ПСИХОЛОГІЧНА СТАТЬ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

АЛЄКСЄЄВА АННА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 159.922.8

ПСИХОЛОГІЧНА СТАТЬ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ
ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Боришевський Мирослав Йосипович
доктор психологічних наук,
член-кореспондент АПН, професор

Івано-Франківськ, 2006

З М І С Т
Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження впливу психо- 11
логічної статі на становлення особистісної ідентич-
ності у юнацькому віці
1.1. Теоретичні проекції дослідження феномену 11
особистісної ідентичності
1.2. Дослідження психологічної статі у психолого- 27
педагогічному вимірі
1.3. Онтогенетичні передумови та психологічні механізми 48
становлення ідентичності у юнацькому віці
Висновки до розділу 1 57
Розділ 2. Концептуально-методичне моделювання емпірич- 59
ного дослідження психологічної статі як чин-
ника становлення особистісної ідентичності
у юнацькому віці
2.1. Концептуальна модель дослідження взаємозв’язку 59
психологічної статі й особистісної ідентичності
2.2. Обгрунтування доцільності вибору та застосування 65
психодіагностичних методик
2.3. Методика організації емпіричного дослідження 74
Висновки до розділу 2 90
Розділ 3. Результати емпіричного дослідження процесу ста- 93
новлення особистісної ідентичності під
впливом чинника психологічної статі
3.1. Вплив складових психологічної статі на станов- 93
лення особистісної ідентичності

3.2. Особливості та закономірності особистісної 100
самоідентифікації в контексті вираженості
маскулінно/фемінних рис
3.3. Специфіка самоідентифікаційного процесу в за- 136
лежності від структури психологічної статі
3.4. Вплив статевої самооцінки на станов- 154
лення особистісної ідентичності.
3.5. Стереотипність психологічної статі та цілісність 161
статевої ідентичності як чинники особистісної
самоідентифікації
Висновки до розділу 3 169
Висновки 172
Список використаних джерел 176
Додатки 196

ВСТУП
Актуальність теми: За останні 20-30 років відбувається стрімка трансформація гендерних стереотипів, зокрема, у напрямку розширення жіночого простору” в сучасному українському соціумі, що зумовлює невпинне зростання уваги науковців до вивчення питань статусу, прав та відмінностей між чоловіками та жінками.
А втім, психологія статі як окрема галузь психологічної науки є відносно новим напрямом досліджень, провідним завданням якого є вивчення психологічної статі як специфічного особистісного утворення, та особливостей її впливу на розвиток індивіда в онтогенезі, а також вікової динаміки становлення статевої ідентичності.
Досить розповсюдженим напрямом дослідження цієї проблеми є вивчення зовнішніх соціальних аспектів статевого самоусвідомлення, а саме: міри відповідності маскулінно/фемінних рис індивіда розповсюдженим у суспільстві еталонам мужності/жіночності. Так, низку наукових праць присвячено дослідженню особливостей гендерної соціалізації (В.В. Абраменкова [4, 5], Ю.Є. Альошина, А.С. Волович [9], І.С. Кльоцина [102, 103], М.А. Машовець [137], Т.А. Репіна [162,163], Є.Ю. Терешенкова [182], Н.П. Хозяєва [200]), а також етнічним та кроскультурним аспектам статево-рольової поведінки (А.К. Байбурін [17], О.В. Мітіна, В.Ф. Петренко [139]).
Іншим дослідницьким напрямом є вивчення міжстатевих відмінностей у межах диференційної психології (В.П. Багрунов [18], Т.В. Виноградова [39], Є.Г. Горошко [57, 58], Г.І. Журавлева [110], С.І. Кудінов [118], А.В. Лібін [120], О.Ю. Маркова [132], Р.М. Масагутов [133], В.Ф. Коновалов [110], В.Н. Русалов [168], І.С. Сєріков [110]). Гендерним аспектам моральної самосвідомості присвячені дослідження В.В. Знакова [75, 76], А.А. Хвостова [199], гендерні чинники розв’язання конфліктних ситуацій були предметом уваги таких вчених як І.В. Грошев [60], Н.М. Дорошенко [66,67], гендерні детермінанти лідерства та влади вивчали Т.В. Бендас [22] й І.В. Грошев [59]. Предметом уваги дослідників є також гендерні аспекти психічного здоров’я (О.В. Бойко [29]), психостатеві відмінності у творчій діяльності (О.М. Разумнікова [159]), та гендерні особливості психологічного захисту (В.Г. Каменська, С.В. Звєрєва [90]).
Вивченням гендерних аспектів виховання та освіти займались Г.М. Бреслав [31], Н.М. Городнова [56], Л.В. Лохвицька [127], О.М. Любарська, [128], О.А. Неприцький [146], Б.І. Хасан [31]. Низка наукових праць присвячена дослідженню особистісної самореалізації жінок, зокрема особливостям їх статево-рольової ідентифікації (Ю.Є. Альошина [10], Т.П.Вівчарик [36, 37], О.А. Гавриліца [44], М.Б. Гасюк [46], Д.С. Жилкін [70], Є.В. Лекторська [10], С.А. Мінюрова [138], I.В. Найдовська [143]). Особливостям статевого самоусвідомлення чоловіків та жінок та їх міжособистісної взаємодії присвячені праці Р. Джонсон [63, 64], К.П. Естес [213], Д. Таннен [181].
