ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ ОТНОШЕНИЯ РОДИТЕЛЕЙ К ДЕТЯМ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

на правах рукопису

УДК 159.922; 159.922.6

АКИМЕНКО Юрій Федорович

ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ
СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 — ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ ВЧЕНОГО СТУПЕНЯ
КАНДИДАТА ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК

Науковий керівник ПАНОК В.Г.,
кандидат психологічних наук

К И Ї В — 2003

ЗМІСТ

ВСТУП

— 3 с.

РОЗДІЛ 1. БАТЬКІВСЬКО-ДИТЯЧІ ВЗАЄМИНИ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Батьківське ставлення як чинник психічного розвитку дитини

— 12 с.

1.2. Соціально-психологічні детермінанти ставлення батьків до дітей

— 41 с.

1.3. Реалізація науково-практичного підходу в процесі розробки типології батьківського ставлення

— 57 с.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1. Обґрунтування та класифікація методів вивчення батьківського ставлення до дитини

— 89 с.

2.2. Специфіка ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку

— 105 с.

РОЗДІЛ 3. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА МЕХАНІЗМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ БАТЬКІВСЬКОГО СТАВЛЕННЯ ДО ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
3.1. Аналіз методичних підходів до корекційної роботи в діяльності практичного психолога

— 116 с.

3.2. Обґрунтування трикомпонентної моделі корекції батьківського ставлення

— 133 с.

3.3. Психолого-педагогічна ефективність моделі психологічної корекції батьківського ставлення

— 161 с.

ВИСНОВКИ

— 176 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

— 180 с.

ДОДАТКИ

— 200 с.

