ПОДОБНА ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. КОНТЕНТ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1838-1917 рр.)

Краткое описание

ПОДОБНА ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "КОНТЕНТ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1838-1917 рр.)"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Інститут журналістики
На правах рукопису
ПОДОБНА ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 070 (477) “1938/1917”
КОНТЕНТ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(1838-1917 рр.)
Спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій
Науковий керівник
Сидоренко Наталія Миколаївна,
доктор філологічних наук, професор
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичне підґрунтя вивчення преси Полтавської
губернії 1838-1917 рр. 9
1.1 Історіографія питання 9
1.2. Джерельна база та методологія дослідження 32
Висновки до першого розділу 41
РОЗДІЛ 2.Типологічна модель періодики Полтавської губернії
(1838-1917 рр.) 43
2.1. Історико-типологічна характеристика політематичної
групи періодичних видань Полтавщини 62
2.2. Спеціалізовані періодичні видання Полтавської губернії 87
Висновки до другого розділу 101
РОЗДІЛ 3. Контент та проблемно-тематичні вектори періодичних
видань Полтавської губернії 1838-1917 рр. 105
3.1. Особливості інформаційного наповнення преси Полтавщини
3.2. Громадсько-політична та соціальна проблематика на сторінках
місцевої періодики 127
3.3. Джерелознавчий потенціал фахових публікацій видань
Полтавської губернії 146
Висновки до третього розділу 158
ВИСНОВКИ 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165

3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Преса, від початку свого
виникнення, була важливим фактором суспільного життя, одним із
найдієвіших інструментів поширення інформації, трибуною для вираження
громадської думки. Друкована періодика – це багатогранне та багатоаспектне
явище, що потребує всебічного вивчення. Важливим компонентом
журналістикознавчої науки є історія преси, що передбачає вивчення
тенденцій розвитку періодичних видань на різних історичних етапах, аналізу
форм та змісту публіцистики, з’ясування ролі окремих видань у формуванні
регіонального інформаційного поля, а також діяльності редакторів, видавців
та публіцистів, які впливали на формування місцевої журналістики.
За останні два десятиліття українські вчені доклали чимало наукових
зусиль для вивчення місцевої преси, подавши до захисту дисертаційні праці
та випустивши в світ монографії, покажчики, списки періодичних видань як
Західної, так і Східної України (Тернопільщина, Північна Буковина, повітові
міста Галичини, Ужгород, Львів, Київ, Катеринославська, Харківська,
Подільська, Таврійська губернії). Преса Полтавщини ж опрацьована
фрагментарно і більшість видань досі лишаються поза увагою дослідників.
Побіжні відомості про місцеву пресу здебільшого знаходимо у
краєзнавчих дослідженнях чи в контексті життєписів відомих публіцистів,
письменників і громадських діячів. Ці праці нерідко містять фактичні
помилки, зокрема, вказуються некоректні дати виходу, періодичності газет та
журналів, імена редакторів та видавців. Існує потреба в уточненні кількісних
показників місцевої преси та необхідність узагальнити й систематизувати
відомості про історію становлення і розвитку періодики Полтавської
губернії.
Вивчення преси Полтавщини дозволяє доповнити наукові
напрацювання щодо особливостей становлення та розвитку преси на
території Наддніпрянської України. Важливим є з`ясування змістового
наповнення, зокрема, проблемно-тематичних напрямків місцевої періодики.
4
Публікації газет і журналів Полтавщини є цінним джерелом
фактичного матеріалу з різних галузей знань, зокрема, з історії, археології,
краєзнавства, соціології, політології, сільського господарства і т.д. Не
втратили актуальності донині ряд публікацій та матеріалів, оприлюднених у
фахових виданнях, нині вони потребують аналізу та наукової оцінки. Преса
Полтавщини пов’язана з багатьма відомими особистостями –
письменниками, науковцями, громадськими діячами, політиками. Серед них
варто згадати Панаса Мирного, Олену Пчілку, М. Дмитрієва, Г. Коваленка,
В. Короленка, І. Павловського, О. Мальцева, Ф. Лизогуба. Дослідження
періодики дає чимало важливих відомостей для доповнення життєписів цих
людей.
У період суспільних трансформацій, що спостерігаються в Україні
протягом 2014–2016 рр., активізується потреба у віднайдені фактичного
матеріалу щодо історичних подій. Тому актуальним є вивчення громадськополітичних публікацій газет та журналів, що відображають історичні події
очима сучасників. Аналіз таких матеріалів дозволяє по-новому оцінити та
переосмислити суспільні явища і політичні події, та віднайти історичні
відомості для вивчення особливостей перебігу державотворчих процесів на
Полтавщині.
