ПАСЛАВСЬКА НАТАЛЯ ТАРАСІВНА СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ ФРН: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка На правах рукопису
ПАСЛАВСЬКА НАТАЛЯ ТАРАСІВНА УДК 342.565.2(430):340.1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ ФРН: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник Кобилецький Микола Мар’янович, доктор юридичних наук, професор
Львів–2015

2
ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................................................................... 11
1.1. Історіографія дослідження ................................................................................. 11
1.2. Джерельна база .................................................................................................... 16
1.3. Методологічні засади дослідження................................................................... 32
Висновки до розділу 1 ............................................................................................... 43
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ ФРН ....................... 47
2.1. Історико-правові передумови становлення конституційної юстиції Німеччини ......................................................................................................... 47
2.2. Формування законодавства про конституційну юстицію ФРН ..................... 53
2.3. Особливості розвитку конституційної юстиції ФРН ...................................... 71
Висновки до розділу 2 ............................................................................................... 79
РОЗДІЛ 3. РОЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ ФРН У РОЗВИТКУ НІМЕЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ТА ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ ................................... 83
3.1. Федеральний Конституційний Суд та земельні конституційні суди у системі державної влади ФРН ........................................................................ 83
3.2. Вплив конституційної юстиції на становлення правової держави у ФРН . 102
Висновки до розділу 3 ............................................................................................. 138
РОЗДІЛ 4. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ ДОСВІД КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОЧИНСТВА ФРН ......................................................................................... 142
4.1. Практика конституційного судочинства у ФРН (1951–2010 рр.) ................ 142
4.2. Федеральний Конституційний Суд у механізмі захисту прав людини ....... 159
Висновки до розділу 4 ............................................................................................. 169
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................... 178
3

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними процесами політико-правових змін, які відбуваються в Україні в руслі євроінтеграційних прагнень, що передбачає гармонізацію української правової системи відповідно до європейських стандартів. У більшості провідних держав світу протягом тривалого історичного періоду функціонують органи судового чи квазісудового конституційного контролю, які здійснюють специфічну діяльність – захист конституційного правопорядку від порушень, зокрема, з боку публічної влади. Запровадження в незалежній Українській державі інституту конституційної юстиції започаткувало процес реформування правової системи, головною метою якого є випрацювання дієвих механізмів охорони Конституції України від протиправного застосування її норм та забезпечення легітимності влади. Однак створення нового елемента в правовій системі не гарантує ефективності його функціонування. Тому досвід країн з налагодженим механізмом конституційного контролю може стати корисним для Української держави, яка в дуже складних політичних і економічних умовах розбудовує конституційний устрій. Особливе зацікавлення в цьому плані викликає практика функціонування Федерального Конституційного Суду Федеративної Республіки Німеччина (ФКС ФРН), який має свої традиції і напрацювання у вирішенні питань щодо захисту основ конституційного ладу, зокрема, в здійсненні контролю за конституційністю політико-правових перетворень, характерних і для нашої держави.
І Конституція України, і Основний Закон ФРН встановлюють подібні стандарти основних прав. Україна і Німеччина мають складний історичний досвід тоталітарних режимів. ФКС ФРН створений у 1951 році – невдовзі після закінчення Другої світової війни і розгрому нацизму. Орган судового
4
конституційного контролю – Конституційний Суд України було сформовано через декілька десятиріч після німецького, також після краху тоталітарної держави. Тому досвід ФКС ФРН як невід’ємного елемента державного механізму, що відіграє суттєву роль у формуванні правової держави, забезпечує конституційну законність, захист основних прав та свобод людини і громадянина, а його організаційна структура та практична діяльність є прикладом для органів конституційного правосуддя, можна використати в ході конституційної реформи в Україні. Зазначена проблематика становить предмет зацікавленості представників різних галузей юридичної науки. Зокрема, варто відзначити праці таких українських і зарубіжних дослідників, як П. Бадура, Е. Бенда, К. Беттерманн, А. Бланкенаґель, У. Везель, Д. Вілловайт, П. Гайн, В. Гек, А. Георгіца, Ґ. Гермес, К. Гессе, Г. Гілльгрубер, Р. Гойслер, В. Гончаренко, М. Гультай, А. Денневітц, К. Дорінґ, М. Дювель, А. Заттлер, Г. Зеккер, В. Кампо, Г. Кельзен, П. Кіргоф, В. Кіселичник, Е. Кляйн, М. Кобилецький, В. Ковальчук, М. Козюбра, А. Кольбенко, Ш. Коріот, К. Крошель, Р. Лампрехт, Ю. Лімбах, Т. Маунц, Х. Маурер, І. Переш, K. Песталоцца, Т. Провізіон, В. Ріяка, Ґ. Робберс, Г. Рьоллеке, В. Сабадош, В. Семків, Г. Сімон, П. Стецюк, Б. Тищик, О. Тодика, Е. Форстгоф, К. Хессе, Т. Цимбалістий, В. Шишкін, В. Шаповал, С. Шевчук, Ю. Шемшученко, K. ф. Шляйх, Х. Штарк, К. Штерн та ін. Однак значна частина історико-правових питань розвитку та становлення інституту конституційного контролю Федеративної Республіки Німеччина залишається мало дослідженою, що й обумовлює актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідної проблематики кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка "Характерні риси розвитку державності, права та політико-правової думки в Україні та зарубіжних
5
країнах", державна реєстрація №01112U003267, термін виконання 2012–2014 рр. Мета дослідження полягає у поглибленні історико-правових знань щодо становлення та розвитку конституційної юстиції ФРН, зокрема, Федерального Конституційного Суду та земельних конституційних судів, їх юрисдикції та провідної ролі в процесі зміцнення конституційного ладу держави. Відповідно до окресленої мети в роботі сформульовано наступні завдання:
– виділити і дослідити соціально-історичні передумови та етапи розвитку конституційної юстиції ФРН;
– проаналізувати процес становлення органів конституційного правосуддя ФРН, їх особливості, організацію, структуру та обсяг повноважень;
– охарактеризувати специфіку формування законодавчої бази конституційної юстиції ФРН;
– визначити роль і місце конституційного контролю в розвитку cистеми державної влади ФРН;
– проаналізувати становлення взаємовідносин між ФКС та земельними конституційними судами ФРН;
– з’ясувати історичну роль ФКС у формуванні й захисті конституційного ладу ФРН;
– сформулювати і обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення українського законодавства з питань конституційної юстиції, базовані на історико-правовому досвіді діяльності ФКС ФРН.
Об’єктом дослідження є конституційна юстиція ФРН. Предмет дослідження – історико-правові закономірності процесу становлення, розвитку, формування доктринальних засад, організації та діяльності конституційної юстиції ФРН.
Методологія дослідження. З метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного аналізу досліджуваної проблеми використано комплекс
6
загальнонаукових та спеціально-правових методів дослідження, принципи та засоби наукового пізнання. За допомогою таких загальнонаукових методів, як аналіз та синтез, узагальнення та моделювання в роботі розкрито сутність категорії "правова охорона конституції", виокремлено її структурні елементи, проаналізовано моделі конституційної юрисдикції. Хронологічний метод застосовано для виділення етапів розвитку конституційної юстиції ФРН. Історико-правовий метод дав змогу вивчити особливості становлення інституту конституційного контролю на різних етапах державно-правового розвитку Німеччини, показати витоки низки ідей, які сформували основу окремих повноважень ФКС ще в епоху Священної Римської імперії німецької нації. Використання цього методу дозволило зрозуміти необхідність створення ФКС з його широким колом повноважень. Порівняння конституційного контролю на рівні федерації та земель, вивчення структури, повноважень та досвіду функціонування в державотворчій практиці інститутів конституційного правосуддя ФРН здійснено з використанням порівняльно-правового та системно-структурного методів. Конкретно-історичний метод дав змогу проаналізувати значення прийнятих ФКС рішень для подальшої розбудови конституціоналізму в Німеччині. Метод функціонального аналізу допоміг з’ясувати ефективність прийнятих ФКС рішень та їх історико-правові наслідки, а статистичний метод дозволив проаналізувати характер дії правових норм, що регламентують діяльність ФКС, виявити специфіку справ, які найчастіше розглядає ФКС, а також встановити, які повноваження він не застосовує повною мірою.