ВСТУП
Актуальність дослідження. На соціально-психологічний стан сучасного суспільства впливає ряд негативних чинників. Це економічна і екологічна криза, стихійні лиха, а також пов’язані з ними міграція населення, зміна умов життя, переоцінка суспільних та індивідуальних цінностей, що в свою чергу відображається на стані сім’ї, меті та завданнях виховання і розвитку дітей, на батьківсько-дитячих взаєминах, стилі батьківського виховання.
В роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників М.Й. Боришевського, Г.Я. Варги, В.І. Гарбузова, Т.В. Говорун, Е.Г. Ейдемілера, О.І. Захарова, А.Є. Лічко, О.Б. Насонової, О.С. Співаковської, В.В. Століна, О.М. Шарган, Т.С. Яценко, А. Болдуін, С. Броді, Е. Масову, А. Роє та інших переконливо показана залежність формування особистості дитини від стилю виховання в родині, батьківського ставлення до дитини, способів родинного спілкування. При цьому на хід психічного розвитку дитини суттєво впливають не тільки грубі порушення в батьківському ставленні й поведінці. За даними С. Броді, різні стилі догляду і поводження з дитиною починаючи з перших днів її життя формують ті чи інші особливості психіки і поведінки дитини.
Ставлення батьків до дитини має особливе значення під час вікових криз розвитку (К.В. Бардін, Л.В. Венгер, Л.С. Виготський, Т.В. Дорожевець, О.І. Захаров, В.Ф. Маценко, Є.В. Новікова, В.Н. Петрушек, Є.Т. Соколова, В.В. Столін, Л.Н. Таран, Т.М. Титаренко), зокрема, і протягом молодшого шкільного віку, який включає проблеми двох вікових відтинків: кризу 6 — 7 років, як критичного періоду, і власне молодшого шкільного віку (Л.В. Дзюбко, О. Ставицька). Це положення підтверджується і нашим досвідом практичної роботи в Соціально-психологічному Центрі м. Славутича з індивідуального консультування батьків. Переважна більшість запитів (до 70 %) у батьків, що звернулись за індивідуальною консультацією до психолога протягом 1994 — 2002 років, пов'язана з труднощами в батьківсько-дитячих взаєминах з дітьми 6 — 11 років. Актуальність подібних проблем в цьому віці пояснюється тим, що психологічні труднощі, які відчуває дитина у зв'язку з формуванням основних новоутворень молодшого шкільного віку, зі зміною її соціальної позиції, значною мірою стосуються всієї родини і нерідко відбиваються на особливостях батьківсько-дитячих взаємин. В цей критичний для дитини молодшого шкільного віку період характер батьківсько-дитячих стосунків, стиль сімейного виховання, виховна позиція батьків можуть суттєво полегшити або утруднити процес адаптації дитини до нового соціального оточення, сприйняття себе у новій якості учня.
В Україні на процеси виховання та розвитку дитини негативно впливають також і екологічні фактори, які в основному є наслідками аварії на ЧАЕС (О.М. Гарнець, А.М. Карпухіна, О.В. Киричук, З.Г. Кісарчук, В.О. Моляко, Г.І. Онищенко, В.Г. Панок, В.В. Рибалка, В.О. Скребець, С.П. Тищенко, С.І. Яковенко).
Необхідну допомогу батькам у вирішенні їхніх виховних проблем повинна надати сітка психологічної служби освіти, центри психологічної реабілітації МНС та інші психологічні служби (О.О. Бодальов, О.М. Гарнець, І.В. Дубровіна, С.Д. Максименко, В.Г. Панок, В.В. Столін).
Для згаданих психологічних служб є актуальною проблема добору, модифікації та створення придатного для ефективного вирішення практичних завдань методичного інструментарію. Зокрема, і такого, який би використовувався практичними психологами у вирішенні проблем, що стосуються процесу сімейного виховання, характеру взаємин між батьками та дітьми, батьківського ставлення. Тому виникає нагальна необхідність у вивченні цих питань, розробці та удосконаленні методів діагностичної та корекційної роботи з батьками, оцінці результатів застосування даних методів.
Актуальність проблеми та недостатня її вивченість обумовили вибір теми нашого дослідження: ”Психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку”.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з тематичним планом наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України як складової частини теми Теоретико-методичні основи індивідуального і сімейного консультування” (номер держреєстрації 0100U00066).
Дана робота виконується у відповідності до плану наукової та практичної діяльності Соціально-психологічного Центру м. Славутича (центр створено МНС України у 1994 році за Програмою ЮНЕСКО-Чорнобиль, проект № 64) в рамках заходів щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України".
Мета дослідження: теоретичне та експериментальне обґрунтування моделі психологічної корекції ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку.
Об'єкт дослідження — ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження — форми, методи та механізми психологічної корекції неадекватного ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку.
Гіпотеза дослідження. Вирішення завдань психологічної корекції неадекватного батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку може бути досягнуте шляхом цілеспрямованого та системного впливу на основні компоненти ставлення особистості: когнітивний, емоційний та поведінковий, що забезпечить оптимізацію структурних складових ставлення батьків до дитини.
Ефективність психологічної допомоги батькам забезпечується комплексним підходом до корекційної роботи з використанням індивідуальних, групових та комбінованих форм, що дозволяє задіяти основні специфічні та неспецифічні психокорекційні механізми.
Виходячи з визначених таким чином мети і гіпотези, в дослідженні були поставлені наступні завдання:
1. На основі теоретичного аналізу визначити основні типи та змістовно-психологічні характеристики ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку.
2. Емпірично дослідити особливості батьківського ставлення до дітей молодшого шкільного віку.
3. У відповідності до типології та особливостей батьківського ставлення розробити модель психологічної корекції неадекватного батьківського ставлення у педагогічно доцільному напрямку.
4. Визначити особливості динаміки батьківського ставлення до дітей молодшого шкільного віку в процесі психокорекційної роботи.
Методологічним підґрунтям роботи виступають фундаментальні положення вітчизняної психології, головними з яких є наступні:
1. Культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій, розроблена Л.С. Виготським, яка дозволяє розглядати ситуацію психокорекції в якості досвіду реальної життєдіяльності.
2. Основні положення теорії діяльності (О.М. Леонтьєв), теорії розвитку особистості в процесі навчання (Г.С. Костюк), принципи детермінізму (С.Л. Рубінштейн), згідно з якими особистість виступає як цілісна система внутрішніх умов, через які переломлюються всі зовнішні впливи, в тому числі корекційного та психотерапевтичного характеру.
3. Положення, розроблені в дослідженнях Г.Я. Варги, Т.В. Говорун, С.Д. Максименко, В.Н. Мясіщева, В.Г. Панка, В.В. Століна, Т.С. Яценко, згідно з якими особистість є продуктом системи значимих відносин, тому без позитивних батьківсько-дитячих взаємин неможливе формування здорової особистості.