Зв'язок роботи з науковими темами кафедри. Тема дисертації
відповідає основним напрямкам наукової діяльності кафедри. Роботу було
написано у рамках комплексної науково-дослідницької програми,
затвердженої Інститутом журналістики – «Український медійний контент у
соціальному вимірі» (№11БФ045-01).
Мета дослідження – визначити контент періодичних видань
Полтавської губернії 1838–1917 рр., що включає особливості змістового,
структурного, жанрового та інформаційного наповнення преси обраного
регіону, а також основні проблемно-тематичні напрямки публікацій.
Для цього необхідно виконати такі завдання:
 з’ясувати стан вивчення обраної теми у науковій літературі;
5
визначити джерельну базу дослідження, віднайти примірники періодичних
видань, що виходили на території Полтавської губернії до 1917 р.;
 окреслити історію зародження, становлення та розвитку, визначити
кількісні показники та основні періоди розвитку преси Полтавської губернії;
 спираючись на наукові розробки українських і зарубіжних вчених та
ДСТУ, а також, вивчивши джерельну базу, представлену підшивками газет,
журналів та бюлетенів, розробити типологічну модель періодики
Полтавщини 1838–1917 рр.; здійснити типологічний аналіз преси губернії;
 проаналізувати контент газет, журналів та бюлетенів регіону в
рамках визначених типологічних груп; охарактеризувати специфіку
реалізації рубрикації, заголовкового комплексу, жанрову палітру та основні
проблемно-тематичні напрямки публікацій;
 проаналізувати громадсько-політичні матеріали та з’ясувати основні
тенденції у висвітленні даної проблематики на сторінках місцевої періодики;
 визначити особливості та джерелознавчий потенціал фахових
публікацій на сторінках універсальних і спеціалізованих періодичних видань
губернії.
Об’єкт дослідження – періодичні видання Полтавської губернії (1838
– 1917 рр.). Це 206 газет, журналів, бюлетенів, що виходили у Полтаві та 14
повітових містах Полтавської губернії. Предметом є жанровий, структурний
та проблемно-тематичний контент преси обраного регіону.
Хронологічні межі дисертаційної роботи охоплюють період із 1838 р.
– часу появи першого періодичного видання в Полтавській губернії
(«Полтавские губернские ведомости», 2 квітня 1838 р.) до 20 листопада 1917
р., коли було видано Третій Універсал Української Центральної Ради, що
проголошував створення Української Народної Республіки. Саме в цей час
вийшли в світ такі часописи, як «Голос труда», «Соціаліст-революціонер»,
«Бюлетень Полтавського міського самоврядування», «Вісті по справах
виборів до Установчих зборів Полтавської округової комісії».
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено
6
комплексне вивчення преси Полтавської губернії 1838–1917 рр.
У роботі вперше:
- систематизовано та уточнено відомості щодо місцевих газет,
журналів і бюлетенів. Наприклад, з`ясовано що газети «Вісті Полтавської
ради робітничих, солдатських та селянських депутатів» (1917) і «Голос
избирателя» (1917) були двомовними, уточнено, що «Полтавская земская
газета» змінювала періодичність тричі і т.д. Визначено, що першим
приватним періодичним виданням Полтавської губернії був журнал
«Земский врач», а не газета «Полтавский вестник», як зазначається в низці
публікацій;
- віднайдено видання, які досі лишалися поза увагою дослідників і не
були зафіксовані у покажчиках та науковій літературі, зокрема,
«Сельскохозяйственный журнал» (1867), «Ентомологічне бюро» (дати
виходу не встановлено, збереглись примірники за 1917 р.), «Полтавські вісті»
(1917), «Листок» (1917);
- розроблено типологічну модель преси Полтавської губернії,
проаналізовано характерні особливості місцевої періодики у типологічних
групах;
- охарактеризовано такі компоненти контенту місцевої преси:
рубрикація, реклама, ілюстративний матеріал, заголовковий комплекс,
проблемно-тематичне наповнення; здійснено аналіз громадсько-політичної
публіцистики регіону; спростовано ряд хибних тверджень, що трапляються в
історичних та літературознавчих матеріалах.
