ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ В СИСТЕМІ ВЗАЄМИН «ЛІКАР – ПАЦІЄНТ»

Краткое описание

Національна академія медичних наук України
Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології
Національної академії медичних наук України»

На правах рукопису

БОРОДАВКО ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 159.96:614.253: 616.89-008.47-071

ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ
ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ В СИСТЕМІ ВЗАЄМИН
«ЛІКАР – ПАЦІЄНТ»

19.00.04 – медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор
Шестопалова Людмила Федорівна

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ДОВІРИ У ВЗАЄМИНАХ
МІЖ ЛІКАРЕМ ТА ПАЦІЄНТОМ……………………………….……………
14
1.1. Феномен довіри та його роль у формуванні міжособистісних взаємин………………………………………………………………….……….
14
1.2. Проблема терапевтичного альянсу та значення довіри між лікарем і пацієнтом у його формуванні………………………………………………….
24
Висновки до розділу…………………………………………………………… 29
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУП ОБСТЕЖЕНИХ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………...............................
31
2.1. Характеристика груп обстежених………………………………….…...... 31
2.2. Характеристика методів дослідження…………………………………… 41
Висновки до розділу…………………………………………………………… 53
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК ДЛЯ ОЦІНКИ ДОВІРИ В СИСТЕМІ ВЗАЄМИН «ЛІКАР – ПАЦІЄНТ» ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХ ПСИХОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК…..………

56
3.1. Розробка методики оцінки довіри/недовіри в системі відносин
«лікар – пацієнт» (варіант для пацієнтів) та дослідження її психометричних характеристик..……………...................................................

56
3.2. Розробка методики оцінки довіри/недовіри в системі відносин
«лікар – пацієнт» (варіант для лікарів) та дослідження її психометричних характеристик.…………………………….………………….……………..….

64
3.3. Розробка методики діагностики відносин лікаря та пацієнта (варіант для пацієнтів) та дослідження її психометричних характеристик……..……
67
3.4. Розробка методики діагностики відносин лікаря та пацієнта (варіант для лікарів) та дослідження її психометричних характеристик…….……….
77
Висновки до розділу….………………………………………………………... 81
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ В СИСТЕМІ
ВЗАЄМИН «ЛІКАР – ПАЦІЄНТ»……………………..……………………...
83
4.1. Структура довіри у взаєминах «лікар – пацієнт» та критерії
її діагностики……………………………………………………………………
83
4.2. Структурні та типологічні особливості довіри до пацієнта у лікарів.…. 85
4.3. Психологічні чинники формування довіри до хворого у медичних спеціалістів……………………………………………………….……………..
95
4.4. Структурні та типологічні особливості довіри до лікаря у хворих на неврологічні та психічні розлади……………………………...………………
101
4.5. Психологічні чинники формування довіри до медичного спеціаліста у хворих на неврологічні та психічні розлади………………………………….
123
Висновки до розділу…………………………………………………………… 135
РОЗДІЛ 5 СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРАПЕВТИЧНОГО АЛЬЯНСУ ТА ЗНАЧЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ЛІКАРЕМ І ПАЦІЄНТОМ
У ЙОГО ФОРМУВАННІ………………………………………………………

138
5.1. Структурні особливості терапевтичного альянсу між лікарем та пацієнтом………………………………………….……………………….……
138
5.2. Особливості рольових позицій лікарів…………………………………... 142
5.3. Особливості рольових позицій лікарів з різним рівнем та типом довіри до пацієнта………………………………………………………………
150
5.4. Особливості рольових позицій пацієнтів з неврологічними та психічними захворюваннями……………………………….………………….
151
5.5. Особливості рольових позицій хворих на неврологічні та психічні розлади з різним рівнем та типом довіри до лікаря……………….………….
172
Висновки до розділу…………………………………………………………… 174
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…… 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 180
ДОДАТКИ……………………………………………..……………………….. 201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

А амбівалентний (тип довіри до лікаря)
Д дистанціювання (рольова позиція пацієнта)
Е емоційний (тип довіри до лікаря)
І інтегративний (тип довіри до лікаря)
Ід ідеалістичний (тип довіри до лікаря)
Ін індиферентний (тип довіри до лікаря)
МЗ міжособистісна залежність (рольова позиція пацієнта)
Н неадекватність (рольова позиція пацієнта)
НР неврологічні розлади
П партнерство (рольова позиція пацієнта)
Пас пасивність (рольова позиція пацієнта)
ПР психічні розлади
Пп псевдопартнерство (рольова позиція пацієнта)
Р раціоналістичний (тип довіри до лікаря)
РС розсіяний склероз
РПЛ рольова позиція лікаря
РПП рольова позиція пацієнта
СЗГМ судинні захворювання головного мозку
ТА терапевтичний альянс
ФС функціональне співробітництво (рольова позиція пацієнта)

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з найбільш актуальних медико-психологічних та медико-соціальних проблем є вивчення психологічних чинників лікувально-реабілітаційного процесу [4; 5; 47; 48; 50; 51; 58; 65; 66; 87 – 93; 106; 107; 125; 133; 146; 149; 158 – 171]. Особливого значення вона набуває у наш час, коли активно здійснюється реформування медицини, що передбачає не лише структурну реорганізацію установ медичної допомоги, але і впровадження якісно інших принципів взаємодії медичних спеціалістів і пацієнтів [1 – 5; 83; 84; 88 – 95; 104; 106; 107; 125 – 127; 158 – 175]. Все це зумовлює необхідність детального дослідження психологічних чинників та умов формування взаємин в системі «лікар – пацієнт», що складаються під час лікування.
В роботах багатьох авторів показано, що особливості взаємин між лікарем та хворим значно впливають на процес лікування будь-якого захворювання [4; 18; 34; 43; 58 – 60; 65 – 67; 87; 120; 119; 150; 166; 196 – 201]. Вони тісно пов’язані з комплайєнсом пацієнтів [13; 43; 46 – 48; 81; 82; 85; 86; 140; 141; 169; 171; 196; 200]. Конструктивно сформований терапевтичний альянс (ТА) є запорукою ефективності психотерапевтичної та психокорекційної роботи [2; 16; 25; 36; 72 – 74; 87; 114; 179; 201 – 203; 208]. Також характер ТА певною мірою пов’язаний з наявністю емоційного вигоряння у медичних спеціалістів [13; 145; 166; 171; 177; 178].
В дослідженнях останніх років ТА розглядається як складна динамічна система міжособистісних відносин і взаємодій між лікарем і пацієнтом, що формується, розвивається і функціонує під час лікування та впливає на ефективність лікувально-реабілітаційних заходів [13; 163 – 167; 171; 172]. Показано, що ТА є одним з найважливіших складових лікувально-реабілітаційного процесу [58 – 60; 65; 66; 87; 163 – 166; 171; 172; 188; 189]. При цьому наголошується, що взаємини лікаря і хворого в кожному конкретному випадку складаються індивідуально, залежно від особливостей особистості пацієнта, його нозологічної належності, а також від індивідуально-психологічних характеристик лікаря [13; 58 – 60; 65; 66; 87; 162; 166; 167; 171; 162]. Особливого значення проблема ТА набуває в умовах лікування тяжких хронічних захворювань, зокрема неврологічних та психічних розладів. Часто їх лікування потребує довгострокової терапії, яка є неможливою без належно сформованих взаємин між лікарем і пацієнтом [1 – 5; 46 – 48; 163 – 167; 171; 172; 188; 189; 196].
Однак, незважаючи на високу актуальність, багато аспектів проблеми ТА до теперішнього часу залишаються невизначеними. Зокрема, не достатньо вивченими є особливості його формування та функціонування; система психологічних чинників, значущих для встановлення продуктивних взаємин між лікарем і пацієнтом тощо.