Для історико-правового аналізу положень нормативно-правових актів та окремих правових норм, що регулюють діяльність органів конституційної юстиції ФРН, застосовано формально-логічний метод та спеціально-правові методи, зокрема, герменевтико-правовий метод для тлумачення правових актів,
7
а на основі методу прогнозування визначено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності конституційного судочинства України. Використання методу загальної філософської діалектики забезпечило комплексну системність дослідження, бачення конституційного права як підсистеми в правовій системі Німеччини, а ФКС і земельних конституційних судів як елементів в системі вищих органів влади ФРН. Окрім апробованих спеціальних методів, у дисертаційному дослідженні використано історико-понятійний метод, достатньо поширений у німецькій історико-правовій та історичній науці, який дозволив виокремити історичні зміни понять, передусім, поняття конституційна юстиція, і одночасно моменти незмінності, а тому спрямував увагу на відмінності між аналізованими хронологічно значеннями слова і претензією історичного поняття на системність. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження зумовлена науковим аналізом конституційної юстиції ФРН як історико-правового явища з відповідним до проблематики застосуванням методологічного інструментарію історико-правової науки, більшість із складових якого, насамперед методів, застосовуються вперше. Наукова новизна конкретизується у наступних положеннях: уперше:
– вивчено конституційну юстицію Німеччини як історико-правове явище, встановлено наступність традиції конституційної юстиції в Німеччині, яку не змогли порушити революції XIX, XX ст., нацистська диктатура XX ст. і поділ країни на Західну та Східну Німеччину;
– обґрунтовано правову природу та роль Федерального Конституційного Суду ФРН як центрального елемента системи правової охорони конституції ФРН, незалежного конституційного органу та спеціального суду в сфері державного права, широкі повноваження якого зумовлені історичними особливостями становлення в умовах посттоталітарного
8
суспільства, прагненнями німецького народу захистити конституцію від будь-яких, навіть малоймовірних посягань;
– з’ясовано історично зумовлені особливості дворівневої системи конститу-ційної юстиції ФРН, вплив на її розвиток історико-правових процесів формування правової держави та сучасного німецького федералізму;
– узагальнено практику конституційних судів ФРН, зокрема щодо заборони політичних партій, вирішення спорів між органами державної влади щодо їхньої компетенції, запровадження інституту конституційної скарги, і на цій основі сформовано пропозиції для удосконалення конституційної юстиції в Україні;
удосконалено
– знання про зародження та генезу ідеї охорони конституції в Німеччині, особливості формування, повноважень та організаційної структури ФКС та земельних конституційних судів ФРН, зміст німецьких конституцій та їхню наступність;
– наукові положення щодо подвійної правової природи Федерального і земельних конституційних судів ФРН та їхньої відмінності від органів конституційного нагляду чи контролю в інших державах;
– аргументи на користь широких повноважень ФКС ФРН і земельних конституційних судів, які традиційно і в несуперечливий спосіб доповнюють одне одного та слугують запобіжним засобом від можливої узурпації влади;
набули подальшого розвитку положення про:
– тяглість ідеї правової охорони конституції в Німеччині, окремі елементи якої можна простежити задовго до створення сучасних конституційних судів ФРН;
– незалежність конституційної юстиції ФРН від виконавчої та законодавчої гілок влади, що на різних етапах її еволюції проявилась у незалежному та неупередженому розгляді справ суддями, неможливості скасування
9
судових актів органів конституційної юстиції та суддівській недоторканості, закріплених в чинному законодавстві ФРН;
– доцільність впровадження в Україні інституту конституційної скарги як одного з найефективніших юридичних засобів захисту основних прав і свобод людини та громадянина, включення до повноважень ФКС можливості заборони неконституційних партій.
Теоретичне і практичне значення дисертації. Отримані результати дисертаційної праці здатні розвинути українську історико-правову науку, доповнивши її новими знаннями про становлення, розвиток, організацію та діяльність конституційної юстиції ФРН. Положення і висновки пропонованого історико-правового дослідження можна використати в рамках викладання курсів "Історії держави та права зарубіжних країн", "Конституційного права зарубіжних країн", "Порівняльного правознавства", для подальших історико-правових досліджень зарубіжного державотворення, конституційного судоустрою та судочинства, а також в процесі здійснення конституційної реформи в сучасній Україні. Результати дисертації можуть стати в нагоді при формуванні сучасної концепції реформування судової влади в Україні в напрямі досягнення європейських стандартів, а також створити наукове підґрунтя для внесення змін до чинного законодавства. Їх використання може стати доцільним у подальшому реформуванні конституційного правосуддя в Україні, з метою найповнішого захисту основних прав і свобод людини і громадянина.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засі-данні кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Голов-ні положення роботи виголошено в доповідях на 6 наукових конференціях: нау-ково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав люди-ни в Україні" (м. Львів, лютий 2014, 2015 рр.), VІ, VII Міжнародній науково-практичній конференції "Держава і право: проблеми становлення і стратегія
10
розвитку (м. Суми, 2013, 2014 рр.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Поняття та категорії юридичної науки" (м. Київ, листопад 2014); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Особливості формування законодавства України: філософсько-правові, історичні та прикладні аспекти", Міжнародній науково-практичній конференції ELSA "Право як ефективний інструмент державотворення" (м. Дніпропетровськ, квітень 2015 р.). Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено у 6 статтях (визначених фаховими з юридичних наук, з яких одна стаття у зарубіжному виданні, одна – в співавторстві з професором М. М. Кобилецьким) і в 6 тезах науково-практичних конференцій. Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена предметом та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису дисертації становить 210 сторінок, із них основний текст – 177 сторінок, список використаних джерел – 32 сторінки (309 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в аналізі становлення та розвитку конституційної юстиції ФРН, зокрема, Федерального Конституційного Суду та земельних конституційних судів, їх юрисдикції та провідної ролі в процесі зміцнення конституційного ладу Німеччини. За результатами здійсненого дослідження зроблено такі висновки: 1. Сучасна німецька конституційна держава сформувалась у результаті тривалої конституційно-політичної еволюції країни. Правові підстави для становлення конституційного ладу Німеччини створили найважливіші німецькі конституції XIX-XX ст.: Франкфуртська Конституція 1849 р., Імперська конституція 1871 р., Конституція Веймарської республіки 1919 р. та Основний Закон ФРН (1949 р. та 1990 рр.). Саме після прийняття Конституції 1849 р. було зроблено перші кроки в напрямі створення вищого Конституційного Суду Німеччини, однак окремі елементи німецької конституційної юстиції можна ідентифікувати задовго до цього. 2. Вже в ХІІ ст. у судах вирішувались конфлікти між першими особами німецьких королівств, що нагадує сучасне повноваження ФКС із вирішення спорів між федеральними органами влади. З XIV ст. відомі аустреґальні суди Німеччини, які розвинулись із третейських і були провісниками теперішніх конституційних судів. Конституційну юстицію Священної Римської імперії німецької нації можна пов’язати з Імперським камеральним судом та Імперською надвірною радою 1495 р.
3. Створення Державного суду, який би мав право розгляду звинувачень проти міністрів і високопосадовців, уперше було передбачено Конституційним актом Великого герцогства Баденського 1818 р., Баварською конституцією 1818 р. та Конституцією Саксонії 1831 р. Франкфуртська Конституція
174
Німецької імперії 1849 р. передбачила, але не втілила в життя норми щодо конституційного судочинства у формі Імперського суду Німеччини як найвищого судового органу в системі розподілу гілок влади. У Веймарській республіці (1919–1933 рр.) створюють Конституційний суд, який нагадує сучасний ФКС, але не працює самостійно як вищий конституційний орган. 4. Занепад демократичної республіки і побудова Гітлером нацистської диктатури призупиняють будь-які процеси з правової охорони конституції в Німеччині, які поновлюються лише в повоєнний час, після поділу Німеччини. На основі Франкфуртської Конституції 1849 р. у ФРН випрацьовують Основний Закон (1949 р.), який створює правову основу для діяльності ФКС. Прийнята 1949 р. Конституція НДР, хоч і передбачала створення конституційного комітету для перевірки конституційності законів республіки, не змогла запропонувати реальної конституційної юстиції. 5. Формування органів земельної конституційної юстиції в повоєнній Німеччині проходило в два етапи – через прийняття земельної конституції та створення відповідного земельного конституційного суду. До створення існуючої моделі Федеративної Німеччини великою мірою долучились країни-переможниці в Другій світовій війні. Однак, незважаючи на певну штучність тогочасного федеративного устрою, саме позитивний історико-правовий досвід німецького федералізму забезпечив тяглість федеративної ідеї, її позитивне сприйняття в суспільстві і подальший ефективний розвиток, а також сформував сприятливу основу для розбудови в ФРН подвійної системи конституційної юстиції – на федеральному і земельному рівнях.
