ПОРІВНЯЛЬНЕ ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФІРНО-ОЛІЙНИХ РОСЛИН РОДУ ACHILLEA L. ФЛОРИ УКРАЇНИ З МЕТОЮ ОДЕРЖАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ РАНОЗАГОЮЮЧОЇ ДІЇ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГЕРАСІМОВ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

ПОРІВНЯЛЬНЕ ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФІРНО-ОЛІЙНИХ РОСЛИН РОДУ ACHILLEA L. ФЛОРИ УКРАЇНИ З МЕТОЮ ОДЕРЖАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ РАНОЗАГОЮЮЧОЇ ДІЇ

УДК: 615.322:582.998.2 035.85]. 07(477): 615.262.1.014

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:
доктор фармацевтичних наук,
професор Мазулін Олександр
Владиленович

Запоріжжя - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ В ТЕКСТІ........................................5
ВСТУП....................................................6
РОЗДІЛ I СУЧАСНИЙ СТАН ФАРМАКОГНОСТИЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ РОДУ ACHILLEA L. (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)....................12
1.1 Ботанічна характеристика рослин роду Achillea L (Asteraceae)....12
1.2 Хімічний склад рослин роду Achillea L............................................18
1.3 Застосування рослин роду Achillea L. в медичній практиці ...................25
РОЗДІЛ II МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ..........................37
2.1 Об’єкти дослідження............................................................................37
2.2 Методики дослідження........................................................................37
2.2.1 Одержання екстрактів з рослинної сировини видів роду
Achillea L.....................................................................................................37
2.2.2 Ідентифікація біологічно активних речовин видів роду
Achillea L.......................................................................................................39
2.2.3. Визначення показників ефірних олій.......41
2.2.4. Ідентифікація компонентів ефірних олій.................41
2.2.5 Виділення та ідентифікація флавоноїдів.................................................43
2.2.6. Ідентифікація дубильних речовин...........45
2.2.7. Ідентифікація амінокислот...............47
2.2.8. Ідентифікація каротиноїдів..............................................................48
2.2.9. Ідентифікація аскорбінової кислоти. ................................................ .. ...49
2.2.10. Ідентифікація неорганічних елементів.......... .49
2.2.11. Виділення та ідентифікація полісахаридів .............................................50
2.3. Виявлення морфолого анатомічних діагностичних ознак
рослинної сировини ..................................................................................51
2.4. Методи визначення антимікробної активності ефірних олій................51

РОЗДІЛ III ФІТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕФІРНООЛІЙНИХ ВИДІВ
РОДУ АСHILLEA L. (AСHILLEA STEPOSA KLOK. ET KRYTZKA, ACHILLEA PANNONICA SCHEELE., ACHILLEA MILLEFOLIUM L. )
(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА) ..................................................................53
3.1 Фітохімічне вивчення ефірних олій........................................53
3.2. Виділення та вивчення азуленів з ефірних олій ...................................64
3.3 Визначення вмісту азуленів в ефірних оліях.................................68
3.4 Фітохімічне вивчення флавоноїдів 69
3.5 Вивчення складу та визначення вмісту амінокислот ...............................93
3.6 Вивчення складу та визначення вмісту полісахаридів..97
3.7 Вивчення складу та визначення вмісту дубільних речовин......100
3.8 Фітохімічне вивчення каротиноїдів............................................................102
3.9 Визначення вмісту неорганічних елементів...................105
3.10 Визначення вмісту аскорбінової кислоти ..........................108
3.11. Визначення вмісту органічних кислот................................110
ВИСНОВКИ .............................................................................................112
РОЗДІЛ IV СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ЕФІРНООЛІЙНИХ ВИДІВ РОДУ АСHILLEA L. (ACHILLEA STEPOSA KLOK. ET KRYTZKA, ACHILLEA PANNONICA SCHEELE., AСHILLEA MILLEFOLIUM L.) ...............................................................................................114
4.1 Відмінні морфолого анатомічні і мікроскопичні діагностичні
ознаки ефірноолійних видів роду Aсhillea L. флори України ................114
4.2 Вивчення накопичення ефірної олії та сумі азуленів у траві Achillea
steposa Klok. et Krytzka., Achillea pannonica Scheele., Aсhillea
millefolium L. у вегетаційний період ..........................................................132
4.3. Вивчення накопичення каротиноїдів у траві Achillea steposa Klok.
et Krytzka., Achillea pannonica Scheele., Aсhillea millefolium L.
у вегетаційний період...141
4.4. Вивчення накопичення аскорбінової та суми органічних кислот
у траві Achillea steposa Klok. et Krytzka., Achillea pannonica Scheele.
