Петренко Юлія Іванівна Формування кінезіологічної ком­петентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спор­ту у процесі їх професійної підготовки

Краткое описание

Петренко Юлія Іванівна, старший викладач кафедри інформатики та біомеханіки Харківської державної акаде­мії фізичної культури: «Формування кінезіологічної ком­петентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спор­ту у процесі їх професійної підготовки» (13.00.04 - теорія і методика професійної освіти). Спецрада К 55.053.03 у Сумському державному педагогічному університеті імені
А. С. Макаренка МОН України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ А. С. МАКАРЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ПЕТРЕНКО Юлія Іванівна
УДК 378.091 : [615.825 : 005.326.2]: 796.071.4 (043.3) ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ КІНЕЗІОЛОПЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ У ПРОЦЕСІ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Подасться па здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
ІО.І. Петренко
Науковий керівник: Аніаніїї Володимир Семенович, кандидат фізико- математичних наук, професор
Суми-2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 23
ВСТУП 24
РОЗДІЛ 1. КІНЕЗІОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ 33
1.1. Формування професійних компетентностей майбутніх фахівців фізичної культури і спорту як педагогічна проблема 33
1.2. Суть і структура кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту 59
1.3. Критерії, показники та рівні сформованості кінезіологічної
компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту 84
Висновки до розділу 1 96
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КІНЕЗІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ 99
2.1. Методологічні основи формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту 99
2.2. Організаційна модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту 128
2.3. Особливості впровадження моделі формування кінезіологічної
компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту 135
Висновки до розділу 2 171
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ КІНЕЗІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ У
ПРОЦЕСІ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 174
3.1. Опис методики розрахунку показників сформованості кінезіологічної компетентності 174
3.2. Опис етапів педагогічного експерименту 186
3.3. Статистичний аналіз результатів впровадження моделі формування
кінезіологічної компетентності 203
Висновки до розділу 3 215
ВИСНОВКИ 216
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 219
ДОДАТКИ 271
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЕГ експериментальна група
З ВО заклади вищої освіти
ЗНЗ - загальноосвітній навчальний заклад
ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології
КГ - контрольна група
КК - кінезіологічна компетентність
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
МОН Міністерство освіти і науки
ОКР - освітньо-кваліфікаційний рівень
ОКХ - освітньо-кваліфікаційна характеристика
ФК - фізична культура
ФКіС фізична культура і спорт
ВСТУП
Актуальність геми дослідження. Утвердження орієнтації пріоритетів сучасного українського суспільства на здоровий спосіб життя, поширення інноваційних видів рухової активності, розвиток спорту та рухової реабілітації, активна розробка «людино-машинних» систем, функціонування яких передбачає використання знань про механіку людських рухів, розвиток військової справи і запит на пристрої, які дублюють техніку рухів для поповнення втрачених функцій, збільшення сили м’язів та інше актуалізують соціальний запит на професійну підготовку таких фахівців, які б забезпечили раціональне використання людиною рухових можливостей на основі знань про механіку рухів людини, умінь аналізувати рухи та обирати з них раціональні для конкретного виду рухової активності, навичок професійної рухової дидактики, що у контексті професійної підготовки фахівців фізичної культури і спорту (ФКіС) інтегрується у кінезіологічну компетентність.
Значущість формування кінезіологічної компетентності обумовлюється рекомендаційними напрацюваннями таких дисциплін, як біохімія спорту, фізіологія фізичних вправ, біомеханіка фізичного виховання і спорту, психологія спорту, які у комплексі здійснюють потужний вплив на майбутнього фахівця ФКіС і дозволяють підвищити ефективність як його рухової діяльності, так і управління нею.
Нормативну основу дослідження становлять концептуальні положення: Закону України «Про вищу освіту» (2014 p.) [1471: Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» (2015 р.) [376]; Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація» (2016 р.) [267]; Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року» (2017 р.) [321]; Закону України «Про освіту» (2017 р.) [148]; Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (1993 р.) 1150] та ін.
