ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АКТИВНОСТІ БЕЗРОБІТНИХ НА РИНКУ ПРАЦІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Корчевна Ольга Володимирівна

УДК 159.923.5:331.567

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АКТИВНОСТІ БЕЗРОБІТНИХ НА РИНКУ ПРАЦІ

19.00.07 Педагогічна та вікова психологія”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Киричук Олександр Васильович,
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Київ-2006

ЗМІСТ

ВСТУП.4
Розділ І. Чинники активності безробітних на ринку праці як предмет
психологічного дослідження .....13
1. Теоретичний аналіз проблеми активності як сутнісної ознаки суб’єкта
діяльності у вітчизняній та зарубіжній психології ....13
2. Психологічні умови активності особистості як предмет психолого-
педагогічного дослідження ..33
3. Психологічні чинники формування активності безробітних на ринку
праці .......51
Висновок до розділу І....75
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження психологічних чинників
активності безробітних на ринку праці...78
2.1. Організаційно-методичні засади експериментального дослідження
психологічних чинників активності безробітних на ринку праці....78
2.2. Аналіз результатів пілотажного етапу дослідження психологічних чинників
активності безробітних на ринку праці...88
2.3. Аналіз результатів основного етапу вивчення впливу психологічних
чинників на активність безробітних на ринку праці......95
Висновок до розділу ІІ115
Розділ ІІІ. Психологічна підтримка безробітних як умова
формування конструктивної активності на ринку праці......119
3.1. Психологічна підтримка активності безробітних на ринку праці:
програма, методи і технології надання в умовах служби зайнятості.....119
3.2. Психологічний тренінг конструктивної активності безробітних як
визначальний чинник формування їхньої адекватної поведінки на ринку праці.136
3.3. Експериментальна перевірка ефективності програми психологічної підтримки
безробітних у формуванні їхньої конструктивної активності на ринку праці 170
Висновок до розділу ІІІ...181
Висновки....184
Список використаних джерел...187
Додатки...207

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Швидке та успішне включення кожної працездатної особи в трудову діяльність, скорочення часу перебування її в статусі безробітного є соціальним замовленням суспільства, викликаним кардинальними соціальними й політичними змінами в країні. У зв’язку з цим, значно підвищується роль особистісної активності, ініціативи, здатності та готовності кожного члена суспільства до перегляду своїх життєвих орієнтирів і установок. Стара позиція: Одна професія на все життя, професійне зростання на одному робочому місці” замінюється новою: Професійна активність та багатофункціональність протягом усього життя”. Тому першочерговим стає завдання вивчення процесів та умов саморозвитку й саморозкриття особистості безробітного, можливостей реалізації ним свого потенціалу в процесі побудови свого життєвого та професійного шляху в умовах, що склалися, а також можливостей подолання тих суб’єктивних перепон і складностей (перш за все психологічного, особистісного характеру), якими супроводжуються ці процеси.
Зрозуміло, що людина, яка опинилася в ситуації безробіття, зазнає втрат як матеріального, так і соціально-психологічного характеру. Це втрата соціального статусу, звуження кола спілкування, збільшення неорганізованого часу, посилення психологічної напруги в сім’ї. Вивчення психологічних особливостей людей, що опиняються в ситуації безробіття, виявлення їх ставлення до ситуації, що склалася, й до самого себе свідчать про те, що ця ситуація змінює життя людини в новому напрямі. Нова життєва ситуація висуває особливі вимоги до людини і основний зміст цих вимог полягає в тому, щоб не очікувати, коли ситуація вирішиться сама по собі, а прийняти важливі самостійні рішення, побудувати для себе модель необхідного майбутнього” з урахуванням реальних можливостей та обмежень, а потім активно діяти, орієнтуючись на цю модель та узгоджуючи свої дії з умовами, що змінюються. Успішність такої активності визначається, на наш погляд, вмінням людини стати на позицію суб’єкта по відношенню до ситуації, що склалася, та вмінням актуалізувати набутий потенціал самостійних відповідальних учинків, задіяти механізми саморегуляції активності власної особистості.