Набули подальшого розвитку
- наукові напрацювання щодо особливостей становлення та розвитку
регіональної преси Наддніпрянської України до 1917 р.;
- відомості щодо жанрової палітри, специфіки ілюстративного
матеріалу, заголовкового комплексу української періодики до 1917 р.
Удосконалено:
- типологію місцевої преси, з урахуванням особливостей розвитку преси
7
в конкретний історичний період;
- наявні списки (покажчики) місцевої преси.
Науково-практичне застосування одержаних результатів.
Матеріали дисертації можуть стати підґрунтям для подальших наукових
досліджень, бути корисними при підготовці посібників, методичних
розробок, лекцій з історії журналістики. Зокрема, відомості, викладені у
роботі, можуть бути корисними для використання в рамках курсу «Історія
журналістики Полтавщини», що викладається у регіональних вишах. Праця
може стати у пригоді історикам-краєзнавцям, які вивчають історію
Полтавщини.
Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат, а також усі
статті, тези й матеріали конференцій, в яких викладено основні положення
дисертації, авторкою виконані одноосібно.
Апробація результатів дослідження. Окремі аспекти досліджуваної
теми, а також результати та висновки були оприлюднені на 20 міжнародних
та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: 18
міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Наука і вища
освіта» (Запоріжжя, 22–23 квітня 2010 р.), міжнародному науковому семінарі
«Роль визначних особистостей – митців, діячів науки та культури у процесі
формування національної самосвідомості наприкінці ХІХ – початку ХХ
століття» (Київ, 12 грудня 2010 р.); 4-й всеукраїнській науково-практичній
конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Студентські філологічні
студії початку ХХІ століття» (Донецьк, 15 квітня 2010 р.), всеукраїнській
науково-практичній конференції молодих учених і студентів «Українська
мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі: реалізація мовної освіти» (Київ,
11 листопада 2009 р.), ІІ Всеукраїнської конференції студентів і молодих
науковців «Україністика: нові імена в науці» (Горлівка, 13 листопада 2009
р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасний мас-медійний
простір: реалії та перспективи розвитку» (Вінниця, 15–16 травня 2014 р.), ІІІ
науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гуманітарних наук у
8
дослідженнях молодих науковців» (Київ, 13 березня 2014 р.), всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених
«Історія розвитку науки, техніки та освіти» (Київ, 18–19 квітня 2015 р.), ХІІ
міжнародній наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених
«Шевченківська весна-2015» (Київ, 22 квітня 2015 р.), всеукраїнській
науково-практичній конференції «Постаті землі Житомирської» (Бердичів, 21
травня 2015 р.), «Зарембівські читання» (Київ, 12–13 квітня 2015 р.), а також
на зарубіжній конференції «Social communications in the era of increasing
information flow» (Будапешт, 24 грудня 2015 р.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи оприлюднено в
зарубіжних та українських виданнях. Усього публікацій 23, із них 1 брошура,
у наукових фахових виданнях – 7 статей, в іноземних – 2 публікації; інші 13 –
у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі
вступу, трьох розділів, які мають 9 підрозділів, висновків, списку
використаних джерел. Загалом результати дослідження викладено на 187
сторінках, з них 22 – список використаних джерел (містить 228 позицій).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1). Від часу свого зародження періодична преса завжди була вагомими
чинником суспільного життя Полтавської губернії. Проаналізувавши наявні
розробки українських та зарубіжних учених, дійшли висновку, що нині
дослідженими є лише окремі аспекти двох десятків видань, інші ж періодичні
органи лишались поза увагою науковців. Зокрема, здебільшого аналізувалися
історичні аспекти функціонування газет та часописів, контент, тематичний
діапазон публікацій, авторське коло лишалось поза увагою дослідників. Тому
вивчення особливостей розвитку преси Полтавщини та її інформаційного
наповнення є актуальним питанням, а наявний фактичний матеріал вимагав
узагальнення та інтерпретації.
2) .В результаті дослідження визначено, що в досліджуваний період на
території Полтавської губернії виходило друком 206 періодичних видань.
Більшість з них нині перебуває за межами України, передусім, у бібліотечних
закладах Російської федерації, що значно ускладнює науковий пошук. В
Україні преса Полтавщини 1838–1917 рр. зберігається у Національній
бібліотеці України ім. В. Вернадського, Державному архіві Полтавської
області, Центральному Державному історичному архіві, Полтавській
універсальній науковій бібліотеці ім. І. Котляревського.
