ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ КОМП’ЮТЕРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

На правах рукопису

КУТОВИЙ КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ

УДК 159.923:159.942

ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ КОМП’ЮТЕРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Аршава Ірина Федорівна,
член-кореспондент АМТН України
доктор психологічних наук,
професор

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………...... 4
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ ……………......
12
1.1. Визначення поняття «емоційна стійкість» і підходи до її діагностики за показниками ефективності діяльності людини у реальних екстремальних ситуаціях …………………………………

12
1.2. Психічні стани як форма концентрованого прояву стійкої диспозиції до збереження або втрати гомеостазу у складних ситуаціях діяльності і діагностика емоційної стійкості за змінами психічного стану в емоціогенних ситуаціях………………………...

26
1.3. Підходи до «виведення» процедури діагностики емоційної стійкості поза межі реальної професійної діяльності …………….
43
Висновки до першого розділу …………………………………………....... 58
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО РОЗШИРЕННЯ ПРОГНОСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОМП’ЮТЕРНОЇ МОДЕЛІ ДІАГНОСТИКИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ …………………………………………………….

61
2.1. Забезпечення умов для зміни психічного стану людини при комп’ютерному моделюванні інформаційно-перероблюваної діяльності як основи для діагностики емоційної стійкості………...

61
2.2. Обґрунтування вибору діагностичних параметрів імпліцитної оцінки емоційної стійкості людини за показниками змодельованої інформаційно-перероблюваної діяльності …..……………………...

83
2.3. Обґрунтування вибору методичного забезпечення для експериментальної перевірки валідності прогностичної моделі комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини …….........
Висновки до другого розділу ………………………………………...…….

131
139

РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ПРОГНОСТИЧНОЇ МОДЕЛІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ……………………………...

142
3.1. Мета, завдання та організація досліджень…………………… 142
3.2. Результати дослідження та їх інтерпретація ………………... 144
Висновки до третього розділу ……………………………………………... 169
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. 177
ДОДАТКИ …………………………………………………………………... 196