Вікові особливості становлення статевої самосвідомості представлені у працях М.Й. Боришевського [27, 28], Н.В. Бороденко [30], Н.В. Булатевич [32], В.О. Васютинського [34], Т.В. Говорун [51, 52, 53, 54], І.А. Грабської [32], С.М. Зе-лінського [74], Д.Н. Ісаєва [81], В.Є. Кагана [81, 84, 85, 86, 87], О.М. Кікінежді [53, 54, 96, 97, 98, 99, 100], Я.Л. Коломінського [105], М.В. Колясникової [30], М.Х. Мелтсаса [105], В.С. Мухіної [141], А.А. Палія [153], В.А. Петровського [30], І.В. Романова [166], В.Г. Романової [164], Ю.А. Тюменєвої [197], Б.І. Хасана [197], А.А. Чекаліної [202], Т.І. Юферевої [219]. Особливості психосексуального розвитку особистості досліджували Н.К. Асанова [16], О.В. Сечейко [174], а порушення гендерної ідентичності були предметом уваги Н.С. Бурлакової [176], С.Н. Єні-колопова [68], Н.В. Дворянчикова [68], Ф. Леонтіу [176], Є.Т. Соколової [176].
Феномен маскулінність/фемінінність” також є предметом досліджень сексології, вікової, соціальної та етнічної психології, культурології та ін. Різнобічність досліджуваного особистісного утворення зумовлює відсутність у теоретичних концепціях чітких та операціоналізованих визначень маскулінності/фемінності. Типовою є також акцентуація уваги на зовнішніх соціальних аспектах досліджуваного феномена, що зміщує предмет дослідження у бік гендерної ідентичності.
Отже, психологічна стать є складним феноменом, що вимагає міждисциплінарного вивчення, а також поглиблення власне психолого-педагогічного аспекту його теоретичного та експериментального дослідження. Зокрема, нез’ясованим залишається питання про взаємозв’язок і взаємовплив психологічної статі особистості й особливостей і закономірностей становлення особистісної ідентичності у юнацькому віці.
Дослідження особливостей становлення ідентичності є дуже актуальним саме на сучасному етапі розвитку нашої країни, коли тиск суспільних норм та стереотипів викликає деперсоналізацію особистості, існування якої стає все більш механістичним та веде до втрати особистісної унікальності та неповторності. Переважна орієнтація на шаблони ускладнює здатність індивіда до здійснення особистісних виборів в результаті яких він конструює власний життєвий шлях, що викликає уникання ним особистісної свободи та втрату ідентичності.
Отже, останнім часом проблема ідентичності стає предметом численних наукових досліджень (Н.В. Антонова [11, 12], Т.М. Буякас [33], Є.П. Белинська [21], Т.С. Воропай [43], П.І. Гнатенко [50], А.С. Зубенко [79], О.М. Ічанська, [83], Л.В. Клочек [104], І.С. Кон [107, 108], Ю.Г. Овчіннікова [149], В.М. Павленко [50, 151], Л.Д Тодорів [184, 185], Л.Б. Шнейдер [209,210]), спрямованих на вивчення особливостей становлення ідентичності у юнацькому віці, професійної самоідентифікації особистості, а також специфіки подолання кризи ідентичності”.
Таким чином, незважаючи на численні дослідження з психології статі, а також різнобічне вивчення феномену ідентичність”, питання про вплив психологічної статі на особистісну самоідентифікацію, залишається нез’ясованим, що й зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження Психологічна стать як чинник становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії психології особистості ім. П.Р. Чамати Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України з теми: Психологічні закономірності виховання громадянської спрямованості особистості” (№ 0101U000107).
Об’єктом дослідження є становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.
Предмет дослідження - психологічна стать як чинник особистісної самоідентифікації в юнацькому віці.
Мета дослідження визначити вплив психологічної статі на становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.
Гіпотезою дослідження стали припущення про те, що:
1) психологічна стать - поліфункціональне утворення індивідуальної свідомості, яке зумовлює закономірності та особливості становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці;
2) диспозиційно-оцінний компонент психологічної статі є визначальною детермінантою успішності особистісної самоідентифікації;
3) структура та рівень стереотипності психологічної статі - значущий чинник процесу становлення особистісної ідентичності;
4) цілісність статевої ідентичності, а саме: узгодженість психологічної та соціальної статі суттєво впливає на особливості самоідентифікаційного процесу в юнацькому віці.
Завдання дослідження:
1. Обгрунтувати концептуальну модель взаємозв’язку між психологічною статтю та особистісною ідентичністю.
2. Підібрати та розробити методичний інструментарій дослідження впливу психологічної статі на успішність перебігу процесу самоідентифікації особистості в юнацькому віці;
3. З’ясувати психологічні особливості, механізми та тенденції у становленні особистісної ідентичності в юнацькому віці, які зумовлені дією чинника психологічної статі.