В процесі пошуку нам вдалось відшукати та ввести в науковий обіг 8
нових періодичних видань – «Ентомологічне бюро», «Листок», «Полтавські
вісті» (усі – Полтава, 1917), «Газета Зіньківського повітового земства»
(Зіньків, 1917), «Вести» (Лубни, 1917), «Хорольское народное хазяйство»
(Хорол, 1917), «Известия Константиноградского городского обещственного
комитета» (Констянтиноград, 1917) та «Сельскохозяйственный журнал»
(Полтава, 1867). Глибоке вивчення видань дало змогу уточнити вихідні дані
– періодичність, назву, мову виходу 8 органів. Для прикладу, журнал «Слово
гімназиста» (Полтава, 1917) насправді мав назву «Слово», газети «Голос
избирателя» та «Вісті Полтавської ради робітничих, солдатських і селянських
161
депутатів» було двомовним, а не українськомовним, як зазначалось у
науковій літературі. Встановлено, що перший випуск газети «Полтавщина»
побачив світ 3 грудня 1904 р., а не 1905 р., як значилось у науковій
літературі. Уточнено зміни періодичності газети «Полтавские губернские
ведомости» протягом ХІХ ст.
3). В ході роботи визначено, що найбільшим осередком видання
періодичних органів був губернський центр – м. Полтава. Тут видавалось 102
назви видань, другим за кількістю був Кременчук – 33 видання. По 12
періодичних видань мали Лубни та Хорол, 8 – у Золотоноші, 7 – у Ромнах, по
5 – у Кобеляках, Гадячі та Лохвиці, по 3 – у Констянтинограді, Зінькові,
Миргороді, Пирятині, 2 – у Переяславі. Наявні документи та преса свідчать
про те, що становлення преси у регіоні відбувалося протягом ХХ століття.
Процес розвитку періодики гальмувався протидією місцевої адміністрації та
наявною законодавчою базою, що обмежувала свободу слова і ускладнювала
процес заснування нових видань. У цей період преса Полтавщини
представлена офіційними, земськими виданнями та фаховою періодикою.
Рушійними факторами розвитку місцевої преси були: заснування земств,
фахових товариств та утворення гуртків місцевої інтелігенції.
Переламним моментом в історії преси Полтавщини став вихід
Маніфесту 17 жовтня, після чого спостерігається стрімке зростання кількості
періодики в регіоні. Спад видавничої активності припадає на кінець 1907 р.,
коли припинили вихід переважна більшість громадсько-політичних видань
губернії. Цей період означився утисками преси збоку місцевої влади. Серед
найбільш розповсюджених санкцій проти публіцистів були арешти та
конфіскації тиражів, обшуки та закриття друкарень, судові позови, закриття
чи призупинення виходу газет. Період 1908–1913 був часом «затишшя»,
активізація розвитку періодики у регіон спостерігається наприкінці 1913 р.
В період Першої світової війни знову вводиться обов’язкова цензура, що
гальмує розвиток преси та обмежує публіцистів регіону.
Можна стверджувати, що 1917 р. був періодом розквіту преси регіону.
162
У цей період з’являється ряд громадсько-політичних видань різного
напрямку та партійних органів, розгортається учнівська та молодіжна преса.
4) За видавцями місцеві видання можна поділити на приватні,
адміністративних органів та органів місцевого самоврядування, фахових
товариств та спілок та партійні. Переважали приватні особи – вони видавали
68 періодичних органів, адміністративних органів та органів місцевого
самоврядування – 18, фахові товариства та спілки – 38, партії – 14. За
мовним показником періодичні видання губернії поділено на україномовну,
російськомовну, двомовну та періодку, що виходила мовою ідиш.
Пресу Полтавської губернії можна поділити на дві групи –
політематичних та монотематичних видань. До політематичних відносяться
універсальні (34) та громадсько-політичні (50 видань) часописи. До
монотематичних відносяться релігійно-духовні (3), фахові (38), літературномистецькі (3), учнівські та молодіжні (12), зоозахисні (2), рекламно-довідкові
(4), наукові (5), військові (15). До фахової періодики відносяться інженернотехнічні (1), економічні (8), метеорологічні (2), сільськогосподарські (15),
медичні (7), педагогічні (2), статистичні (2) видання.
До 1903 р. місцева преса була представлена здебільшого фаховими та
земськими виданнями, розквіт громадсько-політичних видань припав на
1905–1907 та 1917 рр. Цей період означився не лише кількісними, але й
якісними змінами – розширенням тематичної палітри. Поштовхом для
якісних змін була і поява приватної преси, що зумовило конкуренцію на
інформаційному ринку та боротьбу за читача.