6. Історія ФКС – це важлива частина історії Федеративної Республіки Німеччина. Створений у посттоталітарній Німеччині Суд від рішення до рішен-ня сам утверджувався як гарант Основного Закону ФРН і відроджував у суспільстві віру в справедливий суд. У жорсткій конкуренції з іншими судами та конституційними органами Німеччини ФКС зумів вже на початку діяльності утвердити свою незалежність і незаангажованість, а виваженими й неупередже-
175
ними рішеннями сприяти розбудові демократичного суспільства, гармонізації життя країни, становленню парламентської демократії, незалежності гілок вла-ди, формуванню правової свідомості та культури всіх суб’єктів правовідносин. 7. ФКС ФРН має подвійну правову природу і займає особливе становище в судовій системі ФРН в цілому. Це судовий орган, який вирішує конфлікти в формі судового процесу, а по відношенню до інших конституційних органів виступає незалежним органом державної влади. ФКС не входить до системи судів загальної юрисдикції і тому не є по відношенню до них судом вищої інстанції. Він завжди приймає свої рішення як перша і одночасно остання інстанція. За предметом і юридичною дією його рішення займають провідне місце в системі судових органів федерації. 8. Основний Закон і Закон про ФКС передбачили особливий порядок його формування – виключно парламентським шляхом, на відміну від інших держав, де використовується змішаний принцип і у виборі суддів бере участь кілька органів державної влади. У ФРН як парламентській республіці такий порядок формування складу Конституційного Суду свідчить про послідовне проведення принципу парламентаризму. Важливу роль у процесі еволюції ФКС відіграли нормативно-правові акти, які регулюють діяльність ФКС, а також політико-декларативні документи, які Суд випрацював для себе сам.
9. Федеративний устрій ФРН забезпечив подвійний державний статус федерації і земель. Основний Закон ФРН закріплює за кожною із земель право на конституційну автономію, тож окрім ФКС до правової охорони конституції долучаються земельні конституційні суди. В процесі розвитку ФКС не лише відстояв право на самостійність і незалежність щодо інших конституційних органів федерації, але й всією своєю діяльністю сприяв налагодженню співпраці між органами конституційної юстиції федерації та земель. Земельні конституційні суди ФРН не підпорядковуються ФКС і не вибудовують з ним ієрархічної структури, а співіснують як самостійні органи. Подібно до ФКС,
176
земельні конституційні суди мають подвійну правову природу – незалежних судових органів та конституційних органів влади. 10. Сукупність повноважень ФКС забезпечує успішну реалізацію ним головного завдання з правової охорони Основного Закону ФРН. Характерною особливістю компетенції ФКС є наявність у їхньому переліку як украй популярних, традиційно присутніх у німецькому конституційному судочинстві повноважень, так і повноважень, які на практиці або ніколи не здійснювались, або застосовувались украй рідко. Наявність таких повноважень зумовлена врахуванням досвіду посттоталітарної держави, який передбачає існування конституційних засобів для запобігання можливій узурпації влади неконституційними органами. 11. Аналіз історико-правового досвіду діяльності ФКС свідчить про те, що більшість резонансних суперечок, які виникали в німецькому суспільстві на політичному, економічному, соціальному чи релігійному ґрунті, завершувались у ФКС. Попри невеликий відсоток позитивно вирішених справ, сама можливість вирішення конституційних спорів у незаанґажованому федеральному суді створює надійну передумову для рівних стосунків усіх гілок державної влади, конституційних органів, держави і громадянина. Конституційний Суд ФРН закріпив за собою право демонстрації усім органам державної влади, включно з судами загальної юрисдикції, специфічної цінності, втіленої в основному праві вільної демократії, та встановлення конституційно-правового балансу між правом та законами. 12. Опираючись на цінний історико-правовий досвід становлення та розвитку конституційної юстиції ФРН, реформування судової системи в Україні на фоні загострення політичної боротьби могло б відбуватися через запровадження наступних заходів:
– внесення змін до конституційного законодавства України з метою запро-вадження інституту конституційної скарги як одного з найефективніших засобів захисту основних прав і свобод громадян, з відповідним механізмом
177
подання конституційної скарги (її попередня перевірка, впровадження належ-ного судового збору, закріплення права на конституційну скаргу в Основ-ному Законі, вимога конституційної більшості для скасування цієї норми);
– реорганізація діяльності КСУ шляхом створення двопалатного суду з раціо-нальним розподілом повноважень та передачею частини компетенцій судо-вим палатам. Це дасть змогу ефективно реагувати на можливе перевантажен-ня органів конституційного судочинства через запровадження інституту конституційної скарги і забезпечувати виконання головного завдання консти-туційної юстиції – захисту конституції і передбачених нею основних прав;
– надання КСУ шляхом внесення відповідних змін до Конституції України та Закону "Про Конституційний Суд України" повноваження щодо заборони політичних партій, які дискредитували себе відкрито ворожим відношенням до існуючого конституційного ладу, публічними заявами з вимогою його повалення, розпалюванням національної, расової чи релігійної ворожнечі;
– ширше залучення до роботи в складі КСУ правників-науковців з досвідом науково-педагогічної діяльності, які б сприяли випрацюванню і прийняттю несуперечливих рішень, керуючись виключно принципами права, а не політичною доцільністю.
178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Блажівська О. Є. Історія кодифікації цивільного законодавства на українських землях (1797–1991 роки) : монографія / О. Є. Блажівська ; Інститут законодавства Верховної Ради України. – Кам'янець-Подільський : Друкарня "Рута", 2014. – 574 с.
2. Бойко І. Й. Джерела та характерні риси права в Галичині у складі Польського Королівства (1387–1569) : монографія / І. Й. Бойко ; Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 341с.
3. Кіселичник В. П. Львівське міське право (друга половина XIII – початок XX ст.) : монографія / В. П. Кіселичник ; Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – 471 с.
4. Бехруз Х. Генезис исламского конституционализма : современное состояние и направление трансформации // Історико-правова реальність у глобальному і регіональному вимірах : матеріали ХХVІІ Міжнародної історико-правової конференції 21–22 вересня 2012 р., м. Євпаторія ; ч. 1. – Сімферополь : ДОЛЯ, 2012. – С. 80 – 87.
5. Бостан С.К. З історії становлення змішаної форми республіканського правління в Європі / С. К. Бостан // Історико-правова реальність у глобальному і регіональному вимірах : матеріали ХХVІІ Міжнародної історико-правової конференції 21–22 вересня 2012 р., м. Євпаторія ; ч. 1. – Сімферополь : ДОЛЯ, 2012. – С. 104–110.
6. Максакова Р. М. Вплив світового конституціоналізму на конституювання установчої влади в Україні в процесі становлення її державності / Р. М. Максакова // Історико-правова реальність у глобальному і регіональному вимірах : матеріали ХХVІІ Міжнародної історико-правової
179
конференції 21–22 вересня 2012 р., м. Євпаторія ; ч. 1. – Сімферополь : ДОЛЯ, 2012. – С. 276–283.
7. Weber M. Gesammelte politische Schriften / Max Weber. – Paderborn : Salzwasser Verlag, 2012. – 492 с.
8. Gneist R. v. Der Rechtsstaat und die Verwaltungsgerichte in Deutschland / Rudolf Gneist. – Darmstadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1966. – 360 S.
9. на / Ф. Лассаль. – Одесса : Книгоиздательство "Буревъстникъ", 1905. – 25 с.
10. Шопенгауэр А. Размышления о государстве, политике и праве. Фрагменты сочинений / Сост. А. Куракин. М., 1997. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lib.ru/FILOSOF/SHOPENGAUER/s_o_politike.txt_with-big-pictures.html. (Назва з екрану).
11. Шпенглер О. Закат Европы [Текст] : перевод / О. Шпенглер. – Новосибирск : Наука. Сиб. изд. фирма, 1993. – 584 с.
12. Маркс К. До критики політичної економії / К. Маркс, пер. з нім. М. Порша за ред. Є.Касяненка. – Харків, Берлін, Нью-Йорк : Українсько-американське видавництво "Космос", 1923. – 204 с.
13. Энгельс Ф. Прусская конституция / Ф. Энгельс / Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. – Т. 4. – М. Гос. изд. полит. лит., 1955. – С. 30–38.
14. Huber E. R. Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789 / Ernst Rudolf Huber. – Bände 1–7. – Stuttgart [u.a.] : Kohlhammer, 1974.
15. Waldrich H.-P. Der Staat. Das deutsche Staatsdenken seit dem XVIII. Jahrhundert / Hans-Peter Waldrich. – Wien : Olzog, 1973. – 336 S.
16. Grimm D. Deutsche Verfassungsgeschichte 1776–1866 : vom Beginn des modernen Verfassungsstaats bis zur Auflösung des Deutschen Bundes / Dieter Grimm. – Frankfurt a. M. : Suhrkamp,1988. – 269 S.
180
17. Dippel H. Die Anfänge des Konstitutionalismus in Deutschland : Texte deutscher Verfassungsentwürfe am Ende des 18. Jahrhunderts / hrsg. und mit einer Einl. von Horst Dippel. – Frankfurt am Main : Keip. – 234 S.
18. Dobner P. Konstitutionalismus als Politikform / Petra Dobner. – Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges, 2002. – 241 S.