4. Основний принцип раціонально-емоційної терапії, згідно з яким думки є головним фактором, що визначає емоційний стан людини (А. Еліс); положення когнітивної психотерапії про те, що зміна поведінки є одним із найефективніших способів зміни думок та переконань людини (А. Бек); положення теорії соціального научіння про вирішальну роль розпізнання модифікації поведінки людини в контексті соціального середовища в ході психотерапії (Р. Ліберман).
Методи дослідження. З метою визначення стану вивчення проблематики дослідження, виявлення основних наукових надбань щодо теми роботи використовувався метод теоретичного аналізу наукових джерел. У процесі діагностики батьківсько-дитячих взаємин, батьківського ставлення використовувались такі методи, як: психологічне спостереження, клінічна бесіда, аналіз продуктів діяльності батьків і дітей, метод контент-аналізу, Опитувальник батьківського ставлення” (Г.Я. Варга, В.В. Столін), опитувальник Аналіз сімейних взаємовідносин” (Е.Г. Ейдеміллер), тести Малюнок сім’ї”, Малюнок людини під дощем”, метод генограми сім'ї. З метою вивчення особливостей ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку та визначення ефективності моделі психологічної корекції використовувався метод психолого-педагогічного (констатуючий та формуючий) експерименту, індивідуальний та груповий тренінги. В ході обробки експериментально отриманих даних та з'ясування рівня достовірності результатів використовувались методи математичної статистики (метод середнього, Т-критерій Вілкоксона, t-розподілення Ст”юдента, критерій j* — кутове перетворювання Фішера).
Наукова новизна дослідження полягає у виділенні структурних складових батьківського ставлення, що дозволило обґрунтувати нову типологію ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку. Розроблена оригінальна модель психологічної корекції батьківського ставлення, застосування якої призводить до педагогічно доцільних змін у ставленні батьків до дитини. Дана модель узагальнює і розвиває існуючі підходи до психокорекційної роботи з батьками. Вперше встановлено, що позитивний ефект корекції неадекватного батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку може бути досягнутий шляхом цілеспрямованого та системного впливу на когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти ставлення при різних формах психокорекційної роботи, що застосовувались. Уперше розроблено класифікацію методів і методик для вивчення батьківсько-дитячих взаємин на основі загальновідомої класифікації діагностичних методів у психології.
Теоретична значущість роботи полягає у тому, що дістав подальшого розвитку аналіз детермінантів батьківського ставлення. Проведена класифікація наукових підходів до психокорекційної роботи. Уточнені механізми зміни батьківського ставлення до дитини шляхом психокорекційної роботи, описано взаємозв’язок між змінами батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку і особливостями змісту індивідуальних та групових форм психокорекційної роботи.
Практична значущість дослідження полягає у розробці структури та змісту моделі корекційної роботи з батьками дітей молодшого шкільного віку, яка може бути використана в процесі індивідуального і сімейного консультування (зокрема, в роботі із соціально неспроможними сім’ями). На основі матеріалів дослідження був розроблений і опублікований Тренінг батьківської ефективності для всієї родини”, який орієнтований на заочне вивчення батьками. Здійснена та опублікована методична розробка з проведення Тренінгу батьківської ефективності” для фахівців — психологів та соціальних працівників.
У подальшому дана модель може бути застосована психологами та соціальними працівниками закладів освіти, соціально-психологічних центрів МНС та інших соціально-психологічних служб для корекції батьківського ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку, підвищення батьківської ефективності, покращання стилів сімейного виховання. Тренінг батьківської ефективності може стати складовою частиною підготовки молодих сімей до виховання дитини.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у лекціях з курсів соціальної, вікової та педагогічної психології, психологічної діагностики й корекції, сімейної психотерапії, введення у практичну психологію. Діагностичні методики та психокорекційні вправи зможуть знайти своє місце в роботі психологів-практиків.
Впровадження. Дана модель знайшла своє застосування в роботі практичних психологів та соціальних педагогів Соціально-психологічного Центру (м. Славутич) у процесі допомоги батькам, які звернулись за психологічною підтримкою з питань налагодження взаємин із дітьми (довідка № 1-05-153/98 від 26 листопада 2001 року). За результатами дослідження підготовлений курс лекційно-семінарських занять, які було проведено із слухачами (психологами, соціальними працівниками та вихователями) курсів, організованих Програмою ЮНЕСКО-Чорнобиль у 1998 році у Славутичі. Науково-практичні матеріали дослідження використовуються в діяльності спеціалістів Центрів психологічної реабілітації в Україні (м. Боярка, смт. Іванків) та Росії (м. Узловая) (довідка від 7 грудня 2001 року). Наукові результати дослідження застосовуються у практиці педагогів Центру захисту дітей м. Славутич (довідка № 117 від 10 жовтня 2001 року).
Надійність результатів дослідження забезпечувалась застосуванням методів, що адекватні меті та задачам дослідження, репрезентативністю вибірки, використанням методів математичної статистики при аналізі експериментальних фактів у поєднанні з якісним аналізом.
На захист виносяться наступні положення:
1. У процесі психокорекції неадекватного батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку необхідно спиратись на системний підхід, який дозволяє виділити три структурних компоненти ставлення батьків до дитини: когнітивний, емоційний та поведінковий.
2. Метою діагностики батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку має бути виявлення порушень у кожному з вище вказаних компонентів ставлення. Порушення когнітивного компоненту ставлення діагностується за допомогою структурної складової батьківського ставлення "інфантилізація", емоційного компоненту за допомогою складової "нехтування", поведінкового компоненту за допомогою складових "симбіоз", "авторитарна гіперсоціалізація". Сполучення даних структурних складових утворює шістнадцять теоретично можливих типів ставлення батьків до дітей.
3. Позитивний ефект в процесі корекції батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку досягається шляхом цілеспрямованого та комплексного впливу на всі компоненти ставлення.
4. Організація психокорекції має включати індивідуальні, групові та комбіновані форми роботи, що дозволяє задіяти специфічні (емоційне відреагування, розширення сфери проблеми, пошук сенсу подій, научіння новим поведінковим стратегіям і прийомам поведінки) та неспецифічні (емоційна підтримка та розуміння з боку інших, міжособистісне научіння, підвищення самооцінки, належність до групи, відчуття власної цінності) корекційні механізми.