ВСТУП

Актуальність теми. Діагностика емоційної стійкості людини належить до категорії важливих теоретичних і прикладних проблем психології. Якщо раніше вона вважалась актуальною переважно для прогнозування успішності функціонування людини в екстремальних умовах професійної діяльності, то зараз у зв’язку з докорінними змінами й ускладненням соціально-економічних умов життєдіяльності людини проблема набуває актуальності й у більш широкому контексті. Останнє висуває на чергу денну пошук нових підходів до прогнозування цієї властивості суб’єкта, зокрема визначення підходів до розробки проективних методів діагностики, серед яких провідну роль відіграє відображена (опосередкована) або так звана імпліцитна діагностика, яка може здійснюватись, зокрема, із застосуванням комп’ютерних технологій.
Згідно з традицією, започаткованою О. Р. Лурія, емоційну стійкість діагностували безпосередньо в екстремальних умовах діяльності, а операційними ознаками цієї властивості людини вважали показники ефективності виконання відповідних видів діяльності, що розглядались як ознаки надійності людини, її психологічної готовності до діяльності у складних умовах, здатності до усвідомленої саморегуляції поведінки, адаптивності до змінюваних умов життєдіяльності (Л. М. Аболін, Л. Г. Дика, Н. Д. Завалова, П. Б. Зільберман, М. С. Корольчук, В. О. Пономаренко, О. Я. Чебикін та інші).
«Виведення» процедури діагностики емоційної стійкості за межі контексту специфічних видів професійної діяльності дало поштовх для пошуку ознак цієї інтегративної властивості особистості у глибинних проявах психічного – психічних станах. Останні, як правомірно підкреслює С. Д. Максименко, виступають не тільки ланцюгом, що пов’язує психічні процеси і психологічні властивості особистості, а й формою віддзеркалення ставлень суб’єкта до власних психічних виявлень.
Проте, оцінка ознак збереження стабільності (гомеостазу) як ознаки емоційної стабільності, або появи його змін (порушення гомеостазу) як ознаки емоційної вразливості (І. Ф. Аршава, Л. Г. Дика, Є. П. Ільїн, Е. Л. Носенко, В. В. Суворова та ін.) вимагає застосування спеціальних засобів реєстрації змін у стані, що можливо лише у специфічних видах діяльності. Не забезпечує необхідної інформативності і спосіб діагностики емоційної стійкості за допомогою тестів-самозвітів, із застосуванням яких здійснюється ретроспективна оцінка звичних станів (О. О. Прохоров).
Тому в останнє десятиріччя у галузі психології особистості спостерігається зростання інтересу до імпліцитної діагностики не тільки станів людини, а й її диспозиційних особистісних властивостей, ставлень до оточуючого світу, установок, рівня тривожності, Я-концепції, навичок і досвіду, що здійснюється із застосуванням процесуальних моделей, які реалізуються засобами комп’ютерних технологій (A. G. Greenwald, B. Egloff, S. Schmukle). Застосування засобів імпліцитної діагностики дозволяє здійснювати прогнозування емоційної стійкості людини до того, як вона потрапляє в екстремальні ситуації діяльності. Це робить пошук імпліцитних методів діагностики актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку психології.
Власно це й обрано основною проблемою даного дисертаційного дослідження, яке присвячено розкриттю різноаспектних можливостей прогностичної моделі комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з науковою темою держбюджетної науково-дослідної роботи факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара «Форми виявлення стресостійкості людини і шляхи автоматизації процедури її прогнозування» (номер держреєстрації 0108U000633), у виконанні якої автор дисертації брав безпосередню участь як штатний виконавець на посаді молодшого наукового співробітника (довідка №553-550 від 03 січня 2013 р.).
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 7 від 23 лютого 2012 р.), узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (протокол № 8 від 30 жовтня 2012 р.) та уточнена на засіданні вченої ради факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 3 від 13 листопада 2012 р.).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й емпіричній перевірці можливостей розширення прогностичного потенціалу комп’ютерної моделі діагностики емоційної стійкості людини, що розроблена у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара на рівні винаходу (патент України № 91842, 2010 р.).
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:
1) на підставі теоретичного аналізу психологічних механізмів виникнення в людини стану емоційної напруженості (або, навпаки, збереження гомеостазу) при появі загрози переживання «неуспіху», змодельованої в умовах виконання перцептивно-мнемічної діяльності, довести можливість прогнозування відповідних тенденцій поведінки у функціонально еквівалентних реальних ситуаціях життєдіяльності;
2) розширити набір діагностичних параметрів оцінки емоційної стійкості людини при її комп’ютерному прогнозуванні за показниками появи змін у характеристиках перебігу змодельованих пізнавальних процесів;
3) експериментально перевірити прогностичну валідність моделі шляхом застосування двох передбачених нею форм фіксації відповідей виконавця на завдання змодельованої перцептивно-мнемічної діяльності: моторної (за допомогою маніпулятора «миша») і усної (при застосуванні голосового вводу інформації);
4) обґрунтувати прогностичну валідність змін у характеристиках ефективності виконання змодельованої перцептивно-мнемічної діяльності (як форми прояву змін у стані людини) на різних етапах виконання діяльності: першому (реакція на новизну ситуації); другому (реакція на переживання неуспіху, якого неможливо запобігти); третьому (можлива «післядія» пережитого неуспіху);
5) емпірично перевірити прогностичну валідність моделі за допомогою порівняння успішності виконання змодельованої інформаційно-перероблюваної діяльності суб’єктами: а) з різними диспозиційними ознаками емоційної стійкості/емоційної вразливості (рівень нейротизму, відкритості новому досвіду, толерантності до невизначеності і т. ін.); б) з різними рівнями сформованості суб’єктної активності, мотиваційних характеристик, адаптаційних ресурсів особистості; в) з різними наслідковими результатами емоційної стійкості (психологічне благополуччя).
Об’єктом дослідження виступає емоційна стійкість людини.
Предмет дослідження – нові прогностичні можливості комп’ютерної моделі діагностики емоційної стійкості людини за показниками перцептивно-мнемічної діяльності.
Визначення нових діагностичних можливостей комп’ютерного прогнозування емоційної стійкості людини здійснено із спиранням на відповідні дослідження з проблем імпліцитної діагностики емоційної стійкості, започатковані у Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара І. Ф. Аршавою (2002 р., 2006 р., 2007 р.). Враховані також результати досліджень інших авторів, зокрема Л. М. Аболіна, Г. О. Балла, В. О. Бодрова, І. О. Васильєва, Л. Г. Дикої, О. Ф. Іванової, Є. П. Ільїна, Е. Л. Носенко, Я. Рейковського, О. П. Санникової, М. Л. Смульсон, В. В. Суворової, Б. М. Теплова, О. Я. Чебикіна, P. Cramer, N. Endler, J. Parker та ін.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань обрано такі методи дослідження: теоретичні (метод порівняльного та системного аналізу і узагальнення наукових даних за проблематикою дослідження, моделювання, що застосовувались для узагальнення теоретико-методологічних засад дослідження закономірностей прояву у психічних станах людини ознак емоційної стійкості та стійких рис особистості); емпіричні (квазі-експеримент, психологічне тестування); методи математичної обробки даних (кластерний аналіз (алгоритм К-середніх), встановлення розбіжностей між вибірками за показниками змінних за допомогою критерію t-Стьюдента та критерію * кутового перетворення Фішера); інтерпретаційні (аналіз, синтез, систематизація отриманих даних, порівняння з результатами інших досліджень).