Можна припустити, що одним з найважливіших чинників, який зумовлює встановлення конструктивної взаємодії між медичним спеціалістом та пацієнтом, високого комплайєнсу хворих, підвищення ефективності лікування в цілому є довіра пацієнта до лікаря. Однак, аналіз цього феномену як самостійного явища майже не проводився. Подібна ситуація значною мірою зумовлена тими труднощами, що пов’язані з розробкою концептуального підходу до самого поняття «довіра» в сучасній психології [9; 52 – 54; 79; 121 – 123]. Комплексні дослідження довіри як цілісного, інтегративного, багатоаспектного феномену почали з’являтись досить недавно, здебільшого, у соціальній психології [9; 12; 76 – 79; 123].
На сьогодні в рамках загальної та соціальної психології поняття довіра розглядається як очікування, установка, ставлення, стан, почуття, процес соціального обміну, особистісна та групова властивість та ін. [9 – 12; 54; 76 – 79; 109; 121 – 123; 175; 207]. Також зазначається, що довіра і недовіра за своєю суттю є самостійними феноменами і, залежно від певних умов, можуть як співіснувати, так і виключати один одного, утворюючи єдиний континуум «довіра – недовіра» [76 – 79]. На цей час одним з найбільш повно розроблених соціально-психологічних підходів до вивчення довіри і недовіри є концепція А. Б. Купрейченко. Відповідно до неї ці поняття розглядаються як властивість активного суб’єкта, що передбачає аналіз не тільки його здатності до довіри і недовіри, але також і його орієнтацію, і психологічну готовність до подібного ставлення [76 – 79]. При цьому довіра і недовіра визначаються як «психологічне ставлення або взаємини партнерів, що формуються на основі зіставлення взаємних оцінок, установок, уявлень і очікувань» [79, с. 69].
В сучасній медичній психології проблема довіри в між лікарем та пацієнтом залишається практично недослідженою. Складність, багатоаспектність, висока динамічність і поліфакторність формування цього конструкту в значній мірі ускладнює його комплексне вивчення.
Таким чином, дослідження особливостей довіри в діаді «лікар – пацієнт» може суттєво поглибити уявлення щодо формування та функціонування терапевтичного альянсу в цілому. Однак багато аспектів цієї проблеми залишаються невивченими. На сьогодні відсутні чіткі уявлення щодо сутності феномену довіри у взаєминах між лікарем і хворим. Не дослідженими залишаються його рівневі, структурні та типологічні особливості, чинники та механізми формування, особливості функціонування тощо. Також на цей час практично відсутні високоінформативні психодіагностичні методики, спрямовані на вивчення довіри між медичним спеціалістом і хворим, а також особливостей взаємин в системі «лікар – пацієнт» в цілому.
Таким чином, висока медико-соціальна значущість проблеми та практична відсутність уявлень щодо типологічних і структурних особливостей довіри в діаді «лікар – пацієнт», а також психологічних чинників її формування, зумовлюють актуальність дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» (ДУ ІНПН НАМН) за темою: «Вивчити клініко-психологічні фактори та умови формування та функціонування терапевтичного альянсу в медичних закладах психоневрологічного профілю та розробити засади щодо його оптимізації» (шифр АМН. ТА. 1П. 10, номер держреєстрації 0101 U 001180).
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради ДУ ІНПН НАМН (протокол № 4 від 15.02.2010 р.) і погоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 30.10.2012 р.).
Мета дослідження: розробити нові психодіагностичні методики дослідження довірчих взаємин між лікарем та хворим, виявити структурні та типологічні особливості, а також психологічні чинники формування довіри в системі «лікар – пацієнт».
Для досягнення мети було поставлено наступні задачі дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз стану проблеми довіри у взаєминах між лікарем і пацієнтом під час лікувального процесу.
2. Розробити та апробувати нові психодіагностичні методики, спрямовані на оцінку різних параметрів і змістовних характеристик довіри в системі «лікар – пацієнт».
3. Виявити особливості структури та основні типи довіри у медичних спеціалістів і хворих на неврологічні та психічні розлади.
4. Дослідити структуру терапевтичного альянсу, особливості рольових позицій лікаря та пацієнта в процесі лікування залежно від типу довіри.
5. Визначити комплекс психологічних чинників (особистісних та емоційно-комунікативних характеристик лікарів і хворих), що пов’язані з формуванням довіри в системі взаємин «лікар – пацієнт».
Об’єкт дослідження – взаємини між лікарем та пацієнтом під час лікувального процесу.
Предмет дослідження – структура та типологічні особливості довіри в системі взаємин «лікар – пацієнт»; психологічні чинники її формування.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали фундаментальні основи і принципи психологічної науки: принципи системності, детермінізму, суб’єктно-діяльнісний підхід у психології (Б. Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн), принципи генетичної психології (С. Д. Максименко), концептуальні засади медичної психології (Б. В. Зейгарник, Б. Д. Карвасарський, О. Р. Лурія) та психології лікувального процесу (М. М. Кабанов, Б. Д. Карвасарський, В. А. Ташликов, Л. Ф. Шестопалова, R. Chaplin), основні положення загальної та клінічної психодіагностики (А. Анастазі, В. М. Блейхер, Л. Ф. Бурлачук, К. М. Гуревич, В. М. Дружинін), теорія соціальної перцепції (Г. М. Андрєєва, О. О. Бодальов), теорія ставлень особистості (Ф. Є. Василюк, В. М. М’ясищев), соціально-психологічні концепції довіри (І. В. Антоненко, А. Б. Купрейченко, Т. П. Скрипкіна), засади гуманістичної та екзистенціальної психології (А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, І. Ялом), рольовий підхід у психології особистості (Е. Берн, П. П. Горностай, О. С. Кочарян, Я. Морено).
Методи дослідження. В процесі виконання дисертаційної роботи використовувався комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів.
Теоретичні методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних. Емпіричні методи: спостереження; стандартизована бесіда, психодіагностичний метод, метод експертних оцінок. Психодіагностичний метод був реалізований за допомогою таких методик: 1) для визначення особливостей довіри та інших параметрів взаємин в діаді «лікар – пацієнт»: «Методика оцінки довіри/недовіри в системі відносин «лікар – пацієнт» (варіант для пацієнтів)» (Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко, 2011), «Методика оцінки довіри/недовіри в системі відносин «лікар – пацієнт» (варіант для лікарів)» (Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко, 2011), «Методика діагностики відносин лікаря та пацієнта (варіант для пацієнтів)» (Л. Ф. Шестопалова, О. О. Бородавко, 2011), «Методика діагностики відносин лікаря та пацієнта (варіант для лікарів)» (Л. Ф. Шестопалова, О. О. Бородавко, 2011); 2) для дослідження особистісних та емоційно-комунікативних характеристик медичних спеціалістів та хворих: 16-факторний опитувальник Р. Кеттелла (16 PF) (форма С) (адаптація І. М. Палея, А. Н. Капустіної, Л. В. Мургулець, Н. Г. Чумакової, 1972), опитувальник «WCQ» для визначення копінг-стратегій (адаптація Т. Л. Крюкової, Є. В. Куфтяк, 2007) методики «Рівень суб’єктивного контролю» (РСК) (Є. Ф. Бажин, Є. А. Голинкіна, О. М. Еткінд, 1984), «Емоційний інтелект» (Д. В. Люсін, 2009), «Діагностика рівня емпатійних здібностей» (В. В. Бойко, 1996), «Спрямованість особистості у спілкуванні» (С. Л. Братченко, 1997), «Тип ставлення до хвороби» (А. Є. Личко, Л. Й. Вассерман, Б. В. Іовлєв, 1987).
Статистична обробка емпіричних даних здійснювалась за допомогою методу встановлення вірогідності відмінностей вибірок (за критерієм U-Манна-Уітні, φ-Фішера, критерієм достовірно значущої різниці (ДЗР) Тьюкі, λ-Колмогорова-Смирнова); методу Кронбаха (α-коефіцієнт); а також методів багатомірної статистики: кореляційного, факторного та кластерного аналізу.