Теоретико-методологічними засадами дослідження слугували загальні концептуальні положення психологічної науки про сутність і розвиток особистості в процесі життя (К.О. Абульханова-Славська, Р. Бернс, М.Й. Боришевський, Л.І. Божович, О. Джон, О.Н. Леонтьєв, З.С. Карпенко, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Л. Первін, В.В. Столін, Д.І. Фельдштейн, Е. Фромм); положення про зміст феномену ідентичність” та його становлення у юнацькому віці (Н.А. Антонова, М.Р. Гінзбург, П.І. Гнатенко, І.С. Кон, М.Ш. Магомед-Емінов, Д. Марсіа, В.Н. Павленко, Х. Ремшмидт, М.В. Савчин, Л.Д. Тодорів, Л.Б. Шнейдер, Е. Еріксон), теорія самоактуалізації (А. Маслоу); дослідження з психології статі (М.В. Бороденко, Т.В. Говорун, М.В. Колясникова, О.С. Кочарян, О.М. Кікінежді, В.А. Петровський, Н.В. Хамітов); теоретичні та емпіричні розробки в галузі гендерної соціалізації (Ш. Берн, І.С. Кльоцина, Т.А. Репіна); дослідження вікових аспектів становлення статевої самосвідомості (В.О. Васютинський, Д.Н. Ісаєв, В.Є. Каган, Я.Л. Коломінський, М.Х Мелтсас, А.А. Палій, І.В. Романов, А.А. Чекаліна, Т.І. Юферева ).
Для вирішення визначених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези було використано наступні методи дослідження:
1) теоретичні аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення і наукова інтерпретація теоретичних та експериментальних даних;
2) емпіричні констатувальний експеримент, який застосовувався з використанням комплексу психодігностичних методик, що були спрямовані на діагностику психологічної статі (модифікований нами варіант методики С. Бем Психологічна стать”, адаптація О.Г. Лопухової) та міри зрілості особистісної ідентичності (модифікований нами варіант Самоактуалізаційного тесту” Н.Ф. Каліної, тест Смисложиттєві орієнтації” Д.О. Леонтьєва, опитувальник В.В. Століна Самоставлення”).
3) статистичні кореляційний аналіз (за Пірсоном), параметричне порівняння середніх величин (t критерій Стьюдента), розрахунок семантичної відстані, рангування даних за процентильними оцінками.
Експериментальною база дослідження. У дослідженні брали участь студенти Київського національного лінгвістичного університету, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова та Київського університету харчових технологій. Загальна кількість досліджуваних становила 165 осіб віком від 18 до 30 років.
Наукова новизна дисертаційного дослідження: У праці вперше визначено провідні критерії дослідження впливу психологічної статі на становлення особистісної ідентичності, встановлено, зокрема, релевантні взаємозв’язки між статевою самооцінкою, стереотипністю психологічної статі, цілісністю статевої ідентичності та успішністю особистісної самоідентифікації; обгрунтовано роль психологічної статі як значущого чинника особистісної самоідентифікації; з’ясовано закономірності впливу структури психологічної статі на особливості становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.
Теоретичне значення роботи полягає в уточненні і збагаченні психологічного змісту феномену психологічної статі; у доповненні теоретичної концепції структури ідентичності; у визначенні ролі психологічної статі, а саме: статевої самооцінки, стереотипності і структури психологічної статі та цілісності статевої ідентичності як значущих чинників особистісної самоідентифікації у юнацькому віці.
Практичне значення отриманих результатів полягає у підборі та модифікації адекватного теоретичним концептам психодіагностичного комплексу з метою вивчення впливу структури психологічної статі, міри її стереотипності, статевої самооцінки та цілісності статевої ідентичності на особливості процесу самоідентифікації, а також у можливості використання експериментальних даних в психокорекційній та психопрофілактичній роботі практичних психологів, спрямованій на попередження і подолання труднощів особистісного розвитку в юнацькому віці.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним та методологічним обгрунтуванням вихідних положень дисертаційного дослідження; використанням валідних і надійних методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних; використанням методів математичної статистики для доведення вірогідності результатів емпіричного дослідження.
Апробація та впровадження результатів дисертації здійснювалася у формі доповідей та повідомлень на Всеукраїнський науково-практичній конференції «Особистість: проблеми та розвиток” (Київ, 1999 р.), науково-практичній конференції «Соціалізація дівчинки-підлітка в умовах великого міста» (Київ, 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференція "Психологія життєвої кризи особистості: теорія і практика" (Київ, 2000 р), науково-практичному семінарі "Гендерна парадигма в науці та освіті" (Київ, 2000 р.), науково-практичній конференції "Філософія статі: методологічні і світоглядні основи" (Київ, 2001 р.), ІУ-й науково-практичній конференції Психологічна наука у медичній та соціальній практиці” (Київ, 2002 р.), УІ Костюківських читаннях Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.), на міждисциплінарному семінарі Філософія статі та гендеру” (Київ, 2003 р.), на науково-практичній конференції Життєві домагання особистості” (Київ, 2003 р.), на П Всеукраїнському конкурсі аспірантських робіт з гендерної проблематики, (Одеса, 2003 р.), на Ш Міжнародному симпозіумі з біоетики Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення” (Київ, 2004 р.), на Всеукраїнський науково-практичній конференції Гендерні стратегії сталого розвитку України” (Київ, 2005 р.), на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005 р.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у роботу центру гендерних досліджень Українського інституту соціальних досліджень (довідка № 14 від 14.07.2006 р.), та Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (довідка № 572 від 01.06.2006 р.).