На різних етапах дослідження у застосуванні до різних вибірок було використано такі методичні засоби: «Шкали психологічного благополуччя» (SPW) К. Д. Ріф (адаптована О. М. Знанецькою); методика «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» С. Нормана, Д. Ендлера, Д. Джеймса, М. Паркера (адаптована Т. Л. Крюковою); опитувальник стратегій та атрибуцій «SAQ» (адаптований В. Н. Духневичем); шкала реактивної та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера в адаптації Ю. Л. Ханіна; «Тест смисложиттєвих орієнтацій» («СЖО») Д. О. Леонтьєва; опитувальник для діагностики п’яти факторів особистості Л. Голдберга в адаптації Л. Ф. Бурлачука, Д. К. Корольова; опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» («ССП-98») В. І. Моросанової; опитувальник «Контроль за дією» («НАКЕМР-90») Ю. Куля, адаптований С. А. Шапкіним; багаторівневий особистісний опитувальник для визначення особистісного адаптаційного потенціалу А. Г. Маклакова та С. В. Чермяніна; опитувальник нетерпимості до невизначеності Р. Нортона, методика «Індивідуально-типологічний опитувальник» Л. М. Собчик.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що під час виконання дисертаційного дослідження:
– вперше розкрито нові діагностичні можливості «Способу прогнозування емоційної стійкості людини», розробленого у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, на підставі аналізу особливостей реагування суб’єктів з різними диспозиційними ознаками емоційної стійкості/емоційної вразливості: на новизну ситуації, на ситуацію переживання неуспіху, якого об’єктивно неможливо запобігти, на необхідність продовження діяльності безпосередньо після неуспіху;
– дістало подальший розвиток забезпечення можливості застосування для прогнозування емоційної стійкості людини аналізу характеристик моторної діяльності та усного мовлення як методів імпліцитної оцінки стану людини;
– на підставі результатів емпіричного дослідження доповнено набір диспозиційних параметрів притаманності суб’єктам стійкої схильності до вибору активної стратегії подолання стресу як форми прояву стійкої контекстуалізованої інтегративної риси особистості;
– дістало подальший розвиток уявлення про запропоновані інформативні операційні ознаки емоційної стійкості/емоційної вразливості, які вимірюються при її комп’ютерному моделюванні у вигляді асиметрії показників ефективності виконання двох взаємопов’язаних видів інформаційно-перероблювальної діяльності, як ознак ускладнень у перебігу психічних процесів, звуження поля уваги, недостатньої ефективності саморегуляції діяльності під час її виконання, самоініційованого підсвідомого зменшення інтенсивності інформаційного навантаження;
– дістало подальший розвиток уявлення про опосередкованість форм виявлення емоційної стійкості людини її стійкими особистісними властивостями, зокрема ознаками суб’єктної активності;
– дістало подальший розвиток уявлення про можливості урахування особливостей перебігу вищих психічних функцій (зокрема, мовлення) та інтегративних ознак особистості (психологічного благополуччя) для розробки опосередкованих форм діагностики емоційної стійкості.
Практичне значення одержаних результатів дослідження зумовлено забезпеченням можливості «виведення» процедури діагностики емоційної стійкості людини поза межі реальної діяльності людини в екстремальних умовах завдяки використанню інформаційних технологій для моделювання стресогенних умов діяльності. Апробований у дослідженні метод прогнозування емоційної стійкості людини впроваджено у навчальний процес: Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара при викладанні дисциплін «Загальна психологія», «Інженерна психологія», «Практикум із загальної психології» (довідка № 88-552-493 від 28.12.2012 р.); Запорізького національного університету при викладанні дисциплін «Експериментальна психологія», «Психодіагностика», «Практикум із загальної психології» (довідка № 162/01-25 від 12.12.2012 р.); Дніпропетровської Академії митної служби України при викладанні дисципліни «Психологія управління» (акт впровадження від 17.12.2012 р.); у роботу Науково-методичного центру дистанційного навчання НАПН України при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара (довідка № 88-552-492 від 28.12.2012 р.). Комп’ютерний метод діагностики емоційної стійкості використовується при проведенні емпіричних досліджень у межах дипломних робіт студентів та науково-дослідних робіт науковців факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Достовірність і надійність результатів дослідження забезпечена адекватним теоретичним обґрунтуванням вихідних положень емпіричного дослідження, використанням методів, релевантних завданням, предмету й об’єкту дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, застосуванням надійних методів статистичної обробки отриманих даних.
Особистий внесок здобувача. У монографії «Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини», статтях та тезах доповідей, написаних у співавторстві з науковим керівником проф. Аршавою І. Ф. та керівником держбюджетної НДР проф. Носенко Е. Л., здобувачу належить обґрунтування конструктивних аспектів розробки моделі, організація, здійснення і оцінка результатів емпіричної перевірки її прогностичної валідності.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені і обговорювались на Міждисциплінарній науково-практичній конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (м. Київ, 2009 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Створення психологічних передумов для збереження здоров’я молоді в процесі навчання» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.), на Міжнародному науково-практичному форумі «Наука і бізнес – основа розвитку економіки» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.), на VIIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення вищої школи – 2012» (м. Софія, Болгарія, 2012 р.), а також на щорічних підсумкових наукових конференціях факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Публікації. Основний зміст і результати роботи відображені у 10 публікаціях, серед яких 1 монографія, 5 – у провідних наукових фахових виданнях України, 4 – у матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (185 найменувань, з них 29 – іноземною мовою), 8 додатків. Повний обсяг дисертації – 215 сторінок, у тому числі: основний зміст викладено на 176 сторінках, список використаних джерел – на 19 сторінках, додатки – на 20 сторінках. Робота містить 26 таблиць та 12 рисунків на 24 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі теоретичного аналізу змісту феномену емоційної стійкості людини та емпіричної перевірки способу комп’ютерного прогнозування цієї особистісної властивості доведено, що прогностична модель, покладена в основу даного способу діагностики емоційної стійкості, забезпечує її адекватне прогнозування поза межами реальної професійної діяльності в екстремальних умовах.