Апробація роботи. Результати дослідження доповідались автором на міжрегіональному науково-практичному семінарі Соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС, проблеми організації і функціонування центрів соціально-психологічної реабілітації” у Бородянці (1995 р.), на Всеукраїнській науково-практичної конференції Позашкільна педагогика: пошук і проблеми” в Києві (1994 р.), на міжнародних учбово-методичних курсах за Програмою ЮНЕСКО-Чорнобиль в Мінську (1994 р.), в м. Узлова (Росія, 1995 р.), в Києві (1997 р.), в Славутичі (1996, 1998 рр.), на засіданні кафедри педагогічної психології в НПУ ім. М.П. Драгоманова (Київ, 1995 р.), на засіданнях Лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (Київ, 1994; 2000; 2001 рр.), на методичному семінарі працівників педагогічних та соціальних служб (Славутич, 2001 р.). Результати дослідження знайшли своє відображення у документальних фільмах, інтерв'ю, прямих ефірах по телебаченню.
Публікації. Основний зміст роботи відображений в 11 публікаціях, в тому числі три у фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, висновків та бібліографії, викладена на 240 стор. машинописного тексту.
До дисертації включено 5 додатків, що містять малюнки, опитувальник батьківського ставлення, програму групового тренінгу батьківської ефективності, статистичні матеріали, які викладені у таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що утворення певного типу батьківського ставлення детермінують такі чинники, як: риси та якості особистості батьків; фізичні, психологічні та статеві особливості дитини; особливості подружніх взаємин; соціокультурні фактори; сімейні традиції; етіологічний фактор. Це дозволяє характеризувати батьківське ставлення як складне психологічне утворення, яке підпадає під вплив багатьох змінних, котрі необхідно враховувати в процесі дослідження та складання психокорекційних програм.
2. Згідно системного підходу до типологізації батьківського ставлення в структурі останнього виокремлено наступні складові: інтегральне емоційне ставлення (прийняття-нехтування”), міжособистісна дистанція у спілкуванні з дитиною (симбіоз”), сприймання дитини на когнітивному рівні (інфантилізація”), а також форми та спрямованість контролю за поведінкою дитини (авторитарна гіперсоціалізація”).
Виділення вказаних складових дозволило розробити нову типологію батьківського ставлення, яка складається із шістнадцяти теоретично можливих типів ставлення, в залежності від ступеню вираженості даних складових в структурі певного типу ставлення батьків до дитини.
3. Показано, що структурна складова ставлення батьків до дитини соціальна бажаність” має позитивні значення в усіх типах батьківського ставлення клієнтів, які звернулись за психологічною допомогою, що вказує на зацікавленість батьків у справах дитини, її планах, соціальному успіху дитини у подальшому житті. В той же час більш ніж у половини батьків існує проблема прийняття дитини такою, якою вона є, що вказує на порушення у даної категорії батьків емоційного компоненту ставлення. Майже у половини батьків високі значення має складова інфантилізація”, що відображає проблеми у когнітивному компоненті ставлення. Високі значення складових симбіоз” (порушення діагностується у половини батьків), та авторитарна гіперсоціалізація” (виявлено майже у третини батьків) вказують на проблеми у поведінковому компоненті батьківського ставлення.
Також експериментально встановлено, що, по-перше, у переважної більшості (82,3 %) батьків, які звернулись по психологічну допомогу з питань виховання дітей молодшого шкільного віку, налагодження батьківсько-дитячих взаємин, існують певні порушення батьківського ставлення, які потребують психологічної корекції; по-друге, типи батьківського ставлення зустрічається у батьків даної категорії з різною частотою; по-третє, в структурі батьківського ставлення ту чи іншу ступінь порушення мають всі три основні компоненти ставлення (емоційний, поведінковий, когнітивний).
Таким чином, позитивний ефект в процесі корекції неефективного батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку досягається шляхом цілеспрямованого та комплексного впливу на когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти ставлення.
4. Розроблена модель психологічної корекції батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку, яка має комплексний характер і включає індивідуальну, групову та комбіновану форми роботи з батьками
Індивідуальна робота з батьками проводилась у тому разі, якщо характер проблем клієнта був пов’язаний передусім із нестачею знань щодо вікових та індивідуальних особливостей дитини, закономірностей розвитку сім’ї, що вимагало використання значної кількості діагностичних методик та великого обсягу аналітичної діяльності. В якості групової роботи з корекції батьківського ставлення був застосований груповий тренінг батьківської ефективності. Дана форма психологічної допомоги обиралась психологом у тому випадку, коли клієнт був налаштований на групову діяльність, а характер проблем стосувався на сам перед особливостей внутрішньо сімейної взаємодії, вибору адекватних методів виховання та ефективних способів поводження з дитиною. Комбінована форма роботи застосовувалась в особливо складних випадках, якщо клієнти мали і суто особистісні проблеми (ірраціональні думки, страх, невпевненість у собі і т. ін.), і проблеми що стосувались безпосередньо батьківсько-дитячих взаємин.
Внаслідок застосування трикомпонентної моделі психокорекційної роботи у батьків покращилось ставлення до дітей, підвищилась батьківська ефективність, виріс рівень психолого-педагогічної культури, про що свідчать позитивні зміни в усіх виділених нами структурних складових батьківського ставлення.
5. Доведено, що складові батьківського ставлення мають різну схильність до корекції за допомогою моделі психологічної допомоги, що застосовувалась. Так, у більшій мірі коригується складова нехтування”, у меншій мірі корегується складова авторитарна гіперсоціалізація”, далі — складові інфантилізація”, симбіоз” і, нарешті, найменше піддавалась корекції складова соціальна бажаність”.
На вираженість і спрямованість змін у батьківському ставленні суттєво впливають такі фактори, як: типи мотиваційної орієнтації, уявлення та очікування щодо характеру психологічної допомоги та можливостей психолога, батьківські установки щодо методів виховання дитини і стилю поведінки з нею, а також рівень мотивації щодо відвідування психокорекційних занять.
6. Встановлено, що усі три форми психокорекційної роботи, які були використані у формуючому експерименті, виявили однаковий, достатньо високий, рівень ефективності, що забезпечувалось впливом на основні компоненти батьківського ставлення незалежно від того, яка форма роботи застосовувалась.
Ефективність психокорекції забезпечується застосуванням індивідуальної, групової та комбінованої форм роботи, завдяки чому через специфічні (емоційне відреагування, розширення сфери проблеми, пошук сенсу подій, научіння новим поведінковим стратегіям і прийомам поведінки) та неспецифічні (емоційна підтримка та розуміння з боку інших, міжособистісне научіння, підвищення самооцінки, належність до групи, відчуття власної цінності) корекційні механізми здійснюється вплив на когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти батьківського ставлення.