Публікації. Матеріали дослідження відображено у 11 публікаціях, серед яких 7 статей, в тому числі 4 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (256 найменувань, з них 34 іншомовні) та 10 додатків на 38 сторінках. Основний зміст дослідження викладено на 175 сторінках дисертаційної роботи, яка містить 13 таблиць на 5 сторінках, та 30 рисунків на 15 сторінках. Повний обсяг роботи 233 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці під впливом чинника психологічної статі. В результаті застосування відповідного теоретичним концептам психодіагностичного комплексу було визначено вплив психологічної статі на особистісну самоідентифікацію у юнацькому віці. Узагальнення результатів дослідження підтвердило нашу гіпотезу та дало підстави для наступних висновків:
1. Психологічна стать, яка є стрижневою складовою статевої ідентичності, охоплює усвідомлювані та особистісно прийняті прояви маскулінності-фемінності, окремі риси яких, можуть відповідати певним гендерним стереотипам мужності-жіночності, тобто бути також елементами соціальної статі.
Провідними вимірами психологічної статі є її стереотипність і структура, а також статева самооцінка та цілісність статевої ідентичності, що віддзеркалює ступінь гармонійності взаємозв’язку психологічної та соціальної складових статевої ідентичності індивіда.
Особистісна ідентичність складається із наступних структурних компонентів: оцінного, емоційного, екзистенційно-регулятивного, та рефлексивного; до них належить також здатність до самоактуалізації, що є критерієм зрілості ідентичності.
2. Маскулінно-фемінні складові психологічної статі є значущим чинником становлення особистісної ідентичності у юнацькому віці. Маскулінність - головний чинник становлення ідентичності як у представників чоловічої, так і жіночої статі; і, якщо для чоловіків це є цілком закономірним, то для жінок домінантний вплив маскулінних рис зумовлений розповсюдженістю в українському суспільстві ідеального образу ділової жінки, бізнес-леді, який транслює соціальну бажаність маскулінних стандартів, відповідність яким є необхідним чинником життєвої самореалізації та професійного успіху сучасної жінки. Жорсткі гендерні стереотипи, які відображають маскулінну спрямованість українського соціуму, для якого провідними цінностями є амбіційність, суперництво, матеріальний успіх та повага референтного оточення, визначають особистісний розвиток жінки за маскулінним сценарієм, невідповідність якому негативно позначається на емоційно-оцінному самоставленні, здатності до рефлексії та життєтворчості, що й зумовлює провідну роль маскулінної складової психологічної статі в контексті особистісної самоідентифікації сучасних молодих жінок.
Фемінні якості позитивно взаємопов’язані зі ступенем особистісної автентичності, але негативним чином впливають на рівень автономності чоловіків, що пояснюється особливостями ставлення юнаків до внутрішньої жіночності, яка сприймається ними як загроза” для власної мужності та викликає відчуття залежності й незахищеності. Амбівалентне ставлення чоловіків до внутрішньої жіночності у юнацькому віці зумовлене віковими особливостями розвитку статевої ідентичності, критерієм зрілості якої є гармонійне поєднання фемінних та маскулінних якостей, що відповідає андрогінній статево-рольовій моделі.
3. У представників чоловічої статі статева невиразність”, а також низький рівень фемінних властивостей у поєднанні з маскулінною домінантою, відображає неприйняття чоловіками власної психологічної жіночності та жорстке протиставлення маскулінно-фемінних складових психологічної статі, що є досить непродуктивним в контексті особистісної самоідентифікації. Найбільш оптимальним в контексті особистісної самоідентифікації є високий рівень маскулінних рис у поєднанні з вираженими фемінними властивостями, що зумовлює у представників чоловічої статі вищий рівень зрілості особистісної ідентичності.
У представниць жіночої статі тенденція до психостатевої невиразності” також є досить непродуктивною в контексті особистісної самоідентифікації, високий рівень фемінних показників зумовлює негативний вплив фемінності на становлення особистісної ідентичності, а найбільш оптимальним є наявність високого рівня маскулінності у поєднанні з помірною вираженістю фемінних рис, що супроводжується вищим рівнем зрілості особистісної ідентичності.
4. Домінування маскулінних властивостей у представників чоловічої статі супроводжується неприйняттям власних фемінних рис та орієнтацією на жорсткі маскулінні стандарти, які несумісні з проявами психологічної жіночності, що свідчить про наявність феміфобних тенденцій та дисгармонізує становлення особистісної ідентичності чоловіків з маскулінною домінантою. У андрогінних чоловіків як маскулінна, так і фемінна складові психологічної статі є значущими чинниками особистісної самоідентифікації, але вираженість фемінних рис викликає у юнаків відчуття несамостійності та залежності, що веде до зниження рівня автономності, яка є важливим критерієм зрілості ідентичності.
У представниць жіночої статі маскулінні риси відіграють провідну роль в контексті особистісної самоідентифікації як андрогінних досліджуваних, так і жінок з домінуванням маскулінно-фемінних властивостей. Наявність андрогінної структури психологічної статі посилює вплив фемінних рис на становлення ідентичності, тоді як домінування фемінності або маскулінності, супроводжується протиставленням фемінних та маскулінних рис, що зумовлює негативний вплив фемінності на самоповагу досліджуваних, психологічним стрижнем якої для сучасних жінок є маскулінна складова психологічної статі. У андрогінних жінок спостерігається вищий ступінь життєвої самореалізації, який свідчить про те, що психологічна андрогінність є більш оптимальною структурою психологічної статі в контексті особистісної самоідентифікації жінок.