Aсhillea millefolium L. у вегетаційний період.............................................146
4.5. Оптимізація умов сушіння лікарської рослинної сировини
Achillea steposa Klok. et Krytzka., Achillea pannonica Scheele.,
Асhillea millefolium L. ..................................................................................150
ВИСНОВКИ................................................................................................ ...154
РОЗДІЛ V ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЕФІРНИХ ОЛІЙ, ЕКСТРАКЦІЙНИХ І ЛІОФІЛІЗОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЕФІРНООЛІЙНИХ ВИДІВ РОДУ АСHILLEA L. (ACHILLEA STEPOSA KLOK. ET KRYTZKA, ACHILLEA PANNONICA SCHEELE., AСHILLEA MILLEFOLIUM L.).................................................................................................156
5.1 Вивчення антимікробної активністі ефірних олій трави Achillea
steposa Klok. et Krytzka., Achillea pannonica Scheele., Achillea
millefolium L................................................................................................156
5.2 Вивчення антимікробної активності мазей з поліфенольними водно
спиртовими екстрактами трави Achillea steposa Klok. et Krytzka.,
Achillea pannonica Scheele., Achillea millefolium L..................................161
5.3. Вивчення антимікробної активності комплексних ліофілізованих
екстрактів трави Achillea steposa Klok. et Krytzka, Achillea
pannonica Scheele., Achillea millefolium L....163
5.4. Вивчення ранозагоюючої активності лікарських засобів з трави
Achillea steposa Klok. et Krytzka. ............................................................167

ВИСНОВКИ....................................................................................................171
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....172
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................174
ДОДАТКИ .....195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АНД аналітичний нормативний документ;
ГРХ газорідинна хроматографія;
М мас спектр ;
МТК монотерпенові кетони;
МТС монотерпенові спирти;
МТВ монотерпенові вуглеводні;
НФ нерухома фаза;
ВЧУ відносний час утримання;
ХМС хромато мас спектрометрія ;
ЕО ефірна олія;
ПХ паперова хроматографія;
ПМР протоно магнітний резонанс;
ЯМР ядерно магнітний резонанс;
ВЕРХ високоефективна рідинна хроматографія;
ААС атомно абсорбційна спектрометрія;
ТШХ тонкошарова хроматографія;
ІЧ інфрачервона спектроскопія;
УФ ультрафіолетова спектроскопія;
ЕПР електронно протонний резонанс;
ФЕК фотоелектроколориметрія;
МО міжнародна одиниця;
ДСЗ державний стандартий зразок
РСЗ робочий стандартний зразок;
БАР біологічно активні речовини

ВСТУП
Актуальність теми. Лікарська рослинна сировина та лікарські засоби ранозагоюючої дії з неї мають велике практичне значення для сучасної медицини при лікуванні ран та запальних захворювань шкіри.
Природна ефірноолійна рослинна сировина залишається одним із основних джерел одержаня лікарських препаратів ранозагоюючої дії, які широко використовуються в медичній практиці, а при лікуванні ряду захворювань шкіри є незамінними. При нанесенні на поверхню, вони не виявляють токсичності, подразнень і більш сприятливі для організму з фармакологічної точки зору. Тому, дослідження представників вітчизняної флори, які виявляють ранозагоюючу та протизапальну дію має велике теоретичне і практичне значення.
Для пошуку джерел лікарської сировини з ранозагоюючою дією суттєвий інтерес представляють рослини родини айстрові (Asteraceae), роду деревій (Achillea L.), значна кількість яких здавна застосовується в науковій та народній медицині багатьох країн світу. Особливої уваги заслуговують ефірноолійні види роду, багаті похідними азуленів, з широким спектром фармакологічної дії (ранозагоюючої, протизапальної, антисептичної, бактерицидної та ін.) і відсутністю токсичності. Сировинна база ефірноолійних лікарських рослин природних джерел біологічно активних азуленів в Україні обмежена. Всебічне фітохімічне та морфолого анатомічне вивчення ефірноолійних видів роду Aсhillea L. та одержання з них лікарських засобів ранозагоюючої дії є актуальною проблемою фармакогнозії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково дослідних робіт кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Запорізького державного медичного університету з проблеми Фармація” (№ державної реєстрації 0102U002861 ).
Мета та завдання досліджень. Метою роботи є порівняльне фармакогностичне дослідження ефірноолійних видів роду Achіllea L. (деревіїв: степового, паннонського, звичайного) флори України, вдосконалення стандартизації лікарської рослинної сировини та розробка лікарських засобів ранозагоюючої дії .
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
- провести пошук перспективних ефірноолійних видів серед рослин родини айстрові, роду деревій;
- встановити хімічний склад та будову біологічно активних сполук з рослинної сировини деревіїв степового, паннонського, звичайного (ефірних олій, флавоноїдів, органічних і амінокислот, каротиноїдів, аскорбінової кислоти, неорганічних елементів);
- провести кількісне визначення накопичення ефірних олій та азуленів в них, амінокислот, каротиноїдів, полісахаридів, аскорбинової кислоти, неорганічних елементів, в рослинній сировині в вегетаційний період в умовах України;
- встановити відмінні морфолого анатомічні діагностичні ознаки рослинної сировини деревіїв: степового, паннонського, звичайного;
- розробити раціональний спосіб отримання та дослідити бактеріостатичну, мікостатичну та ранозагоюючу активність одержаних лікарських засобів.
Об’єкти дослідження рослини види роду деревій : степовий (Achillea steposa Klok. et Krytzka.), паннонський (A. pannonica Scheele.), звичайний (A. millefolium L.); водні та водно спиртові екстракти та індивідуальні біологічно активні речовини, що виділено з вивчаємої сировини.
Предмет дослідження порівняльне фітохімічне та морфолого анатомічне вивчення видів роду деревій: степового, паннонського, звичайного.
