
5. Потреба в удосконаленні внутрішньогосподарських відносин на підприємствах зумовлює розвиток організації внутрішньогосподарського контролю. Для розкриття основних положень концепції запропоновано сукупність організаційних процедур. Головними з них є: визначення об’єктів контролю і суб’єктів контролю, встановлення параметрів діяльності об’єктів контролю, виконання належних контрольних заходів, запроваджуваних суб’єктом контролю (щодо технології, документування, етапів, стадій, методів, технічних засобів, джерел інформації та ін.); створення організаційної структури (функціональна чи лінійна організація) контролю; планування, розвиток і вдосконалення організації внутрішньогосподарського контролю; застосування регламентації функцій підрозділів з контролю і працівників, які виконують контрольні операції. На основі дослідження практики контролю, встановлено необхідність розробки внутрішніх документи підприємства; здійснювати належну кадрову політику (щодо добору і підготовки виконавців, мотивації, відповідальності, етики контролера, організації праці); реалізувати власну політику підприємства щодо контролю; забезпечувати зв'язок з обліковими процедурами (тобто дотримання облікової політики). При організації внутрішньогосподарського контролю підприємства виокремлюються два напрями: внутрішній контроль і вимірювання роботи персоналу в межах керованої системи; контроль у системі управління підприємством. Важливою є координація відповідних зусиль усіх суб’єктів внутрішньогосподарського контролю.
6. Значний вклад у розвиток науки про контроль вносять ідеї української наукової школи обліку та контролю. На основі дослідження навчальної та монографічної літератури, а також новизни захищених дисертацій встановлено, що вітчизняна школа бухгалтерського обліку дотримується розмежування обліку та контролю; внутрішній контроль поділяється на попередній, поточний і наступний, контроль розглядається як система, при дослідженні проблем контролю широко використовуються концептуальні засади. Еволюція національної наукової школи з контролю відбувається у напрямах розширення тематики досліджень, розвитку теорії, розробки концепцій, вдосконалення методології та методики, запровадження моделювання; вдосконалення інформаційного забезпечення внутрішнього контролю; розкриття соціопсихологічних та мотиваційних аспектів контролю; дослідження з контролю, зберігаючи зв'язок із обліком, набувають самостійного змісту.
7. Мотивація працівників підприємства безпосередньо пов’язана із змістом внутрішньогосподарського контролю, тобто з діяльністю, де внутрішньогосподарський контроль є однією з складових управління ним. Параметри внутрішньогосподарського контролю слугують мотиваційною метою, якої намагається досягти суб’єкт контролю. Виявлено, що при вирішенні завдань щодо впливу організації внутрішньогосподарського контролю підприємства на позитивну трудову мотивацію його персоналу доцільно виокремлювати два напрями контролю: по-перше, внутрішньогосподарський контроль і вимірювання роботи персоналу в системі управління підприємством; по-друге, система управління підприємством, як специфічний об’єкт внутрішньогосподарського контролю.
8. Внутрішня звітність відображає факти господарської діяльності підприємства і його підрозділів, а також дозволяє менеджерам і керівникам його служб приймати обґрунтовані управлінські рішення. Внутрішня звітність підприємства є складовою його маркетингової інформаційної системи і має певну структуру; на підставі звітних даних проводиться контроль його діяльності; контрольна звітність є необхідною складовою внутрішньогосподарського контролю підприємства. На підставі досліджень обґрунтовано методологічні засади звітності, визнані проблеми та перспективи удосконалення внутрішньої звітності підприємства.
9. Сучасна термінологія з внутрішнього контролю має самостійний набір термінів, які розкривають доволі широке коло визначень щодо такого контролю. Внутрішньогосподарський контроль знаходить відображення у розкритті функціональної спрямованості контролю є фінансовий, бюджетний, банківський, відомчий внутрішній контроль. Сучасний понятійний апарат внутрішньогосподарського контролю не завжди є однозначним і не повністю враховує нові стандарти в роботі, а також внутрішньофірмову термінологію. Для поповнення бази термінів з обліку та контролю в Україні потрібна відповідна інтерпретація відомих у західних країнах термінів.
10. Внутрішній моніторинг як одна з організаційних форм внутрішньогосподарського контролю ґрунтується на двох складових: управлінні контролем та контролі виконання. З поширенням BSC, після належного наукового обґрунтування, можлива поява нової парадигми внутрішнього контролю, яка передбачатиме баланс у забезпеченні контролю як оперативного, так і стратегічного спрямування.