19. Reinhard W. Geschichte der Staatsgewal–nchen : Beck, 1999. – 631 S.
20. Böckenförde E. W. Verfassungsgerichtsbarkeit : Strukturfragen, Organisation, Legitimation / Ernst-Wolfgang Böckenförde // Neue juristische Wochenschrift. – München : Beck, 1999. – S. 9–17.
21. Grosser D. Vom monarchischen Konstitutionalismus zur parlamentarischen Demokratie : die Verfassungspolitik der deutschen Parteien im letzten Jahrzehnt des Kaiserreiches / Dieter Grosser. – Den Haag : Nijhoff, 1970. – 230 S.
22. Hildebrandt G. Die Paulskirche : Parlament in der Revolution 1848/49 / Gunther Hildebrandt. – Berlin : Verlag der Nation, 1986. – 317 S.
23. Kühne J.-D. Die Reichsverfassung der Paulskirche : Vorbild und Verwirklichung im späteren deutschen Rechtsleben / Jörg-Detlef Kühne. – Frankfurt am Main : Metzner, 1985. – 655 S.
24. Ranke L. v. Die Erhebung Preußens im Jahre 1813 und die Rekonsruktion des Staates / Leopold von Ranke. – Leipzig : Reclam, 1908. – 210 S.
25. Born K. E. Staat und Sozialpolitik seit Bismarcks Sturz : ein Beitrag zur Geschichte der innenpolitischen Entwicklung des Deutschen Reiches 1890 bis 1914 / Karl Erich Born. – Wiesbaden : Steiner, 1957. – 256 S.
26. Lange E. H. M. Deutsche Verfassungsgeschichte, 1848, 1919, 1949 / Erhard H. M. Lange. – Bonn : Bundeszentrale für Politische Bildung, 1990. – 155 S.
27. Engelberg E. Bismarck : Urpreuße und Reichsgründer / Ernst Engelberg. – Berlin : Akademie-Verlag, 1985. – 839 S.
28. Fehrenbach E. Verfassungsstaat und Nationsbildung, 1815–1871 / Elisabeth Fehrenbach. – München : Oldenbourg, 1992. – 158 S.
181
29. Mommsen W. J. Der autoritäre Nationalstaat. Verfassung, Gesellschaft und Kultur im deutschen Kaiserreich / Wolfgang J. Mommsen. – Frankfurt am Main : Fischer, 1990. – 494 S.
30. Stürmer M. Regierung und Reichstag im Bismarckstaat 1871–1880 : Cäsarismus oder Parlamentarismus / M. Stürmer. – Düsseldorf : Droste Verlag, 1974. – 376 S.
31. Blanke H. J. Deutsche Verfassungen. Dokumente zu Vergangenheit und Gegenwart / hrsg. von Hermann Josef Blanke. – Padeborn, München [u.a.] : Schöningh, 2003. – 456 S.
32. Biesemann J. Das Ermächtigungsgesetz als Grundlage der Gesetzgebung im nationalsozialistischen Staat : ein Beitrag zur Stellung des Gesetzes in der Verfassungsgeschichte 1919–1945 / Jörg Biesemann. – Münster : Lit Verlag, 1988. – 403 S.
33. Bracher K. D. Zeit der Ideologien. Eine Geschichte politischen Denkens im XX. Jahrhundert / Karl Dietrich Bracher. – Stuttgart : Deutsche Verlags-Anstalt, 1982. – 414 S.
34. Ecke F. Die braunen Gesetze / Felix Ecke. – Berlin [-Ost] : Staatsverl. der DDR, 1990. – 187 S.
35. Mittelsdorf H. 80 Jahre Reichsverfassung (1919–1999) / hrsg. von Mittelsdorf Harald : Wartburg-Verl. – Erfurt : Thüringer Landtag, 1998. – 186 S.
36. Ruge W. Deutschland von 1917 bis 1933 : von der Großen Sozialistischen Oktoberrevolution bis zum Ende der Weimarer Republik / Wolfgang Ruge ; 2. Aufl. Berlin, 1974. – 557 S.
37. Schulz G. Zwischen Demokratie und Diktatur : Verfassungspolitik und Reichsreform in der Weimarer Republik / Gerhard Schulz. – Berlin : de Gruyter, 1987. – 531 S.
38. Stapel W. Die Fiktionen der Weimarer Verfassung. Versuch einer Unterscheidung der formalen und der funktionalen Demokratie / Wilhelm Stapel. – Hamburg : Hanseat. Verlagsanst., 1928. – 113 S.
182
39. Vestring S. Die Mehrheitssozialdemokratie und die Entstehung der Reichsverfassung von Weimar / Sigrid Vestring. – Munster : Lit Verl, 1987. – 547 S.
40. Stolleis M. Staats- und Verwaltungsrechtswissenschaft in West und Ost, 1945–1990 / Michael Stolleis. – München : C.H. Beck, 2012. – 720 S.
41. Сабадош В. І. Юридична природа органів конституційного контролю в Німеччині / В. І. Сабадош. – № 48. – 2010. – С. 199–204.
42. Провізіон Т. Повноваження Федерального Конституційного Суду ФРН та Конституційного Суду України у механізмі забезпечення взаємодії конституційного і міжнародного правопорядку / Т. Провізіон // Юридичний журнал. – Т. 1. – 2010. – С. 126–129.
43. Гультай М. Досвід функціонування інституту конституційної скарги у Федеративній Республіці Німеччині та перспективи його запровадження в Україні / Михайло Гультай // Вісник Академії правових наук України. – 2011. – № 3 (66). – С. 55–67.
44. Roellecke G. Aufgaben und Stellung des Bundesverfassungsgerichts im Verfassungsgefüge / Gerd Roellecke // Handbuch des Staatsrechts der Bundesrepublik Deutschland / hrsg. von Josef Isensee und Paul Kirchhof. – Band III ; 3. Auflage. – Heidelberg : Müller, 1987. – S. 665–682.
45. Geck W. K. Wahl und Status der Bundesverfassungsrichter / Wilhelm Karl Geck // Demokratische Willensbildung – die Staatsorgane des Bundes / hrsg. von Josef Isensee, Paul Kirchhof. – Heidelberg : Müller, Juristischer Verlag, 1987. – S.697–735.
46. Löwer W. Zuständigkeiten und Verfahren des Bundesverfassungsgerichts / Handbuch des Staatsrechts / hrsg. von Josef Isensee und Paul Kirchhof ; 3., völlig neubearb. und erw. Aufl. – Heidelberg : Müller, 2005. – 242 S.
47. Gusy Ch. Parlamentarischer Gesetzgeber und Bundesverfassungsgericht // Christoph Gusy. – Berlin : Duncker und Humblot, 1985. – 278 S.
183
48. Benda E. Bundesverfassungsgericht und Gesetzgeber im dritten Jahrzehnt des Grundgesetzes / Ernst Benda // Zeitschrift für öffentliches Recht und Verwaltungswissenschaft. – Bd. 32 1979. – S. 465–470.
49. Piazolo M. Das Bundesverfassungsgericht. Ein Gericht im Schnittpunkt von Recht und Politik / hrsg. von Michael Piazolo. – München : v. Hase und Koehler Verlag, 1995. – 295 S.
50. Schlaich K. Das Bundesverfassungsgericht : Stellung, Verfahren, Entscheidungen ; ein Studienbuch / begr. von Klaus Schlaich ; seit der 5. Aufl. fortgef. von Stefan Korioth. – München : Beck, 2007. – 344 S.
51. Säcker H. Das Bundesverfassungsgericht / Horst Säcker; 4. aktualisierte Aufl. – München : Bayerische Landeszentrale für politische Bildungsarbeit, 1989. – 246 S.
52. Umbach D. Bundesverfassungsgerichtsgesetz. Mitarbeiterkommentar und Handbuch / hrsg. von Dieter C. Umbach und Thomas Clemens. Heidelberg : C. F. Müller, 1992. – 1509 S.
53. Säcker H. Die Verfassungsgerichtsbarkeit im Konvent von Herrenchiemsee / Horst Säcker // Festschrift für Wolfgang Zeidler ; Bd. 1 / hrsg. von Walther Fürst. – Berlin [u.a.] : de Gruyter, 1987. – S. 265–279.
54. nchen : Beck, 1992. – 377 S.
55. Bryde B.-O. Verfassungsentwicklung. Stabilität und Dynamik im Verfassungsrecht der Bundesrepublik Deutschland / Brun-Otto Bryde. – Baden-Baden : Nomos, 1982. – 496 S.
56. Robbers G. Geschichtliche Entwicklung der Verfassungsgerichtsbarkeit / Gerhard Robbers // Bundesverfassungsgerichtsgesetz. Mitarbeiterkommentar und Handbuch / hrsg. von Dieter C. Umbach und Thomas Clemens. Heidelberg : C. F. Müller, 1992. – S. 3–10.