Методи дослідження : хромато мас спектрометрія, газорідинна хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія, атомно абсорбційна спектрометрія, УФ, ІЧ, ПМР спектроскопія, фотоелектроколориметрія, мікроскопія.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне фітохімічне і морфолого анатомічне вивчення деревіїв степового, паннонського, звичайного флори України.
Методами УФ, ІЧ, ПМРспектроскопії, хроматомас спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії встановлено склад компонентів ефірної олії, флавоноїдів, органічних і амінокислот досліджуваних видів.
Вперше методом атомно абсорбційного спектрального аналізу проведено вивчення вмісту неорганічних елементів у траві деревіїв степового та паннонського.
Розроблені способи отримання індивідуальних флавоноїдів з досліджуваних видів, виділено та ідентифіковано 9 сполук.
Вперше проведено вивчення накопичення ефірної олії та азуленів в ньому, каротиноїдів, аскорбинової кислоти у вегетаційний період.
Вперше розроблено методи одержання лікарських засобів ранозагоюючої дії з трави деревіїв степового та паннонського.
Практичне значення одержаних результатів. Визначені перспективні ефірноолійні види роду деревій флори України: степовий, паннонський, звичайний.
Запропоновано способи виділення флавоноїдів з рослинної сировини видів роду Achillea L.
Визначено кількісний вміст ефірної олії та азуленів в ньому, каротиноїдів, амінокислот, неорганічних елементів в рослинній сировині в вегетаційний період.
Встановлено діагностичні морфолого анатомічні та мікроскопічні ознаки видів роду деревій: степового, паннонського, звичайного, в лікарській рослинній сировині (Інформаційний лист № 17 2007, випуск 2 з проблеми Фармація”, протокол № 43 від 15.11.2006 р.).
Визначені оптимальні терміни заготівлі лікарської рослинної сировини деревію звичайного (Інформаційний лист № 16 2007, випуск 1 з проблеми Фармація”, протокол № 43 від 15.11.2006 р.).
Матеріали досліджень впроваджені в практику роботи: виробничих об’єднань ДКП Фармація” м. Запоріжжя, Кіровограду, Кривого Рогу; Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Запорізької, Миколаївської, Херсонської областей, АР Крим, фармацевтичної фабрики Віола”.
Матеріали досліджень впроваджені в науково педагогічний процес ВУЗів III та IV рівня акредитації: кафедрі фармації Івано Франківського державного медичного університету, біології Запорізького національного університету, хімії та екології Запорізького національного технічного університету, фармації Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно зроблений аналіз наукової літератури за темою дисертації, визначені методичні підходи, відповідно яким виконана експериментальна частина роботи.
Проведені фізико хімічні дослідження і вивчено склад ефірних олій деревіїв степового, паннонського, звичайного.
Вивчено хімічний склад: ефірної олії та азуленів в ньому, каротиноїдів, аскорбінової кислоти у вегетаційний період рослин.
Проведено порівняльне морфолого анатомічне дослідження деревіїв: степового, паннонського, звичайного з іншими видами роду флори України.
Вивчено накопичення у траві рослин в вегетаційний період: ефірної олії і азуленів в ньому, каротиноїдів, аскорбинової кислоти.
Встановлено оптимальні терміни заготівлі лікарської сировини досліджуваних видів.
Одержано лікарські засоби з трави деревіїв: степового та паннонського, що проявляють ефективну ранозагоюючу, бактерицидну та мікостатичну дії.
Результати експериментальних досліджень дисертантом оброблені, систематизовані та проаналізовані. При виконанні та друкуванні результатів роботи не використовувалось ідей і результатів досліджень співавторів.
Апробація роботи. Основний зміст дисертаційної роботи докладався і обговорювався на науково практичних конференціях: Лекарства человеку” (Харьков, 2002), Фармація XXI століття (Харків, 2002), VII та VIII Міжнародні медичні конгреси студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2003, 2004), Зробимо Запоріжжя кращим містом України” (Запоріжжя, 2003), Актуальные вопросы медицины и фармации” I Межвузовская конференция молодых ученых (Запорожье, 2003), Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології” Всеукраїнська науково практична конференція студентів та молодих вчених (Донецьк, 2004, 2005), Наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004), Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки і практики” (Запоріжжя 2003, 2004, 2006) Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” Науково практична конференція з міжнародною участю (Тернопіль, 2004), Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”, VI Національний з’їзд фармацевтів України, (Харків, 2005).
Апробація роботи проведено на спільному засіданні кафедр фармакогнозії з курсом ботаніки; фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО; неорганічної хімії з курсом токсикологічної хімії; фармацевтичної, аналітичної, біологічної та органічної хімій, технології ліків Запорізького державного медичного університету.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукові праці, в тому числі 11 статей, (з них 7 в наукових фахових виданнях), 2 інформаційні листи, 9 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Загальний об’єм дисертації викладено на 220 сторінках (обсяг основного тексту складає 194 сторінки) і складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, списку використаної літератури і додатків. Робота ілюстрована 33 рисунками і 43 таблицями. Список використаних джерел складає 194 найменування, з них 38 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Ефірні олії A. steposa Klok. et Krytzka, A. pannonica Scheele., A. millefolium L. пригнічують ріст бактерій (Е. coli (АТСС 25922), B. subtilis (АТСС 6633), St. aureus (АТСС 25923), Str. рyogenes); мікс флори (St. aureus, Str. рyogenes, N. gonorrhea, E. сoli); клінічно одержаних бактерій (St. aureus, Е. coli, Str. pyogenes), грибів (M. canis та M. Gypseum).