Отримані у дослідженні результати відкривають принципово нові перспективи вирішення актуальної практичної задачі психології – підвищення якості відбору кадрів як для складних видів професійної діяльності, що вимагають високого рівня емоційної стійкості людини, так і для прогнозування адаптації до ситуації неуспіху представників інших видів діяльності: навчальної, спортивної, підприємницької, управлінської, виконавчої тощо.
1. У роботі обґрунтовано, що передумовою успішності розробки новітніх імпліцитних методів прогнозування емоційної стійкості є урахування теоретичних і практичних здобутків попередніх етапів дослідження феномену, згідно з якими емоційна стійкість і емоційна вразливість можуть протиставлятись як різні властивості особистості за критерієм їх значущості для успішного врівноваження суб’єкта із змінюваним середовищем або відновлення гомеостазу, а також новітніх уявлень щодо ролі динамічних контекстуалізованих властивостей особистості у забезпеченні успішності регуляції поведінки.
2. Розширено уявлення про можливості здійснення за допомогою даної моделі макро- і мікроаналізу особливостей реагування суб’єкта на вірогідні емоціогенні подразники, зокрема, на новизну і невизначеність ситуації, несподівану появу ускладнень, яких неможливо запобігти і які створюють загрозу успішному виконанню діяльності. Реагування суб’єкта на зміни в умовах виконання змодельованої діяльності оцінюється при цьому за низкою показників, зокрема, за обраним суб’єктом модусом переробки інформації (цілісно-інтуїтивним або послідовно-аналітичним); за відображеними в характері виконання змодельованої діяльності ознаками орієнтації суб’єкта на дію, або на стан; за паралінгвістичними показниками комунікативної (мовної) діяльності суб’єктів, включених у модель комп’ютерної діагностики завдяки використанню комбінованої – наочно-образної і мовної – форми пред’явлення інформації, яку суб’єкту необхідно переробляти в процесі виконання змодельованої перцептивно-мнемічної діяльності.
3. У роботі розширено уявлення про прогностичну валідність моделі комп’ютерної діагностики емоційної стійкості, за допомогою якої можна забезпечувати стимулювання переживання досліджуваними реальної ситуації неуспіху. Це реалізується шляхом введення завдань, обсяг інформації в яких перевищує природний обмежений обсяг короткочасної пам’яті людини. Створені у такий спосіб умови виникнення «стресу неуспіху» стимулюють вірогідність появи емоцій, що мають джерелом гностичний конфлікт і можуть дестабілізувати розумову діяльність. Ці емоції, як встановлено у роботі, призводять до появи невпевненості і ранньої відмови від виконання завдань, створюючи основу для подальшого зниження якості діяльності у заключній серії завдань тесту. При емпіричній перевірці прогностичного потенціалу обраної моделі простежено, що негативні емоції згаданого типу можуть також породжувати і наполегливі спроби неуспішного продовження виконання завдань, і збереження непродуктивної цілі, яка ще більше підсилює емоційну напруженість.
4. Теоретично і практично обґрунтовано, що лише емоційно стійкі суб’єкти, які впевнені у власній ефективності і характеризуються суб’єктною активністю, можуть на достатньо ранньому етапі усвідомити неможливість успішного виконання завдань у другій серії тесту, відмовитися від непродуктивної мети, сформувати цільове новоутворення і зберегти гомеостаз, що виявляється в успішному виконанні діяльності в третій серії, тобто у відсутності «післядії» стресу.
Розглянута в дисертації прогностична модель комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини, що базується на глибинному психологічному аналізі змодельованої діяльності, забезпечує широкі можливості для оцінки суб’єктивної складності діяльності досліджуваних з різними характеристиками емоційної стійкості.
5. Емпірично встановлено, що варіант модифікації розглянутої у дисертації моделі у звуковому форматі надає додаткову інформацію для імпліцитної оцінки стану за характеристиками мовлення, зокрема за показниками темпу артикулювання і паузації та похідними від них параметрами, такими як: середня тривалість відрізку мовлення, який людина може породжувати без пауз хезитації; латентні періоди реакцій; співвідношення тривалості вокалізації до сумарної тривалості пауз. Висока інформативність даних параметрів для розпізнавання стану емоційної напруженості доведена та обґрунтована із спиранням на проаналізовані у дисертації дослідження. Зокрема, виникнення тривоги на етапі пригадуванні інформації, тобто на етапі продукування відповідей, свідчить про вплив мовної тривожності на процес переробки інформації.
У процесі емпіричного дослідження встановлено, що у досліджуваних з найвищим рівнем показників вірно ідентифікованих позивних та фігур у завданнях тесту зафіксована відсутність змін у функціональному стані досліджуваних, про що свідчать: нижчі показники латентних періодів реакцій на запитання тесту; високі показники співвідношення кількості вірно ідентифікованих позивних та фігур до усередненої тривалості відповіді в кожній серії завдань; менша кількість та тривалість «пауз невпевненості» у відповідях.
6. Прогностична валідність комп’ютерної моделі діагностики емоційної стійкості людини підтверджена також шляхом порівняння параметрів успішності виконання змодельованої інформаційно-перероблюваної діяльності суб’єктами з різними диспозиційними ознаками емоційної стійкості/емоційної вразливості. Встановлено, зокрема, що особи з порівняно більш високими особистісними диспозиціями до емоційної стійкості і більш високими показниками суб’єктної активності більш успішно виконують завдання комп’ютерної методики прогнозування емоційної стійкості.
7. Отримані у даному досліджені емпіричні дані надали можливість оцінити адекватність моделі комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини й шляхом встановлення розбіжностей в успішності виконання змодельованої інформаційно-перероблюваної діяльності в осіб з різними рівнями сформованості специфічних адаптаційних ресурсів особистості. Зокрема, встановлено, що серед осіб, які успішно виконують завдання комп’ютерного тесту прогнозування емоційної стійкості, зареєстрована більш висока відсоткова частка тих, хто надає перевагу стратегії концентрації на проблемі, тобто найбільш продуктивній за стресових умов стратегії поведінки, водночас серед осіб, які мають низькі показники прогнозованої емоційної стійкості, більша відсоткова частка досліджуваних надає перевагу стратегіям уникнення та емоційного реагування. Ці дані підтверджують новітні гіпотези про можливість розгляду так званих «специфічних адаптацій» як контекстулізованих інтегративних рис особистості (а не набору стратегій подолання стресу).
Отримано також емпіричні дані про те, що досліджувані з високими показниками смисложиттєвих орієнтацій більш успішно впорюються із стресом неуспіху, який моделюється за допомогою прогностичної моделі комп’ютерної діагностики стійкості людини.
Доведено, що за допомогою моделі можна адекватно прогнозувати рівні емоційної стійкості. Про це свідчать наслідки емоційної стійкості людини: у кластері осіб, до якого належать досліджувані з більш високими показниками ефективності виконання завдань комп’ютерного тесту, представлена більша кількість осіб з високими показниками психологічного благополуччя.
Подальші перспективи досліджень прогностичного потенціалу методів імпліцитної діагностики емоційної стійкості ми пов’язуємо з перевіркою їх валідності і надійності на вибірках досліджуваних, сформованих з представників різних професійних груп, що працюють у реальних стресогенних умовах. Серед них можна знайти більш високу відсоткову частку осіб, які вже мали можливість перевірити рівень власної стресостійкості у реальних екстремальних умовах.
