ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ МОЛОДДЮ ЕПІЗОДІВ НАСИЛЬСТВА В ХУДОЖНІХ ФІЛЬМАХ

Краткое описание

Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

Виноградна Олена Володимирівна

УДК 159.9:316.6

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ МОЛОДДЮ ЕПІЗОДІВ НАСИЛЬСТВА В ХУДОЖНІХ ФІЛЬМАХ

19.00.07вікова та педагогічна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Максименко Сергій Дмитрович,
академік АПН України,
доктор психологічних наук,
професор

Київ-2006

ЗМІСТ

Вступ

5

Розділ1.Теоретико-методологічні та психологічні основи дослідження феномена екранного насильства
1.1.Сприйняття насильства в художніх фільмах
1.1.1. Сприйняття екранного насильства як психологічний
Феномен
1.1.2.Розповсюдженість насильства на кіно - та телеекрані
1.1.3.Форми екранного насильства та особливості реагування
на них глядачів
1.2.Теорії впливу екранного насильства на глядача
1.2.1.Проблема впливу забарвленої насильством екранної
продукції на глядача
1.2.2.Теорія моделювання
1.2.3.Теорія катарсису
1.2.4.Теорія культивації
1.2.5.Теорії посилань до агресії та когнітивних неоасоціацій
1.2.6.Теорія переносу збудження
1.2.7.Теорія агресивних сценаріїв
1.3.Чинники реагування на епізоди насильства
1.3.1.Проблема чинників реагування на екранне насильство
1.3.2.Вік
1.3.3.Мотивація
1.3.4.Особистісні властивості
1.3.5.Розлади психічної діяльності
1.3.6.Рівень фрустрованності глядача
1.3.7.Вплив думки інших глядачів
1.4.Висновки до розділу

Розділ2.Структура та індивідуально-психологічні особливості сприйняття молоддю епізодів насильства у художніх фільмах
2.1.Завдання дослідження
2.2.Методика
2.3.Результати аналізу структури сприйняття
сцен насильства у художніх фільмах
2.3.1.Результати
2.3.2.Обговорення результатів
2.4.Результати аналізу психометричних характеристик методик
дослідження сприйняття насильства на екрані
2.5.Результати аналізу індивідуальних особливостей сприйняття
сцен насильства у художніх фільмах
2.5.1.Статеві відмінності
2.5.2.Вікові особливості
2.5.3.Типи сприйняття
2.6.Особливості сприйняття кінонасильства, що можуть сприяти
поведінковій агресії
2.7.Висновки до розділу
Розділ3.Характеристики особистості як чинники сприйняття молоддю сцен насильства у кінострічках
3.1.Завдання дослідження
3.2.Методика
3.3.Результати аналізу зв'язків особистісних характеристик та
особливостей сприйняття кінонасильства
3.3.1.Мотиви перегляду
3.3.2.Ціннісні орієнтації
3.3.3.Ставлення до себе
3.3.4.Базові властивості особистості
3.3.5.Акцентуації особистості

3.4.Особистісні чинники типів сприйняття сцен насильства у кінострічках
3.5.Статеві особливості особистісної детермінації сприйняття епізодів насильства у кінофільмах
3.5.1.Результати
3.5.2.Обговорення результатів
3.6.Висновки до розділу

Висновки

174

Список використаних джерел

181

ДодатокА.Бланк семантичного диференціала

205

ДодатокБ.Бланк опитувальника сприйняття насильства у художньому фільмі

206

ДодатокВ.Результати факторного аналізу методик дослідження сприйняття насильства на екрані

208

ДодатокД.Бланк методики Локатор великої п'ятірки”

227

ДодатокЕ.Бланк семантичного диференціала, спрямованого на психодіагностику ціннісних орієнтацій

228

ДодатокЖ.Результати факторного аналізу показників ціннісних орієнтацій досліджуваних