2. Досліджувана мікрофлора здатна визивати клініку ряду захворювань та патологій при загоєнні ран, пораженні шкіри волосяної частини голови та нігтів хворої людини.
3. Мазі з водно спиртовими екстрактами з трави ефірноолійних видів роду Achillea L. проявляють найбільш виражену бактеріостатичну дію на St. aureus на емульсійній основі типу о/в. Зона затримки росту складала відповідно для A. millefolim L. до 7,0 + 1,0 мм, A. pannonica Sheele. до 7,8 + 1,0 мм, A. steposa Klok. et Krytzka. до 8,2 + 1,0 мм.
4. Ліофілізовані екстракти з A. steposa Klok. et Krytzka, A. pannonica Scheele., A. millefolium L. помірно пригнічують зростання бактерій (Е. coli (АТСС 25922 ), B. subtilis (АТСС 6633), St. aureus (АТСС 25923), клінічно одержаних бактерій мікс флори (St. aureus, Str. pyogenes, Neisseria gonorrhea, E. coli), St. aureus, E.сoli, Str. pyogenes та грибів (Microsporum canis, Aspergillus niger, Microsporum gypseum, Rhodotorula rubra, Trichophyton rubrum).
5. Ліофілізований екстракт та мазь з водно спиртовим екстрактом з трави A. steposa Klok. et Krytzka проявляють виражену ранозагоювальну дію на моделі інфікованої рани лабораторних тварин (пацюків). Ліквідація симптомів подразнення спостерігалася відповідно: через 167,0 + 9,9 год. та 178,0 + 13,9 год.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведено порівняльне фармакогностичне дослідження ефірноолійних рослин роду Achillea L. флори України ( A. steposa Klok. et Krytzka, A. pannonica Scheele., A. millefolium L.), з рослинної сировини одержані ефективні лікарські засоби ранозагоюючої дії.
2. Вивчено фізикохімічні властивості, накопичення ефірних олій та азуленів в них з трави A. steposa Klok. et Krytzka до 3,50 ± 0,07% (20,22 ± 1,93%), A. pannonica Scheele. до 3,00 ± 0,08% (17,15 ± 1,86%), A. millefolium L. до 2,50 ± 0,05% (13,50 ± 1,53%).
3. Вперше методом хромато мас спектрометрії в ефірній олії A. steposa Klok. et Krytzka встановлено присутність до 39 компонентів, A. pannonica Scheele. до 34, A. millefolium L до 31.
4. Ідентифіковано 9 речовин флавоноїдної природи. Вперше в траві A. steposa Klok. et Krytzka. визначені: лютеолін7Оβглюкопіранозид, апігенін, гіперозид, ізорамнетин3ОβDглюкопіранозил(61)βDглюкопіранозид, ізорамнетин; в A. pannonica Scheele.: ізорамнетин, ізорамнетин3ОβDглюкопіранозил(61)βDглюкопіранозид; в A. millefolium L.: ізорамнетин3ОβDглюкопіранозил(61)βDглюко-піранозид.
5. Вперше методом високоефективної рідинної хроматографії встановлено вміст амінокислот в траві A. steposa Klok. et Krytzka. до 12,45 ± 0,27 мг%, А. pannonica Scheele. до 12,24 ± 0,26 мг%, A. millefolium L. до 11,15 ± 0,21 мг%.
6. Вміст суми полісахаридів в траві A. steposa Klok. et Krytzka. складав до 23,18 ± 2,12% (ВРПС 7,28 ± 0,78%; ПР 2,30 ± 0,21%); А. pannonica Scheele. відповідно до 20,75 ± 1,98% (ВРПС 7,26 ± 0,80%; ПР 2,10 ± 0,20%); A. millefolium L. до 18,19 ± 1,76% (ВРПС 7,23 ± 0,79%; ПР 2,15 ± 0,19%).
7. Вперше методом атомноабсорбційної спектрометрії в траві досліджуваних ефірноолійних видів роду Achillea L. встановлено вміст до 21 неорганічного елементу. В період бутонізації відмічено максимальне накопичення: калію, магнію, заліза.
8. Встановлено характерні відмінні морфологоанатомічні та мікроскопічні діагностичні ознаки рослинної сировини досліджуваних видів роду Achillea L., якими користуються при заготівлі та оптимальні умови сушіння. Термін сушіння сировини в сушильних шафах 6 годин при температурі 350С.
9. За накопиченням біологічно активних речовин (ефірної олії, азуленів, флавоноїдів, дубильних речовин, вітамінів, органічних кислот), A. steposa Klok. et Krytzka. та A. pannonica Scheele. є перспективними для впровадження в медичну практику.