Проведене дослідження не вичерпує повністю всіх аспектів поставленої проблеми. Подальшої розробки потребують питання організації системи профілактичної та корекційної роботи з батьками, молодими сім'ями, а також питання підготовки психологів-тренерів, які здатні надавати вказаним категоріям населення індивідуальну та групову профілактичну і психокорекційну допомогу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для студентов вузов. — 4-е изд., перераб. и доп. — Екатеринбург: Деловая книга, 1999, - 512 с.
2. Авдеева Н.Н. Становление образа себя у детей первых трех лет жизни. // Вопросы психологии. 1996. № 4. С. 5-13
3. Авраменко Л.К. Групповое взаимодействие как фактор повышения эффективности образования взрослых: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Л., 1988.
4. Адомавичене Э.П. Поощрения и наказания в воспитании школьников в семье: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Вильнюс, 1981.
5. Акименко Ю.Ф. Механізм допомоги дітям у процесі переходу з дошкільного закладу до школи. — У кн: Життєві кризи особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 т. / Ред. рада В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков (керівники авт. колективу) та ін. — К.: ІЗМН, 1998. — Ч.2: Діти і молодь у кризовому суспільстві:технології допомоги і підтримки, — С. 178 — 188.
6. Акименко Ю.Ф. Некоторые особенности возрастно-психологического консультирования родителей в Центре психологической реабилитации. - У зб.: Позашкільна педагогика: пошук і проблеми // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: тези доповідей та виступів. - К., 1994. - С. 246 - 248.
7. Акименко Ю.Ф. Особливості соціально-психологічної роботи з населенням регіону, що постраждало внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. — У кн.: Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г.Панка. — К., 1997. - С. 44 — 52.
8. Акименко Ю.Ф. Програма та методика проведення ігрових занять з корекції та розвитку соціального інтелекту в учнів 1 — 4 класів. — У кн.: Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г.Панка. — К., 1997. - С. 102 — 115.
9. Акименко Ю.Ф. Психологічні особливості використання логічної аргументації у мотивації учбової діяльності школярів. - У зб.: Проблемы развития психолого-педагогической науки в научно-техническом творчестве молодежи: Сб. науч. трудов студентов, аспирантов и стажеров / Отв. ред. Н.И. Шкиль. - К.: КГПИ, 1991. - С 9 — 12. - На укр. яз.
10.Акименко Ю.Ф. Саморозвиток особистості і сімейне виховання. — У кн.: Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.- метод. посібник: У 2 ч. /Ред. рада В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники авт. колективу) та ін. — К.: ІЗМН, 1997. — Ч.2: Життєтворчий потенціал нової школи. - С. 152 — 191.
11.Акименко Ю.Ф. Соціально-психологічні підходи до вирішення проблеми переходу дитини з дитячого дошкільного закладу до школи. — У кн.: Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г. Панка. — К., 1997.
12.Акименко Ю.Ф. Специфіка та основні методи надання соціально-психологічної допомоги дітям та батькам в Центрі психологічної реабілітації м.Славутича. - У зб.: Соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС, проблеми організації і функціонування центрів соціально-психологічної реабілітації: Матеріали міжрегіонального науково-практичного семінару / Від. ред. О.В. Киричук, В.Ф. Торбін, -К,: Медекол” УкрРНФ Медицина-екологія”, 1995. - С. 88 - 91.
13.Акименко Ю.Ф. Тренінг батьківської ефективності. — У кн.: Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г. Панка. — К., 1997. С. 138 — 178.
14.Акименко Ю.Ф. Тренінг батьківської ефективності: Програма і методика проведення // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №6. - С.21 — 28.
15.Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. Ред. изд. Центр Консорциума Социальное здоровье России”. М., 1994.
16.Алексєєнко Т.Ф. Формування педагогічної культури сучасної молодої сім”ї: Автореф. дис... канд пед. наук: 13.00.01 / АПН України ін-т педагогики. - К., 1994.
17.Антонова-Турченко О.Г. Від конфлікту до взаєморозуміння. - К., 1992.
18.Архиреева Т.В. Родительские позиции как условие развития отношения к себе ребенка младшего школьного возраста: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / АПН СССР, НИИ общей и пед. психол. -М., 1990.
19.Бардин К.В. Если ваш ребёнок не хочет учиться. - М., 1981.
20.Баскина Ю.В. Методика диагностики родительского отношения (Методика Включенного конфликта”): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / АПН СССР, НИИ общей и пед. психол. -М., 1992.
21.Бениаминова М.В. Воспитание детей: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: медицина, 1991. - 288 с.: ил.
22.Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. Пер. с англ. - Спб., издательство Братство”, 1992. - 224 с.
23.Бехтерев В.М. Вопросы общественного воспитания. - Вестник психосоциальной и коррекционно-реабалитационной работы, 1995, № 1, С. 84 - 91.
24.Блага К., Шебек М. Я - твой ученик, ты - мой учитель: Кн. для учителя: Пер. с чеш. - М.: Просвещение, 1991. - 143 с.