184
57. Kluth W. Das Bundesverfassungsgericht als Machtfaktor im gewaltenteilenden System des Grundgesetzes : Seminararbeiten aus dem Wintersemester 1999–2000 / von Matthias Albrecht; Katharina Born; Juliane Griesbach; Saskia Koch; Jana Nojack; Claudia Probst; Anja Röber; Juliane Thieme / hrsg. von Winfried Kluth. – Halle : Juristische Fakultät, 2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : edoc.bibliothek.uni-halle.de/servlets/MCRFileNodeServlet/HALCoRe_derivate_00000001/seminar.pdf (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
58. Kühne J.-D. Die Reichsverfassung der Paulskirche : Vorbild und Verwirklichung im späteren deutschen Rechtsleben / Jörg-Detlef Kühne. – Frankfurt am Main : Metzner, 1985. – 655 S.
59. Wesel U. Der Gang nach Karlsruhe : das Bundesverfassungsgericht in der Geschichte der Bundesrepublik / Uwe Wesel. – München : Blessing, 2004. – 412 S.
60. Herzog R. Das Bundesverfassungsgericht im Prozess der Deutschen Einigung / Roman Herzog // Germania restituta ; Wissenschaftliches Symposium anlässlich des 60. Geburtstags von Klaus Stern / hrsg. von Joachim Burmeister, 1993. – S. 161–172.
61. Starck Chr. Bundesverfassungsgericht und Grundgesetz : Festgabe aus Anlass des 25 jährigen Bestehens des Bundesverfassungsgerichts // hrsg. von Christian Starck. – Bd. 2. – Tübingen : Mohr, 1976. – 559 S.
62. Badura P. Festschrift 50 Jahre Bundesverfassungsgericht / hrsg. von Peter Badura ... [et al.] : in 2 Bd. – 2001. – Tübingen : Mohr, 2001. – 760 S.
63. Baus R. Th. 60 Jahre Bundesverfassungsgericht : Grenzüberschreitende Herausforderung für Karlsruhe : 6. Berliner rechtspolitische Konferenz / hrsg. von Baus Ralf Thomas. – Sankt Augustin : Konrad-Adenauer-Stiftung, 2012. – 111 S.
64. Höpker-Aschoff H. Denkschrift des Bundesverfassungsgerichts : die Stellung des Bundesverfassungsgerichts / H. Höpker-Aschoff // Der Status des
185
Bundesverfassungsgerichts : Material: Gutachten, Denkschriften und Stellungnahmen. – Tübingen : Mohr, 1957. – S. 144–148.
65. Benda E- ; 2. Auflage. – Berlin, New York : de Greyter, 1994. – 1771 S.
66. Benda E. Rechtsstaat im sozialen Wandel / Ernst Benda // Archiv des öffentlichen Rechts. – 1976. – Bd. 101. – H. 4. – S. 497–519.
67. Benda E. Bundesverfassungsgericht im Spannungsfeld von Recht und Politik / Ernst Benda // Zeitschrift für Rechtspolitik. – 1977. – Bd. 10. – H. 1. – S. 1–5.
68. Benda E. Bundesverfassungsgericht und Gesetzgeber im dritten Jahrzehnt des Grundgesetzes / Ernst Benda // Zeitschrift für öffentliches Recht und Verwaltungswissenschaft. – Bd. 32 1979. – S. 465–470.
69. Limbach J. Das Bundesverfassungsgericht / Jutta Limbach. – München : Beck, 2001. – 96 S.
70. Lamprecht R. Ich gehe bis nach Karlsruhe. Eine Geschichte des Bundesverfassungsgerichts / Rolf Lamprecht. – München : Dt. Verl.-Anst., Hamburg : Spiegel-Verl., 2011. – 350 S.
71. Isensee J. Handbuch des Staatsrechts der Bundesrepublik Deutschland / Isensee Josef, Kirchhof Paul ; Bd. 1 : Grundlagen von Staat und Verfassung ; 2. Auflage. – Heidelberg : Müller, 1995. – 902 S., Bd. 2 : Demokratische Willensbildung – die Staatsorgane des Bundes ; 1. Auflage. – Heidelberg : Müller, 1987. – 1279 S.
72. Benda E. Lehrbuch des Verfassungsprozessrechts / Ernst Benda, Eckart Klein. – Heidelberg : Müller, 1991. – 553 S.
73. Benda E. Handbuch des Verfassungsrechts der Bundesrepublik Deutschl- ; 2. Auflage. – Berlin, New York : de Greyter, 1994. – 1771 S.
74. Eisenhardt U. Deutsche Rechtsgeschichte / Eisenhardt Ulrich ; 3. Auflage ; München: Beck, 1999. – 638 S.
186
75. Hesse K. Grundzüge des Verfassungsrechts der Bundesrepublik Deutschland / Konrad Hesse ; Nachdruck der 20. Auflage 1995 ; 1999. – Heidelberg : Mäller. – 335 S.
76. Isensee J. Handbuch des Staatsrechts der Bundesrepublik Deutschland / Isensee Josef, Kirchhof Paul ; Bd. 1 : Grundlagen von Staat und Verfassung ; 2. Auflage. – Heidelberg : Müller, 1995. – 902 S., Bd. 2 : Demokratische Willensbildung – die Staatsorgane des Bundes ; 1. Auflage. – Heidelberg : Müller, 1987. – 1279 S.
77. Laufer H. Verfassungsgerichtsbarkeit und politischer Prozess : Studium zum Bundesverfassungsgericht der Bundesrepublik Deutschland / Laufer Heinz. – Tübingen : Mohr, 1968. – 623 S.
78. Pestalozza Chr. Verfassungsprozessrecht : die Verfassungsgerichtsbarkeit des Bundes und der Länder mit einem Anhang zum internationalen Rechtsschutz / Christian Pestalozza. – München : Beck, 1991. – 743 S.
79. Piazolo M. Das Verfassungsgerichtsbarkeit und politische Fragen / Michael Piazolo. – München : Vögel, 1994. – 86 S.
80. Schlaich K. Das Bundesverfassungsgericht : Stellung, Verfahren, Entscheidungen ; ein Studienbuch / begr. von Klaus Schlaich ; seit der 5. Aufl. fortgef. von Stefan Korioth. – München : Beck, 2007. – 344 S.
81. Schmitt C. Der Hüter der Verfassung / Schmitt Carl ; 4. Auflage. – Berlin : Eichhorn, 1996. – 76 S.
82. Starck Chr. Bundesverfassungsgericht und Grundgesetz : Festgabe aus Anlass des 25 jährigen Bestehens des Bundesverfassungsgerichts // hrsg. von Christian Starck. – Bd. 2. – Tübingen : Mohr, 1976. – 559 S.
83. Starck Chr., Stern K. Landesverfassungsgerichtsbarkeit / hrsg. von Christian Starck und Klaus Stern ; Teilband I : Geschichte, Organisation, Rechtsvergleichung. – Baden Baden : Nomos, 1983. – 495 S.
187
84. Stern K. Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland / Klaus Stern. – Bd. II : Staatsorgane, Staatsfunktionen, Finanz- und Haushaltsverfassung, Notstandsverfassung. – München : Beck, 1980. – 1544 S.
85. Blanke H. J. Deutsche Verfassungen. Dokumente zu Vergangenheit und Gegenwart / hrsg. von Hermann Josef Blanke. – Padeborn, München [u.a.] : Schöningh, 2003. – 456 S.
86. Die Verfassungen in Deutschland seit 1806. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.verfassungen.de/de/de-i.htm (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
87. Huber E. R. Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789 / Ernst Rudolf Huber. – Bd. 2 : Der Kampf um Einheit und Freiheit 1830 bis 1850 ; 3. Auflage. – Stuttgart [u. a.] : Kohlhammer, 1988. – 935 S.
88. Kotulla M. Deutsches Verfassungsrecht 1806–1918. Eine Dokumentensammlung nebst Einführungen / Michael Kotulla. – Bd 1 : Gesamtdeutschland, Anhaltische Staaten und Baden. – Berlin [u. a.] : Springer, 2006. – 2008 S.
89. Huber E. R. Bewahrung und Wandlung. Studien zur deutschen Staatstheorie und Verfassungsgeschichte / Ernst Rudolf Huber. – Berlin : Duncker & Humblot, 1975. – 276 S.
90. Gruchmann L. Justiz im Dritten Reich. Anpassung und Unterwerfung in der Ära Gürtner / Lothar Gruchmann. – München : R. Oldenbourg Verlag, 2001. – 1309 S.
91. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland / Bearb. von K. Stollreither. – München : Bayerische Landeszentrale für politische Bildungsarbeit, 2000. – 266 S.
