Покришка Світлана Миколаївна. Морфологічні особливості клітинних популяцій плацентарного бар'єра у жінок з фізіологічним перебігом вагітності при інкорпоруванні радіонуклідів

Краткое описание

Покришка Світлана Миколаївна. Морфологічні особливості клітинних популяцій плацентарного бар'єра у жінок з фізіологічним перебігом вагітності при інкорпоруванні радіонуклідів: дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004.

Покришка С.М.Морфологічні особливості клітинних популяцій плацентарного бар”єра у жінок з фізіологічним перебігом вагітності при інкорпоруванні радіонуклідів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія та ембріологія. Національний медичний університет ім.. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено виявленню морфологічних і імуногістохімічних маркерів апоптоза і проліферативних реакцій в клітинних популяціях плацентарного бар”єра в зрілих плацентах жінок з фізіологічним перебігом і питомою масовою активністю радіонуклідів від 0,5 до 4,8 Бк/кг і більше для прогнозування стану плацентарного бар’єра. Вперше дано характеристику змін, що відбуваються в структурах плацентарного бар”єра при дії радіаційного фактору на підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та гістостереометричного аналізу плацент від жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів від 0,5 до 4,8 Бк/кг і більше.

В дисертації представлено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової задачі, яка полягає у виявленні морфологічних і імуногістохімічних маркерів апоптоза і проліферативних реакцій клітинних популяцій плацентарного бар”єра в плацентах жінок з фізіологічним перебігом і при різній питомій масовій активності радіонуклідів для прогнозування стану плацентарного бар’єра.
Встановлено, що при інкорпоруванні радіонуклідів в плаценті відмічаються структурні та ультраструктурні зміни плацентарного бар’єра (епітелію ворсин, ендотелію фетальних судин, фібробластів строми), які залежать від питомої масової активності радіонуклідів.
Найбільш виразні зміни відмічались в плацентах жінок, які проживають на території жорсткого радіоекологічного контролю (Київська, Чернігівська області), з питомою масовою активністю радіонуклідів від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше.
Гістостереометричний аналіз клітинних популяцій плацентарного бар’єра показав достовірне збільшення відносного обсягу фібробластів строми, епітелію ворсин в плацентах жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше (3,4 групи), із достовірним зниженням відносного обсягу площі судин та синцитіокапілярних мембран, що викликає порушення плацентарно-плодового обміну.

Відмічено виразний ступінь компенсаторних процесів здебільшого у жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів в плаценті від 0,5 до 1,8Бк/кг та вогнищевий у жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів від 1,8 до 4,8Бк/кг у вигляді збільшення синцитіальних вузликів та ангіоматозу ворсин, що дозволяє зберегти трофічну та метаболічну функцію плаценти.
Виявлені проліферативні реакції в епітелії ворсин, фібробластах строми та в ендотелії фетальних судин, які корелюють з достовірним збільшенням експресії PCNA в ядрах цих клітинних популяцій в плацентах жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів в плаценті від 1,8 до 4,8Бк/кг і більше (3 і 4 група).
На ультраструктурному рівні виявлені зміни подвійного характеру: виразні компенсаторні реакції (гіперплазія гранулярної ендоплазма-тичної сітки, активація ядер синцитію) та дистрофічні зміни в епітелії ворсин у вигляді конденсації хроматину ядер, пікнозу та апоптоза ядер та наявності миєліноподібних структур при питомій масовій активності радіонуклідів від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше.
Виявлено достовірне збільшення епітелію ворсин, ендотелію фетальних судин та фібробластів строми з морфологічними та імуногістохімічними ознаками апоптоза і достовірне збільшення апоптозного індексу (в 3 рази) з паралельно встановленим посиленням експресії рецепторів апоптоза Fas(APO-1/CD95) в мембранних структурах та TUNEL - реакції в ядрах клітин плацентарного бар”єра жінок з питомою масовою активністю від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше, у порівнянні з групою контролю.
Виявлене зниження експресії антигену bcl-2 в цитоплазмі клітин епітелію, строми, ендотелію судин ворсин у плацентах з питомою масовою активністю радіонуклідів 1,8-4,8 Бк/ кг і більше, вказує на зниження впливу антиапоптотичного фактора, що сприяє загибелі клітин шляхом апоптоза.