230

ВСТУП

Актуальність теми. Наприкінці 80-х років вітчизняні кіно- та телеекрани заполонили зарубіжні бойовики, фільми жахів та подібні їм стрічки, насичені насильством. Хоча з того часу минуло майже півтора десятиріччя, дотепер немає систематичних емпіричних досліджень характеру реагування українського глядача на таку відеопродукцію.
У зарубіжній психології проблема насильства на екрані викликає значний науковий інтерес, який багато в чому пояснюється занепокоєнням громадськості змістом телепередач. Адже, за даними Р.Харріса, приблизно в 60% американських телепрограм і 90% телефільмів зустрічаються сцени бійок, вбивств тощо [136, c.300].
В Україні спостерігається подібна картина. Так, А.А.Зайцев, Ю.В.Онишко, Р.І.Ісаков у 2001 році протягом двох тижнів вивчали передачі телеканалів УТ-1, 1+1, Інтер, ICTV, СТБ. Встановлено, що сцени агресії в середньому зустрічались кожні 16 хвилин, а з 19.00 до 23.00 (prime time), коли перед екраном збирається найбільша аудиторія, такі сцени з'являлись кожні 12 хвилин [50, с.32].
Дослідження американських та європейських науковців довели каузальний вплив перегляду програм зі змістом насильства на зростання рівня агресивності поведінки глядача. Так, більшість довготривалих польових досліджень показують кореляцію від 0,15 до 0,3 між зазначеними феноменами [136, с.330].
Т.Ю.Латинова вказує, що тепер увага науковців все більше змішується з доведення самого факту впливу агресивно забарвленої кіно та відеопродукції на глядача на пошук психологічних механізмів цього впливу, змінних, що опосередковують зазначений вплив [73, с.169]. До таких змінних належить образ насильства, що формується у глядача. Звідси випливає актуальність вивчення саме чинників сприйняття насильства на екрані.
За даними зарубіжних дослідників факторами, що обумовлюють реагування глядача на обговорювану кінопродукцію, є: об’єктивні характеристики екранного продукту, ситуація перегляду, вік, стать, деякі розлади психічної діяльності. Серед особистісних характеристик це емпатійність, рівень агресивності, прагнення до переживання гострих відчуттів та макіавеллізм, тривожність. Роль інших особистісних утворень у детермінації реагування глядача на зображення насильства не відома.
У вітчизняних та російських роботах, що присвячені впливу засобів масової комунікації та кіно на особистість, соціології кіно, проблемам художнього сприймання, тема насильства до останнього часу не розглядалась. Хоча тепер стали з'являтись роботи, присвячені аналізу окремих аспектів проблеми (А.А.Зайцев, Ю.В.Онишко, Р.І.Ісаков, Ч.А.Шакеєва, О.В.Гордякова, О.В.Петрунько, К.А.Тарасов, Т.Ю.Латинова, Т.В.Чернявська, П.Д.Фролов, В.П.Горинін, М.Б.Чабанянц).
Підсумовуючи, можна стверджувати, що у теперішній час залишається недослідженим характер сприйняття екранного насильства українськими молодими глядачами, влив на зазначене сприйняття базових особистісних характеристик.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано як самостійну частину науково-дослідної роботи лабораторії з
лабораторіі навчання з теми ‘Психологічне забеспечення розвитку особистості в системі безперервної освіти’,№19U006943
Об’єкт дослідженнясприйняття молоддю епізодів насильства у художніх фільмах.
Предмет дослідженняструктура та особистісні чинники сприйняття молоддю епізодів насильства у художніх фільмах.
Мета дослідження визначити психологічні чинники, що обумовлюють сприйняття молоддю сцен насильства в художніх фільмах.
Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:
1. Проаналізувати теоретичні основи та сучасний стан досліджень феномена екранного насильства.
2. Встановити структуру, статеві та індивідуально-психологічні відмінності в сприйнятті молоддю насильства в кінострічках.
3. Спираючись на результати теоретичного та емпіричного аналізу виділити особливості сприйняття екранного насильства, що є потенційно небезпечними, оскільки можуть сприяти прояву глядачем агресії після перегляду.
4. Емпірично встановити характеристики особистості, що обумовлюють сприйняття молоддю епізодів насильства в художніх фільмах, статеві та індивідуально-психологічні відмінності особистісної детермінації зазначеного феномена.
Гіпотези:
1. Характер сприйняття насильства у художніх фільмах обумовлюється рядом особистісних утворень: мотивацією перегляду, базовими властивостями, ціннісними орієнтаціями, специфікою ставлення до себе та акцентуаціями особистості.
2. Існують значні індивідуально-психологічні та статеві відмінності в характері сприйняття сцен екранного насильства та в його особистісних чинниках.
Методи дослідження. З метою визначення шляхів вивчення особистісних чинників сприйняття насильства використано теоретичний аналіз та узагальнення результатів релевантних досліджень.
Для емпіричної фіксації характеру сприйняття кінонасильства застосовано: семантичний диференціал, об'єктом оцінки в якому стали фрагменти кінофільмів, що містять насилля; опитування глядачів щодо ставлення до насильства у відповідних сценах кінофільмів.
З метою виміру гіпотетичних особистісних чинників сприйняття насильства в кінострічках застосовано ряд методик:
1.Локатор великої п'ятірки (адаптація Л.Ф.Бурлачука, Д.К.Корольова) для діагностики складових п’ятифакторної моделі особистості;
2.Семантичний диференціал для вивчення ставлення до цінностей, перелічених у методиці Ціннісні орієнтації” М.Рокіча;
3.Опитувальник ставлення до себе (розроблений В.В.Століним) для оцінки структурних компонентів ставлення до себе;