Перспективним є також продовження перевірки валідності методів імпліцитної діагностики емоційної стійкості на особах різних вікових груп з метою встановлення внеску у формування цієї властивості генетичних факторів порівняно з факторами досвіду діяльності в екстремальних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. с. 1779329 СССР, МПК5 А61В5/16. Способ определения эмоциональной устойчивости оператора / В. В. Кормачев (СССР). – №4887120 ; заявл. 11.10.90 ; опубл. 07.12.92, Бюл. № 45.
2. Аболин Л. М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека / Л. М. Аболин. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1987. – 262 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 335 с.
4. Алфимова М.В. Психогенетика агрессивности / М. В. Алфимова, В. И. Трубников // Вопр. психол. – 2000. – №6. – С. 112-123.
5. Аршава І. Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини / І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко. – Д. : Вид-во ДНУ, 2008. – 468 с.
6. Аршава І. Ф. Експериментально-психологічні та психофізіологічні методи дослідження в авіаційній психології і медицині : методичні рекомендації / І. Ф. Аршава. – Д.: РВВ ДНУ, 2002. – 24 с.
7. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини і її діагностика / І. Ф. Аршава. – Д.: Вид-во ДНУ, 2006. – 336 с.
8. Аршава И. Ф. Личностные детерминанты устойчивости к стрессу и поведенческие стратегии авиационных специалистов / И. Ф. Аршава // Человек в экстремальных условиях: проблема здоровья, адаптации и работоспособности: ІІІ международ. наук.-практ. конгресс. – М., 2002. – С. 16.
9. Аршава І. Ф. Суб’єктивне благополуччя і його індивідуально-психологічні та особисті кореляти /І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Сер. «Педагогіка і психологія». – 2012. – Т. 20, вип. 18, № 9/1. – С. 3–10.
10. Балл Г. А. Для розробки теоретичної моделі вільної особистості / Г. А. Балл //Психологія суб’єктивної активності особистості. – К., 1993. –С.12-13.
11. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие / Г. А. Балл // Психол. журн. – 1997. – Т. 18, №5. – С. 7 – 19.
12. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии / Г. А. Балл // Вопр. психол. – 1989. – № 1. – С. 92 –100.
13. Береговой Г. Т. О стилях поведения операторов в экстремальных условиях деятельности / Г. Т. Береговой, О. И. Жданов // Психол. журн. – 1992. – Т. 13, № 6. – С. 49–53.
14. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности / В. А. Бодров. – М.: Per SE, 2001. – 511 с.
15. Бодров В. А. Психология и надёжность: человек в системе управления техникой / В. А. Бодров, В. Я. Орлов. – М.: Изд-во «Ин-т психологии РАН», 1998. – 288 с.
16. Бодров В. А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы / В. А. Бодров. – М. : Ин-т психологии РАН, 1995. – 128 с.
17. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М., 1968. – 464 с.
18. Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика / С. І. Болтівець. – К., 2000. – 303 с.
19. Большакова А. М. Розвиток фрустраційної толерантності як складової довготривалої готовності до праці в екстремальних умовах / А. М. Большакова // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. Психологія. – 2002. – № 472. – С. 25–28.
20. Большакова А. М. Фрустраційна толерантність у структурі психологічної готовності до професійної дії в екстремальних умовах // Наук. зап. ХВУ. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – 2000. – Вип. 6. – С. 199–205.
21. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – 672 с.
22. Боровиков А. М. Определение модуса контроля над деятельностью и его роль в формировании и преодолении напряжённости / А. М. Боровиков / Сб. «Методики диагностики психических состояний и анализа деятельности человека». – М.,1994. – С. 43–61.
23. Бурлачук Л. Ф. Адаптация опросника для диагностики пяти факторов личности / Л. Ф. Бурлачук, Д. К. Королёв // Вопр. психол. – 2001. – № 1. – С. 126–134.
24. Васильев И. А. К вопросу о личностных детерминантах мыслительной деятельности / И. А. Васильєв // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. – 1989. – №3. – С. 33 – 42.
25. Васильев И. А. Влияние индивидуальных психологических различий на процесс решения проблем / И. А. Васильєв, Ю. Куль // Вопр. психол. – 1985. – №1. – С. 140–148.
26. Васильєв И. А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности / И. А. Васильєв // Психол. журн. – 1998. – № 4. – С. 49–60.
27. Васильєв И. А. Эмоции в системе мыслительной деятельности / И. А. Васильєв //Эмоциональная регуляция учебной деятельности. – М.: АН СССР, 1988. – С. 11–16.
28. Васильєв И. А. Эмоции и мышление / И. А. Васильев, В. Л. По-плужный, О. К. Тихомиров. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 192 с.
29. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М.: РПА, 1998. – 262 с.
30. Вилюнас В. К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни / В. К. Вилюнас // Психол. журн. – 1997. – №3. – С. 26–34.
31. Витт Н. В. Речь и критическая ситуация / Н. В. Витт // Предварительные материалы экспериментальных исследований по психолингвистике. – М., 1974.
32. Власов В. Д. Некоторые проблемы авиационного медицины гражданской авиации стран содружества независимых государств / В. Д. Власов, Д. Р. Валеева // Человек в экстремальных условиях: проблемы здоровья, адаптации и работоспособности : материалы 3-го междунар.науч.-практ.конгресса. – М., 2002. – С. 22 – 23.
33. Гамаль Е. И. Особенности психологического состояния юных спортсменов в процессе предсоревновательной подготовки / Е. И. Гамаль //Новые исследования в психологии и возрастной физиологии . – 1990. – № 2. – С. 16–23.
34. Ганзен В. А. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека / В. А. Ганзен, В. Н. Юрченко // Эксперим. и прикл. психол. – Вып. 10. Психические состояния. – Л., 1981. – 156 c.
35. Гарбер Е. И. Устойчивость мнемических функций как основа психологической устойчивости профессиональной деятельности / Е. И. Гарбер // Психологическая устойчивость профессиональной деятельности. – Москва-Одесса, 1984. – С. 37–39 .
36. Гельгорн Э. Эмоции и эмоциональные расстройства. Нейрофизиологические исследования / Э. Гельгорн , Дж. Луфборроу. – М., 1964.
37. Голиков Ю. Я. Проблемы методологических оснований анализа межличностных взаимодействий в психологических исследованиях / Ю. Я. Голиков, А. Н. Костин //Психол. журн. – 1995. – Т. 16, № 4. – С. 11–24.
38. Горбов, Ф. Д. Психоневрологические аспекты труда операторов / Ф. Д. Горбов, В. И. Лебедев. – М., 1975.
39. Горбов Ф. Д. О «помехоустойчивости» оператора / Ф. Д. Горбов // Инженерная психология. – М., 1964.
40. Гримак Л. И. Психические состояния летчиков и формы их проявления в полете / Л. И. Гримак, В. А. Пономаренко //Военно-медицинский журнал. –1971. – №5. – С. 72 – 76 .
41. Денисов В. А. Сравнительный анализ операторской деятельности и ее срывов // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. – М.: Наука, 1985. – С. 38–62.
42. Дикая Л. Г. Деятельность и функциональное состояние: активационный компонент деятельности / Л. Г. Дикая //Психологические проблемы профессиональной деятельности. – М.: Наука, 1991. – С. 93–111.
43. Дикая Л. Г. Психология саморегуляции функционального состояния субъекта в экстремальных условиях деятельности : автореф. дис. … д-ра психол. наук: 19.00.03 / Л. Г. Дикая; Ин-т психол. РАНМ. – М., 2002. – 40 с.
44. Дьяченко М.И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович, В. А. Пономаренко. – Минск: Университет, 1985. – 206 с.