5. Статева самооцінка, яка відображає ступінь відповідності маскулінно-фемінних рис власному ідеалу чоловіка або жінки, є важливим чинником особистісної самоідентифікаціїі як для представників чоловічої, так і для представників жіночої статі та визначає оцінний, емоційний, рефлексивний, та екзистенційно-регулятивний компоненти ідентичності. У чоловіків висока статева самооцінка супроводжується вищим рівнем автентичності, що свідчить про те, що прийняття власних маскулінно-фемінних рис зумовлює вільне особистісне саморозкриття чоловіків та їх здатність до психологічної близькості з іншими людьми. У представників жіночої статі високий рівень статевої самооцінки співвідноситься з більш високим рівнем особистісної автономності, що позитивним чином впливає на їх здатність проявляти. самостійність та незалежність, а також супроводжується вищим ступенем спонтанності.
6. Вплив стереотипності психологічної статі на становлення особистісної ідентичності досліджуваних жіночої статі пояснюється значущістю для жінок відчуття відповідності традиційним гендерним стереотипам, яке є незалежним від ступеню вираженості маскулінно/фемінних рис, на відміну від представників чоловічої статі, для яких відповідність або невідповідність гендерним нормам супроводжується різним ступенем вираженості маскулінних властивостей. У жінок стереотипність психологічної статі визначає екзистенційно-регулятивний та рефлексивний компоненти ідентичності та супроводжується вищим рівнем самоповаги, тоді як у чоловіків відчуття відповідності власних бажаних маскулінно-фемінних рис образу ідеального чоловіка, зумовлює оцінну складову ідентичності, що пов’язано з наявністю високого рівня маскулінних показників, а також співвідноситься з вищим рівнем особистісної автентичності.
Цілісність статевої ідентичності, яка відображає здатність презентувати соціальному оточенню ідеальні маскулінно-фемінні риси, у представниць жіночої статі супроводжується більш успішною життєвою самореалізацію, що зумовлено можливістю проявляти у соціумі власну психологічну мужність, яка є важливим чинником особистісної самоактуалізації жінок. Для чоловіків цілісність статевої ідентичності, тобто автентичність бажаної складової соціальної статі, супроводжується більш позитивним особистісним самоставленням, що свідчить про вищий ступень зрілості ідентичності у чоловіків з високим рівнем цілісності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи її подальшого вивчення пов’язані з поглибленим дослідженням особливостей впливу психологічної статі на особистісний розвиток людини на різних етапах онтогенезу.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учебное пособие. СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1988. 379 с.
2. Алексеева А.В. Психологический пол как фактор формирования идентичности в юношеском возрасте // Журнал практикующего психолога. 2003. - № 9. - С. 167-173.
3. Алексеева А.В. Структура психологічної статі та формування особистісної ідентичності: результати досліджень// Наукові записки. Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Вип. 24. К.: Нора-прінт, 2004. - С. 61-71.
4. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопросы психологии. 1987. - № 5. С. 70-78.
5. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и сексуализация детства: горький вкус запретного плода // Вопросы психологии. 2003. № 5. С. 103- 120.
6. Абрамова Г.С. Возрастная психология. М.: Академия, 1997. - 704 с.
7. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., Мысль, 1991. 299 с.
8. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психол. 1987. - № 2. С. 152-158.
9. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. 1991.- № 4. C. 74-82.
10. Алешина Ю. Е., Лекторская Е. В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопросы психолии - 1989.- № 5. - С. 80-87.
11. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии // Вопросы психологии 1996. - № 1. C. 135-141.
12. Антонова Н.В. Личностная идентичность современного педагога и особенности его общения // Вопросы психологии 1997. - № 6. - С. 23-29.
13. Антонян Ю.Н. Психологическое отчуждение личности и преступное поведение. Ереван: Айастан, 1987. 206 с.
14. Араканцева Т.А., Дубовская Е.М. Полоролевые представления современных подростков как действенный фактор их самооценки // Мир психологии. 1999. - № 3. С. 147-155.
15. Аринушкина Н.С. Об определении и типах идентичности // Мир психологии. 2004. - №2. С. 48-53.
16. Асанова Н.К. Теория психосексуального развития. М.: Институт детской психотерапии и психоанализа, 1997. 28 с.
17. Байбурин А.К. Обрядовые формы половой идентификации детей // Этнические стереотипы мужского и женского поведения. СПб., 1991. С. 257-266.
18. Багрунов В.П. Половые различия в видовой и индивидуальной изменчивости психики человека: Автореф. канд. психол. наук: 19.00.01 / ЛГУ. Л., 1981. - 17 с.
19. Балакірєва О.М. Гендерний аналіз ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства, К.: Український інститут соціальних досліджень, 2002. - С. 60-70.
20. Балл Г.О. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. 1997. № 5.- С. 7-19.
21. Белинская Е.П. Временные аспекты Я-концепции и идентичности // Мир психологии. 1999. -№ 3. С. 40-46.
22. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии. 2000 - № 1. - С. 87-95
23. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320 с.
24. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1986. 420 с.
25. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Под редакцией Д.И. Фельдщтейна / Вступ. ст. Д.И. Фельдщтейна. М.: Изд-во Институт практической психологии”, Воронеж: НПО «Модек», 1995. 352 с.
26. Болотова А.К. Развитие самосознания личности: временной аспект // Вопросы психологии 2006. - № 2. С. 117-125.
27. Боришевський М.Й. Психологічні питання статевого виховання учнів // Проблеми викладання курсу етика і психологія сімейного життя. К., 1990. С. 13-29.