4.Опитувальник Леонгарда-Шмішека (адаптація Л.Ф.Бурлачука, В.М.Духневича) для діагностики акцентуацій особистості.
Для збору даних щодо мотивів перегляду кінонасильства застосовано опитування.
Для обробки даних використано: t-критерій Стьюдента, критерій хі-квадрат, критерій Колмогорова-Смирнова, аналіз коефіцієнтів a, однофакторний дисперсійний, кореляційний, факторний, неієрархічний кластерний та дискримінантний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів:
1.Вперше визначено структуру сприйняття молоддю сцен насильства у художніх фільмах, що включає такі виміри: чутливість до жорстокості, осмисленість, реалістичність, містичність сприйняття, спровокована переглядом агресія, співпереживання жертві, формування насильницької картини світу, задоволення від перегляду цікавого, задоволення від перегляду недозволеного, задоволення від прийняття насильства.
2.Вперше виділено типи сприйняття молоддю епізодів насильства в кінострічках: чутливий до насильства, байдужий до насильства, тип із потенційно небезпечним сприйняттям насильства.
3.Дістали подальшого розвитку результати досліджень статевих відмінностей у реагуванні на екранне насильство. Так, встановлено, що для чоловіків більшою мірою характерні: позитивна реакція на сцени насильства, схильність до переживання задоволення від перегляду, реалістичне сприйняття насильства та схильність до переживання спровокованої переглядом агресії. Жінкам більшою мірою властиві: негативна загальна емоційна реакція на екранне насильство, чутливість до екранної жорстокості, схильність до співпереживання жертві.
4.Вперше визначено характер впливу комплексу базових особистісних утворень на сприйняття сцен кінонасильства. Так, встановлено, що детермінантами сприйняття зазначених сцен є мотивація перегляду, ціннісні орієнтації, ставлення до себе, базові властивості та акцентуації особистості. Потенційно небезпечні в плані провокації майбутньої агресії характеристики сприйняття екранного насильства обумовлюються: запереченням широкого кола соціально позитивних цінностей; відсутністю позитивного ставленням до себе; внутрішніми на противагу зовнішнім мотивами перегляду; схильністю до згоди; емотивною та тривожно-боязкою акцентуаціями.
Обґрунтованість та достовірність результатів та висновків. Забезпечується: плануванням дослідження, спираючись на результати ґрунтовного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблеми; використанням валідних та надійних методів та методик збору даних, достатнім обсягом вибірки, підбором для демонстрації досліджуваним фрагментів, що представляють різні види кінонасильства; обґрунтуванням висновків результатами математико-статистичного аналізу даних; узгодженістю отриманих результатів із релевантними результатами інших авторів.
Наукове значення роботи. Робота є першим вітчизняним широким емпіричним дослідженням чинників сприйняття екранного насильства. У роботі подано аналіз малодоступних чи недоступних вітчизняним науковцям зарубіжних джерел із проблеми, що може бути корисним для інших дослідників.
Дисертація може стати початком нового в Україні дослідницького напрямку, що має великі перспективи подальшої розробки. Його актуальність зростатиме у зв'язку з розвитком кіно - та відеоіндустрії, нових технічних засобів демонстрації їхньої продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі результати можуть використовуватись психологами, педагогами, батьками, працівниками засобів масової інформації та кіно для попередження негативного впливу кінонасильства на поведінку глядача.
По-перше, в роботі визначено характеристики сприйняття екранного насильства, що є потенційно небезпечними, оскільки можуть сприяти прояву агресії у поведінці. Виділено також групи глядачів, які відрізняються таким сприйняттям екранного насильства. Цих глядачів можна назвати групами ризику. Особи, що до них належать, потребують профілактичної роботи, спрямованої на попередження негативного впливу кінонасильства.
По-друге, розроблено шкали сприйняття екранного насильства, що відповідають психометричним вимогам і можуть використовуватись для дослідження реагування на таку кінопродукцію. Зокрема, ці шкали надають можливість здійснювати оцінку наявності у конкретного досліджуваного потенційно небезпечних особливостей сприйняття екранного насильства. Крім того, за допомогою цих шкал можна здійснювати експертизу небезпечності екранної продукції зі змістом насильства.
По-третє, визначено особистісні характеристики, що перешкоджають потенційно небезпечному сприйняттю екранного насильства. Формуючи такі особистісні характеристики у дітей та підлітків, можна значною мірою запобігти негативному впливу екранного насильства на поведінку глядача.
Отримані результати стали змістовною основою для проведення лекторію для батьків у загальноосвітній школі № 194 м.Києва.
Довідка про впровадження № 30 від 04.03. 2006p.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження представлено на чотирьох наукових конференціях:
1.Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м.Київ, 28 жовтня 2004 р.) [ ].
2.Людина проект світу і смислу: життєтворчі орієнтири для освіти XXI століття” (м.Київ, 26-27 листопада 2004 р.) [ ].
3Всеукраїнський конгрес психологів” (м.Київ, 24-28 жовтня 2005 р.) [ ].
4.”Проблеми особистості в сучасній науці:результати та перспективи досліджень” (м.Київ,27-28 квітня 2006 р.).