Організація і база дослідження. Дослідження проводилось впродовж 2010 – 2012 рр. у ДУ ІНПН НАМН. В дослідженні взяли участь 30 лікарів (14 неврологів та 16 психіатрів) і 103 пацієнти (54 хворих на неврологічні розлади та 49 пацієнтів із психічними захворюваннями). Також під час розробки нових психодіагностичних методик було обстежено 210 психічно здорових осіб, які мали досвід лікування різноманітних соматичних захворювань в умовах стаціонару та 35 лікарів загальної медичної практики.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались різнобічним теоретичним аналізом проблеми; використанням комплексу психо-діагно¬стич¬них методик, які відповідають предмету і задачам дослідження; прове¬денням якісного та кількісного аналізу даних; коректним застосуванням комплексу методів їх статистичної обробки; репрезентативною вибіркою обстежених.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що
– вперше довіра у взаєминах «лікар – пацієнт» розглядається як специфічна форма міжособистісної довіри, що складається впродовж лікувально-реабілітаційного процесу між хворими та медичними спеціалістами і має певні змістовні та рівневі характеристики. Визначено основні типи довіри в системі взаємин «лікар – пацієнт» у медичних спеціалістів (раціоналістичний, реалістичний, емоційний, інтегративний) і хворих на неврологічні та психічні розлади (раціоналістичний, ідеалістичний, емоційний, інтегративний, індиферентний, амбівалентний); а також психологічні чинники, значущі для її формування у лікарів (особливості комунікативних установок, копінг-стратегій, емоційного інтелекту та емпатійних здібностей) та пацієнтів (особистісні особливості, специфіка комунікативних установок та копінг-стратегій, розвиненість емоційного інтелекту, емпатійних здібностей та тип ставлення до хвороби). Виявлено структуру терапевтичного альянсу у лікарів та хворих, яка включає змістовні (рольові позиції лікаря та пацієнта) та динамічні (рольовий та позарольовий рівні функціонування ТА) компоненти. Встановлено зв’язок між особливостями довіри та формами рольових позицій медичних спеціалістів і хворих у процесі лікування. Здійснено теоретичне обґрунтування методичного підходу до створення методик для діагностики довіри у взаєминах «лікар – пацієнт»;
– розширено і доповнено наукові уявлення стосовно сутності феноменів «терапевтичний альянс» та «довіра» в системі «лікар – пацієнт»; чинників і механізмів їх формування та функціонування; принципів і методів діагностики довіри та інших характеристик міжособистісних взаємин між лікарем та хворим під час лікувального процесу, а саме – запропоновано підхід, спрямований на оцінку не лише рівневих, але й змістовних характеристик довіри, її основних структурних компонентів і типів;
– набула подальшого розвитку система наукових знань щодо механізмів та закономірностей установлення терапевтичного альянсу в аспекті уявлень про роль психологічних чинників у його формуванні та функціонуванні, про особистісні та емоційно-комунікативні характеристики лікарів і хворих, що сприяють установленню тих чи інших форм взаємин між ними в процесі лікування або ускладнюють їх.
Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні 4 нових психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення рівня і змістовних характеристик довіри та інших параметрів взаємин між лікарем та хворим під час лікувального процесу. Запропоновано критерії діагностики рівня і типу довіри в системі взаємин «лікар – пацієнт», а також форм рольових позицій медичних спеціалістів і хворих у процесі лікування.
Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в медико-психологічну практику Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3, Харківського обласного психоневрологічного диспансеру, Харківського міського психо¬невро¬логіч¬ного диспансеру № 3, а також у навчальний процес кафедри психології гуманітарного факультету Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ» та кафедри психологічного консультування і психотерапії факультету психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Особистий внесок здобувача. У статті (у співавторстві з Шестопаловою Л. Ф.) дисертанткою проведено психодіагностичне дослідження, здійснено математико-статистичну обробку здобутих даних. У працях, написаних у співавторстві з Шестопаловою Л. Ф. та Кожевніковою В. А., особистий внесок здобувача включає набір емпіричних даних, їх математико-статистичну обробку, участь у їх інтерпретації та формулюванні висновків. При створенні психодіагностичних методик у співавторстві з Шестопаловою Л. Ф., з Шестопаловою Л. Ф. та Кожевніковою В. А. особистий внесок полягає у розробці шкал опитувальників, дослідженні їх психометричних характеристик та участі в узагальненні отриманих даних.
Апробація результатів роботи. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на: науково-практичній конференції психіатрів, психотерапевтів та наркологів «Первинний психотичний епізод: діагностика, лікування та організація допомоги» (Харків, 27 – 28 травня 2010 р.); науковому симпозіумі та пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України «Індикатори якості надання неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги» (Чернівці, 23 – 25 вересня 2010 р.); на засіданнях Харківського товариства медичних психологів та сексологів (Харків, 29 березня 2012 р. та 25 жовтня 2012 р.); на IV Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (Харків, 3 – 5 жовтня 2012 р.).
Публікації. Зміст та основні результати проведеного дослідження викладено в 12 публікаціях, 5 (4 із них є самостійними) опубліковано у спеціалізованих фахових виданнях, що затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України; отримано 4 свідоцтва про реєстрацію авторського права на науковий твір.
Структура і обсяг дисертації. Роботу викладено на 307 сторінках друкованого тексту, основний зміст дисертації складає 179 сторінок. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 15 додатків. Матеріали дисертації проілюстровано 31 таблицею та 13 рисунками. Бібліографічний список містить 209 джерел, із них 181 – з кириличною символікою, 28 – мовами з латинською символікою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної задачі – виявлення особливостей формування довіри в системі взаємин «лікар – пацієнт», визначення її структури та типології, психологічних чинників формування, а також створення психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення різних її параметрів та змістовних характеристик.
2. Розроблено та психометрично обґрунтовано 4 нові психодіагностичні методики для оцінки рівня і змістовних характеристик довіри та інших параметрів взаємин «лікар – пацієнт». Досліджено основні психометричні характеристики цих опитувальників: змістовну і критеріальну валідність, внутрішню узгодженість, а також ефективність і дискримінативність тверджень. Отримані показники відповідають вимогам, що пред’являються до психодіагностичних методик.
3. Феномен довіри в системі взаємин «лікар – пацієнт» розглядається в двох аспектах. По-перше, як інституціональна довіра, тобто ставлення особистості до соціальних ролей «лікар» і «пацієнт»; загальна установка на довіру до представників цих соціальних ролей та інституту охорони здоров’я в цілому (у пацієнтів). По-друге, як специфічна форма міжособистісної довіри, що складається впродовж лікувально-реабілітаційного процесу між хворими та медичними спеціалістами і має певні рівневі та змістовні характеристики. Міжособистісна довіра у взаєминах між лікарем і хворим значною мірою опосередкована змістом їх соціальних ролей і пов’язана з особливостями функціонування інституціональної довіри.
Виявлено структуру довіри в діаді «лікар – пацієнт», яка у медичних спеціалістів включає такі компоненти: уявлення щодо особистісних якостей та типової поведінки пацієнта впродовж лікувального процесу; оцінка його комплайєнтності; конвергентність спрямованості світогляду та позитивне емоційне ставлення до хворого. Основними компонентами довіри пацієнта до лікаря є обізнаність щодо професійних та особистісних якостей медичного спеціаліста; уявлення щодо його професійної компетентності; конвергентність спрямованості світогляду; позитивне емоційне ставлення до нього та рольові очікування. Для діагностики рівня та типу довіри необхідно враховувати як ступінь вираженості зазначених компонентів, так і особливості їх співвідношення між собою.