Аналіз наукової психологічної літератури свідчить, що зазначена проблема ще не була предметом спеціального дослідження, проте деякі науковці торкались її окремих аспектів, зокрема: питання активності людини як суб’єкта власного життя (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.Ф.Бондаренко, А.В.Брушлінський, Л.Ф.Бурлачук, І.А.Зязюн, О.В.Киричук, Є.П.Колєсніков, О.А.Конопкін, О.І.Кульчицька, С.Д.Максименко, В.І.Моросанова, В.А.Петровський, В.А.Роменець, В.В.Рибалка, С.Л.Рубінштейн, Л.В.Сохань, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва); внутрішні потенційні можливості особистості та їх розвиток (О.О.Бодальов, Ф.Є.Василюк, Е.Еріксон, І.С.Кон, І.П.Маноха, М.М.Обозов, Є.Ф.Рибалко, В.В.Столін, Т.Шибутані, Т.С.Яценко); розвиток та формування особистісних якостей молодої людини протягом її становлення та професійного самовизначення, що є необхідною складовою процесу становлення особистості як суб¢єкта активності (Є.В.Єгорова, О.В.Киричук, Н.Г.Ничкало, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов, В.В.Синявський, Б.О.Федоришин, Л.О.Хомич) тощо.
Високо оцінюючи наукову й практичну значущість досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, зусилля яких були спрямовані на вивчення різних аспектів активності людини, визнаючи науковий внесок згаданих дослідників у вивчення проблеми, варто зауважити, що для вітчизняної психологічної науки залишається відкритим питання дослідження вказаної проблематики у контексті безробіття. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи: Психологічні чинники формування активності безробітних на ринку праці”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (IV-5-04), а також відповідно до наукової теми: Дослідження ефективності професійної орієнтації та професійної підготовки безробітного населення в Україні” (№ 0104U000765) цього Інституту, визначеної в рамках загальної проблеми Психологія особистості безробітного (апліканта)” в основних напрямах досліджень Академії педагогічних наук України. Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України 18 березня 2003 року, протокол №2, та узгоджена у Раді з координації досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 21.09.2004, протокол №7.
Об’єкт дослідження активність як сутнісна ознака суб’єкта діяльності.
Предмет дослідження психологічні чинники формування активності безробітних на ринку праці.
Мета дослідження вивчення психологічних чинників формування активності людини в ситуації втрати роботи та розробка спеціальних психологічних заходів, спрямованих на стимулювання активності безробітних на ринку праці.
Концептуальна ідея дослідження: теоретичне й експериментальне вивчення психологічних чинників формування активності безробітних та впровадження в роботу служби зайнятості розробленої на цій основі програми психологічної підтримки сприятиме стимулюванню активності безробітного на ринку праці, подальшому особистісному становленню дорослої людини, яка опинилася в кризовій ситуації безробіття, самоствердженню та самовдосконаленню її особистості, поверненню” до успішного продовження професійного шляху.
Гіпотеза дослідження складається з таких припущень: а) активність безробітних на ринку праці має розглядатися через призму суб’єктної активності; б) успішність формування активності безробітних на ринку праці значною мірою визначається такими психологічними чинниками: наявним рівнем сформованості складових набутого людиною потенціалу суб’єктної активності; в) ефективність психологічної підтримки людини у ситуації безробіття забезпечується, перш за все, за рахунок відрефлексованості змісту компонентів суб’єктного потенціалу активності психологічними тренінговими засобами, що дає змогу стимулювати в людині активність не тільки для успішного подолання ситуації безробіття, але і долання важких ситуацій у майбутньому.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми активності як сутнісної ознаки суб’єкта діяльності та визначити основні психологічні чинники, які її зумовлюють.
2. Емпірично вивчити та проаналізувати психологічні чинники активності безробітних на ринку праці, зокрема, складові суб’єктного потенціалу активності та зв’язок їх сформованості з успішністю подолання ситуації безробіття.
3. З’ясувати типологію рівнів прояву активності безробітних на ринку праці на основі визначених психологічних чинників.
4. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність програми психологічної підтримки безробітних на ринку праці, зокрема, психологічного тренінгу з формування конструктивної активності особистості в ситуації втрати роботи.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять загальнопсихологічні принципи детермінізму, єдності психіки і діяльності, розвитку психіки (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, О.М.Ткаченко, К.В.Шорохова, М.Г.Ярошевський), концептуальні положення щодо розвитку та формування особистості (Г.О.Балл, І.Д.Бех, Б.С.Братусь, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, О.М.Ігнатович, Г.С.Костюк, О.В.Киричук, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, І.П.Маноха, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов, Л.О.Хомич), положення концепції суб¢єктності (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлінський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.А.Петровський, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко та ін.), уявлення про особистісний потенціал (Д.О.Леонтьєв, І.П.Маноха), концепції життєвого шляху особистості (Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва), уявлення про саморегуляцію поведінки та діяльності (О.А.Конопкін, В.І.Моросанова та ін.), сукупність положень особистісно орієнтованого підходу до організації і проведення психологічних досліджень (І.Д.Бех, Н.І.Литвинова, О.М.Отич, Є.В.Єгорова, К.К.Платонов, В.В.Рибалка, В.В.Синявський), методологічні засади надання психологічної допомоги у практичній психології (О.Ф.Бондаренко, В.Г.Панок, Н.Ю.Максимова, В.Ф.Моргун, Н.А.Побірченко, Т.С.Яценко).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, що був зумовлений об’єктом, предметом і метою дослідження. Зокрема, серед теоретичних методів аналіз, систематизація та узагальнення наукової психологічної літератури; серед емпіричних методів психологічна діагностика, бесіда, анкетування, експертна оцінка, аналіз документів; серед формувальних методів психокорекційний тренінг, рефлексивні методи. Для статистичної обробки даних використовувався комп’ютерний пакет статистичних програм Statistiсa 6.0, зокрема, кореляційний аналіз, t-критерій Стьюдента.