28. Боришевський М.Й. Статеве виховання. // Енциклопедія матері та дитини. К., 1992. С. 257-259.
29. Бойко О.В. Гендерные аспекты пс.ихического здоровья. // Вопросы психологии. 2005. - № 1. С. 110-115.
30. Бороденко М.В. Колясникова М.В., Петровский В.А. Феномен гетерогенности пола // Мир психологии. 2001. - № 4. - С. 179-190.
31. Бреслав Г.М. Хасан Б.И. Половые различия и современное школьное образование // Вопросы психологии. 1990. - №3. - С. 64-69.
32. Булатевич Н.В. Грабська І.А. Особливості статево-рольової ідентифікації дівчат: роль батьків як еталонів маскулінності/фемінності // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка” Вип. 8. 2000. С. 32-35.
33. Буякас Т.М. О проблемах становления чувства самоидентичности у студентов-психологов// Вестник МГУ. - Сер. 14. Психология. 2000. - № 1. С. 56-62.
34. Васютинський В.О. Особливості статерольового самовизначення хлопчиків-підлітків із неповної сім’ї. Дис на здобуття наукового ступеню кандидата психологчних наук: 19.00.07 - К., 1992, 135 с.
35. Вейнингер О. Пол и характер. М.: ТЕРРА”-TERRA”, 1992. 480 с.
36. Вівчарик Т.П. Психологічні механізми самореалізації жінки (на прикладі жіночої молоді, включеної у творчу професійну діяльність). Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. Чернівці, 2000. - 200 с.
37. Вівчарик Т.П. Поняття самоактуалізації в американській гуманістичній психології. Психологія: зб. наук. пр. К.: НПУ, 2000. - В.2 (9). Ч.І С. 31-39.
38. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001 416 с.
39. Виноградова Т.В., Семенов В.В. Сравнительное исследование познавательніх процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов // Вопросы психологии. 1993. - №2. С. 63-71.
40. Визгина А.В., Пантилеев С.Р. Проявление личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин // Вопросы психологии. 2001. - № 3. С. 91-100
41. Визгина А.В., Столин В.В. Внутренний диалог и самоотношение // Психологический журнал. 1989. Т.10, № 6. - С. 50-57.
42. Волкова Н.В. Coping strategies как условие формирования идентичности. Мир психологии. 2004. - №2. С. 119-123.
43. Воропай Т.С. В поисках себя: Идентичность и дискурс Х., Харьковский гос. политех. ун-т, 1991 418 с.
44. Гаврилица О. А. Чувство вины у работающей женщины // Вопросы психологии. - 1998. - № 4. С. 65-70.
45. Ганюков О.А. Проблеми гендерної рівноправності в сфері політичного життя // Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства, К.: Інститут соціальних досліджень, 2002. С. 20-29.
46. Гасюк М.Б. Психологічні особливості самоактуалізації сучасної жінки. Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Івано-Франківськ, 2002. - 200 с.
47. Геодакян В.А. Роль полов в передаче и преобразовании генетической информации // Проблемы передачи информации. 1965а. - № 1. С.105-112.
48. Гинзбург М.Р. Сформированность личностной идентичности как показатель успешности социализации в старшем подростковом и юношеском возрасте// Мир психологии. 1998.- № 1. - С. 21-26.
49. Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самоопределения // Вопросы психологии. 1994. - №3. - С. 43-52.
50. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Идентичность: философский и психологический анализ. - К., - 1999. 466 с.
51. Говорун Т.В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції. Дис. доктора психологічних наук: 19.00.07. - К., 2002. 409 с.
52. Говорун Т.В. Психологія статі: жіночий аспект проблеми. // Психологія на перетині тисячоліть: Матеріали У-х Міжнародних Костюківських читань К.: Гнозис, 1998. Т. 1. - C. 289-296.
53. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. - Тернопіль: "Навчальна книга - Богдан", 1999. - 380 с.
54. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: Навч. посіб. - К.: Вид.центр Академія,” 2004. 308 с.
55. Головнева И.В. Трансформация гендерных ролей: женщины и мужчины Украины в поисках новой идентичности // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 63-65
56. Городнова Н.М. Гендерні стереотипи сучасного вчителя // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 65-66.
57. Горошко Е.Г. Особенности мужского и женского вербального поведения (психолингвистический анализ): Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. М., - 1996. - 182 с.
58. Горошко Е.И. Функциональная ассиметрия мозга, язык, пол: Аналитич. обзор М.:Х.: ИД ИНЖЭК, - 2005. 280 с.
59. Грошев И.В. Власть и социально-психологические характеристики её гендерного конструкта // Мир психологии. 2001. - № 4. - С. 190-209
60. Грошев И.В. Гендерные, половые и личностные различия поведения в конфликтах // Мир психологии. 2005. - № 2 С. 93-118.
61. Гроф С. За пределами мозга. М.: Изд-во Трансперсонального Института, 1993. 504 с.
62. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 186 с.
63. Джонсон Р. Он. Глубинные аспекты мужской психологии / Пер. с англ. В. Маршавка. Харьков: "Фолио"; М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 1996. 190 с.
64. Джонсон Р. Она. Глубинные аспекты женской психологии / Пер. с англ. В. Маршавка. Харьков: "Фолио"; М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 1996. 124 с.
65. Донченко О.А. Управлінська криза в суспільстві: проблема ідентифікації з політичною владою // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару АПН України (12 листопада 1998 р.). К.: Гнозис, 1998. С. 48-56.
