Прихода Ігор Вікторович. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми

Краткое описание

Прихода Ігор Вікторович. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003

Прихода І.В. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2003 р.
Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії у хворих на метаболічний синдром Х (МСХ).
У роботі вивчаються особливості основних параметрів амбулаторного добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми (АДМАТ та ЕКГ), структурно-функціонального стану міокарда і внутрішньосерцевої гемодинаміки, ішемії міокарда у хворих на МСХ у взаємозв'язку з головними показниками ліпідного та вуглеводного обміну, антропометричного обстеження під впливом монотерапії антагоністами рецепторів ангіотензину II першого типу (АРА II), інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), комбінованої терапії АРА II та селективними постсинаптичними a1 - адреноблокаторами.
Показана необхідність широкого впровадження в клінічну практику АДМАТ та ЕКГ з метою виявлення особливостей добового профілю АТ та ішемії міокарда у хворих на МСХ, адекватного вибору антигіпертензивних препаратів. Установлено особливості впливу антигіпертензивної терапії на показники АДМАТ та ЕКГ, ліпідного та вуглеводного обміну. Опрацьовані найбільш оптимальні схеми антигіпертензивної терапії у хворих на МСХ.

Хворі на МСХ мають особливості клінічного перебігу АГ (переважно нічну гіпертензію, з порушенням добового ритму АТ, більш значні ознаки пошкодження ЛШ з вираженою концентричною ГЛШ та частими епізодами ішемії міокарда), що зумовлює необхідність використання антигіпертензивних препаратів, які забезпечують корекцію АТ протягом доби з нормалізацією добового ритму АТ, мають нейтральний або позитивний ефект відносно метаболічних процесів, та органопротекторну дію. Цим вимогам відповідають інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, особливо в комбінації з селективними постсинаптичними a1- адреноблокаторами.
Характерними рисами АГ у хворих на МСХ є переважне підвищення АТ (особливо ДАТ) в нічній час, з більш високим рівнем показників навантаження міокарда тиском”: ІП, ІЧ, та підвищеною варіабельністю ДАТ.
Ступень підвищення АТ у хворих на МСХ залежить від вираженості порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), про що свідчить наявність кореляційних зв’язків між деякими показниками метаболізму та АДМАТ.
У хворих на МСХ у порівнянні з хворими на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності спостерігаються більш значні зміни параметрів ЛШ, про що свідчать результати ЕхоКГ обстеження (більш виражена ГЛШ, переважно концентричного типу). Вираженість ремоделювання серця при МСХ залежить як від перебігу АГ, так і від ступеню порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), що підтверджують встановлені кореляційні залежності між метаболічними показниками, результатами АДМАТ та ЕхоКГ обстеження.
Результати АДМЕКГ свідчать, що при МСХ значно частіше, ніж у хворих на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності, зустрічається як больова, так і безбольова (німа”) ішемія міокарда, більш значно виражена за розповсюдженістю, тривалістю, кількістю епізодів та ступенем депресії сегменту ST.
Існує зв’язок між епізодами ішемії міокарда з одного боку та рівнем АТ протягом доби, метаболічними порушеннями і ЕхоКГ показниками з іншого. Найбільший вплив на розвиток і загальну тривалість ішемії міокарда протягом доби мають підвищення ДАТ вночі, про що свідчить встановлена пряма кореляційна залежність між кількістю епізодів ішемії міокарда, її загальною тривалістю та площиною і показниками АДМАТ (середнім ДАТ вночі, ІЧ та ІП ДАТ вночі, ДІ ДАТ). Частота та тяжкість ішемії міокарда при МСХ залежить від ступеню метаболічних порушень (рівня ТГ, КА, ХС ЛПВЩ, індексу ЧІ), та структурно-функціональних параметрів ЛШ (ІММЛШ, ВТСЛШ).
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, особливо в комбінації з доксазозином сприяють корекції АГ з нормалізуючим впливом на добовий профіль АТ, показники навантаження міокарда тиском”. Відчутного впливу монотерапії на показники ліпідного та вуглеводного обміну не отримано, в той час як комбінація ірбесартану з доксазозином не тільки забезпечує найбільш виражений антигіпертензивний та антиішемічний ефект, але й сприяє поліпшенню метаболічних показників.
Комбінація антигіпертензивних препаратів з фібратами у хворих на МСХ сприяє покращенню показників ліпідного обміну: достовірному зниженню рівня ТГ та підвищенню рівня ХС ЛПВЩ. Найбільш суттєві позитивні зміни спостерігалися в групі хворих, що приймали комбінацію ірбесартана, доксазозина та ципрофібрата.