Публікації: Результати дисертаційного дослідження опубліковано у в шести наукових статтях у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення проблеми особистісних чинників сприйняття молоддю насильства у художніх фільмах, що виявляється у визначенні структури, індивідуально-психологічних особливостей сприйняття кінонасильства, зв’язку останніх з базовими особистісними характеристиками, і що дозволяє виділити умови, за яких вплив екранного насильства на глядача є особливо небезпечним.
1.Аналіз результатів раніше проведених досліджень засвідчує широку розповсюдженість насильства в кінофільмах: насильство постійно з’являється у всіх популярних жанрах, застосовується у крайніх формах та із знецінюванням його наслідків. Багатьма лабораторними та природними експериментами, кореляційними та лонгітюдними дослідженнями доведено, що перегляд насильства збільшує рівень агресивності поведінки як у короткостроковому, так і в довгостроковому плані. Проте зазначений вплив опосередковується сприйняттям глядачем побаченого. Звідси випливає актуальність вивчення факторів, що обумовлюють сприйняття кінонасильства.
Деякі з цих факторів уже проаналізовані в роботах зарубіжних науковців. Їдеться про об’єктивні особливості самого художнього фільму, такі фактори ситуації перегляду як вплив аудиторії та фрустрованість глядача, вікові та статеві характеристики. Значно менше відомо про особистісні чинники, серед яких дотепер вивчались тільки агресивність, прагнення до гострих відчуттів, макіавеллізм, емпатійність глядача.
2.Для вирішення поставленої у роботі проблеми застосовано емпіричний, кроссекційний підхід, що передбачав співставлення реакцій на екранне насильство досліджуваних із різними особистісними характеристиками. Зазначений підхід дозволив виділити виміри та типи сприйняття сцен насильства у кінофільмах та встановити зв'язки показників досліджуваного за даними параметрами з базовими особистісними структурами.
У роботі головним джерелом даних стали методи, засновані на самооцінці, оскільки саме вони дозволяють отримати найбільш повну інформацію про сприйняття суб'єктом певного явища.
З аналітичною метою досліджуваним пред'являлись короткі завершені сцени насильства різноманітного характеру, а не повномасштабні стрічки, що мало забезпечити усунення впливу на результати сторонніх щодо насильства особливостей художнього фільму.
3.В результаті проведеного дослідження визначено структуру сприйняття молоддю сцен насильства в художніх фільмах. Остання включає такі компоненти: рівень жорстокості сцени; осмисленість епізоду; реалістичність сцени; містичність сцени; переживання спровокованої переглядом агресії (ідентифікація з агресором, виникнення агресивних думок, почуттів, фантазій, бажань); співпереживання жертві; формування насильницької картини світу; задоволення від перегляду, що може бути пов'язано з переглядом цікавої сцени, переглядом недозволеного, прийняттям насильства.
Встановлено, що чоловіки відрізняються більш позитивною реакцією на сцени насильства, схильністю до переживання задоволення від перегляду, реалістичним сприйняттям та схильністю до спровокованої переглядом агресії. Жінкам більшою мірою властива негативна загальна емоційна реакція на екранне насильство, чутливість до жорстокості, схильність до співпереживання жертві.
4.Виділено три типи сприйняття молоддю сцен насилля у художніх фільмах. Представники першого типу відрізняються підвищеною чутливістю до насильства, негативним ставленням до нього. Представники другого типу характеризуються відносно слабкою емоційною реакцією на насильство, яке не пробуджує в них сильних позитивних чи негативних емоцій, прагнення наслідувати. Особи, що належать до третього типу, виділяються низькою емоційною чутливістю до жорстокості, дуже вираженим позитивним ставленням та інтересом до насильства, схильністю переживати задоволення та агресивно реагувати у відповідь на демонстрацію екранного насильства.
5.Спираючись на результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження виділено особливості сприйняття екранного насильства, що є потенційно небезпечними, оскільки можуть сприяти прояву глядачем агресії після перегляду. До цих особливостей належать: знижена емоційна чутливість до жорстокості; бачення відповідних сцен як реалістичних; схильність до ідентифікації з агресивним персонажем; схильність до виникнення агресивних думок, почуттів, фантазій внаслідок перегляду; переживання всіх форм надмірного задоволення від перегляду; формування насильницької картини світу.
6.Отримані результати в цілому узгоджуються з попередньо запропонованими гіпотезами і свідчать, що характер сприйняття насильства у художніх фільмах залежить від мотивації перегляду, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе, властивостей п`ятифакторної моделі особистості та акцентуацій особистості.
7.Встановлено, що загальне бажання дивитись художні фільми зі змістом насильства пов'язано з проявом небезпечних в плані провокації насильницьких вчинків характеристик сприйняття екранного насильства: зниженням чутливості до жорстокості, зменшенням співпереживання жертві, проявом спровокованої переглядом агресії та задоволення від перегляду. Мотиви перегляду художніх фільмів із змістом насильства, що відображають безпосередню емоційну привабливість зображеного насильства, пов'язані зі збільшенням бажання знайомитись із зазначеною кінопродукцією, її потенційно небезпечним сприйняттям: зниженням чутливості до жорстокості та страждань жертви, схильністю до прояву спровокованої агресії, переживанням задоволення від перегляду.