5). Контент періодичних видань Полтавського губернії визначається
рядом складових. Для аналізу ми обрали такі аспекти як рубрикація,
заголовковий комплекс, система жанрів, проблемно-тематичні вектори
публікацій, реклама та ілюстрації. Було визначено, що для політематичних
видань характерна наявність відносно стандартизованої системи рубрик, що
висвітлюють місцеве життя, новини з Російської імперії, міжнародний огляд,
огляд преси. Варто згадати також листування з читачами, бібліографічний
163
відділ, довідковий відділ та кореспонденції. Серед жанрів поширеними є
передова стаття, звіт, стаття, замітка, зарисовка, фейлетон.
Серед тематичних напрямків публікацій виділяються такі: політика,
медицина, земське життя, місцеве самоврядування, діяльність фахових
товариств, освіта, культурне життя. Для спеціалізованої групи видань
здебільшого також характерна стійка система рубрик, зокрема, наявність
відділів «Хроніка», «Огляд преси», «Листування», «Бібліографія» з добором
матеріалу, що відповідає тематиці часопису. Відсутність стійкої системи
рубрик помічено в учнівських та молодіжних виданнях, більшості військових
часописів, педагогічних журналах та літературно-мистецькій пресі краю.
Найбільш поширені жанри – стаття, звіт, кореспонденція та огляд
преси. Щодо тематичних напрямків, то найбільш поширеними є наукові
статті з профільної теми, звітна інформація, звіти щодо діяльності
профільних спілок чи товариств. Варто відзначити, що навіть на шпальтах
вузькопрофільних видань нерідко зустрічаємо фахові статті з інших галузей.
Зокрема, на сторінках полтавських сільськогосподарських видань
зустрічаються статті з історії, геології та літературознавства. Загалом
Полтавська преса дотримувалась стандартів, прийнятих у тогочасній
періодиці Російської імперії.
6). Громадсько-політична публіцистика представлена на шпальтах
періодичних видань Полтавської губернії у таких проблемно-тематичних
векторах: політичні питання, соціальне становище суспільства, правові
питання, критика влади та місцевої адміністрації, національне питання,
мовне питання, земельне питання, жіноче питання, земельне питання,
виборчий процес, проблеми селян та робітників, єврейське питання,
військова проблематика, народна освіта. Ця проблематика розкривалась на
шпальтах видань відповідно до їх напрямів. Помітною є тенденція переходу
від концепту «українське питання», яке з’являється на початку ХХ ст. до
поняття «національно-патріотичний рух», що заповнює шпальти видань 1917
р. Аналіз доводить, що понад 90% мали яскраво виражену проукраїнську
164
позицію. Фахові публікації на шпальтах полі тематичної періодики
представлені за такими категоріями: медичні питання, статті з різних галузей
сільського-господарства, наукові статті з природознавства, історикокраєзнавчі статті, технічні статті з інструкціями. Фахові та наукові публікації
здебільшого мали чітко означеного адресата. Таким чином преса була
засобом наукової комунікації.
Преса Полтавської губернії була динамічною системою, що водночас
відображала громадську думку та настрої населення регіону та була
каталізатором суспільних процесів. Місцева періодика була трибуною для
обговорення важливих суспільно-політичних питань та місцевих проблем.
Важливо зазначити, що публікації місцевої преси впливали не лише на
місцеве життя, а й нерідко отримували розголос далеко за межами губернії.
Це, зокрема, стосується публікацій щодо «справи Філонова», коли газета
«Полтавщина» в особі В. Короленка виступила проти свавілля чиновників та
оприлюднила перше зафіксоване журналістське розслідування у Полтавській
губернії.
7) Фахові публікації на шпальтах політематичної періодики
представлені за такими категоріями: медичні питання, статті з сільського
господарства, наукові статті з природознавства, історико-краєзнавчі
матеріали, технічні статті. Фахові та наукові публікації здебільшого мали
чітко означеного адресата. Таким чином преса була і засобом наукової
комунікації.
Результати, отримані в ході дослідження, доповнюють історію
розвитку української преси і можуть стати базою для подальших досліджень
з історії журналістики Полтавської губернії, використовуватися при
підготовці лекцій та методичних матеріалів з історії української преси.
Перспективними є дослідження особливостей становлення та розвитку
окремих видань, біографічні розвідки щодо співробітників місцевої преси, а
також бібліографічне вивчення проблемно-тематичного контенту.