Організація дослідження. Відповідно до поставлених завдань, дослідження проводилося у три етапи протягом 2001-2005 рр.
На першому етапі (2001-2002 рр.) проаналізована наукова література з проблем активності особистості. Проведено пілотажне дослідження з безробітними Черкаської та Київської областей та експертне опитування спеціалістів-профконсультантів центрів зайнятості України, які проходили підвищення кваліфікації в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості.
На другому етапі (2002-2003 рр.) проводився констатувальний експеримент, спрямований на виявлення психологічних чинників активності безробітних.
На третьому етапі (2003-2005 рр.) проводився формувальний експеримент з перевірки програми психологічної підтримки безробітних у формуванні їхньої конструктивної активності на ринку праці. На основі аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення та інтерпретації результатів дослідження сформульовано основні висновки; здійснювалося оформлення дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось з безробітними у віці 27-41 років, що були зареєстровані в державній службі зайнятості та перебували на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості та центрах зайнятості м. Києва і Київської області, а також з безробітними, які проходили навчання для здобуття другої вищої освіти в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України. Дослідженням було охоплено 269 осіб, з них 69 у формувальному експерименті.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що:
• набуло подальшого розвитку розуміння поняття активність, в основу якого було покладено такі психологічні чинники: змістова та динамічна складові суб’єктного потенціалу активності;
• вперше розроблено типологію рівнів прояву активності безробітних на ринку праці на основі врахування особливостей змістового та динамічного складових суб’єктного потенціалу активності особистості, що дало змогу узагальнити та доповнити існуючі уявлення про активність людини в кризовій ситуації безробіття;
• визначено та обґрунтовано основні критерії психодіагностичного дослідження психологічних чинників активності безробітних на ринку праці;
• розроблено програму психологічної підтримки безробітних у формуванні їхньої активності, яка враховує особливості сформованих змістового та динамічного складових суб’єктного потенціалу активності особистості.
Теоретичне значення дослідження полягає: у розширенні наукових даних щодо особливостей прояву активності, можливості реалізації основних принципів суб’єктного підходу в процесі надання психологічної підтримки людині. Узагальнений теоретичний матеріал та результати емпіричного дослідження дають можливість змоделювати сферу активності безробітних на ринку праці, визначити чинники її формування, а отже, розробити обґрунтовану програму психологічної підтримки безробітних, зокрема психологічний тренінг з формування й стимулювання конструктивної активності особистості на ринку праці.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та перевірці дієвості програми психологічної підтримки безробітних, спрямованої на формування активності безробітних шляхом усвідомлення власного суб’єктного потенціалу активності та його своєчасної мобілізації для розв’язання проблем, пов’язаних із втратою роботи. Запропонований в дослідженні підхід до надання психологічної підтримки безробітним зорієнтований на активізацію особистісних ресурсів людини, зокрема, її суб’єктного потенціалу, може бути основою для диференційованого підходу та надання конструктивної психологічної підтримки безробітним з боку працівників служби зайнятості. Результати дисертаційної роботи також можуть бути використані у практиці викладання психологічних дисциплін Вікова та педагогічна психологія”, Психологія особистості”, Психологія праці”, Практична психологія”, для підготовки спеціалістів у соціальній сфері, зокрема, спеціалістів державної служби зайнятості з напрямів Психологія” та Соціальна робота”, та для проведення окремих занять в рамках підвищення кваліфікації фахівців державної служби зайнятості України.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи спеціалістів сектору активної підтримки безробітних в центрах зайнятості України, зокрема, в Керченському міському центрі зайнятості АР Крим (довідка №01-3618 від 04.11.2005р.), в Кременецькому районному центрі зайнятості Тернопільської області (довідка №345 від 07.11.2005р.), в Черкаському обласному центрі зайнятості (довідка №3776/07 від 14.11.2005р.), в Ленінському районному центрі зайнятості м. Миколаєва Миколаївської області (довідка №01-895 від 08.11.2005р.), в Болградському районному центрі зайнятості Одеської області (довідка №528 від 04.11.2005р.), а також у практику викладання психологічних дисциплін та проведення окремих занять для слухачів Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (довідка №542/а від 21.10.2005р.).