8.Сприйняття сцен насильства у художніх фільмах пов'язано з визнанням глядачем широкого кола соціально позитивних цінностей: в першу чергу моральних цінностей, що визначають етику спілкування, повагу та значущість особистості інших, а також цінностей саморегуляції, самоорганізації, продуктивної діяльності. Особи, що орієнтуються на ці цінності, відрізняються чутливістю до жорстокості, схильністю до співпереживання жертві насильства, низьким рівнем задоволення та спровокованої побаченим агресії.
9.Характер сприйняття насильницьких сцен у кінострічках залежить від інтегрального ставлення до себе та багатьох його складових, в першу чергу від очікуваного ставлення з боку інших, інтересу до себе. Особи, що відрізняються позитивним ставлення до себе, чутливі до жорстокості, не схильні реалістично сприймати екранне насильство, отримувати задоволення від нього, ототожнювати себе з агресором та мати агресивні думки, переживання, фантазії внаслідок перегляду.
10.Поміж базових властивостей особистості, що утворюють п'ятифакторну модель, статево інваріантним чинником реагування на сцени насильства у художніх фільмах є схильність до згоди. Особи, що мають високий рівень прояву цієї властивості, рідше дивляться стрічки насильницького змісту, чутливі до жорстокості, схильні співпереживати жертві та не схильні отримувати задоволення від перегляду.
11.Всупереч очікуванням не виявлено статево інваріантного зв’язку акцентуацій особистості та прояву потенційно небезпечних в плані провокацій агресії особливостей сприйняття екранного насильства. Навпаки, встановлено, що емотивна акцентуація обумовлює загальну непривабливість відповідної відеопродукції, чутливість до жорстокості, співпереживання жертві, зниження задоволення від перегляду. Тривожно-боязка акцентуація пов'язана з чутливістю до жорстокості.
12.Результати типологічного аналізу узгоджуються з результатами, отриманими на основі підходу аналізу рис. Так, три виділені типи сприйняття сцен насильства у художніх фільмах відрізняються за рядом особистісних характеристик. За цими характеристиками протилежними є чутливий до жорстокості тип, в якого присутні особистісні якості, що детермінують негативне ставлення до жорстокості, співпереживання жертві, та тип із потенційно небезпечним сприйняттям кінонасильства, що відрізняється рисами, котрі спричиняють реалістичність сприйняття насильства, схильність до спровокованої переглядом агресії, переживання задоволення від побаченого. Проміжне між ними за особистісними характеристиками становище посідає байдужий до екранного насильства тип.
13.Вплив мотивів перегляду, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе, властивостей п`ятифакторної моделі особистості та акцентуацій особистості на характер сприйняття насильства у художніх фільмах опосередковується статтю, ймовірно, засвоєною моделлю статево-рольової поведінки.
14.На відміну від чоловіків, жінкам, яким властиве бажання дивитись фільми насильницького характеру, бажання проводити за їх переглядом вільний час, цікавість до них, бажання видовищності, бажання познайомитись з новою чи невідомою стрічкою, характерне потенційно небезпечне в плані здійснення насильницьких вчинків сприйняття екранного насильства. Вважаємо, що причиною цього явища є суперечність зазначених мотивів та традиційної жіночої моделі поведінки. Подолати обмеження останньої та проявитись ці мотиви можуть тільки у разі сформованої особистісної схильності жінки до перегляду насильства. Остання також обумовлює потенційно небезпечне сприйняття побаченого.
15.В цілому прийняття чоловіками цінностей, що узгоджуються з традиційною чоловічою моделлю поведінки, спричиняє їхню відносну байдужість до насильства у кінострічках. Визнання жінками цінностей, що узгоджуються з жіночою моделлю поведінки, обумовлює загострення чутливості до сцен насильства у художніх фільмах.
16.У чоловіків на відміну від жінок загальне позитивне ставлення до себе обумовлює зниження чутливості до кінонасильства та страждань жертви, зменшення задоволення від перегляду. Вище показано, що позитивне ставлення до себе обумовлює заперечення насильства у кінострічках. Ймовірно, специфічно чоловічою формою заперечення екранного насильства є байдужість до нього.
17.Специфічними для чоловіків чинниками сприйняття екранного насильства є рівень нейротизму, екстраверсії та відкритості досвіду. Екстравертовані, відкриті досвіду, емоційно стабільні чоловіки менш чутливі до зображення насильства. Одночасно екстравертовані, відкриті досвіду чоловіки проявляють нижчий рівень задоволення внаслідок перегляду.
18.Слід окреслити три шляхи практичного застосування результатів представленого дослідження. По-перше, у роботі виділено особистісні типи глядачів, які схильні до потенційно небезпечного сприйняття екранного насильства, прояву спровокованої переглядом агресії. Глядачі з такими характеристиками, особливо у дитячому та підлітковому віці, вимагають підвищеної уваги, здійснення заходів, котрі попередили б негативний вплив на них кінонасильства. По-друге, розвиток у дітей та підлітків особистісних якостей, що запобігають сприйняттю екранного насильства, яке може призвести до наступних насильницьких вчинків, перешкоджатиме формуванню агресивних поведінкових моделей унаслідок перегляду. По-третє, сконструйовані вимірювальні шкали дослідження сприйняття кінонасильства, що є надійними та конструктно валідними, можуть застосовуватись для експертизи впливу певного екранного продукту на глядача та для психодіагностики особистісної схильності до потенційно небезпечного в плані зростання агресивності поведінки сприйняття екранного насильства.