4. Встановлено особливості довірчих взаємин в системі «лікар – пацієнт» у медичних спеціалістів і хворих на неврологічні та психічні розлади. У 60,00% лікарів відзначався помірний рівень довіри до пацієнтів, у 40,00% – низький; високого рівня не діагностувалось. Визначено основні типи довіри лікаря до пацієнта, а саме: реалістичний (30,00%), раціоналістичний (26,67%), емоційний (23,33%) та інтегративний (20,00%). У 62,65% хворих відзначається високий рівень довіри до лікаря, у 22,89% пацієнтів – помірний, у 14,46% хворих – низький. Основними типами довіри до медичного спеціаліста у пацієнтів є ідеалістичний (36,15%), емоційний (21,69%), раціоналістичний (13,25%), інтегративний (13,25%), індиферентний (12,05%) та амбівалентний (3,61%).
5. Визначено структуру терапевтичного альянсу (ТА) між лікарем та хворим, що включає змістовні та динамічні компоненти. Основними змістовними компонентами ТА виступають рольові позиції лікаря та пацієнта, які являють собою індивідуальний стиль реалізації їх соціальних ролей. Динамічними компонентами ТА є рівні його функціонування: рольовий та позарольовий. Виявлено основні форми рольових позицій лікарів: гіперпротекція (30,00%), функціональне співробітництво (23,34%), авторитарність (16,66%), партнерство (16,66%) та змішана форма (13,34%). Існують такі форми рольових позицій пацієнтів, як міжособистісна залежність (21,69%), функціональне співробітництво (16,87%), пасивність (10,84%), партнерство (9,64%), псевдопартнерство (8,43%), дистанціювання (7,23%), неадекватність (6,02%) та змішана форма (19,28%).
6. Досліджено зв’язок між формами рольових позицій та особливостями довіри в діаді «лікар – пацієнт». Емоційний тип довіри до хворих поєднується з гіперпротекцією медичних спеціалістів; раціоналістичний та реалістичний – з їх авторитарністю і функціональним співробітництвом; інтегративний – з партнерською позицією. Ідеалістичний тип довіри до лікаря пов’язаний із формуванням міжособистісної залежності, пасивності та псевдопартнерства у пацієнтів. Раціоналістичний тип поєднується з установленням функціонального співробітництва та псевдопартнерства хворих; емоційний – з міжособистісною залежністю та пасивністю; індиферентний – з дистанціюванням; амбівалентний – з дистанціюванням та неадекватністю. Інтегративний тип пов’язаний із формуванням партнерської позиції хворих.
Виділено типи довіри, які сприяють встановленню партнерських, альянсних взаємин між лікарем та пацієнтом: інтегративний (найбільш конструктивний) тип у лікарів та пацієнтів. Також визначено типи (менш конструктивні), що пов’язані з формуванням неальянсних взаємин: реалістичний, раціоналістичний і емоційний (у лікарів) та ідеалістичний, раціоналістичний, емоційний, індиферентний і амбівалентний (у хворих).
7. Виявлено індивідуально-психологічні чинники, що впливають на формування довіри в діаді «лікар – пацієнт» у медичних спеціалістів і пацієнтів: особистісні особливості, специфіка копінг-стратегій і комунікативних установок, емоційного інтелекту, емпатійних здібностей та тип ставлення до хвороби (у хворих). Кожний із визначених типів довіри характеризується типовими особливостями поєднання зазначених параметрів між собою. Встановлення інтегративного типу довіри у лікарів та пацієнтів пов’язане з гнучкістю їх комунікативного стилю у поєднанні з конгруентною емпатією, широким діапазоном конструктивних копінг-стратегій, здатністю розмежовувати власну відповідальність та відповідальність партнера по взаємодії. Також у хворих формування цього типу пов’язане з високим рівнем когнітивної продуктивності та гармонійним типом ставлення до хвороби. Найбільш загальними індивідуально-психологічними чинниками формування інших типів довіри у лікарів та пацієнтів є ригідність комунікативного стилю, обмеженість діапазону їх копінг-стратегій та диспропорція системи відповідальності. Крім того, у хворих встановлення цих типів пов’язане з дезадаптивними варіантами реагування на захворювання та низьким рівнем когнітивної продуктивності.
Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні комплексу чинників, умов, механізмів і закономірностей формування довіри в діаді «лікар – пацієнт» та створенні на цій основі спеціальних психокорекційних програм для пацієнтів і комунікативних тренінгів для медичних спеціалістів, спрямованих на формування конструктивних видів довіри та оптимізацію терапевтичного альянсу в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. А. Медико-социальная реабилитация больных с психическими расстройствами: [Руководство для врачей-психиатров и социальных работников] / В. А. Абрамов, И. В. Жигулина, Т. Л. Ряполова. – Донецк : Каштан, 2006. – 268 с.
2. Абрамов В. А. Основные направления реабилитации больных с психическими расстройствами в отделении медико-социальной реабилитации / В. А. Абрамов, О. Г. Студзинский, Т. Л, Ряполова, И. В. Жигулина, И. Н. Левчук // Український вісник психоневрології. – 2007. – Том 15, вип. 1 (50), додаток. – С. 146 – 147.
3. Абрамов В. А. Эффекты стигматизации и аутостигматизации больных на разных стадиях шизофрении / В. А. Абрамов, Т. Л. Ряполова, А. В. Абрамов, Г. Г. Путятин // Український вісник психоневрології. – 2008. – Том 16, вип. 2 (55). – С. 27 – 31.
4. Абрамов В. А. Об интегративном подходе к разработке концепции шизофрении и психосоциальной реабилитации больных / В. А. Абрамов, Т. Л. Ряполова, А. В. Абрамов, И. В. Жигулина // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2009. – № 1 (21). – С. 3-12.
5. Абрамов В. А. Психологические аспекты урегулирования конфликтов в медицинской практике / В. А. Абрамов, О. И. Осокина, Р. А. Грачев // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – №1 (11). – С. 40 – 45.
6. Адлер А. Наука жить / А. Адлер. – К.: Port-Royal, 1997. – 288 с.
7. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. – СПб.: Питер, 2005. – 688с.
8. Андреева Г. М. Социальная психология: Учебник для высших учебных заведений / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 365 с.
9. Антоненко И. В. Социальные контексты доверия / И. В. Антоненко // Вестник университета. Сер. Социология и управление персоналом. – 2002. – № 2 (5). – С. 12-20.
10. Антоненко И. В. Доверие: социально-психологический феномен / И. В. Антоненко. – М.: Социум; ГУУ, 2004. – 320 с.
11. Антоненко И. В. Социально-психологическая концепция доверия / И. В. Антоненко. – М.: Изд-во «Наука», 2006 – 245 с.
12. Антоненко И. В. Доверие тотальный феномен современного общества / И. В. Антоненко // ЧФ: Социальный психолог. – 2005. № 2 (10). – С.93-99.
13. Артюхова В. В. Особливості формування терапевтичного альянсу в медичному закладі психоневрологічного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.04 «Медична психологія» / В. В. Артюхова. – Харків, 2011. – 20 с.
14. Артюхова В. В. Особливості терапевтичного альянсу у хворих на неврологічні та психічні розлади / В. В. Артюхова // Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Психологія. – 2009. – Вип. 30. – С. 25 – 33.
15. Артюхова В. В. Психологічні фактори формування терапевтичного альянсу у лікарів / В. В. Артюхова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Психологія. – 2010. – № 913, вип. 44. – С. 7 – 11.
16. Бабин С. М. Психотерапия и биологические методы лечения в клинической практике (взаимодействие психотерапии и психофармакотерапии) / С. М. Бабин // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. - 2004. - Том 1, №2. - С. 48-52.
17. Бажин Е. Ф. Метод исследования уровня субъективного контроля / Е. Ф. Бажин, Е. А. Голынкина, А. М. Еткинд // Психологический журнал. – 1984. – №3. - С. 152-162.
18. Бедрин Л. М. Психология и деонтология в работе врача / Л. М. Бедрин, Л. П. Урванцев. – Ярославль, 1988.
19. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн. – М.: Эксмо, 2010. – 576 с.
20. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия / Э. Берн. – СПб.: Братство, 1992. – 224 с.
21. Берн Э. Групповая психотерапия / Э. Берн. – М.: Академический Проект, 2000. – 464 с.
22. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других / В .В. Бойко. – М. : Информационно-издательский дом "Филинь", 1996. – 472 с.
23. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М., 1983
24. Бубер М. Два образа веры / М. Бубер. – М.: О О О «Фирма «Изд-во АСТ»», 1999
25. Бурлачук Л. Ф. Психотерапия: [Учебник для вузов] / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян, М. Е. Жидко. – СПб.: Питер, 2003. – 472 с.
26. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. – СПб.: Питер, 2006. – 351 с.
27. Братченко С. Л. Диагностика личностно-развивающего потенциала: Методическое пособие для школьных психологов / С. Л. Братченко. – Псков, 1997. – 68 с.
28. Вагнер Е. А. О самовоспитании врача / Е. А. Вагнер, А. А. Росноский, П. Д. Ягупов. – [2-е изд]. – М.: Медицина, 1971. - 51 с.
29. Вайнер И. Основы психотерапии / И. Вайнер; [пер. с англ. Е. Антонова, В. Белоусова]. – [2-е изд]. – СПб. : Питер, 2002. – 288 с.
30. Васильева А. В. Мотивационные сценарии больных с пограничными нервно-психическими расстройствами / А. В. Васильева, Д. М. Сарайкина // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. – 2009. – №2. – С. 21 – 24.
31. Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф. Е. Василюк. – М.: Издательство Московского университета, 1984. – 200 с.
32. Вассерман Л. И. В. Н. Мясищев и медицинская психология (к 110-летию со дня рождения и 30-летию со дня смерти) / Л.И. Вассерман // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.П. Бехтерева. – 2004. – Т.1, №1. – С 84 – 87.
33. Вассерман Л. И. Медицинская психодиагностика: теория, практика и обучение / Л.И. Вассерман, О.Ю. Щелкова. – СПб.: Филолог. Ф-т СПб. ГУ: М.: Изд-й центр "Академия", 2003. – 736 с.
34. Вассерман Л. И. О системном подходе в оценке психической адаптации / Л. И. Вассерман, М. А. Беребин, Н. И. Косенков // Обозрение Психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. – 1994. – №3. – С. 16 – 25.
35. Веселов Ю. В. Проблема доверия / Ю. В. Веселов // Экономика и социология доверия. – СПб.: Социол. Об-во им. М. М. Ковалевского, 2004. – С. 5–15.
36. Вид В. Д. Психотерапия шизофрении / В. Д. Вид. – СПб. : Питер, 2008. – 512 с.
37. Гиппенрейтер Ю. Б. Феномен конгруэнтной эмпатии / Ю. Б. Гиппенрейтер, Т. Д. Карягина, Е. Н. Козлова. // Вопросы психологии. – 1993. – № 4. – С. 61-68.
38. Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика: [Учебное пособие] / В. Е. Гмурман.— М.: Высшая школа, 2001. — 479с.
39. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Л. Я. Гозман. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 176 с.
40. Горностай П. П. Личность и роль: Ролевой подход в социальной психологии личности / П. П. Горностай. – К.: Интерпресс ЛТД, 2007. – 312 с.
41. Горностай П. П. Социализация личности и психологические роли / П. П. Горностай // Теоретические и прикладные вопросы психологии (материалы юбилейной конференции «Ананьевские чтения – 97»). – СПб.: 1997. – С. 325 – 330.
42. Горностай П. П. Психологічний феномен «Ми» / П. П. Горностай // Соціальна психологія. – 2006. – № 2. – С. 88 – 96.
43. Гречко Т. Ю. Факторы, влияющие на комплайенс в современных условиях психиатрии (обзор литературы) / Т. Ю. Гречко // Научно-медицинский вестник Центрального Черноземья. – 2009. – №35. – С. 72 – 75.
44. Гринсон Р. Техника и практика психоанализа / Р. Гринсон; [пер. с англ. С. Баклушинский, И. Баклушинская]. – М.: «Когито-Центр», 2003. – 478 с.
45. Гуревич К. М. Надежность психологических тестов. Ее проблемы и методы / К. М. Гуревич. – М., 1975. – 158с.
46. Данилов Д. С. Комплаенс в медицине и методы его оптимизации (клинические, психологические и психотерапевтические аспекты) / Д. С. Данилов // Психиатрия и психофармакотерапия. – 2008. – Том 10, №1. – С 13 – 20.
47. Данилов Д. С. Предикторы нонкомплаенса и дифференцированный подход к оптимизации терапевтического сотрудничества больных шизофренией / Д. С. Данилов // Психиатрия и фармакотерапия. – 2008. – Том 10, №3. – С. 16 – 22.
48. Данилов Д. С. Современные методы оптимизации сотрудничества врача и больного при лечении шизофрении / Д. С. Данилов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2008. – Том 108, №4. – С. 99 – 104.
49. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология / В. Н. Дружинин. – 2-е изд., доп. – СПб.: «Питер», 2004. – 319 с.
50. Ефименко С. А. Концептуальные подходы к изучению понятия «пациент» и роли пациента / С. А. Ефименко // Социология медицины. – 2007. – №2. – С. 10 – 17.
51. Ефименко С. А. Социальные аспекты взаимоотношений врача и пациента / С. А. Ефименко // Социология медицины. – 2006. – №1. – С. 9 – 14.
52. Журавлев Л. А. Доверие предпринимателей к разным видам организаций: региональные особенности / Л. А. Журавлев, В. А. Сумарокова // Социально-психологическая динамика в условиях экономических изменений. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 1998. – С 258 – 272.
53. Журавлева Л. А. Связь общительности личности и доверия к людям: Дис. канд. психол. наук. – М, 2004.
54. Зинченко В. П. Психология доверия / В. П. Зинченко. – Самара: Издательство СИОКПП, 2001. – 104 с.
55. Изюмова И. В. Критерии доверия клиентов к организации при разной субъективной оценке риска для здоровья (на примере медицинских организаций): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» / И. В. Изюмова. – Москва, 2009. – 20 с.
56. Изюмова И. В. Доверие организации в представлениях клиентов лечебных учреждений / И. В. Изюмова // Материалы IV Национальной научно-практической конференции «Психология образования: подготовка кадров и психологическое просвещение». – Москва, 2007. – С. 196.
57. Ильин Е. П. Психология общения и межличностных отношений / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2009. – 576 с.
58. Кабанов М. М. Проблема реабилитации психически больных и качество их жизни / М. М. Кабанов // Социальная и клиническая психиатрия. – 2001. – №1. – С. 22-27.
59. Кабанов М. М. Реабилитация в контексте психиатрии / М. М. Кабанов // Медицинские исследования. – 2001. – Том 1, вып. 1. – С. 9 – 10.
60. Кабанов М. М. Психосоциальная реабилитация и социальная психиатрия / М. М. Кабанов. – СПб., 1998. – 256 с.
61. Капустина А. Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла: Практикум по психодиагностике / А. Н. Капустина. – СПб.: «Речь», 2001. – 112 с.
62. Карсон Р. Становление диалога между доктором и пациентом / Р. Карсон // Вестник Московского университета, Сер. «Философия». – 1998. –№5. – С.34-41.
63. Квасенко А. В. Психология больного / А. В. Квасенко. – Л. : Медицина, 1980 – 184 с.
64. Кемпински А. Экзистенциальная психиатрия / А. Кемпински; [пер. с польского А. А. Боричев]. – М. : Совершенство, 1998. - 320 с.
65. Клиническая психология: [учебник] / под ред. Б. Д. Карвасарского. – [2 – е изд.]. – СПб. : Питер, 2006. – 960 с.
66. Клиническая психология / под ред. М. Перре, У. Бауманна; [пер. с англ. А. В. Желнин, И. В. Стефанович, Н. А. Римицан, Н. В. Тарабрина, Е. В. Михайлевич]. - [2-е междунар. изд.]. – СПб. : Питер, 2007. – 1312 с.