Методологічною основою дослідження є сукупність способів наукового пізнання, загальнонаукових і спеціальних методів проведення наукових досліджень. Теоретичною основою дисертації послугували фундаментальні положення теорії систем та розвитку освітніх систем, концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутнього фахівця, психолого- педагогічні закономірності організації освітнього процесу, теоретичні засади професійної підготовки фахівця.
Аналіз наукових джерел свідчить про те, що упродовж останнього десятиліття дослідники надають значної уваги проблемі професійної освіти у сфері фізичної культури і спорту, зокрема, розкрито: концептуальні основи професійної підготовки фахівців у галузі фізичної культури і спорту (В.А. Магій [239], В.В. Приходько |322]. О.А. Томенко [390], С.А. Хазова [400; 401] та ін.); теоретичні й методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури (О.Ю. Ажиппо [5], П.Б. Джуринський [121], О.М. Псчко [308] та ін.): теоретичні й методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації та фахівців зі здоров’я людини (Н.О. Бєлікова [51], Ю.О. Лянной [236] та ін.); концептуальні засади професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів (Є.О. Павлюк [286; 287], А.В. Сватьєв [349] га ін.). Науковий інтерес для нашого дослідження становлять роботи А.А. Гладишсва [95], Н.В. Гущиної [110]. Р.В. Клопова [179], В.О. Пономарьова [318], Д.В. Пятницької [282], О.Г. Сайкіної [344: 345] та ін. щодо методичних аспектів підготовки фахівців різних спеціалізацій для сфери фізичної культури і спорту в закладах вищої освіти.
Водночас грунтовний аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти не була предметом широкого кола досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців.
Актуальність означеної проблеми обумовлена суперечностями, що виникають між:
- зростаючим попитом українського суспільства на інноваційну рухову активність та недостатньою зорієнгованістю професійної підготовки фахівців фізичної культури і спорту на кінезіологічні знання, що с основою її збалансованого здійснення;
- розвитком науки кінезіології у світі, її впливом на поліпшення якості виконання фізичних рухів та недостатнім рівнем використання кінезіологічних умінь майбутніми фахівцями ФКіС у професійній діяльності;
- потребами модернізації професійної підготовки фахівців ФКіС на компстснтнісних засадах та відсутністю ефективних моделей формування у них кінезіологічної компетентності, відсутністю відповідного навчально- методичного забезпечення, у т.ч. комп'ютерно орієнтованого.
Соціальна значущість проблеми формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту, її недостатня теоретична й практична розробленість, виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблема дослідження пов'язана з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри інформатики і біомеханіки Харківської державної академії фізичної культури в межах теми «Науково-методичні основи використання інформаційних технологій при підготовці фахівців галузі фізичної культури і спорту» (номер державної реєстрації 0111U003130, 2017 p.), під час виконання якої розроблено спеціалізоване програмне забезпечення для формування кінезіологічної компетентності, а також з науково-дослідною роботою кафедри теорії і методики фізичної культури Навчально-наукового інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в межах теми «Теоретичні та методичні основи фізкультурної освіти різних груп населення» (номер державної реєстрації 0116U000900, 2016-2020 pp.), де автором визначено шляхи формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту.
Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківської державної академії фізичної культури (протокол № 9 від 29.02.2016 р.).
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту.
Предмет дослідження - модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх п рофес і й ної п ід готовки.
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх п рофес і й ної п і д готовк и.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1) виявити стан розробленості проблеми формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки в педагогічній теорії і практиці;
2) схарактеризувати поняттєвий апарат дослідження, описати структуру кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, розробити критерії і показники для визначення рівнів її сформованості;
3) розробити і теоретично обгрунтувати модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки, а також розробити відповідне навчально- методичне забезпечення для формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту;
4) експериментально перевірити ефективність розробленої моделі формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту.
