Пенчук Олександра Петрівна. Удосконалення технології дублювання напіввовняних тканин для створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю

Краткое описание

Пенчук Олександра Петрівна. Удосконалення технології дублювання напіввовняних тканин для створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю : дис... канд. техн. наук: 05.19.04 / Київський національний ун-т технологій та дизайну. — К., 2006. — 246арк. — Бібліогр.: арк. 231-246.

Пенчук О.П. Удосконалення технології дублювання напіввовняних тканин для створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.04 технологія швейних виробів Київський національний університет технологій та дизайну, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вирішенню проблеми створення пакетів матеріалів з прогнозованою формостійкістю на основі напіввовняних тканин різної будови.
Наукову основу становлять: метод визначення формостійкості текстильних матеріалів; тісні кореляційні зв’язки і регресійні залежності між різними показниками якості тканин і пакетів матеріалів; математичні моделі процесів одержання пакетів матеріалів для одягу з прогнозованою формостійкістю.
Виявлені нові експериментальні закономірності взаємозв’язку між показниками якості тканин і пакетів матеріалів на їх основі дадуть можливість оперативно і цілеспрямовано регулювати і керувати технологічним процесом одержання пакетів матеріалів з прогнозованою формостійкістю.
Впровадження розроблених методів цілеспрямованого створення формостійкості пакетів матеріалів сприятиме покращенню якості одягу, а також зменшенню матеріальних і трудових витрат у процесі пошиття одягу.

Детальний аналіз літературних джерел і досвід роботи швейної промисловості показав, що традиційні методи створення пакетів матеріалів в умовах ринкової конкуренції не можуть забезпечити одягу високу формостійкість. Відсутні прості і достовірні методи визначення формостійкості одягу.

Тому сучасний стан і методи вирішення проблеми підвищення формостійкості одягу вимагають нового системного науково-обґрунтованого підходу до вирішення цієї проблеми.

Встановлена залежність міцності клейового з’єднання пакетів від температури і тиску дублювання напіввовняних тканин і прокладкових матеріалів, розроблені раціональні параметри їх дублювання.
Розроблено комплексний показник формостійкості напіввовняних тканин різної будови (полотняного, саржевого (саржа 2/1 і саржа 2/2) і атласного переплетень). На основі результатів досліджень впливу цих тканин, способу їх взаємоорієнтації з прокладковими матеріалами при дублюванні на механічні властивості дубльованих матеріалів встановлена можливість цілеспрямованого створення пакетів матеріалів з необхідною анізотропією в’язкопружних властивостей у різних напрямках прикладання зовнішніх сил.

4.Конфігурація пружної поверхні і орієнтація осей пружної деформації напіввовняних тканин суттєво не змінюються після їх дублювання за варіантом «основа основа», що підтверджує тісний взаємозв’язок анізотропії вихідних і дубльованих матеріалів.
Доведено, що між динамічним модулем пружності напіввовняних тканин і пакетів матеріалів на їх основі, незалежно від виду прокладкового матеріалу, існує щільний кореляційний зв’язок (r= 0,7 1,0) і лінійна регресійна залежність.
Отримані адекватні математичні моделі залежності динамічного модуля пружності тканин різної будови і пакетів матеріалів від напрямку їх деформування.
5.Наукові принципи цілеспрямованого створення пакетів матеріалів з заздалегідь заданими пружними властивостями дадуть можливість на стадії проектування визначити спосіб одержання пакетів матеріалів, які будуть гарантувати необхідну формостійкість окремих деталей виробу і одягу в цілому.
Запропонований науково-обґрунтований метод створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю пройшов успішну апробацію на швейному
підприємстві ВАТ КШФ «Желань».
6.Розроблений спосіб цілеспрямованого створення пакетів матеріалів на основі вовнополіефірних тканин з прогнозованою формостійкістю може бути використаний для створення одягу з інших текстильних матеріалів з необхідною формостійкістю, що дозволить покращити його якість при одночасному зменшенні матеріальних і трудових витрат.