Приймак Іван Ананійович. Реабілітація репродуктивної функції при ендометріозі у хворих з безплідністю із застосуванням лапароскопічної хірургії

Краткое описание

Приймак Іван Ананійович. Реабілітація репродуктивної функції при ендометріозі у хворих з безплідністю із застосуванням лапароскопічної хірургії: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2005.

Приймак І.А.Реабілітація репродуктивної функції при ендометріозі у хворих з безпліддям із застосуванням лапароскопічної хірургії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, 2005.
В роботі наведені дані щодо розробки комплексних реабілітаційних заходів і аналізу ефективності лапароскопічних операцій при безплідності, асоційованої з ендометріозом. Раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів із використанням допоміжних репродуктивних технологій дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності при зовнішньому генітальному ендометріозі. Необхідність реабілітаційних заходів доведена дослідженнями гормональних та імунологічних взаємозв’язків.
Використання запропонованого нами комплексу реабілітаційних заходів, що включав удосконалену методику лапароскопічного видалення ендометріоїдних гетеротопій, імунокоригуючу терапії в післяопераційному періоді та застосування допоміжних репродуктивних технологій дозволили підвищити частоту відновлення репродуктивної функції у пацієнток з безплідністю, асоційованої з ендометріозом, до 33,33%.

У роботі наведені дані щодо розробки комплексних реабілітаційних заходів і аналізу ефективності лапароскопічних операцій при безплідності, асоційованої з ендометріозом. Раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів із використанням допоміжних репродуктивних технологій дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності при зовнішньому генітальному ендометріозі. Необхідність реабілітаційних заходів доведена дослідженнями гормональних та імунологічних взаємозв’язків.

Частота зовнішнього генітального ендометріозу, діагностованого під час лапароскопії в пацієнток із безплідністю, становила 25,9%. Первинна безплідність у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом діагностована в 68,9% випадків, вторинна - у 31,1%. Основними клінічними симптомами захворювання є: безплідність (53,4%), хронічний тазовий біль (42,1%), альгодисменорея (28,9%) та диспареунія (25,8%).
Ановуляція, що є однією з причин безплідності при зовнішньому генітальному ендометріозі, спостерігалась у 37,7% пацієнток, при цьому в 68,3% випадків на фоні гіперестрогенії, у 31,7% - гіпоестрогенії при нормальних показниках фолі- та лютропіну, пролактину та тестостерону.

У жінок з ендометріозом та безплідністю спостерігалось: зменшення Т-заг. лімфоцитів (СD3+) на 21,5%, без змін рівень СD4+ та збільшення відносної кількості СD8+ лімфоцитів, зростав лейкоцитарний індекс інтоксикації в 1,84 раза, різко знижувався імунорегуляторний індекс, що свідчило про зростання інтоксикації та зміни клітинної ланки імунітету, які проявляються в порушенні автономної імунної саморегуляції, у першу чергу, зниження розпізнавальної функції та підсилення супресорних механізмів у процесі формування імунної відповіді.
Лапароскопічне хірургічне лікування зовнішнього генітального ендометріозу І-ІІ стадії поширення та реабілітація репродуктивної функції з використанням загальноприйнятого комплексу препаратів, у тому числі, гормональних, сприяло настанню вагітності в 16,7% пацієнток.
Використання запропонованого комплексу реабілітаційних заходів, що включав удосконалену методику лапароскопічного видалення ендометріоїдних гетеротопій, імунокоригувальну терапію в після-операційному періоді та застосування допоміжних репродуктивних технологій дозволили підвищити частоту відновлення репродуктивної функції в пацієнток із безплідністю, асоційованої з ендометріозом, до 33,33%.