Для реалізації мети дослідження і вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:
- теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел з мстою виявлення стану розробленості проблеми формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки, з метою узагальнення практичного досвіду формування кінезіологічної компетентності; термінологічний аналіз для визначення сутності і змісту ключових дефініцій дослідження; інтегральний аналіз для визначення компонентів, критеріїв, показників та рівнів сформованосгі кінезіологічної компетентності; педагогічне моделювання з метою опису моделі формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки:
- емпіричні: анкетування з метою узагальнення практичного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у вітчизняних закладах вищої освіти на компетснтиісних засадах; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) і тестування (дидактичне та психо-діагностичне) для визначення рівнів сформованості кінезіологічної компетентності та експериментальної перевірки ефективності розробленої моделі формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки;
- статистичні: методи описової статистики, методи порівняння номінальних даних (критерій однорідності у2 Пірсона) з метою опрацювання результатів педагогічного експерименту та визначення достовірності отриманих результатів.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження с у тому, що:
- вперше розроблено та теоретично обгрунтовано модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки, яка ґрунтується на комплексі методологічних підходів (професіографічного, аксіологічного, системного, праксеологі чного, особисгісного, інтегративного, компетентнісного) та сукупності загальнодидактичних і специфічних принципів (принципи кінезіології (функціонального аналізу рухових дій, структурності побудови системи рухів, цілісності дії, свідомої цілеспрямованості системи рухів) та принципи врахування основ кінезіології у процесі професійної діяльності фахівців з фізичної культури і спорту (кінезіологічної спрямованості, циклічності та безперервності, ефективності спортивної техніки та педагогічної майстерності, соніокультуриої спрямованості, педагогічної доцільності застосування IT);
уточнено змістові характеристики понять «кінезіологічна компетентність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту» (складова професійної компетентності, інтегральна особистісна якість, яка формується у процесі професійної підготовки фахівця з ФКіС та поєднує ціннісні поведінкові установки, прагнення до фізичного розвитку і саморозвитку, спеціальні кінезіологічні знання, професійні кінсзіологічні вміння, навички, здібності, які забезпечують якісне виконання професійних завдань і сприяють підтримці і зміцненню здоров’я людини), «формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту» (динамічний процес якісних і кількісних особистісних змін у майбутніх фахівців ФКіС, що відбуваються за умов їх мотивації на формування кінезіологічної компетентності як професійно пріоритетної у професійній діяльності та зорієнтований на опанування спеціальних кінезіологічних знань і вмінь);
- описано структуру кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у єдності гносеологічного, праксеологічного та поведінкового компонентів; розроблено діагностичний інструментарій для оцінювання рівнів (реконструктивний, базовий, результативний) сформованості кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту, який містить: комплекс діагностичних методик, критерії та показники (предметно-знаннєвий (обсяг кінезіологічних знань), техніко- операційний (обсяг кінезіологічних умінь; володіння методикою навчання
зо
руховим діям), особистісний (потреба у досягненнях; мотивація до рухових видів діяльності; вольова регуляція);
-удосконалено зміст, форми і методи професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти, що спрямовані на формування кінезіологічної компетентності;
- подальшого розвитку набули наукові положення щодо застосування сучасних інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти.
Практичне значення отриманих результатів полягає в їх достатній готовності до впровадження у освітній процес професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту для формування в них кінезіологічної компетентності. Зокрема, створено навчально-методичний комплекс з дисципліни «Біомеханіка», розроблено навчальний посібник «Теоретичні основи моделювання у біомеханіці», комп’ютерний практикум з дисципліни «Біомеханіка» та методичний сайт з дисципліни «Біомеханіка».
Матеріали дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками для подальшого вдосконалення теорії і практики вищої освіти, організації самостійної, індивідуальної роботи, при створенні навчальних посібників, методичних рекомендацій з професійно орієнтованих дисциплін, студентами у процесі підготовки науково-дослідних та кваліфікаційних робіт, наукових і творчих проектів, а також у системі підвищення кваліфікації фахівців ФКіС.