10. Ефірні олії досліджуваних видів роду Achillea L. пригнічували ріст бактерій Е. coli (АТСС25922 ), B. subtilis (АТСС6633), St. aureus (АТСС25923), міксфлори (St. aureus, Str. рyogenes, N. gonorrhea, E. сoli); клінічно одержаних бактерій St. aureus, Е. coli, Str. pyogenes. Мікостатичну дію виявлено до M. canis та M. gypseum.
11. Мазі на емульсійній основі типу о/в з водноспиртовими екстрактами та ліофілізовані екстракти з досліджуваних ефірноолійних видів роду Achillea L. помірно пригнічували ріст бактерій Е. coli (АТСС25922), B. subtilis (АТСС6633), St. aureus (АТСС25923), клінічно одержаних бактерій міксфлори (St. aureus, Str. pyogenes, Neisseria gonorrhea, E. coli), St. aureus, E. сoli, Str. pyogenes та грибів (Microsporum canis, Aspergillus niger, Microsporum gypseum, Rhodotorula rubra, Trichophyton rubrum).
12. Ліофілізований екстракт та мазь на емульсійній основі типу о/в з водно спиртовим екстрактом з трави A. steposa Klok. et Krytzka виявляли виражену ранозагоюючу дію на моделі трафаретної рани лабораторних тварин (пацюків). Ліквідація симптомів подразнення спостерігалась відповідно: через 167,0 ± 9,9 годин та 178,0 ± 13,9 годин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аминокислотный состав важнейшая характеристика биологической активности лекарственного сырья /А. В. Мазулин, Н. А. Калошина, О.Н. Денисенко, Эльбушаки Абдельхак и др. //Актуальні питання фармац. та медичної науки та практики: Зб. наук. ст.Запоріжжя,1999.Вип.IV. C.36.
2. Ахимикрин новый сесквитерпеновый лактон из Achillea micrantha
/А.Ж. Турмухамбетов, Н.М. Гафуров, С.М. Адекенов, В.А. Раздугин
//Новости органической химии и углехимии Центрального Казахста-
на. Караганда, 1993. С. 108 111.
2. Байсухамбетов М.А. Растения Казахстана источники получения новых лекарственных средств / М.А.Байсухамбетов, А.С.Аммосов, М.А.Омиралиев //Состояние и перспективы развития фармации в Сибири и на Дальнем Востоке. Томск, 1991. С. 110 111.
3. Баторова С.М. Лекарственные растения Забайкалья, используемые в тибетской медицине при лечении ран / С.М.Баторова, И.О.Убашеев //Ресурсы растит. покрова Забайкалья и их использование. Улан Удэ, 1991. С. 169 182.
4. Биологически активные вещества растительного происхождения //Б.Н. Головкин, Р.Н. Руденская, И.А. Трохимова, Шретер А.И. М.: Наука, 2001. 764 с.
5. Бондаренко А.К. Лекарственные растения юга Украины: заготовка, воспроизводство, применение /А.К.Бондаренко, В.Г.Чуб . К.: Ассоциация укр. экспортеров печатной продукции, 1992. С. 175 179.
6. Вивчення компонентного складу ефірних олій деревію паннонського і деревію степового флори України /В.М. Герасімов, О.В. Мазулін, С.В. Сур, О.М. Денисенко. //Фармац. журн. 2006. № 1. С. 86 89.
7. Відмінні морфолого анатомічні та мікроскопічні ознаки рослин роду деревій в лікарський сировині. Інформ. лист //Г.П.Смойловська., О.В.Мазулін.,О.М.Денисенко.,В.М.Герасимов.К.: Центр Укрмед-патентінформ” МОЗ України, 2007. № 17 2007. 4 с.
8. Використання лікарської рослинної сировини, що вміщує мікроелементи для підвищення імунітету дітей /А.І. Мостюк, М.Л. Люта, О.І. Лопатинська та ін. //Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики. Запоріжжя, 2004. Вип.XII, Т.1. С. 299 302.
9. Вымяткина З.К. Влияние Achillea asiatica Serg. на секреторную и экскреторную активность желудка /З.К.Вымяткина, В.И.Гриднева //Эксперим. и клинич. фармакология. 1997. Т. 60, №5. С. 54 57.
10. Возрастная динамика содержания сесквитерпеновых лактонов у Achillea nobilis /С.М. Адекенов, А.Н. Куприянов, А.Ж. Турмухамбетов, Бейсенбаева А.М. //Раст. ресурсы. 1991. Т . 27, вып. 37. С. 59 66.
11. Георгиевский В.П. Биологически активные вещества лекарственных растений /В.П.Георгиевский, Н.Ф.Комиссаренко, С.Е.Дмитрук. Новосибирск: Наука, Сибирское отделение,1990. 336 с.
12. Герасимов В.Н. Перспективные эфиромасличные виды рода Achillea L. флоры Юго Востока Украины /В.Н.Герасимов, С.В.Сур, А.В.Мазулин//Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. Запоріжжя , 2004. Вип. XIII. С . 205 209.
13. Герасимов В.Н. Биологическая активность густых экстрактов тысячелистников паннонского и степного флоры юговостока Украины //Актуальні проблеми клініч., експерим., профілакт. медицини та стоматології: матеріали Всеукр. наук. практ. конф. студентів та молодих вчених., м. Донецьк. Д.:Вид во ДДМУ, 2005. С. 178 179.
