Померанцева Ольга Валентинівна. Неврологічні особливості астенічного синдрому у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми та його диференційована корекція

Краткое описание

Померанцева Ольга Валентинівна. Неврологічні особливості астенічного синдрому у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми та його диференційована корекція: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2005.

Померанцева О.В. Особливості астенічного синдрому у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми та його диференційована корекція. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. Харків, 2005.
Дисертація базується на аналізі 163 спостережень хворих з астенічним синдромом у віддаленому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми. Клінічно були виділені гіпер- та гіпостенічний його варіанти, а також астено-вегетативний, астено-невротичний та астено-іпохондричний синдроми. Верифікація розладів деяких когнітивних розладів здійснювалась за допомогою комплексу нейропсихологічних методик, які дозволили з’ясувати особливості змін уваги, пам’яті, емоційно-вольових проявів.
В дисертації досліджені структурні зміни в речовині та оболонках мозку за допомогою комп’ютерної томографії або магнітно-резонансної томографії і ехоенцефалоскопії. Судинні порушення у обстежених хворих діагностувались з використанням доплерографії і реоенцефалографії. Функціональний стан мозку досліджувався методом електроенцефалографії. За результатами проведеного дослідження виявлені неврологічні клініко-параклінічні особливості посттравматичного астенічного синдрому та його варіантів. Визначені особливості астенічного симптомокомплексу в залежності від наявності ліво- чи правопівкулевих структурних змін головного мозку. Представлена схема комплексного лікування обстежених хворих в залежності від варіанту астенічного синдрому. Основні результати роботи впроваджені в комплекс клініко-неврологічного та інструментального обстеження хворих з астенічним синдромом у віддаленому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення, нове поглиблене вирішення задачі визначення структурно-функціональних порушень при різних варіантах астенічного синдрому у віддаленому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми. Розроблені диференційовані лікувальні комплекси в залежності від варіанту астенічного синдрому, порушень когнітивних функцій, виразності та направленості вегетативного дисбалансу, що значно підвищує їх ефективність.
Клінічна неоднорідність поширеної у віддаленому періоді легкої ЗЧМТ астенічної симптоматики дозволяє виділяти гіпер- та гіпостенічні форми астенічного синдрому, які можуть існувати як самостійні його варіанти або як етапи розвитку. Виявлення більш виражених емоційно-вольових та вегетативних симптомів дозволяє виділяти астено-вегетативний, астено-невротичний та астено-іпохондричний синдроми.
За даними МРТ або КТ та Ехо-ЕС астенічний синдром та його варіанти розвиваються найчастіше при наявності зовнішньої (25,2%) та змішаної гідроцефалії (21,2%) легкого ступеня тяжкості.
У обстежених хворих чітко виявлені гемодинамічні та нейродинамічні порушення: ТКУЗДГ - підвищення циркуляторного опору судин (38,3%); РЕГ - дистонічні зміни судинного тонусу (41,9%) з ознаками утруднення венозного відтоку з порожнини черепа (46,3%); ЕЕГ-обстеження - зниження частотно-амплітудного рівня біопотенціалів (63,5%).
Вегетативна дисфункція у хворих з астенічним синдромом та його варіантами найчастіше проявляється в наявності чіткої парасимпатикотонії в стані спокою (57,1% обстежених), зниженою вегетативною реактивністю (у 77,9% пацієнтів) та надлишковою вегетативною забезпеченістю фізичної діяльності (у 80,4% хворих).
Особливості когнітивних порушень у хворих з астенічним синдромом та його варіантами полягають в зниженні швидкості сенсомоторних реакцій, обсягу уваги та можливості її переключення (на кожну таблицю (59,11±1,3) сек., сумарний час перегляду 4-х таблиць (236,4±1,46) сек.), підвищеній виснажливості та погіршенні мнестичної діяльності (безпосереднє відтворення 8,3±0,5, відстрочене 7,7±0,43), змінах в емоційно-особистісній сфері з підвищенням негативних емоційних характеристик та зниженням позитивних емоцій. При гіпостенічному варіанті астенічного синдрому на відміну від гіперстенічного його варіанту превалює нестійкість та зниження обсягу уваги, нерівномірність темпу сенсомоторних реакцій, мнестичної діяльності, а також характерним є істотне підвищення показників страху та печалі.
Дані нейровізуалізаційних методів дослідження, ТКУЗДГ, РЕГ, ЕЕГ дозволили виявити особливості ліво- чи правопівкулевого ураження головного мозку. При лівопівкулевому ураженні найчастіше виявлялись скарги на періодичний головний біль (84%), знижений фон настрою (40%), наявність майже постійної тривожності (47,7%); поєднання астенічного синдрому з синдромом лікворно-венозної дистензії (85%); розлади відсроченного відтворення запам’ятованих слів та підвищення показників страху - 53,9±1,29 і печалі - 61,5±0,98. При правопівкулевих структурних порушеннях переважали скарги на головний біль постійного характеру (92%), плаксивість, наявність коливань артеріального тиску та вегетативних пароксизмів (56,4%); астенічний синдром поєднувався з синдромом вегетативної дистонії (87,5%); відзначалось зниження обсягу безпосереднього відтворення запам’ятованих слів.
У обстеженої категорії хворих розроблено диференційоване лікування в залежності від варіанта астенічного синдрому. При гіперстенічному варіанті астенічного синдрому доведена терапевтична ефективність нейрометаболічних засобів, які не викликають значних психостимулюючих ефектів (ноофен у поєднанні з інстеноном). Хворі з гіпостенічним варіантом потребують призначення більш активної нейрометаболічної терапії з психоенергезуючими властивостями (луцетам в сполученні з інстеноном-форте).