45. Дьяченко М. И. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости / М. И. Дьяченко, В. А. Пономаренко // Психол. журн. – 1990. – №1. – С. 106-112.
46. Евдокимов В. И. Психологические исследования лётного состава в соответствии с задачами первичной психопрофилактики неврозов и психосоматических заболеваний: Автореф. дис… канд. мед. наук: 19.00.04 /Ленингр. науч.-иссл. психоневр. ин-т им. В.М.Бехтерева. – Л., 1987. –24 с.
47. Елисеева И. М. Соотношение субъективных и объективных показателей эмоционального возбуждения до экзамена и после него/ И. М. Елисеева, Е. П. Ильин, Н. А. Качанова //Психофизиологическое изучение учебной и спортивной деятельности. – Л., 1981. – С. 82 – 85.
48. Завалова Н. Д. Психологические состояния человека в особых условиях деятельности / Н. Д. Завалова, В. А. Пономаренко // Психол. журн. – 1983. – Т.4, №6. – С.92 – 105.
49. Занковский А. Н. Психическая напряжённость как свойство личности / А. Н. Занковский // Психическая напряжённость в трудовой деятельности. – М.: Наука, 1999. – С. 225-237.
50. Зильберман Н. Б. Эмоциональная устойчивость оператора / Н. Б. Зильберман // Очерки психол. труда. – М., 1974. – 308.
51. Зинченко В. П. Миры сознания и структура сознания / В. П. Зинченко // Вопросы психологии. – 1991. – №2. – С.24 – 36.
52. Зинченко В. П. Проблемы психологии развития (читая О.Мандельштама) / В. П. Зинченко // Вопросы психологии. –1991. – №5. – С.146.
53. Иванова Е. Ф. Изучение взаимопереходов мышления и памяти / Е. Ф. Иванова // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. – 1989. – №1. – С.9-12.
54. Иванова Е. Ф. О специфике мнемического воздействия, выполняемого после мыслительного / Е. Ф. Иванова // Вестн. Харьк. ун-та. – 1989. – № 337. – С. 31-33.
55. Ильин Е. П. Состояние наивысшей готовности и работоспособности спортсмена / Е. П. Ильин // Спортивная психология в трудах отечественных специалистов. – СПб: Питер, 2002. – С. 253–260.
56. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека / Е. П. Ильин. – СПб: Питер, 2005. – 412 с.
57. Каган М. С. Системный подход и гуманитарное знание. – Л.: Наука, 1991. – 340 с.
58. Калин В. К. Воля и психологическая устойчивость. Профессиональная психологическая устойчивость профессиональной деятельности / В. К. Калин. – М.-Одесса, 1984. – С. 71 – 75.
59. Карамушка Л. М. Синдром професійного «вигорання» у вчителів: гендерні аспекти / Л. М. Карамушка, Т. В. Зайчікова. – К.: Міленіум, 2003. – 40 с.
60. Карпенко З. С. Аксіопсихологія особистості /З. С. Карпенко – К.: ТОВ «Міжн. фін. агенція», 1998. – 216 с.
61. Клименко В. В. Генеза механізму почуттів людини / В. В. Клименко // Вісн. Київськ. міжнар. ун-ту. Сер. «Психологічні науки». 2004. – Вип.4. – С. 39-55.
62. Клименко В. В. Механизмы психомоторики человека |/ В. В. Клименко. – К., 1997. – 345 с.
63. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності / О. М. Кокун. – К.: Міленіум, 2004. – 265 с.
64. Кокун О. М. Проблема забезпечення готовності студентів до професійної діяльності і шляхи її вирішення / О. М. Кокун // Зб. наук. статей Київського Міжнар. ун-ту. Сер. Психологічні науки. – К.: КиМУ, 2005. – Вип.7. –С.52-59.
65. Конопкин О. А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) / О. А. Конопкин //Вопр. психол. – 1995. – № 1. – С. 5 – 12.
66. Конюхов Н. И. Словарь-справочник практикующего психолога / Н. И. Конюхов. – Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 224 с..
67. Копінг-поведінка у стресових ситуаціях (С. Норман, Д. Лендлер, Д. Джеймс, М. Паркер; адаптований варіант Т. А. Крюкової) / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Т. М. Ман //Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М.: Изд-во Института психологии, 2002. – С. 442–444.
68. Корольчук М. С. Психофізіологія діяльності / М. С. Корольчук. – К.: Єльга, Ніка-центр, 2003. – 202с.
69. Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах / М. С. Корольчук., В. М. Крайнюк. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 580 с.
70. Крайнюк В. М. Ефективність впливу психокорекційних методів на формування стресостійкості рятувальників / В.М. Крайнюк // Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С. Д. Максименка. – К.: Милениум, 2006. – Вип.27. – С.399-407.
71. Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості / В. М. Крайнюк. – К.: Ніка-Центр, 2007. – 432 с.
72. Крайнюк В. М. Психологічний аналіз понять емоційної, психологічної та стресостійкості // В. М. Крайнюк //Вісн. Харків. ун-ту. – Х., 2004. – №617. – С.96 – 100.
73. Куликов Л. В. Проблема описания психических состояний / Л. В. Куликов // Психические состояния: Хрестоматия. – СПб., 2000. – С. 11 – 43.
74. Куликов Л. В. Психические состояния / Л. В. Куликов. – СПб.: Питер, 2000. – 512с.
75. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования / Р. Лазарус // Эмоциональный стресс / Под ред. Л. Леви. – Л., Медицина, 1970. – C. 178 – 208.
76. Лактионов А. Н. Память как атрибут индивидуальности / А. Н. Лактионов // Вест. Харьковского ун-та. – 1990. – № 344. – С. 22-25.
77. Лактіонов О. М. Унікальне в структурі досвіду особистості // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2005. – Вип.34, № 702. – Сер. Психологія. – С.95-100.
78. Лебедев А. Н. Память человека, ее механизмы и границы / А. Н. Лебедев // Исследование памяти. М., 1990. – С. 104 – 118.
79. Левитов Н. Д. О психических состояниях человека / Н. Д. Левитов. – М.: Просвещение, 1964. – 344 с.
80. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 576 с.
81. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции / А. Н. Леонтьев. – М.: Из-во МГУ, 1971. – 216 с.
82. Либин А. В. Дифференциальная психология на пересечении европейских, российских и американских традиций / А. В. Либин, А. Е. Либина. – М.: Смысл, 1999. – 532 с.
83. Линдсли Д. Субъективные состояния / Д. Линдсли // Человек в длительном космическом полете. – М., 1974. – С.37-48.
84. Ложкин Г.В. «Профессиональное выгорание» тренеров как фактор стресса у школьников» / Г.В. Ложкин, В.И. Ковальчук // Мат. Междун. конгресса «Стрессы в повседневной жизни детей». – Одесса, 2000. – С. 32-33.
85. Ломов Б. Ф. Человек и техника / Б. Ф. Ломов. – М., 1965.
86. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. – М.: Наука, 1984. – 354 с.
87. Лурия А. Р. Мозг и психика / А. Р. Лурия // Хретоматия по психологии / под ред А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – С. 83-100.
88. Луценко Е. Л. Изучение психологической адаптации к переходному периоду с помощью модифицированной методики «Незавершённых предложений» / Е. Л. Луценко // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер. Психологія. – 2002. – №576. – С. 123-128.
89. Лушин П. В. Личностные изменения как процесс: теория и практика / П. В. Лушин. – Одесса: Аспект, 2005. – 334 с.
90. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал / А. Г. Маклаков //Психол. журн. – 2001. – Т. 22, № 1. – С. 16–24.
91. Максименко С. Д. Генезис существования личности / С. Д. Максименко. – К. : Изд-во ООО «КММ», 2006. – 240 с.
92. Малхазов О.Р. Профвідбір та впровадження новітніх технічних засобів у роботі з персоналом / О.Р.Малхазов, О.М.Кокун // Соціальна психологія. – 2005. – № 4 (12) – С.84-90.
93. Марищук В.Л. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса / В.Л. Марищук, В.И. Еводокимов. – СПб.: Сентябрь, 2001. – 260 с.
94. Марищук В. Л. Функциональные состояния и работоспособность / В. Л. Марищук //Методология исследований по инженерной психологии и психологии труда. – Л.: ЛГУ, 1974. – С. 129–160 .