92. Bundesverfassungsgerichtsgesetz / hrsg. von Inter Nationes. Red. : Sigrid Born. – Bonn : Inter Nationes, 1996. – 102 S.
188
93. Stern K. Landesverfassungsgerichtsbarkeit / hrsg. von Christian Starck und Klaus Stern in Gemeinschaft mit Otto Bachof, Wilhelm Karl Geck und Johann Schmidt. – Bd. 1. – Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges., 1983. – 495 S.
94. Dietlein J. Die Grundrechte in den Verfassungen der neuen Bundesländer : zugleich ein Beitrag zur Auslegung der Art. 31 und 142 GG / Johannes Dietlein. – München : Vahlen, 1993. – 163 S.
95. Dreier H. Grundrechtsschutz durch Landesverfassungsgerichte. Vortrag gehalten vor der Juristischen Gesellschaft zu Berlin am 8. September 1999 / Horst Dreier. – Berlin : de Gruyter, 2000. – 39 S.
96. Menzel J. Landesverfassungsrecht / Jörg Menzel. – Stuttgart : Boorberg, 2002. – 628 S.
97. fungs- und Entscheidungsmaßstab der Landesverfassungsgerichte : zugleich ein Beitrag zum Phänomen der in die Landesverfassung hineinwirkenden Bundesverfassung / Jochen Rozek. – Baden-Baden : Nomos Verlagsgesellschaft, 1993. – 323 S.
98. Storr S. Verfassungsgebung in den Ländern / Stefan Storr. – Stuttgart [u.a.] : Boorberg, 1995. – 327 S.
99. Coelln Ch. Anwendung von Bundesrecht nach Maßgabe der Landesgrundrechte / Christian von Coelln. – Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges., 2001. – 383 S.
100. Wermeckes B. Der erweiterte Grundrechtsschutz in den Landesverfassungen : zu Erscheinungsformen, Wirksamkeit und Bestand weitergehender Landesgrundrechte im Bundesstaat des Grundgesetzes : zugleich ein Beitrag zur Verfassungsrechtsvergleichung im Bundesstaat / Bernd Wermeckes. – Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges., 2000. – 314 S.
101. Pestalozza Ch. Verfassungen der deutschen Bundesländer : mit dem Grundgesetz : Textausgabe mit Sachverzeichnis / Einf. [und hrsg.] von Christian Pestalozza. – München : Deutscher Taschenbuch-Verlag, 2009. – 529 S.
189
102. Menzel J. Landesverfassungsrecht / Jörg Menzel. – Stuttgart : Boorberg, 2002. – 628 S.
103. Кровельщикова В. В. Конституционные суды Германии : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Валерия Владимировна Кровельщикова. – Томск, 2004. – 25 с.
104. Geschäftsordnung des Bundesverfassungsgerichts. Bundesgesetzblatt. – 1969. – Teil
105. Zierlein K.-G. Erfahrungen mit dem Sondervotum beim Bundesverfassungsgericht / Karl-Georg Zierlein // Die öffentliche Verwaltung. – 1981. – Jg. 34. – H. 3. – S. 83–88.
106. Häberle P. Grundprobleme der Verfassungsgerichtsbarkeit / hrsg. von Peter Häberle // Verfassungsgerichtsbarkeit. – 1976. – №1. – S. 1–45.
107. Stern K. Verfassungsgerichtsbarkeit zwischen Recht und Politik / K. Stern / Vorträge / Rheinisch-Westfälische Akademie der Wissenschaften : Geisteswissenschaften 243. – Opladen : Westdt. Verl. – 50 S.
108. Fromme F. K. Karlsruhe : Wie es euch gefällt : Verfassungsgerichtsbarkeit und Politik / Friedrich Karl Fromme // Auf dem Weg zum Richterstaat : die Folgen politischer Impotenz. – Freiburg i. Br. [u.a.] : Herder. – 1979. – S. 98–120.
109. Roellecke G. Das Ansehen des Bundesverfassungsgerichtes und die Verfassung // Gerd Roellecke // Bundesverfassungsgericht. – Mainz [u.a.] : v. Hase & Koehler. – 1995. – S. 33 – 48 S.
110. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 73, 206. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv073206.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
111. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 76, 211. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv076211.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
190
112. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 39, 1 (68). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv039001.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
113. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 42, 64 (80). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv042064.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
114. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 69, 1 (57). – [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv069001.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
115. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 80, 137 (168). – [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/ bv080137.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
116. Дамирли М.А. Теоретико-методологические проблемы понятийно-категориального аппарата историко-правовой науки // Поняття, терміни і категорії історико-правової науки : матеріали ХХІ Міжнародної історико-правової конференції (м. Миколаїв, 23-26 квітня 2009 р.) ; редкол. : Усенко І.Б. (голова), Ковальова С.Г. (відп.секретар), Кириченко В.Є. та ін. – Миколаїв : вид-во УДУ ім. Петра Могили, 2010. – 356 с.
117. Стецюк П. Основи теорії конституції та конституціоналізму / Петро Стецюк. Частина перша : посібник для студентів. – Львів: Астролябія, 2004. – 232 с.
118. Стецюк П. Правова охорона конституції України : до питання становлення конституційно-правової моделі // П. Стецюк // Administracja Publiczna u progu XXI wieku. – Przemyśl : Wydaw. Wyższej Szkoły Administracji i Zarządzania, 2000. – S. 525–537.
119. Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. Пер. с нем. / Хессе К. ; под ред. : Сидоров Н.А. (Вступ. ст.); пер. : Сидорова Е. А. – М. : Юрид. лит., 1981. – 368 c.
191
120. Овсепян Ж. И. Судебный конституционный контроль в зарубежных странах. Правовая защита конституций. – Ростов-на-Дону : Литера-Д, 1991. – 317 с.
121. Переш І. Є. Інститут конституційного контролю в Чехословаччині, Чехії і Словаччині: історико-правове дослідження (1918–2000 рр.) [Текст] : дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Переш Іван Євгенійович ; Ужгородський національний ун-т. – Ужгород, 2004. – 20 с.
122. Лунь З. Правова охорона конституції: до питання про постановку проблеми / З. Лунь // Право України. – 2002. – № 1. – С. 13–17.
123. Мироненко О. Про деякі загальні підходи до поняття «конституційна юрисдикція» і предмета її історії / О. Мироненко // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – № 4. – С. 46–61.
124. Шаповал В. Про генезу конституційного контролю: історико-правовий аспект проблеми / В. Шаповал // Вісник Академії правових наук України. – 1999.– № 2. – С. 104–107.
125. Шаповал В. Н. Сравнительное конституционное право / В. Н. Шаповал. – К. : ИД Княгиня Ольга, 2007. – 416 с.
126. Пілюк С.В. Сучасні моделі конституційного контролю / С.В. Пілюк // Форум права : електрон. наук. фахове вид / ХНУВС. – 2012. – № 3. – С. 550–557.
127. Kelsen H. Reine Rechtslehre. Einleitung in die rechtswissenschaftliche Problematik / Hans Kelsen. – Aalen : Scientia-Verlag, 1985. – 236 S.
128. Паславська Н. Акти Федерального Конституційного Суду Федеративної Республіки Німеччина / Наталя Паславська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХX звітної науково-практичної конференції (6–7 лютого 2014 р.). – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014. – С. 108–110.
192
129. Паславська Н. Вплив окремої думки на розвиток конституційної юстиції ФРН / Наталя Паславська // Поняття та категорії юридичної наукии. Зб. наук. праць. Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 18 лист. 2014 р.) / за заг. ред. Н.М. Пархоменко, М.М. Шумила. – К. : Ніка-Центр, 2014. – С. 357–359.
130. Паславская Н. Особое мнение судьи в конституционной юстиции ФРГ: историко-правовой аспект / Наталья Паславская // Международный научно-практический правовой журнал "Закон и Жизнь" ("Legea si Viata") в Украине. – 1/3 (277). – 2015. – С. 73–76.
131. Robbers G. Die historische Entwicklung der Verfassungsgerichtsbarkeit / Gerhard Robbers // Juristische Schulung. – Bd. 30 (5). – München : Beck, 1990. – S. 257–263.
132. Wiener Schlussakte. Schluß-Acte der über Ausbildung und Befestigung des deutschen Bundes zu Wien gehaltenen Ministerial-Conferenzen vom 15. Mai 1820 ; Art. 21–24. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //www.verfassungen.de/de/de06–66/schlussakte20.htm (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
133. Forsthoff E. Deutsche Verfassungsgeschichte der Neuzeit : ein Abriss / Ernst Forsthoff. – Stuttgart, Berlin u.a. : Kohlhammer, 1972. – 192 S.
134. Leisner A. Fünf Fragen an die Vorgeschichte des Grundgesetzes / Anna Leisner // Juristische Arbeitsblätter. – 1999. – S. 952–956.