14. Герасімов В.М. Амінокислотний склад ефірноолійних видів роду деревій флори України /В.М.Герасімов, О.В.Мазулін, О.М.Денисенко //Фармац. журн. 2006. №3. С. 90 92.
15. Герасімов В.М. Оптимальні терміни заготівлі лікарської сировини деревію звичайного. Інформ. лист //В.М.Герасімов, О.В.Мазулін, О.М.Денисенко. К.: Центр Укрпатентінформ” МОЗ України, 2007. № 16 2007. 2 с.
16. Гипогликемический эффект экстракта тысячелистника азиатского /Э.И Волошина, В.В. Иванов, Г.И. Калинкина и др. //Состояние и перспективы развития фармации в Сибири и на Дальнем Востоке. Томск , 1991. С . 29 30.
17. Государственная Фармакопея СССР. Вып.1. Общие методы анализа /МЗ СССР. [11 изд.] М .: Медицина, 1987. 336 с.
18. Государственная Фармакопея СССР. Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье /МЗ СССР. [11 изд.] М.: Медицина, 1987. 400 с.
19. Губергриц А.Я. Лекарственные растения Донбасса /А.Я.Губергриц, Н.И.Соломченко. Донецк: Донбасс”, 1990. 279 c.
20. Гуральчук Ж.З. Забруднення навколишнього середовища та дія кадмію і цинку на рослини //Питання біоіндикації і екології: матеріали міжнародної конф., 2124 вересня 1998 р.Запоріжжя,1998.С. 89.
21. Деревій заплавний як можливе нове джерело азуленів /Н.О. Калошина, В.І. Мозуль, О.В. Мазулін, С.С. Стоянович //Фармац. журн. 1992. № 2. С. 32 34.
22. Державна Фармакопея України /Держ. Підприємство Науково експериментальний фармак. центр” 1 вид. Х.: РІРЕГ, 2001. 556 с., Доп.1. 2004. 520 с.
23. Дероум Э. Современные методы ЯМР для химического исследования /Э. Дероум, пер. с англ./ М.: Мир, 1992. 403с.
24. Динамика биологически активных веществ в онтогенезе тысячелистника обыкновенного /Г.И. Калинкина, А.В. Гришин, Е.А.
25. Серых и др. //Состояние и перспективы развития фармации в Сибири и на Дальнем Востоке. Томск, 1991, С. 29 30.
26. Доклінічне вивчення п’яти ефірноолійних лікарських рослин /В.С. Доля, В.И. Мозуль, О.В. Литвиненко О.В. та ін. //Лекарства человеку. Х., 2002. Т . XVII, №3. С . 15 17.
27. Елинов Н.П. Современные лекарственные препараты.: Справ. с рецептурой. 2 е изд. /Н.П.Елинов, Э.Г.Громова. СПб: Питер, 2002. 929 с.
28. Зенкевич И.Г. Аналитические параметры компонентов эфирных масел для их хроматографической и хромато масс спектро-метрической идентификации. Моно и сесквитерпены //Раст. ресурсы. 1996. Т. 32, вып. 1 2. С. 46 58.
29. Зенкевич И.Г. Аналитические параметры компонентов эфирных масел для их хроматографической и хромато масс спектро-метрической идентификации. Кислородсодержащие производные моно и сесквитерпеновых углеводородов //Раст. ресурсы. 1997. Т. 33, вып. 1. С. 16 28.
30. Зенкевич И.Г. Аналитические параметры компонентов эфирных масел для их хроматографической и хромато масс спектрометрической идентификации. Ацетаты терпеновых спиртов //Раст. ресурсы. 1999. Т. 35, вып. 1. С. 30 37.
31. Зенкевич И.Г. Интерпретация масс спектров органических соединений /И.Г.Зеннкевич, Б.В.Иоффе. Л.: Химия, 1986. 176 с.
32. Изучение ранозаживляющего действия водноспиртовых экстрактов растений, содержащих полифенольные соединения /Г.В. Мазулин, В.Н. Герасимов, А.В. Мазулин, Н.А. Калошина. //Лекарства человеку. Х., 2002. Т. XVII, №3. С. 39 41.
33. Изучение динамики накопления эфирного масла в перспективных видах рода Achillea L. /В.Н. Герасимов, Е.В. Гречаная, С.В. Сур, А.В. Мазулин и др. //Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. Запоріжжя , 2004. Вип. XII, Т. III. С . 144 147.
34. Исследования по разработке твердых лекарственных форм из водорастворимого экстракта тысячелистника обыкновенного /Л.В. Бензель, Л.Я. Роговская, Е.В. Бокшан, А.В. Тарасова. //Пути повышения эффективности фармац. науки и практики.Запорожье,1991. С. 420 421.
35. Калинкина Г.И. Химический состав эфирных масел некоторых видов тысячелистника флоры Сибири /Г.И.Калинкина, А.Д.Дембицкий, Т.П.Березовская //Химия растит. сырья. 2000. № 3. С. 13 18.
36. Калошина Н.А. Дополнительные возможности к рациональному использованию тысячелистника обыкновенного / Н.А.Калошина, В.И.Мозуль, А.В.Мазулин //Пути повышения эффективности фармац. науки и практики. Запорожье, 1991. С. 428.