Особистий внесок автора полягає в експериментальному вивченні психологічних особливостей активності безробітних та розробці програми психологічної підтримки безробітних, зокрема, психологічного тренінгу з формування конструктивної активності особистості на ринку праці.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, достатньою репрезентативністю вибірки, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з їх якісним психологічним аналізом.
На захист виносяться:
1. Положення про обумовленість активності безробітних на ринку праці індивідуальними особливостями сформованих складових суб’єктного потенціалу активності.
2. Обґрунтування типології рівнів прояву активності безробітних на основі врахування сформованих особливостей змістової (афективний, ціннісно-рефлексивний та інструментальний компоненти суб’єктного потенціалу активності) та динамічної (саморегуляційний компонент суб’єктного потенціалу активності) її складових.
3. Програма психологічної підтримки безробітних, зокрема, психологічний тренінг з формування конструктивної активності особистості на ринку праці.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на методологічному семінарі Теоретико-методологічні проблеми неперервної професійної освіти” (Київ, 2001), круглому столі Удосконалення професійного навчання безробітних в Україні: досвід, проблеми, перспективи” в межах заходів ІІІ Міжнародного Тижня освіти дорослих” в Україні (Київ, 2002), на VI Костюківських читаннях (Київ, 2003), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Психологія особистості безробітного” (Київ, 2005), VІ Міжнародному Тижні освіти дорослих” в Україні (Київ, 2005), Першому Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005). Основні положення та результати дисертації повідомлялись та обговорювались на засіданнях кафедри психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України та у відділі психології трудової та професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.
Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження відображено у 10 наукових працях (з них 9 одноосібних), серед яких 4 статті, опубліковані в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, авторський розділ у методичному посібнику, 5 статей у наукових збірниках та журналах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел, який включає 284 найменування робіт вітчизняних і зарубіжних авторів (з них 19 іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації 227 сторінок, основна її частина викладена на 186 сторінках. Робота містить 17 таблиць на 17 сторінках, 8 рисунків на 8 сторінках, 8 діаграм на 8 сторінках та 5 додатків на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В даній дисертаційній роботі наведено теоретико-методологічні та практичні засади розв’язання проблеми формування активності безробітних. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати такі висновки.
1. Проведений теоретичний аналіз засвідчив наявність різноспрямованих підходів до визначення категорії активності та розуміння її психологічних чинників. Наша позиція щодо визначення поняття активність” полягає у розумінні його як міри самоуправління особистістю в перетворенні внутрішньої та зовнішньої сфер власного життя. Психологічними чинниками, які зумовлюють активність людини, визначено складові пропріуму суб’єктного потенціалу активності, що визначається нами як своєрідний інтеграл суб’єктних чинників активності, які є центральними, взаємоактивізуючими рисами суб¢єкта. Виділено змістову та динамічну складові пропріуму суб’єктного потенціалу активності. Змістова складова представлена афективним, ціннісно-рефлексивним та інструментальним компонентами, а динамічна саморегуляційним.
2. Виявлено роль психологічних чинників активності безробітних на ринку праці, зокрема, сформованості компонентів суб'єктного потенціалу активності в забезпеченні продуктивності вирішення ситуації втрати роботи: чим вище показники сформованості ціннісно-рефлексивного та інструментального компонентів змістової складової суб'єктного потенціалу активності, тим ефективніший пошук (що не завжди замикається на професійному самовизначенні). Сформованість динамічної складової суб’єктного потенціалу активності, яка представлена системою саморегуляції, визначає можливості безробітних до самостійних, гнучких та адекватних реакцій на зміну умов ситуації.
3. Виявлено три рівні активності безробітних на ринку праці: конструктивно-перетворювальний, сублімативно-адаптивний та пасивний.
На конструктивно-перетворювальному рівні активності ціннісно-рефлексивний, інструментальний та саморегуляційний компоненти суб¢єктного потенціалу активності особистості є основними психологічними чинниками, що свідчить про реальне розуміння ситуації, чітке уявлення про свої можливості в ній, про розуміння та прийняття себе такими як є, про усвідомлену позитивну Я-концепцію та емоційне благополуччя в ситуації втрати роботи. Все це дозволяє швидко вирішити проблеми свого працевлаштування.