135. Düwel М. Kontrollbefugnisse des Bundesverfassungsgerichts bei Verfassungsbeschwerden gegen gerichtliche Entscheidungen. Zu einem Kooperationsverhältnis von Fach- und Verfassungsgerichtsbarkeit / Martin Düwel / Studien und Materialien zur Verfassungsgerichtsbarkeit . – Bd. 82. – 2000. – Baden-Baden : Nomos Verl.-Ges. – 319 S.
136. Simon H. Die Verfassungsgerichtsbarkeit / Helmut Simon // Handbuch des Verfassungsrechts der Bundesrepublik Deutschland / hrsg. von Ernst Benda, Werner Maihofer, Hans-Jochen Vogel. – Berlin : Gruyter, 1994. – S. 1637–1677.
193
137. Geiger W. Gesetz über das Bundesverfassungsgericht : vom 12. März 1951 / W. Geiger ; Kommentar. – Berlin [u.a.] : Vahlen, 1952. – 403 S.
138. Авакьян С. А. Закон о Баварском Конституционном суде (предварительные пояснения, перевод и комментарии) / С. А. Авакьян // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11 Право. – 1996. – № 4. – С. 88–89.
139. Otto V. Das Staatsverständnis des Parlamentarischen Rates. Ein Beitrag zur Entstehungsgeschichte der Bundesrepublik Deutschland / Volker Otto. – Düsseldorf : Droste, 1971. – 236 S.
140. Schiffers R. Die Entstehung des Gesetzes über das Bundesverfassungsgericht und die Erfahrungen der Weimarer Zeit / hrsg. von Albertin L. u. a. / Politische Parteien auf dem Weg zur parlamentarischen Demokratie in Deutschland : Entwicklungslinien bis zur Gegenwart. – Düsseldorf : Droste, 1981. – S. 277 – 300.
141. Dennewitz B. Einleitu-–ller, 1996. – S. 1–131.
142. Wernicke K. G. Der Parlamentarische Rat : 1948 - 1949 ; Akten und Protokolle / hrsg. vom Deutschen Bundestag und vom Bundesarchiv unter Leitung von Kurt G. Wernicke. – Bd. 1. – München : Boldt. – 457 S.
143. Харбіш Ю. Конституція та конституційна юрисдикція в Німеччині / Ю. Харбіш // Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень, 2000 / За редакцією С. В. Ківалова, М. П. Орзіх. – Бібліотека журналу "Юридичний вісник". – Одеса : Юридична література, 2001. – С. 54–62
144. Feldkamp M. F. Die Entstehung des Grundgesetzes für die Bundesrepublik Deutschland 1949. Eine Dokumentation / Michael F. Feldkamp. – Stuttgart : Reclams Universal-Bibliothek, 1999. – 228 S.
145. Doemming K.-B. Entstehungsgeschichte der Artikel des Grundgesetzes, im Auftrage der Abwicklungsstelle des Parlamentarischen Rates und des
194
Bundesministers des Innern auf Grund der Verhandlungen des Parlamentarischen Rates / Doemming Klaus-Berto. – Tübingen : Mohr, 1951. – 941 S.
146. Wernicke K. G. Einleitung / Kurt G. Wernicke // Bonner Kommentar zum Grundgesetz ; in 3 Bd. / hrsg. von Hans Jürgen Abraham [u.a.]. Red. Bearb.: Bodo Dennewitz. Fortgef. v. Kurt G. Wernicke. – Hamburg : Hansischer Gildenverl., 1954.
147. Stern K. Erläuterungen. – Bd. 8, Art. 99
148. Geiger W. Das Bundesverfassungsgericht im Spannungsfeld zwischen Recht und Politik / W. Geiger // Europäische Grundrechte-Zeitschrift. – 1985. – S. 401–407.
149. Roemer W. Das Gesetz über das Bundesverfassungsgericht / Walter Roemer // Juristenzeitung. – Nübungen : Mohr Siebeck. –1. Jg. – 1951. – S. 193–199.
150. Geiger W. Gesetz über das Bundesverfassungsgericht : vom 12. März 1951 / W. Geiger ; Kommentar. – Berlin [u.a.] : Vahlen, 1952. – 403 S.
151. Bundesgesetzblatt. 1951, Teil I, S. 243–253.Вилль Р. Практика конституционных судов Германии по избирательным делам / Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии : Дайджест официальных материалов и публикаций периодической печати ; пер. с нем. Т. Сенюшовой, Н. Иващенко. – 2006. – № 2. – С. 129 – 139.
152. Вилль Р. Практика конституционных судов Германии по избирательным делам / Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии : Дайджест официальных материалов и публикаций периодической печати ; пер. с нем. Т. Сенюшовой, Н. Иващенко. – 2006. – № 2. – С. 129 – 139.
153. Bayerisches Gesetz- und Verordnungsblatt. – München : Verl. Bayerische Staatszeitung, 1946.
154. Bayerisches Gesetz- und Verordnungsblatt. – München : Verl. Bayerische Staatszeitung, 1990.
155. Bayerisches Gesetz- und Verordnungsblatt. – München : Verl. Bayerische Staatszeitung, 2013.
195
156. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Hessen. – Wiesbaden : Wiesbadener Kurier ; 1946–1950.
157. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Hessen. – Melsungen : Bernecker, 1962,9–2011.
158. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Hessen. – Melsungen : Bernecker, 2013.
159. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Rheinland-Pfalz. – Mainz : Staatskanzlei Rheinland-Pfalz,1947.
160. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Rheinland-Pfalz. – Mainz : Staatskanzlei Rheinland-Pfalz,1949.
161. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Rheinland-Pfalz. – Mainz : Staatskanzlei Rheinland-Pfalz, 2014.
162. Gesetzblatt der Freien Hansestadt Bremen. – Bremen : Schünemann, 1947.
163. Gesetzblatt der Freien Hansestadt Bremen. – Bremen : Schünemann, 1996.
164. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Nordrhein-Westfalen. – Düsseldorf : Bagel, 1950.
165. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Nordrhein-Westfalen. – Düsseldorf : Bagel, 1989.
166. Hamburgisches Gesetz- und Verordnungsblatt / hrsg. von der Justizbehörde der Freien und Hansestadt Hamburg. – Hamburg : Lütcke & Wulff, 1952.
167. Hamburgisches Gesetz- und Verordnungsblatt / hrsg. von der Justizbehörde der Freien und Hansestadt Hamburg. – Hamburg : Lütcke & Wulff, 1982.
168. Hamburgisches Gesetz- und Verordnungsblatt / hrsg. von der Justizbehörde der Freien und Hansestadt Hamburg. – Hamburg : Lütcke & Wulff, 2014.
169. Gesetzblatt Baden-Württemberg / hrsg. von dem Staatsministerium Baden-Württemberg. – Stuttgart : Staatsanzeiger für Baden-Württemberg, 1953.
170. Gesetzblatt Baden-Württemberg / hrsg. von dem Staatsministerium Baden-Württemberg. – Stuttgart : Staatsanzeiger für Baden-Württemberg, 1954.
196
171. Gesetzblatt Baden-Württemberg / hrsg. von dem Staatsministerium Baden-Württemberg. – Stuttgart : Staatsanzeiger für Baden-Württemberg, 2012.
172. Amtsland des Saarlandes / hrsg. vom Chef der Staatskanzlei. – Saarbrücken : Chef der Staatskanzlei, 1947.
173. Amtsland des Saarlandes / hrsg. vom Chef der Staatskanzlei. – Saarbrücken : Chef der Staatskanzlei, 2001.
174. Amtsland des Saarlandes / hrsg. vom Chef der Staatskanzlei. – Saarbrücken : Chef der Staatskanzlei, 2014.
175. Gesetz- und Verordnungsblatt für Schleswig-Holstein / hrsg. von dem Ministerium für Inneres und Bundesangelegenheiten des Landes Schleswig-Holstein. – Kiel : Ministerium für Inneres und Bundesangelegenheiten, 1990.
176. Gesetz- und Verordnungsblatt für Schleswig-Holstein / hrsg. von dem Ministerium für Inneres und Bundesangelegenheiten des Landes Schleswig-Holstein. – Kiel : Ministerium für Inneres und Bundesangelegenheiten, 2008.
177. Gesetz- und Verordnungsblatt für Schleswig-Holstein / hrsg. von dem Ministerium für Inneres und Bundesangelegenheiten des Landes Schleswig-Holstein. – Kiel : Ministerium für Inneres und Bundesangelegenheiten, 2014.
178. Niedersächsisches Gesetz- und Verordnungsblatt / hrsg. von d. Niedersächsischen Staatskanzlei. – Hannover : Schlüter, 1993.
179. Niedersächsisches Gesetz- und Verordnungsblatt / hrsg. von d. Niedersächsischen Staatskanzlei. – Hannover : Schlüter, 1996.