95. Милерян Е. А. Эмоционально-волевые компоненты надежности оператора / Е. А. Милерян //Очерки психологии труда оператора. – М., 1974. – С. 5–83.
96. Моляко В.А. Стратегии решения новых задач в процессе регуляции творческой деятельности / В. А. Моляко // Психол.журн. – 1995. –Т.16, №1. – С.84-90.
97. Мороз Л.І. Встановлення психологічного контакту працівниками органів внутрішніх справ при спілкуванні з різними категоріями населення / Л. І. Мороз, С. І. Яковенко // Практич. психол. та соц. робота. – 2005. – № 11. – С. 21 – 37.
98. Моросанова В. И. Личностные особенности саморегуляции и личностные защиты / В. И. Моросанова, А. О. Агафонова //Психология психических состояний. – Казань-Набережные Челны, 2001. – С. 64–85.
99. Муздыбаев К. Стратегии совладания с жизненными трудностями. Теоретический анализ // Журн. социологии и социальной антропологии. – 1998. – Том 1, № 2.– С.18-23.
100. Мясищев В. Н. Структура личности и отношение человека к действительности: хрестоматия / В. Н. Мясищев // Психология личности. – Т.2. – Самара, 1999. – С. 223–227.
101. Нартова-Бочавер С. К. «Coping behavior» в системе понятий психологии личности / С. К. Нартова-Бочавер //Психол. журн. – 1997. – № 5. – С. 20–30.
102. Немчин Т. А. Состояние нервно-психического напряжения / Т. А. Немчин. – Л., 1982. – 192 с.
103. Носенко Э. Л. Особенности речи в состоянии эмоциона¬льной напряженности / Э. Л. Носенко. – Д., 1976. – 175 с.
104. Носенко Э. Л. Память и эмоциональное состояние / Э. Л. Носенко, С. Н. Егорова. – Д.: ДГУ, 1996. – 145 с.
105. Носенко Е. Л. Сучасні напрями зарубіжної психології. Психологія особистості / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. – Д. : ДНУ, 2010. – 350 с.
106. Носенко Е. Л. Теоретико-психологічні засади комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. – Д. : ДНУ, 2006. – 188 с.
107. Носенко Е. Л. Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава, К. П. Кутовий. – Д. : Інновація, 2011. – 178 с.
108. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь / Э. Л. Носенко. – К.: Вища школа, 1981. – 194 c.
109. Палайма Ю. Ю. Преодоление отрицательных состояний в спорте / Ю. Ю. Палайма // Спортивная психология. – СПб.: Питер, 2002. – С. 98– 107.
110. Пат. 91842 UA, МПК (2009) А61В 5/16 Спосіб прогнозування емоційної стійкості людини /Аршава І.Ф., Носенко Е.Л., Хижа О.Л.; –№ а200709199; заявл. 13.08.2007; опубл. 10.09.2010. Бюл. №17.
111. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности / В. А. Петровский. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 512 с.
112. Пономаренко В. А. Авиация. Человек. Дух. – М.: Издательский дом МАГИСТР - ПРЕСС, 2000. – 376с.
113. Пономаренко В. А. Авиационная психология / В. А. Пономаренко, Н. Д. Завалова. – М.: Ин-т авиационной и космической медицины, 1992. – 200 с.
114. Прохоров А. О. Психология неравновесных состояний / А. О. Прохоров. – М.: Ин-т психологии РАН, 1998. – 182 с.
115. Прохоров А. О. Саморегуляция психических состояний: феноменология, механизмы, закономерности // А. О. Прохоров. – М.: Пер Се, 2005. – 352 с.
116. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. – М.: Педагогика-Пресс, 1997. – 440 с.
117. Психология личности. Словарь-справочник /под ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – К. : «Рута», 2001. – С. 128.
118. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я: Навч. посібник / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, А. Ф. Косенко, Т. І. Кочергіна. Заг. ред. М. С. Корольчук. - К.: Фірма «ІНКОС», 2002. - 272 с.
119. Реан А. А. Факторы стрессоустойчивости учителей / А. А. Реан, А. А. Баранов // Вопр. психол. – 1997. – №1. – С. 45-54.
120. Реан А.А. Психология и психодиагностика личности. Теория и методы исследования. Практикум / А. А. Реан. – СПб.: ПРАЙМ – ЕВРОЗНАК, 2006. – 255 с.
121. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций / Я. Рейковский. – М.: Прогресс, 1979. – 392 с.
122. Решмідт К. Підлітковий і юнацький вік. Проблеми становлення особистості / К. Решмідт. – М., 1994. – 320 с.
123. Рождественская В. И. Индивидуальные различия работоспособ-ности (Психофизиологические исследования работоспособности в условиях монотонной деятельности) / В. И. Рождественская. – М.: Педагогика, 1980. – 152 с.
124. Ротенберг В. С. Поисковая активность и адаптация / В. С. Ротенберг, В. В. Аршавский. – М., 1984. – 194 с.
125. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – С.Пб.: Питер, 2000. – 712 с.
126. Санникова О. П. Системный анализ эмоциональности / О. П. Санникова // Наука і освіта. – 1997. – С. 63– 67.
127. Санникова О. П. Соотношение устойчивых индивидуально-типических особенностей эмоциональности и общительности / О. П. Санникова // Вопр. психологии. –1982. – №2. – С. 109 –115.
128. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности /О. П. Санникова. – Одесса: Хорс, 1995. – 334 с.
129. Сантросян К. О. К вопросу адаптации первокурсника / К. О. Сантросян // Психологические и социально-психологические особенности адаптации студента. – Ереван, 1973. – С. 6–10.
130. Сергєєва І. В. Емоційні стани учителів в напружених ситуаціях педагогічної діяльності / І. В. Сергєєва // Психологія: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – Вип.11. – С. 387–393.
131. Сергєєва І. В. Індивідуальні особливості емоційної сфери особистості й емоційної регуляції діяльності педагогів / / І. В. Сергєєва // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К. 2003. –Т. 5. – Ч. 4. – С. 272 – 282.
132. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти: Навч. посібник / За науковою редакцією С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, Т.В. Зайчікової. – К.: Міленіум. - 2004. - 264 с.
133. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту / М. Л. Смульсон. – К.: Нора-друк, 2003. – 298 с.
134. Собчик Л.Н. Диагностика индивидуально-типологических свойств и межличностных отношений : практическое руководство / Л. Н. Собчик. – СПб.: Речь, 2002. – 96 с.
135. Спилбергер Ч.Д. Концептуальные проблемы исследования тревоги // Стресс и тревога в спорте: Международный Сб./ Сост. Ю.Л.Ханин. – М.: Физкультура и спорт, 1983. – 288 с.
136. Суворова В. В. Психофизиология стресса / В. В. Суворова. – М.: Педагогика, 1975. – 206 с.
137. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении / В. А. Татенко. – К.: «Просвіта», 1996. – 404 с.
138. Титаренко Т. М. Від чого залежить опанування / Т. М. Титаренко // Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. – К., 2003. – С. 259–262.
139. Фирсов К. В. Психическая надежность летного состава : автореф. дис. … канд. психол наук: 19.00.03 / К. В. Фирсов. – М.: МГУ им. М. В. Ломоносова, 1996. – 20 с.
140. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм. – М.: Прогресс, 1994. – 327 с.
141. Фурман А. В. Психодіагностика особистісної адаптованості / А. В. Фурман. –Тернопіль: Економічна думка, 2000. –197с.
142. Хазова С. А. Совладающее поведение одарённых старшеклассников / С. А. Хазова // Психол. журн. – 2004. – № 5. – С. 59–69.
143. Хлебников Г. Ф. О динамике эмоционально-волевых процессов при парашютных прыжках у космонавтов/ Г. Ф. Хлебников, В. И. Лебедев //Вопр. психологии. – 1964. – № 5
144. Цагарелли Е. Б. Некоторые особенности интегрированности неравновесных психических состояний / Е. Б. Цагарелли // Вестн. научных трудов МГЭИ. – Вып. 4. – Ч.6 Психология. – Нижнекамск, 2002. – С.133 – 140.