На другому рівні активності сублімативно-адаптивному як чинник обумовленості активності виявлено ціннісно-рефлексивний, інструментальний та саморегуляційний компоненти. Цих безробітних характеризує високий рівень загальної інтренальності в сферах міжособистісних та сімейних стосунків, високий рівень довіри до інших, низькій рівень самоорганізації, наявність внутрішньоструктурних компенсаторних зв¢язків основних регуляторних процесів, що дає змогу зберігати внутрішню емоційну стабільність та середній рівень активності, що не завжди замикається на вирішенні питання працевлаштування.
Наймеш адекватними щодо пошуку роботи виявилися безробітні з пасивним рівнем активності. В суб¢єктному потенціалі їхньої активності детермінантою виступає ціннісно-рефлексивний та саморегуляційний компоненти. Представники цього рівня активності характеризуються надмірною фіксацією на минулому, неготовністю приймати себе такими якими є в ситуації втрати роботи, високим рівнем недовіри до інших, комунікативною замкнутістю, несформованістю потреби в усвідомленому плануванні та програмуванні власних дій, що провокує наявність негативних переживань та високого рівня залежності від ситуації або думок оточуючих. Усе це утруднює, гальмує вирішення проблем в ситуації втрати роботи та свідчить про необхідність розробки програми психологічної підтримки у формуванні конструктивної активності на ринку праці.
4. Розроблено програму психологічної підтримки безробітних у формуванні конструктивної активності на ринку праці, що базується на таких положеннях:
1) формування активності на ринку праці має відбуватися в службі зайнятості в рамках надання безробітним психологічної підтримки, яка зорієнтована на активізацію процесу їх самоактуалізації в трудовій сфері і яка має бути спрямована на мобілізацію внутрішніх психологічних ресурсів людини (змістової складової суб’єктного потенціалу активності), формування регуляційних навичок поведінки (динамічної складової суб’єктного потенціалу активності) в реагуванні на життєві зміни, забезпечення можливості нового осмислення своєї життєвої ситуації і можливих варіантів свого професійного майбутнього;
2) у результаті застосування тренінгових заходів з формування активності безробітних, відбулися певні зміни в показниках афективного та ціннісно-рефлексивного компонентів суб’єктного потенціалу активності особистості, а також зафіксовані зміни в саморегуляційному та інструментальному компонентах суб’єктного потенціалу активності. Зміни відбулися не тільки в показниках тестових методик, але й в життєдіяльності самих безробітних.
Отримані дані не вичерпують всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальші дослідження у цьому напрямку передбачають з’ясування готовності спеціалістів служби зайнятості до впровадження програми психологічного тренінгу з формування активності безробітних на ринку праці; розробку та втілення комплексної програми соціально-психологічної допомоги особам, які опинилися в кризовій ситуації втрати роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. 262 с.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология. Екатеринбург, 1999. 624 с.
3. Абульханова К.А. О субъекте психической деятельности. М., 1973.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни. М., 1977.
6. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человеком человека // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. Краснодар, 1971. С. 45-49.
7. Агафонов А.Г. Человек как смысловая модель мира. М., 2000. 335 с.
8. Адаптация организма подростков к учебной нагрузке / Д.В. Колесов, И.А.Корниенков, Д.А.Фарбер и др. М.: Педагогика, 1987. 152 с.
9. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузке / Под ред. А.Г.Хрипковой, М.В.Антроповой; Науч.-исслед. ин-т физиологии детей и подростков Акад. пед. наук СССР. М.: Педагогика, 1982. 222 с.
10. Адаптация учащихся и молодежи к трудовой и учебной деятельности: Сб. стат. Иркутск: Изд-во Иркут. гос. пед. ин-та, 1986. 124 с.
11. Адаптация человека / Под ред. З.И.Барбашовой, И.И.Лихницкой Л.: Наука, 1972. 267 с.
12. Адаптация человека и животных в норме и патологии / Отв. ред. С.С.Полтырев. Ярославль, 1971. 137 с.
13. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка. М.: Советская энциклопедия, 1968. 600 с.
14. Александрова М.Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. 136 с.
15. Александровский Ю.А. Социально-стрессовое расстройство причины и следствия // Обозрение психиатрии и мед. психологии им. В.М.Бехтерева. СПб. 1992. № 2. С. 3-12.
16. Александровский Ю.А. Причины психической дезадаптации // Актуальные вопросы военной и экологической психиатрии. СПб. 1995. № 2. С.15-22.
17. Алхазишвили А.А. Специфика потребности у человека // Проблема формирования социогенных потребностей. Тбилиси, 1974. С. 88-120.
18. Альперович В.Д. Социальная геронтология: Учеб. пособие. Ростов н/Д.: Феникс, 1997. 576 с.