25.Боговарова В.А. Социально-педагогические условия совершенствования семейного воспитания в период современного развития общества: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Казань, 1993.
26.Бодалев А.А. Семья и формирование личности: Сб. науч. тр. - М., 1981.
27.Бодалев А.А., Столин В.В. О задачах в области научного психологического обеспечения службы семьи // Семья и формирование личности / Под ред. А.А. Бодалева. - М., 1981.
28.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
29.Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избр. психол. тр. / Акад. пед. и соц. наук. Моск. психол. - соц. ин-т; Под ред. Д.И. Фельдштейна. - М.; Воронеж: (Ин-т практ. психологии: НПО МОДЭК”), 1995, - 349 с.
30.Болдвин Д.М. Психология в ее применении к воспитанию: Краткий очерк для учителей и родителей. Перевод с англ. Н.И. Спиридонова, СПб., 1904.
31.Боришевський М. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості. // Початкова школа. 1995. № 4. С. 4 - 9.
32.Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 136 с.
33.Буянов М.И. В кабинете детского психиатра. - К.: Здоровья, 1990. -224с.
34.Бютнер К. Жить с агрессивными детьми: Пер. с нем. - М.: Педагогика, 1991. - 144с.
35.Валлон Анри. Психическое развитие ребенка. (Пер. с франц. Вступит. статья канд. философ. наук Л.Анцыферова). - М.: Просвещение, 1967. 196с.
36.Варга А.Я. Структура и типы родительского отношения: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / МГУ им. М.В. Ломоносова. - М., 1987. - 25 с.
37.Взаимоотношение поколений в семье. - М.: ИСИ АН СССР, 1977.
38.Видченко А.Г. Проблемы семейного воспитания в истории советской педагогики (1917 — 1941 г.г.): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / КГПИ им. Горького. - К., 1987.
39.Винникотт Д.В. Разговор с родителями / Пер. с англ. М.Н.Почукаевой, В.В. Тимофеева. - М.: Независимая фирма Класс”, 1994. - 112 с.
40.Вовчик-Блакитна М.В. Батьки і діти. - К., 1969. - 48 с.
41.Вовчик-Блакитна М.В. Ви — батьки. К.: Рад. школа, 1974. - 148 с.
42.Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. ин-тов/ В.В. Давыдов, Т.В. Драгунова, Л.Б. Ительсон и др.; Под ред. А.В. Петровского. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Просвещение, 1979. — 288 с.
43.Воспитание младших школьников в семье (Методич. реком.), - М., 1985.
44.Воспитательные отношения как предмет психолого-педагогического анализа: Сб. научн. тр. - Ставрополь, 1977.
45.Выготский Л.С. История развития высших психических функций. - Собр. соч. М.: Педагогика, 1983. - Т. 3, С. 6 — 328.
46.Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под. ред. В.В. Давыдова. — М.: Педагогика-Пресс, 1996. - 536 с.
47.Выготский Л.С. Проблема возраста // Собр. соч. — М. 1983. Т. 4. С. 248.
48.Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с., ил. - (Акад. пед. наук СССР).
49.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ. - метод. материалы к курсу Общ. психология”: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1986. 272 с.
50.Гарбузов В.И., Захаров А.И., Исаев Д.Н. Неврозы у детей и их лечение. — Л., 1977.
51.Говорун А.В. Сімейне виховання у вітчизняній педагогічній журналістиці другої половини 19 — початку 20 ст.: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Пед. ін-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 1995.
52.Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. - К.: Рад.шк., 1990. - 160 с.
53.Головина Г.В., Фроловский Ю.В. Взаимоотношение и формирование родственных чувств в семье // Воспитательные отношения как предмет психолого-педагогического анализа: Сб. научн. тр. - Ставрополь, 1977. — С. 97 — 102.
54.Гордиенко И.И. Информатизация педагогической практики: проектирование экспертной системы в форме учебной дисциплины //Методология и социология техники (Сборник научных трудов). — Новосибирск. 1990. С.43 — 57.
55.Гребенников И.В. Повышение педагогической культуры родителей как основа совершенствования семейного воспитания школьников: Автореф. дис... канд. пед. наук. - М., 1971.
56.Гришина Г.Н. Народная игра как средство развития взаимоотношений между родителями и детьми в семье: Автореф. дис... канд. пед. наук. -М., 1990.
57.Групповая психотерапия / Под редакцией Б.Д. Карвасарского, С. Ледера. М.: Медицина, 1990. 384 с.
58.Джайнотт Х.Дж. Родители и дети. - М.: Знание, 1986, - 96 с.
59.Добрович А.Б. Кто в семье психотерапевт? - М.: Знание, 1985. - 80 с. -(Нар. ун-т. Пед. фак.; № 10).
60.Дорожевец Т.В. Изучение школьной дезадаптации / Методические рекомендации. — Витебск. 1995. — 32 с.
61.Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики / Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. - М.: Педагогика, 1991. - 232 с.
62.Думитрашку Т.А. Структура семьи и когнитивное развитие детей. Вопросы психологии, №2, 1996, -М., Школа-пресс”.
63.Дымнова Т.И. Зависимость характеристик супружеской семьи от родительской // Вопросы психологии. - 1998. - №2. - С. 46 — 56.
64.Дьяконова А.Н. Взаимоотношение родителей и детей как условие воспитания подростков: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Л., 1986.