Проведена робота відкриває перспективи лонгітюдного дослідження ролі сприйняття екранного насильства у детермінації поведінкової агресії переглядом кінонасильства. Багаторічне лонгітюдне дослідження, що спирається на результати даної роботи, надасть можливість продемонструвати соціально значущі поведінкові наслідки перегляду насильства на екрані, що формуються під впливом індивідуальних особливостей сприйняття обговорюваної продукції, які, в свою чергу, детерміновані визначеними особистісними факторами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбрамянД.Н. Некоторые особенности художественного отражения и проблемы киновосприятия: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. — М., 1977. — 21 с.
2. АбрамянН.Д. Сприймання молодшими підлітками моральноестетичних ідей спектаклю: Автореф.дис...канд.психол.наук: 19.00.07 / Український педагогічний унт ім.М.П.Драгоманова. — К., 1994. — 22 с.
3. АксеновН.Р. Социальнопсихологические проблемы изучения эффективности идеологического воздействия средствами радио: Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.01 / Уральский государственный унт им. А.М.Горького. — Свердловск, 1973. — 33 с.
4. АлександровД.О. Роль установки у вчиненні безмотивних” насильницьких злочинів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ України МВС України. К., 2001. 18 с.
5. АлфимоваМ.В., ТрубниковВ.И. Психогенетика агрессивности // Вопросы психологии. 2000. №6. С.112123.
6. АрестоваО.Н., БабанинЛ.Н., ВойскунскийА.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты и последствия // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 1996. №4. С.1420.
7. АфасижевМ. Мотивы посещения фильмов и социальнопсихологические функции киноискусства // Социологические исследования кинематогрфа. М.: Всесоюзный научноисследовательский кинофотоинститут. 1971. C.6371.
8. БаженоваЛ.М. Формирование основ экранной грамотности у младших школьников // Воспитательные функции средст массовой коммуникации. М.: Издво АПН СССР. 1990. C. 7685.
9. БаженоваЛ.М., СобкинВ.С., ШариковА.В. Возрастная динамика телевизионных ориентаций школьников // Влияние средств массовой коммуникации на интересы детей и молодежи. М.: Издво АПН СССР. 1989. C.2133.
10. БеляеваА.В., ВаренкинаИ.М., УзыхановаБ.Н. Психологические особенности включения детей в телекоммуникационную среду // Психологический журнал. 1994. №4. С. 3338.
11. БерковицЛ. Агрессия: Причины, последствия и контроль: Пер. с англ. СПб.: ПраймЕВРОЗНАК, 2001. 510с.
12. БернсР. Развитие Яконцепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
13. БлудоваВ.В. Теоретические проблемы художественного восприятия и задачи эстетического воспитания: Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.04 / Уральский государственный университет им. А. М. Горького. — Свердловск, 1975. — 25 с.
14. БовтьО.Б. Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. — К., 2001. — 18 с.
15. БовтьО.Б. Комп'ютерні ігри та дитяча агресивність: випадковий взаємозв'язок чи прикра закономірність? // Педагогіка та психологія. 2002. №1-2. С.110-116.
16. БогдановА.Л., ПроворотовВ.А. Кинотеатр как социокультурный полигон досуга // СОЦИС. 1995. №3. С. 8892.
17. БогомоловаН.Н. Массовая коммуникация и общение. М.: Издательства «Знание», 1988. 80 с.
18. БогомоловаН.Н. Социальная психология печати, радио, телевидения. М.: Издво МГУ, 1991. 127 с.
19. БойкоИ.Б. Проявления агрессивности несовершеннолетних осужденных женского пола // Вопросы психологии. 1993. №4. С.2730.
20. БоревВ.Ю. Воздействие средств массовой информации на формирование мировоззрения // Культура и мировоззрение. М.: Институт философии АН СССР. 1999. С. 7678.
21. БурлачукЛ.Ф. Психодиагностика. СПб.: Питер, 2003. 352 с.
22. БурлачукЛ.Ф., КоролёвД.К. Адаптация опросника для диагностики пяти факторов личности // Вопросы психологии. 2000. №1. С. 126134.
23. БурлачукЛ.Ф., Морозов С.М. Словарьсправочник по психодиагостике. СПб.: Питер Ком., 1999. 528 с.
24. БурлачукЛ.Ф., ДухневичВ.Н. Акцентуации личности: Что диагностируем? // Психологический журнал. 1998. №2. С. 136-143.
25. БэронР., РичардсонД. Агрессия: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
26. ВалькоИ.В. Роль средств массовой информации и пропаганды в совершенствовании социалистического образа жизни: Автореф. дис... д. филос. наук: 09.00.02 / Киевский государственный университет им. Т.Г.Шевченко. — К., 1979. — 45 с.