19. Амбрумова А.Г., Тихоненко А.А., Бергельсон Л.А. Социально-психологическая дезадаптация личности и профилактика суицида // Вопр. психологии. 1981. №4. С. 91-102.
20. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 230 с.; Т.2. 287 с.
21. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380 с.
22. Ананьев Б.Г. Психологическая структура человека как субъекта // Человек и общество. Вып. 2. Л.: ЛГУ, 1967. 249 с.
23. Ананьев Б.Г. Теория ощущений. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. 156 с.
24. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1968. 336 с.
25. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: МГУ, 1980. 196 с.
26. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. Т. 15. №1. С. 3-18.
27. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1982. 214 с.
28. Анцыферова Л.И. Системный подход в психологии личности // Принцип системности в психологических исследованиях. М., 1990. С. 61-77.
29. Анцыферова Л.И. Эпигенетическая концепция развития личности Эрика Г.Эриксона // Принцип развития в психологии. М., 1978. С. 212-242.
30. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 157 с.
31. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М., 1984.
32. Асмолов А.Г. Психология личности. Деятельность и установка. М.: Изд-во МГУ, 1979. 151 с.
33. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопр. психологии. 1990. № 6. С. 25-35.
34. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. 1997. Т.18. №5. С.7-19.
35. Бардин К.В. Проблема порогов чувствительности и психофизические методы. М.: Наука, 1976. 395 с.
36. Бердяев Н.А. Сочинения. М.: Раритет, 1994. 416 с.
37. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 270 с.
38. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
39. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Медицина, 1966. 349 с.
40. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология. М. 1921.
41. Богоявленская Д.Б., Петухова И.А. Умственные способности как компонент интеллектуальной активности // Психологические исследования интеллектуальной деятельности / Под ред. О.К.Тихомирова. М., 1979. 188 с.
42. Бодалев А.А. Психология общения. М.: Знание, 1996. 234 с.
43. Бодунов М.В. Структура формально-динамических особенностей активности личности // Вопр. психологии. 1977. № 5. С. 129-134.
44. Болотова А.К. Человек и время в ситуации социальной нестабильности // Общественные науки и современность. 1997. № 6. С. 38-44.
45. Боришевський М.Й. Традиції в українській психологічній науці та їх розвиток у сучасному контексті // Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. ч. 1.- КиївХмельницькийКам¢янець-Подільський, 2002. С. 9-15.
46. Братусь Б.С. Актуальные проблемы психологического изучения в коррекции алкоголизма // Психологический журнал. 1987. № 2. С. 102-111.
47. Братусь С.Б. К проблеме развития личности в зрелом возрасте // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 1980. № 2. С. 3-13.
48. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. М.: РАН Ин-та психологии, 1994. 109 с.
49. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке // Психологический журнал. 1991. Т. 12. № 6. С. 3-11.
50. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. М.: Мысль, 1978. 216 с.
51. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. 168 с.
52. Буякас Т.М. Личностное развитие в условиях работы самопонимания, опосредованное символами // Вопр. психологии. 2000. №1. С. 96-108.
53. Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомаров О.К. Эмоциии и мышление. М.: МГУ, 1980. 190 с.
54. Василюк Ф.Е. Психология переживания. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1984. 193 с.
55. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений М.: МГУ, 1976. 142 с.
56. Вит Н.В. Об эмоциях и их выражении //Вопр. психологии 1964. № 3. С. 140-154.
57. Виткин Дж. Женщина и стресс. СПб., 1996. - 320 с.
58. Возрастные особенности умственной деятельности взрослых: Сб. науч. трудов / Под ред. Е.И.Степановой. М., 1974. 89 с.
59. Волошина И.А., Галицына О.В., Гребенников К.А., Знакова Т.А. Групповая работа как форма психологической поддержки человекав ситуации безработицы // Вопр. психологии. 1999. № 4. С. 43-51.
60. Воробьёв Ю.Л. Логико-семантический анализ понятия активность // Материалы межвузовской научной конференции по проблеме возрастания активности общественного сознания. Курск, 1968. С. 44-46.
61. Выготский Л.С:. Собр. соч. в 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т.2. 500 с.
62. Гамезо М.В., Герасимова В.С., Горелова Г.Г., Орлова Л.М. Возрастная психология: личность от молодости до старости М.: Педагогич. об-во России, 2001. 272 с.
63. Гармашев А.А. Активность безработного в обеспечении собственной занятости: предпосылки, источники, результативность / Материалы Белго-родского областного центра занятости населения. Белгород, 1995. 14 с.
64. Гегель Г. Философия духа. Энциклопедия философских наук. М: Мысль, 1977. 407 с.