67. Кожина А. М. Некоторые аспекты синдромогенеза невротических расстройств у подростков, находящихся в условиях изоляции / А. М. Кожина. – 2009. – № 2 – 3. – С. 18 – 21.
68. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1967. – 383 с.
69. Кон И. С. Открытие «Я» / И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1978. – 367 с.
70. Кон И. С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1984. – 335 с.
71. Константинова Т. В. Коммуникативное воздействие в диаде «врач-больной» / Т. В. Константинова // Вестник Самарского государственного университета. Естественнонаучная сер. – 2006. – №6 (46). – С. 240-249.
72. Кочарян А. С. Личность и половая роль (симптомокомплекс маскулинности / фемининности в норме и патологии) / А. С. Кочарян. – Харьков: «Основа», 1996. – 139 с.
73. Кочарян А.С. Принцип процессуальности в психологических моделях психотерапии / А. С. Кочарян // Архів психіатрії. – 2002. – № 4(31). – С. 143-151.
74. Кочарян А.С. Пространство психотерапии: проблема присутствия психотерапевта в контакте / А. С. Кочарян // Международный медицинский журнал. – 2004. – №1. – С. 47-52.
75. Кулагин Б. В. Основы профессиональной психодиагностики / Б. В. Кулагин. – Л.: Медицина, 1984. – 216 с.
76. Купрейченко А. Б. Трехкомпонентная методика измерения межличностного доверия / А. Б. Купрейченко // Психология бизнеса: управление персоналом в государственных организациях и коммерческих структурах. – СПб.: ГП «ИМАТОН». – 2001. –. С. 88 – 89.
77. Купрейченко А. Б. Индивидуальные особенности межличностного доверия / А. Б. Купрейченко // Психология управления в современной России. Тверь: Изд-во «Альба». – 2001. – С. 66 – 68.
78. Купрейченко А. Б. Критерии доверия и недоверия личности другим людям / А. Б. Купрейченко, С. П. Табахова // Психологический журнал. – 2007. – Т.28, №2. – С. 55 – 67.
79. Купрейченко А. Б. Психология доверия и недоверия / А. Б. Купрейченко. – М.: Изд-во «Институт психологи РАН», 2008. – 571 с.
80. Крюкова Т. Л. Опросник способов совладания (адаптация методики «WCQ») / Т. Л. Крюкова, Е. В. Куфтяк // Журнал практического психолога. – 2007. – № 3. – С. 93 – 112.
81. Лесная Н. Н. Типы комплайенса больных с алкогольной зависимостью / Н. Н. Лесная // Вісник Харківського університету. Сер. «Психологія». – 2007. – №771. – С.155-159.
82. Лесная, Н. Н. Современное состояние проблемы комплайенса больных с хроническими заболеваниями / Н. Н. Лесная // Медицинская психология. – 2009. – Т. 4, № 2/3 (14 – 15). – С. 135 – 137.
83. Литвиненко В. І. Партнерські відносини — показник професійної майстерності психіатра / В. І., Литвиненко // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) [под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка]. – Харьков, 1996. – Т. 3. – С. 261 – 262.
84. Литвиненко В. І. Принципи організації роботи психіатричних відділень у зв’язку із задачами реабілітації хворих на шизофренію / В. І. Литвиненко // Шизофрения: новые подходы к терапии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы №15 [под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка]. – Харьков, 1995. – Том 2. – С. 62 – 64.
85. Любов Е. Б. Проблема несоблюдения лекарственного режима в психиатрической практике / Е. Б. Любов // Социальная и клиническая психиатрия. – 2001 – Т.11, вып 1. – С. 89–101.
86. Лутова Н. Б. Комплаенс в психиатрии и способ его оценки / Н. Б. Лутова, Н. Г. Незнанов, В. Д. Вид // Психиатрия и психофармакотерапия. – 2008. – Том 10, №1. – С. 8 – 12.
87. Любан-Плоцца Б. Терапевтический союз врача и пациента / Б. Любан-Плоцца, В. Запорожан, Н. Аряев. – К. : «АДЭФ – Украина», 2001. – 292 с.
88. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник / С. Д. Максименко. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 283 с.
89. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості / С. Д. Максименко. – К.: ТОВ «КММ», 2006. – 240с.
90. Марута Н. А. Современные депрессивные расстройства (клинико-психопатологические особенности, диагностика, терапия) / Н. А. Марута // Український вісник психоневрології. – 2001. – Том 9, вип. 4(29). – С.79 – 82.
91. Маркова М. В. Депрессивные расстройства в сети первичной медицинской помощи: из «диагностических невидимок» –на арену общемедицинской практики [Електронний ресурс] / М. В. Маркова // Фундаментальні дослідження. – 2009. – №.5 (11). – с. 18 – 23. – Режим доступу до журн.: http://www.health-medix.com/articles/anti_aging/2009-1101/03_DEPRESYVNI_ROZLADY_V_MEREZHI.pdf
92. Михайлов Б. В. Шляхи розвитку консультативної психіатрії в Україні / Б. В. Михайлов, О.І. Сердюк, А.В. Каніщев // Український вісник психоневрології. – 2001. – Том 9, вип. 4. – С. 62 – 63.
93. Михайлов Б. В. Стан і стратегічні напрями розвитку психотерапії та медичної психології в Україні / Медицинская психология. – 2011. – № 3. – С. 44 – 47.
94. Мишиев В. Д. Проблема комплайенса в современной психиатрии / В. Д. Мишиев // Психічне здоров’я. – 2006. – №1 (10). – С. 67 – 69.
95. Мишиев В. Д. Особенности организации лечебно-диагностического процесса больным с депрессивными расстройствами в стационаре и оценка его качества / В. Д. Мишиев // Український вісник психоневрології. - 1999. - Том 7, вип. 2. - С. 115-117.
96. Морено Я. Психодрамма / Я. Морено [Пер. с англ. Г. Пимочкиной, Е. Рачковой]. – М.: Апрель Пресс : ЭКСМО-Пресс, 2001. – 326с.
97. Морозова М. А. Динамика качества комплаентности у больных шизофренией в ходе длительного сравнительного исследования атипичных и типичных антипсихотиков / М. А. Морозова, В. В. Рубашкина, Д. С. Бурлинский, А. Г. Бениашвили // Психиатрия и фармакотерапия. – 2008. – Том 10, №6. – С. 20 –25.
98. Мясищев В. Н. Личность и неврозы / В. Н. Мясищев. – Л. Изд-во ЛГУ, 1960. – 426 с.
99. Мясищев В. Н. Психология отношений: [Избр. психол. труды] / В. Н. Мясищев; [под. ред. А. А. Бодалева]: Акад. пед. и социол. наук, моск. психол-социал. ин-т. – М.: Ин-т практ. психологии: Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995. – 356с.
100. Мэй Р. Р. Терапия сегодня Эволюция психотерапии / Р. Р. Мэй – М.: Класс, 1998. – Т. 3. – 304 с.
101. Назарова И. Б. Взаимоотношения «врач-пациент»: правовые и социальные аспекты / И. Б. Назарова // Социологические исследования. – 2004. – №7. – С.142 – 147.
102. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных: [Учебное пособие] / А. Д. Наследов. – СПб.: Речь, 2004. – 392 с.
103. Незнанов Н. Г. Проблема комплаенса в клинической психиатрии / Н. Г. Незнанов, В. Д. Вид // Психиатрия и психофармакотер. – 2004. – Т. 06, № 4. – С. 213 – 214.
104. Никифорчук Р. І. Сучасні організаційні підходи до покращення якості стаціонарної психіатричної допомоги в системі охорони психічного здоров’я великого міста / Р. І. Никифорчук // Український вісник психоневрології. – 2002. – Том 10, вип. 1 (30). – С.134 – 136.
105. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений / Н. Н. Обозов. – К.: Изд-во «Лыбидь», 1990. – 192 с.
106. Подкорытов В.С. Проблемы депрессий у больных общесоматических стационаров / В. С. Подкорытов // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2006. - №1 (16). – С. 8-12.
107. Подкорытов В.С. Социально-психологическая реабилитация психически больных пациентов в условиях стационара [Текст] / В. С. Подкорытов, Е. В. Петрович // Український вісник психоневрології. – 2007. – Том 15, вип. 1 (50), додаток. – С. 225.
108. Польcкая Н. Л. Психически больной в современном обществе: проблемы стигмы / Н. Л. Польская // Журнал практического психолога. - 2006. - №3. - С. 42-59.
109. Поршнев Б. Ф. Контрсуггестия и история: элементарное социально-психологическое явление и его трансформация в развитии человечества / Б. Ф. Поршнев // История и психология По ред. Б. Ф. Поршнева, Л. И. Анцыферовой. – М.: Наука, 1971. – С. 7 – 35.
110. Прохазка Д. Системы психотерапии: [пособие для специалистов в области психотерапии и психологии] / Д. Прохазка, Д. Норкос. - [6-е междунар. изд.]. – СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК : М. : ОЛМА.ПРЕСС, 2005. – 383 с.
111. Ригельман Р. Как избежать врачебных ошибок / Р. Ригельман; [пер. с англ. Ю. Л. Алеченкова ]. – М. : Практика, 1994. – 203 с.
112. Психологическое тестирование [учебное пособие] / Под. ред. К. М. Гуревича и Е. М. Борисовой. – М.: Изд-во УРАО, 1997 – 182 с.
113. Психологическая диагностика [учебное пособие] / Под. ред. М. К. Акимовой. – Спб.: Питер, 2005. – 304 с.
114. Роджерс К. Консультирование и психотерапия: Новейшие подходы в области практической работы / Карл Роджерс; [пер. с англ.: О. Кондрашовой, Р. Кучкаровой]. – М. : «ЭКСМО-Пресс», 1999. – 464 с.
115. Роджерс К. Клиентцентрированная психотерапия: теория, современная практика и примечание / К. Роджерс [пер. с англ. Т. Рожковой, Ю. Овчинниковой, Г. Пимочкиной]. – М.: Психотерапия, 2007. – 560 с.
116. Рычкова О. В. Когнитивно-ориентированное направление в психотерапии и психосоциальной терапии больных шизофренией / О. В. Рычкова // Социальная и клиническая психотерапия. – 2007. – №4. – С.91 – 105.
117. Селигмен А. Проблема доверия / А. Селигмен. – М.: Идея.Пресс, 2002. –256 с.
118. Синютин М. В. Доверие и капиталистическая глобализация: российские метаморфозы /М. В. Синютин // Экономика и социология доверия. – СПб.: Социол. об.во им. М. М. Ковалевского, 2004. – С.135–149.
119. Семенихин Д. Г. Особенности отношения врачей-психиатров к психически больным / Д. Г. Семенихин, О. В. Башмакова // Неврологический вестник. – 2005. – Том ХХХVІІ, вып. 1-2. – С. 114-115.
120. Семидоцкая Ж. Д. Врач и пациент: принципы правдивости и врачебная тайна / Ж. Д. Семидоцкая, О. С. Бильченко // Врачебная практика. – 2005. – №2, (4-9). – С. 4 – 9.
121. Скрипкина Т. П. Психология доверия: Учебное пособие / Т. П. Скрипкина. – М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 264 с.
122. Скрипкина Т. П. Взаимодоверие как основание межличностных взаимодействий / Т. П. Скрипкина // Вопросы психологии. – 1998. – № 3 – С. 25 –34.
123. Скрипкина Т. П. Доверие к себе как условие развития личности / Т. П. Скрипкина // Вопросы психологии. – 2002. – № 1. – С. 95 – 103.
124. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии /Е. В. Сидоренко. – СПб.: ООО «Речь», 2006.– 350 с.
125. Силуянова И. В. Нравственная культура врача как основание врачебного профессионализма / И. В. Силуянова // Экономика здравоохранения. – 2000. – №1/42. – С. 5 – 8.
126. Силуянова И. В. О сущности «этического» этических проблем современной медицины / И. В. Силуянова // Медицинское право и этика. – 2000. – №4. – С. 50-55.
127. Силуянова И. В. Патернализм и информированное согласие: этическое и правовое регулирование отношений «врач-пациент» / И. В. Силуянова // Научные труды ІІ Всероссийского союза по медицинскому праву. – М., 2005. – С.70-77.
128. Словарь-справочник по психодиагностике / [авт.-состов. Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов]. – [3-е изд.]. – СПб.: Питер, 2008. – 688 с.
129. Станкевич Г. Л. О диалогической природе психотерапевтических изменений / Г. Л. Станкевич // Московский психотерапевтический журнал. – 1999. – №2. – С. 24 – 47.
130. Суходольский Г. В. Основы математической статистики для психологов / Г. В. Суходольский.– Л.: Изд-во ЛГУ, 1972.– 432 с.
131. Социальный и эмоциональный интеллект: от процессов к измерениям / под. ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. – 352 с.
132. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / А. А. Рукавишников, Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. – М., 2002. – 360 с.
133. Ташлыков В. А. Психология лечебного процесса / В. А. Ташлыков. – Л. : Медицина, 1984. – 192 с.
134. Уорнер Р. Шизофрения и среда / Р. Уорнер. – Киев : Изд-во Сфера, 2004. – 198 с.
135. Ушенин С. Г. Предраспологающие факторы некомплайентного поведения у больных с первым психотическим эпизодом / С. Г. Ушенин // Український вісник психоневрології. – 2007. – Том 15, вип 4 (53). – С. 74 – 76.
136. Франк С. Л. Духовные основы общества / С. Л. Франк. – М., 1992. – 256 с.
137. Франкл В. Доктор и душа / В. Франкл [пер. с англ. А. А. Бореева]. – СПб.: Ювента, 1997. – 287с.
138. Фрейд З. Основные психологические теории в психоанализе / З. Фрейд [пер. М. В. Вульф, А. А. Спектор]. – М.: АСТ, 2006. – 400 с.
139. Холмогорова А. Б. Эмоциональные расстройства и современная культура на примере соматоформных, депрессивных и тревожных расстройств / А. Б. Холмогорова, Н. Г. Гаранян // Московский психотерапевтический журнал. – 1999. – №2. – С.61 – 90.
140. Хомуленко Т. Б. Основы психосоматики / Т. Б.Хомуленко.– Вінниця: Нова Книга, 2009. – 120 с.
141. Хомуленко Т. Б. Психосоматичний аналіз особистості / Т. Б. Хомуленко // Наука і освіта.– 2010. – Спецвипуск. – С.105–107.
142. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер; [пер. с англ. С. Меленевская, Д. Викторова]. - [2-е изд]. – СПб.: Питер, 2001. – 608 с.
143. Цветкова Л. А. Коммуникативная компетентность врачей-педиатров: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» /Л. А. Цветкова. – СПб; СПб ГУ, 1995. – 16 с.
144. Чабан О. С. Терапия депрессивных и тревожно-депрессивных расстройств легкой и умеренной степени / О. С. Чабан, Е. А. Хаустова // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10. – №4 (39). – C. 146–153.
145. Чабан О. С. Психічне здоров'я : підручник для студентів вищ. мед. навч. закладів II рівня акредитації / О. С. Чабан, В. Т. Ящук, Я. М. Несторович.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. – 480 с.
146. Чабан О. С. Наступний крок медицини – інтегративна медицина / О. С. Чабан // Фундаментальні дослідження. – 2009. – № 5 (11). – С. 6 – 10.