Основні положення та результати дослідження упроваджено у освітній процес Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (акт впровадження від 15.02.2017 p.), Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 1254/1 від 29.05.2018 р.), Черкаського національною університету імені Богдана Хмельницького (довідка №165/03-9 від 08.06.2018 p.), Харківської державної академії фізичної культури (довідка № 14/174 від 25.06.2018 p.), Комунального закладу
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (довідка №01-13/546 від 04.09.2018 р.), Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (довідка № 46 від
05.09.2018 р.).
Особистий внесок здобувана. Усі наведені в дисертації результати отримані автором самостійно. У спільних публікаціях автором: складено зміст, підібрано матеріали згідно тем підрозділів та здійснено загальне редагування [17]; обгрунтовано методику оцінки реальної маси біокіисматичиих ланцюгів і центрів їх розподілу [21]; узагальнено і систематизовано актуальні літературні джерела щодо використання інформаційних засобів у процесі професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту [434; 395; 303]; обгрунтовано значущість використання системного підходу у процесі викладання дисципліни біомеханіка для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту [27; 301]; розроблено інтерфейс комп'ютерної програми і методики оцінювання рівня точності та швидкості руху руки людини [29]: обгрунтовано методику експериментальної перевірки надійності розробленої комп'ютерної діагностики точності рухових дій [18: 19); визначено сутність механізмів забезпечення найбільш ефективної техніки виконання змагальних вправ [20]; розроблено теоретичні відомості до змісту лабораторних робіт, здійснено загальне редагування [24]; розроблено хід практичних робіт та контрольні запитання [22]; визначено основні чинники складових координаційної діяльності, що забезпечують побудову динамічного стереотипу [23]; визначено рівень теоретичних знань, швидкісно- силової і технічної підготовленості студентів технічних і гуманітарних спеціальностей, які займаються міні-футболом [304].
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено й обговорено на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: «Олимпийский спорт и спорт для всех» (Київ, 2010 р.); «Образование и наука XXI века» (Софія, Болгарія, 2012 р.); «Современные направления развития
информационно-коммуникационных технологий и средств управления» (Баку, Азербайджан, 2014 р.); «Фізична культура, спорт та здоров'я: стан і перспективи в умовах сучасного українського державотворення в контексті 25-річчя незалежності України» (Харків, 2016 р.); усеукраїнських: «Інноваційні IT-технології в навчальному процесі» (Суми, 2016 р.); «Актуальні проблеми фізичної культури, сиоргу, фізичної терапії та ерготерапії: біомеханічні, психофізіологічні та метрологічні аспекти» (Київ,
2018 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри інформатики та біомеханіки Харківської державної академії фізичної культури, теорії і методики фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та науково- методичних семінарах Наукової лабораторії «Використання IT в освіті» Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (2015-2018 pp.).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження опубліковано в 20 наукових і навчально-методичних працях (із ннх 5 - одноосібні): 1 навчальний посібник, 5 статей у фахових виданнях України, з яких 1 індексується наукометричною базою Scopus, 1 комп'ютерна програма, 4 матеріали апробаційного характеру та 9 праць, які додатково відбивають наукові результати дисертації.
Структура дисертації. Дисертація складається з анотацій, переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (460 найменувань, із них ЗО - іноземними мовами) та 9 додатків на 36 сторінках. Дисертація містить 20 таблиць та 23 рисунки.
Загальний обсяг дисертації становить 306 сторінок, із них 190 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано розв'язання наукової проблеми формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки. Узагальнення результатів здійсненого дослідження дало підстави сформулювати такі висновки.
1. Визначено, що передумовами розбудови системи професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту в закладах вищої освіти України є соціальний запит на якість та асортимент фізкультурно- оздоровчих послуг, популяризація новітніх видів рухової активності, їх різноманітність, і водночас відсутність ефективних моделей професійної підготовки, зорієнтованих на формування кінезіологічної компетентності, що ґрунтується на об’єктивних (механічних) закономірностях рухової активності. З’ясовано, що поза увагою дослідників залишаються питання щодо раціоналізації рухової діяльності людини як складної взаємодії елементів багатоланкової мобільної біосистеми, проблема формування специфічних кінезіологічних компетентностей у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту.