66. Дорошенко Н.М. Гендерна детермінація вибору стратегії поведінки в конфлікті // Психологія: зб. наук. пр. К.: НПУ, 2000. Вип. 1 (8) - C. 39-43.
67. Дорошенко Н.М. Гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки в конфлікті: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07 Нац. Техн. Університет України Київський політехнічний ун-т”. К., 2003. - 225 с.
68. Ениколопов С.Н., Дворянчиков Н.В. Концепция и перспективы исследования пола в клинической психологии // Психологический журнал. 2001. - №3. С. 110-115.
69. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза // Психологический журнал. 1998. Т.19, №4. С. 80-87.
70. Жилкин Д.С., Чекалина А.А. Влияние гендера на самореализацию женщин // Журнал прикладной психологии 2003. - №2. - С.2-8.
71. Завгородня О. Фемінне та маскулінне у психології художньо обдарованої особистост : постановка проблеми // Психологія і суспільство. 2001. - № 3. С. 33-43.
72. Захаров А.И. Психологические особенности восприятия детьми роли родителей // Вопросы психологии. 1982. - № 1. С.59-68.
73. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности // Психологический журнал. 1997. Т.18, №6. С. 35-44.
74. Зелинский С.М. Половая идентичность у подростков // Психика и пол детей и подростков в норме и патологии. Ленинград: Ленинградский педиатрический медицинский институт, 1986. С. 26-29.
75. Знаков В.В. Половые различия в понимании неправды, лжи и обмана //Психологический журнал. - 1997. Т. 18, № 1.- С. 38-49
76. Знаков В.В. Половые, гендерные и личностные различия в понимании моральной дилеммы // Психологический журнал. 2004. - Т.25, №1 С. 41-51.
77. Знаков В.В. Самопонимание субъекта как когнитивная и экзистенциальная проблема // Психологический журнал. 2005.- Т.26, № 1, - С. 18-28.
78. Знаков В.В. Павлюченко Е.А. Самопознание субъекта // Психологический журнал.- 2002. - Т.23, №1. С. 31-41.
79. Зубенко А.С. Взаимодействие личностной и социальной идентичности (социально-философский анализ): Дис. ... канд. филос. наук: 09.00.03 Х., 2005. 197 с.
80. Иванова Н.Л. Структура социальной идентичности: проблема анализа // Психологический журнал. 2004. Т. 25, № 1, - С. 52-60.
81. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. - Л., Медицина, 1986. - 184 с.
82. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб, Питер, 2003. - 544 с.
83. Ічанська О.М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці Дис. канд психол. наук: 19.00.07. К., 2002. 230 с.
84. Каган В.Е. Система половых различий // Психика и пол детей и подростков в норме и патологии. Ленинград: Ленинградский педиатрический медицинский институт, 1986. С. 17-21.
85. Каган В.Е. Семейные и полоролевые установки у подростков // Вопросы психологии. 1987. - № 2. С. 54-61.
86. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образ Я” у подростков // Вопросы психологии. 1989. - № 3. С. 53-62.
87. Каган В.Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет // Вопросы психологии. 2000. - № 2. С. 65-69.
88. Кайгородов Б.В. Психологические особенности развития самопонимания в юношеском возрасте // Мир психологии. 1999. - № 3. С. 155-159.
89. Калина Н.Ф. Вопросник самоактуализации личности // Журнал практического психолога. 1998. - № 1. - С. 65-75.
90. Каменская В.Г., Зверева С.В. Возрастные и гендерные особенности системы психологических защит (на примере подростково-юношеской выборки) // Психологический журнал . 2005. Т. 26, № 4. - С. 77-88.
91. Камю А. Бунтующий человек // Философия. Политика. Искусство. М, 1990 С. 24-28.
92. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: ТОВ Міжнародна фінанасова агенція”, 1998. 216 с.
93. Карпенко З.С. Міжстатеві стосунки в дзеркалі історичної перспективи // Етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання. Івано-Франківськ, 1996. С. 35-54.
94. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика её диагностики. // Психологический журнал. - 2003. Т.24, №5. С. 45-57.
95. Каширская И.К. Социально-психологический анализ основных источников информации и процесс гендерной социализации // Вопросы психологии. 2003. № 6. - С. 56-63.
96. Кікінежді О.М. Проблеми статевої ідентифікації у становленні особистості // Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості. К., Дрогобич, 1998. С. 28-32.
97. Кікінежді О.М. Формування гендерної культури молоді: проблеми та перспективи // Шлях освіти. 2004. -№ 1. - С. 27-29.
98. Кікінежді О.М. Становлення гендерної ідентичності в дитячому віці // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К, 2005. Вип. 26, Т.2.- С.261-266.
99. Кікінежді О.М. Особливості маскулінно-фемінної ідентифікації молодших підлітків // Педагогічна освіта: теорія і практика. - 2005. - № 4. С. 14-20.
100. Кікінежді О.М. Андрогінність як життєтворчість особистості //Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, Житомир: Держфонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. С. 129-130.
101. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие / Пер. с фр.. М., Педагогика, 1991. 176 с.
102. Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1998а. -Вып. 2. С. 188-202.
103. Клецина И.С. Теоретические проблемы гендерной психологии // Мир психологии. - 2001. - №4. С. 162-179.