145. Чебыкин А. Я. Исследование эмоциональной устойчивости и психологические средства ее формирования у спортсменов / А. Я. Чебыкин, Л. М. Аболин / Психологич. журн. – 1984. – № 4. – С. 83 – 89.
146. Чебыкин А. Я. Проблема эмоциональной устойчивости / А. Я. Чебыкин // Психическая напряженность в трудовой деятельности. – М., 1989. – С. 197–216.
147. Чебыкин А. Я. Систематизация методов регуляции эмоций применительно к условиям учебной деятельности / А. Я. Чебыкин // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. – М., 1990. – С. 142–149.
148. Чебыкин А. Я. Стресс как актуальная проблема для современной психологии / А. Я. Чебыкин // Матеріали міжнар. конгресу. – Одеса: Наука і освіта, 2000. – 396 с.
149. Черникова О. А. Эмоциональные состояния в спорте / О. А. Черникова // Спортивная психология в трудах отечественных специалистов. - СПб.: Питер, 2002. - С. 73-78.
150. Чирков В. И. Самодетерминация и внутренняя мотивация поведения человека / В. И. Чирков //Вопр. психол. –1996. – № 3. – С. 116–133.
151. Чудновский В. Э. К проблеме соотношения «внешнего» и «внутреннего» в психологии / В. Э. Чудновский //Психол. журнал. – 1993. – Т. 14. – № 5. – С. 3–11.
152. Шапкин С.А. Деятельность в особых условиях: комплексный анализ структуры и стратегий адаптации / С.А. Шапкин, Л.Г. Дикая // Психол. журн. - 1996. - №1. - С. 19-35.
153. Шингаров Г.Х. Эмоции и чувства как формы отражения действительности. – М.,1971. – 231 с.
154. Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы корекции / Ю. В. Щербатых. – СПб.: Питер, 2006. – 256 с.
155. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний / Н. Е. Бачериков, М. П. Воронцов, П. Т. Петрюк и др. – Х .: Основа, 1995. – 276 с.
156. Яковенко С. І. Психічна стійкість військовослужбовців до впливу екстремальних чинників / С. І. Яковенко, Т. М. Яковенко. – К.: вид-во КВГІ, 1997. – 65 с.
157. Arshava I. F. A reflected behavioral manifestation of the human emotional stability / I. F. Arshava // Abstracts of 29th International congress of Psychology. – Berlin, Germany. – 2008. – P. 622 – 623.
158. Arshava I. F. Behavioral manifestations of the memory and cognitive deterioration on caused by stress / I. F. Аrshava, E. L. Nosenko // Матеріали Всесвітнього конгресу з психофізіології. – СПб, Росія, 2008. – С. 284 – 285.
159. Arshava I. F. Cross-situation Consistency of the Behavior Self-regulation of an Evidence of the Trait-like Nature of Coping Strategies /I. Arshava, L. Ponomareva, E. Nosenko // Materials of 15th European Conference on Personality, July 20 —24, 2010. – Brno, Czech Republic. – P. 225.
160. Bandura A. Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change / А. Bandura // Psychological Review. – 1977. – Vol. 84. – P. 191–215.
161. Carver C. S. Functional and dysfunctional responses to anxiety: The interaction between expectancies and self-focused attention / C. S. Carver, M. F. Scheier / In R. Schwarzer (Ed.), Self-related cognition in anxiety and motivation. – Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1986. – P. 111–142.
162. Cramer P. Coping and defense mechanisms: What’s the difference? / P. Cramer //Journal of Personality. – 1998. – № 66. – P. 895–918.
163. Egloff B. An Implicit Association Test for assessing anxiety: Findings and perspectives / B. Egloff, S. Schumkle. – In: Conference abstracts of the 12 European Conference on Personality. – Netherlands: July, 18–22, 2004. – P. 103.
164. Endler N. S. Assessing a patient’s ability to cope / N. S. Endler, J. D. A. Parker / In J. N. Butcher (Ed.), Practical considerations in clinical personality assessment. – NY: Oxford University Press, 1995. – P. 329–352.
165. Endler N. S. Person-situation interaction and anxiety / N. S. Endler / In I. I. Kutash (Ed.), Handbook on stress and anxiety. – San Francisco: Jossey-Bass, 1980. – P. 249–266.
166. Folkman S. Personal Control, Stress and Coping Process / S. Folkman //Journal of Personality and Social Psychology. – 1984. – Vol. 46. – № 4. – P. 839–853.
167. Goldberg L. An alternative description of personality: The Big Five structure / L. Goldberg // Journal of Personality and Social Psychology. – 1990. – Vol. 59. – P. 1216–1229.
168. Goldman-Eisler F. The relationship between temporal aspects of speech, the structure of language and state of the speaker / F. Goldman-Eisler / In: Research in Verbal. Behaviour and Some Neurophysiological Implications [Ed. by K. Salzinger and S. Salxinger]. – L., 1967.
169. Greenwald A. G. Understanding and using the Implicit Associotion Test: An improved scoring algorithm / A. G. Greenwald, В. А. Nosek, M. R. Banaji // Journal of Personality and Social Psychology. – 2003. – № 85. – Р. 197–216.
170. Horwitz E. K. Language anxiety: From theory and research to classroom implications. Upper Saddle River / E. K. Horwitz, D. Young. – NJ: Prentice Hall, 1991.
171. Hubbard E. The Cognition and Stress System: Attitudes, Beliefs and Expectation / E. Hubbard /P. L. Pice: Stress and Health. Brooks Cole Publishing Company. Pasific Grove. California. – 1992. – P. 61–84.
172. Janet P. De L'angoisse a 1'extase / P. Janet. – V. 2. – Paris, 1928.
173. Kobasa S.O. How much stress can you survive? / S. O. Kobasa. // American Health. – 1984. – № 3. – P. 64–77.
174. Kuhl J. An Information-processing perspective on motivation: Intrinsic task-involvement, problem-solving, and the complexity of action plans / J. Kuhl, J. Wassiljev // In G. D. Ydewalle (Ed) Cognition, Information Processing, and Motivation Amsterdam: North-Holland, 1985. – P. 505–522.
175. Kuhl J. A theory of action and state orientation. // J. Kuhl & J. Beckmann (Eds.) / Volition and Personality: Action versus state orientation. – Goettingen/Toronto, Hogrefe, 1991. – P. 4–44.
176. Lazarus R. S. Cognitive and coping processes in emotion / R. S. Lazarus //Weiner (ed/) Cognitive views of human motivation. – NY, 1974. – 153 p.
177. Lazarus R. S. From psychological stress to the emotions: A history of changing outlooks / R. S. Lazarus //Annual Review of Psychology. – 1993. – Vol. 44. – P. 1–21.
178. Lazarus R. S. Psychological stress and the coping process / R. S. Lazarus. – NY, 1966. – 302 p.
179. Lazarus R. S. Stress, appraisal and coping / R. S. Lazarus, S. Folkeman. – NY, 1984.
180. Norton R. Measurement of ambiguity tolerance / R. Norton // Journal of Personality Assessment. – 1975. – P. 607–619.
181. Nosenko E. L. Health enhancing function of problem-focused coping strategy / E. Nosenko, I. Arshava // Psychology & Health. Abstracts of the 23rd Annual Conference of the European Health Psychology Society (EHPS). – Vol. 24. – Supplement 1, September, 2009. – P. 85.
182. Nosenko E. L. The role of personality dispositions in social perception / E. Nosenko, V. Tischenko // Materials of 15th European Conference on Personality, July 20 —24, 2010. – Brno, Czech Republic. – P. 229.
183. Parker J.D.A., Wood L. M. Personality and the Coping Process / J. D. A. Parker, L. M. Wood / The SAGE Handbook of Personality Theory and assessment /Eds. G. J. Boyle, G. Matthews, D. H. Saklofske. – Los Angeles, London, New Delhі, Singapore, 2008. – P. 506–520.
184. Schmidt B. The Modelling of Human Behaviour. Artificial Intelligence, Artificial Life, Psychology, Social Sciences / B. Schmidt. – SCS– Europe BVBA, Gheut, Belgium, 2000. – 98 p.
185. Schmukle S. C. Does the Implicit Association Test for assessing anxiety measure trait and state variance? / S. C. Schmukle, B. Egloff // European Journal of Personality. – 2004. – № 18. – P. 483–494.