37. Калошина Н.А. Виды родов полынь и тысячелистник ценный источник фармакологически активных азуленов / Н.А.Калошина, В.И.Мозуль //Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. Запоріжжя, 2001 Вип. VII. С . 52 54.
38. Карасек Ф. Введение в хроматомасс спектрометрию: / Ф. Карасек, Р.Клемент /Пер. с англ. М.: Мир, 1993. 237 с.
39. Кисличенко В.С. Минеральные вещества в организме человека и в растениях. Лекарственные растения источники минеральных веществ. //Вестник проблем биологии и медицины. 1997. №4. с. 19 32.
40. Кисличенко В.С. Якісне та кількісне визначення амінокислот у деяких представниках родин агрусові, бруслинні та ранникові. //Фармаком. 1999. №2. С. 22 24.
41. Кисличенко В.С. Минеральные вещества в организме человека и растениях. Патология и профзаболевания. //Провизор. 1999. - № 11. с. 32 34.
42. Ковальов В.М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин /В.М.Ковальов, О.І.Павлій, Т.І.Ісакова. [за ред. проф. В.М.Ковальова]. Х.: Прапор, вид во НФаУ, 2000. 704 .
43. Колесников М.П. Фенольные соединения в лекарственных растениях /М.П.Колесников, В.К.Гинс //Прикл. биохимия и микробиол. 2001. Т.37, №4. С.457 465.
44. Колуканов И.Е. Основные возбудители послеоперационных гнойных инфекций и их чувствительность к антибіотикам /И.Е.Колуканов, В.И.Уланова, Г.И.Беспалова //Вестн. хирургии им. И.М.Грекова. 1994. №5 6. С.18120.
45. Компедиум 2000/2001 лекарственные препрараты /[под ред. В.И.Коваленко, А.Г.Викторова] К.: Морион, 2000. 1456 с.
46. Коновалов Д.А. Сесквитерпеновые лактоны из Achillea millefolium L. / Д.А. Коновалов, В.А.Челомбитько //Химия природных соединений. 1991. №5.С.724725.
47. Коновалов Д.А. Природные азулены. //Раст. ресурсы. 1995 . Т. 31, вып. 1. С. 101 132.
48. Коробань Г. Вміст Zn, Cd, Cu і Pb в сировині деяких лікарських рослин / Г.Коробань, Г.Мегалінська //Еколого натуралістична творчість. Біологія шлях в майбутнє: Наук. метод. вісн. К.: УДЕНЦ, 1999. №2. С. 52 53.
49. Корниевская В.Г. Изучение элементного состава валерианы возвышенной и валерианы побегоносной /В.Г.Корниевская, Т.А.Бакланова, Ю.И.Корниевский //Фізіологічно активні речовини. 2001. - №2 (30). С. 92 95.
50. Корсун В.Ф. Фитотерапия аллергических заболеваний кожи /В.Ф.Корсун, А.А.Курбанова, С.Я.Соколов. Мн.: Полымя,1998.426 с.
51. Кортиков В.Н. Полная энциклопедия лекарственных растений /В.Н.Кортиков, А.В.Кортиков Ростов н/Д: Издат. Дом Проф. Пресс”, 2002. 800 с.
52. Красникова Т.О. Вивчення мікроелементного складу пагонів омели білої. //Фізіологічно активні речовини. 1999. - №1 (27). С. 105 107.
53. Кручинкина С.А. Фитохимическое и ресурсоведческое изучение травы тысячелистника / С.А.Кручинкина, Т.А. Бакланова //Состояние и перспективы современного лекарствоведения. Ярославль , 1997. С. 57.
54. Кудрин А.В. Микроэлементы /А.В.Кудрин, А.В.Скальній, А.А.Жаворонков М.: Изд во КМК, 2000. 537 с.
55. Куприянов А.Н. К систематике рода Achillea L. Южной Сибири / А.Н.Куприянов //Ботан. исслед. Сибири и Казахстана. 1998 . Вып.4. С. 18 26.
56. Курочкин Е.И. Лекарственные растения / Е.И.Курочкин Самара: АВС”, 2001. 558 c.
57. Куцик Р.В.Тысячелистник обыкновенный /Р.В.Куцик, Б.М.Зузук //Провизор. 2002. № 14 . С. 28 33.
58. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений /П.А. Кьосев М.: Эксмо Пресс, 2001. 992 с.
59. Лавренова Г.В. От всех болезней (Лекарственные растения полей и лесов): справочник /Г.В.Лавренова, В.К.Лавренов, В.Д.Онипко. Донецк: Отечество, 1994. 523 с.
60. Ладыгина Е.Я. Тысячелистник обыкновенный. Achillea millefolium L. //Фармация. 1991. Т. 40, №6. С. 90 92.
61. Лазурьевский Г.В. Практические работы по химии природных соединений /Г.В.Лазурьевский, И.В.Терентьева, А.А.Шампурин. М.: Высш. шк., 1996. 335 с.
62. Лекарственные растения в гастроэнтерологии: Справ. /Т.В. Зинченко, И.В. Стахив, Т.Я. Мякушко и др. К.: Наук. думка, 1989. 240 с.
63. Лікарські рослини: енциклопед. довідник / [під. ред. А.М. Гродзінський. К.: Вид во Українська енциклопедія”,1992. 544 с.