180. Niedersächsisches Gesetz- und Verordnungsblatt / hrsg. von d. Niedersächsischen Staatskanzlei. – Hannover : Schlüter, 2011.
181. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Brandenburg. – Golm (bei Potsdam) : Brandenburgische Univ.-Dr. u. Verl.-Ges., 1992.
182. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Brandenburg. – Golm (bei Potsdam) : Brandenburgische Univ.-Dr. u. Verl.-Ges., 1993.
183. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Brandenburg. – Golm (bei Potsdam) : Brandenburgische Univ.-Dr. u. Verl.-Ges., 2013.
197
184. Sächsisches Gesetz- und Verordnungsblatt. – Dresden ; Sächsisches Druck- und Verlagshaus, 1992.
185. Sächsisches Gesetz- und Verordnungsblatt. – Dresden ; Sächsisches Druck- und Verlagshaus, 1993.
186. Sächsisches Gesetz- und Verordnungsblatt. – Dresden ; Sächsisches Druck- und Verlagshaus, 2013.
187. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Sachsen-Anhalt. – Freyburg/Unstrut : Freyburger Buchdruckwerkstätten GmbH, 1992.
188. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Sachsen-Anhalt. – Freyburg/Unstrut : Freyburger Buchdruckwerkstätten GmbH, 1993.
189. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Sachsen-Anhalt. – Freyburg/Unstrut : Freyburger Buchdruckwerkstätten GmbH, 2009.
190. Gesetz- und Verordnungsblatt für Mecklenburg-Vorpommern. – Schwerin : Justizministerium Mecklenburg-Vorpommern, 1993.
191. Gesetz- und Verordnungsblatt für Mecklenburg-Vorpommern. – Schwerin : Justizministerium Mecklenburg-Vorpommern, 1994. – GS Mеckl.-Vorp. Gl. No 300–6.
192. Gesetz- und Verordnungsblatt für Mecklenburg-Vorpommern. – Schwerin : Justizministerium Mecklenburg-Vorpommern, 2010.
193. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Thüringen. – Erfurt : Thüringer Landtag, 1993.
194. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Thüringen. – Erfurt : Thüringer Landtag, 1994.
195. Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Thüringen. – Erfurt : Verwaltung des Thür. Landtages, 2014.
196. Gesetz- und Verordnungsblatt für Berlin ; / Hrsg. Senatsverwaltung für Justiz und Verbraucherschutz. – Münster : Kluwer, 1995.
197. Gesetz- und Verordnungsblatt für Berlin ; hrsg. Senatsverwaltung für Justiz und Verbraucherschutz. – Münster : Kluwer, 2001.
198
198. Gesetz- und Verordnungsblatt für Berlin ; hrsg. Senatsverwaltung für Justiz und Verbraucherschutz. – Münster : Kluwer, 2014.
199. Bundesgesetzblatt. – Bonn ; Köln : Bundesanzeiger-Verl., 1970. – Teil I. – S. 1765.
200. Deutsches Richtergesetz. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gesetze-im-internet.de/drig/index.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
201. Bundesgesetzblatt. – Bonn ; Köln : Bundesanzeiger-Verl., 1969. – Teil I. – S. 97.
202. Gesetz zur Änderung des Bundesverfassungsgerichtsgesetzes. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.buzer.de/gesetz/10908/a185076.htm (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
203. Whaley J. Das Heilige Römische Reich deutscher Nation und seine Territorien / Joachim Whaley. – Darmstadt : Philipp von Zabern, 2014. – 2 Bde.
204. Тищик Б. Й. Німеччина: історія державності та права (IX ст. – поч. ХХІ ст.). – Львів : Тріада плюс, 2011. – 392 с.
205. Gesetz über den Neuaufbau des Reiches vom 30.01.1934 // Reichsgesetzblatt I. – 1934. – S. 75.
206. Klatt H. German Unification and the Federal System / Hartmut Klatt // German Politics. – 1992. – Vol. – № 3. – P. 21–26.
207. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 6, 367. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv007367.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
208. Boldt H. Föderalismus als Grundstruktur deutscher Geschichte / Hans Boldt // Föderalismus im deutsch-britischen Meinungsstreit / hrsg. von Adolf M. Birke, Hermann Wentker. – München [etc.] : K. G. Saur, 1993. – S. 33–52.
209. Seifert K.-H. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland : Taschenkommentar / Karl-Heinz Seifert, Dieter Hömig (Hrsg.) ; 4. Aufl. – Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges., 1994. – 628 S.
199
210. Паславська Н. Історичні передумови виникнення та етапи формування Федерального Конституційного суду Німеччини / Н. Паславська // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2012. – Вип. 30. – С. 233–244. (У співавт. з Кобилецьким М.).
211. Паславська Н. Т. Передумови виникнення та формування Федерального Конституційного суду Федеративної Республіки Німеччина / Н. Т. Паславська // Держава і право : проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів VI Міжнародної науково-практичної конференції 18–19 травня 2013 року / Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. – Суми : Друкарський дім "Папірус", 2013. – С. 92–94.
212. Лобода Ю. П. Правова традиція українського народу (Феномен та об’єкт загальнотеоретичного дискурсу) / Юрій Лобода. – Львів : Світ, 2009. – 280 с.
213. Benda E. Verfassungsprozessrecht : ein Lehr- und Handbuch / Ernst Benda, Eckart Klein. – Heidelberg : Müller, 2001. – 587 S.
214. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 1, 184. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv001351.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
215. Stern K. Einführung / Klaus Stark // Landesverfassungsgerichtsbarkeit / hrsg. von Christian Starck, Klaus Stern. – Teilband 1 : Geschichte, Organisation, Rechtsvergleichung. – Baden-Baden : Nomos, 1983. – 496 S.
216. Geiger W. Die abweichende Meinung beim Bundesverfassungsgericht und ihre Bedeutung für die Rechtsprechung / Willi Geiger // Festschrift für M. Hirsch. – Baden-Baden : Nomos-Verlagsgesellschaft, 1981. – 600 S.
217. Everling U. Probleme der europäischen Rechtsprechung aus richterlicher Sicht / Ulrich Everling // Der Europäische Gerichtshof als Verfassungsgericht und Rechtsschutzinstanz / hrsg. von Jürgen Schwarze. – Baden-Baden : Nomos Verl.-Ges., 1983. – S. 137–158.
200
218. Hesse K. Grundzüge des Verfassungsrechts der Bundesrepublik Deutschland / Konrad Hesse ; Nachdruck der 20. Auflage 1995 ; 1999. – Heidelberg : Mäller. – 335 S.
219. Badura P. Die Bedeutung von Präjudizien im öffentlichen Recht / Peter Badura / hrsg. von Blaurock Uwe // Die Bedeutung von Präjudizien im deutschen und französischen Recht. – Frankfurt am Main : Metzner, 1985. – 151 S.
220. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 7, 377 (413). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv007377.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
221. Kriele M. Art. 218 StGB nach dem Urteil des Bundesverfassungsgerichts / Martin Kriele // Juristenzeitung. – 1975. – №74. – S. 73–79.
222. Friesenhahn E. Die Verfassungsgerichtsbarkeit in der Bundesrepublik Deutschland / Ernst Friesenhahn. – Köln, München [u.a.] : Heymann, 1963. – 213 S.
223. Meyn K.-U. Kontrolle als Verfassungsprinzip : Problemstudie zu einer legitimationsorientierten Theorie der politischen Kontrolle in der Verfassungsordnung des Grundgesetzes / Karl-Ulrich Meyn. – Baden-Baden, Nomos : Verl.-Ges., 1982. – 434 S.
224. Knöpfle F. Richterbestellung und Richterbank bei den Landesverfassungsgerichten / Franz Knöpfle // Landesverfassungsgerichtsbarkeit. – Teilband 1. – Baden-Baden : Nomos, 1983. – S. 231–283.
225. Doehring K. Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland / K. Doehring ; 3. Aufl. – Frankfurt am Main : Metzner, 1984. – 400 S.
226. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 1, 14 (29). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv001014.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
227. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 2, 79 (95). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv002079.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
201
228. Sattler A. Die Zuständigkeit der Senate und die Sicherung der Einheitlichkeit der Rechtsprechung / Andreas Sattler // Bundesverfassungsgericht und Grundgesetz : Festgabe aus Anlass des 25 jährigen Bestehens des Bundesverfassungsgerichts. – Bd. I. – 1976. – Tübingen : Mohr Siebeck, 1976. – S. 104–141.
229. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts 7, 17 (18). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv007018.html (дата звернення 21.06.2015). – Назва з екрана.
230. Niebler E. Plenarentscheidungen des Bundesverfassungsgerichts gem. § 16 BVerfGG / Engelbert Niebler // Wege und Verfahren des Verfassung