65.Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. / Под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко; / Авт. вступ. ст. П.А. Венгер, В.П. Зинченко, с. 6 — 35; коммент. В.П. Зинченко. - М.: Педагогика, 1986.
66.Захаров А.И. Детские неврозы (психологическая помощь родителей детям). - Спб.: Респекс, 1995. - 190 с.
67.Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка: Кн. для воспитателей дет. сада и родителей. - 2-е изд., доп. - М.: Просвещение, 1993. 192 с.
68.Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков: Анамнез, этиология и патогенез. - Л.: Медицина, 1988. - 248 с.
69.Захаров А.И. Психотерапия у детей и подростков. М., 1982.
70.Звєрєва І.Д., Коваль Л.Г., Фролов П.Д. Діагностика моральної вихованості школярів: Метод. посібник. - К.: ІСДО, 1995. - 156 с.
71.Зимбардо Ф. Застенчивость: Пер. с англ. - М.: Педагогика, 1991. - 208с.: ил.
72.Злочевский С.Є., Котирло В.К. Сімейна педагогика. - К., 1986.
73.Ильина С.В. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. — 1998. - №6. С. 65 — 74.
74.К взаимопониманию через взаимодействие: Методические рекомендации. Подгот. А.В. Киричуком, И.Л. Федоришиной. - К., 1991, 23 с.
75.Каган В.Е. Воспитателю о сексологии. - М.: Педагогика,1991.-256с.: ил.
76.Кайдановская Е.В. Исследование психологических характеристик больных неврозами: Автореф. дис... канд. психол. наук. - Л., 1987
77.Карацуба Т. Профессиональные ориентации единственных детей в семье // Прикладная психология и психоанализ. - 1998. - №5-6. - С. 60 - 67.
78.Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: Испр. недостатков характера у детей и подростков: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1992. - 223 с.
79.Кемпер И. Практика сексуальной психотерапии. Том 1: Пер. с нем. / Предисл. Е.Б.Моргунова. - М.: АО Издательская группа Прогресс” - Культура”, Издательство агенства Яхтсмен”, 1994 - 288 с.
80.Киричук О.В. Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні // Педагогічна газета, — 1996, № 9 (27). — С. 1.
81.Ковалев Г.А. Психическое развитие ребенка и жизненная среда // Вопросы психологии. - 1993. - №1. С. 13 — 23.
82.Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: Пед-ка, 1987. - 159 с.
83.Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. — М.: просвещение, 1989. — 255 с.: ил. — (Психол. наука школе).
84.Кононко Е.Л. Чтобы личность состоялась. - К.: Рад. шк., 1991. - 223 с.
85.Короп Ю., Норик М. Примусити дитину... А чи треба примушувати? // Дошкільне виховання. 1996. № 12. С. 8 - 9.
86.Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 301 с.
87.Котырло В.К. Молодой семье о воспитании детей. - К.: О-во Знание” УССР, 1981. - 48 с.
88.Кратохвил С. Биографическая, тематическая и интеракционная ориентация в групповой психотерапии // Психологические проблемы психогигиены, психопрофилактики и медицинской деонтологии. - Л., 1976.
89.Лебович С. Детство, подростковый возраст, юность: Психосоциальные аспекты // Культура. 1882. №4.
90.Леві В.Л. Нестандартна дитина: Перекл. з рос. - К.: Рад. шк., 1991. - 256 с.
91.Лемберт С., Рейнголд Х. Исследование мира осознанных сновидений (Пер. с англ. Д. Шумова). - М: Изд-во Трансперсон. Ин-та, 1995. - 289 с.
92.Лендрет Г.Л. Игровая психотерапия: искусство отношений: Пер. с англ./ Предисл. А.Я. Варга. - М.: Международная педагогическая академия, 1994. - 368 с.
93.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
94.Лесгафт П. Семейное воспитание ребенка и его значение. Ч 1: Школьные типы. Ч 2: Основные проявления ребенка. Спб., 1906.
95.Лещінська Г., Прокоп’єва Т. Традиціям народу і сім’ї - жити. // Рідна школа. 1996. № 1. С. 71 - 72.
96.Лисина М.И. Общение и речь: Развитие речи у детей в общении со взрослыми. - М., 1985.
97.Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. - М.: Педагогика, 1986.
98.Личко А.Е. Подростковая психиатрия. - Л., 1979.
99.Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - 2-е изд., доп. и перераб. - Л.: Медицина. Ленинградское отд-ние, 1983. - 255 с.
100.Личко А.Е. Эти трудные подростки: Записки психиатра. - Л.: Лениздат, 1983. - 126 с.
101.Лодкина Т.В. Из опыта работы семейного педагога в школе. - Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы, 1996, № 4, с. 67-73.
102.Макаренко А.С. О воспитании в семье. - М., 1975.
103.Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, — К.: Ваклер, 1999. — 528 с.
104.Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. - К.: Наук. думка, 1998. 226 с.
105.Максименко С.Д. Теория и практика психологопедагогического исследования. - К..: НИИП, 1990. 240 с.
106.Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібник. — К.: Перун, 1996. — 464 с.: іл. — (Трансформація гуманіт. освіти в Україні).
107.Мартинюк І.В. Національне виховання: Теорія і методологія: Метод. посібник. - К.: ІСДО, 1995. - 160 с.
108.Матейчик З. Родители и дети: Книга для учителя: Пер. с чеш. - М.: Просвещение, 1992.
109.Материалы по организации деятельности центров психологической реабилитации для детей, пострадавших в результате чернобыльской катастрофы. -К.: Програма ЮНЕСКО-Ченнобыль, 1993, - 42 с.