27. ВасильеваО.С., РадишевскаяЯ.Б. Влияние агрессивности курсантов на уровень их социально-психологической адаптации // Вопросы психологии. 2005. №1. С.2937.
28. ВинограднаО.В. Чинники сприйняття глядачем насильства в художніх фільмах // Проблеми загальної та педагогічної психології. 2004.- Т.6, вип. 8.- С. 57-67.
29. ВинограднаО.В. Категоріальні структура сприйняття сцен насильства у кінострічках // Проблеми загальної та педагогічної психології. 2005. - Т.7, вип. 1.- С. 72-82.
30. ВинограднаО.В. Індивідуальні особливості сприйняття сцен насильства у кінострічках // Актуальні проблеми психології. 2005.- Т. 7, вип. 4. С. 59-69.
31. ВинограднаО.В. Ставлення до себе як чинник сприйняття сцен насильства у кінострічках // Проблеми загальної та педагогічної психології. 2005. Т. 7, вип. 3. С. 55-64.
32. ВинограднаО.В. Мотиви перегляду художніх фільмів із змістом насильства // Проблеми загальної та педагогічної психології. 2005. Т. 7, вип. 4. С. 59-68.
33. ВинограднаО.В. Чинники реагування глядача на насильство в художніх фільмах // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. К.: Видавничо- поліграфічний центр „ Київський університет „ 2004. С. 154-156.
34. ВинограднаО.В. Залежність сприйняття сцен насильства у кінострічках від базових особистісних властивостей глядача // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2005. Вип. 26. С. 250-254.
35. Вовчик-БлакитнаЛ. Останній біфштекс” із Чебурашки? // Круглий стіл Агресивність на телеекрані: оцінка фахівців”. К.: Український центр політичного менеджменту. 2004. С.1519.
36. ВыготскийЛ.С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции. 5-изд. М.: Лабиринт, 1997. 416 с.
37. ГаборН., ПотятиникБ. Не такий чорт страшний, якщо на нього дивитись крізь окуляр медіа-освіти // Круглий стіл Агресивність на телеекрані: оцінка фахівців”. К.: Український центр політичного менеджменту. 2004. С.3539.
38. ГайдукевичГ.А. Прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2000. — 16 с.
39. ГордяковаО.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе // Психологический журнал. 2000. №4. С. 96101.
40. ГорынинВ.П. Эстетизация насилия как фактор милитаризации духовной жизни современного буржуазного общества (философско-социологический анализ): Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.01 / Военно-политическая Орденов Ленина и Октябрьской Революции, Краснознаменная академия им.В.И.Ленина. — М., 1991. — 20 с.
41. ГрачеваА.М., НистратовА.А., ПетренкоВ.Ф., СобкинВ.С., Психосемантический анализ понимания мотивационной структуры поведения киноперсонажа // Вопросы психологии. 1988. №5. С. 123131.
42. ГрушинБ.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения. М.: Знание, 1979. 64 с.
43. ДавидоваО.В. Психологічна корекція соціальних установок засуджених із насильницькою спрямованістю особистості в процесі їх ресоціалізації: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ України МВС України. К., 2002. 19 с.
44. ДжиллигенД. Запобігання насильству: Пер. с англ. К.: Сфера, 2004. 168с.
45. ДоннерстайнЭ., БерковицЛ. Реакция жертвы в фильмах агрессивно-эротического содержания как фактор, влияющий на насилие над женщинами // Практикум по социальной психологии. СПб.: Издательство «Питер», 2000. С. 385-406.
46. ДопираА.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических исследований // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №8. С.7-8.
47. ДроздовО.Ю. Соціальнопсихологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2003. — 20с.
48. ЕфимовЭ.М. Синтез эмоциональнообразного и рациональнопонятийного в экранном творчестве: Автореф. дис... канд. искусствоведения: 17.00.03 / ВНИИ киноискусства. — М., 1981. — 24 с.
49. ЗавражинС.А. Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте // Вопросы психологии. 1993. №56. С.4350.
50. ЗайцевА.А., ОнышкоЮ.В., Исаков Р.И. Мониторинг сцен насилия в программах ведущих телеканалов Украины // Архів психіатрії. 2002. №2. С.3136.
51. ЗарецкаяН.Г. Дети у голубого экрана: мнения школьников и работников Центрального телевидения // Влияние средств массовой коммуникации на интересы детей и молодежи. М.: Издво АПН СССР. 1989. C.104112.
52. ЗемляноваЛ.М. Современная американская коммуникативистика: теоретические концепции, проблемы, прогнозы. М.: Издво МГУ, 1995. 271с.
53. ЗыковМ.Б. О психологических и психофизиологических предпосылках художественного восприятия у детей // Юный зритель: проблемы социлогии кино. М.: ВНИИ киноискусства. 1981. C.7889.