65. Гинсбург М.Р. Неинтеллектуальные факторы интеллектуальной активности // Психологические исследования познавательной деятельности / Под ред. О.К.Тихомирова. М., 1979. С. 74-143.
66. Годфруа Ж. Что такое психология. В 2 т. М.: Мир, 1992. Т.2. 376 с.
67. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: МГУ, 1987. 147 с.
68. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека (психофизиологическое исследование). М.: Педагогика, 1980. 151 с.
69. Горбов Ф.Д. Я второе Я. М.: МГУ, 2000. 143 с.
70. Гращенков Н. И., Латаш Л.П., Фейгенберг И.М. Диалектический материализм и некоторые проблемы современной нейрофизиологии высшей нервной деятельности // Философские вопросы физиологии высшей нервной деятельности и психологии. М., 1963. С. 34-51.
71. Даль В. Толковый словарь живого русского языка. М., 1989 Т. 1. 699 с.
72. Джеймс У. Личность // Психология личности. Тексты. М., 1982.
73. Джонсон Д.В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Пер. з англ. В.Хомика. К.: Вид. дім КМ Академія”, 2003.
74. Диагностика и регуляция эмоциональных состояний / Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. В 2 ч. М., 1990. Ч.1. 214 с.
75. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Особенности и эффективность разных форм психической саморегуляции в экстремальных условиях деятельности // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М., 1987. С. 15-24.
76. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. М.: Изд-во МГУ, 1979.
77. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. М.: ИНФРА, 1997. 256 с.
78. Единая технология профориентационной работы с клиентами службы занятости Москвы: Метод. пособие. М., 2001 52 с.
79. Економічна активність населення України у 2002 роцы: Стат. зб. / Держкомстат України: № 6-3-62/183 від 20.06.2003 р.
80. Елфимова Н.В. Функции эмоции в создании мотивационного компонента деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. М., 1987. С. 2431.
81. Емельянов Ю.Н. Групповые методы социально-психологической подготовки специалистов // Вопр. психологии. 1985. № 6. С. 88-95.
82. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методические основы социально-психологического тренинга Л., 1983. 103 с.
83. Жизненный путь личности / Под ред. Л.В.Сохань. Киев, 1987.
84. Жизнь как творчество / Отв. ред. Л.В.Сохань, В.А.Тихонович. К.: Наукова думка, 1985. 303 с.
85. Життєві кризи особистості: науково-методичний посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.Доній та ін. К., 1998. Ч.1: Психологія життєвих криз особистості.-355 с.
86. Життєві кризи особистості: науково-методичний посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.Доній та ін. К., 1998. Ч.2: Діти та молодь у кризовому суспільстві: технології допомоги і підтримки. 568 с.
87. Забегайлова И.В. Типология становления произвольной регуляции в младшем школьном возрасте // Вестник Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 2000.- № 4. С. 20-33.
88. Зараковский Г.М., Степанова Г.Б. Психологический потенциал индивида и популяции // Человек. 1998. №3. С. 50-59.
89. Изард К. Эмоции человека. М.: МГУ, 1980. 440 с.
90. Ильин Е.П. Успешность деятельности, компенсации и компенсаторные отношения // Вопр. психологии. 1983. №5. С. 95-98.
91. Іванова І.О. Концептуальні аспекти теорії і практики надання психологічної допомоги // Актуальні проблеми профорієнтації та професійного навчання безробітних в сучасних умовах ринку праці. К., 2000 С. 69-74.
92. Кадыров Б.Г. Уровень активации и некоторые динамические характеристики психологической активности // Вопр. психологии. 1976. № 4. С. 133-138.
93. Калин В.К. Актуальные аспекты теории воли // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности: Материалы тезисов второго всесоюзного семинара молодых ученых. Симферополь, 1986. С. 120-129.
94. Калин В.К. Анализ психологической структуры деятельности с позиций системного подхода // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности: Материалы тезисов всесоюзной конференции молодых ученых. Симферополь, 1983. С. 143-151.
95. Калин В.К. Анализ самоорганизации и самодетерминации активности личности с позиций системного подхода // Наука і освіта. 1999. № 1-2. С. 45-48.
96. Калина Н.Ф. Основы психоанализа. М. К.: Ваклер, Рефл-бук, 2001. 368 с.
97. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. К.: Ваклер, 1997. 272 с.
98. Кант И. Сочинения: В 6 т. М.: Мысль, 1964. Т. 2. 607 с.
99. Карцева Т.Б. Личностные изменения: проблемы психологической ди­агностики // Человек в системе наук. М., 1989. С. 483-492.