147. Чабан О. С. Невідкладна допомога в психіатрії та наркології / О. С. Чабан, О. О. Хаустова, Я. М. Несторович [Вид. 2-е, випр. і допов.]. – К. : Медкнига, 2010. – 131 с.
148. Чеботарева О. А. Патернализм в отечественной медицине: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. соц. наук: спец. 14.00.52 «Социология медицины» / О. А. Чеботарева. – Волгоград, 2006. – 24 с.
149. Чугунов В. В. Клинико-дисциплинарно-эволюционные исследования медицинских дисциплин / В. В. Чугунов // Медицинская психология. – 2001. – № 1. – С. 84 – 86.
150. Шевченко Н. Ф. Смысл жизни и возможности его восстановления в ситуации тяжелого соматического заболевания // Актуальные проблемы психологии. Психология обучения. Генетическая психология. Медицинская психология / Н. Ф. Шевченко [под ред. С. Д. Максименко, М. В. Папучи]. – Киев–Нежин: Издательство НГУ; ДС «Миланик», 2007. – Том 10, вип 1. – Част.2. – С. 157 – 161.
151. Шевченко Н. Ф. Теорія і практика психологічної допомоги хворим // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету / Н. Ф. Шевченко. – Рівне: РДГУ, 2008. – Вип. 41. – С. 18 – 21.
152. Шевченко Н. Ф. Функціонування професійної свідомості психолога у просторі консультативної взаємодії // Актуальні проблеми психології: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості / Н. Ф. Шевченко [за ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі]. – Київ, 2009. – Том 11. – Вип.2. – С. 279–287.
153. Шевченко Н. Ф. Діагностика емоційного стану хворих – крок до вчасної психологічної допомоги / Н. Ф. Шевченко // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. Одеса: НДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2009. – № 3, частина 2. – С. 149–155.
154. Шевченко Н. Ф. Здоров’я – хвороба: полюси континууму людського буття Психологічні перспективи / Н. Ф. Шевченко. – Луцьк: Ред.-вид.відд. «Вежа» Волин. держ. Ун-ту імені Лесі Українки. – 2009. – Вип.14.– С. 225 – 232.
155. Шевченко Н. Ф. Якість життя в умовах хронічної хвороби: медичні й психологічні аспекти / Н. Ф. Шевченко // Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г.С. Костюка (19-20 квітня 2010 року). Т.ІІ. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – С. 347-350.
156. Шевченко Н. Ф. Специфіка професійної свідомості лікарів / Н. Ф. Шевченко // Медицинская психология. – 2012. – № 2. – С. 3 – 9.
157. Шестопалова Л. Ф. Нарушения высших психических функций и личности у больных с различными формами сосудистых заболеваний головного мозга: автореф. дис. докт. психологич. наук.: спец. 19.00.04 «медицинская психология» / Л. Ф. Шестопалова . – К., 1993. – 49 с.
158. Шестопалова, Л. Ф. Психологія лікувального процесу: сучасні проблеми та перспективи дослідження / Л. Ф. Шестопалова // Медицинская психология. – 2006. – Т.1, № 4. – С.30-32.
159. Шестопалова Л. Ф. Дослідження системи оцінок лікарів відносно терапевтичного середовища медичного закладу психоневрологічного профілю / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова // Український вісник психоневрології. – 2008. – Том 16, вип. 2 (55). – С. 74 – 76.
160. Шестопалова Л. Ф. Особливості сприйняття медичними спеціалістами терапевтичного середовища медичного закладу психоневрологічного профілю / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, А. В. Андренко // Журнал психиатрии и медицинской психологи. – 2008. – №2 (19). – С. 37 – 42.
161. Шестопалова Л. Ф. Медико-психологічні проблеми сучасного лікувально-реабілітаційного процесу / Л. Ф. Шестопалова // Український вісник психоневрології. – 2007. – Том 15, вип. 1 (50), додаток. – С. 249.
162. Шестопалова Л.Ф. Психологічні фактори формування комплайєнсу осіб з алкогольною залежністю / Л. Ф. Шестопалова, Н. М. Лісна // Журнал психіатрії і медичної психології. – 2008. – № 3 (20). – С.61 – 67.
163. Шестопалова Л. Ф. Дослідження терапевтичного альянсу у лікарів, що працюють у медичному закладі психоневрологічного профілю / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко // Український вісник психоневрології. – 2010. – Т. 18, № 3 (64). – С. 158.
164. Шестопалова Л. Ф. Особливості терапевтичного альянсу за оцінками хворих на основні неврологічні та психічні розлади / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко // Український вісник психоневрології. – 2010. – Т. 18, № 3 (64). – С. 158.
165. Шестопалова Л. Ф. Особливості терапевтичного альянсу у хворих на психічні та неврологічні розлади / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко // Український вісник психоневрології. – 2011. – Т. 19, № 2 (67). – С. 74 – 76.
166. Шестопалова Л. Ф. Особенности формирования терапевтического альянса между врачом и больными с психоневрологическими расстройствами / Л. Ф. Шестопалова, В. В. Артюхова // Архів психіатрії. – 2011. – Т. 17, № 3 (66). – С. 9-12.
167. Шестопалова Л. Ф. Типологічні особливості терапевтичного альянсу між лікарем і хворим у закладі психоневрологічного профілю / Л. Ф. Шестопалова, В. В. Артюхова // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2011. – № 2 (27). – С. 8 – 12.
168. Шестопалова Л. Ф. Особенности комплайенса больных с алкогольной зависимостью и система его психокоррекции / Л. Ф. Шестопалова, Н. Н. Лесная // Міжнародний медичний журнал. – 2011. – т. 17. – № 3 (67). – С. 6 –12.
169. Шестопалова Л. Ф. Медико-психологические аспекты проблемы комплайенса больных с алкогольной зависимостью / Л. Ф. Шестопалова, Н. Н. Лесная // Архів психіатрії. – 2011. – т. 17. – № 3 (66) – № 3 (67). – С. 6 – 12.
170. Шестопалова Л. Ф. Уровни и типы комплайенса больных с алкогольной зависимостью / Л. Ф. Шестопалова, Н. Н. Лесная // Журнал психиатрии и медицинской психологии – 2011.– № 1-2 (24-25). – С. 69 – 74
171. Шестопалова Л. Ф. Типологічні особливості рольових позицій лікарів в умовах сучасного лікувального процесу / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко // Український вісник психоневрології. – 2012. – Т. 20, вип. 2 (71). – С. 117 – 120.
172. Шестопалова Л. Ф. Терапевтический альянс в медицинском учреждении психоневрологического профиля / Л. Ф. Шестопалова, В. В. Артюхова // Міжнародний медичний журнал. – 2011. – № 4. – С. 10 – 14.
173. Шнейдер Л. Б. Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и методы диагностики / Л. Б. Шнейдер. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2007. – 128 с.
174. Шухов В. Отношения врач – пациент / В. Шухов, И. Рюмина // Медицинская газета. – 2008. – № 76. – С. 8 – 9.
175. Энтони В. Психиатрическая реабилитация / В. Энтони, М. Коен, М. Фаркас; [пер. с англ. В. Штенгалева]. К. : Сфера, 2001. – 298 с.
176. Эриксон Э. Детство и общество / Э. Эриксон. – М.: Изд. группа «Прогресс», 1966.
177. Юрьева Л. Н. Профессиональное выгорание у медицинских работников: формирование, профилактика, коррекция / Л. Н. Юрьева. – Киев: Сфера, 2004. – 272 с.
178. Юрьева Л. Н. Синдром «эмоционального выгорания» у лиц, работающих в сфере охраны психического здоровья: диагностика, профилактика и коррекция [Текст] / Л. Н. Юрьева, В. Е. Семенихина // Український вісник психоневрології. – 2002. – Том 1, вип. 1 (30). – С. 155 – 156.
179. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия / И. Ялом; пер. с англ.: Т. С. Драбкиной – М.: Независимая фирма «Класс», 2005. – 576 с.
180. Ясько Б. А.