54. ИонкусА. Препятствующие и способствующие факторы (Субъективное осознание препятствующих факторов, влияющих на посещаемость кино) // Социологические исследования кинематогрфа. М.: Всесоюзный научноисследовательский кинофотоинститут. 1971. C.5362.
55. ИосифянС.А., ПетровскийА.В. Кинематограф: детский и подростковый зритель // СОЦИС. 1995. №3. С. 8388.
56. Каган Л. Н. Искусство и зритель // Художественное восприятие. Л.: Издво «Наука». 1971. C.7993.
57. КазанджиеваВелиноваЗ.Г. Социальнопсихологическое исследование воздействия музыки на аудиторию телевидения и радио: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / ЛГУ им. А. А. Жданова. — Л., 1978. — 22 с.
58. КварцахелияВ.Д. Роль телевидения в пропаганде социалистического образа жизни (На примере грузинского телевидения): Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.09 / Тбилисский ГУ. — Тбилиси, 1987. — 23 с.
59. КлайнП. Справочное руководство по конструированию тестов: Пер. с англ. К.: Пан-ЛТД, 1994. 238 с.
60. КожуховаБ.Р. Телевидение как элемент информационновоспитательной системы в обществе развитого социализма: Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.02 / Уральский государственный университет им. А. М. Горького. — Свердловск, 1985. — 18 с.
61. КорольовД.К.. Структура, детермінанти та функції емоційно-оціночного ставлення до життя: Дис... канд. психол. наук: 19.00.01. К., 2001. — 212с.
62. КоролевН.М., ЛифшицГ.М. Воздействие кинорепертуара в процессе формирования молодых зрителей // Юный зритель: проблемы социлогии кино. М.: ВНИИ киноискусства. 1981. C.3762.
63. КорчановВ.А. Проблема восприятия искусства в системе средств массовой коммуникации: Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.04 / Институт философии АН СССР. — К., 1974. — 22 с.
64. КостецкаяИ. Зрительское и профессионально-критическое восприятие фильма: Автореф. дис... канд. искусствоведения: 17.00.03 / Ленинградский государственный институт театра, музыки и кинематографии им.Н.К.Черкасова. — Л., 1990. — 16 с.
65. КотельниковМ.В. Методологические вопросы социальноэстетического изучения аудитории кино и телевидения: Автореф. дис... канд. филос. наук: 09.00.04 / Академия общественных наук при ЦК КПСС. — М., 1977. — 23 с.
66. КочемировськаО.О. Психологічні особливості уявлення та переживання насильства молодшими підлітками та юнаками (психосемантичний підхід): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський національний унт ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 18с.
67. КравчукС.Л. Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський національний унт ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 21с.
68. КрайнюкВ.М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 1999. — 18с.
69. КрупникЕ.П. Психологическое воздействие искусства. М.: Издательство «Институт психологии РАН», 1999. 235 с.
70. КрэйхиБ. Социальная психология агрессии: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2003. 336с.
71. КудрявцевИ.А., СеменоваО.Ф. Смысловая сфера несовершеннолетних с психическими расстройствами, совершивших насильственные правонарушения // Психологический журнал. 2002. №3. С. 5462.
72. ЛановенкоО.П. Художественное восприятие: опыт построения общетеоретической модели. К.: Наукова Думка, 1987. 248 с.
73. ЛатыноваТ.Ю. Насилие в средствах массовой информации и агрессивное поведение // Познание. Общество. Развитие. М.: ИП РАН. 1996. С. 162171.
74. ЛебедевЛюбимовА.Н. Психология рекламы. СПб.: Питер, 2002. 368с.
75. ЛеонгардК. Акцентуированные личности: Пер.снем. Ростов н/Д.: Феникс, 1997. 544 с.
76. ЛеонтьевД.А. Методика изучения ценностных ориентаций. М.: Смысл, 1992. 17 с.
77. ЛифшицГ. Посещаемость кино различными социальнодемографическими групами зрителей // Социологические исследования кинематогрфа.М.: Всесоюзный научноисследовательский кинофотоинститут. 1971. C.4351.
78. ЛичкоА.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. 2е изд. Л.: Медицина, 1983. 255 с.
79. ЛомовБ.Ф. Методологичкские и теоретические проблеми психологии. - М.: Наука, 1984. - 444с.
80. ЛоренцК. Агрессия (так называемое "зло"): Пер. с нем. М.: Издательская группа "Прогресс", "Универс", 1994. 272с.
81. МайерсД. Социальная психология: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2002. 752с.
82. МаксименкоС.Д. Логикопсихологические пути повышения эффективности средств массовой пропаганды и информации. К.: Ово «Знание», 1976. 16 с.
83.