104. Клочек Л.В. Розвиток процесів ідентифікації та відособлення у підлітковому і ранньому юнацькому віці:Дис. канд. психол. наук: К., 2005. 259 с.
105. Коломинский Я.Л., Мелтсас М.Х. Ролевая дифференциация пола у дошкольников // Вопросы психологии. 1985. - № 3. С.165-171.
106. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологи. 1981. - №2. С. 47-57.
107. Кон И.С. Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности. / Учеб. пособие для студентов пед. институтов / - М.: Просвещение, 1979. 175 с.
108. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. - М., Политиздат, 1984. 335 с.
109. Кон И.С. Введение в сексологию. - М., Медицина, 1988. 320 с.
110. Коновалов В.Ф., Журавлева Г.И. Сериков И.С. Особенности простых и сложных форм памяти в зависимости от возраста и пола // Вопросы психологии. 1987. №4, - С. 139-144.
111. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості К., Радянська школа, 1989. 609 с.
112. Кочарян А.С. Личность и половая роль: Дис. д-ра психол. наук^ 19/00/04. Х., - 1996. 416 с.
113. Кочарян А.С. Личность и половая роль: симптомокомплекс маскулинности/феминности в норме и патологии Х., Основа, 1996. 127 с.
114. Крайг Г. Психология развития / Пер. с англ. СПб: Питер, 2000. 992 с.
115. Кротовская Л.И. Формирование полоролевой идентичности // Актуальні проблеми педагогіки та психології: Зб. наук. пр. ДГУ, 1996. - Т.1. С. 54-61.
116. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. М., Изд-во УРАО, 1998. 176 с.
117. Кухаренко С.П. Образи маскулінності-фемінності підлітків, які виховуються в сім’ї та інтернаті // Психологія: зб. наук. пр. К., 2000. - Вип.2 (9). Ч.І С. 225-230.
118. Кудинов С.И. Полоролевые аспекты любознательности подростков //Психологический журнал. - 1998. Т. 19, №.1.- С. 65-72.
119. Лебедева Н.М. Социальная идентичность на постсоветском пространстве: от поисков самоуважения к поискам смысла // Психологический журнал. 1999. - №3. - С. 48-58.
120. Либин А.В. Половые различия: биологическая эволюция и социальные традиции // Дифференциальная психология. - М., 1999. - С. 272-287.
121. Левцун О.Г. Аналіз гендерних особливостей системи економічних відносин // Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства, К., : Інститут соціальних досліджень, 2002.- С. 50-59.
122. Левченко К.Б. Концептуальні питання гендерної політики // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 118-120.
123. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., Политиздат, 1975. 304 с.
124. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) М., Смысл, 1992. 16 с.
125. Лобанова Л.С. Гендерний аналіз сфери науково-технічної діяльності // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 120-123.
126. Лопухова О.Г. Психологический пол личности: адаптация диагностической методики // Прикладная психология. 2001. - № 3. С. 35-42.
127. Лохвицька Л.В. Про деякі аспекти статевого виховання дітей в дошкільному віці // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 123-125.
128. Любарська О.М. Психологічні аспекти гендерного виховання студентів //Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 127-131.
129. Магомед-Эминов М.Ш. Трансформация личности. М., Психоаналитическая Ассоциация, 1998. 496 с.
130. Максименко С.Д. Загальна психологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів. К., Форум, 2000. 543 с.
131. Малахов В.С. Неудобства с идентичностью // Вопросы философии. 1998. -№2. - С.43-53.
132. Маркова О.Ю. Психология пола и возраста: Учеб. пособие. - СПб., Изд-во СПбГЭТУ АЭТИ, 2000. 68 с.
133. Масагутов Р.М. Гендерные различия в проявлении аутоагрессии у подростков // Вопросы психологии. - 2003. - №3. С. 71-79.
134. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М., Смысл, 1999. 425 с.
135. Маслоу А. Психология бытия. / Пер. с англ. М.: REFL-book, К.: Ваклер, 1997. 304 с.
136. Маховская О.И. Формирование идентичности у детей постсоветских эмигрантов в США // Психологический журнал. 2005. Т.26, № 3. - С. 102-114.
137. Машовець М.А. Особливості гендерної соціалізації і ідентифікації у дошкільному дитинстві // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 грудня 2002 року). К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. С. 131-133.
138. Минюрова С.А. Представления об отношениях полов у женщин разного социального статуса // Вопросы психологии. 2005. № 5. С. 57-65.
139. Митина О.В., Петренко В.Ф. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения (в России и США) //Вопросы психологии. 2000. - № 1. С. 68-86.
140. Муратов В.В. Особенности развития идентичности в условиях социально-экономических преобразований // Мир психологии. 2004. - №2, - С. 37-42.
141. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. М.: Академия, 2000. 456 с.
142. Набиуллина Ю.М. Проблема полоролевой идентификации в семейном аспекте // Психология XXI века: Материалы международной межвузовской научно-практической конференции студентов и аспирантов. СПб.: Изд-во СПбГУ, 2001. С. 239-283.
143. Найдовская И.В. Особенности жизненного стиля женщин в зависимости от типа их гендерной идентичности: Дис. канд. псих. наук: 19.00.01. - Х., 2003. 199 с.
144. Нартова-Бочавер С.К. Понятие «психологическое пространство личности»: обоснование и прикладное значение // Психологический журнал. 2003. Т. 24, № 6. - С. 27-36.
145. Науменко Л.И.