2. Кінезіологічна компетентність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту є складовою професійної компетентності та тлумачиться як інтегральна особистісна якість, що формується у процесі професійної підготовки фахівця з ФКіС і поєднує ціннісні поведінкові установки, прагнення до фізичного розвитку і саморозвитку, спеціальні кінезіологічні знання, професійні кінезіологічні вміння, навички, здібності, які забезпечують якісне виконання професійних завдань і сприяють підтримці й зміцненню здоров'я людини.
Формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту є динамічний процес якісних і кількісних особистісних змін у майбутніх фахівців ФКіС, що відбуваються за умов їх мотивації на формування кінезіологічної компетентності як професійно пріоритетної у професійній діяльності, зорієнтований на опанування спеціальних кінезіологічних знань і вмінь. Результатом такого формування є цілісне особистісне утворення, яке забезпечує ефективне вирішення професійних завдань майбутніми фахівцями ФКіС.
В якості структурних компонентів кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту виокремлено гносеологічний компонент (сприйняття, осмислення і відображення кінезіологічних знань, а також біомеханічне моделювання рухової активності); праксеологічний компонент (кінезіологічні уміння і досвід самостійного застосування кінезіологічних засобів у навчальній і навчально-тренувальній та позанавчальній діяльності, здатність до навчання рухових дій та їх корекції); новедінковий компонент (професійні мотиви, позиції, установки, цінності, прагнення досконалості професійної діяльності у формуванні рухових дій, професійні навички для педагогічної взаємодії, адекватної оцінки процесу і результату своєї діяльності, власних професійних можливостей).
До критеріїв сформованості кінезіологічної компетентності віднесено предметно-знаннєвий, техніко-операційний і особистісний з показниками: обсяг кінезіологічних знань, обсяг кінезіологічних умінь, володіння методикою навчання руховим діям, мотивація до професійної діяльності фахівця ФКіС, потреба у досягненнях, вольова регуляція, завдяки яким визначаються рівні сформованості кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту (реконструктивний, базовий, результативний).
3. У роботі теоретично обгрунтовано модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту, яка базується на професіографічному, аксіологічному, системному, праксеологічному, особистісному, інтегративному, компетснтнісному підходах та принципах кінезіології (функціонального аналізу рухових дій, структурності побудови системи рухів, цілісності дії, свідомої цілеспрямованості системи рухів) і принципах урахування основ кінезіології у процесі професійної діяльності фахівців з фізичної культури і спорту (кінезіологічної спрямованості, циклічності та безперервності, ефективності спортивної техніки та педагогічної майстерності, соціокультурної спрямованості, педагогічної доцільності застосування IT).
Ефективність формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту забезпечується модернізацією професійної підготовки через збагачення змісту професійних дисциплін питаннями кінезіологічної спрямованості, зокрема з біокінематики,
біодинаміки, механічних властивостей біосистем, енергетичних
характеристик, удосконалення форм, методів та засобів, серед яких свою доцільність підтвердили авторські комп’ютерні програми та навчальний посібник, зорієнтовані на формування кінезіологічної компетентності
майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі професійної підготовки.
4. Результати експериментальної перевірки ефективності моделі формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки на рівні значущості
0. 05 підтвердили її ефективність: на основі критерію Пірсона було підтверджено істотні позитивні зрушення між рівнями сформованості кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту контрольної та експериментальної груп. Найбільшої динаміки набув показник «Потреба у досягненнях» особнстісного критерію та «Обсяг кінезіологічних знань» предметно-знаннєвого критерію (39.51% та 26.62% відповідно) на результативному рівні.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту. Перспективи для подальших досліджень вбачаємо у вивченні проблеми розвитку кінезіологічної компетентності у процесі виробничої практики, в умовах неформального та інформального навчання, із залученням технологій e-learning та m-learning.