100. Киричук О.В. Психологічне забезпечення діяльності служби зайнятості // Бюл. Ін-ту підготовки кадрів держ. служби зайнятості України. 2002. № 2. С. 3-7.
101. Киричук О.В. Стратегії поведінки аплікантів на ринку праці та їх психологічні характеристики // Психологія особистості безробітного: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 травня 2005 р.). К.: ІПК ДСЗУ, 2005. С. 5-17.
102. Киричук О.В., Блажкун Т.Д. Критерії та показники активності апліканта в процесі пошуку роботи // Бюл. Ін-ту підготовки кадрів держ. служби зайнятості України 2003. № 2. С. 16-19.
103. Киричук О.В., Блажкун Т.Д. Самоефективність як показник активності безробітного на ринку праці // Бюл. Ін-ту підготовки кадрів держ. служби зайнятості України 2004. №1. С. 26-34.
104. Киричук О.В., Корчевна О.В. Самоактуалізація в структурі Я-концепції особистості // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: Матеріали VІ Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). Т.2. К.: Міленіум. 2003. С. 79-84.
105. Киричук О.В., Логвиненко В.П. Когнітивна репрезентація соціально-психологічної ситуації безробіття // Бюл. Ін-ту підготовки кадрів держ. служби зайнятості України 2004. № 2. С. 40-43.
106. Киршбаум Э.И., Еремеева А.И. Психологическая защита М.: Смысл, 2000 181c.
107. Кияшко Л.А. К проблеме исследования факторов формирования и изменения социальных стереотипов // Вісник Харк. ун-ту. 2002. № 550. Ч. 2. С. 103-105.
108. Климов Е.А. Как выбирать профессию. М.: Просвещение, 1990. 159 с.
109. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-н/Д.: Феникс, 1996.
110. Клиническая психология / Под ред. Н.В. Тарабриной. СПб.: Питер, 352 с.
111. Ковалев А.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1969. 391 с.
112. Колесников Е.П. Проблемная ситуация в контексте изучения действия, организующего жизнь // Наука і освіта. № 3-4, 1999. С. 66-68.
113. Колесников Е.П. Психологические особенности действий, организующих жизнь личности. Збірник статей / Ін-т соціальної та політ. психології. К., 2000. Вип.3 (6). С. 59-70.
114. Колесников Е.П. Теоретико-методологические основы изучения деятельности по организации жизни // Наука і освіта. № 4-5. 1998. С. 52-55.
115. Колесніков Є.П. Психологія дії, що організує життя: Автореф. канд. психол. наук дис. Одеса, 2003. 20 с.
116. Колосницына М.Г. Экономика труда: Учеб. пособие для студ. бакалаврата экон. вузов. М.: Магистр, 1998. 236 с.
117. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 289 с.
118. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Политиздат, 1980. 144 с.
119. Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности // Вопр. психологии. 1989. №5. С.18-26.
120. Короленко И.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. Л., 1978. 271 с.
121. Корчевна О.В. Активність особистості безробітного: проблема теоретичного аналізу // Психологія особистості безробітного: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 травня 2005 р.). К.: ІПК ДСЗУ, 2005. С. 52-59.
122. Корчевна О.В. Проблема становлення, розвитку, формування та змін Я”-концепції особистості // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб. наук. праць. К.: Ун-т Україна”, 2004. С. 295-301.
123. Корчевна О.В. Психологічні чинники активності безробітного на сучасному ринку праці // Наук. записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д.Максименка. К.:Главник, 2005. Вип.26. У 4 т. Т. 2. С. 359-365.
124. Корчевна О.В. Рекомендації щодо проведення профконсультації безробітних, які довго перебувають на обліку в центрі зайнятості // Проф. консультування безробітних в центрах зайнятості . К., 2002. С. 32-39.
125. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1998. 304 с.
126. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
127. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
128. Крупнов А.И. Динамические черты активности и эмоциональности как основные характеристики темперамента // Психология и психофизиология активности и саморегуляции поведения и деятельности человека. Свердловск: Свердлов. гос. пед. ин-т. 1989. С. 3-14.
129. Крупнов А.И. Психофизиологический анализ индивидуальных различий активности личности. Свердловск: ГПИ, 1983. 71 с.
130. Кузовкин В.В. Тренинг личностного роста / Под ред. Т.Б.Соломатиной Химки: Изд-во Высшая школа UNIVERSUM, 2001.
131. Лазурский А.Ф. К учению о психической активности. М., 1916. 115 с.
132. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков, 1998.
133. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян // Социс. 1999. №5 с. 5-15.
134. Ларионова-Кречетова А.А. Профессиональное становление в контексте возрастного развития // П