110.Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 ч. /Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несет (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівник авторського колективу) та ін. — К., 1997. — Ч.1: теорія і технологія життєтворчості. — 392 с.
111.Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 ч. /Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несет (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівник авт. колективу) та ін. — К.: ІЗМН, 1997. — Ч. 2: Життєтворчий потенціал нової школи. — 936 с.
112.Моисеев Н.И. Человек и ноосфера. - М., 1990.
113.Мухамедрахимов Р.Ж. Взаимодействие и привязанность матерей и младенцев групп риска // Вопросы психологии. - 1998. - №2. - С. 18 — 33.
114.Мягер В.К. Исследование семьи в связи с задачами семейной психотерапии // Социальная психология и общественная практика. М.: Наука, 1985.
115.Мясищев В.Н. Личность и неврозы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. - 224 с.
116.Мясищев В.Н. Психология отношений: Избр. психол. тр./ Акад. пед. и соц. наук. Московский психол.-соц. ин-т; Под ред. А.А. Бодалева. - М.; Воронеж: (Ин-т практ. психологии), 1995. - 356 с.
117.Насонова О.Б. Батьківські установки в сім’ї і ставлення підлітків до себе //Педагогика та психологія. 1995. №1. С. 101 — 108.
118.Насонова Е.Б. Влияние внутрисемейных отношений на эмоциональное поведение младшего школьника: Автореф. дис... канд. психол. наук. - К., 1990.
119.Натаров В.И. Методические рекомендации по ведению групп социально-психологического тренинга как активного метода обучения // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. - 1997. - № 3-4.
120.Наумов Б.И. Вопросы построения системы педагогического просвещения родителей: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Алма-Ата, 1972.
121.Немов Р.С. Психология: учеб. пособие для учащихся пед. уч-щ, студентов пед. ин-тов и работников системы подготовки, повышения квалификации и переподготовки пед. кадров. - М.: Просвещение, 1990. 301 с.
122.Непомнящая Н.И. Становление личности ребенка 6-7 лет / Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. - М.: Педагогика, 1992. - 160 с.
123.Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. - 151 с.
124.Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Лыбидь, 1990. - 191 с.
125.Обухова Л.Ф. Детская психология. М.: Тривола, 1995.
126.Обуховский К. Психология влечений человека: Пер. с польск. В.И. Могилева. Под ред. и послесл. Б.М. Сегала. - М.: Прогресс, 1972. - 247 с.
127.Обучение и формирование личности школьника. — М., 1989.
128.Общая психодиагностика: Основы психодиагностики, немедицинской психотерапии и психологического консультирования /Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. — М.: Изд-во Московского университета. 1987. — 304 с.
129.Олехнович М.О. Диагностико-коррекционная работа с младшими школьниками // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. - 1999. - №1. С. 54 — 61.
130.Осницкий А.К. Выявление проблем ребенка и родителей с помощью фильм-теста” Рене-Жиля // Вопросы психологии. - 1997. - № 1. - С. 55 — 62.
131.Основы возрастно-психологического консультирования: Учебно-методическое пособие для студентов фак. психол. гос. ун-тов / Т.Ю. Андрущенко, Г.В. Бурменская, Н.И. Есинова и др. / Под ред. А.Г. Лидерса. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 80 с.
132.Основы математической статистики: Учебное пособие для ин-тов физ. культ. /Под ред. В.С. Иванова - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 176 с.
133.Основи практичної психології: Підручник для студентів вищих закладів освіти /В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - К.: Либідь, 1999. - 533 с.
134.Основы психотерапии: Учебн. пособие для студентов вузов, которые обучаются по спец. Психология”, Соц. педагогика” / Л.Ф. Бурлачук, И.А. Грабская, А.С. Кочарян. - К.: Ника-Центр; М.: Алетейа, 1999. — 320 с.
135.Особенности агрессивного поведения несовершеннолетних и основы его профилактики. / Методические рекомендации. - К., 1991, 20 с.
136.Особенности психического развития детей 6-7 летнего возраста / Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. — М., 1988.
137.Панок В.Г. Концепція національної соціально-психологічної служби // Педагогика і психологія: Вісник АПН. — 1994. — № 2. — С. 17 — 27.
138.Панок В.Г. Методичні підходи до надання психологічної допомоги потерпілим від техногенної катастрофи. Монографія. — К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів, 1999. — 106 с.
139.Паркинсон К.Н., Растомджи М.К., Паври С. Дети. Как их воспитывать. - Спб., 1992, - 124 с.: 135 илл.
140.Педагогика здоровья. - М.: Педагогика, 1990. - 288 с.: ил. - (Б-ка для родителей).
141.Педагогические задачи и задания для родителей / Под ред. В.Г. Постового. - К.: Рад. шк., 1989 - 189 с. - На укр. яз.
142.Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт / Пер. с англ., нем. - М.: Смысл, 1993.- 332 с.: ил.
143.Петров Н.Н. Аутогенная тренировка как метод коррекции нарушений внутрисемейных отношений // Семья и формирование личности / Под ред. А.А. Бодалева. - М., 1981.
144.Петровский А.В. Дети и тактика семейного воспитания. - М.: Знание, 1981, - 96 с.
145.Петрунек В.Н., Таран Л.Н. Младший школьник, — М., 1981.