64. Литвиненко В.И. Природные флавоноиды //Технология и стандартизация лекарств: Сб. науч. тр. Х.: ООО ,,РИРЕГ”, 1996. С. 103 152.
65. Лобанов А.А. Исследование биологически активных флавоноидов в экстрактах из растительного сырья / А.А. Лобанов, В.В. Будаева, Г.В.Сакович //Химия растит. сырья. 2004. №1. С. 47 52.
66. Лякина М.Н. Изучение состава суммы терпеноидов настоек гомеопатических милефолиум, полученных из свежего и высушенного сырья. //Хим. фармац. журн. 2002. Т. 36, №8. С. 37 39.
67. Мазулин А.В.Идентификация и количественный анализ терпеноидов методом ПМР спектроскопии / А.В. Мазулин, О.Н.Карпов //Пути улучшения и повышения качества лек. обеспечения населения: материалы V съезда фармацевтов БССР, май 1989 г. Мн., 1989. С. 161 162.
68. Мазулін О.В. До питання стандартизації лікарської сировини рослин роду деревій / О.В.Мазулін, В.І.Мозуль, Н.О.Калошина //Актуальні питання фармац. науки та практики. Запоріжжя, 1995. С. 18 19.
69. Мазулин А.В. Биологически активные вещества растений рода тысячелистник флоры юговостока Украины / А.В.Мазулин, Н.А.Калошина, Р.Ю.Цимбалюк //Лекарства человеку: междунар. сб. науч. тр. по созданию и апробации новых лек. средств. Х., 1996. Т. II. С. 192 194.
70. Мазулин Г.В. Изучение антибактериальной активности биологически активных веществ представителей рода Achillea L. / Г.В.Мазулин, В.Н.Герасимов, А.В.Мазулин //Лекарства человеку. Х., 2002. Т. XVII, №3. С.37 39.
71. Мазулін Г.В. Новий підхід до використання відомостей про вміст амінокислот у рослинах роду чебрець, материнка та майоран в наукових дослідженнях та навчальному процесі /Г.В.Мазулін, О.В.Мазулін, Н.О.Калошина //Фармац. журн. 2002. №1. С. 65.
72. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2т.14е изд., перераб. и доп. М.: ООО Новая Волна”: Изд. во С.Б. Дивов, 2002. Т. 1-2.
73. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири /В.Г.Минаева; [5 е изд., перераб. и доп.] Новосибирск: Наука. Сиб. отд ние, 1991. 431 с.
74. Мінарченко В.М. Атлас лікарських рослин України. (хорологія, ресурси та охорона) /В.М. Мінарченко, І.А.Тимченко К.: Фіто-соціоцентр, 2002. 172 с.
75. Мінарченко В.М. Ресурси лікарських рослин в Україні. //Укр. ботан. журн. 2000. Т. 37, №1. С. 2126 .
76. Мінарченко В.М. лікарські судинні рослині України (медичне та ресурсне значення) /В.М.Мінарченко. Київ: Фітосоціоцентр, 2005. 324 с.
77. Мозуль В.І. Вивчення хімічного складу та протизапальної дії ефірної олії деревію дрібноквіткового /В.І.Мозуль, Н.О.Калошина, С.Д.Тржецинский //Актуальні питання фармац. науки та практики. Запоріжжя, 1995. С. 20.
78. Мозуль В.І. Фармакогностичне дослідження деревію заплавного / В.І.Мозуль, Н.О. Калошина, С.С.Стоянович //Актуальні питання фармац. науки та практики. Запоріжжя, 1995. С. 21.
79. Мозуль В.И. Изучение биологически активных веществ тысячелистника тонколистного //Актуальні питання фармац. науки та практики. Запоріжжя, 1998. Вип.2, т.1. С . 184 186 .
80. Мозуль В.І. Амінокислотний склад рослин роду деревій / В.І.Мозуль, О.В.Мазулін, Н.О.Калошина //Фармац. журн. 1997. № 1. С. 96 98.
81. Мозуль В.И. Изучение эфирных масел растений рода тысячелистник //Запорож. мед. журн. 2004. № 1. Т. 2. С. 93 94.
82. Мозуль В.И. Фитохимическое и микробиологическое исследование тысячелистника холмового /В.И.Мозуль, А.Н.Лесничая, Ю.В.Тимошик //Досягнення та перспективи розвитку фармац. галузі України: матеріали VI Національного з’їзду фармацевтів України, 28 30 вересня 2005 р. Х., 2005. С. 754 755.
83. Мусина Л.Т. Устойчивость к антибиотикам, фаголизабельность и вирулентность госпитальных штаммов золотистого стафилококка / Л.Т.Мусина, Н.А.Семина, Л.И.Фикс //Казан. мед. журн. 1995. Т. 76, № 5. С . 363 366.
84. Мустафаева С. Д. Эфирномасличность Achillea filipendulina Lam., произрастающей в Азербайджане /С.Д.Мустафаева, Є.Р. Ахмедова //Раст. ресурсы. 1989. Т . 25, вып. 1. С. 79 84.
85. Настойки, экстракты, эликсиры и их стандартизация /Под ред. В.Л.Багировой, В.А. Северцев